Зміст та особливості компетенції Державного бюро розслідувань України в сфері діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Зміст та особливості компетенції Державного бюро розслідувань України в сфері діяльності правоохоронних органів в умовах воєнного стану

Лісойван Ярослав Миколайович, аспірант

Анотація

У статті досліджено поняття та особливості компетенції Державного бюро розслідувань України в сфері діяльності українських правоохоронних органів. Наведенні позиції вітчизняних вчених щодо визначення поняття «компетенція», його зміст та співвідношення з поняттям «повноваження». Відзначено, що компетенцію правоохоронного органу слід розглядати через її внутрішню побудову, тому як вона не є однорідною. Компетенція складається із низки взаємопов'язаних елементів, до яких слід відносити: 1) нормативно встановлені цілі; 2) предмети відання як юридично визначені сфери та об'єкти взаємодії; 3) функції та владні повноваження як гарантована законом міра прийняття рішень та виконання дій; 4) відповідальність за невиконання.

Запропоновано авторське визначення поняття «компетенція Державного бюро розслідувань України», під якою слід розуміти сукупність його владних повноважень, закріплених у нормативно-правових актах відповідно до покладених на нього завдань і функцій, які визначають можливості Державного бюро розслідувань України приймати обов'язкові до виконання рішення, організовувати та контролювати їх належне виконання у правоохоронній сфері. Виходячи зі змісту повноважень, визначених в Законі України «Про Державне бюро розслідувань», їх умовно можна поділити на три основні групи: 1) повноваження, які характеризують Державне бюро розслідувань України як орган досудового розслідування (повноваження, які окреслюють права та обов'язки працівників ДБР у процесі запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів); 2) окремі повноваження, які стосуються участі ДБР України в державній політиці у сфері протидії злочинності та міжнародному співробітництві стосовно правоохоронних питань; 3) повноваження, пов'язані з роботою із персоналом правоохоронного органу, його інформаційно-аналітичним, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням.

Наголошено, що основною особливістю компетенції ДБР України на відміну від інших правоохоронних органів є те, що працівники ДБР наділенні повноваженнями щодо викриття і розслідування злочинів, учинених вищими посадовими особами (службовими особами) органів державної влади, суддями та працівниками правоохоронних органів, військовослужбовцями.

Ключові слова: компетенція, повноваження, Державне бюро розслідувань України, правоохоронні органи, адміністративно-правове регулювання.

Lisoivan Yaroslav Nikolaevich Graduate student, Kharkiv National University of Internal Affairs

LISOYVAN Y.M. CONTENT AND FEATURES OF THE COMPETENCE OF THE STATE BUREAU OF INVESTIGATIONS OF UKRAINE IN THE FIELD OF THE ACTIVITIES OF LAW ENFORCEMENT BODIES UNDER THE CONDITIONS OF THE STATE OF MARTIAL

Abstract

The article examines the concepts and features of the competence of the State Bureau of Investigation of Ukraine in the sphere of activity of Ukrainian law enforcement agencies. Citations of the position of domestic scientists regarding the definition of the concept of "competence", its content and relationship with the concept of "authority". It was noted that the competence of the law enforcement body should be considered through its internal structure, because it is not homogeneous. Competence consists of a number of interrelated elements, which should include: 1) normatively established goals; 2) subjects of knowledge as legally defined spheres and objects of interaction; 3) functions and powers as a legally guaranteed measure of decision-making and execution of actions; 4) responsibility for non-performance.

The author's definition of the concept of "competence of the State Bureau of Investigation of Ukraine" is proposed, which should be understood as the totality of its powers enshrined in normative legal acts in accordance with the tasks and functions assigned to it, which determine the possibilities of the State Bureau of Investigation of Ukraine to make binding decisions, organize and monitor their proper implementation in the law enforcement sphere.

Based on the content of the powers defined in the Law of Ukraine "On the State Bureau of Investigation", they can be conventionally divided into three main groups: 1) powers that characterize the State Bureau of Investigation of Ukraine as a pre-trial investigation body (powers that outline the rights and duties of employees SBI in the process of prevention, detection, termination, disclosure and investigation of crimes); 2) separate powers related to the participation of the SBI of Ukraine in state policy in the field of combating crime and international cooperation in law enforcement matters; 3) powers related to work with the personnel of the law enforcement agency, its information and analytical, personnel and material and technical support.

It was emphasized that the main feature of the competence of the SBI of Ukraine, unlike other law enforcement agencies, is that SBI employees are empowered to expose and investigate crimes committed by high-ranking officials (officials) of state authorities, judges and employees of law enforcement agencies, and military personnel.

Keywords: competence, authority, State Bureau of Investigation of Ukraine, law enforcement agencies, administrative and legal regulation.

Вступ

Постановка проблеми. З 24 лютого 2022 року в Україні запроваджено воєнний стан, який регламентується Законом України «Про правовий режим воєнного стану» [1]. Він суттєво вплинув на діяльність правоохоронних органів, значно розширивши їх повноваження у сфері забезпечення національної безпеки та зміцнення правопорядку в України. Насамперед, це стосується такого важливого правоохоронного органу як Державне бюро розслідувань (надалі - ДБР України). В умовах сьогодення, зважаючи на особливий правий статус Державного бюро розслідувань України, та вказуючи на недосконалість чинного національного законодавства, яким врегульовано правоохоронну діяльність, не визначеними залишаються безліч питань, які стосуються компетенції ДБР України, і насамперед розмежуванняу повноважень між працівниками ДБР та іншими правоохоронними органами, зокрема, Національною поліцією України. Внаслідок чого, потребує особливої уваги з боку науковців і практиків дослідження особливостей компетенції Державного бюро розслідувань України з точки зору адміністративно-правової науки, адже саме зміст компетенції свідчить про те, наскільки актуальним і необхідним є створення й функціонування такої державної структури в нашій державі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто зазначити, що чисельність наукових праць, присвячених дослідженню змісту компетенції Державного бюро розслідувань України на сьогодні є незначною, адже існуючи дослідження не мають комплексного характеру, або переважно стосуються особливостей компетентності інших правоохоронних органів України. Втім, серед вітчизняних дослідників даної проблематики слід виділити наукові праці О.М. Бандурки, О.Ю. Бусола, В.О. Гринюка, С.М. Гусарова, Б.В. Деревянка, А.А. Єлісєєва, О.В. Ільченка, В.В. Комашка, А.Т. Комзюка, О.Р. Михайленка, М.С. Моісеєва, В.І. Литвиненко, М.А. Погорецького, О.Ю. Салманової, Є.Д. Скулиша, В.І. Цимбалюка, В.І. Чечерського, О.В. Шамари, О.М. Юрченка. Відповідно, питання визначення змісту компетенції Державного бюро розслідувань України потребують додаткової уваги та ретельних наукових досліджень.

Мета статті полягає у аналізі наукових підходів українських вчених до визначення поняття «компетенція» та окресленні змісту та особливостей компетенції Державного бюро розслідувань України в сфері діяльності правоохоронних органів України в умовах правового режиму воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 р. № 794-УШ [2] Державне бюро розслідувань України вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування злочинів, віднесених до його компетенції, які вчиняються: 1) службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до першої - третьої категорій посад державної служби, суддями та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБ України); 2) службовими особами НАБ України, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або іншими прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності детективів підрозділу внутрішнього контролю НАБ України; 3) військовими (військові злочини).

Втім, задля ефективного виконання покладених на підрозділи Державного бюро розслідувань вказаних завдань в правоохоронній сфері слід з'ясувати на концептуальному рівні юридичний зміст поняття «компетенція» та його співвідношення з близьким за значенням і змістом поняттям «повноваження». Від правильного трактування теоретико-методологічної парадигми компетенції цього правоохоронного органу безпосередньо залежить визначення конкретних практичних напрямів реалізації правоохоронної політики держави.

Так, Словник іншомовних слів надає наступне визначення поняття «компетенція» - це «коло повноважень, наданих законом, статутом або іншим актом конкретній організації, органу, установі або посадовій особі [3, с. 302]». Великий енциклопедичний юридичний словник Ю.С. Шемшученка формулює компетенцію у двох значеннях: як 1) сукупність юридично встановлених повноважень, прав і обов'язків конкретного державного органу або посадової особи, що визначають його місце в системі державних органів; та 2) сукупність предметів ведення, прав і обов'язків державного органу, посадової особи, організації, яка визначається Конституцією, законами або іншими нормативними актами [4, с. 373]. У свою чергу, «Велика українська енциклопедія. Тематичний реєстр гасел з напряму «Юридичні науки» визначає компетенцію як «сукупність встановлених в офіційній - юридичній чи неюридичній - формі прав і обов'язків, повноважень будь-якого органу або посадової особи, які визначають можливості цього органу або посадової особи приймати обов'язкові до виконання рішення, організовувати та контролювати їх виконання, вживати у необхідних випадках заходи відповідальності [5, с. 72]». Таке визначення компетенції базується на науковому погляді багатьох вчених-адміністративістів, зокрема В.Б. Авер'янова, які вказують на основну особливість компетенції - вона є «основною формою реалізації завдань та функцій, визначених в правових актах» [6, с. 373].

Загалом, у спеціальній літературі можна відзначити три основні позиції вчених щодо змісту компетенції державного (правоохоронного) органу.

Перша з них відображає погляд, що компетенцію необхідно розглядати як сукупність (зміст та обсяг) владних повноважень, які має орган державної влади або його посадова особа і які фіксуються у відповідному юридичному документі. Проте ми вважаємо таку позицію не повністю вірною, адже в такому вигляді надається визначення компетенції у вузькому значенні. Тобто, її недоліком є та обставина, що у даному випадку складно визначити, у якій сфері суспільних відносин реалізуються ті чи інші повноваження, і не вказується предметна сфера діяльності відповідного державного органу чи посадової особи.

Друга позиція виходить з розуміння компетенції як правової категорії, що містить у собі не тільки повноваження, але ще й предмети відання. Зокрема, на погляд авторів підручника «Адміністративне право. Повний курс» за редакцією В. Галунька, компетенцію слід розглядати через її внутрішню побудову, тому як вона не є однорідною і складається з низки взаємопов'язаних елементів. Її основні складові - це мета та завдання, предмет відання, адміністративні повноваження суб'єкта публічного адміністрування [7, с. 87].

Третю позицію характеризує теза про включення додаткових елементів до конструкції компетенції, окрім предметів відання, прав, обов'язків суб'єкта компетенції. Так, зокрема, на думку С.М. Гусарова, А.Т. Комзюка, О.Ю. Салманової, О.М. Музичука, І.Д. Казанчук, Б.М. Ринажевського, компетенція правоохоронного органу складається з таких елементів: а) нормативно встановлені цілі; б) предмети відання як юридично визначені сфери та об'єкти взаємодії; в) функції та владні повноваження як гарантована законом міра прийняття рішень та виконання дій. Крім того вчені вважають, що до складників компетенції слід також додавати і відповідальність за їх невиконання [8, с. 56].

Аналізуючи вказані наукові підходи, можна дійти висновку, що термін «компетенція» вживається у юридичній літературі як узагальнене поняття, яке включає в себе такі юридичні категорії, як «повноваження», «завдання» та «функції». За допомогою такого терміна окреслюються права та обов'язки того чи іншого суб'єкта у певній сфері, на яку такий суб'єкт має вплив. На підтвердження цього приведемо точку зору Ю. С. Шемшученка, якій під терміном «повноваження» у широкому правовому сенсі розуміє «сукупність прав і обов'язків державних органів і громадських організацій, а також посадових та інших осіб, закріплених за ними у встановленому законодавством порядку для здійснення покладених на них функцій» [4, с. 639], причому вказаний термін є близьким за своїм значенням до терміну «компетенція», а основними формами реалізації повноважень державними органами є прийняття ними нормативно-правових актів (указів, постанов, розпоряджень, наказів тощо), а посадовими особами - здійснення організаційно-розпорядчих дій.

З наведеного твердження можна зробити логічний висновок про те, що конкретні повноваження того чи іншого державного органу спрямовані на виконання покладених на нього функцій держави у відповідності до структурно-функціонального принципу розподілу влади у будь-якому сучасному демократичному суспільстві, а з іншого боку - про необхідність всебічного розкриття категорії «компетенція» як такої, що вбачається близькою до категорії «повноваження» як адміністративно-правового явища, яке є загальним.

Як бачимо, у праксеологічній площині компетенція розкривається через конкретні повноваження і функції, нормативно надані ДБР як правоохоронному органу, а тому означені адміністративно-правові категорії є взаємозалежними та не можуть мати об'єктивного змісту поза одна одної, у сукупності складаючи компетенцію вказаного органу в правоохоронній сфері як комплексне явище.

Ми вважаємо, що у загальному юридичному трактуванні правова категорія «компетенція» відносно до будь-якого органу публічної влади, у тому числі і такого правоохоронного органу як ДБР України, означає сукупність його конкретних функцій та повноважень, регламентованих нормативно, і в цьому розумінні є синонімічним до терміну «функції» та «повноваження» (у множині) на відміну від одного окремого повноваження або функції (в однині).

Таким чином, компетенція Державного бюро розслідувань України - це сукупність його владних повноважень, закріплених у нормативно-правових актах відповідно до покладених на нього завдань і функцій, які визначають можливості Державного бюро розслідувань України приймати обов'язкові до виконання рішення, організовувати та контролювати їх належне виконання. При цьому визначений правовими нормами обсяг повноважень надається даному органу у чітко визначеній законодавчо правоохоронній сфері суспільних відносин з безпосередньою метою здійснення тієї чи іншої функції держави.

Відповідно до покладених на ДБР України завдань до його компетенції згідно статті 6 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» віднесено: 1) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері протидії злочинності, внесення відповідних пропозицій на розгляд Кабінету Міністрів України; 2) здійснення інформаційно-аналітичних заходів щодо встановлення системних причин та умов проявів організованої злочинності та інших видів злочинності, протидію яким віднесено до компетенції ДБР, вжиття заходів до їх усунення; 3) припинення і розкриття кримінальних правопорушень; 4) здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності ДБР, на підставах та в порядку, встановлених законом; 5) розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні правопорушення, розслідування яких віднесено до підслідності ДБР; 6) використання гласних і негласних штатних та позаштатних працівників на підставах та в порядку, встановлених законом, дотримуючись умов добровільності і конфіденційності цих відносин, матеріальне і моральне заохочення осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності ДБР; 7) розробка і затвердження методики розслідування окремих видів кримінальних правопорушень; 8) вжиття заходів щодо відшкодування завданих державі збитків і шкоди, забезпечення можливості для конфіскації коштів та іншого майна, одержаного внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, у порядку, визначеному законодавством; 8"¹) вжиття заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості у порядку та в межах компетенції, визначених законодавством; 9) вжиття заходів для повернення в Україну з-за кордону коштів та іншого майна, одержаних внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності ДБР; 10) виключно з метою здійснення своїх повноважень доступ як користувач до інформаційних систем органів державної влади, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, створення інформаційних систем та ведення оперативного обліку в обсязі і порядку, що визначаються завданнями, покладеними на ДБР, із дотриманням законодавства про захист персональних даних; 11) організація забезпечення особистої безпеки осіб рядового і начальницького складу, державних службовців ДБР та інших визначених законом осіб, а також захист осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, від протиправних посягань; 12) забезпечення роботи з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ДБР, участь у формуванні державного замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців у відповідних сферах; 13) здійснення виконання запитів про надання правової допомоги, які надійшли від компетентних органів іноземних держав; 14) розробка пропозицій до проектів міжнародних договорів України та забезпечення дотримання і виконання зобов'язань, взятих за міжнародними договорами України; 15) співробітництво з поліцейськими і іншими відповідними органами іноземних держав відповідно до законів та міжнародних договорів України; 16) забезпечення відповідно до законодавства додержання режиму захищеної законом таємниці та іншої інформації з обмеженим доступом, а також визначеного законом порядку оприлюднення та надання доступу до публічної інформації; 17) звітування про свою діяльність та інформування суспільства про результати своєї роботи; 18) здійснення інших повноважень [2].

Як бачимо із представленого переліку повноважень ДБР України, їх умовно можна поділити на три основні групи за конкретизацією завдань, які стоять перед цим правоохоронним органом в державі.

Першу групу складають повноваження, які характеризують Державне бюро розслідувань України як орган досудового розслідування. Таких повноважень більшість і вони окреслюють права та обов'язки працівників ДБР у процесі запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів.

До другої групи повноважень слід віднести окремі повноваження, які стосуються участі ДБР України в державній політиці у сфері протидії злочинності та міжнародному співробітництві стосовно правоохоронних питань. Ці повноваження мають на меті профілактичну та превентивну спрямованість.

І третю особливу групу повноважень Державного бюро розслідувань України становлять повноваження, пов'язані з роботою із персоналом даного правоохоронного органу, у тому числі його інформаційно-аналітичним, кадровим та матеріально-технічним забезпеченням.

Вказані повноваження ДБР України слід чітко розмежовувати від аналогічних повноважень органів Національної поліції та прокуратури в сфері правоохоронної діяльності. Як вірно зазначає В.В. Долежан, специфіка компетенції Державного бюро розслідувань України зумовлена двома факторами - статусом посадових осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів згідно із частиною 4 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України [9], а також характером і тяжкістю правопорушень [10, с. 16]. Саме ці два критерії дозволяють розрізняти компетенцію Державного бюро розслідувань України і компетенцію інших правоохоронних органів.

Зокрема, на відміну від Національної поліції України, повноваження якої визначені у статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-УШ [11], компетенція Державного бюро розслідувань України має свою певну специфіку. Так, аналізуючи повноваження поліції, ми можемо зробити висновок про те, що Національна поліція здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності та здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону, як і ДБР України. Проте існує певна відмінність у компетенції цих правоохоронних органів. Як вірно зазначає В.Б. Деревянко, головна відмінність проявляється у здійсненні Національною поліцією досудового розслідування кримінальних правопорушень, скоєних різними особами, втім як Державне бюро розслідувань України розслідує злочини, які вчиняються вищими посадовими особами, службовими особами Національного антикорупційного бюро України чи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або військовими [12, с. 80].

Беручи до уваги діяльність Національної поліції, статистика доводить, що потенційна кількість справ, підслідних Державному бюро розслідувань України, є порівняно невеликою. Втім, стосовно «особливої» категорії потенційних підслідчих, якими є службові особи вищих органів влади, правоохоронці, судді, військовослужбовці, то застосовується правило пріоритетності досудового розслідування цих злочинів детективами саме ДБР України [12, с. 81]. Іншими словами, компетенцію ДБР та Національної поліції законодавцем розмежовано на користь пріоритетності дій детективів Державного бюро розслідувань.

Таким чином, компетенції ДБР України та Національної поліції частково збігаються, проте обидва правоохоронні органи не конкурують один з одним у виконанні обов'язків у тих сферах, де їх компетенції перетинаються.

Співвідносячи компетенцію Державного бюро розслідувань України та органів прокуратури, зазначимо, що більшість повноважень саме від органів прокуратури перейшла безпосередньо до Державного бюро розслідувань. Отже, в даному аспекті напрошується висновок про те, що компетенція цих органів на сьогодні фактично не перетинається, адже органи прокуратури були позбавлені тих повноважень, які отримало Державне бюро розслідувань України [13, с. 192]. Але слід звернути увагу на те, що органи прокуратури здійснюють функції контролю у тому числі і щодо забезпечення принципу законності під час здійснення працівниками (детективами) Державного бюро розслідувань досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності та оперативно-розшукової діяльності відповідно до закону.

Аналізуючи групу повноважень, які стосуються участі Державного бюро розслідувань України в державній політиці у сфері протидії злочинності та міжнародному співробітництві, та повноважень, пов'язаних з роботою із персоналом даного органу, слід визнати, що вони є аналогічними до повноважень, якими наділяються інші правоохоронні органи. А отже, у даному аспекті компетенція Державного бюро розслідувань України не відрізняється від компетенції Національної поліції та органів прокуратури України.

Висновки

бюро розслідування воєнний стан

Таким чином, можна впевнено зазначити, що діяльність Державного бюро розслідувань України як суб'єкта владних повноважень безпосередньо спрямована на підтримання режиму законності та правопорядку в державі. Проте ефективність виконання поставлених завдань перед цим органом напряму залежить від чіткого правового окреслення його компетенції. Але слід врахувати, що основною особливістю компетенції ДБР України на відміну від інших правоохоронних органів є те, що працівники ДБР наділенні повноваженнями щодо викриття і розслідування злочинів, учинених вищими посадовими особами (службовими особами) органів державної влади, суддями та працівниками правоохоронних органів, військовослужбовцями. Також до повноважень детективів ДБР належить здійснення досудового розслідування справ за тяжкі і особливо тяжкі злочини, що вчиняються організованими злочинними угрупуваннями. Саме враховуючі особливий правовий статус ДБР, що забезпечує широке коло його повноважень серед інших органів досудового розслідування, забезпечується певна самостійність діяльності Державного бюро розслідувань та його значимість в системі правоохоронних органів України.

Література

1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII // БД «Законодавство України» / ВР України. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/389-19#Text

2. Закон України «Про Державне бюро розслідувань» від 12.11.2015 № 794-VII ВР // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19 (дата звернення: 12.11.2023).

3. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання / За ред. С. Я. Єрмоленко; Худож.- оформлювач Б. П. Бублик. - Харків: Фоліо, 2006. - 623 с.

4. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка. - К.: Юридична думка, 2007. - 992 с.

5. Велика українська енциклопедія. Тематичний реєстр гасел з напряму «Юридичні науки» / Укладачі: Бабка В. Л., Шумило М. М.; за ред. д. і. н., проф. Киридон А. М. К: Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво», 2017. - 152 с.

6. Аверьянов В. Б., Додин Е. В., Пахомов И. Н. Административное право Украины: учебник. - Х.: Одиссей, 2005. - 880 с.

7. Адміністративне право України. Повний курс: підручник / В. Галунько, П. Діхтієвський, О. Кузьменко та ін.; за ред. В. Галунька, О. Правоторової. Видання четверте. - Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. - 656 с.

8. Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності Національної поліції України: монографія / Гусаров С. М., Салманова О. Ю., Комзюк А. Т., Музичук О. М., Казанчук І. Д. / Міністерство внутрішніх справ України; Харківський національний університет внутрішніх справ. - Харків: Факт, 2022. - 452 с.

9. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 р. №4651-VI. // Відомості Верховної Ради України. - 2013. - № 9-10. № 11-12. № 13. - Ст. 88.

10. Долежан В.В. Проблеми компетенції Державного бюро розслідувань: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Одеса, 16 червня 2018 р. / редкол.: Г.О. Ульянова (голова), B. М. Дрьомін, Є.Л. Стрельцов та ін.; НУ «ОЮА». - Одеса: Юридична література, 2018. - C. 15-17.

11. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 №580-VIII // БД «Законодавство України» / ВР України. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/580-19

12. Деревянко Б.В. Державне бюро розслідувань як новий державний орган зі спеціальною компетенцією // Правовий часопис Донбасу. - 2019. - № 2 (67) - С. 78-84.

13. Судові, правоохоронні, контрольно-наглядові та правозахисні органи України. Підручник. / МВС України, Харків.нац.ун-т внутр. справ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. С.М. Гусарова; [Гусаров С.М., Салманова О.Ю., Комзюк А.Т. та ін.]. - Харків, 2020. - 512 с.

References

1. Zakon Ukrami «Pro pravovyy rezhym voyennoho stanu» [The Law of Ukraine «About legal regime of martial law»]. (2015, December 10, № 889-VIII). (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/389-19#Text [in Ukrainian].

2. Pro Derzhavne byuro rozsliduvan': Zakon Ukrayiny' vid 12 ly'stopada 2015 roku №794-VIII [About the State Bureau of Investigation: Law of Ukraine dated November 12, 2015 №794-VIII]. Baza dany'x «Zakonodavstvo Ukrayiny'». Verxovna Rada Ukrayiny'. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text [in Ukrainian].

3. Yermolenko, S. Ya. (2006). Slovnyk inshomovnykh sliv: tlumachennya, slovotvorennya ta slovovzhyvannya [Dictionary of foreign words: interpretation, word formation and word usage]. Kharkiv: Folio. [in Ukrainian].

4. Shemshuchenko, Yu. S. (2007). Velykyy entsyklopedychnyy yurydychnyy slovnyk [Large encyclopedic legal dictionary]. Kyiv: Yurydychna dumka. [in Ukrainian].

5. Babka, V. L., Shumylo, M. M., Kyrydon, A. M. (2017). Velyka ukrayins'ka entsyklopediya. Tematychnyy reyestr hasel z napryamu «Yurydychni nauky» [Great Ukrainian encyclopedia. Thematic register of slogans from the direction «Legal sciences»]. Kyiv: Derzhavna naukova ustanova «Entsyklopedychne vydavnytstvo». [in Ukrainian].

6. Averyanov, V.B., Dodin, E.V., & Pakhomov I.N. (2005). Administrativnoye pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine]. Kherson: Odyssey. [in Ukrainian].

7. Galunko, V., Dikhtievskyi, P., Kuzmenko, O. & en. (2021). Administratyvne pravo Ukrayiny. Povnyy kurs [Administrative law of Ukraine. Full course]. Vydannya chetverte. Kherson: OLDI-PLYUS. [in Ukrainian].

8. Gusarov, S. M., Salmanova, O. Yu., Komzyuk, A. T., Muzichuk, O. M., & Kazanchuk, І. D. (2022). Aktual'ni problemi administrativno-pravovogo regulyuvannya diyal'nosti Natsional'not politsit Ukrami [Actual problems of administrative and legal regulation of the activities of the National Police of Ukraine]. M^sters^ vnutrishrnkh sprav Ukrami; KhNUVS. Kharkw: Fakt [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrai'ni «Kryminal'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny» [The Law of Ukraine «CriminalProcedure Code of Ukraine», April 13, 2012, №q4651-VI]. (2012). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy - Bulletin of Verkhovna Rada of Ukraine. № 9-10. № 11-12. № 13. [in Ukrainian].

10. Dolezhan, V.V. (2018). Problemy kompetentsiyi Derzhavnoho byuro rozsliduvan [Problems of competence of the State Bureau of Investigation]. [in Ukrainian].

11. Zakon Ukrai'ni «Pro Natsional'nu politsiyu» [The Law of Ukraine «On the National Police»]. (2015, July 02, №580-VIII). (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 [in Ukrainian].

12. Derevyanko, B.V. (2016). Derzhavne byuro rozsliduvan' yak novyy derzhavnyy orhan zi spetsial'noyu kompetentsiyeyu [The State Bureau of Investigation as a new state body with special competence].Pravovyy chasopys Donbas.[in Ukrainian]. Vyp. 2 (67), 78-84.

13. Gusarov, S. M., Salmanova, O. Yu., Komzyuk, A. T. & en. (2020). Sudovi, pravookhoronni, kontrol'no-nahlyadovi ta pravozakhysni orhany Ukrayiny [Judicial, law enforcement, control and supervision and human rights protection bodies of Ukraine]. Ministerstvo vnutrishnikh sprav Ukraini; KhNUVS. Kharkiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru