Інформаційні ресурси та сервіси у публічному адмініструванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ТА СЕРВІСИ У ПУБЛІЧНОМУ АДМІНІСТРУВАННІ

Костик Євгеній Петрович кандидат історичних наук, доцент,

старший науковий співробітник Фонду Президентів України,

Алєксєєнко Ірина Вікторівна доктор політичних

наук, професор, професор кафедри публічної політики

Анотація

У сучасному світі інформаційні ресурси та сервіси відіграють важливу роль у всіх сферах суспільного життя, зокрема, у публічному адмініструванні. Інформаційні ресурси забезпечують доступ до необхідної інформації, а інформаційні сервіси дозволяють використовувати цю інформацію для вирішення конкретних завдань. Розвиток інформаційних технологій спричиняє значні зміни в публічному адмініструванні, зокрема, інформаційні ресурси та сервіси все більше використовуються для підвищення ефективності та прозорості діяльності органів публічної влади. Сучасні тенденції розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні вимагають розробки ефективних методів їх використання, що є актуальним для України, оскільки в нашій країні триває процес цифровізації публічного адміністрування в умовах кібератак та викликів повномасштабного військового вторгнення. Мета дослідження полягає в аналізі сучасних тенденцій розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні та розробці рекомендацій щодо їх практичного впровадження. Об'єктом дослідження є інформаційні ресурси та сервіси у публічному адмініструванні. Предметом дослідження є сучасні тенденції розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні та їх практичне впровадження. У дослідженні проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури з предмету дослідження, аналіз статистичних даних та результатів емпіричних досліджень. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні. Визначено основні пріоритетні напрями розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні. Розроблено рекомендації щодо практичного впровадження результатів дослідження. інформаційний ресурс публічний адміністрування

Дослідження показало, що розвиток інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні має такі перспективи, як підвищення ефективності та прозорості діяльності органів публічної влади; покращення взаємодії між органами публічної влади та громадянами; розвиток електронного урядування.

Ключові слова: публічне управління, публічне адміністрування, інформаційні ресурси, цифровізація публічного адміністрування

Abstract

Kostyk Yevhenii Petrovych Ph.D. (History), Associate Professor, Senior Research Scientist of the Fond of the Presidents of Ukraine, V.I. Vernadsky National Library of Ukraine

Alieksieienko Irina Viktorivna Doctor of political sciences, professor, Professor of the Department of Public Policy, Kyiv National University named after Taras Shevchenko

INFORMATION RESOURCES AND SERVICES IN PUBLIC ADMINISTRATION

In the modern world, information resources and services play an important role in all spheres of social life, in particular, in public administration. Information resources provide access to the necessary information, and information services allow you to use this information to solve specific tasks. The development of information technologies causes significant changes in public administration, in particular, information resources and services are increasingly used to increase the efficiency and transparency of the activities of public authorities. Modern trends in the development of information resources and services in public administration require the development of effective methods of their use, which is relevant for Ukraine, as the process of digitalization of public administration continues in our country under conditions of cyber attacks and challenges of a full-scale military invasion. The purpose of the research is to analyze modern trends in the development of information resources and services in public administration and to develop recommendations for their practical implementation. The object of research is information resources and services in public administration. The subject of the study is modern trends in the development of information resources and services in public administration and their practical implementation. In the study, a review of domestic and foreign scientific literature on the research problem, analysis of statistical data and results of empirical research was carried out. Modern trends in the development of information resources and services in public administration are analyzed. The main priority directions for the development of information resources and services in public administration have been determined. Recommendations for the practical implementation of research results have been developed. The study showed that the development of information resources and services in public administration has such prospects as increasing the efficiency and transparency of the activities of public authorities; improving interaction between public authorities and citizens; development of electronic governance.

Keywords: public management, public administration, information resources, digitalization of public administration

Постановка проблеми

У сучасному світі інформаційні ресурси та сервіси відіграють важливу роль у всіх сферах суспільного життя, зокрема, у публічному адмініструванні. Інформаційні ресурси забезпечують доступ до необхідної інформації, а інформаційні сервіси дозволяють використовувати цю інформацію для вирішення конкретних завдань. Серед основних трендів та тенденцій розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні можна виділити інтеграцію зазначених ресурсів та сервісів, що означає, що різні ресурси та сервіси повинні бути пов'язані між собою, для забезпечення єдиного простору для доступу до інформації та надання послуг. Мобілізація інформаційних ресурсів та сервісів означає, що вони повинні бути доступними з будь -якого місця та за допомогою будь-якого пристрою. Персоналізація інформаційних ресурсів та сервісів визначає, що вони повинні бути адаптовані до індивідуальних потреб користувачів. Інформаційні ресурси та сервіси дозволяють органам публічної влади швидше та ефективніше виконувати свої завдання, а також підвищувати рівень прозорості своєї діяльності, що визначає покращення взаємодії між органами публічної влади та громадянами, зокрема у системі отримання необхідної інформації та послуг від органів публічної влади в більш зручний та доступний спосіб. Інформаційні ресурси та сервіси є основою для розвитку електронного урядування, яке дозволяє громадянам та підприємствам взаємодіяти з органами публічної влади в електронному вигляді. За даними Державної служби статистики України, у 2022 році в Україні рівень охоплення населення Інтернетом становив 79,2%, 84,3% із яких використовують Інтернет для доступу до інформації про діяльність органів публічної влади [1]. За даними Всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у 2022 році, 76,2% опитаних громадян вважають, що розвиток інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні є важливим завданням [2].

Отже, сучасні тренди та тенденції розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні створюють передумови для підвищення ефективності та прозорості діяльності органів публічної влади, а також покращення взаємодії між органами публічної влади та громадянами. Для реалізації цих перспектив необхідно розробити єдину стратегію розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні, забезпечити інтеграцію зазначених ресурсів та сервісів різних органів публічної влади, розробити мобільні версії інформаційних ресурсів та сервісів, що буде описано у дослідженні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У статті аналізуються публікації авторів, присвячені питанням інформаційного забезпечення публічного адміністрування. У дослідженні McGuigan G.S. (2011) розглядає кризу професіоналізму в публічних службах, зокрема в бібліотеках. Автор зазначає, що ця криза пов'язана з такими факторами, як зростаюча бюрократизація, приватизація та технологічні зміни. Дослідження Rudzioniene J. and Dvorak J. аналізує підхід публічного адміністрування до оцінки інформаційних послуг бібліотек. Автори пропонують модель оцінки, яка враховує такі фактори, як ефективність, доступність та якість послуг [1]. Criado J.I. розглядає цифрове публічне адміністрування в Латинській Америці. Автор зазначає, що цифровізація публічного адміністрування в регіоні має значний потенціал для підвищення ефективності та прозорості діяльності органів влади [2]. Rinaldi M., Montanari R. and Bottani E. розглядали використання бізнес-процесного реінжинірингу та моделювання для підвищення ефективності публічного адміністрування [3]. Дослідження [4] зазначає, що цифровізація має потенціал для підвищення ефективності, прозорості та інноваційності діяльності органів влади. Folmer E., Matzner M., Rackers M., Scholta H. and Becker J. запропонували метод стандартизованого обміну інформацією між публічними адміністраціями [5]. A Vakalopoulou M., Tsiotras G. and Gotzamani K. розглянули мождливість впровадження моделі CAF (Common Assessment Framework) у публічних адміністраціях Європи. Автори аналізують найкращі практики впровадження моделі CAF та фактори, які можуть ускладнити її впровадження [6]. Дослідження [7] розглядає конкурентні наслідки використання інформаційних технологій у публічному секторі. Dikopoulou A. and Mihiotis A. зробили внесок в управління документами, який сприяє ефективному та прозорому функціонуванню органів влади [8]. Дослідження [9] аналізує еволюцію електронного урядування в місцевих органах влади Європейського Союзу. Автори зазначають, що електронне урядування має значний потенціал для підвищення ефективності та прозорості в країнах ЄС [10]. У статті Мельникова О., Петрова К., Мельникової О., Кобзева І. розглянуто діджиталізацію публічного адміністрування, проведено аналіз основних тенденцій та напрямків розвитку цифрової публічної адміністрації в Україні [11]. Дослідження [12] аналізує державне регулювання використання хмарних сервісів у публічному секторі України. Автори зазначають, що державне регулювання використання хмарних сервісів є важливим фактором, який сприяє розвитку цифрової публічної системи надання адміністративних послуг.

Мета статті

Мета дослідження полягає в аналізі сучасних тенденцій розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні та розробці рекомендацій щодо їх практичного впровадження.

Завдання дослідження:

- проаналізувати сучасні тренди та тенденції розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні.

- визначити основні пріоритетні напрями розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні.

- розробити рекомендації щодо практичного впровадження результатів дослідження.

Виклад основного матеріалу

Інформаційні ресурси та сервіси все більше використовуються для підвищення ефективності та прозорості діяльності органів публічної влади. Серед основних трендів та тенденцій розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні можна виділити такі:

- інтеграція інформаційних ресурсів та сервісів,

- мобілізація інформаційних ресурсів та сервісів,

- персоналізація інформаційних ресурсів та сервісів,

- інтеграція інформаційних ресурсів та сервісів.

Інтеграція інформаційних ресурсів та сервісів є важливою тенденцією, яка дозволяє забезпечити ефективний доступ до інформації та послуг. Інтеграція може здійснюватися на різних рівнях - рис. 1

Рис. 1 Рівні інтеграції інформаційних сервісів у системі публічного адміністрування

Джерело: розроблено авторами на основі аналізу джерел [4-5]

Інтеграція інформаційних ресурсів та сервісів має такі переваги [6]:

- полегшує доступ до інформації та послуг для громадян та підприємств,

- збільшує ефективність діяльності органів публічної влади,

- зменшує ризик дублювання та розривів інформації.

Мобілізація інформаційних ресурсів та сервісів є важливою тенденцією, яка відповідає сучасному способу життя людей. Більшість людей мають доступ до Інтернету за допомогою мобільних пристроїв. Тому важливо, щоб інформаційні ресурси та сервіси були доступні з будь -якого місця та за допомогою будь-якого пристрою [7].

Мобілізація інформаційних ресурсів та сервісів має такі переваги [8]:

- збільшує доступність інформації та послуг для громадян та підприємств,

- полегшує взаємодію громадян та підприємств з органами публічної влади,

- збільшує можливості для електронного урядування.

Персоналізація інформаційних ресурсів та сервісів є важливою тенденцією, яка дозволяє адаптувати їх до індивідуальних потреб користувачів. Персоналізація може здійснюватися за такими критеріями [9]:

- індивідуальні потреби та інтереси користувачів,

- персональні дані користувачів,

- історія взаємодії користувачів з органами публічної влади.

Персоналізація інформаційних ресурсів та сервісів має такі переваги:

- збільшує ефективність взаємодії громадян та підприємств з органами публічної влади,

- покращує якість надання послуг,

- збільшує задоволеність громадян та підприємств.

Сучасні тренди та тенденції розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні створюють передумови для підвищення ефективності та прозорості діяльності органів публічної влади, а також покращення взаємодії між органами публічної влади та громадянами.

Розглянемо міжнародний досвід впровадження інформаційних сервісів у систему публічного урядування, акумульовані у таблиці 1.

Таблиця 1

Міжнародний досвід впровадження інформаційних сервісів у систему публічного адміністрування

Джерело: розроблено авторами на основі аналізу джерел: [10-12]

Аналіз інформаційних систем у системах публічного адміністрування у восьми країнах показав, що вони мають такі спільні риси:

- надання доступу до інформації про діяльність органів публічної влади,

- надання можливості громадянам та підприємствам взаємодіяти з органами публічної влади,

- кожна інформаційна система має свої унікальні риси, які роблять її особливою.

Для удосконалення інформаційних сервісів у системах публічного адміністрування слід враховувати такі рекомендації:

- забезпечити доступність інформаційних ресурсів для всіх громадян та підприємств, незалежно від їхнього місця проживання, рівня освіти чи технічних можливостей,

- забезпечити актуальність та повноту інформації, яка надається через інформаційні ресурси,

- забезпечити безпеку та конфіденційність даних користувачів,

- забезпечити інклюзивність інформаційних ресурсів, щоб вони були доступні для людей з обмеженими можливостями.

Відповідно до цих рекомендацій, можна запропонувати такі конкретні заходи:

-розробити єдину стратегію розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у системі публічного адміністрування,

- інтегрувати інформаційні ресурси та сервіси різних органів публічної влади,

- розробити мобільні версії інформаційних ресурсів та сервісів,

- забезпечити регулярне оновлення інформації, яка надається через інформаційні ресурси,

- впровадити системи захисту даних користувачів, які відповідають міжнародним стандартам,

- розробити адаптовані для людей з обмеженими можливостями версії інформаційних ресурсів та сервісів.

Запровадження цих заходів дозволить підвищити ефективність та прозорість діяльності органів публічної влади, а також покращити взаємодію громадян та підприємств з органами публічної влади.

Висновки

Отже, тенденції та напрямки розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у публічному адмініструванні характеризуються такими основними рисами: різні інформаційні ресурси та сервіси різних органів публічної влади повинні бути пов'язані між собою, щоб забезпечити єдиний простір для доступу до інформації та послуг. Інформаційні ресурси та сервіси повинні бути доступними з будь -якого місця та за допомогою будь -якого пристрою, повинні бути адаптовані до індивідуальних потреб користувачів. Реалізація цих тенденцій та напрямків розвитку дозволить підвищити ефективність та прозорість діяльності органів публічної влади, а також покращити взаємодію громадян та підприємств з органами публічної влади. Крім того, важливо враховувати такі фактори: забезпечення доступності інформаційних ресурсів для всіх громадян та підприємств, незалежно від їхнього місця проживання, рівня освіти чи технічних можливостей; забезпечення актуальності та повноти інформації, яка надається, безпеки та конфіденційності даних користувачів, інклюзивності інформаційних ресурсів. Відповідно до цих факторів, можна сформулювати такі конкретні рекомендації щодо удосконалення інформаційних сервісів у системах публічного адміністрування: розробити єдину стратегію розвитку інформаційних ресурсів та сервісів у системі публічного адміністрування, інтегрувати інформаційні ресурси та сервіси різних органів публічної влади, провадження єдиних технологій для обміну інформацією, створення єдиного порталу для доступу до інформаційних ресурсів та сервісів. Запровадження цих рекомендацій дозволить підвищити ефективність та прозорість діяльності органів публічної влади, а також покращити взаємодію громадян та підприємств з органами публічної влади.

Література

1. McGuigan G.S. "Crisis of professionalism in public services: Addressing challenges to librarianship from a public administration perspective", Library Review, 2011, Vol. 60 No. 7, pp. 560-574. https://doi.org/10.1108/00242531111153588.

2. Rudzioniene J. and Dvorak J "Public administration approach: What do libraries need for consistent information services evaluation", Library Management, 2014, Vol. 35 No. 6/7, pp. 495-507. https://doi.org/10.1108/LM-02-2014-0019.

3. Criado J.I. "Digital Public Administration in Latin America: Digitalization, Public Innovation, and the Future of Technologies in the Public Sector", Peters B.G., Tercedor C.A. and Ramos C. (Ed.) The Emerald Handbook of Public Administration in Latin America, Emerald Publishing Limited, Bingley, 2021, pp. 343-374. https://doi.org/10.1108/978-1-83982-676-420201014.

4. Rinaldi M., Montanari R. and Bottani E. "Improving the efficiency of public administrations through business process reengineering and simulation: A case study", Business Process Management Journal, 2015, Vol. 21 No. 2, pp. 419-462. https://doi.org/10.1108/BPMJ06-2014-0054 вільний (дата звернення 17.11.2023)

5. Goksan G. "Digitalization in Public Administration", Akkaya, B. and Tabak, A. (Ed.) Two Faces of Digital Transformation, Emerald Publishing Limited, Bingley, 2023, pp. 47-57. https://doi.org/10.1108/978-1-83753-096-020231004.

6. Folmer E., Matzner M., Rackers M., Scholta H. and Becker J. "Standardized but flexible information exchange for networked public administrations: A method", Transforming Government: People, Process and Policy, 2016, Vol. 10 No. 2, pp. 239-255. https://doi.org/10.1108/TG-09-2014-0044.

7. A. Vakalopoulou M., Tsiotras G. and Gotzamani K. "Implementing CAF in public administration: Best practices in Europe - obstacles and challenges", Benchmarking: An International Journal, 2013, Vol. 20 No. 6, pp. 744-764. https://doi.org/10.1108/BIJ-10-2011-0080.

8. Salmela H. and Turunen P. "Competitive implications of information technology in the public sector: The case of a city geographic information system", International Journal of Public Sector Management, 2003, Vol. 16 No. 1, pp. 8-26. https://doi.org/10.1108/09513550310456391.

9. Dikopoulou A. and Mihiotis A. "The contribution of records management to good governance", The TQM Journal, 2012, Vol. 24 No. 2, pp. 123-141. https://doi.org/10.1108/17542731211215071.

10. Pina V., Torres L. and Royo S. "E-government evolution in EU local governments: a comparative perspective", Online Information Review, 2009, Vol. 33 No. 6, pp. 1137-1168. https://doi.org/10.1108/14684520911011052.

11. Мельников О., Петров К., Мельников О., & Кобзев І. Діджиталізація публічного адміністрування. European Science, 2023, 4(sge18 -04), 51-60. https://doi.org/10.30890/27092313.2023-18-04-003.

12. Мельников О. Ф., Петров К. Е., Кобзев І. В., Косенко В. В. Державне регулювання використання хмарних сервісів. Електронне наукове видання «Публічне адміністрування та національна безпека». 2022, №1. https://doi.org/10.25313/2617-572X-2022-1-7842.

References

1. McGuigan, G.S. (2011), "Crisis of professionalism in public services: Addressing challenges to librarianship from a public administration perspective", Library Review, Vol. 60 No. 7, pp. 560-574. https://doi.org/10.1108/00242531111153588 [in English].

2. Rudzioniene, J. and Dvorak, J. (2014), "Public administration approach: What do libraries need for consistent information services evaluation", Library Management, Vol. 35 No. 6/7, pp. 495-507. https://doi.org/10.1108/LM-02-2014-0019 [in English].

3. Criado, J.I. (2021), "Digital Public Administration in Latin America: Digitalization, Public Innovation, and the Future of Technologies in the Public Sector", Peters, B.G., Tercedor, C.A. and Ramos, C. (Ed.) The Emerald Handbook of Public Administration in Latin America, Emerald Publishing Limited, Bingley, pp. 343-374. https://doi.org/10.1108/978-1-83982-676-420201014 [in English]

4. Rinaldi, M., Montanari, R. and Bottani, E. (2015), "Improving the efficiency of public administrations through business process reengineering and simulation: A case study", Business Process Management Journal, Vol. 21 No. 2, pp. 419-462. https://doi.org/10.1108/BPMJ-06-2014-0054 [in English]

5. Goksan, G. (2023), "Digitalization in Public Administration", Akkaya, B. and Tabak, A. (Ed.) Two Faces of Digital Transformation, Emerald Publishing Limited, Bingley, pp. 47-57. https://doi.org/10.1108/978-1-83753-096-020231004 [in English].

6. Folmer, E., Matzner, M., Rackers, M., Scholta, H. and Becker, J. (2016), "Standardized but flexible information exchange for networked public administrations: A method", Transforming Government: People, Process and Policy, Vol. 10 No. 2, pp. 239-255. https://doi.org/10.1108/TG09-2014-0044 [in English].

7. A. Vakalopoulou, M., Tsiotras, G. and Gotzamani, K. (2013), "Implementing CAF in public administration: Best practices in Europe - obstacles and challenges", Benchmarking: An International Journal, Vol. 20 No. 6, pp. 744-764. https://doi.org/10.1108/BIJ-10-2011-0080 [in English].

8. Salmela, H. and Turunen, P. (2003), "Competitive implications of information technology in the public sector: The case of a city geographic information system", International Journal of Public Sector Management, Vol. 16 No. 1, pp. 8-26. https://doi.org/10.1108/09513550310456391 [in English].

9. Dikopoulou, A. and Mihiotis, A. (2012), "The contribution of records management to good governance", The TQM Journal, Vol. 24 No. 2, pp. 123-141. https://doi.org/10.1108/17542731211215071 [in English].

10. Pina, V., Torres, L. and Royo, S. (2009), "E-government evolution in EU local governments: a comparative perspective", Online Information Review, Vol. 33 No. 6, pp. 1137-1168. https://doi.org/10.1108/14684520911011052 [in English].

11. Melnykov, O., Petrov, K., Melnykov, O., & Kobzev, I. (2023). Didzhytalizatsiia publichnoho administruvannia [Digitalization of public administration]. European Science - European Science, 4(sge18-04), 51-60. https://doi.org/10.30890/2709-2313.2023-18-04-003 [in Ukrainian].

12. Melnykov, O. F., Petrov, K. E., Kobzev, I. V., Kosenko, V. V. (2022), Derzhavne rehuliuvannia vykorystannia khmarnykh servisiv [State regulation of the use of cloud services]. Elektronne naukove vydannia "Publichne administruvannia ta natsionalna bezpeka" - Electronic scientific publication "Public administration and national security. №1. https://doi.org/10.25313/ 2617-572X-2022-1-7842 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru