Роль місцевого самоврядування у відбудові в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра конституційного права та порівняльного правознавства

Юридичного факультету

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Роль місцевого самоврядування у відбудові в умовах воєнного стану

Пирога І.С., доктор юридичних наук, професор

Пирога М.І., студент

Сьогодні основною загрозою безпеці країни загалом та її регіонам і територіальним громадам зокрема досі є збройна агресія російської федерації. Це потребує зосередження зусиль державних і місцевих органів влади, військових адміністрацій саме в цьому напрямі. Попри усі проблеми, викликані війною, органи місцевого самоврядування своєчасно реагують на непередбачувані виклики, забезпечуючи відновлення зруйнованих об'єктів, надання послуг населенню, створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб, залучення інвестицій тощо. Закон України «Про правовий режим воєнного стану визначив режими функціонування органів місцевого самоврядування і їх взаємодію з військовими адміністраціями. У період війни військові адміністрації виконують визначені чинним законодавством повноваження місцевих державних адміністрацій та, частково, органів місцевого самоврядування.

У статті аналізуються основні заходи захисту населення від ймовірних надзвичайних ситуацій на рівні територіальних громад. Відзначається, що місцеві органи влади докладають зусиль до відновлення зруйнованого житла, шкіл, садочків, лікарень, об'єктів критичної інфраструктури тощо. В умовах війни децентралізація дозволяє зміцнювати потенціал територіальних громад, посилювати ініціативу громадян у вирішенні питань соціально-економічного розвитку. На цьому шляху свою успішність продемонстрували Державний фонд регіонального розвитку, міжнародне партнерство між громадами, нові субвенції, додаткові джерела надходжень до місцевих бюджетів. У статті наголошується, що громади показали свою здатність ефективно нарощувати та розпоряджатися отриманими фінансовими ресурсами. Попри це, отримані кошти від міжнародних донорів та грантів на реконструкцію зруйнованих об'єктів повинні частково залучатися на фінансування проєктів відбудови країни.

Ключові слова: місцеве самоврядування, територіальні громади, воєнний стан, військові адміністрації, повноваження, відбудова, планування, міжнародна допомога.

Pyroha I.S., Pyroha M.I. The role of local self-government in reconstruction under martial law

Today, the main threat to the security of the country in general and its regions and territorial communities in particular is still the armed aggression of the Russian Federation. This requires the concentration of efforts of state and local authorities, military administrations in this direction. Despite all the problems caused by the war, local self-government bodies respond to unforeseen challenges in a timely manner, ensuring the restoration of destroyed objects, providing services to the population, creating jobs for internally displaced persons, attracting investments, etc. The Law of Ukraine “On the Legal Regime of Martial Law” defined the modes of functioning of local self-government bodies and their interaction with military administrations. During the war, military administrations perform the powers of local state administrations and, partially, local self-government bodies, defined by current legislation.

The article analyzes the main measures to protect the population from possible emergency situations at the level of territorial communities. It is noted that local authorities are making efforts to restore destroyed housing, schools, kindergartens, hospitals, critical infrastructure facilities, etc. In the conditions of war, decentralization makes it possible to strengthen the potential of territorial communities, to strengthen the initiative of citizens in solving issues of social and economic development. On this path, the State Fund for Regional Development, international partnership between communities, new subventions, and additional sources of income for local budgets demonstrated their success. The article emphasizes that communities have shown their ability to effectively increase and manage the received financial resources. Despite this, the funds received from international donors and grants for the reconstruction of destroyed objects should be partially used to finance the country's reconstruction projects.

