Особливості звільнення працівника-колаборанта в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКА-КОЛАБОРАНТА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Грачова Олександра Юріївна студентка 4 курсу, факультету соціології і права, Маслова Маргарита Олександрівна студентка 4 курсу, факультету соціології і права, Тихонюк Ольга Володимирівна старший викладач кафедри інформаційного, господарського та адміністративного права

м. Київ

Анотація

У військових конфліктах і воєнних конфронтаціях одним із найбільш складних та етично навантажених питань є звільнення працівників, які співпрацювали з ворогом, так званих колаборантів. Стаття містить ретельний аналіз особливостей процесу звільнення колаборантів в умовах воєнного стану. Акцентується увага на тому, що питання, пов'язані з юридичними, моральними, та практичними аспектами цієї проблеми, зазвичай залишаються важливими та нерозв'язаними.

У статті зазначена проблематика досліджується з багатоаспектного погляду, а саме: як суспільство і міжнародне співтовариство ставляться до осіб, які співпрацювали з ворогом, і які моральні обов'язки можуть виникнути в таких ситуаціях (так званий «правовий статус колаборантів»); також розглядається питання відповідальності і покарання для колаборантів, які брали участь у злочинах проти людства чи воєнних злочинах.

Щодо самого звільнення працівників-колаборантів, то воно також має свої практичні виклики: досліджуються процедури і критерії, за якими такі особи можуть бути звільнені (наприклад, визначення ступеня співпраці, оцінка ризиків для колаборантів після звільнення та можливість їхньої реінтеграції у суспільство).

Окремий розділ статті присвячено етичним аспектам цього питання.

Проведене дослідження сприятиме кращому розумінню проблем, пов'язаних із звільненням колаборантів, та може служити основою для подальшої розробки більш ефективних політик та процедур в цій сфері, а також надає вагомий внесок у розуміння прав людини та міжнародних конфліктів і може бути корисним для правозахисників, вчених, громадських діячів та громадян, які цікавляться цими питаннями. Дане напрацювання має потенційне застосування у розробці політик та практичних рішень у сфері прав людини та воєнного права в умовах війни і збройної агресії рф.

Ключові слова: працівник, права і обов'язки працівника, колабораційна діяльність, колаборант (працівник-колаборант), звільнення працівника, воєнний стан, збройна агресія.

Annotation

Grachova Oleksandra Yuriivna 4st year undergraduate student, group SP- 03 of the Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv

Maslova Marharita Oleksandrivna 4st year undergraduate student, group SP-02 of the Faculty of Sociology and Law, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv

Tykhoniuk Olha Volodymyrivna Senior lecturer of the Department of Information, Economic and Administrative Law, National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute», Kyiv

FEATURES OF THE DISMISSAL OF A COLLABORANT EMPLOYEE UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL STATE

In military conflicts and military confrontations, one of the most difficult and ethically charged issues is the release of employees who collaborated with the enemy, the so-called collaborators. The article contains a thorough analysis of the features of the process of releasing collaborators under martial law. Emphasis is placed on the fact that questions related to the legal, moral, and practical aspects of this problem usually remain important and unresolved.

The scientific article examines this issue from a multifaceted point of view, namely: how society and the international community treat persons who collaborated with the enemy, and what moral obligations may arise in such situations (the so-called "legal status of collaborators"); the issue of responsibility and punishment for collaborators who participated in crimes against humanity or war crimes is also considered. As for the actual dismissal of collaborators, it also has its practical challenges: the procedures and criteria by which such persons can be dismissed are being investigated (for example, determining the degree of cooperation, assessing risks for collaborators after dismissal and the possibility of their reintegration into society).

A separate section of the article is devoted to the ethical aspects of this issue.

The conducted research will contribute to a better understanding of the problems related to the release of collaborators and can serve as a basis for the further development of more effective policies and procedures in this area, and also provides a significant contribution to the understanding of human rights and international conflicts and can be useful for human rights defenders, scientists, public figures and citizens who are interested in these issues. This work has a potential application in the development of policies and practical solutions in the field of human rights and military law in the conditions of war and armed aggression of the russian federation.

Keywords: employee, rights and responsibilities of an employee, collaborative activity, collaborator (employee-collaborator), dismissal of an employee, martial law, armed aggression.

Постановка проблеми

Повномасштабне вторгнення росії в Україну наприкінці лютого 2022 року призвело до тимчасової окупації частини українських територій. Це спричинило поширення колабораціонізму - явища, коли громадяни України добровільно йдуть на співпрацю з державою- окупантом [1, ст. 111-1]. Деякі посадовці та працівники бюджетної сфери на окупованих територіях погодилися працювати в нелегітимних органах влади, створених росіянами, інформувати окупантів, пропагувати російську ідеологію.

Після звільнення цих територій гостро постало питання звільнення колаборантів та притягнення їх до відповідальності. Однак чинне законодавство про працю України має істотні прогалини у цій сфері та фактично не містить прямих норм щодо звільнення осіб за колабораційну діяльність. Це ускладнює процес очищення державних органів та установ від зрадників і пособників окупантів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

До проблем розмежування звільнення колаборантів зверталися такі вчені як М. Акімов, Н. Антонюк, Берднік, О. Заєць, М. Головко, О. Кравчук, Р. Мовчан, А. Музика, Ілларіонов, Є. Письменський, А. Політова, Ю. Пономаренко, М. Рубащенко, М. Хавронюк та ін. Проте з урахуваннямj того, що дане питання пов'язано з нормами-новелами воєнного часу, воно залишається актуальним та потребує подальших і поглиблених досліджень.

Мета статті

Ретельно проаналізувати чинне законодавство України щодо можливостей звільнення колаборантів; визначити наявні в ньому прогалини та можливі шляхи їх подолання; розглянути законопроекти, спрямовані на врегулювання цієї проблеми; надати практичні рекомендації роботодавцям стосовно підстав для звільнення працівників за факти колабораційної діяльності. Завданням статті є сприяння формуванню ефективного правового механізму боротьби з колабораціонізмом в Україні.

звільнення працівник колаборант законодавство

Виклад основного матеріалу

З кінця 2022 року в Україні триває процес люстрації та звільнення з посад колаборантів, які співпрацювали з російськими окупаційними військами. Це є важливим кроком на шляху до декомунізації та очищення країни від зрадників українського народу. Після повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року, частина посадовців на окупованих територіях пішла на співпрацю з ворогом - почала працювати в органах місцевої влади, створених окупантами, пропагувати російську пропаганду, переслідувати проукраїнськи налаштованих громадян. Після звільнення цих територій такі колаборанти мають бути усунені з посад та притягнені до відповідальності.

Станом на вересень 2023 року, за даними Служби безпеки України, було звільнено з посад понад 1500 колаборантів по всій країні; більшість з яких - працівники освітньої, медичної, культурної сфер на тимчасово окупованих територіях. Багато хто з цих людей отримував заробітну плату від окупаційної влади, пропагував російську мову та «русский мир», переслідував проукраїнськи налаштованих колег.

Зазначимо, що даний процес люстрації викликав гостру реакцію з боку росії, яка звинувачує Україну в «зачистках» та порушенні прав людини. Проте українська влада наполягає на тому, що звільнення колаборантів є необхідним кроком для захисту національної безпеки та відновлення справедливості. Люстрація триватиме і надалі, адже процес очищення країни від зрадників ще далекий від завершення.

Особливо це стосується освітньої сфери, адже скільки випадків ми бачили, що учні або студенти викладали в соціальні мережі відео-ролики, на яких вчитель або викладач розповсюджували колаборантські ідеї, або ж навіть після прохання студентів продовжували спілкуватися, викладати лекцію мовою окупанта.

Перший і чинний наразі освітній омбудсмен України Сергій Горбачов наголошує, що в українському законодавстві є багато невизначеності щодо колаборації освітян, що ускладнює їхнє покарання, тому «вважаю, що до законодавства необхідно вносити зміни, щоб за добровільну співпрацю з ворогом було справедливе і законне покарання. Разом з тим ми маємо забезпечити безумовне дотримання прав співгромадян, яких окупанти змусили до певних дій під загрозою виселення, ув'язнення або навіть смерті. Над цим ми зараз посилено працюємо, готуємо та надсилаємо пропозиції до законодавства. Адже якщо все залишити як є, не змінювати законодавство, ми ризикуємо у закладах освіти, особливо на звільнених територіях, отримати трудові колективи, де поряд із педагогами-героями, які витримали тортури, допити, примуси та інші випробування, будуть працювати й виховувати наших дітей педагоги-колаборанти» [2].

Із думкою омбудсмена ми погоджуємось та вважаємо її повною і розкритою.

Варто зазначити, що чинним Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а саме у статті 9 міститься вичерпний перелік певних осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов'язків. Серед них, зокрема, керівники закладів освіти всіх форм власності, педагогічні, науково- педагогічні і наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ та працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови, а також медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров'я посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, державні службовці; голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники; службовці Національного банку України тощо [3].

Відповідно до ст. 17 Конституції України «захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу» [4]. А, отже, кожен громадянин нашої держави зобов'язаний захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

Існуюче трудове законодавство в Україні (наприклад, чинний Кодекс Законів про Працю України - далі КЗпП України) містить прогалини щодо звільнення працівників-колаборантів, оскільки не має прямих норм для таких випадків. Проте це не означає, що роботодавець безсилий.

При виявленні особи, яка співпрацює з окупантами, необхідно діяти негайно, аби запобігти можливій шкоді для компанії чи країни. Є кілька законних підстав для звільнення - наприклад, грубе порушення трудових обов'язків, втрата довіри, а також норми щодо очищення влади.

Звісно, бажано удосконалити чинне законодавство про працю України. Проте вже зараз є можливості оперативно звільнити колаборанта у правовий спосіб, не наражаючи компанію на ризик. Головне - діяти швидко, обґрунтовано та в рамках чинних норм.

Щоб убезпечити компанію, працівника з ознаками колабораціонізму варто терміново відсторонити від роботи. Правовою підставою може слугувати, наприклад, відсутність обов'язкових медоглядів чи інструктажів з охорони праці, поява у нетверезому стані тощо [5, ст. 46]. Хоча відсторонення не припиняє трудові відносини, воно позбавляє працівника доступу до ресурсів і інформації компанії та можливості представляти її інтереси. Таким чином, у роботодавця з'являється час перевірити факти та підготувати документи для законного звільнення особи, що становить загрозу.

Вважаємо, що найбільш доцільним варіантом є звільнення колаборанта. А саме п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України [5] вказує, що можливе звільнення за невідповідністю займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації. Процедура може складатися з кількох кроків:

• аналіз внутрішніх документів щодо етичних норм та професійних вимог до працівників; особлива увага - дотриманню законодавства та моральних стандартів;

• службова перевірка з метою встановити невідповідність кваліфікації працівника визначеним вимогам; висновки мають базуватися на фактах колаборації та порушенні кваліфікаційних вимог/стандартів, а також обов'язково висновках щодо неможливості подальшого виконання роботи, у зв'язку із кваліфікаційною невідповідністю працівника;

• пропозиція іншої роботи (якої на підприємстві може і не бути) та звільнення - з фіксацією дати ознайомлення з наказом; при цьому обґрунтування має містити наступний ланцюжок: вимога - порушення - докази - висновок про невідповідність.

Такий підхід дає можливість законно звільнити колаборанта з мінімальними ризиками для роботодавця.

Варто звернути увагу на особливості звільнення посадових осіб компанії. Вони можуть бути звільнені через конфлікт інтересів або розголошення конфіденційної чи комерційної інформації. Такі факти можуть бути пов'язані з колабораційною діяльністю і виявлені за результатами внутрішньої перевірки [5, п. 9 ч. 1 ст. 36; 6, ч. 8 ст. 42].

Звісно, запропоновані підстави для звільнення є дискусійними. Проте за належного обґрунтування колабораціонізму працівника, суди можуть стати на бік роботодавця. Тому за умови дотримання процедури і збору доказів таке звільнення може бути визнане законним (зауважимо, що тягар доведення вини працівника у даному разі покладається на роботодавця).

Головне - діяти в рамках закону і мати неспростовні докази шкідливої діяльності працівника. При вирішенні питання щодо подальших дій варто пам'ятати, що згідно Конституції України [4, ч. 1, 2 ст. 62] особа вважається невинуватою допоки її провину не буде доведено в судовому порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.

Отже, лише суд може встановити факт колабораціонізму працівника. І навіть обвинувальний вирок не завжди є підставою для розірвання трудових відносин.

Тому при підозрі працівника у колаборації роботодавцю варто діяти лише в рамках закону, з дотриманням процедур та збором фактичних доказів. Презумпція невинуватості захищає права людини, тому обвинувачення мають бути доведені. Лише за таких умов можливе обґрунтоване звільнення особи з підтвердженим фактом колаборації.

Водночас процес доведення вини особи в судовому порядку може бути довготривалим та не завжди відповідатиме очікуванням роботодавця. Тому варто розглянути різні сценарії залежно від стадії кримінального провадження щодо конкретного працівника, адже законні інтереси компанії мають бути захищені оперативно, не зважаючи на тривалість судового процесу.

Враховуючи проблематику колабораційної діяльності працівників, можна виокремити, окрім тих, що вже були зазначені, наступні варіанти припинення трудових відносин з ними:

• угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України);

• виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає його (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);

• закінчення строку дії трудового договору (п. 2 ч. 1 с. 36, ст. 23 КЗпП України);

• розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (п. 4 ч. 1 ст. 36, ст.ст. 40, 41 КЗпП України, але варто пам'ятати, що у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки - ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» [7];

• систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);

• зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);

• прогул (в тому числі відсутності на роботі понад три години протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України);

• винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця (п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України);

• одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, головним бухгалтером чи його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєні спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України);

• відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України); але слід пам'ятати, що у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 КЗпП України та ст. 103 КЗпП України, здійснюється не пізніше як до запровадження таких умов - ч. 2 ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» [7];

• відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).

До речі, 23.02.2023 року Верховною Радою України був прийнятий за основу Законопроєкт № 7731 «Про внесення змін до КЗпП України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань» (далі - Законопроєкт [8]), який пропонує внести зміни до чинного КЗпП України та визначити додаткову підставу для звільнення працівника з ініціативи роботодавця, а саме - вчинення працівником, зайнятим на об'єктах стратегічного значення, проступку, несумісного з продовженням роботи, пов'язаного з підтримкою держави- агресора.

Згідно із Законопроєктом, працівники таких об'єктів критичної інфраструктури, які підтримують ідеологію агресора, мають бути негайно звільнені роботодавцем та притягнуті до відповідальності. Адже їхня подальша діяльність на стратегічних об'єктах становить загрозу інтересам та безпеці не лише України, а й усього світу.

Прийняття даного Законопроєкту унеможливить вплив колаборантів на національні інтереси та безпеку України. Він не дозволить таким особам працювати на об'єктах державної власності стратегічного значення та критичної інфраструктури, зокрема атомних електростанціях [9].

Реалізація закону має захистити ключові сфери від ризиків, пов'язаних з присутністю колаборантів. Це сприятиме недопущенню загроз національним інтересам та безпеці України з боку осіб, що підтримують державу-агресора.

Висновки

Основні особливості звільнення працівників-колаборантів в Україні в умовах воєнного стану можуть включати судовий процес, під час якого визначається ступінь співпраці з окупаційною силою або ворогом, а також можливість застосування покарання згідно з українським законодавством.

Важливо відзначити, що звільнення колаборантів під час воєнного стану є складним та чутливим питанням, і воно повинно відповідати вимогам міжнародного права та забезпечувати справедливість та дотримання прав людини. Вважаємо, що доцільно слідкувати за змінами в законодавстві та діючими міжнародними угодами, які регулюють цю сферу, для правильного розуміння особливостей звільнення колаборантів в Україні під час воєнного стану.

Література

1. Кримінальний Кодекс України: Кодекс від 05.01.2001 № 2341III. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 01.10.2023).

2. Звільнення колаборантів. Українська гельсінська спілка прав людини: електронний екскурс від 2022 р. URL: https://www.helsinki.org.ua/articles/yak-zvilnyty-pratsivnyka-kolaboranta-zakladu-osvity-pry-naiavnosti-vyroku-sudu/ (дата звернення: 30.09.2023).

3. Про забезпечення функціонування української мови як державної: Закон України від 14.07.2021 № 1 -р/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text (дата звернення: 30.09.2023).

4. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 22.09.2023).

5. Кодекс законів про працю України: Кодекс від 10.12.1971 № 322-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (дата звернення: 25.09.2023).

6. Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»: Закон України від 06.02.2018 №2275-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2275-19#Text (дата звернення: 02.10.2023).

7. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 р. №2136-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text (дата звернення: 02.10.2023).

8. Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткових підстав розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця та деяких інших питань: проект Закону від 05.09.2022 №7731. URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/ Bills/Card/40386 (дата звернення: 01.10.2023).

9. Грицай, С. О. "Економічний аналіз промислового садівництва." Таврійський науковий вісник, Херсон 54 (2007): 224-236.

References

1. Kryminalnyi kodeks Ukrainy [Criminal codex of Ukraine]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2341-14#Text [in Ukrainain].

2. Zvilnennia kolaborantiv [Dismmisal of collaborators]. https://www.helsinki.org.ua/ articles/yak-zvilnyty-pratsivnyka-kolaboranta-zakladu-osvity-pry-naiavnosti-vyroku-sudu/. Retrieved from https://www.helsinki.org.ua/articles/yak-zvilnyty-pratsivnyka-kolaboranta- zakladu-osvity-pry-naiavnosti-vyroku-sudu [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy "Pro zabezpechennia funktsionuvannia ukrainskoi movy yak derzhavnoi" [Law of Ukraine “On ensuring the functioning of the Ukrainian language as the state language”]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text [in Ukrainian].

4. Konstitudja Ukrarni [Constitution of Ukraine]. zakon.rada.gov.ua.Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr#Text [in Ukrainian].

5. Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy [Labor Code of Ukraine]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy "Pro tovarystva z obmezhenoiu ta dodatkovoiu vidpovidalnistiu" [Law of Ukraine “On Limited and Additional Liability Companies”]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2275-19#Text [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy "Pro orhanizatsiiu trudovykh vidnosyn v umovakh voiennoho stanu" [Law of Ukraine "On the Organization of Labor Relations in the Conditions of Martial Law"]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text [in Ukrainain].

8. Proekt Zakonu Ukrainy “Pro vnesennia zmin do Kodeksu zakoniv pro pratsiu Ukrainy shchodo vstanovlennia dodatkovykh pidstav rozirvannia trudovoho dohovoru z initsiatyvy robotodavtsia ta deiakykh inshykh pytan” [Draft Law of Ukraine "On Amendments to the Code of Labor Laws of Ukraine regarding the establishment of additional grounds for terminating an employment contract at the initiative of the employer and some other issues”]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40386 [in Ukrainain].

9. Hrytsai, S. O. "Economic analysis of industrial horticulture." Taurian Scientific Bulletin, Kherson 54 (2007): 224-236.

Размещено на Allbest.ru