Актуальні питання проведення негласних слідчих (розшукових) дій в період надзвичайних ситуацій: організаційно-тактичні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні питання проведення негласних слідчих (розшукових) дій в період надзвичайних ситуацій: організаційно-тактичні аспекти

Вакулик Ольга Олексіївна, старший оперуповноважений, ДСР НП України, підполковник поліції, кандидат юридичних наук, доцент, Харкевич Юрій Іванович старший детектив, Національне антикорупційне бюро України, аспірат кафедри криміналістики та судової медицини, Національна академія внутрішніх справ

Анотація

В науковій роботі привернуто увагу до проблемних питань, які виникають під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій в період надзвичайних ситуацій, окремі організаційно-тактичні, психологічні аспекти. Висвітлено правові підстави та особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій під час надзвичайних ситуацій військового і природного характеру, а також проблеми, які виникають протягом їх застосування. Зокрема, проаналізовано зміни Кримінального процесуального кодексу України в частині доповнення новим розділом ІХ-І, який регулює особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції.

Акцентовано на неможливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій за кримінальними правопорушеннями, які не відносяться до тяжких та особливо тяжких, але в більшості випадків вчиняються у співучасті або у складі організованої групи і проведення низки негласних слідчих (розшукових) дій дозволило б задокументувати іншу злочину діяльність. Наголошено на фаховій підготовці слідчого, детектива під час підготовки клопотань на отримання ухвали слідчого судді Апеляційного суду щодо дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Наголошено, що помилки в даних про фігуранта, описки, недоведення слідчим необхідності проведення негласних слідчих (розшукових) дій та інші негативні фактори призводять до відмови слідчим суддею в їх проведенні. Надано рекомендації щодо підвищення професійності проведення негласних слідчих (розшукових) дій практичними співробітниками, в яких запропоновано додаткові заняття в рамках службової підготовки, проведення науково-практичних семінарів, конференцій, введення інституту «наставництва» задля своєчасної допомоги досвідчених колег молодим працівникам, психологічних тренінгів тощо.

Всебічно розглядаючи інститут негласних слідчих (розшукових) дій, звернено увагу на його співвідношення з конституційними правами людини. Ґрунтуючись на думках науковців виділено: порушення права на захист особи щодо якої проводились відповідні негласних слідчих (розшукових) дій, не вчасне повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласних слідчих (розшукових) дій, проведення негласних слідчих (розшукових) дій неуповноваженою особою, і як результат відсутність у справі доручення слідчого оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у випадку коли вона проводиться саме співробітниками оперативних підрозділів тощо. Наголошено на недопустимості провокацій під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Всі зазначені досягнення підтверджуються статистичними даними та практичними прикладами.

Ключові слова: надзвичайна ситуація, пандемія, військовий стан, заклади охорони здоров'я, негласні слідчі (розшукові) дії.

Abstract

Actual issues of covert investigative (research) actions during emergency situations: organizational, tactical and psychological aspects

Vakulik Olga Oleksiivna Senior operational officer of the Department of Strategic Investigations, National Police of Ukraine candidate of legal sciences, police lieutenant colonel, Kharkevych Yurii Ivanovich Senior Detective, National Anti-corruption Bureau of Ukraine

The research paper draws attention to the problematic issues that arise during covert investigative (detective) actions in the period of emergencies.

The author highlights the legal grounds and peculiarities of conducting covert investigative (detective) actions during emergencies on the example of a pandemic, as well as the problems that arise in the course of their application. It is emphasised that it is impossible to conduct covert investigative (detective) actions for criminal offences that are not classified as grave and especially grave, but in most cases are committed in complicity or as part of an organised group and a number of covert investigative (detective) actions would allow documenting other criminal activities. In particular, the changes to the Criminal Procedure Code of Ukraine were analyzed in terms of the addition of a new section IX-I, which regulates the special regime of pre-trial investigation in conditions of war, state of emergency or in the area of antiterrorist operations.

The author draws attention to the professional training of investigators and detectives when preparing petitions for obtaining a ruling of the investigating judge of the Court of Appeal on permission to conduct covert investigative (detective) actions. It is emphasised that errors in the data on the person involved, misprints, failure of the investigator to prove the need for covert investigative (detective) actions and other negative factors lead to the investigating judge's refusal to conduct them.

Recommendations have been made to improve the professionalism of covert investigative (detective) actions by practical officers, which include additional training sessions, scientific and practical seminars, conferences, the introduction of the institute of “tutoring” to provide timely assistance to younger colleagues, bonuses, etc.

Comprehensively examining the institution of covert investigative (search) actions, attention is drawn to its relationship with constitutional human rights. Based on the opinions of scientists, the following are highlighted: violation of the right to protection of a person in respect of whom appropriate secret investigative (search) actions were carried out, untimely notification of persons in respect of whom secret investigative (search) actions were carried out, conduct of secret investigative (search) actions by an unauthorized person, and as a result the absence of a mandate to the investigative operational unit in the case to conduct covert investigative (research) actions, in the case when it is carried out precisely by employees of operational units, etc. The inadmissibility of provocations during covert investigative (research) actions was emphasized.

All these achievements are supported by statistical data and practical examples.

Keywords: emergency situation, pandemic, healthcare facilities, covert investigative (detective) actions

Постановка проблеми

Практично кожна сучасна людина щодня контактує в соціумі за допомогою електронних комунікаційних мереж та електронних інформаційних систем. Це стає образом життя, нагальною потребою, і набуло поширення саме в період дії надзвичайних ситуацій природного та воєнного характеру, які охопили Україну (пандемія та повномасштабне вторгнення РФ на територію нашої держави). Численні приклади свідчать, що правопорушники, в тому числі військові РФ, під час користування соціальними мережами викладають особисту інформацію, фотознімки, відеофайли, що містять ознаки протиправних діянь.

В період дії карантинних обмежень серед правопорушників набуло поширення спілкування з використанням соціальних мереж, месенжерів, розробляючи злочинні плани, контролюючи стадії виконання злочинних наказів, тощо. Для законного отримання доказів з таких джерел необхідно проведення комплексу слідчих (розшукових) дій, серед яких негласні слідчі (розшукові) дії, які вчені схильні розглядати у вузькому значенні і пов'язують із термінами “слід”, “йти по сліду”, “розслідування” тощо [17].

В той же час процесуально закріплено, що негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України. [7] Вчасне та вміле проведення таких дій у більшості випадках сприяє якнайшвидшому викриттю правопорушень, запобіганню настання тяжких наслідків від нього, встановлення певних фактів протиправної діяльності, з'ясування повного кола фігурантів у провадженні, роль кожного у протиправній діяльності, ієрархії в злочинній організації або в організованих злочинних групах, документуванню протиправних дій фігурантів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Науковим підґрунтям проведеного дослідження в аспекті вивчення негласних слідчих (розшукових) дії стали роботи: М.Ю. Азарова, С.О. Гриценко, М.Л. Грібова, К.П. Задої, А.Є. Матюхіна О.М. Дроздова, В.С. Кузьмічова, С.С. Кудінова, М.А. Погорецького, Д.Б. Сергєєвої, Р.М. Шехавцова та інших видатних вчених.

Методологічну основу статті складає поєднання філософських, юридичних, психологічних, загальнонаукових і спеціальних методів та підходів. У роботі буде використано діалектичний, формально-логічний, системний, історичний, порівняльний, а також інші методи дослідження.

Мета статті - на основі судово-слідчої та оперативної практики з'ясувати проблемні питання, які виникають під час організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, дослідити оргінізаційно-тактичний та психологічний аспекти.

Виклад основного матеріалу

Статистика свідчить, з кожним роком в практиці досудових розслідувань кількість застосування негласних слідчих (розшукових) дій постійно збільшується. Це зумовлено насамперед усвідомленням слідчих, детективів у їх корисності при здобутті доказів протиправної діяльності правопорушників, збільшенням технічних можливостей оперативних підрозділів, які безпосередньо виконують завдання щодо негласних слідчих (розшукових) дій, фаховою їх підготовкою, а також тими фактами, що злочини стають більш латентними, а злочинці більш обізнаними з методами та засобами, які маються у правоохоронців та здебільшого при підготовці до скоєння злочинів ураховують зазначені обставини. В попередніх роботах, присвячених розслідуванню економічних правопорушень, в т.ч. і бюджетних, разом із науковцями ми доводили необхідність проведення негласних слідчих (розшукових) дій до початку допитів. [12] В умовах карантинного режиму, обумовленого пандемією, проведення негласних слідчих (розшукових) дій також виявились ефективною процесуальною дією, що сприяла здобуттю доказової бази. Практичні приклади показують, що розслідування воєнних злочинів не обходиться без таких дій. Втім, науковцями доведено, що надзвичайні ситуації будь-якого характеру обумовлюють появу надзвичайних правових режимів [16], які вносять певні корективи в досудове розслідування та потребують обговорення задля відповідності сучасним вимогам судово-слідчої практики.

Регулювання порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій в кримінальних провадженнях визначається рядом нормативних актів. Першочергово, це Кримінальний процесуальний кодекс України, в який останнім часом було внесено суттєві зміни, а саме доповнено новим розділом ІХ-1, який регулює особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції. Зокрема, статтею 615 КПК «Особливий режим кримінального провадження в умовах воєнного стану», яка розширила повноваження прокурора шляхом делегування йому окремих повноважень слідчого судді щодо вирішення низки питань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. ст. 246-248 і 250 КПК України) [14].

Особами, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії є слідчий, детектив який був призначений для ведення конкретного кримінального провадження, а також оперативні співробітники, які виконують цю процедурну дію відповідно до доручення слідчого чи прокурора, наприклад, оперуповноважені Департаменту стратегічних розслідувань, Департаменту карного розшуку тощо. Проте, такі таємні слідчі (розшукові) дії, як контроль за особою через аудіо- та відеоспостереження, вилучення інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, визначення місцезнаходження радіоелектронних пристроїв та аудіо-відеоспостереження на певному місці, фактично здійснюються співробітниками оперативно-технічного відділу управління Служби безпеки України або Національної поліції в області. Ці оперативні уповноважені володіють фаховими знаннями в сфері технічних засобів і встановлюють відповідне обладнання для ведення такого контролю над певною особою чи місцем.

Не дивлячись, що підстави та особливості проведення негласних слідчих (розшукових) дій врегульовано на законодавчому рівні, є проблеми, які виникають протягом їх застосування, у тому числі, специфіка під час дії надзвичайних ситуацій.

Аналізуючи викриті факти протиправної діяльності на прикладі Всесвітньої пандемії, зрозуміло, що окремі правопорушення за кваліфікацією не відносяться до тяжких та особливо тяжких. Вагома частина із загальної кількості протиправних дій пов'язані із підробленням медичної документації (довідок, результатів лабораторних іспитів, сертифікатів, медичних карток хворих, лікарняних тощо). Такі дії мають ознаки кримінальних правопорушень передбачених ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) або ст. 366 (Службове підроблення), які не відносяться до тяжких та особливо тяжких, хоча, в більшості випадках, вчиняються у співучасті (ст. 27 КК України) у складі організованої групи (ст. 28 КК України). У цих випадках проведення низки негласних слідчих (розшукових) дій не дозволяється законодавством, але застосування яких дозволило б задокументувати іншу злочину діяльність, наприклад, факти неправомірної вигоди (ст. 368; ст. 368-5; ст. 369 КК України).

Другим проблемним питанням є якісне підготовлення клопотань на отримання ухвали слідчого судді Апеляційного суду щодо дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які вимагають відповідного рішення.

Науковці також вважають дане питання дискусійним і таким, що потребує подальшого вирішення на законодавчому рівні, а саме уточнення підстав та порядку прийняття рішення слідчим суддею про дозвіл чи відмову у проведенні негласних слідчих дій слідчому, прокурору, уточнення участі та взаємодії слідчого з оперативними підрозділами в процесі проведення негласних слідчих дій [19].

Слідчий суддя при ознайомлені з клопотанням та матеріалами наглядової справи, що обґрунтовують необхідність проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до статті 248 КПК України «Розгляд клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії», в деяких випадках відмовляє у наданні відповідного дозволу та у задоволенні клопотання в цілому. Серед причин такої відмови можна зазначити на перший погляд не важливі деталі, як помилки в даних про фігуранта (помилки в даті народження, описки в прізвищі, тощо), але найчастіше слідчий суддя відмовляє з причини не доведення слідчим обґрунтування необхідності проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки зазначені негласні дії проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (п. 2. ст. 246 КПК України).

Слід відмітити, що сторона захисту особливо звертає увагу на недотримання працівниками правоохоронних органів порядку, визначеного у статтях 104-106, 252 Кримінального процесуального кодексу України, під час оформлення протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; на належне оформлення та долучення додатків до протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій. [9, с. 216] За зазначених обставин тільки фахова підготовка слідчого є запорукою якісного збору матеріалів щодо обґрунтування застосування певного виду негласних слідчих (розшукових) дій, яким будо досягнуто очікуваних результатів в досудовому розслідуванні.

Продовжуючи тему відмови у задоволенні клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, слушно зупиняється на окремих помилках Д.Б. Сергєєва. Так, у клопотаннях про дозвіл на обстеження житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України) не зазначаються відомості, які б підтверджували фактичне використання особою зазначеного у клопотанні житла або іншого володіння Вчена акцентує, що у клопотанні, а також у матеріалах кримінального провадження іноді спостерігається відсутність будь-яких об'єктивних даних про належність особі та використання нею зазначеного слідчим, прокурором абонентського номеру мобільного телефону. При цьому не завжди вжито необхідних заходів щодо підтвердження даних про користування особою саме зазначеним у клопотанні абонентським номером, не зазначається інформація, що знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікації про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо [18, с. 183].

Наступним проблемним питанням є неконтрольований виток інформації, насамперед, секретної. На етапах первинного збору матеріалів, направлення матеріалів до слідчих підрозділів згідно із ст. 214 КПК України, реєстрації матеріалів; внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; направлення матеріалів кримінального провадження на перевірку до органів прокуратури, проведення низки слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню, в тому числі тимчасового доступу до речей і документів, обшуків; запитів до суб'єктів господарювання різних форм власності (лікарень, підприємств, організацій), проведення допитів свідків, виникає велика вірогідність того, що інформація про круг підозрюваних осіб стане відома правопорушникам. Зазначене ставить під сумнів доцільність проведення негласних слідчих (розшукових) дій та очікуваний результат у їх проведенні, особливо якщо потенційний фігурант, обізнаний про методи проведення досудового розслідування, оперативних заходів або раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

На наш погляд, суттєві складнощі виникають і після проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема, вчасне оформлення матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій. Як відомо, відповідно до п. 1 ст. 252 КПК України «Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій» за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій передаються прокурору [7]. Наприклад, оперативні підрозділи за дорученням слідчого, детектива організовують проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачені статтею 263 КПК України «Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж» протягом тривалого часу, який обумовлено ухвалою слідчого судді. Втім, відповідно до п. 1 ст. 249 КПК України дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій не може перевищувати два місяці. По закінченню заходу, часу для складання протоколу та направлення матеріалів прокурору в строк двадцять чотири години з моменту припинення негласних слідчих (розшукових) дій зазвичай недостатньо, на що вказують практичні співробітники під час проведеного нами інтерв'ювання.

З іншої сторони, вчені звертають увагу на несвоєчасність подання клопотання про проведення деяких негласних слідчих (розшукових) дій, наприклад, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу слідчим, прокурором. Як правило, таке клопотання надходить не раніше ніж через місяць після вчинення кримінального правопорушення. Тому, на думку слідчих суддів Апеляційного суду м. Києва, при зверненні з клопотанням в найбільш стислий термін після вчинення кримінального правопорушення, слідчим суддею може бути розглянуто клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій на підставі протоколу допиту потерпілого та матеріалів, що підтверджують належність окремого мобільного терміналу підозрюваній особі. А в разі звернення з клопотанням через тривалий проміжок часу слідчий, прокурор повинні дотримуватися вимог п. 8 ч. 2 ст. 248 КПК України, а саме зазначати в клопотанні відомості залежно від виду негласної слідчої (розшукової) дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання та при цьому посилатися на трафік з підтвердженням того, що конкретна SIM-карта працювала з конкретним мобільним терміналом (IMEI), та п. 7 ч. 2 ст. 248 КПК України - обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб, тобто клопотання повинно містити дані про те, якими гласними і негласними слідчими (розшуковими) діями слідчий намагався встановити місцезнаходження терміналу мобільного зв'язку [18, с. 184].

З метою убезпечення учасників слідчої (розшукової) дії, оперативності її проведення в умовах воєнного стану законодавцем у абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 615 КПК України передбачено виняток з ч. 1 ст. 106 КПК України щодо складання слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, протоколу під час її проведення або безпосередньо після її закінчення, і можливість технічної фіксації процесуальних дій доступними технічними засобами з подальшим складанням протоколу процесуальної дії не пізніше 72 годин з моменту її завершення, у випадках, коли відсутня можливість складання процесуальних документів про хід та результати слідчих (розшукових) дій або інших процесуальних дій (з контексту норми - безпосередньо під час їх проведення або відразу після них). Законодавець у коментованій нормі не визначає форму фіксування технічними засобами (фото-, аудіо-, відео- фіксація тощо), а підкреслює саме доступність технічних засобів, які створюють умови для збереження інформації, що може мати значення для кримінального провадження, та яка дозволить скласти належним чином протокол огляду місця події. Крім того, використання такого доступного способу фіксації розповсюджується не тільки на слідчі (розшукові) дії, а взагалі на процесуальні дії, у тому числі і на негласні слідчі (розшукові) дії. [8; 2, с. 15]

Складність проведення окремих видів негласних слідчих (розшукових) дій, зумовлені технічними можливостями підрозділів, які безпосередньо їх виконують. Так, наявність паролів та процедури ідентифікації користувачів в більшості випадках взагалі не дозволяє отримати доступ до електронних інформаційних систем. Під час проведеного нами опитування майже всі співробітники одноголосно стверджували, що технічні можливості не дозволяють у повному обсязі виконати поставлену задачу, через що є ризик втрати результатів попередньо проведеної роботи. Також вони зазначили і складні психологічні умови проведення таких дій. Науковці, що досліджували психологічний аспект проведення негласних (слідчих) розшукових дій зазначають, виконавець цих дій нерідко опиняється в подвійному психологічному стані, а саме: з одного боку, він відчуває впевненість в успішному виконанні завдань негласної розшукової дії, а з іншого ж боку - негласне застосування зазначених засобів спричиняє його хвилювання, викликає острах з приводу можливого викриття техніки тощо. Переборювання цього стану потребує необхідних навичок і відповідного досвіду роботи [1].

На жаль, слід визнати, що вищезазначені проблеми щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, повторюються. Тому необхідно вжити дієвих заходів задля підвищення якості організації та проведення негласних слідчих (розшукових) дій практичними співробітниками, які отримали у них позитивні відгуки під час опитування, зокрема: додаткові заняття в рамках службової підготовки, проведення науково-практичних семінарів, конференцій, введення інституту «наставництва» задля своєчасної допомоги досвідчених колег молодим працівникам тощо.

Не можливо не погодитись з вченими, які розглядають негласні слідчі (розшукові) дії як незамінний інструмент підвищення рівня правопорядку і боротьби зі злочинністю. Однак, такий інструмент слід розглядати всебічно і не дивлячись на позитивні моменти запровадження інституту негласних слідчих (розшукових) дій, останні можуть суттєво обмежувати та навіть порушувати права, свободи та законні інтереси людини і громадянина. Серед таких А.А. Коваль виділяє порушення права на захист особи щодо якої проводились відповідні негласних слідчих (розшукових) дій, не вчасне повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласних слідчих (розшукових) дій, проведення негласних слідчих (розшукових) дій неуповноваженою особою, і як результат відсутність у справі доручення слідчого оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у випадку коли вона проводиться саме співробітниками оперативних підрозділів тощо [5].

В зазначеному переліку особливе місце посідають провокації під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. В таких випадках нерідко особисті права й свободи громадян обмежують шляхом здійснення психологічного впливу на певну особу, тобто спонукання її до прийняття того чи іншого рішення або ж до організації особистої поведінки в доцільному й виправданому напрямку у досудовому слідстві. Надзвичайне значення при цьому має пізнання й врахування психології особистості людини, на яку спрямовується психологічний вплив, та її зворотного ставлення до нього [1]. Якщо правоохоронці, з метою штучного збільшення показників боротьби зі злочинністю, спеціально залучають для цього підготовлену особу, яка в подальшому під їхнім контролем активними діями провокує «злочинця» до вчинення кримінального правопорушення, то докази на підтвердження винуватості, здобуті в ході такої провокації, суд зобов'язаний визнати як недопустимі, а особу обвинуваченого - виправдати, зазначає М.А. Погорецький. Разом із тим, коли представники правоохоронних органів обмежились пасивним спостереженням за злочинною поведінкою особи і в ході проведення негласних слідчих дій мав місце судовий контроль за дотриманням прав та свобод особи, отримані докази будуть відповідати критеріям допустимості [11, с. 41]. Як слушно зазначає В. Дрозд, докази, отримані у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, можуть бути визнані допустимими тільки за загальними критеріями: 1) дотримання процесуальної форми отриманих доказів; 2) збирання доказів належним суб'єктом кримінального процесу; 3) належне джерело отримання доказів; 4) належний спосіб отримання доказів [3].

Так, Любашівський районний суд Одеської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 42013170510000002, дослідив докази, надані прокурором, стороною захисту, і вирішив, що обвинувачення в судовому засіданні прокурором не доведене виходячи з того, що відповідно до ст. 271 КПК України провокація особи на вчинення злочину заборонена. Суд вирішив, Забезпечення прав людини при провадженні негласних слідчих (розшукових) дій 195 що якщо б ОСОБА_5 за вказівкою прокурора, розуміючи протиправність своїх дій, не звернувся до ОСОБА_3, то останній і не вчинив би злочину. Тому, вказана постанова судом не може бути прийнята в якості належного доказу, так як вона винесена з порушенням чинного законодавства [4].

негласний слідчий розшуковий суддя

Висновки

Отже, з огляду на викладене, можемо констатувати, що надзвичайні ситуації, природного та воєнного характеру, які охопили Україну останнім часом, призвели до появи специфічного законодавчого забезпечення. Зміни, що відбуваються в звичайній життєдіяльності соціуму, обумовлені певними обмеженнями, що в свою чергу спонукає правопорушників до збільшеного використання електронних комунікаційних мереж та електронних інформаційних систем, що повинно використовуватись правоохоронцями, обираючи тактику документування злочинної діяльності у цей час, зокрема, проведення низки негласних слідчих (розшукових) дій.

Низка проблемних питань, яка виникає під час їх проведення, в т.ч. організаційного та психологічного характеру, повинна бути врахована і під час дії інших правових режимів, зокрема: пов'язані з неконтрольованим витоком інформації, насамперед, секретної; з непрофесійною підготовкою клопотань на отримання ухвали слідчого судді Апеляційного суду щодо дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; з кваліфікацією протиправних дій, які не відносяться до тяжких та особливо тяжких, хоча, в більшості випадків, вчиняються у співучасті або у складі організованої групи; з технічним забезпеченням підрозділів, які безпосередньо виконують завдання щодо негласних слідчих (розшукових) дій; з вчасним оформлення матеріалів проведених негласних слідчих (розшукових) дій тощо. Задля підвищення професійності практичних співробітників до проведення негласних слідчих (розшукових) дій, запропоновано: додаткові заняття в рамках службової підготовки, проведення науково-практичних семінарів, конференцій, введення інституту «наставництва» задля своєчасної допомоги досвідчених колег молодим працівникам, психологічних тренінгів тощо.

Література

1. Бараненко Б.І., Бочковий О.Б., Гусєва К.А. та іш. Негласні слідчі (розшукові) дії та особливості їх проведення оперативними підрозділами органів внутрішніх справ: навчально-практичний посібник; MBC України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім,. Луганськ: РБВ ЛДУВС їм. Е.О. Дідоренка,2014. 416 с..

2. Гловюк І., Дроздов О., Тетерятник Г., Фоміна Т., Рогальська В., Завтур В. Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану: науково-практичний коментар Розділу IX-1 Кримінального процесуального кодексу України. Видання 2. Електронне видання. Дніпро-Львів-Одеса-Харків, 2022. 80 с.

3. Дрозд В., Судова практика щодо допустимості доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій Підприємство, господарство і право 9/2020, С. 185-190.

4. Єдиний державний реєстр судових рішень

5. Коваль А.А. Забезпечення прав людини при провадженні негласних слідчих (розшукових) дій: монографія. Миколаїв: Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2019. 264 с.

6. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

7. Кримінальний процесуальний Кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI. Мирошниченко К., Погорєлова А. Окремі аспекти проведення негласних слідчих (розшукових) дій в умовах воєнного стану Юридичний науковий електронний журнал 4/2023, p.595-597,

8. Мохонько О.О Щодо проблемних питань використання результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій як доказів у кримінальному провадженні з урахуванням правових позицій Верховного суду України Порівняльно-аналітичне право 2/2020, с. 216-219

9. Офіційний сайт Національної поліції України.

10. Погорецький М.А. Застосування провокації в ході негласних розслідувань: питання правомірності. Вісник кримінального судочинства № 1/2016, С. 33-42.

11. Погорецький М.А., Вакулік О.О., Сергєєва Д.Б. Розслідування економічних злочинів: навч. посібник; за ред. проф. М.А. Погорецького. К.: ВД «Дакор», 2014. 176 с.

12. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 31.03.2023 № 2135-XII

13. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливого режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції: Закон України від 12.08.2014 р. № 1631-VII.

14. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану: Закон України від 14.04.2022 р. № 2201-IX.

15. Тетерятник Г.К. Кримінальне провадження в умовах надзвичайних правових режимів: теоретико-методологічні та праксеологічні основи: монографія. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. 500 с.

16. Сергєєва Д.Б. Поняття та види слідчих (розшукових) дій за чинним КПК України Право України 11/2013, С. 180-188.

17. Сергєєва Д.Б. Проблемні питання постановлення ухвали про проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія» Випуск № 1/2014 С. 177-186.

18. Скрябін О.М. Проведення негласних слідчих дій: особливості правового регулювання Південноукраїнський правничий часопис 3/2020 С. 169-173

References

1. Baranenko B.I., Bochkovy O.B., Guseva K.A. etc. (2014). Nehlasni slidchi (rozshukovi) dii ta osoblyvosti yikh provedennia operatyvnymy pidrozdilamy orhaniv vnutrishnikh sprav [Undisclosed investigative (search) actions and peculiarities of their implementation by operative divisions of internal affairs bodies: educational and practical manual]; MBC of Ukraine, Luhan. state University of Internal Affairs affairs to them. Luhansk: RBV LDUVS to them. E.O. Didorenko, (416 p.) [in Ukrainian].

2. Glowyuk I., Drozdov O., Teteryatnik G., Fomina T., Rogalska V., Zavtur V. (2022). Osoblyvyi rezhym dosudovoho rozsliduvannia, sudovoho rozghliadu v umovakh voiennoho stanu [Special regime of pre-trial investigation, trial under martial law: scientific and practical commentary on Section IX-1 of the Criminal Procedure Code of Ukraine]. Edition 2. Electronic edition. Dnipro-Lviv-Odesa-Kharkiv, 2022. As of May 3, (80p.) [in Ukrainian].

3. Drozd V. (2020). Sudova praktyka shchodo dopustymosti dokaziv, otrymanykh u rezultati provedennia nehlasnykh slidchykh (rozshukovykh) dii. [Judicial practice regarding the admissibility of evidence obtained as a result of secret investigative (research) actions] Enterprise, economy and law 9/2020, (pp. 185-190). [in Ukrainian]

4. Yedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen [Only state register of court decisions] Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/ [in Ukrainian]

5. Koval A. A. (2019). Zabezpechennia prav liudyny pry provadzhenni nehlasnykh slidchykh (rozshukovykh) dii. [Ensuring human rights during covert investigative (search) actions: monograph]. Mykolaiv: Department of ChNUnamed after Petra Mogyly, (264p) [in Ukrainian]

6. Zakon Ukrainy «Konstytutsiia Ukrainy» [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine of June 28, 1996 No. 254k/96-ВР]. (n.d.). [in Ukrainian]

7. Zakon Ukrainy «Kryminalnyi protsesualnyi Kodeks Ukrainy» [Criminal Procedure Code of Ukraine 13.04.2012 № 4651 VI. (2012)] (n.d.). [in Ukrainian]

8. Myroshnychenko K, Pogorelova A. (2023) Okremi aspekty provedennia nehlasnykh slidchykh (rozshukovykh) dii v umovakh voiennoho stanu [Certain aspects of conducting covert investigative (research) actions under martial law] Legal Scientific Electronic Journal. 4/2023. (p.595-597). [in Ukrainian]

9. Mohon'ko O.O. (2020). Shchodo problemnykh pytan vykorystannia rezultativ provedennia nehlasnykh slidchykh (rozshukovykh) dii yak dokaziv u kryminalnomu provadzhenni z urakhuvanniam pravovykh pozytsii Verkhovnoho sudu Ukrainy [Regarding the problematic issues of using the results of secret investigative (research) actions as evidence in criminal proceedings, taking into account the legal positions of the Supreme Court of Ukraine]. Comparative and analytical law 2/2020, (p. 216-219). [in Ukrainian]

10. Official web-site of the National police of Ukraine. [in Ukrainian]

11. Pohoretskyi M.A. (2016) Zastosuvannia provokatsii v khodi nehlasnykh rozsliduvan: pytannia pravomirnosti. [The use of provocation in the course of secret investigations: the question o legality]. Bulletin of Criminal Justice No. 1/2016, (pp. 33-42). [in Ukrainian]

12. Pohoretskyi M.A., Vakulik O.O., Sergeyeva D.B. (2014). Rozsliduvannia ekonomichnykh zlochyniv: navch. posibnyk [Investigation of economic crimes: training. manual; under the editorship]. K.: VD "Dakor", (176p.) [in Ukrainian]

13. Zakon Ukrainy «Pro operatyvno-rozshukovu diialnist» [On operational and investigative activity: Law of Ukraine dated 31.03.2023 No. 2135-XII] (n.d.). [in Ukrainian]

14. Zakon Ukrainy «Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy shchodo osoblyvoho rezhymu dosudovoho rozsliduvannia v umovakh voiennoho, nadzvychainoho stanu abo u raioni provedennia antyterorystychnoi operatsii» [On amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the special regime of pre-trial investigation in conditions of war, state of emergency or in the area of anti-terrorist operations: Law of Ukraine dated August 12, 2014 No. 1631-VII] (n.d.). [in Ukrainian]

15. Zakon Ukrainy Pro vnesennia zmin do Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy shchodo udoskonalennia poriadku zdiisnennia kryminalnoho provadzhennia v umovakh voiennoho stanu [On amendments to the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the improvement of the procedure for conducting criminal proceedings under martial law: Law of Ukraine dated 04/14/2022 No. 2201-IX] (n.d.). [in Ukrainian]

16. Teteryatnik G.K. (2021). Kryminalne provadzhennia v umovakh nadzvychainykh pravovykh rezhymiv: teoretyko-metodolohichni ta prakseolohichni osnovy [Criminal proceedings under extraordinary legal regimes: theoretical, methodological and praxeological foundations: monograph]. Odesa: "Helvetyka" Publishing House, (500 p.) [in Ukrainian]

17. Sergeeva D.B. (2013). Poniattia ta vydy slidchykh (rozshukovykh) dii za chynnym KPK Ukrainy Pravo Ukrainy [Concepts and types of investigative (search) actions under the current Criminal Code of Ukraine]. Law of Ukraine 11/2013, (pp. 180-188). [in Ukrainian]

18. Sergeeva D.B. (2014). Problemni pytannia postanovlennia ukhvaly pro provedennia nehlasnykh slidchykh (rozshukovykh) dii [Problematic issues of issuing a resolution on conducting secret investigative (search) actions]. Bulletin of the Chernivtsi Faculty of the National University "Odesa Law Academy" Issue No. 1/2014, (pp. 177-186). [in Ukrainian]

19. Skryabin O.M. (2020) Provedennia nehlasnykh slidchykh dii: osoblyvosti pravovoho rehuliuvannia [Conducting secret investigative actions: peculiarities of legal regulation South Ukrainian]. Legal Journal 3/2020 (pp. 169-173) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru