Стан наукової розробленості проблем організації розслідування кримінальних правопорушень

Размещено на http://www.allbest.ru

Національна академія внутрішніх справ

Стан наукової розробленості проблем організації розслідування кримінальних правопорушень

Лелюк Тетяна Іванівна доктор філософії в галузі права, докторант кафедри криміналістики та судової медицини

Анотація

Розслідування кримінальних правопорушень здійснюється із дотриманням організаційного принципу, що становить собою окреме криміналістичне вчення в системі науки криміналістики. Задля вивчення основ організації розслідування кримінальних правопорушень, формування напрямів її удосконалення та розроблення науково-обґрунтованих висновків важливим є дослідження стану наукової розробленості вказаного питання, що здійснюється шляхом проведення аналізу та систематизації сучасних наукових праць в окресленій тематиці. Констатовано, що основи організації розслідування слід віднести до міжгалузевої сукупності наукових знань, яка об'єднує в собі окремі елементи науки управління, кримінального процесу, кримінології, криміналістики тощо, а отже їх проблемні питання були предметом дослідження науковців різних галузей суспільно-гуманітарних наук. Автором виокремлено сукупність наукових праць, які містять в собі найважливіші питання правового, процесуального, тактико-криміналістичного та техніко-криміналістичного. Серед наукових доробків слід виділити праці присвячені висвітленню загальних положень досудового розслідування, провадження слідчих (розшукових) дій, удосконалення діяльності органів досудового розслідування, прокуратури, суду, а також дослідження, що висвітлюювали особливості організації розслідування загалом та в контексті розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. Встановлено, що на сьогодні залишають актуальними і такими, що потребують подальших розробоки питання встановлення місця організації розслідування кримінальних правопорушень в системі криміналістичної науки, визначення основних елементів, що становлять собою організацію розслідування, вивчення змісту планування розслідування, взаємодії, контролю та оцінки результатів організації розслідування кримінальних правопорушень, особливостей організації розслідування на окремих етапах, напрямів її удосконалення.

Ключові слова: організація, організація розслідування, криміналістична наука, кримінальне правопорушення, планування розслідування, досудове розслідування.

Leliuk Tetiana Ivanivna PhD, doctoral student of the Department of Criminalistics and Forensic Medicine, National Academy of Internal Affairs, Kyiv

STATE OF SCIENTIFIC DEVELOPMENT OF ISSUES IN THE

ORGANIZATION OF INVESTIGATION OF CRIMINAL OFFENSES

Abstract

The investigation of criminal offenses is carried out in accordance with the organizational principle, which constitutes a separate criminological doctrine in the system of forensic science. To study the fundamentals of the organization of the investigation of criminal offenses, form directions for its improvement, and develop scientifically substantiated conclusions, it is important to investigate the state of scientific development of the specified issue. This is achieved through the analysis and systematization of contemporary scientific works in the defined thematic area. It is observed that the foundations of the organization of the investigation should be attributed to the interdisciplinary set of scientific knowledge, incorporating elements of management science, criminal procedure, criminology, forensic science, etc. Consequently, issues related to these fields have been subjects of research by scholars in various branches of social and humanitarian sciences. The author identifies a body of scientific works that encompass crucial legal, procedural, tactical-criminalistic, and technical-criminalistic questions. Among the scholarly contributions are works dedicated to elucidating general provisions of pre-trial investigation, conducting investigative (search) actions, improving the activities of pre-trial investigation bodies, the prosecution, and the court. Additionally, research has been conducted on the organization of investigations in general and in the context of specific types of criminal offenses. It is established that questions regarding the placement of the organization of the investigation of criminal offenses in the system of forensic science, defining the basic elements constituting the organization of the investigation, studying the content of investigation planning, interaction, control, and evaluation of the results of the organization of the investigation of criminal offenses, as well as the peculiarities of the organization of the investigation at various stages and directions for its improvement, remain relevant and require further development.

Keywords: organization, investigation organization, forensic science, criminal offense, investigation planning, pre-trial investigation.

Постановка проблеми. Організація розслідування кримінальних правопорушень нерозривно пов'язана із забезпеченням захисту прав та свобод людини і громадянина, що є основною спрямованістю діяльності нашої держави. Організаційна діяльність дозволяє підвищувати ефективність розслідування, сприяє його всебічності, повноті та об'єктивності, а також вирішенню завдань кримінального судочинства в цілому. Системний підхід до вирішення численних та різнопланових завдань, що виникають при організації виявленні, розслідуванні та попередженні кримінальних правопорушень, забезпечується за рахунок сукупного використання різних галузей наукового знання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основою для проведення дослідження складають численні наукові праці науковців в галузі кримінального процесу, серед яких: Дрозд В.Г., Ковальова О.Г., Столітній А.В., Шопіна І.М., та інші, а також криміналістики: Журавель В.А., Єфімов М.М., Олішевський О.В., Плетенець В.М., Сорочан А.В., Чорноус Ю.М., Хань Г.А. та інші.

Метою статті є вивчення стану наукових досліджень проблем організації розслідування кримінальних правопорушень.

Виклад основного матеріалу. У рамках криміналістичної науки організація розслідування кримінальних правопорушень розглядається в таких аспектах: з позиції науково-обґрунтованої діяльності, яка спрямована на впорядкування розкриття, розслідування кримінальних правопорушень та забезпечення ефективності досудового розслідування шляхом створення умов постійної готовності до застосування рекомендацій щодо використання системи організаційно-процесуальних, організаційно-технічних, організаційно- тактичних, організаційно-методичних та інших прийомів, методів та засобів; з позиції окремого криміналістичного вчення, в межах загальної теорії криміналістики, сфера застосування якого носить загально криміналістичний характер і складові її наукові знання використовуються всіма розділами криміналістики. При цьому, питання формування основ організації розслідування кримінальних правопорушень як криміналістичного вчення потребує здійснення ґрунтовного аналізу процесу застосування законодавчої бази, обговорення концептуальних засад сучасної теорії та практики діяльності органів уповноважених на здійснення досудового розслідування.

Не викликає сумніву той факт, що теоретичною основою для формування концептуальних засад організації розслідування кримінальних правопорушень є вивчення та аналіз наукових доробок вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема, ми погоджуємось із думкою С.О. Павленко, що проведення подібного аналізу надасть нам можливість з'ясувати найвагоміші з-поміж них, що стали теоретичним підґрунтям предмета дослідження, з одного боку, й акцентувати на проблемних аспектах, що залишилися поза межами дослідження попередників, у контексті соціально-економічних, політичних, нормативно-правових, криміногенних та інших чинників - з іншого [1, с. 107].

При цьому, слід зазначити, що основи організації розслідування слід віднести до міжгалузевої сукупності наукових знань, яка об'єднує в собі окремі елементи науки управління, кримінального процесу, кримінології, криміналістики тощо, а отже їх проблемні питання були предметом дослідження науковців різних галузей суспільно-гуманітарних наук. В контексті нашого дослідження підвищений інтерес становлять праці вітчизняних та зарубіжних науковців у галузі кримінального процесу та криміналістики.

Оскільки організація розслідування кримінальних правопорушень становить собою складну та упорядковану діяльність уповноважених органів, спрямовану підвищувати ефективність розслідування, сприяти його всебічності, повноті та об'єктивності, а також вирішенню завдань кримінального судочинства в цілому, отже її здійснення повинно відбуватись із дотриманням кримінально-процесуальних правил, із використанням широкого спектру тактико-криміналістичних та техніко-криміналістичних засобів. Зазначене в свою чергу зумовлює необхідність вивчення теоретичних засад формування основ організації розслідування кримінальних правопорушень в кримінально-процесуальній та криміналістичній науці.

Крім того, аналіз наукових напрацювань конкретної тематики здійснюється шляхом їх класифікації за різними критеріями. Зокрема В. Г. Севрук класифікував стан наукової розробленості дослідження питань протидії злочинам, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі, на такі категорії: дисертаційні дослідження, що присвячені вивченню цієї проблеми; монографічні праці; дослідження, викладені в посібниках, методичних рекомендаціях; наукові статті щодо вивчення цієї проблеми; тези конференцій [2, с. 316].

В контексті нашого дослідження питань наукового розроблення пробем організації розслідування кримінальних правопорушень в юридичній літературі вважаємо за доцільне здійснювати окремо за галузями правової науки, а також за характером і типом наукового дослідження. Перш за все слід звернути увагу на праці вчених суміжних із криміналістичної наукою галузей, зокрема таких як кримінальний процес, кримінологія.

Аналізуючи кримінально-процесуальну літературу в розглядуваній сфері слід виокремити наукові напрацювання, що стосуються висвітлення загальних питань здійснення кримінального провадження, а також праці пов'язані із характеристикою організації роботи органів досудового розслідування. Зокрема, серед вчених, які досліджували загальні засади проведення досудового розслідування, що стосуються початку відкриття кримінального провадження, форм та строків його здійснення, процесуальний порядок проведення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій тощо, слід виділити окремі з них.

Так монографічне дослідження В. Г. Дрозд присвячене комплексному дослідженню теоретичних і прикладних питань, пов'язаних із правовим регулюванням досудового розслідування. В роботі розкрито сутність, значення та завдання досудового розслідування; розглянуто специфіку досудового слідства та особливості дізнання як форм досудового розслідування; розкрито функціональну спрямованість диференціації кримінальної процесуальної форми під час досудового розслідування. Узагальнено наукові погляди щодо сутності, значення та системи загальних положень досудового розслідування [3, с. 26-27]. Науково обгрунтовані висновки авторки в подальшому спритимуть формуванню організаційно- процесуальних аспектів діяльності з організації розслідування кримінальних правопорушень в контексті забезпечення прав, свобод і законних інтересів особи на стадії досудового розслідування, організація початково етапу кримінального провадження. Також слушною є позиція щодо необхідності забезпечення процесуальної самостійності слідчого під час організації розслідування, задля підвищення ефективності його здійснення.

Привертає увагу дисертаційна робота А. В. Столітнього, предметом дослідження якого є історичний розвиток досудового розслідування, теоретичні основи та практика формування та функціонування його електронної складової. Зокрема визначено місце досудового розслідування серед стадій кримінального провадження, притаманні вказаній стадії обов'язкові елементи, серед яких виділено електронні системи, що забезпечують її функціонування. За функціональною спрямованістю в структурі досудового розслідування автор виділяє три етапи: початок досудового розслідування; здійснення досудового розслідування; завершення досудового розслідування. Вказані етапи охоплені обов'язковими електронними процесуальними процедурами, передбаченими в ЄРДР, який є невід'ємним елементом лише стадії досудового розслідування [4, с. 439].

В контексті нашого дослідження інтерес становлять пропозиції автора, щодо розроблення моделі організації професійного процесуального діалогу між суб'єктами кримінального провадження, зокрема слідчим, прокурором, адвокатом, слідчим суддею використовуючи систему особистих віртуальних кабінетів, а також використання досвіду зарубіжних країн щодо створення на базі ЄРДР корпоративної інформаційно-аналітичної автоматизованої (електронної) системи кримінальної юстиції, на всіх стадіях кримінального провадження та всіх суб'єктів кримінального переслідування. Зокрема варто взяти до уваги запропонований алгоритм організації взаємодії між органами досудового розслідування та іншими уповноваженими суб'єктами за допомогою створення особистих віртуальних систем, що в свою чергу допоможе запобігти виникненню проблем і непорозумінь під час такої взаємодії. Крім того, цікавим досвідом може послужити використання в процесі організації розслідування загальнодержавних реєстрів та баз даних, а також алгоритми логічних і графічних виражень інформаційно-аналітичної системи формування візуальних аналітичних конструкцій, систем електронного врядування, тощо.

Слід також проаналізувати монографічну працю О. В. Ковальової, в якій авторка вивчає такий організаційний аспект розслідування кримінальних правопорушень, як засади застосування засобів інформаційного забезпечення досудового розслідування, форми його реалізації в процесі міжнародного співробітницва, організаційних аспектів керування ризиками та можливостями в процесі вдосконалення інформаційного забезпечення досудового розслідування [5, c. 27-28]. Крім того, для формування науково- обґрунтованих висновків щодо удосконалення організації взаємодії під час розслідування кримінальних правопорушень послужать висвітлені авторкою аспекти зазначеної діяльності. розслідування кримінальний правопорушення

Серед вчених, наукові доробки яких були присвячені удосконаленню діяльності органів досудового розслідування, зокрема в контексті організаційно- розпорядчої діяльності слідчих підрозділів, експертно-криміналістичних, органів прокуратури, судових органів, взаємодії відповідних суб'єктів розглянемо окремі праці.

Так в колективному монографічному дослідженні «Організаційно- правові засади діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України» на основі комплексного аналізу міжнародного та національного досвіду правового регулювання діяльності слідчих підрозділів, теоретичних та прикладних проблем реалізації повноважень слідчими Національної поліції запропоновано: шляхи вдосконалення чинного законодавства України в частині забезпечення діяльності слідчих підрозділів, механізм взаємодії слідчих з іншими органами та підрозділами Національної поліції, правові гарантії діяльності слідчого [6, с. 5]. Також, окрім процесуальних функцій слідчих підрозділів, важлива роль налається пізнавальній; стратегічно- тактичній (прогностична, планування, тактична); функції управління (аналітична, методична, статистична, організаційна, координаційна, розподільна, функція контролю, функція взаємодії, регулятивна функція). Ці та інші висновки авторів послужать формуванню організаційно - правових засад діяльності слідчих підрозділів, формування їх правового статусу та гарантій його процесуальної самостійності та незалежності.

Ще одна дисертаційна робота І. М. Шопіна присвячена розкриттю правових та організаційних засад підвищення ефективності професійної діяльності слідчих органів досудового розслідування. Так автором в роботі констатовано, що до основних організаційних особливостей професійної діяльності слідчих є: сумісно-індивідуальна робота; робота у слідчих підрозділах, що характеризується низькою функціональною диференціацією та тотожністю функцій членів колективу; індивідуальна відповідальність слідчих за результати роботи в межах всього слідчого підрозділу; міжособистісні відносини (офіційних та неофіційних), які є основними формами взаємодії слідчих; чинниками, які визначають рівень взаємодії у слідчих підрозділах, є особистісні якості слідчих та особливості управлінського впливу [7, с.11].

Важливими для стану характеристики стану наукової розробленості мають праці з організації розслідування, що є окремою теорією загальної теорії криміналістики, що складається з наукових положень і практичних рекомендацій з побудови версій, планування, прогнозування, моделювання, алгоритмізації, програмування розслідування, взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими апаратами та іншими суб'єктами [8, c. 396-397].

Як слушно зазначає В. А. Журавель складовою загальної теорії криміналістики, її стрижнем є окремі криміналістичні вчення (теорії), які передують їй або, навпаки, породжуються нею і досліджують тільки певне коло закономірностей об'єктивної дійсності з-поміж тих, які вивчає криміналістика загалом. [9, с. 174].

Так, окремі питання, що стосуються організації розслідування кримінальних правопорушень були предметом монографічного дослідження Ю. М. Чорноус. Зокрема, авторка у своїй праці зачіпає питання процесуальних засад та організаційно-тактичних особливостей діяльності компетентних органів на досудовому слідстві у справах про злочини міжнародного характеру. Погоджуємось з позицією науковиці, про те, що низка організаційних заходів спрямована на вирішення тактичних завдань таких як: складення і корегування плану розслідування; плану окремих процесуальних дій; забезпечення раптовості тактичних прийомів [10, с. 49].

Ще одним науковим доробком, що стосується висвітлення загальних засад організації розслідування кримінальних правопорушень в криміналістичній науці є праці Г. А. Ханя. Автор розкриває поняття та принципи організації розслідування злочинів; принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування; окреслює специфіку взаємодії в діяльності слідчих, оперативно-розшукових та інших органів під час розслідування злочинів; форми профілактичної діяльності слідчого та її організацію [11, с. 27]. Крім того, слід звернути увагу на більш нове монографічне дослідження автора, в якому увага присвячена детальному висвітленню теоретичних основ планування та програмування слідчих (розшукових) дій [12]. Аналізована праця містить наукові положення, що стосуються визначення правової природи планування розслідування загалом, та в контексті окремих слідчих (розшукових) дій, характеристики основних принципів та функцій планування, висвітлення типових форм планів тощо. Положення висвітлені в зазначених працях послужать підґрунтям для характеристики основ організації та провадження окремих слідчих (розшукових) дій, визначення місця планування в системі організації розслідування кримінальних правопорушень, змісту планування як основи організації розслідування кримінальних правопорушень, висвітлення напрямів удосконалення організації розслідування кримінальних правопорушень на основі використання криміналістичного прогнозування.

Важливим є також аналіз праць О. В. Олішевського, який одним із перших вітчизняних науковців висвітлив теоретичні основи організації розслідування злочинів, визначив її поняття, рівні, принципи та місце в структурі криміналістичної науки, здійснив співвідношення поняття організації розслідування злочинів із суміжними категоріями, зокрема такими як тактика та методика розслідування; розкриває окремі особливості організації розслідування, організації проведення окремої слідчої дії, організації розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групами [13]. Відповідні наукові висновки автора є основою для подальшого проведення дослідження, та в свою чергу потребують удосконалення із урахуванням сучасних потреб науки та практики.

