Імплементація зарубіжного досвіду з цифрового розвитку та електронного врядування у сфері публічного управління та адміністрування в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Центральний інститут післядипломної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПНУ

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ З ЦИФРОВОГО РОЗВИТКУ ТА ЕЛЕКТРОНОГО ВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА АДМІНІСТРУВАННЯ В УКРАЇНІ

Рачинський Анатолій Петрович доктор наук з державного управління,

Ларіна Наталія Борисівна кандидат педагогічних наук, доцентка

Ларін Станіслав Васильович кандидат наук

з державного управління, к.з держ.упр., доцент

Анотація

У статті здійснено аналіз зарубіжного досвіду з цифрового розвитку та електронного врядування у сфері публічного управління та адміністрування на прикладі Республіки Корея та можливість його імплементувати в український контекст. Адже успіх Південної Кореї на шляху побудови електронного урядування є беззаперечним та визнаним у світі. Авторами узагальнені праці вітчизняних та зарубіжних науковців з означеної проблеми, представлено чотири етапи побудови електронного уряду в Південній Кореї. На першому етапі основна увага зосередилась на внутрішній автоматизації обробки даних та інформуванні громадян, автоматизації діяльності всіх відомств, внутрішніх урядових робочих процесів на засадах цифрових технологій, формуванні інфраструктури електронного уряду.

Другий етап вже був орієнтований на громадян та інтерактивну взаємодію «громадяни - уряд», наданні перших електронних послуг, підвищенні ефективності і прозорості державного управління завдяки здійсненню адміністративної реформи.

Третій етап розбудови електронного уряду був людиноцентричним, забезпечував відкритий доступ до даних для повної взаємодії з державою, передбачення потреб громадянина в державних послугах. На четвертому етапі, в Південній Кореї реалізується стратегія розумного уряду, що орієнтована на перехід до максимального використання мобільних пристроїв і переведення всіх державних послуг у формат мобільних додатків до смартфонів. Досліджено, що ключовим елементом успіху є доступність інформації та зручність з можливістю індивідуалізувати урядову інформацію та необхідні послуги. електронний врядування публічний управління

Обґрунтовано можливості та перспективи використання корейського досвіду для підвищення ефективності цифрового розвитку та електронного врядування у публічному управлінні та адмініструванні в Україні, що може сприяти розвитку економіки, культури, освіти, охорони здоров'я, забезпечити глибокий інтеграційний підхід до цифрової трансформації та популяризації національних цінностей.

Ключові слова: цифровий розвиток, електронне врядування, електронний уряд, імплементація зарубіжного досвіду, державна політика, захист національних цінностей, публічне управління та адміністрування.

Annotation

Rachynskyi Anatolii Petrovych Doctor of Science in Public Administration, Professor of the Department of Regional Policy, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service of the Taras Shevchenko National University of Kyiv

Larina Nataliia Borysivna Candidate of Pedagogic Sciences, Associate Professor at the Department of Public Policy, Educational and Scientific, Institute of Public Administration and Civil Service of the Taras Shevchenko National University of Kyiv,

Larin Stanislav Vasyliovych State Institution of Higher Education University of Educational Management of National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Candidate of Science in Public Administration, Assoziate Professor

IMPLEMENTATION OF FOREIGN EXPERIENCE IN DIGITAL DEVELOPMENT AND E-GOVERNANCE IN THE FIELD OF PUBLIC ADMINISTRATION AND MANAGEMENT IN UKRAINE

The article analyses the foreign experience of digital development and e-governance in the field of public administration and management on the example of the Republic of Korea and the possibility of its implementation in the

Ukrainian context. After all, South Korea's success in building e-govemment is undeniable and recognised worldwide. The authors summarise the works of domestic and foreign scholars on this issue and present four stages of e -government development in South Korea.

The first stage focused on internal automation of data processing and informing citizens, automation of activities of all departments, internal governmental work processes based on digital technologies, and formation of the egovernment infrastructure. The second stage was already focused on citizens and interactive interaction between citizens and the government, the provision of the first electronic services, and increasing the efficiency and transparency of public administration through administrative reform.

The third stage of e-government development was human-centric, providing open access to data for full interaction with the state and anticipating the needs of citizens for public services. At the fourth stage, South Korea is implementing a smart government strategy focused on the transition to the maximum use of mobile devices and the transfer of all government services to the format of mobile applications for smartphones. It is proved that the key element of success is the availability of information and convenience with the ability to individualise government information and necessary services.

The author substantiates the possibilities and prospects of using the Korean experience to improve the efficiency of digital development and e-governance in public administration and management in Ukraine, which can contribute to the development of economy, culture, education, healthcare, and ensure a deep integration approach to digital transformation and promotion of national values.

Keywords: digital development, e-governance, e-government, implementation of foreign experience, public policy, protection of national values.

Постановка проблеми

Секрет спіху Південної Кореї з розвитку передових технологій сягає корінням в 1940-і роки. Після ІІ Світової війни, коли півострів був поділений на дві частини уздовж 38 -ї паралелі північної широти під радянську та американську зони відповідальності, і проголошена Перша Республіка, яка була заснована 15 серпня 1948 року як Республіка Корея, під керівництвом проамериканського політика Лі Син Мана. А вже 9 вересня лідер комуністичної партії Північної Кореї Кім Ір Сен заснував на довгий час іншу державу, яка стала символом авторитаризму та тоталітаризму - КНДР, осередком комунізму на Сході. Війна між Південною та Північною Кореєю остаточно зруйнувала всі економічні та політичні зв'язки в регіоні, залишивши аграрний південь та промислову північ півострова без будь -яких надій на порозуміння, а Південна Корея стала однією з найбідніших держав світу з переважно аграрною економікою, яка не працювала, а сільськогосподарські землі внаслідок довготривалої війни були непридатними до використання [Андрєєва, 2019].

Уряд Лі Син Мана (тобто Першої Республіки Корея) проіснував до 1960 року. В цей час було організовано перший національний протест, який виявив потребу населення у майбутніх політичних змінах. Після військового перевороту 1961 року прийшов до влади Військово-революційний комітет на чолі з генералом Пак Чон Хі, який проявив себе як диктатор, а через кілька років вже законно був обраним Президентом Південної Кореї. В цей же період Республіка Корея обирає середній шлях розвитку між капіталізмом і соціалізмом з орієнтацією на людину і її потреби. Проте ця ідея насаджувалась суспільству не демократичним шляхом, адже в останні 7 років свого правління (до самого вбивства в 1979 році) генерал Пак Чон Хі перетворився на тирана, а режим аж ніяк не можна було назвати демократичним. Водночас, враховуючи складну економічну ситуацію в країні, в цей період почалися соціально-економічні реформи, які стали основою подальшого економічного розвитку та перетворень країни в «економічне чудо» [Андрєєва, 2019].

Однією з найпоширеніших версій є забезпечення послідовної та незмінної політики економічного розвитку Кореї шляхом зростання тиранії в Південній Кореї. Підприємництво і збагачення не заборонялися, це було частиною політики розвитку держави, внаслідок впровадження яких не тільки швидко почала розвиватися корейська промисловість, а й соціальний статус бізнесменів змінився з шахраїв на капітанів промисловості. Сьогодні Республіка Корея є одним з лідерів у доступі до широкосмугового Інтернету та розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, серед який чільне місце належить цифровому розвитку та електронному врядуванні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасний світ відзначає збільшення інтересу до цифрового розвитку та електронного врядування у різних галузях суспільного життя. Важливим аспектом цього розвитку є впровадження цифрових рішень у сфері публічної управління та адміністрування. Державна політика цифрового розвитку сфери публічного управління та адміністрування в Республіці Корея може надати корисний досвід для України, спираючись на аналіз останніх досліджень та публікацій, взаємне партнерство між Україною та Республікою Корея.

Дослідження про стратегію успіху Південної Кореї щодо розвитку е-урядування в організації державного управління сьогодні представлені відомими вітчизняними ученими та практиками з різних наукових шкіл, зокрема, Ольгою Андрєєвою [Андрєєва, 2019], Євгенією Архіповою [Архіпова, 2015], Іриною Бовсунівською [Бовсунівська, 2017], Світланою Чукут [Чукут, 2019] та Станіславом Петьком [Петько, 2022], який продовжив естафету, досліджуючи трансформаційні процеси та результати у сфері державного урядування Республіці Кореї. Автор окреслює значимість інтеграції ІКТ в державний апарат, у підтримці малого та середнього бізнесу південнокорейськими урядовими організаціями, направлення адміністративних послуг на ефективне використання ІКТ надійних, безпечних, швидких та доступних державних послуг людям за допомогою відкритих цифрових урядових платформ [Петько, 2022: URL].

Доцільно акцентувати увагу на дослідженнях зарубіжних учених - Д. Гріффіна, Ф. Треворроу, Е. Халпіна (Griffin, (Trevorrow, Halpin, 2007) та ін. щодо здійснення четвертої промислової революції на прикладі інвестиційного розвитку електронного врядування Республіки Кореї після довготривалої війни з Північною Кореєю. Такий досвід є цінним для України, яка півтора роки поспіль живе в умовах воєнного стану внаслідок широкомасштабної війни, розв'язаною країною -агресоркою росією, понад 9 років воєнних дій на Донбасі та окупацією Криму.

Практичним питанням електронного урядування в Республіці Корея були присвячені також роботи фахівців-практиків Міністерства цивільної адміністрації та безпеки (Government 3.0 & E-Government in Korea, URL), Національної агенції з інформаційного суспільства (HyKon Kim, URL), Сеульського університету (Hyun-Sung Kim, URL). Тож є всі підстави щодо дослідження можливостей імплементувати досвід дружньої Республіки Корея в Україну, тим паче, що історія обох країн має багато спільного в боротьбі за свою незалежність.

Мета статті - дослідження зарубіжного досвіду цифрового розвитку та електронного врядування у сфері публічного управління та адміністрування Республіки Корея та можливості його імплементації в Україні як одного з механізмів захисту національних цінностей.

Виклад основного матеріалу

Відлік впровадження електронного урядування у Республіці Корея починається з 80-х років, коли Міністерство державної адміністрації та внутрішніх справ започаткувало впровадження ІКТ в уряді на базі Національної магістральної комп'ютерної мережі, до складу якої входило п'ять національних мереж. У 1993 році була реалізована програма Швидкісної інформаційної магістралі, що стало підставою для створення Міністерства інформації та зв'язку. Наявність доступності державних інформаційних послуг для громадськості через Інтернет значно зросла наприкінці 1990-х років. А вже у 2002 році було анонсовано будівництво Уряду участі, внаслідок якого Дорожня карта електронного уряду у 2003 році визначила детальні цілі та шляхи розвитку електронного урядування. У розвитку електронного уряду Республіки Корея пройшла кілька етапів (від ідеї побудови світовому лідеру, який впевнено тримає першість місця у всіх світових рейтингах), що підтверджується світовими рейтингами за рівнем розвитку електронного уряду, який будується на основі індексу розвитку e-Government і публікується кожні два роки у звіті ООН під назвою «UN E-Government Survey». В 2010, 2012 та 2014 роках Республіка Корея займала перше місце, в 2016 та 2018 роках - третє (після Британії та Австралії, Данії та Австралії). З 2010 року Республіка Корея також займає перше місце за індексом участі всіх відомств в електронному урядуванні. Зокрема, в доповіді за 2012 рік ООН відзначила, що Республіка Корея разом з США, Норвегією та Данією є тією країною, де повністю впроваджена система електронного єдиного вікна, тобто усі сервіси електронного урядування зібрані в одному електронному порталі [Embracing Innovation in Government Global Trends 2018, 2020].

На рис. 2 представлені результати проведення дослідження ООН щодо електронного уряду 2020.

Цифровий уряд у дії для сталого розвитку. «Індекс розвитку електронного уряду за 2020 р. Дані свідчать, що лідерами розвитку електронного уряду за 2020 рік стали високорозвинуті країни, переважно європейського континенту, де на першій сходинці Данія із показником EDGI = 0.9758, третій - Естонія, з показником EDGI = 0.9473, а на другій - Республіка Корея (EDGI = 0.9560). Окрім згаданих країн у першій десятці знаходяться ще 4 країни, які представляють європейський континент, 2 країни з Океанії та 1 країна - Північноамериканська.

Таблиця 1

Республіка Корея в «Індексі розвитку електронного уряду» за 2020 р. [за 22. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Reports/UN-E-Govemment-Survey-2020, с. 259-265]

Аналізуючи «Індекс електронної участі», ми сфокусуємо свою увагу на використанні громадянами доступу до відкритої публічної інформації, залучаючи при цьому їх у процес обговорення та прозорості прийняття рішень з боку влади, де електронне прийняття рішень розширює права та можливості громадян шляхом їх спільної співпраці з представниками органів влади щодо розробки варіантів внесення правок в ті чи інші управлінські рішення, закони, видатки місцевих бюджетів та ін. [Петько, 22: URL], (див. табл. 2).

Таблиця 2

Республіка Корея в «Індексі електронної участі» за 2020 р. та його використання за трьома етапами [за 22. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Reports/UN-EGovernment-Survey-2020, с. 259-265]

Як бачимо на таблиці 2, лідерами рейтингу виступають Республіка Корея, США та Естонія з показниками EPI в 1 базисну одиницю, Україна отримала 46 сходинку поряд з Румунією та Узбекистаном, маючи показник EPI у 0.8095 пунктів, а замикають рейтинг індексу малорозвинені країни з низьким рівнем EPI: КНДР, Лівія та Еритрея [Петько, 22: URL].

Розглянемо шлях розвитку Республіки Кореї в електронному врядуванні. На думку дослідниці О. Андрєєвої доцільно виокремити чотири етапи електронного врядування в Республіці Кореї [Андрєєва, 2019], які детально представлено в таблиці 3. (див табл.3).

Таблиця 3

Перший етап розвитку електронного врядування в Республіці Кореї [за О. Андрєєвою, 2019]

Науковець стверджує [Андрєєва, 2019], що досягнення Уряду 1.0 полягало у впровадження ІКТ (1960-1970 рр.), у рамках якого автоматизовано діловодство у державних установах, встановлення комп'ютерів, створенні Комітету з координації розвитку комп'ютеризації, а ще пізніше - розробці та впровадженні П'ятирічної стратегії інформатизації державного управління, завдяки яким виокремлено інкубаційну стадію (1980-1990 рр.) [Андрєєва, 2019].

Підготовча стадія першого етапу (1990-2000 рр.) сприяла створенню Національної комп'ютерної мережі, що включала підмережі: безпеки та оборони, управління фінансами, освіти і науки. Таким чином, етапний підхід сприяв розвитку законодавчої бази, прийняттю законів «Про створення і використання комп'ютерної мережі» та «Про захист комп'ютерних програм». За підтримки Міністерства інформації і комунікації був розроблений План створення основи для інформаційної супермагістралі, проведена перша конференція з питань розвитку інформатизації, в мережі «Інтернет» з'явився офіційний портал, на якому можна було отримати інформаційні послуги; видана низка указів Президента, що визначали принципи використання адміністративної інформації. Таким чином, Уряд 1.0 став рушійним фактором масштабної інформатизації країни, що не пройшла повз жодне державне відомство, установу чи громадянина. На цьому етапі було закладено основи ідеї взаємодії уряду з громадянами за допомогою ІКТ [Андрєєва, 2019; Чукут, 2010].

В таблиці 2 представлено Уряд 2.0, який визначив другий етап розвитку е-врядування, зорієнтованого на громадян, взаємодію з ними, що здійснюється у онлайнформі та інтерактивно. У період з 2001 до 2007 р. розширився спектр електронних послуг, здійснювалося повне переведення усіх процесів на цифрові технології. Після закінчення другого етапу спектр електронних послуг для громадян і бізнесу збільшився, підвищилася ефективність і прозорість управління за рахунок проведення адміністративної реформи, була забезпечена взаємодія між інформаційними системами електронного уряду. E-Government: початковий період (2001-2002 рр.). Засновано Президентський комітет з державних інновацій та децентралізації (PCGID). Його завдання полягало в тому, щоб зробити уряд Кореї більш відкритим, прозорим та ближчим до людей.

Таблиця 4

Другий етап розвитку електронного врядування в Республіці Кореї (за О. Андрєєвою, 2019)

E-Government: період росту (2003-2007 рр.). Визначені основні принципи е-урядування в Адміністрації Президента, а потім і Дорожня карта електронного урядування для уряду, які складалися з 4 інноваційних напрямків, 10 програм та 31 проєкта.

Третій етап розбудови електронного уряду (Уряд 3.0), що орієнтований на конкретну людину, забезпечував відкритий доступ до даних, які необхідні для взаємодії з державою, прагнув передбачити потреби громадянина в державних послугах. Державні послуги надавалися за допомогою мобільних пристроїв. У період з 2008 до 2012 року проводилася інтеграція інформаційних систем електронного уряду для забезпечення безперебійного надання електронних послуг громадянам. Показовим прикладом є послуга з отримання фінансової допомоги, коли після подачі заяви на отримання допомоги в уповноваженому відомстві в режимі реального часу співробітник (чиновник) отримує інформацію про нерухомість, транспортні засоби, факти перетину кордонів, доходи, інші факти отримання фінансової допомоги, штрафи та іншу інформацію про особу, яка подала заяву.

Таблиця 5

Третій етап розвитку електронного врядування в Республіці Кореї [за О. Андрєєвою, 2017]

Зібрана інформація допомагає впевнитися в тому, що особа, яка подала заяву, дійсно потребує державної підтримки. В результаті було окреслено 5 сфер, 21 програму та 72 проєкти з інформатизації.

Уряд 4.0/ Республіки Кореї з 2013 року реалізовує стратегію розумного уряду, яка орієнтована на перехід до максимального використання мобільних пристроїв для надання електронних послуг, інформування, оповіщення, оплати проїзду тощо. Мобільні додатки також дозволяють дізнатися про штрафи і оплатити їх, подати скаргу, супроводивши її фотографією, за надзвичайної ситуації оповістити екстрені служби.

Наразі всі зупинки громадського транспорту в Сеулі та інших великих містах оснащені інтерактивними табло із зазначенням часу і номера автобуса. Якщо автобус затримується, ця інформація також відображається на інтерактивному табло. Для мобільного телефону є додаток, за яким можна відстежувати час руху автобусів і оптимально планувати свій маршрут, задавши початковий пункт і пункт призначення. Ця інновація в 2013 році зробила світовий прорив у сфері надання електронних послуг громадянам у зручний для них час та спосіб.

Таблиця 6

Четвертий етап розвитку електронного врядування в Республіці Кореї [за О. Андрєєвою, 2019 ]

Привертає увагу дослідників електронного уряду Республіки Корея система управління робочими процесами “On -Nara” (в перекладі з корейської - «вся країна»), яка встановлена на всіх робочих комп'ютерах чиновників і є єдиною системою документообігу з підготовки, узгодження і відправки їх. В системі ведеться облік дій користувачів і зберігаються всі версії документів, в неї інтегровані спеціалізовані системи електронного уряду. Нині працює понад 400 тисяч чиновників з усіх відомств центрального і регіонального апаратів. Наразі у Республіці Корея запущено вебпортал “Korea E -government”, який акумулював у собі всю необхідну для громадянина та спільноти інформацію про всі органи державної влади, де раніше була розміщена інформація відповіданих установ.

Висновки

Підсумовуючи передовий досвід Республіки Корея на шляху побудови електронного уряду, можна виокремити те, що основна мета цієї держави полягає в посиленні участі громадян у електронному урядуванні шляхом їх залучення та зацікавлення у суспільно-політичному житті. Для цього вся адміністративна інформація щодо вироблення політики має бути відкритою в електронному вигляді, а також мають бути розроблені прозорі адміністративні послуги, які можуть отримати розуміння та дієвість громадськості. Доцільно створювати програму розбудови електронного врядування, максимально орієнтовану на громадян. Важливим для України є створення електронного шляху, за допомогою якого громадяни та суспільні групи можуть брати участь з повною відповідальністю та повноваженнями як рівноправні партнери у виробленні рішень щодо суспільно значущих питань та політики. Електронна демократія має бути досягнута для активної гарантії участі громадян в управлінні власною країною. Також має бути створений міцний фундамент на програмно-технічному рівні для електронного урядування, захисту приватного життя, розширення онлайн -участі громадян у всіх процедурах, а також для вдосконалення прав електронного й інформаційного забезпечення. Це гарантуватиме якість надання послуг та участі громадян в управлінні державою в Україні..

Література

1. Андрєєва О. М. Е-Урядування Південної Кореї: стратегія успіху. Регіональні студії. 2019. № 18. С. 67-72. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6170/2019.18.ll

2. Архіпова Є. О. Електронне урядування як форма організації державного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2015. № 4.

3. Бовсунівська І. В. Зарубіжний досвід взаємодії органів влади із громадянами із громадянами в системі електронного уряду. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2017. Том 28 (67). № 1. С. 12-21.

4. Войнова Е. О. Електронна демократія: трансформація осмислення. Політичне життя. 2020. № 4. С. 21-29. DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020A3

5. Грицяк Н. В. Електронна демократія як інструмент посилення інформаційної прозорості влади. Держава та регіони. 2017. № 3. С. 43-48.

6. Клімушин П. С. Стратегії та механізми електронного урядування в інформаційному суспільстві: [монографія]. Харків: Вид -во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2016. 524 с.

7. П Петько, С. (2022). Цифровий прорив республіки корея у сфері державного урядування. Економіка та суспільство, (42). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-42-47

8. Петько С. М. Державні організації у розбудові інвестиційного середовища в країні: досвід Південної Кореї. Topical aspects of modern science and practice: I International Scientific and Practical Conference (Frankfurt am Main, 21-24 September 2020), Germany, 2020. Рр. С. 77-79.

9. Петько С. М. Підтримка урядовими організаціями малого та середнього бізнесу в Південній Кореї. Стан розвитку інфраструктури підтримки бізнесу: національна та міжнародна практика: матеріали всеукр. наук. -практ. конф. (м. Одеса, 7 грудня 2019 р.). 2019. С. 26-28.

10. Петько С. М. Роль Південнокорейських урядових організацій у підтримці малого та середнього бізнесу. Науковий вісник УжНУ. Серія «Міжнародні економічні відносини та світове господарство». 2020. Вип. 29. С. 124-128.

11. Петько С. М. Механізми реалізації інвестиційних проектів в Південній Кореї та досвід для України. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2020. № 2 (113). С. 32-38.

12. Петько С. М. Республіка Корея в індексах цифрової економіки. Цифрова економіка та економічна безпека. 2022. № 1 (01). С. 66-73. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.1-11

13. Чукут С. А. Від електронного уряду до розумного урядування: сучасні виклики та загрози. Сучасні проблеми управління: управління в умовах цифрових трансформацій: міжнар. наук.-практ. конф. Київ: Вид-во «Політехніка», 2019. С. 8-10.

14. Data. Public Data Portal. Government Republic of Korea. URL: https://www.data.go.kr/ en/index.do (дата звернення: 4.09.2023).

15. Government 24 Republic of Korea. URL: https://www.gov.kr/portal/main (дата звернення: 3.09.2023).

16. Griffin D., Trevorrow Ph., Halpin E. Developments in e-Government. A Critical Analysis. Amsterdam: IOS Press, 2007. 224 p.

17. Invest Korea. URL: https://www.investkorea.org/ (дата звернення: 5.09.2022).

18. Korea Policy Center for the Fourth Industrial Revolution. URL: https://kpc4ir.kaist.ac.kr/ (дата звернення: 2.09.2023).

19. Portal. My Budget. URL: https://www.mybudget.go.kr/#none (дата звернення: 1.09.2023)

20. The world Bank. Digital, the Door to a Better World: Digital Government Strategy and Cases in Korea. Events. February 24, 2022. URL: https://www.worldbank.org/en/events/2022/02/09/ digital-the-door-to-a-betterworld-digital-government-strategy-and-cases-in-korea (дата звернення: 21.08.2023).

21. The World Bank. Individuals using the Internet. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ IT.NET.USER. ZS?most_recent_value_desc=true (дата звернення: 01.09.2023).

22. UN E-Government Survey 2020. Digital Government in the Decade of Action for Sustainable Development. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Reports/UNE-Government-Survey-2020 (дата звернення: 04.09.2023).

References

1. Andryeyeva O. M. (2019) E-Uryaduvannya Pivdennoyi Koreyi: stratehiya uspikhu [E-Government In South Korea: The Strategy Of Success]. Rehional'ni studiyi, no. 18, pp. 67-72. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-6170/ 2019.18.11 (in Ukrainian)

2. Arkhipova YE. О. (2015) Elektronne uryaduvannya yak forma orhanizatsiyi derzhavnoho upravlinnya [Electronic government as a form of public administration organization]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, no. 4. (in Ukrainian)

3. Bovsunivs'ka I. V. (2017) Zarubizhnyy dosvid vzayemodiyi orhaniv vlady iz hromadyanamy iz hromadyanamy v systemi elektronnoho uryadu [Foreign experience of interaction between authorities and citizens in the electronic government system]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernads'koho. Seriya: Derzhavne kpravlinnya, vol. 28 (67), no. 1, pp. 12 -21. (in Ukrainian)

4. Voynova E. O. (2020) Elektronna demokratiya: transformatsiya osmyslennya [Electronic democracy: transformation of understanding]. Politychne zhyttya, no. 4, pp. 21-29. DOI: https://doi.org/10.31558/2519-2949.2020.4.3. (in Ukrainian)

5. Hrytsyak N. V. (2017) Elektronna demokratiya yak instrument posylennya informatsiynoyi prozorosti vlady [Electronic democracy as a tool for strengthening the information transparency of the government]. Derzhava ta rehiony, no. 3, pp. 43 -48. (in Ukrainian)

6. Klimushyn P. S. (2016) Stratehiyi ta mekhanizmy elektronnoho uryaduvannya v informatsiynomu suspil'stvi [Strategies and mechanisms of electronic governance in the information society]: [monohrafiya]. Kharkiv: Vyd-vo KharRI NADU «Mahistr», 524 p. (in Ukrainian)

7. Petko S. M. (2020). Derzhavni orhanizatsiyi u rozbudovi investytsiynoho seredovyshcha v krayini: dosvid Pivdennoyi Koreyi [State organizations in the development of the investment environment in the country: the experience of South Korea]. Topical aspects of modern science and practice: I International Scientific and Practical Conference (Frankfurt am Main, 21-24 September 2020), Germany, рр. 77-79. (in Ukrainian)

8. Petko S. M. (2019) Pidtrymka uriadovymy orhanizatsiiamy maloho ta serednoho biznesu v Pivdennii Korei [Support for small and medium-sized governmental organizations in South Korea] Stan rozvytku infrastruktury pidtrymky biznesu: natsionalna ta mizhnarodna praktyka: materialy vseukr. nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 7 hrudnia 2019 r.) / HO «Tsentr ekonomichnykh doslidzhen ta rozvytku». Odesa: TsEDR, pp. 26-28. (in Ukrainian)

9. Petko S. M. (2020) Rol pivdennokoreyskykh uryadovykh orhanizatsiy u pidtrymtsi maloho ta serednoho biznesu [Role of the South Korean government organizations in the small and medium business support]. Naukovyy visnyk UzhNU. Seriya «Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo», vol. 29, pp. 124-128. (in Ukrainian)

10. Petko S. M. (2020) Mekhanizmy realizatsiyi investytsiynykh proektiv v Pivdenniy Koreyi ta dosvid dlya Ukrayiny [Mechanisms of investment projects realization in South Korea and experience for Ukraine]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Ekonomika ta pidpryyemnytstvo, no. 2 (113), pp. 32-38. (in Ukrainian)

11. Pet'ko S. M. (2022) Respublika Koreya v indeksakh tsyfrovoyi ekonomiky [Republic of Korea in the Digital Economy Indices]. Tsyfrova ekonomika ta ekonomichna bezpeka, no 1 (01), pp. 66-73. DOI: https://doi.org/10.32782/ dees.1 -11.

12. Chukut S. A. (2019) Vid elektronnoho uryadu do rozumnoho uryaduvannya: suchasni vyklyky ta zahrozy [From electronic government to smart governance: modern challenges and threats] Suchasni problemy upravlinnya: upravlinnya v umovakh tsyfrovykh transformatsiy: mizhnar. nauk.-prakt. konf. Kyiv: Vyd-vo «Politekhnika», pp. 8-10.

13. Data. Public Data Portal. Government Republic ofKorea. Available at: https://www.data.go.kr/ en/index.do (accessed September 4, 2023).

14. Government 24 Republic of Korea. Available at: https://www.gov.kr/portal/main (accessed September 3, 2023). 15. Griffin D., Trevorrow Ph., Halpin E. Developments in e-Government. A Critical Analysis. Amsterdam: IOS Press, 2007. 224 p.

15. Invest Korea. Available at: https://www.investkorea.org/ (accessed September 5, 2022) 17. Korea Policy Center for the Fourth Industrial Revolution. Available at: https://kpc4ir.kaist.ac.kr/ (accessed September 2, 2023).

16. Pet'ko S. M. Integration component of Asian-Pacific region development (on example APEC) // Economics, management, law: innovation strategy: Collection of scientific articles. Henan Science and Technology Press, Zhengzhou, China. 2016. P. 152-155.

17. Portal. My Budget. Available at: https://www.mybudget.go.kr/#none (accessed September 1, 2023).

18. The world Bank. Digital, the Door to a Better World: Digital Government Strategy and Cases in Korea. Events. February 24, 2022. Available at: https://www.worldbank.org/en/events/ 2022/02/09/digital-the-door-to-abetter-world-digital-government-strategy-and-cases-in-korea (accessed August 21, 2023).

19. The World Bank. Individuals using the Internet. Available at: https://data.worldbank.org/ indicator/IT.NET. USER.ZS?most_recent_value_desc=true (accessed September 1, 2023).

20. UN E-Government Survey 2020. Digital Government in the Decade of Action for Sustainable Development. Available at: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/ Reports/UN-E-Government-Survey-2020 (accessed September 4, 2022)

Размещено на Allbest.ru