Деякі питання податково-конституційного регулювання відносин щодо справляння податків та зборів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Кафедра фінансового права

Деякі питання податково-конституційного регулювання відносин щодо справляння податків та зборів

Деменко О.Є., к.ю.н., асистент

м. Харків

Анотація

Стаття присвячена дослідженню окремих питань податково-конституційного регулювання відносин щодо справляння податків та зборів. Визначено предметні межі сфери справляння податків та зборів, що охоплюють:

а) вплив держави на суспільні відносини, що виникають під час справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

б) застосування спеціальних правових засобів, сукупність яких складає механізм правового впливу на сплавляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

в) застосування конкретно визначених процедур сплати податків та зборів;

г) використання конкретних інструментів публічного впливу за порушення норм податкового законодавства;

д) встановлення прав та обов'язків учасників правовідносин що складаються під час справляння податків та зборів.

Акцентовано увагу на тому, що податково-конституційне регулювання реалізується шляхом сукупності елементів, які забезпечують якісну правову регламентацію справляння податків та зборів, через:

1) норми права;

2) правові відносини;

3) акти тлумачення норм права;

4) акти реалізації норм.

При цьому, в Конституції України будуть відображені норми права, а інші елементи спрямовано на їх втілення та застосування.^.

Податково-конституційне регулювання визначено як відображення норм конституційного законодавства, що регулює податкові правовідносини для цілей забезпечення своєчасності сплати коштів у формі податків та інших загальнообов'язкових зборів до бюджетів та інших централізованих фондів з метою забезпечення публічного інтересу та сталого порядку функціонування громадянського суспільства та держави.

Встановлено, що податково-конституційне регулювання справляння податків та зборів міститься в одному нормативно-правовому актові - Конституції України, який охоплює основоположні аспекти сфери оподаткування. До них віднесено: встановлення обов'язку громадян сплачувати податки та збори; виокремлення системи органів, яких уповноважено справляти податки та збори; визначення основоположних принципів діяльності уповноважених суб'єктів; встановлення основ юридичної відповідальності за порушення конституційно встановлених обов'язків. В якості пріоритетного напряму наукових розвідок з означеної проблематики визначено питання адміністративно-правового регулювання справляння податків та зборів.

Ключові слова: податкове регулювання, конституційні норми, оподаткування, податки та збори, податкове зобов'язання.

Abstract

Some issues of tax-constitutional regulation of relations regarding the administration of taxes and fees

Demenko O.Y., PhD in Law, Assistant of the Department of Financial Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

The article is devoted to the study of certain issues of tax- constitutional regulation of relations regarding the administration of taxes and fees. The subject boundaries of the sphere of tax and fee collection have been defined, covering:

a) the influence of the state on social relations arising during the collection of taxes, fees and other mandatory payments;

b) application of special legal means, the totality of which constitutes a mechanism of legal influence on the amalgamation of taxes, fees and other mandatory payments;

c) application of specifically defined procedures for payment of taxes and fees;

d) use of specific tools of public influence for violation of tax legislation;

e) establishment of the rights and obligations of participants in legal relations formed during the payment of taxes and fees.

Attention is focused on the fact that tax-constitutional regulation is implemented through a set of elements that ensure high-quality legal regulation of taxes and fees, through:

1) legal norms;

2) legal relations;

3) acts of interpretation of legal norms;

4) acts of implementation of norms.

At the same time, the Constitution of Ukraine will reflect the norms of law, and other elements are aimed at their implementation and application.

Tax-constitutional regulation is defined as a reflection of the norms of constitutional legislation that regulates tax legal relations for the purpose of ensuring the timely payment of funds in the form of taxes and other mandatory fees to budgets and other centralized funds in order to ensure the public interest and stable functioning of civil society and the state.

It was established that the tax-constitutional regulation of the administration of taxes and fees is contained in one normative-legal act - the Constitution of Ukraine, which covers the fundamental aspects of taxation. These include: establishing the obligation of citizens to pay taxes and fees; separation of the system of bodies authorized to pay taxes and fees; determination of the fundamental principles of activity of authorized entities; establishment of the basis of legal responsibility for violation of constitutional duties. The issue of administrative and legal regulation of the administration of taxes and fees has been determined as a priority direction of scientific research on the specified issue.

Keywords: tax regulation, constitutional norms, taxation, taxes and fees, tax liability.

Постановка проблеми

Правовідносини, що складаються під час справляння податків та зборів носять постійний характер, так як притаманні для будь-якої держави. На сучасному етапі, в Україні спостерігаються кардинальні зміни в економічній, політичній, правовій та інших сферах суспільного життя. Означене спричинено формування та визнання України як соціальної, демократичної та правової держави європейського зразка, що сприятиме динамічному реформуванню положень чинного податкового законодавства та трансформації правового регулювання сфери оподаткування. Традиційно впорядкування справляння податків та зборів слідує економічному станові та фінансовому розвитку держави, адже завдяки стягненню податків та інших загальнообов'язкових платежів та зборів забезпечується існування держави та всього державного механізму. При цьому, удосконалення нормативно-правового забезпечення справляння податків та зборів має базуватись на основі розуміння конституційного законодавства як ключового регулятора сфери оподаткування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика сфери оподаткування досліджувалась в різних правових зрізах з акцентуванням уваги на різних складових цього напряму діяльності держави такими українськими ученими як: Є. Алісов, Д. Бекерська, Л. Воронова, П. Гега, Л. Касьяненко, В. Кашин, М. Кучерявенко, В. Костюченко, А. Новицький, Н. Ткаченко, С. Пархоменко, О. Прийма, Д. Серебрянський, А. Соколовська та ін. Однак впровадження європейських стандартів правового регулювання з одного боку, та постійне удосконалення моделі оподаткування, опосередковують доктринальне переосмислення конституційних основ податкової сфери.

Мета статті - дослідження окремих питань податково-конституційного регулювання відносин щодо справляння податків та зборів.

Виклад основного матеріалу

конституційний публічний правовідносина податковий законодавство

Правове регулювання суспільних відносин, які складаються між платниками податків та владним суб'єктом у вигляді податкового органу чи між податковим органом та його територіальними підрозділами в сфері фінансової діяльності держави з приводу сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до державного і місцевих бюджетів, а також до публічних цільових фондів є різновидом соціального регулювання, що полягає в упорядкуванні суспільних відносин за допомогою норм права.

Правове регулювання в цілому є відображенням імперативно- нормативного впливу на організацію діяльності суб'єктів та об'єктів управління і формування сталого порядку їх функціонування [1, с. 15]. Правове регулювання має видове розшарування, що опосередковано наявністю цілеспрямованого впливу норм різних галузей права на суспільні відносини за допомогою конкретно-правових заходів з метою забезпечення прав, свобод і публічних законних інтересів фізичних та юридичних осіб, нормального функціонування громадянського суспільства та держави [2]. Нарикалад, І. Тацишином зазначено, шо правове регулювання є цілеспрямованим, організуючим і регулятивним впливом держави через систему органів та посадових осіб на процеси, які відбуваються в суспільстві [3, с. 39]. При цьому, воно є виразом впливу норм права на суспільні відносини з метою забезпечення публічного інтересу [4].

Таким чином, податково-конституційне регулювання відносин щодо справляння податків є відображенням норм конституційного законодавства, що регулює податкові правовідносини для цілей забезпечення своєчасності сплати коштів у формі податків та інших загальнообов'язкових зборів до бюджетів та інших централізованих фондів з метою забезпечення публічного інтересу та сталого порядку функціонування громадянського суспільства та держави. Структурно податково-конституційне регулювання справляння податків сформовано з: суб'єктів, що його реалізують; об'єкту правового впливу та змісту відносин, пов'язаних з реалізацією прав і обов'язків суб'єктів.

В залежності від суспільних відносин, які є об'єктом впливу правового регулювання, різнитиметься зміст правових норм. Сфера справляння податків та зборів охоплюватиме:

а) вплив держави на суспільні відносини, що виникають під час справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

б) застосування спеціальних правових засобів, сукупність яких складає механізм правового впливу на сплавляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

в) застосування конкретно визначених процедур сплати податків та зборів;

г) використання конкретних інструментів публічного впливу за порушення норм податкового законодавства;

д) встановлення прав та обов'язків учасників правовідносин що складаються під час справляння податків та зборів.

Податково-конституційне регулювання реалізується шляхом сукупності елементів, які забезпечують якісну правову регламентацію справляння податків та зборів, через:

1) норми права;

2) правові відносини;

3) акти тлумачення норм права;

4) акти реалізації норм-

Доктринально схожі висновки зроблено О. Баїк через віднесення до елементів правового регулювання сфери оподаткування тих, що взаємодіють між собою та становлять основу понятійно-категоріального апарату податкового права, а саме:

1) однорідні податкові правові відносини;

2) податково- правові норми, що регулюють податкові правовідносини;

3) відповідальність за порушення правових норм, закріплених у податковому законодавстві [5, с. 6].

До прикладу, І. Яськом зазначені елементи іменовано основними засобами правового регулювання інформаційного забезпечення адміністрування податків та зборів [6, с. 66].

Уявляється доцільним, зміст податково-конституційного регулювання сферою справляння податків та зборів відобразити шляхом виокремлення основних та факультативних елементів. До основних віднесемо:

а) норми податково-конституційного права, якими регламентовано суспільні відносини, що виникають, змінюються та припиняються у означеній сфері;

б) акти реалізації податково-правових норм.

До факультативних елементів віднесено: акти тлумачення норм права, законність, правову свідомість, правову культуру.

Норма податкового права є основним елементом та інструментом правового регулювання сферою оподаткування. Її можна тлумачити як загальнообов'язкове формально визначене правило поведінки у суспільних відносинах, що виникають під час справляння податків, зборів та інших загальнообов'язкових платежів. Норма податкового права є системним утворенням загальнообов'язкових положень, що визначають поведінку суб'єктів податкових відносин, що діють в межах дозволених державою, з метою забезпечення і реалізації прав і законних інтересів у податковій сфері [5, с. 11]. Вказівка на те, що це податково-конституційне регулювання означає, що це норма права, яка міститься в Конституції України. Податково- конституційне регулювання справляння податків та зборів міститься в одному нормативно-правовому актові - Конституції України, який охоплює основоположні аспекти сфери оподаткування.

Податково-конституційні норми можливо класифікувати на підставі відмінних критеріїв:

а) за змістом шляхом виокремлення різних аспектів справляння податків та зборів;

б) за часом дії шляхом виокремлення постійних, тимчасових та разових;

в) за ступенем загальності шляхом виокремлення загальнодержавних, місцевих та локальних тощо. Залежно від особливостей впливу податково-конституційної норми класифікують на:

1) зобов'язуючі (наприклад, норми, що встановлюють обов'язок із подання податкового зобов'язання);

2) уповноважуючі (дозвільні) (наприклад, право органів місцевого самоврядування встановлювати і регулювати механізми місцевих податків і зборів) [7, с. 107].

Деталізація податково-конституційного регулювання міститиметься у:

1) загальнообов'язкових нормативно-правових актах, які регулюватимуть справляння податків та зборів, їх поділяють на:

а) загальні (регулюють податкові правовідносини і становлять переважну більшість усіх норм податкового права України);

б) спеціальні (регулюють окремі податкові правовідносини);

2) за суб'єктом видання, їх поділятимуть на: податкові норми, що містяться в нормативно-правових актах органів законодавчої влади; податкові норми, що містяться в актах Президента України; податкові норми, що містяться в нормативно-правових актах органів виконавчої влади; податкові норми, що містяться в актах органів місцевого самоврядування тощо;

3) за юридичною силою, їх поділяють на: податкові норми, що містяться в законах та підзаконних нормативно-правових актах.

Щодо способів реалізації податково-конституційних норм, то вони можуть передбачати два способи поведінки платника податків та борів - активний (вчинення певних дій) або пасивний (утримування від них). Акти реалізації податково-конституційних норм корелюють із правовими формами законодавчого та адміністративно-правового регулювання справляння податків та зборів (у сучасному контексті останні носять назву «інструментів публічного адміністрування»). Тобто, реалізація податково-конституційних норм означатиме: прийняття законів Верховною Радою України; прийняття правових актів нормативного та індивідуального характеру; застосування норм права [8, с. 124]. Вбачається доцільним до актів реалізації податково- конституційних норм відносити: закони України, підзаконні нормативно- правові акти, індивідуальні акти та адміністративні договори.

Специфіка податково-конституційних норм полягає у наступному:

1) вони регулюють суспільні відносини, яких пов'язано з порядком встановлення, зміни або скасування обов'язкових платежів та наділяють їх особливим значенням;

2) регламентують передусім податкове зобов'язання, що визначає обов'язок учасників податкових правовідносин сплачувати податки та збори, а також встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства;

3) мають імперативний характер, що не передбачає альтернативи податковому зобов'язанню по сплаті податків та зборів;

4) забезпечуються юридичною відповідальністю незалежно від того, ким порушено правові норми, типу фізичних та юридичних осіб;

5) їх деталізація містяться у нормативно-правових актах різної юридичної сили та галузевої приналежності.

Для дослідження правової природи та ознак суспільних відносин, що впорядковані податково-конституційними нормами, зазначимо їх спектр: суспільні відносини з приводу встановлення обов'язку громадян сплачувати податки та збори; суспільні відносини, що складаються при функціонуванні системи органів, яких уповноважено справляти податки та збори; суспільні відносини, що складаються під час встановлення основ юридичної відповідальності за порушення конституційно встановлених обов'язків тощо.

У теорії права правовідносини або правові відносини визначено як вид суспільних відносин, що врегульовані нормами права. Відповідно, основними ознаками правовідносин, в тому числі і суспільних відносин з приводу справляння податків і зборів, є те, що:

а) вони виступають юридичним вираженням окремого виду суспільних відносин;

б) виникають, припиняються або змінюються на основі принципів та норм права;

в) суб'єкти правовідносин мають між собою взаємні права та обов'язки.

Варто відмітити, що міра можливої та міра належної поведінки суб'єктів правових відносин, що складаються під час справляння податків і зборів буде залежати від їх правового статусу та цілей, які на них покладено державою. Виокремимо групи податково-конституційних норм залежно від їх спрямування:

1) ті, що встановлюють обов'язок громадян сплачувати податки та збори Так, імперативний податковий обов'язок випливає із положень ст. 67 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян, пов'язаний зі сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів до державного і місцевих бюджетів, а також до публічних цільових фондів [9];

2) ті, що визначають систему органів, яких уповноважено справляти податки та збори. Відповідно, положеннями, що детермінують функціонування органів державної виконавчої влади є: визнання Кабінету Міністрів України вищим органом в системі органів виконавчої влади (ст.113); закріплення за ним повноважень щодо утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інші центральних органів виконавчої влади (ст.116); визначення за місцевими державними адміністраціями здійснення виконавчої влади в областях і районах, містах Києві та Севастополі (ст.118). Щодо Верховної Ради України як найвищого органу законодавчої влади, то конституційно встановлено повноваження приймати закони України та вносити зміни до них, включаючи сферу справляння податків та зборів. Особливості управлінського впливу Президента України на суспільні відносини, що складаються в сфері справляння податків та зборів опосередковано статусом останнього як глави держави відповідно до ст.106 Конституції України. Також, Президента України наділено правом скасувати акти Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Основному Закону, правом підписувати закони, прийняті Верховною Радою України та правом «вето» щодо прийнятих Верховною Радою України законів у сфері оподаткування [9];

3) ті, що визначають основоположні принципів діяльності уповноважених суб'єктів. Наприклад, положення ч.2 ст.18 Конституції України регулюють вимоги дотримання принципу верховенства права;

4) ті, що окреслюють основи юридичної відповідальності за порушення конституційно встановлених обов'язків в сфері справляння податків та зборів.

До прикладу: положення ст.61, якою передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; положення ст.62, якою передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду тощо. Окремо звернемо увагу на те, що удосконалення податкового законодавства має розпочинатись з внесення змін до чинної Конституції України. В протилежному випадку, матимуть місце конституційно-правові спори, що підлягатимуть вирішенню в адміністративному або судовому порядку. При цьому, до того часу поки не буде внесено змін до Основного Закону, можливий варіант вирішення суперечностей буде лише через внесення змін до нормативного регулювання, яким врегулювано порядок справляння податків. Станом на теперішній час, полеміка щодо полегшення податкового тягаря не є виправданою. Натомість, доцільним вбачається розширення конституційно передбачених повноважень органів місцевого самоврядування або суб'єктів, які виконують їх функції в частині справляння податків.

Висновки

Підсумовуючи приходимо до висновку, що конституційне правове регулювання справляння податків та зборів, хоча й міститься в одному нормативно-правовому актові - Конституції України, але охоплює основоположні аспекти сфери оподаткування: встановлення обов'язку громадян сплачувати податки та збори; виокремлення системи органів, яких уповноважено справляти податки та збори; визначення основоположних принципів діяльності уповноважених суб'єктів; встановлення основ юридичної відповідальності за порушення конституційно встановлених обов'язків. Визначено предметні межі сфери справляння податків та зборів, що охоплюють:

а) вплив держави на суспільні відносини, що виникають під час справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

б) застосування спеціальних правових засобів, сукупність яких складає механізм правового впливу на сплавляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

в) застосування конкретно визначених процедур сплати податків та зборів;

г) використання конкретних інструментів публічного впливу за порушення норм податкового законодавства;

д) встановлення прав та обов'язків учасників правовідносин що складаються під час справляння податків та зборів. Доцільним є здійснення наукових розвідок з питань адміністративно-правового регулювання справляння податків та зборів.

Література

2. Адміністративне право України в сучасних умовах (виклики початку XXI століття): монографія. Херсон: Херсонська міська друкарня, 2010. С. 89.

3 Тацишин І.Б. Адміністративно-правове забезпечення інформаційних відносин в галузі реклами: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / Ігор Богданович Тацишин; Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. Л., 2009. С. 39.

4. Теремецький В.І. Поняття адміністративно-правового регулювання у сфері оподаткування. Держава та регіони. Серія «Право». 2012. №1 (35). С. 52.

5. Баїк О.І. Понятійно-категоріальний апарат податкового права України: автореф. дис. ... доктора. юрид. наук: 12.00.07. Львів, 2019.

6. Ясько І.В. Теоретико-правові засади податкового адміністрування в україні: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. Київ, 2018. С. 66.

7. Теремецький В.І. Механізм адміністративно-правового регулювання у сфері оподаткування: сутність та особливості. Право та державне управління. 2012. №1. С. 107.

8. Сімонова І.П. Форми адміністративно-правового регулювання державно-службових відносин у контролюючих органах в сфері оподаткування. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. 2016. №2. С. 123-124.

9. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 №254к/96-ВР.

References

1. Barin, O.R. (2018). Pravovi osnovy podatkovoyi systemy Ukrayiny: suchasnyy stan, osnovni elementy, pryntsypy [Legal basis of the tax system of Ukraine: the current state, the main elements, principles]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

2. Administratyvne pravo Ukrayiny v suchasnykh umovakh (vyklykypochatku XXI stolittya) (2010). [Administrative law of Ukraine in modern conditions (challenges of the beginning of the 21st century)]. Kherson: Khersons'ka mis'ka drukarnya [in Ukrainian].

3. Tatsyshyn, I.B. (2009). Administratyvno-pravove zabezpechennya informatsiynykh vidnosyn v haluzi reklamy [Administrative and legal provision of information relations in the field of advertising]. Doctor's thesis. Lviv [in Ukrainian].

4. Teremetskyy, V.I. (2012). Ponyattya administratyvno-pravovoho rehulyuvannya u sferi opodatkuvannya [The concept of administrative and legal regulation in the field of taxation]. Derzhava ta rehiony. Seriya «Pravo» - State and regions. Series «Law», 1 (35), 52 [in Ukrainian].

5. Bayik, O.I. (2019). Ponyatiyno-katehorial'nyy aparat podatkovoho prava Ukrayiny [Conceptual-categorical apparatus of the tax law of Ukraine]: Doctor's thesis. Lviv [in Ukrainian].

6. Yasko, I.V. (2018). Teoretyko-pravovi zasady podatkovoho administruvannya v Ukrayini [Theoretical and legal foundations of tax administration in Ukraine]. Candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

7. Teremetskyy, V.I. (2012). Mekhanizm administratyvno-pravovoho rehulyuvannya u sferi opodatkuvannya: sutnist' ta osoblyvosti [Mechanism of administrative and legal regulation in the field of taxation: the essence and features]. Pravo ta derzhavne upravlinnya - Law and public administration, 1, 107 [in Ukrainian].

8. Simonova I.P. (2016). Formy administratyvno-pravovoho rehulyuvannya derzhavno-sluzhbovykh vidnosyn u kontrolyuyuchykh orhanakh v sferi opodatkuvannya [Forms of administrative and legal regulation of state-service relations in controlling bodies in the field of taxation]. Aktual'ni problemy vitchyznyanoyi yurysprudentsiyi - Actual problems of domestic jurisprudence, 2, 123-124 [in Ukrainian].

9. Konstytutsiya Ukrayiny: Zakon Ukrayiny [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine].

Размещено на Allbest.Ru