Штучний інтелект у системі публічного управління: світовий досвід, вітчизняні аспекти втілення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Штучний інтелект у системі публічного управління: світовий досвід, вітчизняні аспекти втілення

Стороженко Ліна Григорівна кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри публічного управління та адміністрування, Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ,

Анотація

штучний інтелект публічне управління

У дослідженні студійовано світовий досвід запровадження штучного інтелекту в систему публічного управління та окреслено деякі аспекти втілення «штучних» цифрових технологій в Україні.

Зокрема, розглянуто досвід реалізації інтелектуальних технологій в управлінській діяльності Китаю, Сингапуру, Японії, ОАЕ, Індії, США, Канади, Великої Британії, Німеччини як лідерів з інтеграції ефективних цифрових новацій у сфері публічного управління. Акцентовано увагу на створенні сприятливих умов на державному рівні для підтримки ініціатив з розвитку технологій штучного інтелекту та визначенні його виключної ролі у подальшому розвитку суспільства.

Проаналізовано основні положення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, яка охоплює дев'ять галузей застосування штучного інтелекту, серед яких: освіта (підготовка кваліфікованих кадрів; стимулювання наукових досліджень у галузі штучного інтелекту тощо); наука (срияння залученню грантового фінансування наукової діяльності у галузі штучного інтелекту); економіка (стимулювання розвитку підприємництва в області штучного інтелекту); кібербезпека (захист комунікаційних, інформаційних та технологічних систем); інформаційна безпека (забезпечення національних інтересів щодо виявлення, запобігання та нейтралізації інформаційних загроз); система оборони (використання технологій штучного інтелекту в системах командування й управління тощо); публічне управління (формування переліку адміністративних послуг, рішення за якими приймаються автоматично); правове регулювання та етика (приведення вітчизняної нормативно-правової бази щодо використання штучного інтелекту до європейських норм); правосуддя (розвиток Електронного суду, Єдиного реєстру досудових розслідувань тощо).

Визначено, що використання цифрових інновацій у вітчизняній управлінській діяльності є певним дороговказом для впровадження та утвердження відповідних суспільних, політичних, нормативно-правових, економічних, культурних норм з метою формування сучасного інформаційного (цифрового, мережевого) суспільства, а технології штучного інтелекту охарактеризовано як важливу складову загальної системи нетократичного публічного управління. У статті виокремлено ключові аспекти реалізації штучного інтелекту в публічному управлінні, серед яких - автоматизація адміністративних процесів, аналіз даних, відкритий доступ та обмін інформацією, безпека та захист інформації, електронні платформи для участі громадян, гнучкість та адаптивність, забезпечення громадської участі, виявлення та протидія корупції тощо.

Ключові слова: штучний інтелект; інтелектуальні, цифрові, інформаційно-комунікаційні технології; нетократичне публічне управління; електронні платформи.

Abstract

Storozhenko Lina Hryhorivna Ph.D. in Philology, Associate Professor, Doctoral student of the Department of Public Management and Administration, State University of Information and Communication Technologies, Kyiv

ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE PUBLIC ADMINISTRATION SYSTEM: GLOBAL EXPERIENCE, DOMESTIC ASPECTS OF EMBODIMENT

The study examines the global experience of introducing artificial intelligence into the public administration system and outlines some aspects of the implementation of «artificial» digital technologies in Ukraine.

In particular, the experience of implementing intelligent technologies in the management activities of China, Singapore, Japan, UAE, India, USA, Canada, UK, Germany as leaders in the integration of effective digital innovations in the field of public administration is considered. Attention is focused on creating favorable conditions at the state level to support initiatives for the development of artificial intelligence technologies and determining its exceptional role in the further development of society.

The main provisions of the Concept for the Development of Artificial Intelligence in Ukraine are analyzed, covering nine sectors of the application of artificial intelligence, including education (training qualified personnel; stimulating scientific research in the field of artificial intelligence, etc.); science (the birth of attracting grant funding for scientific activities in the field of artificial intelligence);

economics (stimulating the development of entrepreneurship in the field of artificial intelligence); cybersecurity (protection of communication, information and technological systems); information security (ensuring national interests in identifying, preventing and neutralizing information threats); defense system (use of artificial intelligence technologies in command and control systems); public administration (formation of a list of administrative services, decisions on which are made automatically); legal regulation and ethics (bringing the domestic regulatory framework for the use of artificial intelligence to European standards); justice (development of the Electronic Court, the Unified Register of Pre-trial Investigations, etc.).

It has been determined that the use of digital innovations in domestic management activities is a certain pointer for the introduction and approval of relevant social, political, legal, economic, cultural norms in order to form a modern information (digital, network) society, and artificial intelligence technologies are characterized as the most important component general system of netocratic public administration. The article highlights key aspects of the implementation of artificial intelligence in public administration, including automation of administrative processes, data analysis, open access and exchange of information, security and protection of information, electronic platforms for citizen participation, flexibility and adaptability, ensuring public participation, identification and counteraction. corruption, etc.

Keywords: artificial intelligence; intelligent, digital, information and communication technologies; netocratic public administration; electronic platforms.

Постановка проблеми

Публічне управління сьогодні перебуває під впливом низки тенденцій і факторів суспільного розвитку, провідну роль серед яких відіграють глобалізація та перехід суспільства на цифрову стадію розвитку. Активне впровадження досягнень цифрових технологій у сфері публічного управління розглядається як необхідний компонент розвитку електронної демократії, а наукові, законодавчі, прикладні новації свідчать про підвищення уваги держави до розширення сфери застосування інформаційно- комунікаційних технологій у публічному секторі та формування мережевого суспільства загалом. Інтеграція управління у віртуально-інформаційний простір створює сприятливі передумови для формування ефективної електронної демократії, як логічного продовження трансформації суспільно- політичних процесів в умовах інформаційного суспільства, що відповідає нетократичному вектору розвитку публічного управління [13].

У нетократичному управлінні влада та вплив визначаються не формальними посадами чи статусами, а знаннями та внеском окремих осіб або груп, які виявили себе компетентними в певній сфері. «Нетократичне» прийняття рішень базується на експертному консенсусі та відкритому обміні інформацією, серед яких провідне місце займає штучний інтелект.

Розширення ролі штучного інтелекту загалом відкриває низку можливостей і для вирішення складних управлінських викликів сьогодення, зокрема, впровадження технологій штучного інтелекту відкриває нові перспективи для формування ефективного гнучкого управління й забезпечення більшої відкритості, прозорості та відповідальності в урядових процесах; робить можливим долучення громадян до розробки, прийняття та контролю за виконанням управлінських рішень; може стати основою для створення більш інтелектуальних та продуктивних урядових структур, де рішення приймаються на основі знань та компетентності (при цьому, важливо враховувати етичні, правові, соціальні, культурні та інші аспекти, що виникають у процесі впровадження штучного інтелекту, та гарантувати захист прав і приватності громадян, забезпечуючи справедливий та збалансований доступ усіх представників суспільства до «штучних» технологій), таким чином формуючи нетократичний тип управлінських відносин.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблем використання штучного інтелекту в різних сферах життєдіяльності суспільства займалися низка закордонних вчених, серед яких Е. Венс, Т. Мітчел, Л. Перрі, К. Пол, Х. Прайс, С. Рассел, Т. Філер та ін. З-поміж наукових досліджень щодо актуальних проблем публічного управління у сфері реалізації інноваційного розвитку України варто виокремити студії таких науковців як Л. Арсенович [2]; Т. Запорожець [3]; О. Бардах, Н. Гусаревич, Г. Демошенко С. Квітка, Н. Новіченко, Н. Піскоха [4]; А. Осьмак, Ю. Карпенко, І. Семененко [5]; О. Карпенко, І. Малий, Г. Муравицька [6] та ін. Проте питання інтеграції технологій штучного інтелекту в систему сучасного вітчизняного публічного управління залишається до сьогодні складним та не достатньо вивченим і вирішеним.

Виклад основного матеріалу

Фундаментом для розвитку технологій штучного інтелекту в публічному управлінні стали швидкий розвиток цифрових технологій, необхідність знаходити способи обробки великих обсягів даних та інформації, нагальна необхідність оперативної комунікації органів публічного управління з суспільством з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Сучасні технології штучного інтелекту дуже динамічні й вимагають від суб'єктів публічного управління проведення відповідних внутрішніх трансформаційних процесів, взаємодії зі всіма інститутами влади та суспільства, оптимізації процесу прийняття управлінських рішень, забезпечення відповідної нормативно-правової бази, дотримання основних прав і свобод громадянина, формування загальносуспільних культурно- етичних правил, демократичних цінностей тощо.

Сьогодні ще немає достатнього розуміння щодо застосування технологій штучного інтелекту та його подальшого впливу на діяльність органів публічної влади й системи управління, однак провідні держави світу докладають значні фінансові та технологічні зусилля для розвитку штучного інтелекту загалом й у сфері публічного управління зокрема. Більшість світових урядів на державному рівні створюють сприятливі умови для підтримки стартапів штучного інтелекту.

Так, урядами Китаю, Сингапуру, Японії, ОАЕ, Індії, США, Канади, Великої Британії, Німеччини та ін. ухвалено стратегії й плани розвитку технологій штучного інтелекту.

Китай одним з перших усвідомив перспективність штучного інтелекту - урядом держави ухвалено план розвитку штучного інтелекту наступного покоління, що включає програму досліджень і реалізації стандартів технологій штучного інтелекту та систему гарантування цифрової безпеки. Крім того, план передбачає досягнення високих світових показників в окремих сферах впровадження штучного інтелекту та формування в Китаї світового інноваційного центру у цифровій сфері. Разом з цим, розроблено дорожню карту щодо реалізації зазначеного плану, головними завданнями якого є зосередження на розвитку виробництва «розумних» цифрових продуктів; заохочення влади та бізнесу розвивати «розумне» виробництво; інвестування в цифрову освіту та науку; забезпечення розвитку супровідних до штучного інтелекту систем тощо [17].

Сингапурська національна програма в галузі штучного інтелекту покликана розширювати можливості штучного інтелекту для забезпечення майбутнього цифрової економіки; вона об'єднує всі дослідні інститути країни та систему компаній, що розробляють продукти штучного інтелекту. Зазначена програма реалізується завдяки загальнодержавним підтримці та партнерству, ключовими учасниками якого є Рада з економічного розвитку та провідні цифрові урядові інституції та Національний дослідницький фонд [12].

У Сингапурі штучний інтелект планують використовувати у більшості сфер суспільної життєдіяльності (освіта й наука, сфера охорони здоров'я, транспортна галузь, система управління тощо).

Уряд ще однієї азійської країни розглядає штучний інтелект як складову інтегрованої в життя інноваційної стратегії з метою збільшення кількості та якості досліджень в галузі технологій штучного інтелекту. В Японії створено «Раду зі стратегії в галузі технологій штучного інтелекту», члени якої формують національну стратегію штучного інтелекту. У Стратегії, зокрема, визначено основні принципи, що передбачають сприяння розвитку передових технологій штучного інтелекту; стандартизацію та уніфікацію форматів даних в різних галузях, які запроваджуються з метою розширення можливостей їх використання в Японії [8].

На окрему увагу заслуговує діяльність у сфері цифровізації Кабінету міністрів Об'єднаних Арабських Еміратів. Так, в ОАЕ ухвалено план розвитку («ОАЕ Centennial 2071»), відповідно якому до 2071 р. країна повинна посісти чільне місце у світі щодо забезпеченні якості життя [16].

Це, у свою чергу, вимагає ефективної державної політики для формування актуальних компетенцій майбутніх поколінь за допомогою інноваційних інструментів - цифрових технологій, що дозволяють досягти успіху, який відрізнятиметься від сьогодення. Більше того, в ОАЕ утворено Міністерство з питань штучного інтелекту, основними завданнями якого є: підвищення ефективності роботи уряду шляхом інвестування в цифрові технології; імплементація технологій штучного інтелекту в різні сектори економіки та життєдіяльності суспільства; оптимізація витрат та стимулювання популяризації навчання за допомогою технологій штучного інтелекту; організація навчання для державних службовців, які надають управлінські послуги за допомогою інструментів штучного інтелекту; проведення інформаційно-комунікаційних заходів з метою розвитку та вдосконалення компетенцій фахівців, які працюють у сфері цифрових технологій тощо.

На принципах відкритості, співробітництва, безпеки, конфіденційності, етики та відповідальності урядом Індії ухвалено національну стратегію штучного інтелекту, яка сприяє формуванню технологічного лідерства країни у сфері штучного інтелекту та визначає ключові галузі обов'язкового застосування технологій штучного інтелекту (освіта і наука, сфера охорони здоров'я, агропромисловий комплекс, інфраструктурна галузь) [7].

Ще одним світовим лідером у сфері впровадження штучного інтелекту є Сполучені Штати Америки - спеціалісти Агентства передових оборонних дослідницьких проектів Міністерства оборони США (Defense Advanced Research Projects Agency - DARPA) прогнозують майбутнє, в якому будуть встановлені партнерські відносини «людина-машина» не тільки у військовій сфері, а й матимуть вирішальне значення для підвищення ефективності публічного управління [10].

Провідні науковці DARPA створили програму KAIROS («Knowledge- directed Artificial Intelligence Reasoning Over Schemas»), як нову можливість штучного інтелекту забезпечити цифрове осмислення подій в реальному часі, з метою аналізу та прогнозування їх подальшого розвитку [11].

У 2019 р. у США було ухвалено стратегію розвитку штучного інтелекту «The National Artificial Intelligence Research and Development Strategic Plan», в якій визначено пріоритетні вектори розвитку та вдосконалення технологій штучного інтелекту [15].

У Канаді затверджено п'ятирічний національний план з розвитку та впровадження технологій штучного інтелекту, основною особливістю якого є орієнтація на молодь для підготовки фахівців у сфері розробок та впровадження штучного інтелекту. План передбачає виконання низки завдань, які сприяють розвитку Канади, як провідної цифрової держави, серед яких: фінансування наукових проектів з розвитку штучного інтелекту; збільшення кількості освітніх програм у сфері штучного інтелекту; формування суспільного, політичного, управлінського, нормативно-правового, економічного, культурного та ін. підґрунтя щодо реалізації технологій штучного інтелекту тощо [9].

Питання реалізації технологій штучного інтелекту в публічному управлінні активно розвивається у Великій Британії - держава здійснює гарантоване грантове фінансування досліджень штучного інтелекту в науково- дослідницьких установах і розробок штучного інтелекту та їх імплементацію у комерційному секторі, завдяки чому у Великобританії створено єдиний портал державних даних (https://data.gov.uk/). Апологети британської «цифрової стратегії» вважають, що штучні цифрові інновації мають виключне значення для бізнесу та ефективного публічного управління, що є ключовою ланкою модерних прогресивних підходів до розвитку цифрового суспільства та конкурентоспроможності Великої Британії на сучасній світовій арені.

Ще однією країною, яка використовує новітній «штучний» потенціал для розвитку сучасних цифрових суспільних процесів є Німеччина. Урядом цієї країни затверджено та введено в дію стратегію з питань штучного інтелекту, ключововим постулатом якої є формування національної державної політики щодо впровадження цифрових технологій. Відтак у Німеччині створено низку науково-освітніх інституцій, покликаних вивчати, розробляти та впроваджувати передові інформаційно-комунікаційні технології;

сформовано привабливі умови для залучення світових вчених з розробки кращих зразків штучного інтелекту; реалізовано практичну складову (впровадження технологій штучного інтелекту в усі сфери суспільної діяльності) тощо [14].

Саме завдяки дослідженням німецького центру громадських інформаційних технологій визначено, що технології штучного інтелекту можуть бути «вбудовані» в систему публічного управління, що сприятиме ефективності останнього.

Усі вище зазначені аспекти свідчать про те, що застосування технологій штучного інтелекту в усіх сферах суспільної діяльності сприяє формуванню «нової» нетократичної форми публічного управління, відповідно до якої функціонування «традиційного» публічного управління зазнає докорінних змін та впливів збоку сучасних цифрових технологій та максимально опирається на суспільну думку.

В умовах сучасних глобалізаційних процесів та загальної цифровізації світу в Україні ключовими трансформаційними технологіями всіх галузей суспільства й публічного управління зокрема є інформаційно-комунікаційні технології, серед яких чільне місце займає штучний інтелект. Сучасна вітчизняна державна політика спрямована на вивчення, розвиток та активне застосування передових технологій штучного інтелекту в життя країни.

Так, Міністерство цифрової трансформації України сприяє та створює умови для активного розвитку штучного інтелекту; Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні (наразі відбувається розробка плану реалізації Концепції), у якій визначено ключові принципи та особливості імплементації технологій штучного інтелекту в практичну сферу, серед яких: дотримання демократичних цінностей;

дотримання верховенства права, основоположних прав та свобод людини і громадянина; дотримання вимог законодавства про захист персональних даних; сприяння інклюзивному зростанню, сталому розвитку та добробуту; забезпечення відповідних гарантій під час використання систем штучного інтелекту; забезпечення прозорості та відкритості інформації; формування безпечного функціонування систем штучного інтелекту; здійснення оцінки та управління потенційними ризиками тощо [1].

Концепція охоплює дев'ять галузей застосування штучного інтелекту: ^ освіта: підготовка кваліфікованих кадрів (у сфері загальної середньої освіти організація курсів для педагогів щодо роботи з основами штучного інтелекту та розвитку цифрової грамотніості серед школярів (застосування цифрових інструментів для розв'язання прикладних завдань, пошук інформації в інтернеті, захист персональних даних, медіаграмотність тощо); у сфері вищої освіти залучення IT-фахівців для розробки освітніх програм та атестації здобувачів вищої освіти); стимулювання наукових досліджень у галузі штучного інтелекту, підтримка наукового співробітництва з міжнародними дослідними центрами);

^ наука: срияння залученню грантового фінансування наукової

діяльності у галузі штучного інтелекту з метою стимулювання переходу українських науковців до ефективних моделей, стандартів та форматів співпраці, зокрема через Національний фонд досліджень;

^ економіка: стимулювання розвитку підприємництва в області штучного інтелекту (поліпшення бізнес-клімату, забезпечення передбачуваної податкової політики, розвиток обчислювальної інфраструктури тощо); запровадження державного замовлення на системи штучного інтелекту та ІТ- фахівців; розробка дорожньої карти перекваліфікації співробітників, робота яких в найближчі 5-10 років може бути автоматизована;

кібербезпека: основне завдання - захист комунікаційних,

інформаційних та технологічних систем; створення національних інформаційних платформ і продуктів, з метою зменшення частки іноземного програмного забезпечення;

^ інформаційна безпека: забезпечення національних інтересів

(виявлення, запобігатння, нейтралізація інформаційних загроз);

^ система оборони: використання технологій штучного інтелекту в системах командування й управління, озброєння і військової техніки, збору і аналізу інформації під час ведення бойових дій, розвідки, протидії кіберзагрозам тощо;

^ публічне управління: формування переліку адміністративних послуг, рішення за якими приймаються автоматично; цифрова ідентифікація і верифікація особистості; аналіз, прогнозування та моделювання показників ефективності публічного управління; виявлення недобросовісної діяльності чиновників;

^ правове регулювання та етика: приведення вітчизняної нормативно- правової бази щодо використання штучного інтелекту до європейських норм; визначення правових та етичних меж застосування систем штучного інтелекту при наданні правової допомоги;

^ правосуддя: розвиток наявних технологій (Електронний суд, Єдиний реєстр досудових розслідувань тощо).

Для України досвід використання штучного інтелекту в публічному управлінні є певним дороговказом для впровадження та утвердження відповідних суспільних, політичних, нормативно-правових, культурних норм. Поступово приходить усвідомлення того факту, що настає цифрова епоха, найважливішим елементом якої є розвиток і активна «імплементація» технологій штучного інтелекту в управлінську систему та формування «нового» нетократичного публічного управління.

Нетократичне публічне управління як модель управління, заснована на прозорості, відкритості, співпраці та залученні громадськості до процесу прийняття рішень через посередництво інформаційно-комунікаційних технологій [13] характеризується низкою аспектів, серед яких ключовими можемо визначити такі:

^ автоматизація адміністративних процесів: штучний інтелект

дозволяє автоматизувати та оптимізувати низку адміністративних завдань, що звільняє час і ресурси для більш важливих завдань управління та взаємодії з громадянами; може допомогти у впровадженні безпечних та ефективних систем голосування для громадських консультацій та виборів, забезпечуючи точність та достовірність голосів громадян; може бути використаний для автоматизації обробки звернень громадян до урядових органів (розподіляти звернення за категоріями, слідкувати за строками відповідей та надавати швидкий доступ до інформації щодо статусу розгляду справи); може автоматично виявляти помилки та недоліки в управлінні й пропонувати виправлення, зменшуючи ризик неправильних рішень;

^ відкритий доступ та обмін інформацією: в нетократичних умовах інформація є відкритою й доступною для всіх - штучний інтелект сприяє прозорості та об'єктивності у процесі прийняття рішень; може покращити обмін інформацією між урядовими структурами та громадськістю, забезпечуючи доступ до даних та звітів про діяльність уряду;

^ безпека та захист інформації: штучний інтелект може бути використаний для забезпечення кібербезпеки та захисту конфіденційної інформації, що є надзвичайно важливим в контексті управління даними та інформацією;

^ аналіз даних: штучний інтелект може бути використаний для аналізу громадської думки та відстеження тенденцій суспільної позиції (соціальні мережі, форуми, інші джерела громадського обговорення) щодо різних аспектів управління, що робить його корисним для прийняття рішень у публічному управлінні - з аналітичною «допомогою» штучного інтелекту уряд може легше розуміти потреби громадян та оперативно реагувати на них;

^ електронні платформи для участі громадян: використання штучного інтелекту для створення електронних платформ для голосування та обговорення питань може забезпечити можливість громадянам приймати участь в прийнятті рішень, які стосуються їхньої спільноти чи країни; штучний інтелект може допомагати виробляти об'єктивну інформацію для комунікації з громадою та прийняття рішень; наприклад, використовуючи аналіз даних, він може підтримувати доказові обговорення і сприяти впровадженню науково обгрунтованих політик;

^ забезпечення громадської участі: нетократичне публічне управління передбачає обов'язковий внесок громадян у процес прийняття рішень, штучний інтелект допомагає зробити цей процес більш доступними та відкритими; штучний інтелект може бути використаний для забезпечення ефективної громадської участі у процесі публічного управління, зокрема через електронні платформи та засоби комунікації; може підтримувати процес громадського залучення, допомагаючи громадянам висловлювати свої погляди та думки через електронні платформи, де їхні відгуки та пропозиції можуть бути проаналізовані та враховані у прийнятті рішень; може бути використаний для розробки веб-порталів та інших інтерактивних інструментів, які допомагають громадянам звертатися до урядових служб та отримувати інформацію; уряд може краще враховувати потреби та очікування громадськості, оскільки рішення приймаються на основі суспільного внеску;

гнучкість та адаптивність: штучний інтелект сприяє у впровадженні гнучких та адаптивних стратегій управління, що дозволяє більш швидко реагувати на зміни в суспільстві та світових тенденціях, оскільки рішення приймаються відповідно до конкретних вимог та контексту, а не в рамках статичних адміністративних процедур;

^ виявлення та протидія корупції: штучний інтелект може бути використаний для виявлення незаконної діяльності та корупції в нетократичних структурах, що допомагає зберігати чесність та інтегрітет процесів управління;

^ гібридні системи обслуговування: штучний інтелект сприяє

створенню гібридних систем обслуговування клієнтів, що поєднують в собі інформаційно-комунікаційні платформи та громадську діяльність, що значно покращує якість обслуговування громадян, зменшує час очікування та сприяє задоволенню громадськості;

^ ефективність та інновації: штучний інтелект дозволяє

вдосконалювати процеси управління, шукаючи нові підходи та розв'зок проблем; може аналізувати дані та допомагати вдосконалювати методи управління, що робить нетократію більш ефективною та інноваційною.

Ці та інші аспекти доводять важливість штучного інтелекту, який відкриває низку можливостей для вирішення нагальних питань у публічному управлінні.

Висновки

Як бачимо, штучний інтелект має значний потенціал для формування ефективного нетократичного управління, однак способи та механізми його використання мають бути обґрунтованими та заснованими на принципах прозорості, відповідальності, дотриманні демократичних цінностей та етики. Лише з урахуванням зазначених аспектів можна забезпечити якісне вико-ристання штучного інтелекту в публічному управлінні, що сприятиме підвищенню ефективності та високому рівню надання послуг уряду громадянам.

Стрімкий розвиток цифрових технологій та відносно недавнє впровадження технологій штучного інтелекту в систему публічного управління дає рівні можливості для різних країн очолити світовий рейтинг у сфері штучного інтелекту. Для цього слід дотримуватися системних підходів впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, які передбачають комплекс політичних, нормативно-правових, освітньо-наукових, фінансових, культурних заходів, залучення провідних експертів-практиків, стимулювання молоді до інноваційних розробок у сфері управління та штучного інтелекту шляхом створення максимально сприятливих умов для них тощо.

Крім цього, доречною буде універсалізація світових стандартів з розробки та інтеграції алгоритмів новітніх інтелектуальних технологій, що створить можливості формування глобальної відповідальності за діяльність штучного інтелекту в усіх сферах життєдіяльності суспільства та сприятиме світовій управлінській практиці відповідати сучасним трансформаційним процесам й отриманню позитивного результату для функціонування публічного управління в цілому.

Література

1. Про схвалення концепції розвитку штучного інтелекту в Україні : Розпорядження від 02 грудня 2020 р. № 1556-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-2020- %D1%80#Text (дата звернення: 01.12.2023).

2. Арсенович Л. Запровадження цифрових професій в органах публічної влади - майбутнє розвитку кібербезпеки та інформаційного суспільства України. Sciences of Europe. 2021. № 82. С. 43-51.

3. Запорожець Т.В. Застосування інтелектуальних технологій та систем штучного інтелекту для підтримки прийняття управлінських рішень. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2020. № 2. Т. 31 (70). С. 79-85.

4. Квітка С., Новіченко Н. та ін., Перспективні напрямки цифрової трансформації публічного управління. Аспекти публічного управління. 2020. № 4. Т. 8. С. 129-146. URL: https://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/163192 (дата звернення: 01.12.2023).

5. Осьмак А., Карпенко Ю., Семененко І. Використання інструментів штучного інтелекту в мережевому управлінні: переваги, ризики та розвиток. Аспекти публічного управління. 2023. 11(3), 38-42. URL: https://doi.org/10.15421/152333 (дата звернення: 01.12.2023).

6. Цифрова трансформація публічного управління : кол. моногр. / О.В. Карпенко,

І.Й. Малий, Г.В. Муравицька та ін. Київ : НАДУ, 2020. 256 с.

7. AI in India: A Policy Agenda. URL: https://cis-india.org/internet-governance/blog/ai- in-india-a-policy-agenda (дата звернення: 01.12.2023).

8. AI policy Japan. URL: https://futureoflife.org/ai-policy-japan/ (дата звернення: 01.12.2023).

9. CIFAR Pan-Canadian Artificial Intelligence Strategy. URL: https://cifar.ca/ai/ (дата звернення: 01.12.2023).

10. Defense Advanced Research Projects Agency DARPA. URL: https://www.darpa.mil/ (дата звернення: 01.12.2023).

11. Generating Actionable Understanding of Real-World Phenomena with AI. URL: https://www.darpa.mil/news-events/2019-01-04 (дата звернення: 01.12.2023).

12. National Research Fundation / Prime Minister's Office Singapore / AI Singapore. URL: https://www.nrf.gov.sg/ (дата звернення: 01.12.2023).

13. Storozhenko L.H. Netocratic vector of formation of public administration in the information society. Modernization of the system of public management and administration in Ukraine: the experience of the Republic of Latvia : Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. Р. 99-114. URL: http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/view/ 293/8195/17090-1 (дата звернення: 01.12.2023).

14. The Federal Government. AI a brand for Germany. URL: https://www.bundesregierung.de/ breg-en/news/ai-a-brand-for-germany-1551432 (дата звернення: 01.12.2023).

15. The National Artificial Intelligence Research and Development Strategic Plan. URL: https://www.whitehouse.gov/wp-content/uploads/2023/05/National-Artificial-Intelligence- Research-and-Development-Strategic-Plan-2023-Update.pdf (дата звернення: 01.12.2023).

16. United Arab Emirates Ministry of cabinet affairs & the future. URL: https://www.moca.gov.ae/en/about/about-moca (дата звернення: 01.12.2023).

17. Webster G., Creemers R., Triolo P. Kania E. China's Plan to 'Lead' in AI: Purpose, Prospects, and Problems. URL: https://digichina.stanford.edu/work/chinas-plan-to-lead-in-ai- purpose-prospects-and-problems/ (дата звернення: 01.12.2023).

References

1. Pro skhvalennya kontseptsiyi rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukrayini : Rozporyadzhennya vid 02 hrudnya 2020 r. № 1556-r. On the approval of the concept of the development of artificial intelligence in Ukraine: Decree № 1556-r, December 2, 2020. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1556-2020-%D1%80#Text [in Ukrainian].

2. Arsenovych, L. (2021). Zaprovadzhennya tsyfrovykh profesiy v orhanakh publichnoyi vlady - maybutnye rozvytku kiberbezpeky ta informatsiynoho suspil'stva Ukrayiny [Introduction of digital professions in public authorities - the future of the development of cyber security and the information society of Ukraine]. Sciences of Europe, 82, 43-51 [in Ukrainian].

3. Zaporozhets, T.V. (2020). Zastosuvannya intelektual'nykh tekhnolohiy ta system shtuchnoho intelektu dlya pidtrymky pryynyattya upravlins'kykh rishen' [Application of intelligent technologies and artificial intelligence systems to support management decisionmaking]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernads'koho. Seriya: Derzhavne upravlinnya - Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Public administration, 2, T. 31 (70), 79-85 [in Ukrainian].

4. Kvitka, S., Novichenko, N. (2020). Perspektyvni napryamky tsyfrovoyi transformatsiyi publichnoho upravlinnya [Promising directions of digital transformation of public administration]. Aspekty publichnoho upravlinnya - Aspects of public administration, 4, 8, 129-146. Retrieved from https://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/163192 [in Ukrainian].

5. Osmak, A., Karpenko, Yu., Semenenko. I. (2023). Vykorystannya instrumentiv shtuchnoho intelektu v merezhevomu upravlinni: perevahy, ryzyky ta rozvytok [Use of artificial intelligence tools in network management: advantages, risks and development]. Aspekty publichnoho upravlinnya - Aspects of public administration, 11(3), 38-42. Retrieved from https://doi.org/10.15421/152333 [in Ukrainian].

6. Karpenko, O.V., Malyy, I.Y., Muravytska, H.V. (2020). Tsyfrova transformatsiya publichnoho upravlinnya [Digital transformation of public administrationkol]. Kyiv: NADU [in Ukrainian].

7. AI in India: A Policy Agenda. Retrieved from https://cis-india.org/internet- governance/blog/ai-in-india-a-policy-agenda.

8. AI policy Japan. Retrieved from https://futureoflife.org/ai-policy-japan/.

9. CIFAR Pan-Canadian Artificial Intelligence Strategy. Retrieved from https://cifar.ca/ai/.

10. Defense Advanced Research Projects Agency DARPA. Retrieved from https://www.darpa.mil/.

11. Generating Actionable Understanding of Real-World Phenomena with AI. Retrieved from https://www.darpa.mil/news-events/2019-01-04.

12. National Research Fundation / Prime Minister's Office Singapore / AI Singapore. Retrieved from https://www.nrf.gov.sg/.

13. Storozhenko L.H. Netocratic vector of formation of public administration in the information society. Modernization of the system of public management and administration in Ukraine: the experience of the Republic of Latvia : Scientific monograph. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2023. Р. 99-114. Retrieved from http://baltijapublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/ view/293/8195/17090-1

14. The Federal Government. AI a brand for Germany. Retrieved from https://www.bundesregierung.de/breg-en/news/ai-a-brand-for-germany-1551432.

15. The National Artificial Intelligence Research and Development Strategic Plan. Retrieved from https://www.whitehouse.gov/wp-content/uploads/2023/05/National-Artificial- Intelligence-Research-and-Development-Strategic-Plan-2023-Update.pdf.

16. United Arab Emirates Ministry of cabinet affairs & the future. Retrieved from https://www.moca.gov.ae/en/about/about-moca. Webster G., Creemers R., Triolo P. Kania E. China's Plan to 'Lead' in AI: Purpose, Prospects, and Problems. Retrieved from https://digichina.stanford.edu/work/chinas-plan-to-lead- in-ai-purpose-prospects-and-problems/.

Размещено на Allbest.ru