Державний суверенітет України: забезпечення та захист в сучасних умовах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, м. Київ

Державний суверенітет України: забезпечення та захист в сучасних умовах

Крусян Анжеліка Романівна

доктор юридичних наук, професор

Заслужений юрист України

провідний науковий співробітник

Анотація

захист державний суверенітет

Державний суверенітет є важливою політико-правовою властивістю та необхідною умовою існування держави, що обумовлює значущість його забезпечення та захисту особливо в умовах війни.

Обґрунтовується, що основними детермінантами захисту державного суверенітету України в сучасних умовах війни є воєнне протистояння РФ, посилення оборони України та перемога України у цій війні, відновлення територіальної цілісності України. При цьому акцентується увага на тому, що Україна має рішучий намір повністю звільнити свою територію без будь-яких поступок, що відповідає нормам міжнародного права та підтримується міжнародним співтовариством. Отже, відновлення територіальної цілісності України має важливе значення як для забезпечення державного суверенітету України, так і для забезпечення стабільності міжнародної системи.

Детермінантами забезпечення державного суверенітету в умовах війни є: забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України, зокрема, забезпечення прав і свобод громадян та визначення особливостей правового режиму на тимчасово окупованій території України; міжнародне забезпечення суверенних інтересів України на основі принципів поваги до державного суверенітету та невтручання у внутрішні справи держави за допомогою міжнародно-правових гарантій.

Доводиться, що посилення оборони для відсічі збройної агресії РФ та поновлення територіальної цілісності України це головні, але не єдині детермінанти системи забезпечення та захисту державного суверенітету України. Сучасна війна включає окрім військового компоненту боротьбу за допомогою інформаційних ресурсів та засобів (пропаганди, фейків, кіберзагроз, інформаційно-психологічного тиску тощо), що створює загрози інформаційній безпеці держави, що потребує відповідного забезпечення та захисту.

Визначені основні детермінанти забезпечення та захисту державного суверенітету України у період її повоєнної відбудови. Так, необхідно буде, перш за все, продовжувати зміцнення національної безпеки України, а також вирішити такі основні завдання: удосконалити систему державного управління через продовження реформ, пов'язаних з децентралізацією влади та ін.; здійснити демографічне вирівнювання через повернення населення; відновити економіку та інфраструктуру з подальшим їх розвитком на основі принципів економіки 21 ст.; завершити реформаційні процеси, пов'язані з реалізацією стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Ключові слова: суверенітет, державний суверенітет, забезпечення та захист державного суверенітету, війна, територіальна цілісність, національна безпека, інформаційна безпека.

Krusian Anzhelika Romanivna Doctor of Law, Professor, Honoured Lawyer of Ukraine, Leading Researcher, V.M. Koretskyi Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv

State sovereignty of ukraine: ensuring and protecting it in modern conditions

Abstract

State sovereignty is an important political and legal property and a necessary condition for the existence of the State, which determines the importance of its ensuring and protection, especially in times of war.

The author substantiates that the main determinants of protection of Ukraine's state sovereignty in the current conditions of war are military confrontation with Russia, strengthening of Ukraine's defence and Ukraine's victory in this war, and restoration of Ukraine's territorial integrity. It is emphasised that Ukraine is determined to fully liberate its territory without any concessions, which is in line with international law and supported by the international community. Thus, the restoration of Ukraine's territorial integrity is important both for ensuring Ukraine's state sovereignty and for ensuring the stability of the international system.

The determinants of ensuring state sovereignty in times of war are: ensuring state sovereignty of Ukraine in the temporarily occupied territories of Ukraine, in particular, ensuring the rights and freedoms of citizens and determining the specifics of the legal regime in the temporarily occupied territory of Ukraine; international protection of Ukraine's sovereign interests based on the principles of respect for state sovereignty and non-interference in the internal affairs of the state through international legal guarantees.

It is argued that strengthening defence to repel Russia's armed aggression and restoring Ukraine's territorial integrity are the main, but not the only, determinants of the system of ensuring and protecting Ukraine's state sovereignty. In addition to the military component, modern warfare includes the struggle with the help of information resources and means (propaganda, fakes, cyber threats, information and psychological pressure, etc.), which creates threats to the information security of the state, which requires appropriate provision and protection.

The author identifies the main determinants of ensuring and protecting the state sovereignty of Ukraine in the period of its post-war reconstruction. Thus, it will be necessary, first of all, to continue strengthening the national security of Ukraine, and also to solve the following main tasks: to improve the system of public administration through the continuation of reforms related to decentralisation of power, etc.; to carry out demographic levelling through the return of the population; to restore the economy and infrastructure with their further development based on the principles of the 21st century economy; to complete the reform processes related to the implementation of the strategic course of the State for Ukraine's full membership in the European Union.

Keywords: sovereignty, state sovereignty, ensuring and protecting state sovereignty, war, territorial integrity, national security, information security.

Постановка проблеми

Суверенітет відноситься до тих політико-правових властивостей держави, інтерес до яких не тільки не згасає з часом, але підвищується, зокрема, в надзвичайних умовах посягання на незалежність та територіальну цілісність країни. Незважаючи на наявність глибоких наукових напрацювань з теорії та практики суверенітету, залишаються дискусійними питання щодо його сутності, змісту, механізмів забезпечення тощо. Широкомасштабна збройна агресія РФ проти України, окупація частини території суверенної України актуалізують питання щодо забезпечення та захисту державного суверенітету України в сучасних умовах війни та у період повоєнної відбудови держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теорія суверенітету, має глибоке історичне коріння та процес своєї еволюції - від зародження ідеї суверенітету в середні віки у Франції та її відображення в працях Ж. Бодена; через розвиток вчення про суверенітет у західній політико-правовій думці ХVП-XVШ ст. та у вітчизняній конституційно-правовій думці XK-XX століть (у працях М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського, М. Міхновського, Ю. Бачинського та ін.); до сучасних концепцій (у працях Ю. Шемшученка, О. Скрипнюка, Н. Пархоменко, І. Куян, І. Кресіної, В. Горбатенко, О. Ющика та ін.). Весь цей період теорія суверенітету зазнавала суттєвих змін, детермінованих демократизацією та гуманізацією соціуму, розвитком світового та вітчизняного конституціоналізму, а також процесами політичної глобалізації. Попри велику кількість наукових досліджень, присвячених суверенітету, які є джерелами теорії суверенітету, у сучасній правовій науці продовжуються дискусії щодо визначення сутності, змісту, механізмів забезпечення цього складного політико-правового феномену. При цьому бракує наукових досліджень, присвячених проблематиці забезпечення та захисту державного суверенітету України в умовах війни та у період її повоєнної відбудови, що обумовлює мету статті.

Метою статті є дослідження особливостей та визначення основних детермінант забезпечення і захисту державного суверенітету України в сучасних умовах.

Виклад основного матеріалу

Державний суверенітет України традиційно трактують як «верховенство і самостійність державної влади України та незалежність і рівноправність України у зовнішніх відносинах» [1, с. 184]. У колективній монографії, присвяченій дослідженню правового забезпечення державного суверенітету України, державний суверенітет визначається як «юридична властивість, що характеризує верховенство, єдність та неподільність державної влади всередині країни та її незалежність на міжнародній арені, правову, політичну, економічну, соціальну самостійність» [2, с. 5].

Таким чином, державний суверенітет визначається як властивість сучасної держави. Такий науковий підхід простежується у визначенні, яке надає І.А. Куян, на думку якої, «державний суверенітет - це властивість держави як особливої публічної політико-правової організації володіти в межах своєї території верховенством, незалежністю, повнотою, самостійністю і єдністю своєї (державної) влади, що ґрунтується на інтересах і волі народу та закріплена в правових формах» [3, с. 169-170]. При цьому важливою у цій дефініції представляється конкретизація того, що ця влада «ґрунтується на інтересах і волі народу», тобто таким чином підкреслюється взаємозалежність народного суверенітету з державним, що кореспондує положенням ч. 1 ст. 5 Конституції України.

Ґрунтуючись на традиційному загальнотеоретичному підході, що ознаками держави є територія, населення та публічна влада, слід підтримати визначення державного суверенітету як властивості сучасної держави, що має свій прояв через верховенство, самостійність, неподільність і єдність державної влади.

В умовах демократизації суспільства, створення та утвердження демократичної, правової держави суверенітет набуває нових характеристик. Так, у сучасних реаліях суверенітет держави - це не стільки «свобода від», коли держава реалізує гасло «державна воля - найвищий закон», скільки «свобода для» [4, с. 20], а саме для утвердження незалежності, верховенства, самостійності державної влади, джерелом якої є народ та його воля. Звідси, забезпечення державного суверенітету в сучасних умовах, відповідно до еволюції принципу суверенності держави, постає як постійне посилення функціональної ефективності держави, підвищення рівня внутрішньої та зовнішньої безпеки, унеможливлення будь-яких спроб зовнішньої або внутрішньої експансії, які б мали своїм наслідком підрив цілісності держави, зменшення її економічного потенціалу, погіршення соціального забезпечення громадян, руйнацію основ конституційного ладу та конституціоналізму.

При цьому, критеріями державного суверенітету є ефективність державної влади, реальність конституційного ладу, стабільність та водночас сталий розвиток усіх сфер життєдіяльності держави та суспільства (економічної, політичної, правової, інформаційної, культурної тощо).

Державний суверенітет не відноситься до «статичних» (незмінних) ознак держави, адже через певні внутрішні або зовнішні чинники та обставини державний суверенітет може бути послабленим, підірваним та навіть втраченим. Тому постійною та найважливішою функцією держави є забезпечення та захист державного суверенітету. Адже, державний суверенітет є важливою політико-правовою властивістю та необхідною умовою існування держави, що обумовлює значущість його забезпечення.

Конституційно-правове забезпечення державного суверенітету - це системна, постійна діяльність (правотворча, правозастосовна та правоохоронна), що здійснюється суб'єктами конституційно-правових відносин з метою утвердження, гарантування, практичної реалізації та захисту верховенства, самостійності, неподільності та єдності державної влади України в межах її території та незалежності і рівноправності в зовнішніх відносинах.

Отже, забезпечення державного суверенітету включає і його захист, ці концепти змістовно пов'язані між собою.

При цьому забезпечення та захист суверенітету має відмінності в залежності від того, чи знаходиться держава у стані війни, чи - у стані миру. У кожному з цих періодів обґрунтованим є виокремлення детермінантів забезпечення та захисту суверенітету, що обумовлені об'єктивними факторами сучасної геополітики та внутрішньою і зовнішньою політикою України.

Сьогоденні забезпечення та захист державного суверенітету України реалізуються в умовах війни. При цьому, слід визначити, що широкомасштабні боєві дії, що відбуваються на території України, збройна агресія Росії, а також світова геополітична ситуація надають підстави визначити, що триває російсько-українська війна.

Водночас дискусійним залишається питання щодо співвідношення концептів «війна», «воєнний стан», «збройна агресія». Не ставлячи за мету розв'язання цього питання, слід тільки визначити, що обґрунтованим представляється використання терміну війна, виходячи з позицій: по-перше, національного законодавства (зокрема, співвідношення концептів «воєнний стан» та «стан війни» як взаємопов'язаних організаційно-правових заходів єдиного механізму «відсічі збройної агресії проти України», визначеного у ст. 4 Закону України «Про оборону України»); вітчизняної правотворчої практики (зокрема, застосування концепту «війна» у нормативно-правових актах, наприклад в Указах Президента України «Про визначення збитків, завданих Україні внаслідок війни» від 17 травня 2022 р., «Питання Національної ради з відновлення України внаслідок війни» від 21 квітня 2022 р. та ін.); громадянської свідомості, а саме визначення українською громадськістю стану широкомасштабної збройної агресії РФ та загальнонаціонального оборонного спротиву суверенної України - російсько-українською війною; міжнародного права, відповідно до якого збройна агресія РФ проти України має ознаки війни (зокрема, цей висновок відповідає визначенню агресії, затвердженому Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 р., положенням Женевських конвенцій 1949 р. та ін.). Отже, слід говорити про особливості сучасного захисту державного суверенітету України в умовах війни.

