Державна політика щодо інтернаціоналізації науки і освіти як основний пріоритет повоєнного оновлення України
Обгрунтування тези щодо необхідності державної політики інтернаціоналізації в сфері науки і освіти. Пошук альтернативних міжнародних джерел (позики, гранти, кредити тощо) фінансування інновацій як необхідної передумови повоєнного оновлення України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 25.02.2024 |
| Размер файла | 19,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державна політика щодо інтернаціоналізації науки і освіти як основний пріоритет повоєнного оновлення України
Ткачова Наталія Миколаївна доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри теорії та практики управління, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Солом'янський район, м. Київ
Анотація
У статті обгрунтована теза щодо необхідності державної політики інтернаціоналізації в сфері науки і освіти, пошуку альтернативних міжнародних джерел (позики, гранти, кредити тощо) фінансування інновацій як необхідної передумови повоєнного оновлення України. Кожен день повномасштабної війни в Україні призводить до величезних збитків, які важко переоцінити - як матеріальних, так і людських. Обсяги руйнувань промисловості, аграрного сектору та інших сфер сягають мільярдів доларів. Зокрема, багато підприємств знищені або їх діяльність призупинена через бойові дії. Дороги, мости, залізниці та інша інфраструктура в постраждалих регіонах серйозно пошкоджені або зруйновані вщент. Тому міжнародна допомога в фінансуванні відбудови України на засадах розвитку і впровадження інновацій - це ключ до майбутнього країни. Цей процес вимагає спільних зусиль уряду, міжнародних партнерів, бізнесу та громадян. Лише через цей підхід Україна має змогу повернутися до шляху розвитку та відбудови, створюючи стійке майбутнє. У березні 2023 року Світовий банк збільшив оцінку відновлення та реконструкції України до $411 млрд. Для порівняння, у вересні 2022 року перший прогноз, заснований на збитках перших трьох місяцях повномасштабної війни, становив $349 млрд. Тому залучення грантів на науку і освіту повинно бути пріоритетним напрямом державної політики інтернаціоналізації щодо поновлення України на інноваційних засадах. Гранти - це фінансова підтримка, яка надається міжнародними організаціями, фондами, та урядами інших країн. Їх головна перевага полягає в тому, що ці кошти не потрібно повертати (за умови дотримання оголошених грантодавцями чи розпорядниками коштів умов), і вони можуть бути використані для конкретних наукових проєктів або цілей, пов'язаних з відновленням України. Так, у рамках Проєкту Світового банку “PEACE in Ukraine” Міністерство фінансів України залучило грантів та позик на загальну суму $19,5 млрд та €1,44 млрд євро, із яких $17,97 млрд -гранти. Найбільшим донором безповоротної бюджетної допомоги були і залишаються США, які за 9 місяців 2023 року надали $8,5 млрд грантових коштів. Саме гранти відіграють ключову роль у фінансуванні науки, допомагають забезпечити необхідні ресурси для відновлення інфраструктури, соціальних послуг і економічного відновлення України, допомагають створити партнерства з іноземними організаціями.
Ключові слова: державна політика, публічна політика, інтернаціоналізація науки і освіти, інновація, інноваційна політика, інвестування, повоєнне оновлення України
Abstract
Tkachova Nataliia Mykolayivna Doctor of Public Administration, Professor, Professor of Department of Theory and Practice of Management, National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv
STATE POLICY REGARDING THE INTERNATIONALIZATION OF SCIENCE AND EDUCATION AS THE MAIN PRIORITY OF THE POST-WAR UPDATE OF UKRAINE
The article substantiates the thesis regarding the necessity of the state policy of internationalization in the field of science and education, the search for alternative international sources (loans, grants, credits, etc.) of financing innovations as a necessary prerequisite for the post-war renewal of Ukraine. Every day of the full-scale war in Ukraine leads to huge losses that are difficult to overestimate - both material and human. The amount of destruction of industry, the agricultural sector and other spheres reaches billions of dollars. In particular, many enterprises were destroyed or stopped due to hostilities. Roads, bridges, railways and other infrastructure in the affected regions are severely damaged or completely destroyed. Therefore, international assistance in financing the reconstruction of Ukraine on the basis of development and implementation of innovations is the key to the future of the country. This process requires joint efforts of the government, international partners, business and citizens. Only through this approach can Ukraine return to the path of development and reconstruction, creating a sustainable future. In March 2023, the World Bank increased the estimate for the recovery and reconstruction of Ukraine to $411 billion. For comparison, in September 2022, the first forecast, based on losses in the first three months of a full-scale war, was $349 billion. Therefore, the attraction of grants for science and education should be a priority direction of the state policy of internationalization regarding the renewal of Ukraine on an innovative basis. Grants are financial support provided by international organizations, foundations, and governments of other countries. Their main advantage is that these funds do not need to be returned (subject to compliance with the conditions announced by the grantors or managers of the funds), and they can be used for specific scientific projects or goals related to the recovery of Ukraine. Thus, as part of the World Bank Project "PEACE in Ukraine", the Ministry of Finance of Ukraine attracted grants and loans totaling $19.5 billion and €1.44 billion, of which $17.97 billion were grants. The largest donor of non-refundable budget aid was and remains the USA, which provided $8.5 billion in grant funds in 9 months of 2023. It is grants that play a key role in financing science, help provide the necessary resources for the restoration of infrastructure, social services and economic recovery of Ukraine, help create partnerships with foreign organizations.
Keywords: state policy, public policy, internationalization of science and education, innovation, innovation policy, investment, post-war renewal of Ukraine
Постановка проблеми
державна політика інтернаціоналізації науки освіти
Cучасний стан світової економіки характеризується масштабними процесами соціально-економічної нестабільності: збройні конфлікти, зміни полярності у міжнародній системі розподілу влади, суперечливі процеси формування динамічних і конкурентоздатних ринкових структур, економічних відносин та інтересів, призвели до глибокої глобальної системної кризи, елементи якої впливають на всі сторони суспільного життя України, мають величезні соціальні, економічні наслідки.
Тому, стратегічною перевагою України у післявоєнний період має стати розвиток інноваційної складової. Акцент державної політики на академічну інтернаціоналізацію, міжнародне співробітництво, широкий спектр наукових досліджень, вміння практично застосувати комерціалізацію інноваційних результатів, кваліфіковані кадри має сприяти інноваційному розвитку країни.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика державного управління щодо розвитку інтернаціоналізації науки і вищої освіти, розробки стратегії інноваційної політики України у післявоєнний період набула свого розвитку в дослідженнях В.Андрущенка, В.Астахової, С.ВербицькоЇ, С. Домбровської С.Мороза, С. Шевченко, І. Яцкевич, Дж. Найт, Також, багато авторів проводили дослідження з цієї проблематики.
Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності формування державної політики щодо інтернаціоналізації науки і освіти як основного пріоритету повоєнного оновлення України. Розглядається необхідність залучення інвестицій (іноземна допомога, гранти) в розвиток науки і освіти, економічне відновлення України.
Виклад основного матеріалу
3 відновленням незалежності Україна отримала шанс досить швидко перетворитися в одну з найрозвиненіших країн Центральної та Східної Європи. Водночас ризики швидкої втрати своїх переваг (достатньо розвинена промисловість, зокрема такі сучасні виробництва, як авіа - і ракетобудування, системи космічного управління, високий рівень освіченості населення, високий науково-технічний потенціал, можливості для динамічного розвитку сільського господарства тощо) були значними. Україна більше ніж інші колишні республіки була інтегрована в єдиний народногосподарський комплекс СРСР, значна частина її економіки працювала на військово-промисловий потенціал, а основні фонди мали великий ступінь зносу, деякі з них були двічі чи навіть тричі амортизованими. Тому створення збалансованого господарського комплексу на ринкових засадах передбачало не тільки зміну функціональних зв'язків, а й кардинальну реструктуризацію економіки, інше розміщення продуктивних сил. Це вимагало чітко окресленої стратегії інноваційних перетворень, реалістичного плану дій, тривалого часу та значних ресурсів.
Необхідними передумовами суспільно-політичних та економічних зрушень мали стати розбудова ефективної системи державного управління, формування дієздатного і відповідального політичного класу, створення нової якості влади в Україні. Тільки на такій основі могла утвердитись легітимність влади, сформуватися суспільна атмосфера, сприятлива для модернізації країни.
Як відомо, економіка Заходу до сучасної її структури рухалася від дрібної приватної власності до великої, від вільної конкуренції і вільного ціноутворення до монополії та запровадження механізмів державного регулювання. Економіка ж України, максимально удержавлена й зарегульована, мала рухатись у протилежному напрямі. Відповідно ключовим елементом ринкових трансформацій в Україні мусило стати розуміння їх інверсійного характеру порівняно з класичним процесом. Цю особливість не було враховано в рекомендаціях фахівців і реальних перетвореннях, тому наслідки запроваджуваних заходів часто були протилежними очікуванням.
Таким чином, через низку об'єктивних і суб'єктивних факторів шанси України швидко наблизитись до розвинених країн були втрачені, а ризики нівелювання своїх переваг значною мірою проявилися.
У провідних країнах світу інноваційний шлях розвитку широко використовується як ефективний засіб подолання кризових явищ, реструктуризації виробництва, пріоритетної підтримки конкурентоздатної продукції, формування ринку високих технологій, оволодіння механізмом їх комерціалізації, технологічним менеджментом. Поступальний розвиток інноваційної діяльності як інструмент подолання кризових явищ та забезпечення сталого розвитку територій в повоєнний час має стати об'єктивною реальністю в Україні.
Стратегія Уряду щодо повоєнного відновлення економіки України має базуватися безпосередньо на отриманні нових наукових результатів та їх технологічному впровадженні у виробництво, забезпечувати приріст ВВП переважно за рахунок виробництва і реалізації наукоємних продукції і послуг. Її головною метою має стати забезпечення підвищення конкурентоспроможності національної економіки за рахунок використання вітчизняного і світового науково-технічного і освітянського потенціалів.
Як визначається [1], стратегія розвитку національних економічних систем держав-світових лідерів останніми роками тісно пов'язана з лідерством у дослідженнях і розробках, появою нових знань, розвитком високотехнологічного виробництва і створенням масових інноваційних продуктів. Саме розвиток інноваційного потенціалу, інтернаціоналізація науки - це є шлях України до розвитку, засіб забезпечення безпеки та суверенітету держави, її виживання і конкурентоспроможності у сучасному глобальному світі.
До початку російської військової агресії, за даними Глобального індексу інновацій (Global Innovation Index), у 2018 році Україна посідала у рейтингу - 43 місце, у 2017 році продукція сектору інформаційних технологій становила більше ніж 3 відсотки ВВП, а сукупний дохід галузі - більше ніж 3,5 млрд. доларів США, що співставно з обсягами продукції високотехнологічного сектору.
Незважаючи на достатньо велику кількість вчених та інженерів, а також частку людей, які мають вищу освіту, Україна мала посередній рейтинг за показником «Інновації» та низькі значення показників «Взаємозв'язки університетів з промисловістю у сфері досліджень і розробок», «Технологічна готовність», «Іноземні інвестиції та трансфер технологій».
Відповідно до індексу інноваційного розвитку, представленого агентством Bloomberg у 2018 році, Україна була на 53 місці серед 60 досліджуваних держав. При цьому вона виявилася найгіршою за продуктивністю праці (60 місце), що свідчило про низький рівень інноваційних технологій та виробництва товарів з низькою доданою вартістю, потрапила до трійки аутсайдерів за технологічними можливостями (58 місце) та посідала 54 місце за рівнем витрат на дослідження та розробки у ВВП. Водночас Україна зберігала високе 28 місце за ефективністю вищої освіти та 35 місце за патентною активністю, тобто мала потенціал до розвитку[1].
Так, глобальний інноваційний індекс (Global Innovation Index, GII), який ранжує світові економіку відповідно до їх інноваційних можливостей, складається близько з 80 показників, згрупованих за інноваційними вкладами та результатами інновацій, GII спрямований на те, щоб охопити багатовимірні аспекти інновацій.
Україна посідала у 2022 році - 57 місце серед 132 економік, представлених у GII (2021р.- 49 місце) табл. 1 [2].
Таблиця 1.Рейтинг України (2020-2022 рр.)
|
Роки |
GII |
Інноваційні ресурси |
Результати інновацій |
|
|
2020 |
45 |
71 |
37 |
|
|
2021 |
49 |
76 |
37 |
|
|
2022 |
57 |
75 |
48 |
Інноваційне табло ЄС, яке включає дані щодо держав європейського співтовариства, держав-кандидатів на вступ в ЄС та деяких інших держав, віднесло Україну до групи «Інноватор, що формується» разом з Болгарією, Македонією та Румунією. Україна посідає 34 місце серед 39 економік Європи.
Таким чином можна зазначити, що саме інноваційний потенціал має стати рушієм економічного зростання та сприяти розвитку всіх сфер економіки, зокрема промисловості та аграрного сектору України у повоєнний період.
У післявоєнний період державна інноваційна політика повинна здійснюватися з метою досягнення довгострокових соціально-економічних цілей та завдань відтворення високоякісного основного капіталу шляхом обґрунтування інвестиційних та інноваційних проєктів та програм, з урахуванням потреб ринку та безпеки країни. У зв'язку з цим посилюється потреба у зміцненні партнерських стосунків і узгодження дій на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Саме інтернаціоналізація є не тільки відповіддю на потреби України у повоєнний період, а і відповідає і потребам міжнародної економічної, соціальної, політичної та культурної інтеграції. Вона також є відповіддю на виклики повоєнного відновлення України, які можуть бути вирішені лише за допомогою спільних зусиль світової спільноти на засадах продуктивного міжнародного співробітництва, за рахунок грантового інвестування в інноваційний розвиток України. Як відзначає міністр фінансів Сергій Марченко, наступного року на Україну може очікувати економічна криза без фінансової підтримки з боку з боку країн - партнерів. У бюджеті може утворитися «дірка» на суму близько 29 мільярдів доларів, яка негативно вплине не тільки на Україну, а і на держави Європейського союзу. Доходи бюджету - 1 трлн 768 млрд грн., видатки - 3 трлн 309 млрд грн., дефіцит - 1 трлн 571 млрд грн., міжнародна допомога (потрібна) -1 трлн 668 млрд грн.
В цих умовах, головною метою державної політики з розвитку інноваційної діяльності є курс на інтернаціоналізацію,саме міжнародне співробітництво може стати головним інструментом забезпечення якості в сфері науки і освіти, надати економічні умови для виведення на ринок конкурентоспроможної інноваційної продукції, забезпечити реалізацію стратегічних державних пріоритетів, забезпечити зміни у розумінні цінностей, цілей, завдань розвитку освіти. Показниками таких змін за Джейн Найт [3] є:
- розвиток нових міжнародних мереж та асоціацій;
- зростання числа студентів, викладачів і дослідників, що беруть участь у програмах академічної мобільності;
- збільшення числа курсів, програм і кваліфікацій, які зосереджуються на порівняльних і міжнародних темах;
- приділення більшої уваги розробленню міжнародних/міжкультурних і глобальних компетентностей;
- високий інтерес до міжнародних тем і спільних досліджень;
- зростаюче число транскордонного постачання академічних програм;
- збільшення позаурочної діяльності з міжнародними або мультикультурними компонентами у кампусі;
- стимулювання залучення іноземних студентів;
- зростання кількості спільних або подвійних дипломів;
- розширення партнерства, франчайзинг, офшорні філії;
- створення нових національних, регіональних і міжнародних організацій;
- нові регіональні та національні державні політики і програми підтримки академічної мобільності та інших ініціатив щодо інтернаціоналізації.
Щодо системи довгострокових соціально-економічних цілей інноваційного розвитку, які можливо досягти за рахунок процесів інтернаціоналізації, у післявоєнний період в Україні, то можна виокремити наступні:
- підвищення якості життя населення та формування соціально-наукової спільноти;
- забезпечення економічного зростання та формування інформаційно- інноваційного типу економіки;
- розвиток інтелектуального середовища, фундаментальної науки, освіти, культури;
- створення сприятливого інноваційного клімату;
- підтримка , впровадженні та реалізація стартапів за рахунок грантів;
- розвиток державно-приватного партнерства на основі залучення іноземних інвестицій і грантових коштів;
- забезпечення оборони та безпеки інноваційного розвитку країни.
Ввжаючи на це, саме інтернаціоналізація в сфері науки і освіти,
інноваційний потенціал мають стати рушієм економічного зростання та
сприяти розвитку всіх сфер економіки, зокрема промисловості та аграрного сектору. Україна має ряд конкурентних переваг (ємність ринку, здатність до інновацій, наявність освічених кадрів, наукових шкіл), які дають змогу їй успішно виробляти інтелектуальні продукти, найвигідніші з яких - інновації передусім (але не тільки) науково-технічного характеру. Основою української інноваційної конкурентоспроможності має стати людський капітал, а також знання і результати наукових досліджень. Їх ефективна реалізація в Україні з можливістю виходу на світові ринки сприятиме розвитку держави.
Проте починаючи з 2002 року було зупинено дію, а потім вилучено із Закону України «Про інноваційну діяльність» положення щодо підтримки інноваційної діяльності. Податковий кодекс України, прийнятий у 2010 році, також не містить положень щодо державної підтримки елементів інноваційної інфраструктури або суб'єктів господарювання, що провадять інноваційну діяльність. А проект Закону про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури взагалі не вміщує пропозиції щодо підтримки молодих вчених, лише визначає 500 годин наукового навантаження для науково- педагогічних і називає це - «підтримкою наукової роботи в закладах вищої освіти». До речі, у Швеції -71% довіри населення саме до науки, науковців, закладів вищої освіти.
Позитивним прикладом інтернаціоналізації і інвестування в українську науку може бути те, що 20 жовтня Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2023 рік». Рішення передбачає, зокрема, що 5,2 мільйона гривень виділять на програму «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти», а саме на завершення розробки студентського наноспутника PolyTAN-12U в межах розвитку космічної програми КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Таким чином, завданнями вищих навчальних закладів у воєнний та післявоєнний період має стати не лише підготовка кадрів, які відповідають вимогам часу, а й залучення інвестицій, розширення можливостей інтернаціоналізації науки і освіти, створення осередку для проведення фундаментальних та прикладних досліджень і розробок, реалізації ідей ініціативних осіб у вигляді стартапів. Київські політехніки, застосував можливості наявного наукового потенціалу і інтернаціоналізації відкрили надсучасну навчально - наукову лабораторію інноваційних технологій в енергетиці і транспорті, де фахівці будуть мати можливість займатися відбудовою України, зокрема, використовуючи технології зеленої енергетики.
Так, характерними рисами моделі повоєнного відновлення економіки України має стати:
- наявність державної політики і законодавства, спрямованих на стимулювання інноваційних процесів;
- безумовність пріоритетів державної підтримки науки і освіти;
- підтримки реформ закладів вищої освіти з метою їхньої орієнтації на інновації;
- залучення іноземних інвестицій, грантових коштів, коштів міжнародної допомоги на розвиток інноваційного потенціалу і підтримку стартапів;
- створення наукових осередків - інкубаторів та підтримка ініціативних осіб щодо створення стартапів спільно з компаніями та науково-дослідними інститутами з орієнтацією на національний та міжнародний ринковий попит;
- переважання інтелектуального характеру праці над індустріальним;
- інтегровані технології;
- інтернаціоналізація науки і освіти.
Висновки
У результаті проведеного дослідження. визначено, що державна політика щодо інтернаціоналізації наукової діяльності, стратегія залучення інвестицій (іноземна допомога, гранти) як генератора нових знань має бути визнана національним пріоритетом розвитку і головним фактором повоєнного розвитку і реформування економіки України
Література
1. Стратегія розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року. Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/526-2019-%D1%80#Text
2. Ukraine. Global Innovation Index 2022. https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/ wipo_pub_2000_2022/ua.pdf
3. Knight, J. (2008). Higher education in Turmoil. The changing world of internationalisation. Rotterdam, the Netherlands: Sense Publishers. P. 3
References
1. Strategy for the development of the sphere of innovative activity for the period up to 2030. Approved by the order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated July 10, 2019 No. 526-р https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-2019-%D1%80#Text
2. Ukraine. Global Innovation Index 2022.https://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_ pub_2000_2022/ua.pdf
3. Knight, J. (2008). Higher education in Turmoil. The changing world of internationalisation. Rotterdam, the Netherlands: Sense Publishers. P. 3
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.
доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010Правові основи державної політики у галузі культури в Україні. Організаційна структура та повноваження Міністерства освіти і науки України. Підстави для просування державних службовців по службі. Критерії класифікації правових актів державного управління.
контрольная работа [84,3 K], добавлен 10.12.2013Затвердження загальнодержавної програми національно-культурного розвитку України. Законотворча робота по збереженню та забезпеченню статусу української мови як єдиної державної. Створення системи управління у сфері мовної політики, освіти та культури.
статья [20,6 K], добавлен 17.08.2017Сутність поняття "державна освітня політика"; історія розвитку законодавства в галузі. Аналіз правового регулювання; принципи організації освітнього процесу в Україні та в окремих регіонах на прикладі роботи управління освіти Калуської міської ради.
магистерская работа [234,1 K], добавлен 21.04.2011Стан науково-технічного та інноваційного потенціалу регіону. Дослідження теорії і практики реалізації державної інноваційної політики в регіоні, розроблення теоретичних положень, методологічних підходів і практичних рекомендацій щодо її вдосконалення.
автореферат [44,0 K], добавлен 11.04.2009Участь України в трудових міграційних процесах і вирішення проблем міжнародно-правового регулювання трудової міграції. Двосторонні договори України у сфері трудової міграції з різними країнами: Вірменією, Білоруссю, Азербайджаном, Молдовою, Польщею тощо.
реферат [46,2 K], добавлен 07.04.2011Аналіз системи заходів щодо охорони дитинства. Удосконалення чинного законодавства та проекту Трудового кодексу України у сфері оборони материнства. Визначення основних робочих прав як можливостей людини у сфері праці, закріплених у міжнародних актах.
статья [19,8 K], добавлен 11.09.2017Визначення необхідності інституту правонаступництва в праві. Правонаступництво держав щодо міжнародних договорів та державної власності. Припинення існування СРСР та вирішення питання про правонаступництво. Особливості правонаступництва України.
курсовая работа [35,2 K], добавлен 14.04.2010Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.
статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017Проблема соціальної значущості освіти, державна освітня політика. Основоположний соціальний стандарт. Комплекс соціально-психологічних характеристик, який характеризує ставлення більшості українців до освіти. Забезпечення якісної освіти в Українi.
статья [40,6 K], добавлен 20.09.2010Державна кадрова політика у сфері державної служби. Розробка концепції державної кадрової політики, визначення її змісту, системи цілей та пріоритетів. Механізми управління службовцями. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду роботи з кадрами.
реферат [26,4 K], добавлен 23.12.2010Аналіз діяльності органів державної влади щодо ініціювання та запровадження антикризових програм. Конституційна реформа та публічність влади, як залог вдалого ініціювання антикризових програм. Зарубіжний досвід громадського контролю: уроки для України.
дипломная работа [162,5 K], добавлен 30.01.2011Фактори ефективного функціонування органів державної влади в Україні. Діяльність Міністерства праці та соціальної політики України. Проблеми адміністративно-правового статусу Державної служби зайнятості України в процесі реалізації державної політики.
реферат [20,6 K], добавлен 28.04.2011Досягнення відповідності правової системи України acquis communautaire. Державна політика країни щодо адаптації законодавства. Етапи, елементи та основні цієї сфери. Інтеграція до Євросоюзу. Порівняльно-правові дослідження в основних сферах адаптації.
реферат [22,1 K], добавлен 24.02.2009Сутність та зміст реалізації міжнародних норм. Державний та міжнародний механізми імплементації конвенцій з морського права. Імплементація норм щодо безпеки судноплавства в праві України. Загальні міжнародні норми щодо праці на морському транспорті.
дипломная работа [194,9 K], добавлен 18.05.2012Реалізація єдиної державної податкової політики. Державна податкова адміністрація України. Функції Державної податкової служби. Права податкової служби. Посадові особи органів Державної податкової служби України, їх завдання, функції та спеціальні звання.
контрольная работа [77,6 K], добавлен 19.09.2013Порядок та принципи реалізації діяльності Державної служби зайнятості України, порядок та зміст її повноважень. Сутність можливих заходів щодо спільних дій з іншими державними органами. Фактори, що впливають на розвиток даних взаємозв'язків органів.
реферат [22,2 K], добавлен 28.04.2011Клiнiчна юридична освіта як новий напрям у сфері юридичної освіти США. Діяльність юридичних клінік в Україні, мета їх створення та принцип діяльності. Місце та значення юридичних клінік у системі освіти та суспільства. Приклад складання ухвали суду.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 14.02.2011Управління закладами охорони здоров'я за допомогою Конституції України та Верховної Ради. Роль Президента та Кабінету Міністрів в реалізації державної політики органами державної виконавчої влади. Підпорядкування в управлінні закладами охорони здоров'я.
реферат [30,0 K], добавлен 30.06.2009