Цікавою є монографічне дослідження В. М. Плетенець, в якому висвітлено теоретичні та правові засади організаційно-методичного і тактико- криміналістичного забезпечення подолання протидії досудовому розслідуванню, в тому числі їх організаційні аспекти. В контексті нашого дослідження важливе значення мають наукові положення автора, щодо особливостей ухвалення організаційно-управлінських рішень уповноваженими особами органів досудового розслідування в умовах протидії, алгоритмізацію діяльності уповноважених осіб в умовах протидії досудовому розслідуванню та ситуаційну обумовленість такої діяльності, організацію і тактику проведення слідчих (розшукових) дій для вилучення інформації з особистісних джерел та змішаних джерел [14, с.127-365]. Зазначене сприятиме формуванню особливостей організації розслідування кримінальних правопорушень на окремих етапах, удосконалення організації розслідування кримінальних правопорушень на основі використання криміналістичної профілактики, організації взаємодії тощо.

Окремо слід розглянути наукові праці, присвячені висвітленню деяких аспектів організації розслідування в контексті дослідження проблем розслідування окремих видів кримінальних правопорушень. Зазначені праці хоч і містять конкретизовані особливості організації розслідування конкретних видів кримінальних правопорушень в межах окремої криміналістичної методики, проте послужать науковим підґрунтям для характеристики загальних засад цієї діяльності на окремих етапах її здійснення.

Дисертаційне дослідження А. В. Сорочана присвячене теоретичним та праксеологічним основам розслідування шахрайства на первинному ринку нерухомості. Автором зауважено, що організація розслідування є дещо ширшим поняттям, ніж планування, завдяки їй здійснюється реалізація наміченого плану, його адаптація та динамічність відповідно до новостворених обставин. Заслуговують на увагу виокремлені автором елементи системи організації розслідування шахрайств [15, с. 135]. Серед положень розглядуваного наукового дослідження, для наших подальших наукових розвідок за основу можна взяти запропоновані автором оптимальні форми планів, організаційно-тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) та процесуальних дій тощо.

В колективній монографії С. С. Герасимчука, К. О. Чаплинського, М. М. Єфімова досліджено особливості організації розслідуванню хуліганства, пов'язаного з опором представникові влади або громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку. При цьому, значна увага зосереджена на висвітленні питання планування розслідування, організаційно-тактичних особливостей проведення слідчих (розшукових) дій при розслідуванні визначеного кримінально-караного діяння, особливості використання спеціальних знань у зазначеній категорії кримінальних проваджень [16, с. 8].

Крім того, слід констатувати на наявності низки наукових статей, що висвітлюють окремі питання організації розслідування кримінальних правопорушень як в їх загальному значенні так і в контексті розслідування конкретних видів кримінальних правопорушень.

Зокрема, В.В. Топчій досліджуючи особливості планування розслідування злочинів, що вчиняють організовані злочинні групи визначає сутність планування, зміст плану розслідування, структуру плану, який на думку авторки повинен складатись із трьох розділів. Наголошує на перевазі в застосуванні групового методу розслідування в кримінальних провадженнях, щодо організованих злочинних груп, а також метод сітьового планування розслідування [17, с.171-172].

О.О. Юхно виокремлює й характеризує організаційно-тактичний напрям криміналістичного забезпечення діяльності слідчого й дізнавача у протидії злочинності, який полягає у напрацюванні відповідної тактики досудового розслідування і слідчих дій у разі запровадження новітніх тактичних прийомів і алгоритмів та їх систем, використанні при цьому тактичних операцій і оперативних комбінацій [18, с.70-71].

Також, актуальними на сьогодні є висвітлення питань організації розслідування воєнних кримінальних правопорушень. З цього приводу окремі науковці зазначають, що організація розслідування воєнних злочинів є цілеспрямованою і динамічною діяльністю уповноважених суб'єктів, яка реалізується шляхом проведення системи дій зі створення сприятливих умов упродовж усього процесу розслідування. Основними ж її напрямами є: правове, матеріально-технічне, кадрове забезпечення та забезпечення співробітництва, що здійснюється з урахуванням як специфіки механізму їх учинення, так і діяльності з виявлення, документування та досудового розслідування [19, с. 43].

А. І. Синоверський в контексті забезпечення розкриття кримінальних правопорушень вчинених організованими злочинними групами в умовах воєнного стану наголошує, що організація розслідування подібної категорії кримінальних правопорушень, включає в себе оптимальне планування, управління розслідуванням, вибір тактичних засобів і ефективна взаємодія [20, с. 180].

Таким чином, слід зазначити, що в науковій літературі неодноразово досліджувались питання організації розслідування кримінальних правопорушень як в контексті управлінської діяльності органів досудового розслідування так і з точки зору організації проведення окремих процесуальних дій у кримінальному провадженні.

Висновки

Отже, аналіз рівня теоретичної розробленості вказаної проблематики дозволив виокремити сукупність наукових праць, які охоплюють в собі найважливіші питання правового, процесуального, тактико- криміналістичного та техніко-криміналістичного забезпечення організації розслідування кримінальних правопорушень, що охоплюється кримінально- процесуальною та криміналістичною науками. Серед наукових доробків слід виділити праці присвячені висвітленню загальних положень досудового розслідування, провадження слідчих (розшукових) дій, удосконалення діяльності органів досудового розслідування, прокуратури, суду, а також дослідження, що висвітлюювали особливості організації розслідування загалом та в контексті розслідування окремих видів кримінальних правопорушень.

Встановлено, що на сьогодні залишають актуальними і такими, що потребують подальших розробоки питання встановлення місця організації розслідування кримінальних правопорушень в системі криміналістичної науки, визначення основних елементів, що становлять собою організацію розслідування, вивчення змісту планування розслідування, взаємодії, контролю та оцінки результатів організації розслідування кримінальних правопорушень, особливостей організації розслідування на окремих етапах, напрямів її удосконалення. Крім того, зміни кримінально-процесуального законодавства, постійне реформування системи органів досудового розслідування, їх повноважень, розвиток технологій потребує постійного удосконалення організаційної діяльність з виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.

Література

Павленко С.О. Аналіз сучасного стану наукових досліджень проблем оперативно- розшукової тактики. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2018. № 2 (107). С. 105-122. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvknuvs_2018_2_12.

Севрук В.Г. Стан наукової розробленості проблем протидії злочинам, що вчиняються організованими групами і злочинними організаціями, які сформовані на етнічній основі. Підприємництво, господарство і право. Вип. 3. 2019. С. 314-321.

Дрозд В.Г. Правове регулювання досудового розслідування: проблеми теорії та практики: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2018. 448 с.

Столітній А.В. Електронне кримінальне провадження на досудовому розслідуванні. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.09. Київ. 2018. 649 с.

Ковальова О.В. Теоретико-правові засади інформаційного забезпечення досудового

розслідування кримінальних правопорушень. дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.09.

Кропивницький. 2023. 475 с.

Організаційно-правові засади діяльності слідчих підрозділів Національної поліції України : монографія / В. Г. Дрозд, А. В. Пономаренко, С. Є. Абламський, Л. В. Гаврилюк та ін. ; Держ. наук.-досл. ін.-т. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2020. 352 с.

Шопіна І.М. Правові та організаційні засади підвищення ефективності професійної діяльності слідчих органів внутрішніх справ України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Харків, 2004. 21с.

Олішевський О. В. Місце організації розслідування злочинів у системі криміналістики. Форум права. 2008. № 3. С. 393-398. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.

Журавель В. А. Сучасні концепції формування окремих криміналістичних методик розслідування злочинів. Вісник Національної академії правових наук України. 2007. Вип. 2 (49). С. 177-184.

Чорноус Ю. М. Теорія і практика криміналістичного забезпечення досудового слідства у справах про злочини міжнародного характеру: монографія. К. : Видавничий дім «Скіф», 2012. 448 с.

Хань Г.А. Теоретичні засади планування та організації розслідування злочинів: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Донецьк, 2007. 221 с.

Теоретичні основи планування та програмування провадження слідчих (розшукових) дій : монографія / О. О. Хань ; за заг. ред. В. А. Журавля. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. 198.

Олішевський О.В. Організація розслідування злочинів в органах внутрішніх справ (криміналістичний аспект): монографія. Харків: ФОП Ніконова, 2011. 206с.

Плетенець В.М. Теоретичні та праксеологічні засади подолання протидії досудовому розслідуванню: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 424 с.

Сорочан А. В. Теоретичні та праксеологічні основи розслідуванням шахрайства на первинному ринку нерухомості: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09. Дніпро, 2021. 236 с.

Герасимчук С. С., Чаплинський К. О., Єфімов М. М. Криміналістичне забезпечення розслідування хуліганства, пов'язаного з опором представникові влади або громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку : монографія / С. С. Герасимчук, К. О. Чаплинський, М. М. Єфімов. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2020. - 238 с.

Топчій В.В. Планування розслідування злочинів, учинених організованими злочинними групами. Юридичний вісник. 2015. No1(34). С.169-174

Юхно О.О. Криміналістичне забезпечення діяльності установ судових експертиз та органів досудового розслідування і дізнання у протидії злочинності. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2021. No23. С.61-74. DOI: https://doi.org/10.32353/ khrife.1.2021.04.

Татарин, Н. М. Особливості організації розслідування воєнних злочинів. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу в умовах воєнного стану: тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 листоп. 2022 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Ф-т № 1. Харків : ХНУВС, 2022. С. 40-44.

Синоверський А. І. Організація та планування розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованими злочинними групами в умовах воєнного стану. Наука і перспектива. № 1 (20). 2023. С.170-182. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592- 2023-1(20)-170-182.

References:

Pavlenko S.O. (2018). Analiz suchasnoho stanu naukovykh doslidzhen' problem operatyvno-rozshukovoyi taktyky [Analysis of the current state of scientific research on the problems of operational and investigative tactics]. Naukovyy visnyk Natsional'noyi akademiyi vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs. 2018. № 2 (107). S. 105-122. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvknuvs_2018_2_12.

Sevruk V.H. (2019). Stan naukovoyi rozroblenosti problem protydiyi zlochynam, shcho vchynyayut'sya orhanizovanymy hrupamy i zlochynnymy orhanizatsiyamy, yaki sformovani na etnichniy osnovi [The state of scientific development of the problems of combating crimes committed by organized groups and criminal organizations formed on an ethnic basis]. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, economy and law. Vyp. 3. S. 314-321.

Drozd V.H. (2018). Pravove rehulyuvannya dosudovoho rozsliduvannya: problemy teoriyi ta praktyky [Legal regulation of pretrial investigation: problems of theory and practice]. Odesa: Vydavnychyy dim «Hel'vetyka». 448 s.

Stolitniy A.V. (2018). Elektronne kryminal'ne provadzhennya na dosudovomu rozsliduvanni [Electronic criminal proceedings at pre-trial investigation]. Candidate's thesis. Kyyiv. 649 s.

Koval'ova O.V. (2023). Teoretyko-pravovi zasady informatsiynoho zabezpechennya dosudovoho rozsliduvannya kryminal'nykh pravoporushen' [Theoretical and legal principles of information provision of pretrial investigation of criminal offenses]. Doctor's thesis. Kropyvnyts'kyy. 475 s.

Drozd V. H., Ponomarenko A. V., Ablams'kyy S. YE., Havrylyuk L. V. et all. (2020). Orhanizatsiyno-pravovi zasady diyal'nosti slidchykh pidrozdiliv Natsional'noyi politsiyi Ukrayiny [Organizational and legal principles of activity of the investigative units of the National Police of Ukraine]. Derzh. nauk.-dosl. in.-t. Kherson : Vydavnychyy dim «Hel'vetyka». 352 s.

Shopina I.M. (2004). Pravovi ta orhanizatsiyni zasady pidvyshchennya efektyvnosti profesiynoyi diyal'nosti slidchykh orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrayiny [Legal and organizational principles of increasing the efficiency of the professional activity of investigative bodies of internal affairs of Ukraine.]. Extended abstract of candidate's thesis.. Kharkiv. 21s.

Olishevs'kyy O. V. (2008). Mistse orhanizatsiyi rozsliduvannya zlochyniv u systemi kryminalistyky [Olishevsky O. V. Place of organization of crime investigation in the system of criminology]. Forum prava - Law forum. № 3. S. 393-398.: URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.

Zhuravel' V. A. (2007). Suchasni kontseptsiyi formuvannya okremykh kryminalistychnykh metodyk rozsliduvannya zlochyniv [Modern concepts of the formation of separate forensic methods of crime investigation]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi pravovykh nauk Ukrayiny - Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. Vyp. 2 (49). S. 177-184.

Chornous YU. M. (2012). Teoriya i praktyka kryminalistychnoho zabezpechennya dosudovoho slidstva u spravakh pro zlochyny mizhnarodnoho kharakteru [Theory and practice of forensic support of pre-trial investigation in cases of international crimes]. K. : Vydavnychyy dim «Skif». 448 s.

Khan' H.A. (2007). Teoretychni zasady planuvannya ta orhanizatsiyi rozsliduvannya zlochyniv [Theoretical principles of planning and organization of crime investigation]. Candidate's thesis. Donets'k. 221 s.

Khan' O. O. (2021). Teoretychni osnovy planuvannya ta prohramuvannya provadzhennya slidchykh (rozshukovykh) diy [Theoretical bases of planning and programming of investigative (search) actions]. Odesa : Vydavnychyy dim «Hel'vetyka»,. 198 s.

Olishevs'kyy O.V. (2011). Orhanizatsiya rozsliduvannya zlochyniv v orhanakh vnutrishnikh sprav (kryminalistychnyy aspekt) [Organization of the investigation of crimes in internal affairs bodies (criminological aspect)]. Kharkiv: FOP Nikonova,. 206 s.

Pletenets' V.M. (2020) Teoretychni ta prakseolohichni zasady podolannya protydiyi dosudovomu rozsliduvannyu [Theoretical and praxeological principles of overcoming resistance to pre-trial investigation]. Odesa: Vydavnychyy dim «Hel'vetyka». 424 s.

Sorochan A. V. (2021). Teoretychni ta prakseolohichni osnovy rozsliduvannyam shakhraystva na pervynnomu rynku nerukhomosti [heoretical and praxeological foundations of the investigation of fraud in the primary real estate market]. Candidate's thesis. Dnipro. 236 s.

Herasymchuk S. S., Chaplyns'kyy K. O., Yefimov M. M. (2020). Kryminalistychne zabezpechennya rozsliduvannya khulihanstva, pov"yazanoho z oporom predstavnykovi vlady abo hromads'kosti, yakyy vykonuye obov"yazky z okhorony hromads'koho poryadku [Forensic investigation of hooliganism related to resistance to a representative of the authorities or the public who performs public order duties]. Kherson: Vydavnychyy dim «Hel'vetyka». 238 s.

Topchiy V.V. (2015). Planuvannya rozsliduvannya zlochyniv, uchynenykh orhanizovanymy zlochynnymy hrupamy [Planning the investigation of crimes committed by organized criminal groups]. Yurydychnyy visnyk - Legal Bulletin. No1(34). S.169-174.

Yukhno O.O. (2021). Kryminalistychne zabezpechennya diyal'nosti ustanov sudovykh ekspertyz ta orhaniv dosudovoho rozsliduvannya i diznannya u protydiyi zlochynnosti [Forensic support for the activities of forensic examination institutions and pre-trial investigation and inquiry bodies in the fight against crime]. Teoriya ta praktyka sudovoyi ekspertyzy i kryminalistyky - Theory and practice of forensic examination and criminology. No23. S.61-74. DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.L2021.04.

Tataryn, N. M. (2022). Osoblyvosti orhanizatsiyi rozsliduvannya voyennykh zlochyniv [Peculiarities of the organization of the investigation of war crimes]. Suchasni tendentsiyi rozvytku kryminalisiyky ta kryminal'nohoprotsesu v umovakh voyennoho stanu: tezy dop. Mizhnar. nauk.- prakt. konf. - Modern trends in the development of criminology and the criminal process in the conditions of martial law: theses addendum. International science and practice conf. (m. Kharkiv, 25 lystop. 2022 r.) / MVS Ukrayiny, Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav, F-t № 1. Kharkiv : KHNUVS. S. 40-44.

Synovers'kyy A. I. (2023). Orhanizatsiya ta planuvannya rozsliduvannya kryminal'nykh pravoporushen', vchynenykh orhanizovanymy zlochynnymy hrupamy v umovakh voyennoho stanu [rganization and planning of the investigation of criminal offenses committed by organized criminal groups under martial law]. Nauka i perspektyva - Science and perspective. № 1 (20). S.170-182. DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2023-1(20)-170-182.

Размещено на Allbest.ru