Професійний психофізіологічний добір поліцейських як вирішення проблеми надійності людського фактору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійний психофізіологічний добір поліцейських, як вирішення проблеми надійності людського фактору

Єна Олексій Анатолійович, заступник начальника Центру психіатричної допомоги та психофізіологічного добору, Державна установа «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», здобувач наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія, Харківський національний університет внутрішніх справ

Анотація

Важливим фактором забезпечення стабільності і економічного зростання держави є сучасна система захисту правопорядку і безпеки її громадян. В умовах її реформи відбувається постійне ускладнення технічних засобів, зростає інформаційне навантаження, складність і напруженість діяльності поліцейських Національної поліції України (НПУ).

Реалізація службових завдань нерідко відбувається в ситуаціях з непередбачуваним результатом, пов'язана з підвищеною відповідальністю співробітників за прийняті ними рішення, необхідністю спілкуватися з різним контингентом громадян, впливом психічних і фізичних перевантажень, вимагає від поліцейських рішучих дій, здатності піти на ризик, що призводить до виснаження психологічних ресурсів, нервово-психічної напруженості і, як наслідок, різних відхилень в емоційній і особистісній сферах. Це в свою чергу призводить до збільшення числа помилок з вини людського чинника (до 70%).

Тому, для успішної адаптації до професійної діяльності поліцейський повинен мати певний комплекс індивідуальних психофізіологічних характеристик, специфічний для цієї професії та її особливостей. Вирішення цієї проблеми вимагає сучасних і надійних методів професійного добору, в основі якого знаходиться медичний професійний психофізіологічний добір кандидатів на службу в НПУ. Саме професійний психофізіологічний добір дає можливість оцінити рівень розвитку генетично детермінованих професійно важливих психофізіологічних якостей поліцейських для встановлення їх придатності для роботи в умовах підвищеної небезпеки, забезпечивши надійне виконання службових обов'язків поліцейського.

Ключові слова: професійний психофізіологічний добір, професійно важливі психофізіологічні якості, психофізіологічна експертиза, критерії психофізіологічного добору.

Yena Oleksiy Anatoliyovych deputy head of the Center for Psychiatric Care and Psychophysiological Selection of the State Institution «Main Medical Center of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine», recipient of the scientific degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 Psychology, Kharkiv National University of Internal Affairs

Professional psycho-physiological selection of police officers as a solution to the problem of reliability of the human factor

Abstract

An important factor in ensuring the stability and economic growth of the state is a modern system of protection of law and order and security of its citizens. Under the conditions of its reform, there is a constant complication of technical means, the information load, the complexity and tension of the activities of the police officers of the National Police of Ukraine (NPU) are increasing.

The implementation of official tasks often occurs in situations with an unpredictable result, associated with the increased responsibility of employees for the decisions they make, the need to communicate with a different contingent of citizens, the impact of mental and physical overload, requires decisive actions from the police, the ability to take risks, which leads to depletion of psychological resources, neuropsychological tension and, as a result, various deviations in the emotional and personal spheres. This, in turn, leads to an increase in the number of errors due to the human factor (up to 70%).

Therefore, for successful adaptation to professional activity, a police officer must have a certain set of individual psychophysiological characteristics specific to this profession and its features. Solving this problem requires modern and reliable methods of professional selection, which is based on the medical professional psychophysiological selection of candidates for service in the NPU. It is the professional psychophysiological selection that makes it possible to assess the level of development of genetically determined professionally important psychophysiological qualities of police officers to establish their suitability for work in conditions of increased danger, ensuring the reliable performance of a police officer's duties.

Keywords: professional psychophysiological selection, professionally important psychophysiological qualities, psychophysiological examination, psychophysiological selection criteria.

Вступ

Постановка проблеми. В останні десятиліття, особливо в період розгортання науково-технічної революції, в тому числі у сфері правопорядку, підвищилися вимоги до службовців силових відомств та збільшилась вагомість помилок людини під час роботі з технікою. Це в свою чергу призвело до підвищення уваги до проблеми професійного добору, особливо з урахуванням психофізіологічних аспектів.

Навіть до повномасштабного вторгнення рф на територію України, від 7 до 12 % працівників поліції зазнавали тяжких фізичних та психічних травм під час виконання службових обов'язків. Щорічно отримували поранення 12001300 працівників, 20-25 гинули. За результатами внутрішніх розслідувань, 90 % причин цих випадків сталися через людський фактор [1]. Складно припустити, на скільки ці показники збільшилися з початку 2023 року.

Важливо відзначити, що нині подолана поширена думка про те, що будь-яка здорова людина в рівній мірі може при бажанні опанувати будь-яку обрану спеціальність. Ця думка представляла певну суб'єктивну перешкоду для розвитку системи професійного психофізіологічного і психологічного добору.

Професійний психофізіологічний добір має значення не тільки для забезпечення високої ефективності експлуатації військово-технічних систем, а й для збереження здоров'я і профілактики професійних захворювань у поліцейських. Це відноситься до тих категорій фахівців, діяльність яких характеризується підвищеним нервово-емоційним напруженням, порушеним природним ритмом сну-неспання, гіподинамією, підвищеними вимогами до системи аналізаторів, пам'яті, уваги, нервово-психічної стійкості, до безпомилковості виконання складних завдань в умовах дефіциту часу і екстремальної обстановки. Психофізіологічний добір спрямований на те, щоб відібрати для цих умов осіб з особливими властивостями, що дозволяють виконувати функціональні обов'язки без небезпечної для здоров'я перенапруги основних систем організму, що забезпечують діяльність насамперед центральної нервової системи і аналізаторів, та зменшити рівень травматизму та поранень з вини людського фактору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Протягом 90-х років питаннями професійно-психологічного добору і психологічного забезпечення службової діяльності, тоді, української міліції, займалася ціла низка вітчизняних вчених (В. Андросюк, В. Барко, В. Казміренко, Л. Казміренко, С. Максименко, О. Северов, В. Синьов, О. Шаповалов, Г. Юхновець, С. Яковенко та ін.). Значна частина наукових праць була присвячена визначенню критеріїв професійного психологічного відбору кандидатів на службу в міліції, на основі оцінки професійно важливих якостей і професіографічного аналізу службової діяльності. Однак питання саме професійного психофізіологічного добору поліцейських не були об'єктом науково пошуку, не зважаючи на те, що лише психологічний добір дає можливість оцінити всі професійно важливі психофізіологічні якості кандидатів на службу в поліцію, які забезпечують надійне виконання службових обов'язків в умовах інтенсивної і тривалої дії напружених умов діяльності і спрогнозувати рівень помилкових реакцій поліцейського, спричинених цими факторами.

Мета статті - розкрити психологічну сутність проведення професійного психофізіологічного добору кандидатів на службу в НПУ, як методу підвищення надійності людського фактору в системі охорони правопорядку.

Виклад основного матеріалу

Професійний добір, що в сучасній психології іноді має назву психологічного та психофізіологічного добору, є невід'ємною складовою процесу вибору кандидатів для конкретної професійної діяльності. Цей процес, заснований на наукових підходах та методах, має на меті виявлення та добір осіб, які відповідають специфічним вимогам та критеріям для ефективного виконання робіт, пов'язаних із певною професією або посадою.

Професійний добір - це система методів та процедур, спрямованих на вибір найбільш підходящих кандидатів для виконання певних робочих обов'язків в організації або професійній галузі. Основною метою професійного добору є забезпечення того, щоб працівники мали необхідні кваліфікації, знання, навички, та особистісні якості для успішного виконання робочих завдань. При цьому професійний добір допомагає знизити ризик прийняття невдалого кандидата, що може призвести до негативних наслідків для організації, включаючи зниження продуктивності, конфлікти та збитки.

Психологічний добір є частиною професійного добору і зосереджується на вимірюванні та оцінці психологічних якостей кандидатів, які можуть впливати на їхню успішність у конкретній професійній ролі. Цей вид добору включає в себе психометричні оцінки, тести та інтерв'ю з метою визначення таких аспектів, як інтелект, навички, особистісні риси, мотивація та інші фактори, що визначають професійну придатність кандидата.

Психофізіологічний добір є складовою частиною професійного добору, який являє собою комплекс заходів, що дозволяють виявити осіб, найбільш придатних за своїми індивідуальними якостями і можливостями для навчання і подальшої професійної діяльності з конкретної спеціальності [2]. Поряд з цим професійний психофізіологічний добір - це спеціалізований підхід у відборі кандидатів для виконання робіт, які передбачають підвищену небезпеку або вимагають особливої точності, швидкості реакції, уваги, орієнтації в просторі, зорово-моторної координації та інших психофізіологічних якостей. Цей підхід ґрунтується на тому, що в професіях з підвищеною небезпекою або високою відповідальністю недоцільно приймати працівників, які не мають необхідних психофізіологічних ресурсів для успішного виконання завдань. Іншими словами, професійний добір - це вибір осіб, найбільш придатних для даної професії (спеціальності).

Основною метою професійного психофізіологічного добору є забезпечення безпеки, ефективності та продуктивності у професіях, де важливо мати відповідні психофізіологічні якості. Такий добір допомагає попередити нещасні випадки, зменшити ризик помилок та сприяє збереженню життя і здоров'я працівників у небезпечних сферах, таких як військова і поліцейська служба, пожежно-рятувальні роботи, авіація, хімічна промисловість тощо.

Потреба в професійному психофізіологічному доборі викликана обмеженістю педагогічних можливостей розвитку ряду психофізіологічних якостей (властивостей) людини, а також наявністю певного кола спеціальностей, які пред'являють до людини вимоги, які важко компенсувати. Недостатній розвиток необхідних для тієї чи іншої спеціальності психофізіологічних якостей і здібностей проявляється як професійна непридатність (професійне протипоказання). Це стосується в першу чергу тих якостей, які дуже стійкі в силу своєї генетичної обумовленості.

Професійний добір ґрунтується на індивідуальних відмінностях між людьми. Існування відмінностей за станом здоров'я і фізичного розвитку, загального розвитку (інтелекту), рівнем знань, умінь і навичок, психологічної спрямованості особистості (мотивації), психологічними і психофізіологічними властивостям (увага, пам'ять, мислення, основні властивості нервової системи, рухові здібності та інші) дозволяє оптимально вирішувати завдання професійної орієнтації та професійного добору.

Теоретичною основою професійного психофізіологічного добору є насамперед диференціальна психофізіологія. Професійний психофізіологічний добір являє собою систему заходів, спрямованих на виявлення осіб, які за своїми психофізіологічними властивостями, можливостям і здібностям в найбільшій мірі відповідають вимогам конкретної спеціальності. Такі особи найбільш придатні до навчання у встановлені терміни і до подальшої успішної професійної діяльності.

Слід підкреслити, що індивідуальні відмінності, що характеризують змістовну сторону людської психіки (світогляд, моральні і етичні цінності, інтереси, цілі, прагнення, воля та інші), мають соціальне походження. Оскільки ці психологічні властивості, що характеризують людину як особистість, не пов'язані з генотипом, вони можуть змінюватися і вдосконалюватися під впливом виховання. Облік цих відмінностей в процесі професійного добору сприяє конкретизації в індивідуальній виховній роботі з людьми.

Поряд з цим необхідно зважати на те, що індивідуальні відмінності по ряду психодинамічних якостей пов'язані з певною генетичною обумовленістю цих якостей. В останні роки в психологічній науці з'явилися конкретні дані щодо генетичної обумовленості деяких параметрів електроенцефалограми людини, сили, рухливості, лабільності і динамічності нервових процесів, рухових здібностей та інших [2]. Дослідженням щодо стійких властивостей людини, в певній мірі пов'язаних з генетичною програмою, займається диференціальна психофізіологія. Ця галузь психологічної науки вивчає біологічні причини і фактори індивідуальних відмінностей між людьми за їх психодинамічними характеристикам. Відтак особливого значення набуває професійний психофізіологічний добір, як метод підвищення надійності людського фактору в системі професійної діяльності.

На сьогоднішній час, в системі МВС проведення професійного психофізіологічного добору регламентовано наступними нормативними документами:

- Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 р. № 285 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.05.2017 р. за № 559/30427 [3].

- Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 232/10512 [4].

- Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2015 р. № 1583 «Про затвердження Порядку психофізіологічного обстеження кандидатів на службу в поліції та Порядку обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності кандидатів на службу в поліції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2016 р. за № 37/28167 [5].

Професійний психофізіологічний добір є одним з напрямків роботи з підвищення якості службової діяльності поліцейських, забезпечення і підтримки високої ефективності сучасних методів охорони правопорядку за рахунок підвищення надійності людського ланки в системах «людина- техніка» (СЛТ). Він дозволяє поліпшити якість комплектування частин і підрозділів особовим складом, скоротити терміни навчання, підготовки і тренувань, а також знизити відсів поліцейських (за професійною непридатністю) і підвищити стабільність службових колективів.

В ряді розвинених країн питанням професійного психофізіологічного добору і розвитку кадрового потенціалу оборонної сфери присвячена велика кількість досліджень. Існуюча в іноземних арміях система професійного добору кадрів дозволяє за рахунок раціонального розподілу військовослужбовців скоротити терміни допуску до відповідальних видів діяльності, зменшити витрати на навчання, скоротити аварійність через помилки персоналу. Обґрунтовані вимоги до фахівців-операторів, які включають вимоги до емоційної стійкості при напруженій роботі, до стійкості уваги при чергуванні в режимі очікування сигналу до екстрених дій, до адаптації в складних інформаційних умовах тощо.

Ефективність професійного добору не викликає сумнівів. Це підтверджується численними даними, які демонструють можливості професійного добору. Психофізіологічний добір кандидатів для навчання, наприклад, операторськими спеціальностям дозволяє скоротити так званий відсів непридатних осіб з 23-30 % до 5-8 %, знизити аварійність технічних систем через помилки персоналу на 40-70 %, підвищити надійність роботи систем управління на 10-25 %, зменшити витрати на навчання військових фахівців на 30-40 %.

Система добору забезпечує зниження відсіву військових льотчиків у військово-повітряних силах (далі - ВПС) США з 75 % до 36 %, в морській авіації США - з 50 % до 30 %, в ВПС Франції - з 61 % до 36 %. За рахунок проведення психофізіологічного добору в льотні училища США досягається економія більше 70 млн. доларів при підготовці кожних 100 пілотів.

За даними польського військового психолога Ю. Сметека, професійні водії автотранспорту, що пройшли відбір, здійснюють аварій і катастроф на 73 % менше, ніж інші водії [6]. Психофізіологічний добір радіотелеграфістів дозволяє знизити відсів в процесі навчання з 30-60 % до 8 %.

Як свідчить аналіз стану виробничої безпеки, за кількістю смертельних випадків на 1000 працюючих Україна негативно вирізняється серед економічно розвинених країн та колишніх соціалістичних країн Європи (Україна - 0,104, країни з ринковою економікою - 0,038, колишні соціалістичні країни Європи - 0,053) [1]. Матеріальні збитки від аварій в Україні на кілька порядків перевищують витрати на заходи з охорони праці та профілактики аварійності й виробничого травматизму.

Звичайно, фінансові витрати важливо враховувати під час реалізації будь-яких заходів, але набагато важливіше акцентувати увагу на соціальних наслідках аварій та катастроф - втраті здоров'я, життя громадян і трудового потенціалу країни, збільшення кількості неповних сімей та дітей-сиріт. Потрібно також вказати на соціально-психологічну напруженість населення, спровоковану аваріями та їх наслідками, а також на погіршення міжнародного іміджу держави загалом.

Європейська модель охорони праці чітко визначає заходи щодо покращання безпеки праці та охорони здоров'я на робочому місці. Відповідно до директиви № 89/391/ЄЕС, з одного боку, роботодавець повинен брати до уваги придатність працівника до роботи, яку йому довірили, з погляду забезпечення безпеки праці та збереження його здоров'я, а з іншого - підвищення рівня безпеки людини на виробництві залишається актуальною проблемою держави.

Відбираючи кандидатів для тієї або іншої спеціальності (професії), необхідно враховувати насамперед особливості відповідного виду діяльності і ті вимоги, які професія пред'являє до людини.

Слід враховувати, що ефективність спеціальних тренувань, психологічної підготовки, загартовування та інших заходів, спрямованих на адаптацію до специфічних умов професійної діяльності, для різних осіб різна. Результативність цих заходів стосовно деяких людей може виявитися недостатньою, оскільки вона значною мірою залежить від індивідуальних особливостей і можливостей людини, його віку, конституціональних якостей, неспецифічної реактивності і резистентності організму [7].

При проведенні професійного психофізіологічного добору доцільно прогнозувати можливості людини до розвитку психофізіологічних властивостей і здібностей. Разом з тим доводиться зважати на те, що розвиток їх вимагає зазвичай великого часу і застосування складних методів. Це суперечить сучасним вимогам скоротити терміни підготовки та допуску поліцейських до самостійної роботи.

Говорячи про високу ефективність добору, слід мати на увазі дві важливі обставини, що визначають і обмежують сферу його застосування і можливості.

По-перше, сам по собі профдобір не є панацеєю, єдиним і вирішальним засобом забезпечення високої якості діяльності поліцейських, ефективності техніки, усунення помилок, і тим більше порушень дисципліни. Профдобір не може замінити комплексного виховання, підготовки фахівців, систематичної роботи з ними протягом всієї служби.

Ефективність професійного психофізіологічного добору поліцейських тісно пов'язана із забезпеченням раціонального режиму праці та відпочинку, створенням оптимальних умов службової діяльності, повноцінним врахуванням інженерно-психологічних і ергономічних вимог і рекомендацій на всіх стадіях створення і експлуатації технічних систем. Добір є складовою частиною всього комплексу заходів з обліку людського фактору в процесі забезпечення і підтримання високої ефективності систем «людина-техніка».

