Система принципів волонтерської діяльності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система принципів волонтерської діяльності в Україні

Євгенія Олексіївна Кравцова, аспірантка Київського університету права НАН України

Резюме

Кравцова Є. О. Система принципів волонтерської діяльності в Україні

У статті розкривається система основоположних принципів волонтерської діяльності в Україні. Обґрунтовано, що принципи відображають сутність того чи іншого явища або галузі права, яка врегульовує правовідносини, що виникають у сфері здійснення волонтерської діяльності. Доведено, що принципи права, як правило, набувають пряме закріплення у Конституції та законах України, проте деякі з них, з огляду на їх особливості, можуть випливати зі змісту правових норм.

Аргументовано, що в теорії права необхідно виділити універсальні принципи, притаманні кожній галузі права. До останніх авторкою віднесено принципи верховенства права, законності, соціальної справедливості, пріоритетності життя та здоров'я людини та ін.

На підставі проведеного науково-правового дослідження визначено систему принципів волонтерської діяльності та охарактеризовано зміст кожного з наведених принципів. До системи принципів волонтерської діяльності запропоновано включити принципи рівності, добровільності, безоплатності, періодичності та непрофесійності, ефективності та ін.

Доведено, що важливим принципом волонтерської діяльності є принцип законності. З'ясовано, що цей принцип означає, що волонтерська діяльність здійснюється у межах, формах і способами, не забороненими законами України та прийнятими на їх виконання підзаконними нормативно-правовими актами. волонтерський право діяльність

Особлива увага у статті приділяється принципу добросовісності. Цей принцип розглядається крізь призму вимоги до здійснення волонтерської роботи саме із заявленою метою, без наявності прихованої вигоди, чесно, сумлінно, з належною внутрішньою та зовнішньою віддачею.

Обґрунтовано важливість принципу соціальної спрямованості волонтерської діяльності. Охарактеризовано такі складові принципу соціальної спрямованості, як досягнення соціальної справедливості, соціальної корисності та утвердження завдяки долученню до волонтерської роботи в суспільстві соціальної відповідальності.

Ключові слова: принципи права, волонтерська діяльність, засадничі ідеї, конституційні основи, суспільні цінності.

Summary

Yevheniia Kravtsova. System of principles of volunteer activity in Ukraine

The article reveals the system of fundamental principles of volunteering in Ukraine. The author substantiates that the principles reflect the essence of one or another phenomenon or branch of law, which regulates legal relations arising in the field of volunteering. It has been proven that the principles of law, as a rule, are directly enshrined in the Constitution and laws of Ukraine, but some of them, given their peculiarities, may follow from the content of legal norms.

It is argued that in the theory of law it is necessary to distinguish universal principles inherent in each branch of law. The author includes the principles of rule of law, legality, social justice, prioritization of human life and health, etc. among the latter.

Based on the conducted scientific and legal research, the author defined a system of principles of volunteer activity and characterized the content of each of these principles. It is proposed to include the principles of equality, voluntariness, gratuity, periodicity and unprofessionalism, efficiency and others into the system of principles of volunteer activity.

It has been proven that an important principle of volunteering is the principle of legality. It has been found that this principle means that volunteering is carried out within the limits, forms and methods not prohibited by the laws of Ukraine and the subordinate legal acts adopted for their implementation.

The article pays special attention to the principle of good faith. This principle is considered through the prism of the requirement to carry out volunteer work precisely for the stated purpose, without the presence of hidden benefits, honestly, conscientiously, with due internal and external return.

The author substantiates the importance of the principle of social orientation of volunteer activity. Such components of the principle of social orientation as the achievement of social justice, social utility, and affirmation due to participation in volunteer work in the society of social responsibility are characterized.

Key words: principles of law, volunteering, basic ideas, constitutional foundations, social values.

Постановка проблеми. Принципи є основоположними засадничими ідеями, покладеними в основу концепції, теорії, певного явища науки або природи, керівна засада тощо. У теорії права принципи розглядаються як основоположні загальноприйняті норми, що виражають властивості права і володіють вищою імперативною юридичною силою, тобто виступають як незаперечні вимоги, що пред'являються до учасників суспільних відносин у цілях встановлення соціального компромісу; кожен з принципів не може існувати окремо від принципів системи, а тільки у взаємодії з ними, зміст окремих принципів розкривається з урахуванням змісту інших принципів ¹.

Щодо цього важливо уточнити, що принципи права, як правило, знаходять пряме закріплення у Конституції та законах України, проте деякі з них, з огляду на їх особливості, можуть слідувати зі змісту правових норм. Водночас щодо системи принципів права, то необхідно погодитись з думкою науковців, які вказують на те, що принципи - системне явище, оскільки є взаємопов'язаними між собою, доповнюють та сприяють розкриттю один одного.

Отже, для окреслення правової природи волонтерської діяльності важливе значення мають принципи, на яких така діяльність ґрунтується, оскільки саме принципи відображають сутність того чи іншого явища або галузі права, яка врегульовує правовідносини, що виникають у сфері здійснення волонтерської діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі питанням принципів присвячено чимало досліджень. Зокрема, проблема принципів досліджувалась у наукових працях таких вчених, як Н. Дідик, Г. Лук'янова, Ю. Кривенко, О. Уварова, А. Шарая та ін. Однак ґрунтовні дослідження, присвячені саме системі принципів волонтерської діяльності, у сучасній науці права практично відсутні.

Постановка мети і завдань дослідження. Метою статті є визначення поняття та системи принципів волонтерської діяльності в Україні. Для реалізації цієї мети виконані такі завдання: 1) проведено огляд наукових підходів до розуміння принципів права та сформульовано авторське визначення поняття принципів волонтерської діяльності; 2) визначено систему принципів волонтерської діяльності за законодавством України; 3) розкрито зміст і сутність кожного з визначених принципів волонтерської діяльності.

Результати дослідження. Відповідно до класичного підходу в теорії права принципи прийнято розмежовувати та класифікувати, зокрема, за галузевим критерієм. На основі такого підходу, можна виокремити принципи конституційного, адміністративного, цивільного права тощо. При цьому, погоджуючись з тим, що принципи тієї чи іншої галузі права характеризуються певними особливостями, відображаючи тим самим специфіку галузі права, однак необхідно вказати на наявність універсальних принципів (або загальногалузевих), притаманних принципам кожної галузі права. До останніх, зокрема, належать принципи верховенства права, законності, соціальної справедливості, пріоритетності життя та здоров'я людини тощо.

Отже, принципи волонтерської діяльності - це сформовані протягом тривалого часу та відносно сталі керівні ідеї, засадничі положення або основоположні засади, які набули закріплення в актах законодавства або випливають зі змісту норм права та які визначають правову природу та сутність волонтерської діяльності та правовий статус волонтера, відображають ціннісні орієнтири та ставлення суспільства до цієї діяльності.

Ю. Кривенко пропонує розмежовувати загальні та спеціальні принципи волонтерської діяльності. До загальних відносить: добровільність, безоплатність, неприбутковість, а до спеціальних, враховуючи сутність волонтерської діяльності, соціальну спрямованість ².

До принципів волонтерської діяльності Законом України "Про волонтерську діяльність" віднесено: принципи законності, гуманності, рівності, добровільності, безоплатності, неприбутковості³.

Отже, на основі аналізу наукових підходів до визначення поняття і системи принципів права в цілому та принципів волонтерської діяльності зокрема, а також положень міжнародних актів і національного законодавства, можна виокремити таку систему принципів волонтерської діяльності, як:

1) законності - йдеться про зовнішню форму вираження права. Волонтер є суб'єктом приватного права, для якого діє принцип - дозволено все, що не заборонено законом. Отже, необхідно виходити з тих обмежень і заборон, що визначені Конституцією та законами України. Наприклад, це стосується заборони створювати громадські об'єднання, спрямовані на зміну конституційного ладу або порушення територіальної цілісності держави. Також передбачена заборона отримувати оплату або дохід у іншій формі від здійснення волонтерської діяльності як власне самому волонтеру, так і організації, яка позиціонує себе як волонтерська чи благодійна.

Тобто принцип законності волонтерської діяльності означає, що волонтерська діяльність здійснюється у межах, формах та способами, не забороненими законами України та прийнятими на їх виконання підзаконни- ми нормативно-правовими актами; будь-які обмеження та заборони у сфері волонтерської діяльності мають бути визначені чітко та недвозначно законами України та узгоджуватися з положеннями Конституції України;

2) гуманності (гуманізму) - має супроводжувати увесь процес здійснення та організації волонтерської діяльності - від зародження ідеї про започаткування волонтерської організації до безпосередньої взаємодії з отримувачами волонтерської допомоги.

Розкриваючи зміст принципу гуманізму, С. Чеботарьов зауважує, що це один із найважливіших ціннісних характеристик цивілізованого суспільства, який визнає благо людини, її право на свободу, щастя, виявлення своїх здібностей критерієм прогресивності соціальних інститутів; засади гуманізму властиві усім цивілізованим правовим системам; право закріплює і реально гарантує природні й невід'ємні права і свободи кожної людини: право на життя, здоров'я, особисту свободу і безпеку, право на охорону своєї честі й гідності, захист від будь-якого несанкціонованого втручання в сферу особистого життя та інші права ⁴.

У психології гуманізм проявляється як зосередженість на досягненні цілісного розуміння особистості та допомозі їй жити повноцінним життям шляхом визначення того, що для неї є значущим ⁵;

3) добросовісності - принцип, який покладає на волонтера певні вимоги щодо внутрішньої сумлінності стосовно виконуваної роботи. Особливо гостро така вимога постає у зв'язку з тим, що волонтерська діяльність не передбачає фінансової чи іншої матеріальної нагороди за її надання, а тому надважливим є саме внутрішнє ставлення волонтера до виконання волонтерської роботи.

Принцип добросовісності у цивільному праві розглядається, зазвичай, як ставлення сторін до виконання своїх обов'язків і користування своїми правами за договором, та означає сумлінне ставлення до обов'язків та незловживання правами.

Як зазначається у спеціальній науковій літературі, принцип добросовісності походить ще з часів римського права, як прагнення чесно виконувати свої зобов'язання за договором. Основною умовою нормального функціонування будь-якого правопорядку є чесність, яка є необхідним стандартом для коректної поведінки суб'єктів правовідносин у правовому порядку; принцип добросовісності (bona fides, binne foi, good confidence) визначає сумлінність і справедливість суб'єкта при виконанні зобов'язань та здійсненні прав, особливо у сфері договірних відносин; принцип добросовісності доповнює загальні правові принципи, такі як принцип дотримання договорів, і є його невід'ємною частиною ⁶.

Щодо цього також варто згадати Принципи, визначені у модельних правилах європейського приватного права (Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law), які визначають, що поведінка, яка підтверджує добросовісність і чесність у діловій практиці, є, зокрема, поведінка, яка не відповідає наведеним заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них ⁷.

Отже, добросовісність як принцип волонтерської діяльності означає здійснення волонтером своєї роботи, надання волонтерських послуг саме із заявленою метою, без наявності прихованої вигоди, чесно, сумлінно, з належною внутрішньою та зовнішньою віддачею;

4) рівності - принцип, який покладено в основу всіх основних правовідносин, що ґрунтуються на домовленості, свободі вибору, свободі волі та забороні дискримінації. Цей принцип так само, як і попередні принципи, необхідно розглядати в межах людиноцентристської концепції.

У науковій літературі висловлюються декілька точок зору щодо визначення поняття та змісту принципу рівності.

Зокрема, Ю. Кривенко вважає, що принцип рівності особи визначається, як гарантування кожному члену суспільства, незважаючи на будь-які його індивідуальні ознаки (за винятком обставин, передбачених Конституцією й законодавством), однакових можливостей для реалізації конституційних прав і свобод, покладення на осіб, які перебувають в однаковому правовому становищі, рівних обов'язків, а також забезпечення рівності всіх перед законом і судом ⁸.

Отже, принцип рівності ґрунтується на таких категоріях, як недискримінація, рівність можливостей, однаковість правил та вимог, доступність тощо.

Стосовно волонтерської діяльності принцип рівності необхідно розглядати у двох аспектах, а саме - як рівність доступу кожного, хто цього потребує, до волонтерської допомоги (рівність отримувачів волонтерської допомоги), та як рівне право кожного брати участь у волонтерських організаціях або здійсненні волонтерської діяльності самостійно (рівність доступу до участі у волонтерській діяльності);

5) індивідуальності та непрофесійного характеру - принцип, який розкриває характер надання волонтерської допомоги та здійснення волонтерської роботи.

Індивідуальність у здійсненні волонтерської діяльності виражається у тому, що така діяльність виконується волонтерами особисто, безпосередньо. Звичайно, це не виключає можливості утворення волонтерських організацій або залучення благодійними чи іншими неприбутковими організаціями до виконання деяких видів робіт волонтерів на постійній або тимчасовій основі, проте волонтером визнається саме та особа, яка безпосередньо виконує волонтерську роботу, самостійно або разом з іншими волонтерами. Тобто сутність індивідуальності тут виражається у безпосередньості, неможливості перекласти виконання волонтером відповідної роботи на іншу особу, у тому числі найманого працівника.

Другим елементом досліджуваного принципу є непрофесійність, яка виражається у тому, що для здійснення більшості видів волонтерської діяльності не потрібна професійна підготовка, оскільки волонтерська робота (послуги) характеризується відносною простотою, некваліфікованістю, відсутністю потреби у володінні якимось спеціальними знаннями чи навичками для її виконання. Однак є певні винятки з цього правила, наприклад, щодо надання медичної, психологічної допомоги волонтерами-професіоналами та ін.;

6) соціальної спрямованості - цей принцип певним чином пов'язаний з принципами гуманізму безпосередньо випливає зі ст. 1 Конституції України, відповідно до якої Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава ⁹. Тобто соціально спрямований характер української держави закладено в Основному Законі України.

Отже, діяльність волонтера має соціальну спрямованість, що виражається в досягненні соціальної справедливості (надання підтримки особам, які опинились у складних соціальних умовах або складній життєвій ситуації з метою урівноваження їх можливостей у суспільстві), соціальної корисності (перейняття частини соціальних функцій держави волонтерами та волонтерськими організаціями для зняття соціальної напруженості) та соціальної відповідальності (утвердження в суспільстві високого рівня соціальної культури, виховання у дусі поваги до прав, свобод інших людей тощо);

7) добровільності - важливий принцип волонтерської діяльності, який має як внутрішнє, так і зовнішнє вираження.

На законодавчому рівні принцип добровільності розкривається у Законі України "Про громадські об'єднання", відповідно до якого добровільність передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому ¹⁰.

Інший аспект принципу добровільності розкривається у практиці Європейського суду з прав людини.

Наприклад, у справі "Фогт проти Німеччини" (Vogt v. Germany) Європейський суд з прав людини постановив, що право на свободу об'єднання вважається порушеним, якщо фізична особа зазнає покарання, утисків або санкцій чи іншого роду негативного ставлення через її членство в будь-якому об'єднанні, тобто добровільність членства означає, що особа, яка не бажає вступати в конкретне об'єднання, не повинна наражатися на негативні наслідки внаслідок прийняття такого рішення; аналогічно членство в об'єднанні не повинно спричиняти негативні наслідки ¹¹.

Отже, внутрішнє вираження добровільності волонтерської діяльності виражається у тому, що волонтер бере участь у волонтерському об'єднанні, іншій неприбутковій організації у якості волонтера або виконує волонтерську роботу індивідуально на основі доброї волі та вільному волевиявленні. При цьому зовнішнє вираження досліджуваного принципу виявляється у відсутності будь-яких утисків з боку будь-якого у зв'язку з участю або неучастю особи у здійсненні волонтерської діяльності, а також незастосуванні явних чи прихованих спонукань до такої участі;

8) безоплатності - один із важливих принципів волонтерської діяльності, тісно пов'язаний із попереднім та є таким, що відрізняє волонтерську роботу від інших видів соціально корисної діяльності, зокрема оплачуваної.

Принцип неприбутковості (непідприємницький характер) волонтерської діяльності пов'язаний з відсутністю мети на отримання прибутку ¹².

Отже, безоплатність волонтерської діяльності виражається у відсутності будь-яких прямих чи прихованих видів оплати за надання волонтерської допомоги, проте це не виключає право волонтера на отримання визначених законодавством видів компенсацій суворо в розмірі понесених витрат;

9) несистематичності, або інакше цей принцип можна назвати - періодичності - принцип, пов'язаний з добровільністю та безоплатністю, оскільки підкреслює, що волонтерська діяльність не може повністю замінити трудову діяльність або інший оплачуваний вид роботи. Інакше кажучи, волонтерство не є видом оплачуваної зайнятості.

Зважаючи на це, волонтерська робота, як правило, виконується періодично, у вільний від основної зайнятості час.

Водночас волонтерський рух як соціально-культурне явище є таким, що постійно розвивається та триває у часі безперервно. При цьому періодичність волонтерської діяльності означає лише, що для конкретної особи - волонтера така діяльність є неосновною (крім особливих періодів), такою, що виконується за наявності можливості, вільного часу, потреби у волонтерській допомозі тощо;

10) ефективності - принцип, що фактично є продовженням принципу добросовісності.

Основним критерієм оцінки ефективності волонтерської роботи є досягнення поставлених завдань, а саме - задоволення потреб отримувачів волонтерських послуг, що може виражатися у фактичному забезпеченні житлом (тимчасовим або постійним), харчуванням, одягом, лікуванням, психологічною або соціальною адаптацією тощо.

Важливо також зауважити, що ефективність волонтерської діяльності багато в чому залежить від активної позиції волонтерів, яка виражається у тому, що в разі прийняття на себе відповідальності за певну ділянку роботи волонтер повинен виявляти активну поведінку, сумлінність та добросовісність;

11) безпечності виконання волонтерської роботи - принцип, що ґрунтується на конституційних засадах про те, що життя, здоров'я людини є найвищою соціальною цінністю.

Щодо цього у ч. 3 ст. 5 Закону України "Про волонтерську діяльність" визначено організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, зобов'язані, зокрема, забезпечувати волонтерам безпечні та належні для життя і здоров'я умови здійснення волонтерської діяльності.

Звичайно, в умовах АТО або воєнних дій про безпеку здійснення волонтерської діяльності не йдеться. Але в будь-якому разі волонтер має бути інформований про відповідні ризики, усвідомлювати такі ризики, щоб ухвалювати урівноважене рішення про участь або відмову від участі у волонтерській діяльності на певних територіях. Однак у цьому разі волонтер має бути забезпечений можливими засобами захисту.

Висновки

Проведене у цій статті дослідження дає підстави зробити такі висновки.

1. Принципи волонтерської діяльності - це сформовані протягом тривалого часу та відносно сталі керівні ідеї, засадничі положення або основоположні засади, які набули закріплення в актах законодавства або випливають зі змісту норм права та які визначають правову природу та сутність волонтерської діяльності та правовий статус волонтера, відображають ціннісні орієнтири та ставлення суспільства до цієї діяльності.

2. Систему принципів волонтерської діяльності становлять принципи: 1) законності (здійснення волонтерської діяльності у будь-якій формі, що не має прямої заборони в Конституції та законах України); 2) гуманності (утвердження поваги до честі, гідності людини, пріоритету її життя та здоров'я, урахування особистих, культурних, соціальних та інших потреб людини); 3) добросовісності (здійснення волонтером діяльності саме із заявленою метою, без наявності прихованої вигоди); 4) рівності (рівність доступу кожного, хто цього потребує, до волонтерської допомоги та рівне право кожного брати участь у волонтерських організаціях або здійсненні волонтерської діяльності самостійно); 5) індивідуальності та непрофесійного характеру (здійснення волонтером своєї роботи особисто; відсутність потреби у спеціальній професійній підготовці для здійснення більшості видів волонтерських робіт; 6) соціальної спрямованості (досягнення соціальної справедливості, соціальної корисності та соціальної відповідальності); 7) добровільності (волонтер здійснює свою діяльність на підставі доброї волі та вільного волевиявлення); 8) безоплатності (відсутність будь-яких прямих чи прихованих видів оплати за надання волонтерської допомоги); 9) несистематичності або періодичності (волонтерська діяльність може провадитись не на постійній основі, а одноразово або у вільний від основної зайнятості час); 10) ефективності (досягнення поставлених завдань, а саме - задоволення потреб отримувачів волонтерських послуг); 11) безпечності виконання волонтерської роботи (створення безпечних для життя та здоров'я умов; при виконанні волонтерських робіт у особливих умовах - поінформованість про небезпеку та існуючі ризики, забезпечення необхідними засобами захисту).

Література

1. Дідик Н. І. Щодо питання класифікації принципів адміністративного права України. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2011. № 3. С. 92-101.

2. Кривенко Ю.В. Волонтерська діяльність: поняття та ознаки. Часопис цивілістики. 2015. Вип. 18. С. 41-44. С. 42.

3. Про волонтерську діяльність: Закон України від 19.04.2011 № 3236-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236- 17#Text

4. Чеботарьов С.С. Гуманізм як принцип права України. Актуальні проблеми держави і права. 2012. Вип. 65. С. 205-210.

5. Angus L., Watson J. C., Elliott R., Schneider K., Timulak L. Humanistic psychotherapy research 1990-2015: From methodological innovation to evidence-supported treatment outcomes and beyond. Psychotherapy Research. 2015. Vol. 25(3). P. 330-347. P. 345.

6. Бабич І. Г. Принцип добросовісності як прояв цивільно-правового методу. Шерешевські читання: Проблеми цивілістики в умовах пандемії та ІТ: матер. Всеукр. наук. конф. (Одеса, 10 грудня 2021 р.). МОН України, НУ "ОЮА" ; за заг. ред. д. ю. н., проф. Є. О. Харитонова. Одеса: Фенікс, 2021. С. 9-13. С. 10.

7. Principles, Definitions and Model Rules of European Private Law. Draft Common Frame of reference (DCFR). Full Edition. Prepared by the Study Group on a European Civil Code and the Research Group on EC Private Law (Acquis Group) / Ed. by Christian von Bar and Eric Clive. Vol. I-VI. Munich, 2009. URL: https://global.oup.com/academic/product/principles-definitions-and-model- rules-of-european-private-law-9780199573752?cc=nl&lang=en&

8. Кривенко Ю.В. Названа праця. С. 43.

9. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D 1 %80#Text

10. Про громадські об'єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572- 17#Text

11. Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фогт проти Німеччини" (Vogt v. Germany) [ВП], заява № 17851/91, рішення від 26 вересня 1995 року, пп. 57-61 та 66-68.

12. Уварова О. Загальні принципи права та їх роль у правозастосуванні з позицій природно-правового i позитивістського підходів до права. Вісник Академії правових наук України. 2008. № 2. С. 35-39.

Размещено на Allbest.ru