Проблеми законодавчого регламентування судових експертиз, призначених під час розслідування домашнього насильства

Размещено на http://allbest.ru

Харківський національний університет внутрішніх справ

Проблеми законодавчого регламентування судових експертиз, призначених під час розслідування домашнього насильства

В'ячеслав Гонтаренко

м. Харків, Україна

Анотація

Досліджено окремі аспекти регламентування призначення судових експертиз під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством.

На підставі загальнонаукових і спеціальних методів, що ґрунтуються на теорії пізнання соціально-правових явищ, здійснено докладний аналіз кримінального процесуального законодавства та нормативно-правових актів України й іноземних держав, а також думок провідних вітчизняних науковців із цього питання.

У кримінальних провадженнях, пов'язаних із домашнім насильством, доволі актуальним є питання щодо своєчасного призначення та проведення експертиз для з'ясування фактів фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства.

Названі чинники здебільшого встановлюють шляхом проведення криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, здійснюваних винятково державними спеціалізованими експертними установами. Інколи це перешкоджає повному й об'єктивному розслідуванню та заважає учасникам кримінального провадження обрати найбільш кваліфікованого експерта.

Рекомендовано скасувати монополію державних експертних установ на проведення таких експертиз, що допоможе постраждалим реалізувати право на справедливе правосуддя. Увагу акцентовано на питаннях процесуальної правоздатності потерпілого, показання якого є одним з найважливіших джерел доказів.

Оскільки найчастіше об'єктами судово-психіатричної експертизи стають підозрювані, запропоновано відповідні зміни й доповнення до Кримінального процесуального кодексу та деяких нормативно-правових актів України, які стосуються призначення судово-психіатричної експертизи потерпілих.

Ключові слова: кримінальний процес; досудове розслідування; домашнє насильство; спеціальні знання; експерт; призначення експертизи; регламентування; доказування.

Вступ

Постановка наукової проблеми. Україна однією з перших країн Східної Європи визнала домашнє насильство актуальною суспільною проблемою та долучилась до унормування процедур, що безпосередньо впливають на унеможливлення кривдникам приховуватись за ширмою невтручання у приватне життя. Так, у червні 2022 року Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульську конвенцію) 1, яка є фундаментальним міжнародно-правовим актом, що безпосередньо зобов'язує уряди країн уживати конкретних заходів для боротьби з усіма формами насильства щодо жінок.

Подальшими важливими кроками у цьому напрямі стало прийняття Україною цілої низки законодавчих актів, положення яких започаткували новий підхід до боротьби з домашнім насильством.

Після виявлення факту вчинення домашнього насильства й упродовж досудового розслідування слідчий має застосувати всі наявні у нього засоби й методи для того, щоб зібрати достатню доказову базу, яка б підтверджувала причетність відповідної особи до вчиненого кримінального правопорушення. Важливе місце у цьому посідає система нормативних приписів і криміналістичних рекомендацій щодо призначення судових експертиз.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Використання спеціальних знань під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, досліджували такі вітчизняні науковці: Г. К. Авдєєва Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому на-сильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) від 11.05.2011 р. : ра- тифік. Законом України від 20.06.2022 р. № 2319-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/994_001-11#Text (дата звернення: 03.03.2023). ^{Авдєєва Г. К. Недержавна судова експертиза і рецензування висновків експерта як засо-би забезпечення принципу змагальності сторін у кримінальному судочинстві України.} Місце недержавної судової експертизи у забезпеченні судочинства України : мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф.-дискус. (Київ, 19.10.2020). Київ, 2020. С. 41--44., О. О. Бабкіна зі співаторами Бабкіна О. О., Ткачов А. С., Данильченко С. І. Правові та судово-медичні аспекти домаш-нього насильства в Україні. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. Т. 5. № 4 (26). С. 336--342. DOI: 10.26693/jmbs05.04.336 (дата звернення: 03.03.2023)., І. В. Гловюк зі співавторами Романцова С., Устрицька Н., Гловюк І. та ін. Кваліфікація та основи методики розслідування домашнього насильства : навч. посіб. / за ред. І. Гловюк, Н. Лащук, С. Романцової. Львів, 2022. 404 с. URL: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4807 (дата звернення: 03.03.2023)., Т. В. Іщенко Іщенко Т. В. Розслідування домашнього насильства : дис. ... д-ра філос. Київ, 2021. 324 с. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/bitstream/123456789/20120/1/dysert_ishchenko.pdf (дата звернення: 03.03.2023)., І. В. Загородній Загородній І. В. Розслідування злочинів, пов'язаних із нанесенням тілесних ушкоджень : дис. ... канд. юрид. наук. Одеса, 2018. 242 с. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/ handle/11300/9316/%d0%97%d0%b0%d0%b3%d0%be%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%b- d%d1%96%d0%b9%20%d0%86.%d0%92..pdf?sequence=6&isAllowed=y (дата звернення: 03.03.2023)., Р. В. Кифлюк Кифлюк Р. В. Особливості розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень, пов'язаних з насильством в сім'ї : дис. ... канд. юрид. наук. Ірпінь, 2020. 233 с., М. Л. Міхеєва Міхеєва М. Л. Теоретико-методологічні та кримінально-процесуальні підстави судової психологічної експертизи осіб, постраждалих внаслідок домашнього насильства. Теорія і практика сучасної психології. 2020. № 1. Т. 3. С. 127--131. DOI: 10.32840/2663-6026.2020.1-3.22 (дата звернення: 03.03.2023)., О. І. Мотлях зі співавторкою Мотлях О. І., Іщенко Т. В. Специфіка призначення судово-психіатричних експертиз у роз-слідуванні домашнього насильства. Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 2. С. 212--215. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/35563/1/%D0%A1%D0%9F%D0%95%D0 %A6%D0%98%D0%A4%D0%86%D0%9A%D0%90%20%D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%97%D0 %9D%D0%90%D0%A7%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF.pdf (дата звернення: 03.03.2023)., І. О. Савченко зі співавторами Савченко І. О., Бабич С. Л., Ускіла Р. Деякі питання судової психологічної експертизи по-терпілих від домашнього насильства (оглядова стаття). Теорія та практика судової екс-пертизи і криміналістики. 2020. Вип. 22. С. 538--554. DOI: 10.32353/khrife.2.2020.43 (дата звернення: 03.03.2023)., К. А. Шаповал Шаповал К. А. До питання призначення комплексної психолого-психіатричної експер-тизи під час розслідування вбивств, скоєних унаслідок застосування домашнього на-сильства. Актуальні питання судової експертизи і криміналістики : зб. мат-лів міжнар. наук.-практ. конф.-полілогу (Харків, 15--16.04.2021). Харків, 2021. С. 280--281. та багато інших. Утім, поза увагою наукової спільноти залишились окремі процесуальні аспекти, що стосуються процедури призначення експертиз, які потребують подальшого унормування в чинному законодавстві України.

Мета статті. Ретельно дослідити особливості правового регулювання призначення експертиз як загалом, так і під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, зокрема. Відповідно до поставленої мети завданнями дослідження є: сформулювати теоретичні висновки й науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінального процесуального законодавства й деяких нормативно-правових актів, якими регламентовано процесуальний порядок призначення експертиз в означеній сфері.

Методи дослідження. Задля досягнення поставленої мети та з урахуванням специфіки дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи, які ґрунтуються на теорії пізнання соціально-правових явищ, зокрема: порівняльно-правовий -- для порівняння норм кримінального процесуального законодавства України й іноземних держав; системного аналізу -- для формулювання змін і доповнень як до положень Кримінального процесуального кодексу України (далі -- КПК України), так і іншого національного законодавства щодо визначення напрямів діяльності з удосконалення застосування спеціальних знань.

Викладення основного матеріалу дослідження

Під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, важливе значення має використання спеціальних знань експерта, висновок якого (згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI (зі змін. та до- пов.). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#Text (дата звернення: 03.03.2023).) є одним із джерел доказів. Докладний аналіз положень КПК України свідчить, що слідчий або прокурор мають право призначити будь-яку судову експертизу, яку (на їхнє переконання) доречно призначити за конкретних обставин. Для кримінальних проваджень, пов'язаних із домашнім насильством, доволі актуальним є питання щодо своєчасного призначення та проведення експертиз зі встановлення фактів фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства.

У контексті розгляду цього питання зазначимо, що в Україні судово-експертну діяльність, пов'язану з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз, здійснюють винятково державні спеціалізовані установи (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» Про судову експертизу : Закон України від 25.04.1994 р. № 4038-ХП (зі змін. та допов.). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4038-12#Text (дата звернення: 03.03.2023).). Отже, основну їхню кількість у досліджуваній категорії кримінальних проваджень здійснюють саме в державних судовоекспертних установах. Із огляду на викладене вище, питання щодо апріорної нерівності державного та приватного судового експерта до сьогодні залишається дискусійним, а отже -- предметом дослідження багатьох правників. Більшість із них пропонують скасувати монополію на їх проведення в державних експертних установах. Зокрема, Г. К. Авдєєва пропонує легалізувати в кримінальному процесі проведення криміналістичних експертиз. На її думку, «ці зміни мають допомогти реалізації права на справедливе правосуддя, насамперед, українських жінок, які постраждали від домашнього насильства <...>, дозволить найбільш якісно і в стислі терміни сформувати доказову базу при розслідуванні злочинів даного виду шляхом використання спеціальних знань в умовах змагального кримінального процесу» Авдєєва Г. К. Використання спеціальних знань у розслідуванні домашнього насиль-ства в умовах змагального кримінального процесу. Організаційно-правові засади запобі-гання домашньому насильству: реалії та перспективи : мат-ли кругл. столу. (Запоріжжя, 31.05.2019). Запоріжжя, 2019. С. 12--13. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/ lib/24652/1/% D0%90% D0%BD% D0%B4%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%20 %D0%90.% D0%92.%20% D0%9D%D0% B5%D0%B7% D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0 %BD%D0% B5%20% D0%BF%D0%BE% D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5% D0%BD% D0%BD% D1%8F%20% D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%20 %D0%B2% D0%B8% D0%B4%20% D0%B4%D0%BE% D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1% 8C%D0%BE% D0%B3%D0%BE%20% D0%BD% D0%B0% D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1 %81%D1%82% D0%B2% D0%B0%20%28% D0%BA% D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD %D0%BE% D0%BB%D0%BE% D0%B3%D1%96% D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0% B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%29%20-%20%D0%A1.%2018.PDF (дата звер-нення: 03.03.2023)..

Зазначимо, що практика паралельного функціювання державних і недержавних судово-експертних установ (експертів) має місце в законодавстві як країн пострадянського простору (див., наприклад, ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу Азербайджанської Республіки Уголовно-процессуальный кодекс Азербайджанской Республики от 14.07.2000 г. № 907-IQ (с изм. и доп.). URL: http://continent-online.com/Document/?doc_id=30420280 (дата звернен-ня: 03.03.2023). та ст. 150 Кримінально-процесуального кодексу Республіки Молдова Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова от 14.03.2003 г. № 122-XV (с изм. и доп.). URL: https://continent-online.com/Document/?doc_id=30397729 (дата звернення: 03.03.2023).), так і держав Західної Європи. Зокрема, основними завданнями експертно-криміналістичної служби Великої Британії (виконавчої установи МВС, яка є важливою ланкою в роботі британської поліції з розкриття, розслідування й запобігання злочинам) є «надання професійної допомоги в процесі розкриття і розслідування злочинів. Однак, законодавством <...> передбачена можливість залучення до роботи фахівців приватних криміналістичних лабораторій, котрі, зазвичай, надають свої послуги з деяких специфічних видів експертиз (напр., криміналістичне дослідження документів)» Гузела М., Канцір В. Зарубіжний досвід організації судово-експертної діяльності в проце-сі здійснення кримінального переслідування. Вісник Національного університету «Львів-ська політехніка». Серія: Юридичні науки. 2018. № 906 (20). С. 129--135. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/vnulpurn_2018_20_21 (дата звернення: 03.03.2023)..

Досліджуючи порушене питання, Ю. О. Ткаченко акцентує увагу на тому, що в Чехії «інститут судових експертиз є специфічним: експерт <...> вправі надавати свої послуги всім державним установам -- не тільки судам. Однак, всі експерти <...> повинні утриматися від надання послуг приватним організаціям» Ткаченко Ю. О. Зарубіжний досвід проведення судово-бухгалтерських експертиз. Управ-ління розвитком соціально-економічних систем : мат-ли IV Міжнар. наук.-практ. інтер- нет-конф. (Харків, 08.10.2020). Харків, 2020. С. 419--421. URL: https://repo.btu.kharkov.ua// handle/123456789/24081 (дата звернення: 03.03.2023)..

На підставі викладеного вище вважаємо, що скасування монополії на проведення експертиз у державних експертних установах є цілком прийнятним. До того ж усунення монопольного становища державної судової експертизи, на думку Ю. Ю. Ярослава, також сприятиме «поступовому становленню наукової змагальності в судовій експертизі» Ярослав Ю. Ю. Саморегулювання -- найважливіша умова розвитку недержавної (приват-ної) судової експертизи. Місце недержавної судової експертизи у забезпеченні судочинства України : мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф.-дискус. (Київ, 19.10.2020). Київ, 2020. С. 26--30. URL: http://nndes.org.ua/images/18112020.pdf (дата звернення: 03.03.2023).. Отже, це питання потребує відповідного унормування як у положеннях ст. 243 КПК України Кримінальний процесуальний кодекс України ... . URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17#Text (дата звернення: 03.03.2023)., так і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» Про судову експертизу ... . URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text (дата звер-нення: 03.03.2023).. судовий експертиза домашній насильство

Під час розслідування домашнього насильства найчастіше призначають судово-медичну експертизу, яку проводять за правилами, передбаченими Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи (затверджена наказом МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995 р. № 6 Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України : наказ МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0248-95#Text (дата звернення: 03.03.2023).) Інструкція про проведення судово-медичної експертизи : затв. наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0254-95#Text (дата звернення: 03.03.2023).. Від результатів проведення цієї експертизи, на переконання Т. В. Іщенко, «значною мірою залежить подальша кримінально-правова кваліфікація кримінального правопорушення -- не лише за ст. 126-1 КК Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III (зі змін. та допов.). URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 03.03.2023).-- Прим. В. Гонта- ренка. України, ай за іншими спеціальними статтями цього Кодексу, зокрема ст. 115,121, 122, 125, 126 <...>. А з урахуванням того, що однією із форм домашнього насильства є фізичне насильство <...>, зокрема, такі дії: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, заподіяння смерті <...>, ним слід приділити особливу увагу» Іщенко Т. В. Зазнач. твір. С. 157.. Натомість проведення експертизи, що безпосередньо стосується з'ясування причин смерті, тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, є обов'язковим (п. 1 і 2 ч. 2 ст. 242 КПК України) Кримінальний процесуальний кодекс України ... . URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17#Text (дата звернення: 03.03.2023)..

Доповнюючи зазначене, автори науково-практичного посібника «Настільна книга слідчого» цілком слушно звертають увагу ще й на те, що мета судово-медичної експертизи -- «не тільки визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а й встановлення часу і механізму їх заподіяння, виявлення даних про можливу родову належність використаної зброї або знаряддя (вогнепального, тупого, гострого, колючо-ріжучого тощо), що особливо важливо на першому ж етапі розслідування» Панов М. І., Шепітько В. Ю., Коновалова В. О. та ін. Настільна книга слідчого : наук.-практ. вид. для слідч. і дізнавач. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ, 2007. С. 240. URL: https://dspace. nlu.edu.ua/bitstream/123456789/13703/1/Bululukov_232-241.pdf (дата звернення: 19.01.2023)..

Дійсно, кримінальні правопорушення, пов'язані з домашнім насильством, у багатьох випадках учиняють із застосуванням різних знарядь. Зважаючи на це, В. П. Ревін констатує, що під час насильства застосовують зброю (вогнепальну, холодну), колючо-різальні побутові та інші предмети. Водночас використання зброї як знаряддя насильства в домашній обстановці все-таки є нетиповим. У будь якому разі зброю застосовують лише за наявності її в сім'ї і спеціально не купують. Отже, найбільш типовим під час вчинення домашнього насильства є використання підручних засобів господарсько-побутового призначення, що випадково потрапили під руку, як-от: ножі, ножиці та інші побутові предмети Ревин В. П. Насильственные преступления в сфере семейно-бытовых отношений и проблемы их профилактики : метод. рек. Москва, 1993. 56 с.. З огляду на зауважене, у цьому разі виникають підстави для призначення таких судових експертиз (окрім судово-медичної): зброї та слідів і обставин її використання, трасологічної, дактилоскопічної тощо.

Зазначимо, що положення КПК України не обумовлюють строків призначення експертизи, але із цим не потрібно зволікати. Передусім це пов'язане з тим, що: а) несвоєчасне призначення судово-медичної експертизи може призвести до зникнення тілесних ушкоджень;

б) проведення судово-медичної експертизи займає значний проміжок часу, що може спричинити затягування строків досудового розслідування та інші проблеми.

У межах розгляду цього питання зауважимо, що в практичній площині під час розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, судово-медичну експертизу призначають безпосередньо щодо потерпілого. Утім, як слушно зазначають І. В. Гловюк зі співавторами, «на судово-медичну експертизу потрібно направляти не лише потерпілу особу, а й підозрювану за наявності у такої особи тілесних ушкоджень або ж коли вона заявляє про те, що напередодні вчинення злочину спричинено шкоду її здоров'ю» 2³.

Окремого розгляду в досліджуваній категорії кримінальних проваджень потребують питання, що стосуються призначення судово-психіатричної експертизи. Згідно з п. 10 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України від 08.05.2018 р. № 865: «Предметом СПЕ [Єудово-психіатричної експертизи.-- Прим. авт.] є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу» Романцова С., Устрицька Н., Гловюк І. та ін. Зазнач. твір. С. 232. URL: https://dspace.lvduvs. edu.ua/handle/1234567890/4807 (дата звернення: 03.03.2023). ^{Порядок проведення судово-психіатричної експертизи : затв. наказом МОЗ України від 08.05.2018 р. № 865. URL:} https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-18 (дата звернення: 03.03.2023).. У науковій літературі панують різні позиції щодо формальних підстав направлення особи на таке експертне дослідження, зокрема: «а) відомості щодо психічних порушень, які були виявлені у особи в минулому; б) перебування на лікуванні у психіатричній лікарні; в) звільнення від строкової військової служби через психічне захворювання; г) перебування на обліку у психоневрологічному диспансері; ґ) наявність психічних захворювань у близьких родичів досліджуваного; д) недоречності в поведінці та інтелектуальна неспроможність; е) спроби самогубства, дивна, безглузда поведінка затриманого у слідчому ізоляторі; є) неспроможність правильно осмислити питання, непослідовність, нелогічність відповідей і роздумів; ж) неможливість зосередитись і зрозуміти сутність подій, страхів, неадекватні афективні реакції; з) прояви психічних розладів, розуміння хворобливого стану, що потребує спеціальних медичних знань» Григус І. М., Самороков В. О., Цимбалюк В. І., Цимбалюк В. О., Сахнюк В. В. Судова психі-атрія та судово-психіатрична експертиза : навч. посіб. / під ред. І. М. Григуса. Львів, 2020. 119 с.. Зі свого боку зауважимо, що наведений перелік не є вичерпним, оскільки особа може мати й інші ознаки психічних розладів.

Зазначимо, що важливим етапом перед призначенням цієї експертизи є підготовка матеріалів для її проведення. Так, передусім слідчий має отримати із закладів охорони здоров'я відповідну медичну документацію щодо стану психічного здоров'я особи. До того ж джерелами інформації про наявність у підозрюваного психічного захворювання можуть бути: а) показання родичів, знайомих, сусідів; б) характеристики з місця проживання, роботи, навчання;

в) висновок військово-лікарської комісії тощо. Утім, як зазначає Н. М. Сенченко, «показанняродичів про психічну повноцінність особи, щодо якої проводиться слідство, не завжди бувають об'єктивними і можуть мати подвійний характер <...>. Так, родичі можуть навмисно вказувати про наявність психічної хвороби, якої насправді особа не має, або ж стверджувати, що підозрюваний хворіє на більш тяжку психічну хворобу, аніж у нього є» Сенченко Н. М. Щодо окремих питань призначення та проведення судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні. Право і суспільство. 2017. № 5. Ч. 2. С. 251. URL: http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2017/5_2017/part_2/55.pdf (дата звернення: 03.03.2023).. Отже, слідчий має виважено сприймати таку інформацію та належно її перевіряти шляхом здійснення відповідних процесуальних дій, передбачених приписами КПК України.

Слідча й судова практика свідчать: найчастіше судово-психіатричну експертизу в кримінальних провадженнях за фактом домашнього насильства призначають щодо підозрюваних. Утім, одним із джерел доказів, передбачених ч. 2 ст. 84 КПК України Кримінальний процесуальний кодекс України ... . URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17#Text (дата звернення: 03.03.2023), є показання потерпілого. Оскільки для виконання завдань кримінального провадження оцінювання його показань є надзвичайно важливим, набувають актуальності питання щодо його процесуальної правоздатності.

Варто зауважити, що вперше на аспекти вивчення психічного стану жертви кримінального правопорушення наукова спільнота звернула увагу лише 1947 року на Бухарестському міжнародному конгресі психіатрів Левенець І. В. Судова психіатрія : навч. посіб. Тернопіль, 2005. 328 с.. Утім, до сьогодні норм, які б докладно регламентували призначення судово-психіатричної експертизи щодо потерпілого, чинне законодавство України не передбачає. Про можливість її проведення щодо потерпілих і деяких інших учасників кримінального провадження йдеться у ч. 6 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8, згідно з якою: «За наявності сумнівів у здатності потерпілого, свідка, цивільного позивача чи відповідача в кримінальних справах <...> правильно сприймати події, адекватно на них реагувати та вірно відтворювати їх у своїх показаннях, суд може викликати в судове засідання експерта-психіатра для участі в допиті цієї особи. Призначення судово-психіатричної експертизи щодо таких осіб з поміщенням до медичного стаціонару допускається лише за їх згодою» Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах : Постанова Пленуму ВС України від 30.05.1997 р. № 8 (зі змін. та допов.). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ v0008700-97#Text (дата звернення: 03.03.2023).. З огляду на те, що процитована Постанова не є законом, а має лише рекомендаційний характер, передбачені ст. 509 КПК України заходи в досліджуваній частині потребують доповнення.

Узагальнення кримінальних проваджень, пов'язаних із домашнім насильством, свідчить про те, що в 63 % їх здійснювали особи, які перебували у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, із яких 47 % безпосередньо перебували на диспансерному обліку лікарів-наркологів. Зважаючи на це, представників наукової спільноти та практиків хвилює, у межах якої саме експертизи необхідно розв'язувати це питання. Розглядаючи окреслений аспект, О. А. Ревенок, О. П. Олійник, А. В. Каніщев, О. В. Радзевілова акцентують увагу на тому, що «відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» та діючої Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) психічні порушення внаслідок вживання психоактивних речовин (ПАР) являються розладами психіки та поведінки, які відносяться до професійної компетенції лікарів-психіатрів та лікарів-наркологів» Ревенок О. А., Олійник О. П., Каніщев А. В., Радзевілова О. В. Аналіз практики проведен-ня судово-наркологічної експертизи в кримінальному провадженні. Web of Scholar. 2018. Vol. 1. № 11. Вр. 22--27. URL: http://www.psychiatry.ua/articles/paper472.htm (дата звернен-ня: 03.03.2023).. До того ж «алкоголізація значною мірою впливає на вольові процеси особи. Тому експертній оцінці підлягає вивчення мотиваційної сфери особистості, що можливо в рамках комплексних судових психолого-психіатричних експертиз (КСППЕ).

<...>

Визначення можливого впливу властивостей особистості на її здатність у повній мірі УЗСД та КН [Усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.-- Прим. В. Гонтаренка] в юридично значимій ситуації потребує залучення експертів-психологів. В алгоритм експертного дослідження осіб із залежністю від алкоголю, крім дослідження психічного стану підекспертного, обов'язково повинно бути включено дослідження та зіставлення параметрів психосоціального функціонування протягом життя та в юридично значимий період» Олійник О. П., Радзевілова О. В. Комплексна судова психолого-психіатрична оцінка станів залежності від алкоголю в цивільному та кримінальному процесі. Український ме-дичний часопис. 2018. 1 (2) (123) -- І/ІІ. DOI 10.32471/umj.1680-3051.123.122293 (дата звернен-ня: 03.03.2023)..

Отже, щодо підозрюваних, які зловживають алкогольними напоями або наркотичними речовинами, слід призначати судово-психіатричні або комплексні судові психолого-психіатричні експертизи.

Також актуальним є питання щодо встановлення обставин психологічного насильства. Згідно з п. 6.4 розд. VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Мін'юсту України від 08.10.1998 р. № 53/5, основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи:

«* індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки;

• емоційних реакцій та станів;

• закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей» Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експер-тиз та експертних досліджень : затв. наказом Мін'юсту України від 08.10.1998 р. № 53/5 (зі змін. та допов.). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0705-98#Text (дата звернення: 03.03.2023)..

Певні труднощі виникають безпосередньо під час доказування фактів застосування до потерпілого такого насильства, особливо за умови, коли це не супроводжувалося фізичним насильством (отже, мало певною мірою прихований характер). Отримати такі дані слідчий має змогу шляхом проведення допитів потерпілого, підозрюваного, свідків. Утім, фіксування у протоколі допиту застосування психологічного насильства в багатьох випадках має формальний характер. До того ж слідчі не завжди здатні належно оцінити психологічний стан допитуваної особи та вплив психічного насилля на її життєво важливі функції. Тому допит таких осіб потрібно проводити за обов'язкової участі психолога, а протокол допиту безпосередньо використовувати під час проведення експертного дослідження.

З огляду на зазначене, у кримінальних провадженнях, пов'язаних із домашнім насильством, виникає потреба призначати психологічну експертизу, на вирішення якої І. О. Савченко, С. Л. Бабич, Р. Ускіла й інші правники рекомендують ставити такі питання:

«1. “Чи є у потерпілої особи зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості й виникли внаслідок дій підозрюваного (обвинуваченого)?”;

2. “Чи є ситуація, що досліджується, психотравмувальною для потерпілої особи? Якщо так, то чи завдано потерпілій особі моральні та фізичні страждання?”» Савченко І. О., Бабич С. Л., Ускіла Р. Зазнач. твір. С. 548. DOI: 10.32353/khrife.2.2020.43 (дата звернення: 03.03.2023)..

Зазначимо, що в межах нашого дослідження увагу акцентовано лише на найбільш поширених видах експертиз, які слідчі призначають під час розслідування правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, і на питаннях їх унормування.

Висновки

Процесуальний порядок призначення експертиз у кримінальному провадженні як загалом, так і під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством, передбачений у КПК України та інших нормативно-правових актах, містить деякі проблемні аспекти, що спричиняє певні ускладнення під час застосування цього порядку на практиці.

Основні дискусійні питання згаданого порядку пов'язані з тим, що криміналістичні, судово-медичні та судово-психіатричні експертизи в Україні мають право проводити винятково державні спеціалізовані установи. Це заважає учасникам кримінального провадження обрати найбільш кваліфікованого експерта в певній галузі, а також порушує засади змагальності. Скасування монополії державних експертних установ на проведення таких експертиз допоможе постраждалим реалізувати право на справедливе правосуддя. Окрім того, поза увагою законодавців до сьогодні залишаються окремі аспекти щодо призначення судово-психіатричної експертизи потерпілого та деяких інших учасників кримінального провадження. Вочевидь, порушені вище питання потребують подальшого докладного дослідження й унормування в законодавстві України.

Abstract

Legislative Regulation Issues of Forensic Examinations Appointed While Domestic Violence Investigation Vyacheslav Gontarenko

Certain aspects of regulating forensic examination appointment while pre-trial investigation of criminal offenses related to domestic violence have been studied. On the basis of general scientific and special methods which are built on the theory of cognition of socio-legal phenomena, a thorough analysis of criminal procedural legislation and legal regulations of Ukraine and foreign countries, as well as of opinions of leading domestic researchers on this issue, has been performed. In criminal proceedings involving domestic violence, the issue of timely appointment and conducting of forensic examinations to clarify facts of physical, sexual, psychological or economic violence is quite relevant. The indicated factors are mostly established by conducting criminalistics, forensic medical and forensic psychiatric examinations, conducted exclusively by state specialized forensic science institutions. Sometimes, this hinders a thorough and objective investigation and prevents participants in a criminal proceeding from selecting the most qualified forensic expert. It is recommended to end the monopoly of state forensic institutions in conducting such forensic examinations, which will help victims exercise their right to fair justice. Attention is drawn to the issues of procedural legal capacity of a victim, whose testimony is one of the most important sources of evidence. Since suspects are often subjects of forensic psychiatric examinations, appropriate amendments and additions to the Criminal Procedure Code and to certain legal regulations of Ukraine regarding appointment of forensic psychiatric examinations for victims have been proposed.

Keywords: criminal procedure; pre-trial investigation; domestic violence; specific expertise; forensic expert;forensic examination appointment; regulation; proving.

References

Avdieieva, H. K. (2019). Vykorystannia spetsialnykh znan u rozsliduvanni domashnoho nasylstva v umovakh zmahalnoho kryminalnoho protsesu [The use of specific expertise in the investigation of domestic violence within the framework of adversarial criminal procedure]. Orhanizatsiino-pravovi zasady zapobihannia domashnomu nasylstvu: realii ta perspektyvy : mat-ly kruhl. stolu. (Zaporizhzhia, 31.05.2019). Zaporizhzhia. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/ bitstream/lib/24652/1/%D0%90%D0%BD %D0%B4%D1%80% D1%83% D1%88% D0 %BA%D0%BE % 20%D0%9 0.%D0%92. %2 0 %D0%9D%D0 %B5% D0%B7 %D0%B0 % D0%BA%D0 % B E%D0%BD% D0%BD% D0%B5% 20%D0%BF%D0%BE%D0%B7 %D0%B1% D0%B0%D0% B2% D0% BB% D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20 % D0%B2%D0 % BE% D0% BB % D1%96%20 % D 1 % 8 F % D 0 % B A % 2 0 % D 0 % B 2 % D 0 % B 8 % D 0 % B 4 % 2 0 %D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88% D0% BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3 %D0%BE%20% D0%BD%D0% B0% D1% 81% D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8 2%D0%B2% D0% B0% 20%28% D0%BA%D1 %80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD% D0%BE% D0% BB%D0%BE%D0%B3%D1%9 6%D1%87%D0% BD% D0% B8% D0% B9% 20 %D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0% BA%D1%82%29%20-%20%D0%A1.%2018. PDF [in Ukrainian].

Avdieieva, H. K. (2020). Nederzhavna sudova ekspertyza i retsenzuvannia vysnovkiv eksperta yak zasoby zabezpechennia pryntsypu zmahalnosti storin u kryminalnomu sudochynstvi Ukrainy [Non-state forensic examination and review of expert conclusions as a means of ensuring the adversariality principle between parties in Ukrainian criminal justice system]. Mistse nederzhavnoi sudovoi ekspertyzy u zabezpechenni sudochynstva Ukrainy : matly Vseukr. nauk.-prakt. konf.-dyskus. (Kyiv, 19.10.2020). Kyiv [in Ukrainian].

Babkina, O. O., Tkachov, A. S., Danylchenko, S. I. (2020). Pravovi ta sudovo-medychni aspekty domashnoho nasylstva v Ukraini [Legal and forensic medicine aspects of domestic violence in Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. T. 5. № 4 (26). DOI: 10.26693/jmbs05.04.336 [in Ukrainian].

Hryhus, I. M., Samorokov, V. O., Tsymbaliuk, V. I., Tsymbaliuk, V. O., Sakhniuk, V. V. (2020). Sudova psykhiatriia ta sudovo-psykhiatrychna ekspertyza [Forensic psychiatry and forensic psychiatric examination]: navch. posib. / pid red. I. M. Hryhusa. Lviv [in Ukrainian].

Huzela, M., Kantsir, V. (2018). Zarubizhnyi dosvid orhanizatsii sudovo-ekspertnoi diialnosti v protsesi zdiisnennia kryminalnoho peresliduvannia [Foreign experience in the organization of forensic expertise in the process of prosecution]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia: Yurydychni nauky. № 906 (20). URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ vnulpurn_2018_20_21 [in Ukrainian].

Ishchenko, T. V. (2021). Rozsliduvannia domashnoho nasylstva [Investigation of domestic violence]: dys. ... d-ra filos. Kyiv. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/ bitstream/123456789/20120/1/dysert_ ishchenko.pdf [in Ukrainian].

Kyfliuk, R. V. (2020). Osoblyvosti rozsliduvannia ta sudovoho rozghliadu kryminalnykh provadzhen, poviazanykh z nasylstvom v simi [Peculiarities of investigation and trial of criminal proceedings involving domestic violence]: dys. . kand. yuryd. nauk. Irpin [in Ukrainian].

Levenets, I. V. (2005). Sudova psykhiatriia [Forensic psychiatry]: navch. posib. Ternopil [in Ukrainian].

Mikheieva, M. L. (2020). Teoretykometodolohichni ta kryminalno-protsesualni pidstavy sudovoi psykholohichnoi ekspertyzy osib, postrazhdalykh vnaslidok domashnoho nasylstva [Theoretical and methodological and criminal procedural grounds for forensic psychological examination of victims of domestic violence]. Teoriia i praktyka suchasnoi psykholohii. № 1. T. 3. DOI: 10.32840/26636026.2020.1-3.22 [in Ukrainian].

Motliakh, O. I., Ishchenko, T. V. (2020). Spetsyfika pryznachennia sudovo-psykhiatrychnykh ekspertyz u rozsliduvanni domashnoho nasylstva [Specifics of appointment of forensic psychiatric examinations in the investigation of domestic violence]. Porivnialno-analitychne pravo. № 2. URL: https:// dspace. uzhnu. edu.ua /jspui/ bitstream/lib/35563/1/%D0%A1%D0%9F% D0%95%D0% A6% D0% 98%D0%A4%D0%86 %D0%9A% D0%90%20% D0%9F%D0%A0% D0% 98% D0%97%D0%9D%D0%90%D0%A 7%D0%95% D0%9 D% D0%9D%D0%AF.pdf [in Ukrainian].

Oliinyk, O. P., Radzevilova, O. V. (2018). Kompleksna sudova psykholoho-psykhiatr. otsinka staniv zalezhnosti vid alkoholiu v tsyvilnomu ta kryminalnomu protsesi [Multidisciplinary forensic psycho-psychiatric examination of alcohol addiction in civil and criminal proceedings]. Ukrainskyi medychnyi chasopys. 1 (2) (123) -- I/ II. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.123.122293 [in Ukr.].

Panov, M. I., Shepitko, V. Yu., Konovalova, V. O. ta in. (2007). Nastilna knyha slidchoho [The Handbook for an Investigator]: nauk.-prakt. vyd. dlia slidch. i diznavach. 2-he vyd., pererob. i dopov. Kyiv. URL: https://dspace. nlu.edu.ua/bitstream/123456789/13703/1/ Bululukov_232-241.pdf [in Ukrainian].

Revenok, O. A., Oliinyk, O. P., Kanishchev, A. V., Radzevilova, O. V. (2018). Analiz praktyky provedennia sudovo-narkolohichnoi ekspertyzy v kryminalnomu provadzhenni [Analysis of forensic drug examination practice in a criminal proceeding]. Web of Scholar. Vol. 1. № 11. URL: http://www. psychiatry.ua/articles/paper472.htm [in Ukrainian].

Revin, V. P. (1993). Nasilstvennye prestupl. v sfere semejno-bytovyh otnoshenij i problemy ih profilaktiki [Violent crimes in the area of family-household relations and problems of their prevention]: metod. rek. Moskva [in Rus.].

Romantsova, S., Ustrytska, N., Hloviuk, I. ta in. (2022). Kvalifikatsiia ta osnovy metodyky rozsliduvannia domashnoho nasylstva [Qualification and foundations of domestic violence investigation methodology]: navch. posib. / za red. I. Hloviuk, N. Lashchuk, S. Romantsovoi. Lviv. URL: https://dspace. lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4807 [in Ukrainian].

Savchenko, І. О., Babych, S. L., Uscila, R. (2020). Some issues on forensic psychological examination of victims enduring domestic violence (Review Article). Theory and Pract. of Forensic Science and Criminalistics. 2020. 22nd Issue. DOI: 10.32353/khrife.2.2020.43. Senchenko, N. M. (2017). Shchodo okremykh pytan pryznach. ta provedennia sudovo-psykhiatr. ekspertyzy u kryminalnomu provadzhenni [On certain issues of appointing and conducting forensic psychiatric examination in a criminal proceeding]. Pravo i suspilstvo. № 5. Ch. 2. URL: http://pravoisuspilstvo.org. ua/archive/2017/5_2017/part_2/55.pdf [in Ukr.].

Shapoval, K. A. (2021). Do pytannia pryznachennia kompleksnoi psykholohopsykhiatrychnoi ekspertyzy pid chas rozsliduvannia vbyvstv, skoienykh unaslidok zastosuvannia domashnoho nasylstva [On the issue of appointing multidisciplinary forensic psychological and psychiatric examinations during investigation of murders committed as a result of domestic violence]. Aktualni pytannia sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky : zb. mat-liv mizhnar. nauk.-prakt. konf.polilohu (Kharkiv, 15--16.04.2021). Kharkiv [in Ukrainian].

Tkachenko, Yu. O. (2020). Zarubizhnyi dosvid provedennia sudovo-bukhhalterskykh ekspertyz [Foreign experience of conducting forensic accounting examinations]. Upravlinnia rozvytkom sotsialno-ekonomichnykh system : mat-ly IV Mizhnar. nauk.-prakt. internet-konf. (Kharkiv, 08.10.2020). Kharkiv. URL: https://repo.btu. kharkov.ua//handle/123456789/24081 [in Ukr.].

Yaroslav, Yu. Yu. (2020). Samorehuliuvannia -- naivazhlyvisha umova rozvytku nederzhavnoi (pryvatnoi) sudovoi ekspertyzy [Self-regulation is an essential condition for the development of non-state (private) forensic examination]. Mistse nederzhavnoi sudovoi ekspertyzy u zabezpechenni sudochynstva Ukrainy : mat-ly Vseukr. nauk.prakt. konf.-dyskus. (Kyiv, 19.10.2020). Kyiv. URL: http://nndes.org.ua/images/18112020. pdf [in Ukrainian].

Zahorodnii, I. V. (2018). Rozsliduvannia zlochyniv, poviaz. iz nanesenniam tilesn. ushkodzhen [Investigat. of crimes inflicting bodily harm]: dys. ... kand. yuryd. nauk. Odesa. URL: http:// dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/1 1300/ 9316/ %d 0 % 97%d0%b0%d0%b3%d 0%be % d1%80 %d0 % be%d0%b4 % d0% bd % d1%96%d0%b9%20%d0%86.%d0%92.. pdf?sequence=6&isAllowed=y [in Ukr.].

Размещено на Allbest.ru