Результати психофізіологічного обстеження повинні враховуватися при вирішенні питання про профпридатність кожної людини в комплексі з даними про стан здоров'я, рівня загального розвитку, знань, умінь і навичок, соціально-демографічними відомостями. При цьому особливо важливе значення має глибока і всебічна оцінка морально-етичних якостей. У ряді випадків саме ці дані можуть бути вирішальними у винесенні рішення про профпридатність з подальшим призначенням тієї чи іншої особи на відповідну посаду.

По-друге, психофізіологічний добір проводиться не для всіх наявних спеціальностей. Для його здійснення необхідні певні критерії. Тому при створенні системи психофізіологічного профдобору в першу чергу визначають коло поліцейських фахівців, які потребують добору. Доцільність психофізіологічного добору визначається наступними основними факторами:

- чіткої залежності успішності підготовки та роботи поліцейських з даної конкретної спеціальності від рівня розвитку у них професійно важливих психофізіологічних якостей і здібностей, які проявляються відсівом непридатних осіб в процесі навчання і практичної роботи;

- різкими відмінностями між «хорошими» і «поганими» фахівцями за показниками якості їх професійної діяльності (наприклад, по своєчасності виконання робочих операцій, за кількістю і характером помилок тощо). В основі цих відмінностей повинні лежати відмінності в рівні розвитку професійно важливих психофізіологічних характеристик в групах «хороших» і «поганих» спеціалістів.

Якщо помилки в роботі фахівців несуттєві і не впливають помітно на ефективність техніки, проведення психофізіологічного добору недоцільно. Практично марним буде добір і в тих випадках, коли фахівці будь-якої кваліфікації допускають багато помилок і не можуть освоїти роботу на техніці, в цьому випадку необхідно вдосконалення самої техніки або зміна характеру і тривалості навчання.

Доцільність проведення психофізіологічного профдобору для кожної спеціальності повинна бути обґрунтована. Тільки тоді від нього правомірно очікувати високої результативності.

Професійний психофізіологічний добір має значення не тільки для забезпечення високої ефективності експлуатації військово-технічних систем, а й для збереження здоров'я і профілактики професійних захворювань у поліцейських. Це відноситься до тих категорій фахівців, діяльність яких характеризується підвищеним нервово-емоційним напруженням, порушеним природним ритмом сну-неспання, гіподинамією, підвищеними вимогами до системи аналізаторів, пам'яті, уваги, нервово-психічної стійкості, до безпомилковості виконання складних завдань в умовах дефіциту часу і екстремальної обстановки. Психофізіологічний добір спрямований на те, щоб відібрати для цих умов осіб з особливими властивостями, що дозволяють виконувати функціональні обов'язки без небезпечної для здоров'я перенапруги основних систем організму, що забезпечують діяльність насамперед центральної нервової системи і аналізаторів.

Призначення на таку роботу осіб, які не володіють належними характеристиками центральної нервової системи, непридатних (за результатами психофізіологічного обстеження) до тієї чи іншої конкретної поліцейської спеціальності, не тільки може знизити ефективність застосування техніки і озброєння, а й позначиться несприятливо на стані здоров'я непридатних осіб. У таких поліцейських з більшою ймовірністю можна очікувати розвитку функціональних захворювань центральної нервової і серцево-судинної систем. Виникнення цих захворювань може бути пов'язано з невідповідністю між психофізіологічними можливостями поліцейських і вимогами, які висуває до них службова діяльність [8].

В результаті психофізіологічного обстеження здійснюється так званий відсів непридатних осіб, щодо яких доводиться вирішувати питання про призначення на іншу посаду, причому результати проведених у цей час обстежень не дозволяють дати необхідних для вирішення цього питання рекомендацій.

Як правило, можливості тривалого спостереження за поведінкою людини, багаторазових обстежень в різних умовах, оцінки успішності його діяльності в конкретних обставинах з'являються вже після призначення людини на роботу за відповідною спеціальністю. Завдання саме психофізіологічного обстеження в тому і полягає, щоб перед початком навчання або призначенням на роботу за фахом в короткі терміни прогнозувати можливості кандидата, його здатності до навчання і, в кінцевому підсумку, прогнозувати його ефективність в процесі професійної діяльності.

Профдобір в тому вигляді, в якому він зараз проводиться, породжує нову складну задачу - оптимальний розподіл особового складу за всіма наявними поліцейськими спеціальностями на основі об'єктивної оцінки особистісних якостей і здібностей кожної людини. Оптимальний розподіл кандидатів за спеціальностями є єдиною прийнятною альтернативою в системі добору. Такий розподіл в деякій мірі схожий з профорієнтацією, якщо вона буде проводитися на основі об'єктивної оцінки властивостей і можливостей людини за результатами психологічних, психофізіологічних і соціологічних досліджень.

