Світовий тероризм у ХХІ столітті: концептуальні підходи запобігання та протидії

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний університет оборони України

Кафедра оперативного мистецтва

Національна академія Служби безпеки України

Навчально-наукового інституту

Кафедра загальноправових дисциплін

Світовий тероризм у ХХІ столітті: концептуальні підходи запобігання та протидії

Серватюк В.М., д. військ. н., професор

Серватюк Л.В., к.ю.н., доцент

м. Київ



Анотація

У статті досліджено основні тенденції світового тероризму та концептуальні підходи боротьби з ним. Зазначається, що нові форми тероризму, в першу чергу державного, створюють реальні загрози світовому порядку і національній безпеці окремих держав та практично штовхають світову спільноту до нової світової війни.

Сучасний світ все частіше стикається з конфліктами різного ступеня напруженості, що виникають у тих чи інших регіонах світу та зумовленими різними причинами політичного, економічного, національного і релігійного характеру. Події сьогодення доводять, що тероризм став невід'ємною складовою державної політики Росії, Ірану, Палестини та ще низки країн. При цьому варто наголосити, що мова йде не лише про збройні агресії чи військові конфлікти між країнами, але й конфлікти між окремими угрупованнями, або між угрупованнями та державами. Безумовно, світ намагається протистояти цій проблемі. Держави вживають широкий спектр превентивних заходів щодо запобігання й врегулювання збройним конфліктам, а також актам міжнародного тероризму, проте, на жаль, такі заходи не завжди є дієвими та призводять до позитивних результатів.

В останні роки важливість та актуальність об'єднання зусиль, спрямованих на боротьбу з терористичними загрозами та недопущення виникнення передумов для їх появи і відтворення, усвідомлюють у всьому світі. Разом з тим, не зважаючи на певні успіхи міжнародної спільноти, що виразилися у проведенні низки результативних антитерористичних операцій, локалізації деяких конфліктів та збройних агресій варто зазначити високий потенціал міжнародного тероризму, що існує сьогодні.

Актуальність дослідження полягає в тому, що боротьба з тероризмом залишається надзвичайно складною. Основними джерелами, що на теперішній час генерують терористичні загрози для світового співтовариства є збройна агресія Росії проти України, терористичні атаки бойовиків ХАМАС на територію Ізраїлю. Залишається нестабільною ситуація в Іраку та Афганістані, складна ситуація на території Пакистану та Сирії, у низці країн Близького Сходу та Північної Африки. При цьому, саме досконале вивчення сучасного феномену “тероризму”, його мети, причин, цілей і форм, а також вироблення сучасних підходів запобігання й протидії, дозволить виявити надважливі закономірності, що сприятимуть мінімізації цього явища.

Ключові слова: тероризм, міжнародна безпека, національна безпека, антитерористична операція, фінансування тероризму, збройні сили, боротьба.



Abstract

Global terrorism in the 21-st century: conceptual approaches to prevention and countermeasures

Servatiuk V.M., Dr military sci., professor of the department of operational art, National University of Defense of Ukraine, Kyiv

Servatiuk L.V., C. legal sci., ass. professor of the department of general legal disciplines of the Educational and Scientific Institute, National Academy of the Security Service of Ukraine, Kyiv

The article examines the main trends in global terrorism and conceptual approaches to combating it. It is noted that new forms of terrorism, primarily state terrorism, create real threats to the world order and national security of individual states and practically push the world community to a new world war.

The modern world is increasingly faced with conflicts of varying degrees of tension that arise in certain regions of the world and are caused by various reasons of a political, economic, national and religious nature. Today's events prove that terrorism has become an integral part of the state policy of Russia, Iran, Palestine and a number of other countries. At the same time, it should be emphasized that we are talking not only about armed aggression or military conflicts between countries, but also conflicts between individual groups, or between groups and states. Certainly, the world is trying to face this problem. States take a wide range of preventive measures to prevent and settle armed conflicts, as well as acts of international terrorism, but, unfortunately, such measures are not always effective and lead to positive results.

In recent years, the importance and relevance of joint efforts aimed at combating terrorist threats and preventing the emergence of prerequisites for their appearance and reproduction have been realized throughout the world. At the same time, despite certain successes of the international community, expressed in a number of effective anti-terrorist operations, localization of some conflicts and armed aggressions, it is worth noting the high potential of international terrorism that exists today.

The relevance of the study is that the fight against terrorism remains extremely difficult. The main sources that currently generate terrorist threats to the world community are Russia's armed aggression against Ukraine, terrorist attacks by Hamas militants on the territory of Israel. The situation in Iraq and Afghanistan remains unstable, the situation in Pakistan and Syria, and in a number of countries of the Middle East and North Africa is difficult. At the same time, it is the perfect study of the modern phenomenon of "terrorism", its purpose, causes, goals and forms, as well as the development of modern approaches to prevention and countermeasures, that will allow us to reveal the most important regularities that will contribute to the minimization of this phenomenon.

Keywords: terrorism, international security, national security, anti-terrorist operation, financing of terrorism, armed forces, struggle.



Постановка проблеми

Збройна агресія Росії проти України, напад бойовиків на територію Ізраїлю, захоплення влади в Афганістані терористичною організацією Талібан, трагічні події 11 вересня 2001 року кардинально змінили світ та порядок взаємовідносин між країнами. Світовий тероризм наглядно продемонстрував наскільки глобальна система безпеки виявилася вразливою перед ударом міжнародних терористичних організацій і особливо держав терористів. Постало питання про необхідність запровадження більш конкретних дій по боротьбі із тероризмом в будь-яких формах прояву.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питання світового тероризму та боротьби з ним є об'єктом уваги багатьох науковців із різних наукових сфер, адже тероризм та наслідки від нього торкаються правових, соціальних, політичних, психологічних та інших сфер діяльності людства. Відтак, питання досліджували абсолютно різні науковці, серед яких варто зазначити В.Ф. Антипенка, ЮМ. Антонян, І. П. Бліщенко, П.Д. Біленчука, Г. Вордлоу, Л.Н. Галєнську, Ю.А. Іванова, В.Н. Кудрявцева, Дж. Ламберта, У.Р. Латипова, Є.Г. Ляхова, Л.А. Моджоряна, В. Мокляка, М. Рижкова, В.П. Панова, У. Сломансона, С.І. Цветкова та ін. [1-11].

Так в [2, 5] автори досліджували вплив тероризму як міжнародного явища на діяльність держави та її національну безпеку в різних сферах суспільного життя. Визначення тероризму транснаціональним злочином та його порівняння з незаконним обігом зброї та наркотиків досліджувалось в [1]. Трансформацію тероризму та набуття ним міжнародного характеру, прихованих форм війни розкрито в [5, 11].

Розвиток тероризму, формування мережі терористичних угруповань, які масштабувалися та глобалізувалися, створюючи небезпеку універсальній системі колективної безпеки, набуття ними спроможностей розвиватися і функціонувати в будь-якому середовищі: нейтральному, дружньому, ворожому досліджувалося в [3, 4, 7].

В той же час, варто констатувати, що незважаючи на велику кількість науково-прикладних досліджень, з огляду на події сьогодення та ескалацію фактично усіх конфліктів, які впродовж років стримувались міжнародним співтовариством, питання набуває нового значення та потребує вивчення з урахуванням новітніх викликів й загроз [12-15].

Мета статті - дослідження явища світового тероризму у ХХІ столітті.



Виклад основного матеріалу

Тероризм є реальною загрозою національній безпеці будь -якої держави світу. Сучасний тероризм завдає руйнівний вплив на усі сфери суспільного життя держави, а також є основною загрозою її національній, політичній, військовій, екологічній, інформаційній безпеці та кібербезпеці. Тероризм є тим явищем, яке торкається кожної людини, завдає шкоди всім об'єктам національної безпеки та, в свою чергу, впливає на суспільство і його життєдіяльність. Розповсюджуючись, тероризм загрожує усім названим аспектам не однієї, а кількох або навіть багатьох держав [2, 5]. Тероризм перетворився на реальну загрозу стабільності міжнародних відносин й міжнародної безпеки та змушує провідні держави світу та міжнародні організації приймати “поступальні” рішення й застосовувати більш “м'які” заходи протидії та боротьби з тероризмом. Сьогодні у розпорядженні терористів є найсучасніша зброя, техніка, транспортні засоби та засоби зв'язку, також вони мають можливості використовувати у своїй злочинній діяльності сучасні комп'ютерні технології, активно використовують зброю масового знищення для здійснення актів ядерного, радіологічного, біологічного, хімічного тероризму [1].

Протягом тривалого часу тероризм трансформувався та в ХХІ ст. набув міжнародного характеру. Під сучасним поняттям “тероризму” розуміють міжнародну або внутрішньодержавну організовану діяльність, що завжди має міжнародний характер, спрямована на створення терористичних організацій (груп) з метою вчинення безглуздих вбивств (замаху на вбивство), нанесення тілесних ушкоджень, захоплення заручників з метою отримання певного блага (викуп, певні вимоги, політичне становище у світі, підрив демократичного устрою держав, залякування людей, виправдовування ідеологій). У тероризмі яскраво проявляються настрої переважання насильницьких методів вирішення конфліктів над соціальними, правовими та політичними, тобто тими, які пропагуються у міжнародній спільноті. Жертвами терору частіше всього стає мирне населення, яке не має відношення до виникнення і вирішення тих чи інших протиріч [5]. Міжнародний тероризм є не просто насильством громадян однієї держави на території іншої, він є втручанням у міждержавні відносини. Це прихована війна одних держав, їхніх політичних чи релігійних сил з іншими державами, їхніми політичними силами та релігією [11].

Зміни тероризму, що відбуваються, породжують зустрічний процес щодо вдосконалення механізмів боротьби з ним. Однак, не зважаючи на цілу низку антитерористичних заходів, вжитих Радою Безпеки ООН та іншими міжнародними організаціями, поки що не створено ефективної світової антитерористичної системи. З кожним роком система боротьби із тероризмом вдосконалюється, оскільки боротьба з тероризмом набуває нових форм та способів із використанням новітніх технологій, зокрема кіберзброї. Аналіз міжнародної практики боротьби з тероризмом, сучасні масштаби та характер терористичної небезпеки роблять неприйнятною ставку на використання у цій боротьбі лише сил спецслужб та правоохоронних органів як суб'єктів протидії цій загрозі. Важливим аспектом у боротьбі з тероризмом залишається застосування збройних сил країн -партнерів, коаліцій держав, міжнародних організацій тощо.

Загальна система протидії тероризму функціонує під егідою ООН та її утворень, насамперед ІМО, ІКАО та МАГАТЕ на основі тринадцяти універсальних конвенцій та протоколів про боротьбу з різними проявами тероризму на суші, у морі та в повітрі. Ці організації, на сьогодні, є єдиним міжнародно-правовим інструментом боротьби із тероризмом. Проте правові основи боротьби з тероризмом недосконалі: наприклад, досі не вироблено єдине визначення поняття “тероризм”. Тому при обговореннях проблем в ООН виникали конфліктні ситуації, що не дають змоги дійти єдиної думки і прийняти той чи інший документ, що регламентує боротьбу з міжнародним тероризмом [12]. Проте ООН постійно перебуває у пошуку альтернативних шляхів вирішення цієї проблеми.

Серед основних ознак, що характеризують сучасну фазу розвитку міжнародного тероризму можна виділити наступні:

* обґрунтування міжнародного тероризму релігійним екстремізмом та ідеологією, які основані на сакралізації насильства, ідеологемах священної війни. В 20 столітті першочергову роль відігравав національний сепаратизм. Також терористичні угрупування зумисно підживлюють і використовують радикальні настрої у регіонах міжнародних та внутрішніх конфліктів, політичні кризи, міжетнічні та міжконфесійні протиріччя. Сьогодні тероризм став прийнятним способом ведення політичної діяльності та “співробітництва” з міжнародним співтовариством. З серпня 2021 року терористичне угрупування “Талібан” захопило владу в Афганістані, також продовжують, майже безперешкодно, здійснювати свою підривну діяльність такі терористичні угруповання ісламістського типу як: Ісламська держава, Аш-Шабааб, Джамаат Нусрат Аль-Іслам валь Муслімін, ХАМАС. В 2022 році після повномасштабного вторгнення на територію України Парламентська Асамблея Ради Європи, Європарламент, Польща, Латвія, Естонія, Словаччина у відповідних Резолюціях визнали Росію державою -спонсором тероризму та назвали Росію “найбільшою загрозою миру як у Європі, так і в усьому світі”;

У розширення географії здійснення терористичних актів. Злочини міжнародного тероризму здійснюються не тільки в регіонах тривалих міжнародних конфліктів (Близький Схід, Південна Азія, африканські країни), але й у США - за одну добу 11-12 вересня 2001 року тероризм став об'єктом уваги усього світу! [9], країнах Європи (Великобританія, Норвегія, Франція, Німеччина, Іспанія). З 2022 року до країн від терористичних актів додалась і Україна. Навмисні, постійні, невибіркові та непропорційні обстріли цивільного населення і цивільних об'єктів, більшість з яких знаходяться далеко від зони бойових дій, мінування полів і викрадення сільськогосподарської техніки під час посівної, створення окупантами гуманітарної катастрофи - нестачі продуктів харчування, медикаментів, палива, удари ракетами і дронами по об'єктах цивільної інфраструктури, здійснюється з єдиною метою - тероризувати мирних жителів; замінити патріотичне піднесення на паралізуючий масовий страх, відчай; заподіяти спустошення, тривалі психологічні травми; змусити припинити боротьбу [16]; терористичний загроза боротьба протидія

У постійне зростання кількості жертв теракту. Згідно глобального індексу тероризму, у 2021 році в світі було здійснено 5463 терористичні атаки, у 2022 році - 3955. У 2022 році жертвами терористичних атак у світі стали 6700 людей. За даними ООН на середину серпня, з 24 лютого 2022 року від рук російських терористів загинули 9444 українці, 16940 - отримали поранення. Серед загиблих було 545 дітей [17]. За даними офісу Генерального прокурора України, з місця масового захоронення у лісі біля м. Ізюм ексгумували 447 тіл загиблих, з яких 425 цивільних осіб, серед яких п'ять дітей, та лише - 22 військовослужбовці ЗСУ [18];

У поява нових форм міжнародного тероризму - державний тероризм. З огляду на спрямованість, мету, способи реалізації та інші чинники є воєнними злочинами. Сьогодні держави все частіше використовують терор, як спосіб ведення збройного конфлікту. Стає очевидним, що в минулому для того, щоб завоювати США, потрібно було мати величезну кількість військ та потужне всебічне забезпечення. Сьогодні для досягнення цієї мети невеликій групі або терористичній організації потрібно лише сучасне інформаційно -технічне обладнання, спеціально підготовлених осіб та певні джерела фінансування терористичної діяльності [6];

У тероризм перетворився у прибутковий бізнес через страждання та смерть людей, яка в дійсності виступає уже не як мета самого теракту, а як інструмент. Терористичні угруповання все частіше використовують професійних бійців-найманців, для яких тероризм став роботою і джерелом доходу. Прикладом є Приватна військова компанія “Ваґнер” - російське збройне формування, міжнародна злочинна та терористична організація, що комплектується найманцями, засудженими злочинцями. Бере участь у бойових діях на сході України з 2014 року та під час повномасштабної війни проти України на боці Росії. Також брала участь у “спеціальних операціях” у Сирії на боці союзника Росії режиму Асада, у Судані, у Лівії. З січня 2023 року визнана Міністерством фінансів США транснаціональною злочинною організацією [19] та 6 лютого 2023 року Верховною Радою України - міжнародною злочинною організацією [20].

У під час здійснення терористичних актів усе частіше використовується не зброя, а як продемонстрував теракт у США, сучасна техніка цивільного призначення. Використання сучасних комунікаційних можливостей призводить до того, що практично кожна держава, незалежно від її економічного стану та політичного устрою, може стати ареною терористичних актів. З початку збройного конфлікту Національне агентство з питань запобігання корупції склало список “Міжнародних спонсорів війни”. До такого списку входять міжнародні компанії, які забезпечують державний та приватний сектор товарами і послугами критичного призначення, а також поповнюють бюджет країни агресора, тим самим фінансуючи війну. Також компанії, які внесені до цього списку та ті, що будуть додаватися до нього у майбутньому, автоматично вносяться до бази даних World-Check з метою захисту фінансового сектора всіх країн світу від спонсорів російської війни [21].

Фактично сьогодні відбуваються суттєві нові зміни в організації міжнародного тероризму та його трансформація в глобальну загрозу світовому суспільству. Це щонайменше спостерігається у конфліктах, які були тривалий час “заморожені”. Приклад Ізраїлю та терористичного угруповання ХАМАС демонструє, що терористи працюють над пропагандою та домоглися ввести в оману значну кількість суспільства, декларуючи свої ракетні удари, як шлях до вирішення тривалого протистояння.

Зупинити або уповільнити такий розвиток можливо лише за умови розробки та узгодженої реалізації зацікавленими державами адекватної комплексної стратегії боротьби з тероризмом, яка б врахувала всі фактори, які можуть створити стримуючий вплив на зростання у світі кількості прибічників ісламського екстремізму [2,7].

Якщо ж говорити конкретно про якість міжнародного законодавства, на наш погляд найефективнішим є антитерористичне законодавство США, яке набуло розвитку після подій 11 вересня 2001 року, воно об'єднало чисельні закони та підзаконні нормативно-правові акти. Основним керівним документом у антитерористичному законодавстві став Акт про патріотизм (2001 р.), який надав спецслужбам ширші повноваження, зокрема спостереження в кіберпросторі. З'явилася можливість при наявності достатніх обґрунтувань та при наявності “надзвичайних” обставин вести розшук підозрілих осіб без рішення суду, а лише із санкції органів прокуратури тощо [4].

Сьогодні США є країною, в якій приділяється першочергова увага удосконаленню та розвитку антитерористичного законодавства. Так, за період з 1958 р. по 2001 р. було прийнято понад 40 правових актів, які мають відношення до боротьби з тероризмом. Найбільш важливим серед них, на наш погляд, є секретна виконавча директива президента №39 (червень 1995 р.), Закон про підсилення боротьби з тероризмом 104-132 (1996 р.) і виконавча директива №62 (1998 р.). Проте, закон про боротьбу з тероризмом «USA PATRIOT Act», сприйнявся неоднозначно, його деякі положення змістовно обмежували права і свободи громадян США, зокрема людьми не сприймався той факт, що певним правоохоронним структурам надано розширені повноваження щодо “процедури таємного нагляду за особами, які підозрюються в терористичні діяльності” [9].

Варто зазначити, що США не єдиний приклад боротьби з міжнародним тероризмом Провідні країни НАТО (Великобританія, Франція, ФРН, Італія, Польща) вносять значний вклад у боротьбу з тероризмом, як на міжнародному рівні, так і на національному. Так, в Німеччині, після теракту на різдвяному ярмарку в Берліні, прийнято закон “Про заходи з протидії тероризму”, яким передбачається: запровадження більш жорстких правил реєстрації власників передплаченого зв'язку; організація автоматизованого обміну даними між національними спецслужбами та правоохоронними органами, а також із спецслужбами іноземних держав; збільшення термінів зберігання відповідної інформації; розширення оперативної складової у діяльності поліції, особливо у контексті протидії нелегальній міграції; зменшення з 1 6 до 14 років мінімального віку громадян, за якими дозволено здійснювати стеження. Також у 2022 році внесено зміни до Закону “Про Федеральну розвідувальну службу”, якими розширюються її повноваження. Зокрема, передбачено надання права щодо зняття інформації з телекомунікаційних каналів на території ФРН, у т.ч. й прослуховування громадян країни (до цього BND не мала повноважень здійснювати такі заходи на території країни), зберігати інформацію про користувачів Інтернету та передавати її до партнерських спецслужб. Водночас, законом передбачено посилення контролю з боку уряду та парламенту за діяльністю спецслужби [22].

Після терактів, що сталися у Парижі 13 листопада 2015 року у квітні 2016 парламентом Франції прийнято зміни до національного законодавства щодо реформування пенітенціарної системи, посилення відповідальності за тероризм та підвищення ефективності боротьби проти нього. Також посилено адміністративний контроль над районами проведення антитерористичних операцій та створено спеціальний судовий орган, спеціалізацією якого є боротьба з кіберзлочинністю. При більшості правоохоронних органів країн Європейського Союзу створено Інформаційно-аналітичні центри по боротьбі з тероризмом та злочинністю - основним завданням яких є моніторинг та аналіз даних про загрози національній безпеці.

На нашу думку, Ізраїль напрацював ефективну, багаторівневу систему боротьби з тероризмом та набув великий практичний досвід у реалізації антитерористичних заходів. Ефективним інструментом боротьби з тероризмом є ізраїльська розвідувальна служба “Моссад”, служба загальної безпеки “Шабак” та підрозділи спеціального призначення поліції і збройних сил Ізраїлю. На законодавчому рівні закріплено право застосовувати зброю як силовими структурами країни, так і охоронцями приватних структур, у разі необхідності, до терориста в момент вчинення терористичного акту [22].

З метою недопущення поширення тероризму важливу роль грає широке міжнародне співробітництво, залучення всіх сторін, зацікавлених у стабілізації становища у кризових регіонах. Але головна проблема полягає в тому, що міжнародне співробітництво інколи здійснюється відокремлено, обмеженою кількістю країн, через небажання країн долучатися до цього процесу. Також з метою підвищення ефективності антитерористичної діяльності країнами допускається вжиття уповноваженими органами і особами заходів, що не завжди відповідають нормам національного і міжнародного права. Наприклад, незважаючи на вимоги Європейського Союзу Туреччина так і не лібералізувала свої антитерористичні закони, які використовуються правлячою владою країни для придушення політичної опозиції. Натомість прийнято нову концепцію боротьби з Робітничою партією Курдистану, яка передбачає перехід до наступальної тактики, витіснення бойовиків з населених пунктів на південному сході країни, активізацію бойових дій шляхом нанесення превентивних ударів авіації та сил спеціальних операцій, що дозволило запобігти створенню курдських кантонів на півдні країни [22].

Ще одним із недоліків у сфері боротьби з тероризмом є те, що навіть за наявності угоди, договору чи іншого нормативного акту між окремими регіонами чи країнами співробітництво не здійснюється належним чином, а саме з таких причин:

- різні держави трактують терористичний акт відповідно до свого законодавства, тому для однієї країни вчинені дії будуть визнані як тероризм, а для іншої держави як прояв боротьби за незалежність або свободу;

- захист своїх інтересів держави ставляться на першорядний рівень, ніж міжнаціональні;

- нестача кваліфікованих кадрів, які мають досвід роботи з розробки заходів протидії тероризму;

- обмін інформацією відбувається не оперативно, через відсутність єдиної системи для обміну даними;

- потрібні нові засоби та способи для збору даних про терористів та їх плани;

- відсутність покарань до країн, які не надають інформації про терор на їхній території;

- дефіцит економічних коштів у держави для здійснення міжнародного співробітництва на належному рівні [5, с. 54].

В цілому, варто зазначити, що наведені вище проблеми можуть бути вирішені, проте поведінка окремих держав та сучасний стан суспільства у вигляді його перебування на порозі третьої світової війни свідчить про необхідність перегляду міжнародної безпеки. На жаль, з огляду на події в Україні, ми можемо говорити про те, що світова еліта надто повільна та нездатна реагувати оперативно. Так, на прикладі України ми бачимо наскільки неефективною та, в окремих випадках, безпомічною є ООН. Побоювання деяких країн щодо непередбачуваності президента Російської Федерації Володимира Путіна в Україні вже давно стало предметом жартів, в той час, як в організації, яка повинна вирішувати безпекові питання світу - це порядок денний.

Результатом недосконалості світової антитерористичної та політичної системи стали події в Ізраїлі. Країна була вимушена стати лідером у військовій галузі не тому, що це можливість стати гравцем на світовій арені, а тому що ООН, яка повинна гарантувати безпеку світу неспроможна виконати свою роль. На наш погляд це викликає стурбованість, оскільки ООН та європейські лідери вживають заходів щодо недопущення третьої світової війни, світ стає все ближчим до неї через бездіяльність світових лідерів. Спостерігається, що конфлікти, які роками були замороженими, сьогодні переходять у фазу ескалації, зокрема війна в Україні, конфлікт у Нагірному Карабасі, бойові дії в Ізраїлі, загострення між Тайванем та Китаєм, напруженість між КНР та Республікою Корея. Агресія Росії проти України та безкарність продемонстрували терористам та агресорам, що війна у ХХІ ст. можлива, а покарання це лише фікція.



Висновки

В ХХІ сторіччі поруч з традиційними формами тероризму з'явився новий вид тероризму - державний тероризм. Державний тероризм є, певною мірою, новою формою агресії, до якої світ виявився не готовим. Підтвердженням є збройна агресія Росії проти України, терористичні напади бойовиків ХАМАС на Ізраїль, атаки проіранських терористичних організацій на військові об'єкти США і Країн НАТО в Сирії та Іраку, захоплення влади в Афганістані терористичною організацією Талібан. Новим явищем є постійна і неприкрита підтримка Іраном та Росією терористичних організацій, фінансування, забезпечення їх зброєю і боєприпасами нових поколінь (РСЗВ, мобільні засоби ППО, БпЛА військового призначення, тощо).

На підставі викладеного, для вирішення зазначених проблем у сфері розвитку міжнародного співробітництва у боротьбі з тероризмом важливо організувати такі заходи:

- розробити новий дієвий механізм санкцій, який забезпечить контроль фінансування тероризму, отримання терористичними організаціями технологій воєнного або подвійного призначенням;

- створити нову систему дієвого контролю та моніторингу за рішеннями у сфері боротьби з тероризмом і особливо з таким явищем як державний тероризм;

- розширити можливості спонсорувати держави, які мають бажання брати участь у процесі міжнародного співробітництва у сфері боротьби з міжнародним тероризмом, але не мають фінансових можливостей на організацію цього процесу;

- переглянути механізм санкцій до держав, які не виконують своїх зобов'язань у рамках укладених угод або міжнародних актів щодо боротьби з тероризмом;

- об'єднати зусилля щодо захисту інформаційного простору усіх держав світу від поширення ідей тероризму та екстремізму;

- посилити вимоги до держав, приватних компаній та приватних осіб які в тій чи іншій мірі беруть участь в фінансуванні або підтримці терористичних організацій;

- дослідити можливі оперативні та ефективні дії країн учасниць антитерористичної коаліції шляхом нанесення випереджувальних ударів по структурам терористичних організацій та їх бойовикам, які готують терористичні акти або провокують збройні конфлікти;

- продовжити аналіз та дослідження нового прояву державного тероризму - гібридні війни.



Література

1. Антипенко В.Ф. Оптимізація антитерористичної системи держави в умовах міжнародної і регіональної інтеграції: монографія. Київ: ІМВ НАУ, 2008. 406с. с. 73

2. Вакулич В. Синдром тероризму. «УкрНДНЦ». Харків. 2007. 415 с.

3. Крутов В.В. Від патріотичного виховання, боротьби з тероризмом до недержавної системи національної безпеки - Київ. - Видавництво «Преса України». - 2009. 592 с.

4. Ліпкан В.А., Ліпкан О.С., Національна і міжнародна безпека у визначеннях і поняттях. Вид. 2, доповн. і переробл. «Текст». Київ. 2002. 400 с.

5. Мокляк В.В. Протидія терористичній діяльності в Україні. Монографія. Харків. Юрайт. 2021. 204 с.

6. Нагаєв Н.А., Карпов М.О., Хміляр О.Ф., Єімова В.В. Аналітично -довідковий матеріал. «Молода гвардія». Київ. 2005. 109 с.

7. Основи аналізу теророгенності соціальних систем. Монографія. І.М. Рижов. Магістр-ХХІ сторіччя. Київ. 2008. 288 с.

8. Протидія терористичній діяльності в Україні. Мокляк В.В. Монографія. Харків. Юрайт. 2021. 204 с.

9. Рижков М.М. Доктринальний вимір стратегій зовнішньої політики США: від стримування до глобальної демократизації. Дис. на здоб. наук. ступ. док. політ. наук. Київ. 2007. 401с.

10. Телешун С.О. Сучасний тероризм: українські реалії. Політ. менеджмент. 2005. №1(10).

11. Уголовно-правовое пртиводействие терроризму. Монография Емельянов В.П., Иманлы М.Н., Рыжов И.Н. «Право». Харьков. 2014. 88 с.

12. Шкурат І.В. Глобальний тероризм: методичні підходи до вивчення. Державне управління: теорія і практика. 2005. №2.

13. Узагальнені матеріали досвіду підготовки та ведення операцій (бойових дій) військ (сил) ЗС України в ході антитерористичної операції за матеріалами штабу АТО. Інв. №46524.

14. Аналіз підготовки і застосування ЗС України за досвідом їх участі в АТО. Інв. №47316.

15. Кириленко В.А., Назаренко В.О., Серватюк В.М., Бляшенко О.В. Перші кроки гібридної війни: російсько-український інцидент 2003 року у Керченській протоці: монографія. Хмельницький: НАДПСУ, 2016, 120 с.

16. Сьогодні, 22 жовтня, здійснили ще одну ракетну атаку на енергетичні об'єкти магістральних мереж західних регіонів України [Електронний ресурс]: новина прес-центру, 22 жовтня 2022 // сторінка у соціальній мережі facebook «НЕК Укренерго»; Російські терористи намагаються знищити об'єкти енергозабезпечення України [Електронний ресурс]: допис, 23 листопада 2022 // Telegram канал «Тимошенко, Офіс Президента». (дата звернення 07.11.2023 р.).

17. В ООН підтвердили вбивство Росією 9444 цивільних з початку повномасштабної війни в Україні.

18. В Ізюмі завершено ексгумацію тіл на місці масового поховання [Електронний ресурс]: новина прес-центру, 23 вересня 2022 // Telegram канал «Офіс Генерального прокурора». (дата звернення 07.11.2023 р.).

19. Штати офіційно визнали ПВК «Вагнер» транснаціональною злочинною організацією.

20. Рада визнала ПВК «Вагнер» міжнародною злочинною організацією.

21. Компанії з реєстру НАЗК «Міжнародних спонсорів війни» відтепер в базі даних World-check, яку використовують для перевірки контрагентів у всьому світі.

22. «Іноземний досвід протидії тероризму: висновки для України». Аналітична записка.



References

1. Antypenko V.F. (2008). Optymizatsiya antyterorystychnoyi systemy derzhavy v umovakh mizhnarodnoyi i rehional'noyi intehratsiyi [Optimizing the anti-terrorist system of the state in the conditions of international and regional integration]. Kyyiv: IMV NAU [in Ukrainian].

2. Vakulych V. (2007). Syndrom teroryzmu [Syndrome of terrorism], Kharkiv: UkrNDNTS [in Ukrainian].

3. Krutov V.V. (2009). Vid patriotychnoho vykhovannya, borot'by z teroryzmom do nederzhavnoyi systemy natsional'noyi bezpeky [From patriotic education, the fight against terrorism to the non-state system of national security]. Kyyiv: Presa Ukrayiny [in Ukrainian].

4. Lipkan V.A., Lipkan O.S. (2002). Natsional'na i mizhnarodna bezpeka u vyznachennyakh i ponyattyakh [National and international security in definitions and concepts]. Kyyiv: Tekst [in Ukrainian].

5. Moklyak V.V. (2021). Protydiya terorystychniy diyal'nosti v Ukrayini [Countering terrorist activities in Ukraine. Kharkiv: Yurayt. [in Ukrainian].

6. Nahayev N.A., Karpov M.O., Khmilyar O.F. & Yeimova V.V. (2005). Analitychno- dovidkovyy material. “Moloda hvardiya” [Analytical reference material. “Young Guard”. Kyyiv. [in Ukrainian].

7. Ryzhov I.M. (2008). Osnovy analizu terorohennosti sotsial'nykh system [Basics of analyzing the terrorogenicity of social systems]. Kyyiv: Mahistr-KHKHI [in Ukrainian].

8. Moklyak V.V. (2021). Protydiya terorystychniy diyal'nosti v Ukrayini [Countering terrorist activities in Ukraine]. Kharkiv:Yurayt [in Ukrainian].

9. Ryzhkov M.M. (2007). Doktrynal'nyy vymir stratehiy zovnishn'oyipolityky SSHA: vid strymuvannya do hlobal'noyi demokratyzatsiyi [The doctrinal dimension of USA foreign policy strategies: from containment to global democratization. Kyyiv. [in Ukrainian].

10. Teleshun S.O. (2005). Suchasnyy teroryzm: ukrain'ski realyi [Modern terrorism: Ukrainian realities].

11. Emelianov V.P., Imanly M.N., Ryzhov I.N. (2014). Ugolovno-pravovoeprotbvodeistvie terorizmu [Criminal legal counteraction to terrorism]. Kharkov: Pravo [in Russian].

12. Shkurat I.V. (2005). Hlobal'nyy teroryzm: metodychni pidkhody do vyvchennya. Global terrorism: methodical approaches to study. Derzhavne upravlinnya: teoriya i praktyka. №2.

13. Uzahal'neni materialy dosvidu pidhotovky ta vedennya operatsiy (boyovykh diy) viys'k (syl) ZS Ukrayiny v khodi antyterorystychnoyi operatsiyi za materialamy shtabu ATO [Generalized materials on the experience of preparing and conducting operations (combat operations) of troops (forces) of the Armed Forces of Ukraine during the anti-terrorist operation based on the materials of the ATO headquart ers Inv. №46524. [in Ukrainian].

14. Analiz pidhotovky i zastosuvannya ZS Ukrayiny za dosvidom yikh uchasti v ATO [Analysis of the preparation and application of the Armed Forces of Ukraine based on the experience of their participation in the anti-terrorist operation]. Inv. №47316. [in Ukrainian].

15. Kyrylenko V.A., Nazarenko V.O., Servatuk V.M. & Bliashenko O.V. (2016). Pershi kroky hibrydnoi viyny: rosiys 'ko-ukrainskyi intsydent 2003 roku u Kerchenskyi prototsi [The first steps of a hybrid war: the Russian-Ukrainian incident of2003 in the Kerch Strait]. Khmelnytskyi: NADPSU [in Ukrainian].

16. S'ohodni, 22 zhovtnya, zdiysnyly shche odnu raketnu ataku na enerhetychni ob"yekty mahistral'nykh merezh zakhidnykh rehioniv Ukrayiny [Today, October 2 2, the Rashists carried out another missile attack on energy facilities of main networks in the western regions of Ukraine. Telegram kanal «Tymoshenko, Ofis Prezydenta» [in Ukrainian].

17. V OON pidtverdyly vbyvstvo rosiyeyu 9444 tsyvil'nykh z pochatku povnomasshtabnoyi viyny v Ukrayini. [The UN confirmed the killing of 9,444 civilians by Russia since the beginning of the full-scale war in Ukraine].

18. Telegram kanal «Ofis Heneral'noho prokurora». V Izyumi zaversheno eks-humatsiyu til na mistsi masovoho pokhovannya [In Izyum, the exhumation of the bodies at the mass burial site has been completed].

19. Shtaty ofitsiyno vyznaly PVK «Vahner» transnatsional'noyu zlochynnoyu orhanizatsiyeyu [The states officially recognized PMC "Wagner" as a transnational criminal organization.].

20. Rada vyznala PVK «Vahner» mizhnarodnoyu zlochynnoyu orhanizatsiyeyu [The Council recognized PMC "Wagner" as an international criminal organization.].

21. Kompaniyi z reyestru NAZK «Mizhnarodnykh sponsoriv viyny» vidteper v bazi danykh World-check, yaku vykorystovuyut' dlya perevirky kontrahentiv u vs'omu sviti [Companies from the NACC register of "International War Sponsors" are now in the World-check database, which is used to check counterparties around the world].

22. Inozemnyy dosvid protydiyi teroryzmu: vysnovky dlya Ukrayiny [Foreign experience of combating terrorism: conclusions for Ukraine].

Размещено на Allbest.Ru

...