Системний аналіз політичних реалій, агресивних дій рф та заяв очільників російської владної верхівки щодо України (про так звані «демілітаризацію» та «денацифікацію») надають підстави визначити, що мета війни РФ - знищення української державності та української національної ідентичності. Це підтверджується тим, що Росією знищується інфраструктура України, економіка та все, що створює державницьку суб'єктність, крім того, руйнуються заклади освіти і культури, відбувається примусова паспортизація громадян України, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, примусове вивезення українських дітей за кордон тощо.

Отже, детермінантом захисту державного суверенітету в умовах війни є воєнне протистояння Росії, адже через збройну агресію РФ Україна отримала право на воєнний спротив для захисту свого суверенітету.

Звідси, важливим є необхідність посилення оборони України. Українська армія з перших днів російського збройного нападу демонструє героїзм, проте вона потребує сучасного озброєння, запровадження новітніх технологій у військово-промисловому комплексі, максимального використання професійного кадрового потенціалу. Україна потребує міжнародної допомоги у цій війні, адже попри всі героїчні зусилля ЗСУ, успіх України у цій боротьбі багато у чому залежить від надання західної військово-технічної допомоги, її обсягів та вчасності, плідної та результативної співпраці з такими партнерами України як ЄС, НАТО, США, Велика Британія, Франція, Німеччина, країни Балтії. Тим більш, що це війна не тільки України, адже «війна Росії проти України загрожує основоположним принципам міжнародної системи»[5].

Детермінантами забезпечення державного суверенітету в умовах війни є: забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України, зокрема, забезпечення прав і свобод громадян та визначення особливостей правового режиму на тимчасово окупованій території України [6]; міжнародне забезпечення суверенних інтересів України на основі принципів поваги до державного суверенітету та невтручання у внутрішні справи держави за допомогою міжнародно-правових гарантій [7, с. 104].

Зокрема на забезпечення державного суверенітету України спрямовані 10 пунктів «Формули миру», які охоплюють основні аспекти агресії рф проти України та які засновані на принципах міжнародного права, серед яких: радіаційна та ядерна безпека; продовольча безпека; енергетична безпека; звільнення всіх полонених і депортованих; виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку; виведення російських військ і припинення бойових дій; повернення справедливості; протидія екоциду; недопущення ескалації; фіксація закінчення війни.

Конкретні плани реалізації п'яти пунктів «Формули миру» (ядерна, енергетична та продовольча безпека, гуманітарний напрямок (звільнення полонених та депортованих осіб), відновлення територіальної цілісності України та світового порядку) були презентовані та обговорені під час міжнародного саміту на Мальті 28 жовтня 2023 за участю 66 держав світу. При цьому, як відзначає Президент України, «за рік, що минає, наша Формула миру поступово стає глобальною - дедалі більше країн світу та міжнародних організацій приєднуються до роботи заради реалізації Формули миру. І результатом саме цих спільних дій може стати відновлення територіальної цілісності нашої держави та повної сили міжнародного права, тобто надійного й справедливого миру» [8]. Адже міжнародний принцип поваги до державного суверенітету включає неприпустимість будь-якого посягання на територіальну цілісність держави. В Декларації про принципи міжнародного права [9] при характеристиці суверенної рівності держав підкреслюється, що територіальна цілісність та політична незалежність держави є недоторканними. При цьому варто зазначити, що принцип територіальної цілісності держави є нерозривно поєднаним не тільки з принципом поваги до державного суверенітету, але й з такими принципами міжнародного права як незастосування сили або загрози силою, мирне розв'язання міжнародних суперечок. Слід констатувати, що рф порушила всі основні принципи міжнародного права.

Отже, важливим детермінантом забезпечення державного суверенітету є відновлення територіальної цілісності України.

При цьому слід акцентувати увагу на тому, що Україна має рішучий намір повністю звільнити свою територію без будь-яких поступок. Це рішення підтримує українське суспільство. Так, за даними опитування суспільної думки, 82% українців підтримують позицію Президента України та відмовляються від будь-яких територіальних поступок [10].

У Заяві Верховної Ради України «Про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя», зокрема, визначено, що «відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону, у тому числі деокупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також забезпечення державного суверенітету України є ключовою умовою завершення війни. Припинення війни, розв'язаної російською федерацією проти України, шляхом будь-яких територіальних поступок державі-агресору є неприпустимим» [11]. Саме ця заява парламенту України враховується при формуванні та реалізації державної політики у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, зокрема при підготовці відповідних проєктів нормативно-правових актів. Крім того, текст Заяви було направлено до міжнародних організацій (до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, національних урядів та парламентів держав - учасниць самітів Міжнародної Кримської платформи [12]) для отримання міжнародної підтримки.

Слід відзначити, що на експертну думку зарубіжних учених, одним зі стовпів міжнародних відносин є суверенітет, який охоплює територіальну цілісність. Масштабні міждержавні війни були винятковими після закінчення Другої світової війни через значення, яке надавалося державному суверенітету та його внеску у стабільність міжнародної системи. Шляхом вторгнення та приєднання частини території України Росія серйозно порушила суверенітет України. При цьому підкреслюється, що «поступиться вимогам Росії означає послабити міжнародні вимоги про державний суверенітет та знизити поріг для майбутніх порушень територіальної цілісності в інших частинах світу» [13, с. 418]. Так, обґрунтовується висновок, що спроба силового приєднання українських територій може призвести до того, що міжнародна норма державного суверенітету значно втратить своє значення і якщо міжнародне співтовариство погодиться з цими порушеннями, зневага державному суверенітету та анексія територій можуть стати прийнятними. При цьому підкреслюється, що «прийняття російських територіальних претензій могло б стабілізувати міжнародну систему в короткостроковій перспективі, однак слід очікувати, що поступка російським вимогам дестабілізує міжнародну систему в цілому в довгостроковій перспективі» [13, с. 427].

Отже, відновлення територіальної цілісності України має важливе значення як для забезпечення державного суверенітету України, так і для забезпечення стабільності міжнародної системи.

Посилення оборони для відсічі збройної агресії Росії та поновлення територіальної цілісності України це головні, але не єдині детермінанти системи забезпечення та захисту державного суверенітету України. Сучасна війна включає окрім військового компоненту, боротьбу за допомогою інформаційних ресурсів та засобів (пропаганди, фейків, кіберзагроз, інформаційно-психологічного тиску тощо), що створює загрози інформаційній безпеці держави. Зокрема, російська влада широко та всебічно використовує інформаційну зброю для пропаганди «руського миру», сепаратизму за етнічною, мовною, релігійною та ін. ознаками, для виправдання війни. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конституції України забезпечення інформаційної безпеки поряд з захистом державного суверенітету належить до найважливіших функцій держави. Це конституційне положення та вищенаведене визначення державного суверенітету надають підстави проводити прямий зв'язок між забезпеченням державного суверенітету та інформаційною безпекою, а також виокремлювати «інформаційний суверенітет України», що потребує захисту.

Беззаперечним є те, що війна буде завершена та Україна як суверена та незалежна держава уже сьогодні має дбати про своє мирне майбутнє.

У період післявоєнної відбудови України необхідно буде, перш за все, продовжувати зміцнення національної безпеки України. Як відмічається в літературі, необхідним є «навчитися жити в режимі постійної російської військової загрози, побудувати такі ЗСУ як могли б самостійно, без союзників протистояти ЗС Росії та створити реальну, дієву та ефективну систему світової безпеки» [14].

Крім того, для ефективної післявоєнної відбудови потрібно вирішити такі основні проблеми: удосконалити систему державного управління через продовження реформ, пов'язаних з децентралізацією влади та ін.; здійснити демографічне вирівнювання через повернення населення; відновити економіку та інфраструктуру (вже сьогодні необхідно працювати над «Планом Маршала») з подальшим їх розвитком на основі принципів економіки 21 століття; завершити реформаційні процеси, пов'язані з реалізацією стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору.

Висновки

Отже, державний суверенітет є важливою політико-правовою властивістю та необхідною умовою існування держави, що обумовлює значущість його забезпечення і захисту.

Основними детермінантами забезпечення та захисту державного суверенітету України в сучасних умовах є: воєнне протистояння рф та перемога України у цій війні; забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України, зокрема, забезпечення прав і свобод громадян та визначення особливостей правового режиму на тимчасово окупованій території України; міжнародне забезпечення суверенних інтересів України на основі принципів поваги до державного суверенітету та невтручання у внутрішні справи держави за допомогою міжнародно-правових гарантій; відновлення територіальної цілісності України, що має важливе значення як для забезпечення державного суверенітету України, так і для забезпечення стабільності міжнародної системи; забезпечення інформаційної безпеки України; продовження зміцнення національної безпеки України у повоєнний період та вирішення інших завдань, спрямованих на забезпечення державного суверенітету та утвердження України як суверенної і незалежної держави, повноправного члена світового та європейського співтовариства.

Література

1. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. 2-ге вид., переробл. і доповн. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2012. 1020 с.

2. Правове забезпечення державного суверенітету України: монографія / Ю.С. Шемшученко, В.М. Шаповал, І.О. Кресіна, В.П. Горбатенко, І.В. Алєксєєнко, О.В. Скрипнюк, Д.Є. Прокопов, І.А. Куян, О.І. Ющик, Д.М. Лук'янець, О.М. Костенко, В.О. Антонов, Н.М. Пархоменко, О.В. Батанов, З.М. Макаруха / За заг. ред. акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. Київ: Вид-во «Юридична думка», 2011. 300 с.

3. Куян І.А. Суверенітет: проблеми теорії і практики: конституційно-правовий аспект: монографія. Київ : ВЦ «Академія», 2013. 560 с.

4. Скрипнюк О.В. Проблеми забезпечення державного суверенітету України на сучасному етапі (конституційно-правовий аспект). Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 2 (77). С. 18-26.

5. Див.: Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України: Закон України від 15 квітня 2014 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text.

6. Блінкен пояснив, чому США не дадуть Путіну завоювати Україну. Інформаційне агентство ASPI. 12.08.2022. URL: https://aspi.com.ua/news.

7. Кравцова З.С. Конституційно-правові гарантії державного суверенітету України. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2023. № 1. С. 101-105.

8. Наша Формула миру поступово стає глобальною. В.О. Зеленський звернувся до учасників зустрічі щодо Української Формули миру. Цензор.Нет. 28.10.2023. URL: https://censor.net/ua/v3452253.

9. Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй: Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 2625 (XXV) від 24.10.1970 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_569.

10. Готовність до територіальних поступок для якнайшвидшого завершення війни: результати телефонного опитування, проведеного 13-18 травня 2022 року. Київський міжнародний інститут соціології. URL: https://www.kiis.com.ua.

11. Про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя: Заява Верховної Ради України. Схвалено Постановою Верховної Ради України від 23 серпня 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3333-20#Text.

12. Про Заяву Верховної Ради України про пріоритетні напрями державної політики України у сфері деокупації, реінтеграції і відновлення Автономної Республіки Крим та міста Севастополя: Постанова Верховної Ради України від 23 серпня 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3333-20#Text.

13. Kas van der Horst. The war in Ukraine: Altering the norm of state sovereignty? Militaire spectator. 2023. N. 9. Р. 418-429. URL: https://militairespectator.nl/artikelen/war-ukraine-altering-norm.

14. Жданов І. Велика геополітична шахівниця: як не програти Україні у Четвертій світовій війні. Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». 30.05.2022. URL: https://interfax.com.ua/news/blog/835672.html.

References

1. Shemshuchenko, Ju.S. (2012). Velikij enciklopedichnij juridichnij slovnik [Large encyclopedic legal dictionary]. Ki'tv: Vid-vo «Juridichna dumka» [in Ukrainian].

2. Shemshuchenko, Ju.S., Shapoval, V.M., Kresma, TO., Gorbatenko, V.P., Alєksєєnko, T.V., Skripnjuk, O.V., Prokopov, D., Kujan, LA., Jushhik, O.L., Luk'janec', D.M., Kostenko, O.M., Antonov, V.O., Parhomenko, N.M., Batanov, O.V., Makaruha, Z.M. (2011). Pravove zabezpechennja derzhavnogo suverenitetu Ukrami [Legal provision of state sovereignty of Ukraine]. Ki'iv: Vid-vo «Juridichna dumka» [in Ukrainian].

3. Kujan, I.A. (2013). Suverenitet:problemi teoru іpraktiki: konstitucijno-pravovij aspekt [Sovereignty: problems of theory and practice: constitutional and legal aspect]. Ki'tv: VC «Akademqa» [in Ukrainian].

4. Skripnjuk, O.V. (2014). Problemi zabezpechennja derzhavnogo suveremtetu Ukrami na suchasnomu etap! (konstitucyno-pravovij aspekt) [Problems of ensuring the state sovereignty of Ukraine at the current stage (constitutional and legal aspect)]. Visnik Nacional'noї akademn pravovih nauk Ukrami - Bulletin of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 2 (77), 18-26 [in Ukrainian].

5. Zakon Ukrami “Pro zabezpechennja prav і svobod gromadjan ta pravovij rezhim na timchasovo okupovamj teritoru Ukrami” [The Law of Ukraine “On ensuring the rights and freedoms of citizens and the legal regime in the temporarily occupied territory of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text [in Ukrainian].

6. Bhnken pojasniv, chomu SShA ne dadut' Putinu zavojuvati Ukramu [Blinken explained why the USA will not allow Putin to conquer Ukraine]. spi.com.ua Retrieved from https://aspi.com.ua/news [in Ukrainian].

7. Kravcova, Z.S. (2023). Konstitudjno-pravovi garantu derzhavnogo suveremtetu Ukrami [Constitutional and legal guarantees of state sovereignty of Ukraine.]. Elektronne naukove vidannja «Analitichno-porivnjal'ne pravoznavstvo» - Electronic scientific publication "Analytical and comparative jurisprudence", 1, 101-105. [in Ukrainian].

8. Nasha Formula miru postupovo staє global'noju [Our Peace Formula is gradually becoming global]. censor.net Retrieved from https://censor.net/ua/v3452253 [in Ukrainian].

9. Rezoljudja General'no't Asamble't OON “Deklaradja pro principi mdhnarodnogo prava, shho stosujut'sja druzhmh vMnosin ta spivrobitnictva mdh derzhavami vMpovMno do Statutu Orgamzacn Ob^dnanih Nacrj” [UN General Assembly Resolution “Declaration on the principles of international law relating to friendly relations and cooperation between states in accordance with the Charter of the United Nations”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/995_569 [in Ukrainian].

10. Gotovnist' do teritorial'nih postupok dlja jaknajshvidshogo zavershennja vijni: rezul'tati telefonnogo opituvannja, provedenogo 13-18 travnja 2022 roku [Willingness to make territorial concessions to end the war as soon as possible: results of a telephone survey conducted on May 13-18, 2022]. www.kiis.com.ua. Retrieved from https://www.kiis.com.ua [in Ukrainian].

11. Zajava Verhovnoi Radi Ukraini “Pro prioritetni naprjami derzhavno'i politiki Ukraini u sferi deokupacii, reintegracii і vidnovlennja Avtonomnoi Respubliki Krim ta mista Sevastopolja” [Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine “On the priority directions of the state policy of Ukraine in the field of de-occupation, reintegration and restoration of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3333-20#Text [in Ukrainian].

12. Postanova Verhovnoi Radi Ukraini “Pro Zajavu Verhovnoi Radi Ukraini pro prioritetni naprjami derzhavno'i politiki Ukraini u sferi deokupacii, reintegracii i vidnovlennja Avtonomnoi Respubliki Krim ta mista Sevastopolja” [Resolution of the Verkhovna Rada of Ukraine “On the Statement of the Verkhovna Rada of Ukraine on the priority directions of the state policy of Ukraine in the field of deoccupation, reintegration and restoration of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3333-20#Text [in Ukrainian].

13. Kas van der Horst (2023). The war in Ukraine: Altering the norm of state sovereignty? Militaire spectator, 9, 418-429. Retrieved from https://militairespectator.nl/artikelen/war-ukraine-altering-norm [in English].

14. Zhdanov, І. Velika geopolitichna shahivnicja: jak ne prograti Ukraini u Chetvertij svitovij vijni [The great geopolitical chessboard: how not to lose to Ukraine in the Fourth World War]. interfax.com.ua Retrieved from https://interfax.com.ua/news/blog/835672.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru