Побудова сучасної адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Побудова сучасної адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки

Мех Юлія Володимирівна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків,

Анотація

Стаття присвячена дослідженню засадничих умов побудови сучасної адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави. Зазначено, що вказівка на адміністративне право при деталізації галузевості правової доктрини, окреслює межі та ознаки, що можуть бути предметом дослідження адміністративно-правової доктрини.

Встановлено, що межі адміністративно-правової доктрини незалежно від об'єкту дослідження співпадатимуть з предметом адміністративно- правового впливу, а саме будуть обмежені: правовідносинами щодо здійснення впорядкування певного виду суспільних відносин (з зазначенням, що для цілей цього дослідження - відносин державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави); правовідносинами щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина у сфері публічного адміністрування (з зазначенням, що для цілей цього дослідження забезпечення прав приватного суб'єкта при взаємодії з державним партнером); правовідносинами щодо притягнення до адміністративної відповідальності (з зазначенням, що для цілей цього дослідження виключно у тих випадках, коли органами (посадовими особами), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, що стосуватимуться державно-приватного партнерства або функціонування сектору безпеки держави).

Обґрунтовано тезу про те, що побудова адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки має враховувати загальні засади та вимоги до формування правової доктрини, стан та чинники сучасного адміністративно-правового вчення, а також можливу структури- зацію концепту державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави.

Акцентовано увагу на потребах вироблення адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави, що має стати основою для подальшого нормотворчого впорядкування цієї сфери суспільних відносин.

Запропоновано формування адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави за такими напрямами: 1) аналіз сектору безпеки як сфери суспільних відносин в межах яких застосовано державно-приватне партнерство; 2) визначення сутності державно- приватного партнерства як моделі взаємодії публічного та приватного сектору; 3) окреслення особливостей використання державноприватного партнерства в секторі безпеки; 4) виявлення проблем втілення національної моделі державно-приватного партнерства в секторі безпеки в правову дійсність Української держави.

Ключові слова: безпека держави, державно-приватне партнерство, адміністративно-правова доктрина, взаємодія, законодавство, доктрина.

Abstract

адміністративно-правова доктрина державно-приватного партнерства

Mekh Yuliia Volodymyrivna PhD in Law, associate professor, associate professor of the Department of Administrative Law and Administrative Activities, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

CONSTRUCTION OF MODERN ADMINISTRATIVE AND LEGAL DOCTRINE OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN SECURITY SECTOR

The article is devoted to the study of the basic conditions for building a modern administrative and legal doctrine of public-private partnership in the state security sector. It is noted that the reference to administrative law when detailing the branching of the legal doctrine outlines the boundaries and signs that can be the subject of the study of the administrative-legal doctrine.

It was established that the boundaries of the administrative-legal doctrine, regardless of the object of research, will coincide with the subject of administrative- legal influence, namely, they will be limited to: legal relations regarding the implementation of the regulation of a certain type of social relations (with the indication that for the purposes of this study - public-private partnership relations in the state security sector); legal relations regarding the provision of human and citizen rights and freedoms in the field of public administration (with the indication that for the purposes of this study, the provision of the rights of a private subject when interacting with a state partner); legal relations regarding bringing to administrative responsibility (with the indication that for the purposes of this study only in those cases when bodies (officials) authorized to consider cases of administrative offenses related to public-private partnership or the functioning of the state's security sector).

The thesis that the construction of the administrative-legal doctrine of public- private partnership in the security sector must take into account the general principles and requirements for the formation of legal doctrine, the state and factors of modern administrative-legal doctrine, as well as the possible structuring of the concept of public-private partnership in the security sector is substantiated.

Attention is focused on the need to develop an administrative-legal doctrine of public-private partnership in the security sector of the state, which should become the basis for further regulation of this sphere of social relations.

It is proposed to form the administrative-legal doctrine of public-private partnership in the security sector of the state in the following directions: 1) analysis of the security sector as a sphere of social relations within which public-private partnership is applied; 2) defining the essence of public-private partnership as a model of interaction between the public and private sectors; 3) outlining the features of using public-private partnership in the security sector; 4) identifying the problems of implementing the national model of public-private partnership in the security sector into the legal reality of the Ukrainian state.

Keywords: state security, public-private partnership, administrative-legal doctrine, interaction, legislation, doctrine.

Постановка проблеми

Наукове опрацювання державно-приватного партнерства в секторі безпеки є необхідним та своєчасним елементом при формуванні сучасної доктрини адміністративного права. Вказане обґрунтовується потребами виявлення як місця цього способу впорядкування суспільних відносин в системі адміністративного права, так і здійсненням його сутнісних ознак, що мають адміністративно-правову природу. Одночасно, відсутність комплексного бачення до структуризації обраної проблематики, орієнтування на вироблення якісного правового регулювання в означеній сфері здійснюється на тлі зростання кількості проблем, що мають бути вирішеними під час дії правового режиму воєнного стану. Використання державно-приватного партнерства для впорядкування суспільних відносин є результатом інтенсифікації ідеї належного врядування як основи управлінської діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави можливо досліджувати на основі теоретичних напрацювань в сфері: взаємодії державного та приватного сектору (дослідження цих питань В.Б. Авер'яновим, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандуркою, М.В. Бевзенко, Ю.П. Битяком, В.В. Галунько, Т.О. Коломоєць та ін..); державноприватного партнерства та його адміністративно-правового регулювання (Ю.В.Георгієвський, В.П.Жук, П. І. Надолішній, К.В. Павлюк, Дж. Паолетто, Піроженко Н. В.) [1,2,3,4,5]. Щодо вивчення адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки, означене є на початковій стадії формування.

Метою статті є обґрунтування та підбір принципів побудови доктрини державно-приватного партнерства, що є своєчасним та актуальним.

Виклад основного матеріалу

Правова доктрина використовується в юриспруденції для позначення рівня правового регулювання конкретних соціально-правових явищ. Станом на теперішній час не вироблено єдиного підходу до розуміння терміну «правова доктрина». Така невизначеність пояснюється тим, що доктрина належить до правових явищ, які не тільки багаторазово змінювали і змінюють свій статус, але і прагнуть розчинитися в науці, судовій практиці, релігії, загальних принципах та інших формах і джерелах права. Зазначимо, що «правова доктрина» походить від загального, ширшого за змістом поняття «доктрини» як вчення, наукової чи філософської теорії, системи [6].

Доктрина може знаходити відображення в об'єктивній реальності як релігійна, політична, духовно-моральна (філософська) та правова. Плюралізм розуміння загального поняття доктрини в суспільстві є багатоаспектним, звідси й відсутність більш-менш універсального уявлення про природу, зміст та прояви її різновиду правової доктрини. Змістовно, певна усталена система поглядів, концепції стосовно конкретного питання, яке реалізується, є доктриною. Ці погляди мають бути авторитетними, а не створені з кон'юнктурних намірів, чи данина моді, або бути «теоріями-одноденками». Якщо йдеться про доктрину, то вона вже вийшла за межі особистого сприйняття та пояснення, вона стала надбанням багатьох та кожного окремо, до неї долучилися учні, інші вчені, колишні опоненти, вона розвивається та інтерпретується, її застосовують у професійній діяльності практики.

Отже, правова доктрина формується у окремих сферах життєдіяльності держави і суспільства, які врегульовані нормами права та має відношення до юридичної сфери, здійснюючи вплив на процеси правотворення і застосування юридичних приписів. В юридичній літературі пропонуються різні визначення понять «правова доктрина» або «юридична доктрина», що вживаються як синонімічні. В цілому вони зводяться до того, що правова доктрина - це системоутворююча сукупність наукових знань про певне правове явище [7, с. 275]. Правова доктрина охоплює позначення таких явищ, як: вчення, філософсько-правова теорія; наукові труди найбільш авторитетних дослідників у сфері держави і права; позиції вчених-юристів з актуальних питань, проблем правотворчості і правореалізації тощо. При цьому, розуміння самого поняття «правова доктрина», її ролі у формуванні і реалізації права в різних країнах є неоднаковим. Це залежить від багатьох чинників: історичних традицій, особливостей правоустрою кожної окремої країни, її належності до певної правової системи, пануючих типів праворозуміння, специфіки організації та розвитку системи джерел права [6, с. 128].

Слушним видається визначення «правової доктрини», запропоноване Є.Ю. Полянським як сукупності ідей та принципів, а також правових інститутів, які знаходяться в нерозривному двосторонньому зв'язку з юридичною наукою, законодавством і практикою та визначають основні засади, на яких засновується правова система держави [8, с. 297].

Вказівка на адміністративне право при деталізації галузевості правової доктрини, окреслює межі та ознаки, що можуть бути предметом дослідження адміністративно-правової доктрини. Слід виходити з того, що адміністративне право є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають, змінюються та припиняються під час здійснення владно- розпорядчої діяльності суб'єктів публічної адміністрації, забезпечення прав і свобод людини і громадянина у сфері публічного адміністрування, надання адміністративних послуг та притягнення до адміністративної відповідальності [9]. Межі адміністративно-правової доктрини незалежно від об'єкту дослідження співпадатимуть з предметом адміністративно-правового впливу, тобто це питання:

1) правовідносин щодо здійснення впорядкування певного виду суспільних відносин. Для цілей цього дослідження - відносин державноприватного партнерства в секторі безпеки держави;

2) правовідносин щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина у сфері публічного адміністрування. Для цілей цього дослідження - забезпечення прав приватного суб'єкта при взаємодії з державним партнером;

3) правовідносин щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Для цілей цього дослідження - виключно у тих випадках, коли органами (посадовими особами), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, що стосуватимуться державно-приватного партнерства або функціонування сектору безпеки держави.

Побудова адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки має враховувати загальні засади та вимоги до формування правової доктрини, стан та чинники сучасного адміністративно- правового вчення, а також можливу структуризацію концепту державноприватного партнерства в секторі безпеки держави.

В цілому, доктрина та її положення створюються в результаті проведення фундаментальних наукових досліджень. В юридичній літературі зазначається, що метою фундаментальних досліджень є теоретичне осмислення глибинних процесів, закономірностей виникнення, організації й функціонування правових явищ» [10, с. 22].

Процес формування правової доктрини має такі особливості:

1) тривалий характер набуття доктриною авторитетності і загальновиз- наності;

2) формування доктрини має практичну направленість: суб'єкти її створення бачать у ній ефективний регулятор суспільних відносин, теоретичну основу, базу державної політики у сфері юридичного регулювання, зокрема, в аспекті розвитку, вдосконалення законодавства;

3) суб'єктами формування правової доктрини є здебільшого представники наукового співтовариства;

4) процес формування доктрини не регламентований, відсутні відповідні процесуальні (процедурні) норми;

5) доктринальні положення, теоретичні конструкції, ідеї здебільшого відображаються, оформляються в конкретних працях учених-юристів, відповідних монографіях, наукових статтях, доповідях, коментарях законів [6, с. 128].

Крім того, нормотворчі акти, насамперед закони, фіксують досягнутий рівень розвитку права, проте поступово застарівають, вимагають змін. Як тільки право, збагачене новими соціальними відносинами та їх нормативами, переростає рамки кодексів, законів, воно їх ламає. Настає пора створення нових законодавчих актів, нормативно-правових договорів, появи правових прецедентів, якими не тільки закріплюються нові позитивні правові відносини і гальмуються негативні, але й стимулюється подальший розвиток фактичних відносин у прогресивному напрямку. Отже, відбувається поступова трансформація фактичних соціальних відносин у правовідносини, соціальної поведінки у правозначущу поведінку; договорів, не передбачених актами законодавства і укладених на власний розсуд, на офіційно санкціоновані тощо. Означені трансформації слідують виробленій правовій доктрині з відповідного питання. Не виключенням є потреба вироблення адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави, що має стати основою для подальшого нормотворчого впорядкування цієї сфери суспільних відносин.

Специфіка адміністративно-правового регулювання вказує на те, що доктринальні праці з питань державно-приватного партнерства в секторі безпеки мають засновуватись на чинних ідеях взаємовідносин публічних інституцій та приватних суб'єктів. Йдеться, до прикладу, про вибір методів адміністративно-правового впливу у поєднані з видозміненими функціями. Оновлення методів як способів здійснення організуючого впливу змінює стиль управлінської діяльності, що виражається в сукупності прийомів правого впливу. Виражаючи якісний бік реалізації функцій, методи - безпосередньо пов'язані з державно-владними повноваженнями, що відповідають цим функціям [11, с. 207]. Отже, приходимо до висновку, що саме за допомогою методів адміністративно-правового впливу забезпечується реалізація

управлінських цілей та досягнення конкретного публічного інтересу конкретним способами диспозитивно-імперативного характеру;

Вагомим є врахування того, що суб'єктами застосування адміністративних заходів впливу на суспільні відносини у сучасній теорії адміністративного права є суб'єкти, яких прийнято називати «суб'єктами публічної адміністрації», що узагальнює систему органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, а також установ, організацій, окремих недержавних структур, які відповідно до законодавства здійснюють публічні управлінські функції з метою задоволення публічного інтересу [12, c. 80].

Оновлення зазнали інструменти, які застосовуються при втіленні адміністративно-правових норм, типу: прийняття нормативно-правових актів, адміністративних актів, укладення адміністративних договорів, здійснення реєстраційних дій. В цілому сучасний підхід до інструментів реалізації адміністративно-правових норм є результатом поєднання форм та методів та визначає інструменти як спосіб зовнішнього вираження владно- впорядковуючого впливу суб'єктів публічної адміністрації, реалізований у межах відповідності визначеної законом компетенції з метою досягнення бажаного публічного результату [13; 14, с. 204].

Щодо варіативності структуризації доктринальної концепції державноприватного партнерства в секторі безпеки держави, зазначимо таке. По-перше, адміністративно-правове регулювання державно-приватного партнерства є сукупністю взаємопозв'язаних напрямів цілеспрямованого впливу уповноважених суб'єктів на суспільні відносини в секторі безпеки держави в частині визначення партнерських (рівноправних) взаємовідносин сторін для досягнення спільних цілей при конкретному державному інтересові шляхом застосування нормативно можливих способів та засобів, які створюють засади повноцінного втілення моделі державно-приватного партнерства в секторі безпеки.

По-друге, враховуючи специфіку державно-приватного партнерства та особливості суспільних відносин в секторі безпеки держави, яка відображена в положеннях Закону України «Про національну безпеку» [15], чинної Стратегії національної безпеки [16], Закону України «Про державно- приватне партнерство» [17], виокремимо такі елементи адміністративно- правового впливу на державно-приватне партнерство в секторі безпеки держави, як: 1) нормативно-правове (підзаконне) регулювання забезпечення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави; 2) інституційне забезпечення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави; 3) заходи та способи створення умов та підтримки державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави; 4) принципи здійснення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави; 5) адміністративні процедури, що супроводжують державно-приватне партнерство в секторі безпеки держави.

Таким чином, приходимо до висновку, що адміністративно-правова доктрина державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави - це сукупність ідей, принципів, правових інститутів, які знаходяться в нерозривному двосторонньому зв'язку з юридичною адміністративно- правовою наукою, адміністративним законодавством і практикою та визначають основоположні засади цілеспрямованого впливу уповноважених суб'єктів на суспільні відносини в секторі безпеки держави в частині визначення партнерських (рівноправних) взаємовідносин сторін для досягнення спільних цілей при конкретному державному інтересові шляхом застосування нормативно можливих способів та засобів для повноцінного втілення моделі державно-приватного партнерства в секторі безпеки.

Побудова адміністративно-правової доктрини державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави має включати:

1) аналіз сектору безпеки як сфери суспільних відносин, в межах яких застосовано державно-приватне партнерство з такими складовими: а) детермінація суспільних відносин в секторі безпеки, їх зміст та учасники; б) інструментарій впливу на суспільні відносини в секторі безпеки в ретроспективі; в) стан нормативно-правового регулювання суспільних відносин в секторі безпеки з вказівкою на можливості застосування державно-приватного партнерства;

2) визначення сутності державно-приватного партнерства як моделі взаємодії публічного та приватного сектору: а) поняття та моделей взаємин публічного та приватного сектору; б) принципи взаємодії публічного та приватного сектору; в) державно-приватне партнерство як форма взаємодії;

3) окреслення особливостей використання державно-приватного партнерства в секторі безпеки: а) сфера застосування; б) умови та принципи застосування; в) нормативно-правове забезпечення; г) інституційне забезпечення; д) інструменти та процедури впорядкування;

4) виявлення проблем втілення національної моделі державно-приватного партнерства в секторі безпеки в правову дійсність Української держави: а) міжнародні стандарти; б) стандарти Європейського Союзу; в) практика окремих держав; г) національні архетипи.

Література

1. Mekh Y., Georgiievskyi I., Ignatchenko I., Maslova I., Kostenko I. Public-Private Partnership in the Security Sector: Updating in the Conditions of Counteracting the COVID-19 and Armed Aggression in Eastern Ukraine. REVISTA DE LA UNIVERSIDAD DEL ZULIA. Volume: 13, Issue: 37, 2021. P. 347-361.

2. Павлюк К. В. Сутність і роль державно-приватного партнерства в соціальноеконо- мічному розвитку держави. Наукові праці КНТУ. Економічні науки. 2010. № 17. С. 10-19.

3. Надолішній П. І., Піроженко Н. В. Публічно-приватне партнерство в Україні: теоретико-методологічні засади і умови інституціалізації. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2012. Вип. 10. С. 17-52.

4. Paoletto G. Public Private Partnerships: An Overview of Cause and Effect [Text] / G. Paoletto // Public Private Partnerships in the Social Sector, 442 Issues and Country Experiences in Asia and Pacific / [Yidan Wang (ed.)]. - Tokyo: ADBI Press, 2000.

5. Жук В.П. Організація державно-приватного партнерства в зарубіжних країнах. Інвестиції: практика та досвід. 2012. № 11. С.111-113.

6. Семеніхін І.В. Правова доктрина: поняття та особливості. Трибуна молодого вченого. 2009. С. 127-139.

7. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко та ін. К. : Укр. енцикл., 1999. Т. 2. С. 275.

8. Полянський Є.Ю. Правова доктрина як базисна концепція права: природа, структура, значення. Наукові праці НУ «ОЮА». 2015. С. 297-313.

9. Загальне адміністративне право України: підручник / за заг. ред.: акад. С. Ківалова і проф. Л. Білої-Тіунової ; Нац. ун-т «Одеська юрид. академія». Одеса : Фенікс, 2023. 792 с. URL: https://doi.org/10.32837/11300.25545

10. Семеніхін І.В. Правова доктрина: загальнотеоретичний аналіз. X., 2012.

11. Крупчан О.Д. Організація виконавчої влади в Україні : дис. ... д-ра юрид. наук. Київ, 2012. 497 с.

12. Адміністративне право України. Повний курс: підручник / Галунько В., Діхтієвський П., Кузьменко О., Стеценко С. та ін. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2018. 446 с.

13. Яковлєв І.П. Форми і методи публічного адміністрування у державній митній справі: дис. ... канд. юридичних наук. Одеса, 2016. 224 с. С. 158. URL: http://dspace.onua.edu.ua/ bitstream/handle/11300/5318/Diss_Yakovlev.pdf?sequence=5&isAllowed=y

14. Адміністративне право України. Повний курс: підручник / за ред. В.Галунька,

О. Правоторової. Видання четверте. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. 656 с.

15. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 р. № 2469. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text

16. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: указ Президента України; Стратегія від 14.09.2020 р. № 392/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/2020

17. Про державно-приватне партнерство: Закон України від 01.07.2010 р. № 2404-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17

References

1. Mekh, Y., Georgiievskyi, I., Ignatchenko, I., Maslova, I., Kostenko, I. (2021). Public- Private Partnership in the Security Sector: Updating in the Conditions of Counteracting the COVID-19 and Armed Aggression in Eastern Ukraine. REVISTA DE LA UNIVERSIDAD DEL ZULIA. Volume: 13, Issue: 37, 347-361 [in English].

2. Pavliuk, K. V. (2010). Sutnist i rol derzhavno-pryvatnoho partnerstva v sotsialnoekonomichnomu rozvytku derzhavy [The essence and role of public-private partnership in the socio-economic development of the state]. Naukovipratsi KNTU. Ekonomichni nauky - Scientific works of KNTU. Economic sciences, 17, 10-19 [in Ukrainian].

3. Nadolishnii, P. I., Pirozhenko, N. V. (2012). Publichno-pryvatne partnerstvo v Ukraini: teoretyko-metodolohichni zasady i umovy instytutsializatsii [Public-private partnership in Ukraine: theoretical and methodological principles and conditions of institutionalization]. Teoretychni ta prykladni pytannia derzhavotvorennia - Theoretical and applied issues of state building, 10, 17-52 [in Ukrainian].

4. Paoletto, G. (2000). Public Private Partnerships: An Overview of Cause and Effect. Public Private Partnerships in the Social Sector, 442 Issues and Country Experiences in Asia and Pacific [in English].

5. Zhuk, V.P. (2012). Orhanizatsiia derzhavno-pryvatnoho partnerstva v zarubizhnykh krainakh [Organization of public-private partnerships in foreign countries]. Investytsii: praktyka ta dosvid- Investments: practice and experience, 11, 111-113 [in Ukrainian].

6. Semenikhin, I.V. (2009). Pravova doktryna: poniattia ta osoblyvosti [Legal doctrine: concepts and features]. Trybuna molodoho vchenoho - Tribune of a young scientist, 127-139.

7. Shemshuchenko, Yu. S. et al. (1999). Yurydychna entsyklopediia [Legal encyclopedia]. K.: Ukr. entsykl., t. 2.

8. Polianskyi, Ye.Iu. (2015). Pravova doktryna yak bazysna kontseptsiia prava: pryroda, struktura, znachennia [Legal doctrine as a basic concept of law: nature, structure, meaning]. Naukovipratsi NU«OIuA» - Scientific works of NU«OLA», 297-313 [in Ukrainian].

9. Kivalov, S., Bila-Tiunova, L. (2023). Zahalne administratyvnepravo Ukrainy [General administrative law of Ukraine].Odesa : Feniks, 2023 [in Ukrainian].

10. Semenikhin, I.V. (2012). Pravova doktryna: zahalnoteoretychnyi analiz [Legal doctrine: general theoretical analysis]. Kharkiv [in Ukrainian].

11. Krupchan, O.D. (2012). Orhanizatsiia vykonavchoi vlady v Ukraini [Organization of executive power in Ukraine]. Extended abstract of doctoral's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

12. Halunko, V., Dikhtiievskyi, P., Kuzmenko, O., Stetsenko, S. etal. (2018). Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine]. Kherson: OLDI-PLIUS [in Ukrainian].

13. Yakovliev, I.P. (2016). Formy i metody publichnoho administruvannia u derzhavnii mytnii spravi [Forms and methods of public administration in state customs affairs]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa [in Ukrainian].

14. Halunko, V., Pravotorova, O. (2021). Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine]. Kherson: OLDI-PLIUS [in Ukrainian].

15. Zakon Ukrainy «Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy» [The Law of Ukraine « On National Security of Ukraine»»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2469-19#Text [in Ukrainian].

16. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy «Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy» [Decree of the President of Ukraine «On the decision of the National Security Council «On the National Security Strategy of Ukraine»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/2020 [in Ukrainian].

17. Zakon Ukrainy «Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo» [The Law of Ukraine «About public-private partnership»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2404-17 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru