Використання електронного уряду (e-government) для покращення публічних послуг: досягнення та виклики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Інститут держави і права імені В. Корецького, НАН України

Використання електронного уряду (e-government) для покращення публічних послуг: досягнення та виклики

Кальниш Юрій Григорович

доктор наук з державного управління, професор

професор кафедри публічного управління та адміністрування

Білоус Алла Олександрівна

кандидат історичних наук, доцент

завідувач відділу організації підготовки та

атестації наукових кадрів вищої кваліфікації

Анотація

електронний уряд публічний управління

У статті визначаються теоретичні засади концепції та парадигми е-уряду, сформовано визначення електронного уряду як моделі публічного управління на основі використання інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для надання економічним агентам якісних та зручних публічних послуг, доступу до урядової інформації, забезпечення прозорості та підзвітності органів державної влади. Подані європейські принципи цифровізації публічних послуг та публічного управління, ідентифіковано традиційні виклики з впровадження концепції е-уряду та електронних публічних послуг. Наведено основні досягнення країн Європи у впровадженні електронних публічних послуг та детально розглянуті основні досягнення України шляхом аналізу компонентів Індексу розвитку електронного уряду у 2003-2022 роках. Ідентифіковано ключові результати підвищення ступеня е-участі громадян в Україні: 1) розширення доступу громадянам до публічної інформації; 2) надання електронних консультацій через залучення громадян до участі та обговорення державної політики; 3) впровадження електронного прийняття рішень. Серед основних досягнень у використанні е-уряду в Україні виділено: активний розвиток електронних публічних послуг для громадян та бізнесу; зростання рівня підзвітності уряду за рахунок створення веб-сайтів органів державного управління на національному, регіональному, місцевому рівнях; зростання ступеня інформаційної прозорості веб-сайтів органів державної влади; зростання рівня обізнаності громадян про електронні послуги; зростання кількості та обсягів відкритих даних для громадськості та бізнесу. Виділено ключові проблеми та виклики, пов'язані з впровадженням концепції е-уряду: цифрова нерівність, цифровий розрив; недостатність розвитку цифрових навиків населення, медіаграмотності; проблеми у рівному доступі до ІКТ-інфраструктури та мережі Інтернет; проблеми розвитку ІКТ інфраструктури в країні.

Ключові слова: електронний уряд, е-уряд, публічні послуги, е-послуги, цифровізація публічного управління, виклики у впровадженні е-уряду.

Kalnysh Yurii Hryhorovych doctor of sciences in public administration, professor, professor of the department of public management and administration of the State University of Information and Communication Technologies

Bilous Alla Oleksandrivna phd In history, Associate Professor, Director of department of training of scientific personnel of highest qualifications, Institute of State and Law named after V. Koretsky, National Academy of Sciences of Ukraine

Using electronic government (e-government) to improve public services: achievements and challenges

Abstract

The article defines the theoretical foundations of the concept and paradigm of e-government, defines the e-government as a model of public administration based on the use of innovative information and communication technologies (ICT) to provide economic agents with high-quality and convenient public services, access to government information, ensuring transparency and accountability state authorities. The European principles of digitization of public services and public administration are presented, traditional challenges to the implementation of the concept of e-government and electronic public services are identified. The main achievements of European countries in the implementation of electronic public services are presented, and the main achievements of Ukraine are examined in detail by analyzing the components of the Electronic Government Development Index in 2003-2022. The key results of increasing the degree of e-participation of citizens in Ukraine have been identified: 1) expanding citizens' access to public information; 2) provision of electronic consultations through the involvement of citizens in the participation and discussion of state policy; 3) implementation of electronic decision-making.

Among the main achievements in the use of e-government in Ukraine, the following are highlighted: active development of electronic public services for citizens and businesses; increasing the level of government accountability due to the creation of websites of state administration bodies at the national, regional, and local levels; increase in the degree of information transparency of the websites of state authorities; increase in citizens' awareness of electronic services; growing number and volume of open data for the public and business. The key problems and challenges associated with the implementation of the e-government concept are highlighted: digital inequality, digital divide; insufficient development of digital skills of the population, media literacy; problems in equal access to ICT infrastructure and the Internet; problems of ICT infrastructure development in the country.

Keywords: electronic government, e-government, public services, e-services, digitalization of public administration, challenges in implementing e-government.

Постановка проблеми

Проникнення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у різні сфери життєдіяльності змінює підходи до взаємодії уряду з приватним та громадським сектором, трансформуючи публічне управління. Поява та розвиток електронного уряду (е-уряд, e-Government) забезпечує покращення якості надання публічних послуг, які стають все більш орієнтовані на громадян та бізнес. За допомогою е-уряду створюються нові канали взаємодії та нові методи участі економічних агентів з органами державної влади.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Електронний уряд - це модель публічного управління, що передбачає використання інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), зокрема мережі Інтернет, веб-додатків, для надання економічним агентам якісних та зручних публічних послуг, доступу до урядової інформації, забезпечення прозорості та підзвітності органів державної влади, розширення можливостей брати участь в демократичних процесах.

Концепція цифрового уряду являє собою нову парадигму розвитку публічної адміністрації в умовах цифрового суспільства. Вимоги щодо цифрових публічних послуг в першу чергу пов'язані з їх інклюзивністю та клієнтоорієнтованістю. Повноцінний цифровий уряд має втілювати такі засади: бути спроектованим на основі цифрових технологій; керуватися даними та використовувати дані; діяти як платформа, бути відкритим за замовчуванням та орієнтуватися на потреби людини. Отже, втілення концепції цифрового уряду - це насамперед зміна підходів та парадигм взаємодії публічної адміністрації з суспільством [1].

Європейські принципи цифровізації в державному секторі включають: прозорість, відкритість, технологічність і портативність даних, орієнтованість на користувача, безпека та конфіденційність, включення та доступність, збереження інформації, адміністративне спрощення, оцінка ефективності та ефективності [2].

В літературі виділяють наступні прикладні області е-уряду: електронне адміністрування (для автоматизації та комп'ютеризації адміністративних завдань, для реалізації стратегічних зв'язків між внутрішніми процесами в публічному управлінні, відділами та функціями); електронні послуги, е-послуги (для реалізації взаємозв'язків між урядом та громадянами з метою надання автоматизованих публічних послуг); електронне суспільство (для забезпечення відносин і взаємодії за межами кордонів держав, між державними установами, приватним сектором і громадянським сектором в цілому) [3]. В цьому дослідженні сфокусовано увагу саме на досягненнях та викликах е-уряду для покращення публічних послуг та е-послуг.

Науковцями сформовано ряд бар'єрів та викликів, які характерні для країн, що активно впроваджують е-послуги: 1) ІКТ-інфраструктура (готовність до використання електронних засобів взаємодії, комп'ютерна грамотність, забезпеченість ІКТ та ІКТ обладнанням); 2) політичні виклики, пов'язані з розвитком законодавства в цілях регулювання електронної діяльності (е-підпис, захист даних, кіберзлочинність, захист інтелектуальної власності та інші); 3) розвиток людського капіталу та навчання протягом усього життя (навички, здібності, освіта, навчання, зокрема цифрові, технічні навички населення); 4) управління змінами, які пов'язані з впровадження електронних публічних послуг (культура, опір змінам, довіра населення до е-послуг); 5) партнерство та співпраця (державне/приватне партнерство, створення спільноти та мережі); 6) стратегія е-уряду та е-послуг (бачення, місія); 7) лідерська роль (мотивувати, залучати, впливати, підтримувати) [3-4].

Проблеми та обмеження у впровадженні публічних послуг електронного уряду пов'язані з неоднорідністю користувачів та їх доступом до е-послуг, що породжує цифрову нерівність (цифровий розрив), недостанім ступенем орієнтації послуг на користувачів, проблемами зі змінами державного сектору [5].

Петренко, Н.О., Машковська, Л.В. визначили наступні проблеми, пов'язані з цифровізацією публічних послуг в Україні: зростання кіберзлочинності в умовах збільшення кількості інформаційних систем, які використовують персональні дані; відсутність захищеного обміну ідентифікаційними даними фізичних та юридичних осіб, які обробляються в інформаційних системах державних органів і приватного сектору, неузгодженість у виборі ідентифікаторів, відсутність підтвердження ідентифікаційних даних; використання в системах реєстрації та контролю доступу до інформаційних систем технологічно несумісних механізмів, алгоритмів і протоколів електронної ідентифікації та впізнання [6].

Таким чином, в літературі систематизовано ряд традиційних викликів та основних досягнень у розвитку е-уряду та публічних послуг. Зокрема окреслюються європейські принципи цифровізації публічного управління, які автори пропонують використовувати в Україні, подаються досягнення щодо розвитку законодавства, проводиться аналіз щодо основних технологічних рішень, які впроваджені в публічному управлінні [1-9]. Разом з цим, відсутні комплексні кількісні, емпіричні дослідження щодо розвитку е-уряду та е-послуг в Україні за останні 2021-2023 роки.

Мета статті (постановка завдання)

Мета статті полягає у вивченні основних досягнень та викликів, пов'язаних з використанням електронного уряду для покращення публічних послуг на прикладі України.

Виклад основного матеріалу

Електронне урядування - це форма / модель організації публічного (державного) управління, в межах якої з допомогою ІКТ відбувається підвищення відкритості, прозорості, ефективності діяльності органів державної влади на різних рівнях управління в цілях формування нового типу держави, що орієнтована на задоволення запитів та потреб громадськості [10].

В країнах Європи надається найбільша середня кількість послуг для громадян та бізнесу (19), порівняно з Азією (17), Америкою (16), Океанією (12) і Африкою (12) у 2022 році. Більше ніж 60% європейських країн надають як мінімум 19 електронних публічних послуг, 50% країн пропонує економічним агентам надання 22 онлайн-послуг, а близько 30% - 14-18 онлайн послуг. Серед найбільш поширених е-послуг - подача заяви на свідоцтво про народження, онлайн подача декларації про податки компанії/бізнесу, реєстрація бізнесу, подача заявки на отримання ліцензій, підтвердження податків на доходи та інші. Ці послуги доступні у всіх країнах Європи. Найменш популярні е-послуги - подача документів на візу (51%) і реєстрація автомобіля (60%) [11].

У 2022 році лідерами серед країн Європи у реалізації е-уряду за оцінками Індексу розвитку Е-врядування визначено такі країни: Данія (1 місце), Ісландія (5 місце), Швеція (5 місце), Естонія (8 місце), Нідерланди (9 місце), Великобританія (11 місце), Мальта (15 місце), Норвегія (17 місце), Іспанія (18 місце), Німеччина (22 місце), Швейцарія (23 місце), Литва (24 місце), Ірландія (30 місце), Польща (34 місце). Україна посіла 46 місце за Індексом розвитку Е-врядування у 2022 році [12].

Динаміка Індексу розвитку електронного уряду та його субіндексів в Україні вказує на значний прогрес у розвитку та використанні електронного уряду та онлайн-сервісів в Україні, зокрема для надання е-послуг (Таблиця 1). Основними сприятливими факторами таких позитивних змін є наступні: зростання рівня електронної участі громадян, суттєве покращення е-послуг та розвиток онлайн-сервісів, вдосконалення телекомунікаційної інфраструктури та високий рівень розвитку людського капіталу. Підвищення ступеня е-участі забезпечено [13]:

розширенням доступу громадянам до публічної інформації без або за запитом, активним створенням веб-сайтів на різних рівнях публічного управління;

наданням електронних консультацій через залучення громадян до участі та обговорення державної політики та послуг на веб-форумах, онлайн-майданчиках, через електронні опитування в Єдиному порталі державних послуг Дія. Серед доступних е-послуг для громадян в Україні у Дії наступні: послуги з отримання пільг, державної допомоги та пенсій; е-послуги громадянам при народженні дитини, всиновленні; отримання електронних документів, довідок та витягів;

впровадженням електронного прийняття рішень: розширення можливостей громадян через спільне розроблення варіантів політики та спільне виробництво компонентів послуг і способів їх надання.

Таблиця 1. Динаміка Індексу розвитку електронного уряду та його субіндексів в Україні ^ та Польщі у 2003-2022 роках

Джерело: подано авторами за даними [13-14].

Серед основних досягнень у використанні електронного уряду в Україні варто виділити наступні:

Активний розвиток електронних публічних послуг для громадян та бізнесу. Станом на дату написання статті у різних тематичних областях впроваджено 2190 видів послуг (Таблиця 2), які доступні на Єдиному порталі державних послуг Дія. Найбільша кількість е-послуг доступна за такими областями: соціальний захист (344), земля та екологія (249), будівництво та нерухомість (217), виробництво та обіг окремих видів продукції (167), паливно-енергетичний комплекс та водопостачання (160), діяльність бізнесу та громадських формувань (155), фінанси та податки (151), освіта, спорт та туризм, культура та релігія (136), громадянство та міграція (125), транспорт (113) [15].

Таблиця 2. Кількість впроваджених електронних послуг за тематичною областю та категорією послуг

Джерело: складено авторами за даними [15].

Зростання рівня підзвітності уряду за рахунок створення веб-сайтів органів державного управління на національному, регіональному, місцевому рівнях з єдиними вимогами до дизайну сайтів, що підвищує доступність та якість електронних публічних послуг. Крім того, єдині вимоги забезпечують створення умов для впровадження принципу «єдиного вікна» надання доступності фізичним та юридичним особам до інформації про діяльність органів державної влади [16].

Зростання ступеня інформаційної прозорості веб-сайтів органів державної влади. Для прикладу, за результатами моніторингу Державного комітету телебачення і радіомовлення України щодо роботи 102 веб-сайтів 18 міністерств, 52 центральних та 27 місцевих органів виконавчої влади (ЦОВВ), виявлено показник інформаційного наповнення більший за середнє значення серед 58% інтернет-сторінок ЦООВ та 52% місцевих органів виконавчої влади [17].

Зростання рівня обізнаності громадян про електронні послуги, зокрема завдяки інформаційним кампаніям. Для прикладу, інформування про електронні послуги відбувається в межах міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» [18].

Зростання кількості та обсягів відкритих даних для громадськості та бізнесу (від 612 до 900 наборів даних), що підвищує рівень підзвітності органів державної влади на різних рівнях, покращує контроль за роботою державних органів, підвищує якість державних сервісів та надає можливості створювати нові е-послуги [19]. Варто відмітити важливість впливу відкритих даних на такі сфери [20-21]:

будівництво (перевірка порушення містобудівного законодавства, ретельніший вибір контрагентів та об'єкти будівництва, уникнення вкладень у ризикові об'єкти),

інфраструктура (додержання тендерного законодавства, контроль за будівництвом, ремонтом та утриманням доріг, боротьба з корупцією під час закупівель),

екологія (аналіз ефективності екологічної політики на національному, регіональному рівнях, посилення громадського контролю),

бізнес (захист від шахрайства, рейдерства, неблагонадійних контрагентів),

юридична галузь (моніторинг судових справ, захист від рейдерства, перевірка контрагентів),

фінансова прозорість (контроль використання коштів платників податків, запобігання фінансовим втратам держави, викриття корупційних схем) та інші.

Вказані досягнення вдалося забезпечити шляхом реалізації Концепції розвитку електронного урядування в Україні, реалізація заходів якої покладена на Державне агентство з питань електронного урядування та зацікавлені сторони [10].

Водночас існує ряд викликів, пов'язаних з використанням електронного уряду:

Потреба у підвищенні рівня цифрової грамотності населення для подолання цифрової нерівності. Не зважаючи на значні досягнення щодо розвитку е-послуг та ІКТ сектору в Україні, простежується зростання цифрового розриву, зокрема між різними поколіннями, жінками та чоловіками, сільськими та міськими жителями, що пов'язано з різним ступенем доступності як комп'ютерного обладнання, так і мережі Інтернет. Цифровий розрив полягає у наявності таких проблем та бар'єрів е-участі населення: базова медіаграмотність, цифрова інклюзія, базові цифрові навики, цифрова залученість населення, доступ до цифрових технологій. За результатами дослідження Міністерства цифрової трансформації 53% громадян України володіють нижчими за середній рівень цифровими навиками, відсутні цифрові навики у 15% опитуваних, у понад 70% розвинені інформаційні та комунікаційні навики, найбільшої уваги потребують навики роботи з програмним забезпеченням та вирішенням проблем [22].

Повільні темпи зростання кількості абонентів безпровідного широкосмугового доступу до Інтернет на 100 жителів, що за даними Світового банку склав в Україні 12,35 у 2017 році, 16,16 у 2019 році та 18,27 у 2021 році (для порівняння у Бельгії 43,51% у 2022 році, в Чехії - 38,15%, в Данії - 44,84%, в Естонії - 40,44%, у Франції - 49,40%) [23].

Потреба у розвитку ІКТ інфраструктури для покращення зв'язку громадян та бізнесу з органами державної влади.

Висновки

Проведене дослідження вказує на суттєві зрушення, як в Європі, так і в Україні в цілому у використанні е-послуг громадянами та бізнесом, що в цілому доводить ефективність впровадження концепції та моделі електронного уряду. Парадигма е-уряду суттєво спрощує взаємодію між державним, приватним та громадським сектором, підвищуючи прозорість, доступність та відкритість публічних послуг, забезпечуючи зручність у використанні е-послуг. Впровадження електронних публічних послуг забезпечує підвищення рівня е-участі економічних агентів у публічному управлінні завдяки: 1) розширенню доступу громадянам до публічної інформації; 2) наданню електронних консультацій через залучення громадян до участі та обговорення державної політики; 3) впровадженню електронного прийняття рішень та електронних публічних послуг. Серед основних досягнень у використанні е- уряду в Україні виділено: активний розвиток електронних публічних послуг для громадян та бізнесу; зростання рівня підзвітності уряду за рахунок створення веб-сайтів органів державного управління на національному, регіональному, місцевому рівнях; зростання ступеня інформаційної прозорості веб-сайтів органів державної влади; зростання рівня обізнаності громадян про електронні послуги; зростання кількості та обсягів відкритих даних для громадськості та бізнесу. Виділено ключові проблеми та виклики, пов'язані з впровадженням концепції е-уряду: цифрова нерівність, цифровий розрив; недостатність розвитку цифрових навиків населення, медіаграмотності; проблеми у рівному доступі до ІКТ-інфраструктури та мережі Інтернет; проблеми розвитку ІКТ інфраструктури в країні. Подальші дослідження варто зосередити на пошуку шляхів вирішення ключових викликів та бар'єрів, пов'язаних з впровадження електронних публічних послуг.

Література

1. Хлібороб Н. Цифровий уряд: світові тенденції як орієнтири для формування правової політики в Україні. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2021. № 73. С. 86-94.

2. Хлібороб Н. Цифровізація публічних послуг: правове регулювання в контексті європейських принципів. Administrative Law and Process. 2022. № (1(32). С. 28-40. https://doi.org/10.17721/2227-796X.2021.1.03.

3. Ndou, V. E-government for developing countries: Opportunities and challenges. Electron. J. Inf. Syst. Dev. Ctries. 2004. № 18(1). P. 1-24.

4. Yang, K., Rho, S.Y. E-government for better performance: Promises, realities, and challenges. International Journal of Public Administration. 2007. № 30(11). P. 1197-1217.

5. Dwivedi, Y.K., Weerakkody, V., Janssen, M. Moving towards maturity: challenges to successful e-government implementation and diffusion. ACM SIGMIS Database: the DATABASE for Advances in Information Systems. 2012. № 42 (4). P. 11-22.

6. Петренко, Н.О., Машковська, Л.В. Цифровізація державних адміністративних послуг в Україні: нормативно-правові аспекти. Право і суспільство. 2020. № 2. С. 112-119.

7. Кучменко, В.О., Яцкулинець, Т.М. Основи діджиталізації в публічному управлінні. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2023. Том 34 (73), № 4. С. 70-75.

8. Мельников О.Ф., Кобзев І.В., Косенко В.В. Цифрова трансформація публічного управління. Research and Innovation: inference proceedings. Yunona Publishing, New York, USA, 2021. С. 145-152.

9. Муленко, В. Діджиталізація сфери послуг України під час військового стану. Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції учених та студентів „Цифрова економіка як фактор інновацій та сталого розвитку суспільства “. 2022. С. 13-14.

10. Про схвалення Концепції розвитку електронного урядування в Україні 649-2017-р від 20.09.2017: Розпорядження КМУ від 20 вересня 2017 р. № 649-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-р#Text (дата звернення: 07.12.2023).

11. Regional E-Government Development and the Performance of Country Groupings. United Nations. Departmant of Economic and Social Affairs. URL: https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2022-09/Chapter%202.pdf (дата звернення: 07.12.2023).

12. E-Government Survey 2022: The Future of Digital Government. United Nations. Departmant of Economic and Social Affairs. URL: https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2022-09/Annexes%2B%20cover.pdf (дата звернення: 07.12.2023).

13. UN E-Government Knowledgebase. Ukraine E-Government Development Index. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/180-Ukraine (дата звернення: 07.12.2023).

14. UN E-Government Knowledgebase. Poland E-Government Development Index. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/135-Poland (дата звернення: 07.12.2023).

15. Державні послуги онлайн. URL: https://guide.diia.gov.ua (дата звернення: 07.12.2023).

16. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо функціонування офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади 493-2019-п від 12.06.2019: Постанова КМУ від 12 червня 2019 р. № 493. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/493-2019-п#Техї (дата звернення: 07.12.2023).

17. Держкомтелерадіо здійснив моніторинг понад 100 веб-сайтів органів виконавчої влади. Державний комітет телебачення і радіомовлення України. URL: https://comin.gov.ua/news/derzhkomteleradio-zdiysniv-monitoring-ponad-100-veb-saytiv-organiv-vikonavchoi-vladi (дата звернення: 07.12.2023).

18. Державне агентство з питань електронного урядування розпочинає кампанію «Тримай пораду від сусіда». URL: https://www.ukc.gov.ua/derzhavne-agentstvo-z-pytan-elektronnogo-uryaduvannya-rozpochynaye-kampaniyu-trymaj-poradu-vid-susida/ (дата звернення: 07.12.2023).

19. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо відкритих даних 409-2019-п від 17.04.2019. Постанова КМУ від 17 квітня 2019 р. № 409. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2019-п#Text (дата звернення: 07.12.2023).

20. Вплив відкритих даних. Єдиний портал державних послуг Дія. URL: https://diia.data.gov.ua (дата звернення: 07.12.2023).

21. Портал відкритих даних. URL: https://data.gov.ua (дата звернення: 07.12.2023).

22. Удовик О., Москаленко О., Килимник Є., Сахарова А. Подолання цифрового розриву в Україні: людиноцентричний підхід. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/blog/подолання-цифрового-розриву-в-україні-людиноцентричний-підхід (дата звернення: 07.12.2023).

23. Fixed broadband subscriptions (per 100 people). International Telecommunication Union (ITU) World Telecommunication/ICT Indicators Database. URL: https://data.worldbank.org/indicator/IT.NET.BBND.P2 (дата звернення: 07.12.2023).

References

1. Khliborob, N. (2021). Tsyfrovyy uryad: svitovi tendentsiyi yak oriyentyry dlya formuvannya pravovoyi polityky v Ukrayini Digital government: global trends as guidelines for the formation of legal policy in Ukraine. Bulletin of Lviv University. Legal series, 73, 86-94. [in Ukrainian].

2. Hliborob, N. (2022). Digitalization of public services: legal regulation in the contex of European princeples. Administrative Law and Process, (1(32), 28-40. https://doi.org/10.17721/2227-796X.2021.1.03.

3. Ndou, V. (2004). E-government for developing countries: Opportunities and challenges. Electron. J. Inf. Syst. Dev. Ctries., 18(1), 1-24. [in Ukrainian].

4. Yang, K., & Rho, S.Y. (2007). E-government for better performance: Promises, realities, and challenges. International Journal of Public Administration, 30(11), 1197-1217. [in Ukrainian].

5. Dwivedi, Y.K., Weerakkody, V., & Janssen, M. (2012). Moving towards maturity: challenges to successful e-government implementation and diffusion. ACMSIGMISDatabase: the DATABASE for Advances in Information Systems, 42(4), 11-22. [in Ukrainian].

6. Petrenko, N.O., Mashkovska, L.V. (2020). Tsyfrovizatsiya derzhavnykh administratyvnykh posluh v Ukrayini: normatyvno-pravovi aspekty [Digitization of public administrative services in Ukraine: regulatory and legal aspects]. Law and society, 2, 112-119. [in Ukrainian].

7. Kuchmenko, V.O., Yatskulinets, T.M. (2023). Osnovy didzhytalizatsiyi v publichnomu upravlinni [Fundamentals of digitalization in public administration]. Academic notes of TNU named after V.I. Vernadskyi. Series: Public management and administration, 34 (73), 4, 70-75. [in Ukrainian].

8. Melnikov, O.F., Kobzev, I.V., Kosenko, V.V. (2021). Tsyfrova transformatsiya publichnoho upravlinnya [Digital transformation of public administration]. Research and Innovation: Conference proceedings. Yunona Publishing, New York, USA. 145-152. [in Ukrainian].

9. Mulenko, V. (2022). Didzhytalizatsiya sfery posluh Ukrayiny pid chas viys'kovoho stanu [Digitization of the service sector of Ukraine during martial law/ Abstracts of reports Ш of the International scientific and practical conference of scientists and students "Digital economy as a factor of innovation and sustainable development of society", 13-14. [in Ukrainian].

10. On the approval of the Concept of the development of e-government in Ukraine 6492017 dated September 20, 2017: Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine of the Ministry of Education of Ukraine dated September 20, 2017 No. 649-r. Retrived from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-р#Text [in irkininian|.

11. Regional E-Government Development and the Performance of Country Groupings. United Nations. Departmant of Economic and Social Affairs. Retrived from: https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2022-09/Chapter%202.pdf.

12. E-Government Survey 2022: The Future of Digital Government. United Nations. Departmant of Economic and Social Affairs. Retrived from: https://desapublications.un.org/sites/default/files/publications/2022-09/Annexes%2B%20cover.pdf.

13. UN E-Government Knowledgebase. Ukraine E-Government Development Index. Retrived from: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/180-Ukraine.

14. UN E-Government Knowledgebase. Poland E-Government Development Index. Retrived from: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country-Information/id/ 135-Poland.

15. Government services online. Retrived from: https://guide.diia.gov.ua [in Ukrainian].

16. On making changes to some resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine regarding the functioning of official websites of executive authorities 493-2019-p dated June 12, 2019: Resolution of the CMU dated June 12, 2019 No. 493. Retrived from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/493-2019-n#Text [in Ukrainian].

17. Derzhkomteleradio monitored more than 100 websites of executive authorities. State Committee of Television and Radio Broadcasting of Ukraine. Retrived from: https://comin.gov.ua/news/derzhkomteleradio-zdiysniv-monitoring-ponad-100-veb-saytiv-organiv-vikonavchoi-vladi [in Ukrainian].

18. The state agency for e-governance issues is launching the campaign "Take advice from your neighbor". Retrived from: https://www.ukc.gov.ua/derzhavne-agentstvo-z-pytan-elektronnogo-uryaduvannya-rozpochynaye-kampaniyu-trymaj-poradu-vid-susida/ [in Ukrainian].

19. On amendments to some resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine regarding open data 409-2019-p dated 04 April 2019. (2019). Resolution of the CMU dated 17 April, 2019, No. 409. Retrived from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2019-n#Text [in Ukrainian].

20. Impact of open data. The only portal of public services Diya. Retrived from: https://diia.data.gov.ua [in Ukrainian].

21. Open oata portai. Retrived from: https://data.gov.ua [in Ukrainian].

22. Udovik, O., Moskalenko, O., Kylimnyk, E., Sakharova, A. Podolannya tsyfrovoho rozryvu v Ukrayini: lyudynotsentrychnyy pidkhid [Overcoming the digital divide in Ukraine: a people-centered approach]. Retrived from: https://www.undp.org/uk/ukraine/blog/nogonaHHa-цифрового-розриву-в-україні-людиноцентричний-підхід [in Ukrainian].

23. Fixed broadband subscriptions (per 100 people). International Telecommunication Union (ITU) World Tel ecommuni cation/ICT Indicators Database. Retrived from: https://data.worldbank.org/indicator/IT.NET.BBND.P2.

Размещено на Allbest.ru