Key words: local self-government, territorial communities, martial law, military administrations, powers, reconstruction, planning, international aid.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні, коли на багатьох територіях нашої держави ведуться бойові дії, частина територій знаходиться під окупацією, велика частина території уже звільнена, питання відбудови в умовах воєнного стану на рівні місцевого самоврядування набувають нового сенсу. Уже зараз, не чекаючи закінчення війни, особливо актуальними є процеси відновлення зруйнованого та пошкодженого житла, інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення комунальних служб, культурно-історичної та архітектурної спадщини, зруйнованих енергетичних мереж та автошляхів. Місцеві органи влади не чекають наказів зверху, а упроваджують потрібні зміни та будують і зміцнюють інституції, необхідні для нормального функціонування життя територіальних громад. Бо, як влучно сказав Жан Монне, «Нічого неможливо без людей, ніщо не міцно без інституцій».

Стан опрацювання проблеми. Серед актуальних на сьогодні питань пошуку механізмів відбудови України та забезпечення регіонального розвитку через розвиток територіальних громад доцільно виокремити дослідження таких авторів, як: І. Арутюнян, Д. Вишневський, М. Габрель, І. Древаль, М. Добровольська, О. Завальний, О. Квасніцька, Р Кірін, М. Коваленко, В. Кузнецов, О. Нижник, А. Петровських, І. Поповиченко, А. Радкевич, М. Омельяненко, У Хоменко, М. Шкризінянц та інші. Однак залишаються ще невирішеними питання ролі громад та органів місцевого самоврядування у плануванні відбудови та пошуку ефективних механізмів негайного відновлення територій в умовах воєнного стану.

Метою статті є визначення повноважень органів місцевого самоврядування у процесі відновлення країни в умовах воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Планувати відновлення та покращення того, що було до війни, повинно стати спільною ідеєю для національного єднання та згуртованості заради перемоги. Але «важко говорити про відновлення, поки мирні жителі все ще піддаються нападам, поки лікарні бомбардують і де міста втрачають електроенергію та воду, але думати про відновлення означає уявляти собі майбутнє після конфлікту, і це пов'язано з подвійними посланнями надії і необхідністю продовжувати боротьбу. Вторгнення та війна можуть відбуватися за підручником двадцятого століття, але ефективне відновлення - це навичка двадцять першого століття», - зазначає директор Групи оборонно-промислових ініціатив у Вашингтоні Синтія Кук [1].

Війна триває, але держава вже робить кроки на відновлення країни, регіонів та громад. І у цьому напрямку органам місцевого самоврядування необхідно починати працювати вже зараз, щоб розробити стійкі проєкти. У реалізації проєктів відбудови держава розраховує на допомогу територіальних громад. Успіх відновлення залежить від того, як громади самі гуртуватимуться та визначатимуть пріоритети. «Залучення громадян - це комплекс засобів та технологій, який дозволяє залучити членів територіальної громади до прийняття рішень в межах компетенції громади та здійснення реального самоврядування, гарантованого законодавством» [2, с. 14].

Довіра держави до населення та громад стала вирішальною у формуванні взаємної довіри в суспільстві. Така довіра нині створює потужну основу для єдності регіонів нашої держави перед навалою російських фашистів. Громади в тилу забезпечують соціально-економічну основу перемоги України, а громади, які опинились у тимчасовій окупації, продемонстрували високу стійкість в умовах війни, зберігаючи потенціал спротиву і здатність відновитися після звільнення. «Стійкість, виявлена громадами різного типу, доводить правильність ідеї децентралізації й потребу її поглиблення в межах повоєнної розбудови. Органи місцевого самоврядування і далі виконують свої повноваження, спрямовані розв'язувати питання місцевого значення з урахуванням специфіки функціонування в умовах воєнного стану», - про це йдеться в аналітичній доповіді Національного інституту стратегічних досліджень [3]. Адже ніяких обмежень повноважень при введенні воєнного стану не передбачено. Органи місцевого самоврядування (сільська, селищна, міська рада; її виконавчі органи та голова) і надалі продовжують виконувати власні повноваження, покладені на них Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Додатково до цього Закону повноваження органів місцевого самоврядування регулюються положеннями Закону України № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» [4]. Якщо органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють або не мають можливості здійснювати покладені на них Конституцією та законами України повноваження, то відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану» утворюються тимчасові державні органи - військові адміністрації населених пунктів в межах територій територіальних громад. В умовах збройної агресії вони здійснюють делеговані повноваження органів місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Територіальні громади доводять, що розширення компетенції місцевого самоврядування через делегування його органам частини державних повноважень є виправданим і розумним кроком. 24 лютого 2022 р. Указом Президента України № 68/2022 на всій території України на базі місцевих державних адміністрацій було створено обласні та районні військові адміністрації, які діють на період воєнного стану для забезпечення дії Конституції та законів України (ст. 4, ст. 8 Закону № 389). Відповідно до ст. 17 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» органи місцевого самоврядування зобов'язані сприяти діяльності військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. Управління на місцевому рівні у взаємодії з державною владою в особі військових адміністрації передбачає три режими їх співпраці:

1) заміщення органів місцевої влади військовою адміністрацією;

2) спільне управління громадою;

3) розширені повноваження органів місцевого самоврядування із частковим підпорядкуванням військовій адміністрації вищого рівня.

Місцеве самоврядування в Україні довело свою життєздатність. В умовах воєнного стану місцева влада працює, надає послуги населенню та допомагає армії. Базовою ланкою, що забезпечує стійкість тилу, в умовах війни стали територіальні громади. Громади своєю спільною роботою не тільки зміцнюють власний потенціал, але й відіграють важливу роль у зміцненні економічного потенціалу країни. На початковому етапі широкомасштабної російської агресії територіальні громади узяли на себе підтримку ЗСУ та частину їхніх функцій, забезпечення життєдіяльності громади (часто в умовах бойових дій); сприяли евакуації та розміщенню населення у відносно безпечних громадах; сприяли релокації підприємств, а головне - підтриманню стабільності в суспільстві

Необхідність залучення громадян місцевою владою до окремих елементів управління населеним пунктом прямо зазначено в конституції, законах та нормативних актах європейських країн, рішеннях органів місцевого самоврядування. В Конституції України місцевому самоврядуванню присвячено цілий ХІ розділ (статті 140-146), у якому за територіальною громадою закріплено право на місцеве самоврядування, яке вона може реалізувати безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи [5].

Отже, залучення громадян до місцевого самоврядування передбачає врахування побажань, які надходять від членів громади в порядку місцевої ініціативи будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Звичайно, що місцева ініціатива не може суперечити Конституції України та чинному законодавству. Відтак органи місцевого самоврядування зможуть ухвалювати потрібні управлінські рішення щодо розв'язання першочергових потреб громад. Зокрема, щодо фінансування заходів з благоустрою населених пунктів, забезпечення безперервної роботи об'єктів критичної інфраструктури, національних електронних інформаційних ресурсів і державних інформаційно-комунікаційних систем.

У процесі відбудови України ключовою є роль громад, зокрема - у зв'язку з децентралізацією та потребою забезпечити відчуття «власності» результатів цієї відбудови. Громади, як стрижневі учасники цього процесу, мають право вирішувати й планувати процеси відновлення відповідно до визначених власних пріоритетів. Разом з тим, представники влади на місцях повинні забезпечити якісну участь громадськості, зокрема через участь в ухваленні рішень через громадські обговорення / слухання, створення робочих груп за різними напрямами (наприклад, відбудови приміщень, просторів, оновлення міської інфраструктури). З прийняттям закону № 2259-IX від 12 травня 2022 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» [6] значно розширено повноваження голів громад, зокрема, вони можуть ухвалювати рішення з таких питань: передача коштів з місцевого бюджету на потреби ЗСУ; створення установ для надання безоплатної первинної правової допомоги; боротьба зі стихійними лихами та епідеміями; поводження з небезпечними відходами; звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд; обстеження будівель і споруд, пошкоджених унаслідок бойових дій; демонтаж будівель і споруд, які за результатами обстеження визнано аварійно небезпечними і такими, що становлять загрозу життю людей.

Замість того, щоб спускати згори конкретні завдання громадам, влада за підтримки міжнародних партнерів вирішила запропонувати методологію планування майбутнього відновлення. 16 травня 2023 року в парламентському Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування представники Програми USAID DOBRE представили План дій з розробки Програм комплексного відновлення областей або територій територіальних громад (їх частин), який включає чіткі алгоритми розроблення таких Програм, але наповнювати їх конкретним змістом мають самі громади [7]. Саме від їх активності буде залежати першочерговість виконання проєктів для задоволення потреб громад на конкретних територіях.

9 липня 2022 року Верховна Рада прийняла закон № 5323 «Про засади державної регіональної політики» [8], який визначає основні засади відновлення та розвитку регіонів і громад. Закон передбачає комплексне удосконалення механізмів реалізації регіональної політики держави. Відновлення територіальних громад вимагає запровадити нову трирівневу ефективну й прозору систему стратегічного планування: державна стратегія - регіональні стратегії - стратегії громад, які мають узгоджуватися між собою та бути логічним продовженням. Відповідно до цього упроваджуються чотири типи територій: а) території відновлення; б) полюси економічного зростання; в) території з особливими умовами для розвитку; г) території сталого розвитку..

Основним фінансовим інструментом реалізації державної регіональної політики визначено Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), а основним джерелом відбудови України - фонд відновлення та розвитку. Через ДФРР влада хоче відбудовувати регіони України після війни. Для цього території повинні будуть готувати та реалізовувати стратегії розвитку, перед цим отримавши від Мінрегіону висновок про відповідність вимогам, інакше можуть втратити право на фінансування проєктів за рахунок бюджету. Статус повноправних учасників формування та реалізації державної регіональної політики закріплено за агенціями регіонального розвитку. До ключових завдань агенцій віднесено: участь у розробці регіональної стратегії розвитку; надання консультативно-методичної допомоги органам місцевого самоврядування у розробці стратегій, програм та проєктів. Законом передбачається створення онлайн-системи моніторингу кожної громади та регіону. Цифрові рішення для окремих видів розподілу ресурсів повинні інтегруватися у єдину цифрову платформу (систему) відновлення для відстеження реалізації проєктів та використання ресурсів. Процес розподілу всіх наявних ресурсів повинен відбуватися за відкритими для слідкування та аналізу процедурами, за принципами справедливості та на ринкових умовах. Тобто навіть при фінансуванні державних програм та соціальних проєктів перевага повинна віддаватися тим проєктам, які створюватимуть більші додаткові блага для громад/суспільства та враховуватимуть, наскільки ці території або громади постраждали від військової агресії росії. Це повинні враховувати місцеві органи влади, розробляючи стратегії та програми розвитку на тривалу перспективу як територіальних громад, так і регіонів загалом.

Участь громад у великих державних ініціативах має ключове значення. Це підкреслила Олександра Азархіна, заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України: «Децентралізація є одним із найприродніших явищ в Україні: роками в нас були дуже слабкі центральні інститути та сильні горизонтальні зв'язки. Війна підкреслила, що неформальні зв'язки, які формуються знизу догори, є основою нашої стійкості. Наразі ми працюємо над двома масштабними продуктами: електронною системою управління відбудови та геоінформаційною системою регіонального розвитку. Ці два інструменти допоможуть нам зробити революцію в прийнятті рішень у державі. Але нам дуже потрібна підтримка в громадах, бо їхня проактивна залученість у впровадженні є основою для успіху» [9].

Територіальні громади знаходяться в самому центрі процесів як планування, так і реалізації. Їхня роль є визначальною у формулюванні потреб громадян та розробці проєктів відбудови, адаптованих до цих запитів. Вони не можуть сьогодні чекати рішень «згори», а повинні самостійно розв'язувати свої питання місцевого розвитку - створення нових робочих місць, збільшення зайнятості населення, залучення інвестицій, зростання доходів місцевих бюджетів, покращення якості життя, розвиток благоустрою та інфраструктури.

28 квітня 2023 року в Києві відбувся Форум Громад за участі високопосадовців Німеччини, мерів українських громад та команди «U-LEAD з Європою» [10]. Державний секретар Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку (BMZ) Йохен Фласбарт наголосив: «Важливою частиною нашої співпраці була і є децентралізація. Дивовижно, наскільки стійкими виявилися українське суспільство та місцеві лідери у своїй боротьбі проти російського агресора. Принаймні децентралізація додала додаткової міці громадам, тому ми хочемо продовжити цю допомогу через «U-LEAD з Європою», щоб зробити їх ще сильнішими у своїх зусиллях із відновлення». Представник директорату U-LEAD Хельґе Арендс наголосив, що вони хочуть зробити свій внесок у те, щоб повернути Україну на шлях процвітання в європейській родині - перемоги як у війні, так і у мирі. Для того, щоб громади відігравали ключову роль у процесі відбудови України, уся їхня діяльність повинна ґрунтуватися на принципах «Знизу догори»:

«1. Жодних рішень щодо органів місцевого самоврядування без їхньої активної участі - громади мають бути представлені в національній керівній структурі та процесі прийняття рішень не лише як спостерігачі чи зацікавлені сторони.

2. Центральний підхід, де необхідно, локальний - за замовчуванням - відбудова має відповідати принципам багаторівневого управління та субсидіарності. Громади повинні бути належним чином проконсультовані.

3. Тільки гранти, жодних кредитів - більшість громад не мають доступу до кредитних угод міжнародних фінансових установ. Ці громади можуть і повинні отримувати підтримку лише через гранти.

4. Справедливий, прозорий та інклюзивний механізм фінансування - створення спеціального фінансового пакета, який надає громадам ексклюзивний і прямий доступ до міжнародних коштів через гранти, матиме вирішальне значення для забезпечення переваг реформи децентралізації.

5. Усунення правової двозначності - незавершена програма реформ має завершитись, у відповідності до підписаної Україною Європейської хартії місцевого самоврядування [там само].

Отже, для ефективного та швидкого відновлення важливо якомога швидше його почати - мобілізовувати ресурси та відновлювати економіку вже зараз. Використання кращих практик управління фінансовими та матеріальними ресурсами на державному, регіональному та місцевому рівнях повинно допомогти відбудувати кращу Україну, зробити це швидко, ефективно та зменшити ризики неефективного використання ресурсів та можливих штучних маніпуляцій з боку ворогів України.

Війна породила безліч болючих проблем: скорочуються державні ресурси, падають доходи жителів територіальних громад, у стані падіння місцева економіка, частина чоловічого населення на війні, частина виїхала за кордон або переїхала в інші регіони, повертаються люди з інвалідністю, у деяких територіальних громадах появились переселенці, між різними групами людей виникають конфлікти, загострюються психологічні проблеми. В таких умовах зростають ризики щодо виконання програм донорської підтримки територіальних громад, оскільки необхідно швидко реагувати на потреби, що змінюються. Тому так необхідним є залучення жителів громад до спільного вирішення конкретних локальних проблем. У Брюсселі на засіданні Комітету регіонів Європарламенту [11] у своєму виступі директор з питань науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук коротко виклав інформацію щодо потреб українських громад і регіонів. Він наголосив, що в залежності від типу громади і місця її розміщення громади мають свої особливості: 1) спільні потреби: розвиток громад, підтримка місцевої економіки, забезпечення освітнього процесу); 2) особливі потреби звільнених та найбільш уражених територій: відновлення найбільш критично важливих об'єктів інфраструктури, забезпечення мінімальних потреб населення у послугах, повернення жителів на території громад; 3) особливі потреби тилових громад: забезпечення вимушених переселенців житлом та харчуванням, забезпечення жителів громади та переселенців якісними послугами, забезпечення інтеграції вимушених переселенців у життя громади, планування нової забудови з урахуванням кліматичних змін і потреб переселенців.

«Нам потрібно зараз зосередження зусиль не тільки на фронті, а й у тилу. Якщо ми зможемо використати можливості тилу для допомоги фронту і збереження національної економіки, ми зможемо значно швидше відновити регіони і території, які найбільш потерпають зараз від воєнних дій, які найбільше зруйновані і продовжують руйнуватись. Тут потрібна мобілізація усіх людських, фінансових, технологічних та організаційних ресурсів, які спрямовуються на швидке зростання економіки в цих територіях уже в нинішніх умовах. Перебудова економіки та мобілізація тилу сьогодні - це прискорене відновлення решти регіонів завтра» [12].

«Наслідки повномасштабного вторгнення росії спонукають громади оптимізувати свої процеси, налагоджувати зв'язок із мешканцями, бути більш ефективними в наданні послуг, захищати доступ до даних. Більш того, цифровізація має вирішальне значення, коли йдеться про відновлення та відбудову. Завдяки новій програмі, ми дамо можливість громадам бути компетентними у сфері збору та аналізу даних, розробки інклюзивних послуг для громадян, розбудови партнерств та зв'язків із зацікавленими сторонами в країні та за її межами, а головне - думати про те, як краще відбудувати Україну», - про це заявив Бастіан Файгель, директор Програми «U-LEAD з Європою» [13]. Для планування на середньострокову перспективу треба створити реєстр внутрішньо переміщених осіб, які не планують повертатися до своїх регіонів (не мають куди - окуповані території, пошкоджене майно, є бажання залишитися жити у спокійнішому регіоні). Важливо інформувати внутрішньо переміщені особи про можливості започаткувати власний бізнес, про фінансування в межах програм пільгового кредитування, грантів та міжнародної технічної допомоги.

Територія, яка виконує роль «глибокого тилу» країни, здійснює допомогу переміщеним підприємствам; складає програми зайнятості для переміщених осіб; забезпечує транспортні коридори для ввезення гуманітарної допомоги та імпорту й експорту; а також упроваджує будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб; максимально зберігає економічний потенціал регіону. Одночасно громади, які перебувають у тилу, надають допомогу прифронтовим регіонам та тим, які знаходяться на лінії фронту. Це перш за все гуманітарна допомога (продукти, пальне, ліки), технічна допомога в евакуації виробництва, логістична підтримка для забезпечення зв'язку цих регіонів з рештою території країни. В умовах воєнного стану органи місцевого самоврядування, які перебувають у тилу, також здійснюють заходи національного спротиву, антитерористичного забезпечення, належного функціонування систем оповіщення та сховищ. Великі ризики для тилових регіонів складають затягування війни, масштабна руйнація інфраструктури ракетними ударами, окупація.

У той час, коли «тилові» громади потребують рішень щодо налагодження співпраці з перемішеним бізнесом і створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб, то у східних або північних областях є потреба у відбудові знищеної інфраструктури, відновлення економічної активності. На саміті Україна - ЄС [14] у рамках плану «Швидкого відновлення» України було виділено перший мільярд євро на відновлення будинків, доріг, інфраструктури, шкіл, лікарень. До виконання таких проєктів має залучатися місцеве населення, адже від війни постраждав кожен українець, український регіон, територіальна громада. Україна потребує відновлення, планування якого необхідно готувати уже зараз. З цією метою Європейська комісія заснувала нову програму регіонального розвитку та відновлення України - так званий новий європейський Баухаус [15]. Програма покликана надати практичну допомогу місцевим громадам, котрі залучені до відбудови й відновлення України. «Ми відбудуємо Україну. Ми маємо це зробити і зробимо... Наше бачення полягає в тому, щоб перетворити завдані війною руйнування на можливості побудувати для України гарне і здорове майбутнє», - заявила Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Висновки

місцеве самоврядування воєнний стан

Програма відновлення України має бути зосереджена в першу чергу на підтримці інституцій. Як свідчать дослідження, більший ефект зростання мають країни із сильними інституціями, а не розміром допомоги. Навіть попри жахливі випробування війни, довіра українців до державних і соціальних інститутів тільки зростає. Ні агенції з відновлення України, ні міжнародні організації, ні громадські не повинні замінювати чи дублювати функції державних інституцій, перебирати на себе роботу місцевих органів влади. Територіальні громади та громадськість здатні брати активну і ефективну участь у прийнятті рішень щодо відбудови і здійснювати контроль за діяльністю владних структур, використовуючи цифрові технології. Відновлення повинно починатися якомога швидше, уже зараз, не чекаючи закінчення війни. Фінансова допомога міжнародних донорів та гранти на реконструкцію зруйнованих об'єктів має залучатися на економічне зростання, а не заміщувати його.

Список використаних джерел

1. Cook S. Rebuilding Ukraine after the War. Center for Strategic and International Studies. March 22, 2022. URL: https://www.csis.org/analysis/rebuilding-ukraine-after-war.

2. Рада та громада або як залучати громадян до місцевого самоврядування. Посібник для працівників органів місцевого самоврядування / Н. Ільків, О. Карий, О. Кушнаренко та ін.. К.: Академпрес, 2003. 132 с.

3. Національний інститут стратегічних досліджень: аналітична доповідь. URL: https://niss.gov.ua/ sites/default/files/2023-01/ad-stiykist-gromad-_1_gotove_0.pdf.

4. Про правовий режим воєнного стану: Закон України № 389-VIII. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/389-19#Text.

5. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

6. Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2259-20#Text.

7. Актуальні питання місцевого самоврядування в умовах воєнного стану та подальші завдання децентралізації. URL: https://decentralization.gov.ua/news/16609.

8. Про засади державної регіональної політики: Закон України № 5323. URL: https://www.rada. gov.ua/news/razom/225907.html.

9. Диджиталізація українських громад: лідери цифрової трансформації обговорили можливості та перспективи. URL: https://decentralization.gov.ua/en/news/16255.

10. Реформу децентралізації необхідно продовжувати під час війни. URL: https://lb.ua/ society/2023/04/28/553403_reformu_detsentralizatsii_neobhidno.html

11. Засідання комітету регіонів Європарламенту. Брюссель, 4 травня 2023 р. URL: https://www.csi. org.ua/news/zasidannya-komitetu-regioniv-yevroparlamentu-4-travnya-2023r/

12. Ткачук А., Третяк Ю. про відновлення та регіональний розвиток після війни. URL: https:// zn.ua/ukr/internal/vidnovlennja-ukrajini-rehionalnij-aspekt.html.

13. Програма «U-LEAD з Європою». URL: https://u-lead.org.ua/news/213

14. Саміт Україна - ЄС. URL: https://www.dw.com/uk/samit-ukrainaes-pid-cas-vijni-ak-projsov-pro- so-domovilis/a-64608109.

15. Новий європейський Баухаус. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-vidbudova/3683363-novij- evropejskij-bauhaus-evrokomisia-zapocatkovue-programu-dla-vidbudovi-ukraini.html.

16. Рогач О.Я., Бєлов Д.М. Зміна сучасної парадигми українського права в умовах військової агресії з боку РФ. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 70(2). 2022. С. 136-141.

17. Бєлов Д.М., Громовчук М.В., Білак О.П. Міжмуніципальне співробітництво в структурі транскордонного співробітництва. Науковий вісник УжНУ. Серія «Право». Випуск 72(4). Ч. 2. 2022. С. 226-231.

Размещено на Allbest.ru