У перспективі можливе створення для кожного поліцейського «професійного особистісного профілю» («психологічного профілю»), що містить комплекс показників які його характеризують і перелік найбільш і найменш бажаних для нього видів професійної діяльності.

Тому дуже важливо усвідомлювати, що професійний добір - це цілий комплекс заходів, спрямованих на виявлення корисних для конкретної професійної діяльності індивідуальних особливостей особистості, і повинен включати всі види добору: медичний, соціально-психологічний, освітній і психофізіологічний.

Медичний добір полягає у виявленні тих осіб, стан здоров'я і рівень фізичного розвитку яких дозволяють (у встановлені терміни) успішно оволодіти спеціальністю для якої проводиться добір, і ефективно працювати за даною спеціальністю на всьому протязі служби без шкоди для здоров'я.

Своєчасний відсів осіб з певними дефектами в стані здоров'я і фізичному розвитку, а також з невідповідністю антропометричних показників вимогам до поліцейської служби необхідний, по-перше, для забезпечення високої ефективності використання техніки і, по-друге, в інтересах збереження здоров'я поліцейських.

Соціально-психологічний добір призначений для виявлення тих соціально обумовлених психологічних властивостей, в тому числі морально- етичних якостей, які необхідні для успішної роботи людини в колективі, відображають його готовність і прагнення виконувати поставлені завдання в будь-яких умовах, а також задоволеність своєю працею.

Соціально-психологічний добір є ядром особистісного підходу до оцінки людини. Для проведення соціально-психологічного добору використовуються документи, що характеризують людину в період, що передує добору, а також спостереження, бесіда, анкетування, особистісні опитувальники. З певною ефективністю можуть також використовуватися методи соціометрії і оцінки нервово-психічної стійкості.

Освітній добір призначений для виявлення у кандидатів знань і навичок, необхідних для подальшого навчання за обраною спеціальністю. Він дозволяє забезпечити необхідний початковий рівень підготовки фахівців. При сучасному скорочені строків введення в дію молодого поповнення, а також у зв'язку з безперервним вдосконаленням військово-технічних систем, які вимагають додаткової підготовки фахівців, оцінка обсягу, глибини знань і стійкості деяких навичок становить невід'ємну і важливу частину професійного добору поліцейських.

Психофізіологічний добір призначалися для виявлення у кандидатів тих професійно важливих психофізіологічних якостей і здібностей, які необхідні для оволодіння професійними знаннями, навичками і вміннями, що визначають успішність навчання в установлені строки та ефективність подальшої професійної діяльності з конкретної спеціальності.

Серед видів професійного добору психофізіологічний добір займає особливе місце. Це пов'язано з тим, що психофізіологічні випробування і дослідження дозволяють досить швидко і об'єктивно «вимірювати» велике число психофізіологічних властивостей, виявляти тонку структуру індивідуальних особливостей особистості, яку іншими методами можна визначити лише в процесі тривалих спеціально організованих спостережень, а також вивчення фахівців в процесі діяльності. Цінним є те, що психофізіологічні характеристики (властивості) людини можуть кількісно виражати професійно важливі якості особистості і мають для багатьох професій досить високу прогностичність.

Професійно важливі психофізіологічні якості (ПВПФЯ) - це окремі динамічні особливості особистості, сукупність психічних і психофізіологічних властивостей людини (виражені рівнем розвитку відповідних психічних та психомоторних процесів), а також фізичні якості, що відповідають вимогам певної професії і сприяють успішному оволодінню цією професією [7].

ПВПФЯ базуються на основі широкого спектру індивідуальних особливостей, починаючи від природних задатків до професійних знань, одержаних у процесі професійного навчання та самопідготовки, психофізіологічних (темперамент, сенсомоторні реакції, орієнтація в просторі, рухливість нервових процесів), психологічних особливостей (увага, мислення, пам'ять, уява), відмінностях емоційно-вольової сфери (мотивація, спрямованість, характер), навіть анатомо-морфологічних характеристиках людини. При освоєнні нової професії відбувається перебудова існуючої підсистеми ПВПФЯ відповідно до особливостей даної професійної діяльності, з'являються нові якості і здібності, формується індивідуальний стиль діяльності як фінальний етап розвитку професіонала. Будь-яка діяльність реалізується на базі таких новостворених підсистеми ПВПФЯ. Оцінка тих ПВПФЯ, які забезпечують успішність і надійність професійної діяльності в екстремальних умовах і є одна з основних задач професійного психофізіологічного добору.

Професія поліцейського пов'язана не тільки з виконанням набору специфічних робочих операцій, але і з особливостями режиму праці і відпочинку (змінна праця з нічними чергуваннями, моніторинг за пультом управління і ін.), з особливостями навколишнього середовища (робота на відкритому повітрі), з екстремальними факторами (нервово емоційні перевантаження, шум, вібрація і ін.). Не всі люди в рівній мірі і в прийнятні терміни можуть опанувати відповідну професією, пристосуватися до специфічних умов роботи в поліції. Тому в ряді випадків доводиться відбирати тих з них, які мають досить розвинені ПВПФЯ, організм яких більш стійкий до впливу виробничих умов середовища та трудової діяльності і може пристосуватися до них у відносно короткі терміни без шкоди для здоров'я і працездатності [8]. Тому, велика увага керівництва МВС до питань підвищення продуктивності і ефективності праці, збереження і зміцнення здоров'я поліцейських і військовослужбовців, підвищення обороноздатності нашої країни сприймається як стратегічне завдання на розробку сучасної системи професійної орієнтації і професійного психофізіологічного добору.

Висновки

психофізіологічний добір поліцейський надійність

Психофізіологічний добір є невід'ємною складовою частиною професійного добору, спрямовану на виявлення осіб, найбільш придатних за своїми індивідуальними якостями та можливостями для навчання і подальшої професійної діяльності з конкретної спеціальності. Він, в першу чергу, направлений на оцінку індивідуальних психофізіологічних якостей при доборі фахівців, робота яких пов'язана з підвищеною небезпекою.

Професійний добір ґрунтується на індивідуальних відмінностях між людьми. Існування відмінностей за станом здоров'я і фізичного розвитку, загального розвитку (інтелекту), рівнем знань, умінь і навичок, психологічної спрямованості особистості (мотивації), психологічними і психофізіологічними властивостям (увага, пам'ять, мислення, основні властивості нервової системи, рухові здібності та інші) дозволяє оптимально вирішувати завдання професійної орієнтації та професійного добору.

Професія поліцейського є одним з таких прикладів, де успішність її опанування залежить від рівня розвитку специфічного набору індивідуальних психофізіологічних особливостей кандидата. Не всі люди в рівній мірі і в прийнятні терміни можуть опанувати відповідну професією, пристосуватися до специфічних умов роботи в поліції. Тому в ряді випадків доводиться відбирати тих з них, які мають досить розвинені ПВПФЯ, організм яких більш стійкий до впливу виробничих умов середовища та трудової діяльності і може пристосуватися до них у відносно короткі терміни без шкоди для здоров'я і працездатності. Як кінцевий результат, виконання цих умов забезпечує поняття надійності людського фактору в поліцейській діяльності.

Процес добору кандидатів для служби в поліції еволюціонував з часом, проходячи через різні етапи підходів та удосконалення методик. Системи професійного психофізіологічного добору в різних країнах і зараз відрізняються в залежності від організаційно-правових аспектів функціонування поліцейських підрозділів, внутрішніх процедур і стандартів медичних оглядів, наявності структур ліцензування і ряду інших внутрішньо-політичних укладів. Але безумовним залишається високий ступінь залежності стану здоров'я та працездатності працівників від їх психофізіологічних якостей в кожній країні світу. Сучасний стан добору підкреслює важливість об'єктивності та наукового підґрунтя в цьому процесі. Міністерство внутрішніх справ України були і залишаються одними з піонерів на шляху до впровадження та вдосконалення психофізіологічного добору, забезпечивши більш об'єктивний та науковий підхід до селекції своїх кадрів.

Література

1. Грибан В.Г., Негодченко О.В. (2016). Охорона праці в органах внутрішніх справ/ Підручник для курсантів і студентів вищих навчальних закладів., МВС України ДДУВС, 2016 - 248 с.

2. Кравчук В.В., Г.Ю. Пишнов, С.М. Пашковський, О.А. Єна Порівняльна характеристика психофізіологічних функцій військових та цивільних льотчиків: Фізіологічний журнал. Київ, УВМА МО України, Фізіологічний журнал, 2021, Т. 67, № 4.

3. Наказ МВС України № 285 від 03.04.2017 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС» (зі змінами від 18.04.2023 № 321). URL: https://zakon.rada.gov.ua/l aws/show/ z0559-17#Text.

4. Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 232/10512. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0231-05#Text.

5. Наказ МВС України від 17.12.2015 № 1583 «Про затвердження Порядку психофізіологічного обстеження кандидатів на службу в поліції та Порядку обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності кандидатів на службу в поліції». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0037-16#Text.

6. Забута законодавцями. Про практику застосування в Україні та необхідність унормування організаційних і методичних процедур психофізіологічної експертизи: Професійний добір / А.І. Єна, В.В. Маслюк, О.А. Єна. Додаток до журналу «Охорона праці», 2023. №5.

7. Шляхи підвищення індивідуальної оперативної готовності військовослужбовців: Монографія / Дихановський В.М., Чайковський І.А., Будник М.М., Єна О.А. Київ: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, 2019. 132 с.

8. Забезпечення психологічного здоров'я працівників Національної поліції України: навч.-метод. посіб. / Остапович В.П., Барко В.І., Єна О.А., Кирієнко Л.А., Пампура 1.1., Барко В.В.; за ред. д-ра юрид. наук, проф. В.О. Криволапчука. Київ: ДНДІ МВС України; фОп Кандиба Т.П., 2019. 204 с.

References

1. Hryban V.G., Negodchenko O.V. (2016) Ohoronapraci v orhanah vnutrishnih sprav / Pidruchnic dlya cursantiv i studentiv vyshih navchalnih zakladiv [Labor protection in internal affairs bodies. Textbook for cadets and students of higher educational institutions]., - MVS Ukraini DDUVS [in Ukrainian].

2. Kravchuk V.V., Pishnov G.Yu., Pashkovsky S.M., Yena O.A. (2021). Porivnyalna harakteristyka psyhofiziolohichnih funkciy viyskovih ta civilnih lyotchikiv [Comparative characteristics of psychophysiological functions of military and civilian pilots] / Physiological journal // - Kyiv, UVMA MO Ukraini, 2021, Vol. 67, No. 4 [in Ukrainian].

3. Nakaz MVS Ukraini “Pro zatverdjenia Polojenia pro diyalnist medichnoi (viyskovo- likarskoi) komisii MVS”[Order of the MIA of Ukraine «On approval of the Regulation on the activity of the medical (military-medical) commission of the MIA»] from 03.04.2017 № 285 (as amended from 04/18/2023 No. 321). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show /z0559-17#Text [in Ukrainian].

4. Nakaz Derjavnoho komitetu Ukraini z nahlyadu za ohoronoyu praci [Order of the State Committee of Ukraine for Supervision of Labor Protection] 26.01.2005 No. 15. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0231-05#Text [in Ukrainian].

5. Nakaz MVS Ukraini “Pro zatverdzhennia Poriadku psykhofiziolohichnoho obstezhennia

kandydativ na sluzhbu v politsii ta Poriadku obstezhennia na predmet vyiavlennia alkoholnoi, narkotychnoi ta toksychnoi zalezhnosti kandydativ na sluzhbu v politsii” [Order of the MIA of Ukraine dat «On the approval of the Procedure for psychophysiological examination of candidates for police service and the Procedure for examination for the detection of alcohol, drug and toxic addiction of candidates for police service»] from17.12.2015 No. 1583 / URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0037-16#Text [in Ukrainian].

6. Yena A.I., Maslyuk V.V., Yena O.A. (2023). Zabuta zakonodavtsiamy. Pro praktyku zastosuvannia v Ukraini ta neobkhidnist unormuvannia orhanizatsiinykh i metodychnykh protsedur psykhofiziolohichnoi ekspertyzy: Profesiinyi dobir. [Forgotten by legislators. About the practice of application in Ukraine and the need to standardize organizational and methodical procedures of psychophysiological examination: Professional selection] / Supplement to the magazine «Okhorona Prati», 2023. No. 5 [in Ukrainian].

7. Dykhanovskyi V.M., Chaikovskyi I.A., Budnyk M.M., Yena O.A.(2019). Shliakhy pidvyshchennia indyvidualnoi operatyvnoi hotovnosti viiskovosluzhbovtsiv: Monohrafiia. [Ways to increase individual operational readiness of servicemen: Monograph] / Kyiv, Institute of Cybernetics named after V.M. Hlushkova, National Academy of Sciences of Ukraine, Central Research Institute of Armaments and Military Equipment of the Armed Forces of Ukraine, 2019. 132 p [in Ukrainian].

8. Ostapovich V.P., Barko V.I., Yena O.A., Kiriyenko L.A., Pampura 1.1., Barko V.V. (2019). Zabezpechennia psykholohichnoho zdorov'ia pratsivnykiv Natsionalnoi politsii Ukrainyiia. [Ensuring the psychological health of employees of the National Police of Ukraine] / Kyiv: DNDI of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine; FOP Kandyba T.P., 2019. 204 p [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru