Навколишнє природне середовище - мовчазна жертва бойових дій: еколого-правовий аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого

НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ - МОВЧАЗНА ЖЕРТВА БОЙОВИХ ДІЙ: ЕКОЛОГО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Калашник Дар'я Володимирівна студентка,

Калмиков Микита Романович студент,

Сліпачик Андріана Іванівна студентка

Анотація

екоцид право міжнародний регламентація

Наукова стаття присвячена розгляду та аналізу актуального та важливого в умовах сьогодення поняття «екоциду» та його співвідношення з «екологічним тероризмом». Розглянуто історичний аспект його походження через призму воєнних конфліктів. Серед іншого автори виокремлюють воєнний екоцид як особливий вид екоциду, що характеризується часом та обстановкою вчинення правопорушення. У статті ґрунтовно розглянуто правову регламентацію екоциду в міжнародному праві та національному законодавстві України, окреслено особливості притягнення російської федерації до юридичної відповідальності.

Досліджено, що в рамках міжнародного регулювання не існує нормативно-правового акта, який би закріплював злочин екоциду, проте Додатковий протокол до Женевських конвенцій та Декларація Ріо-де-Жанейро встановлюють зобов'язання щодо запобігання серйозній шкоді природному середовищу під час ведення воєнних дій. Ці норми сприяють збереженню екологічної стійкості та розвитку, навіть в умовах збройних конфліктів. Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду наразі не включає злочин екоциду до своєї юрисдикції, проте у міжнародній спільноті популяризується думка щодо важливості та актуальності визнання екоциду як нового міжнародного кримінального злочину. Зокрема, колегія експертів на замовлення Фонду "Stop Ecocide" запропонувала термінологічне визначення екоциду з метою нормативного закріплення останнього в нормативних актах міжнародного значення.

Приділено увагу, механізму притягнення російської федерації до майбутньої юридичної відповідальності, з огляду на сформовану правову позицію, що стосується ігнорування судового імунітету у справах, де відповідачем виступає російська федерація, що у свою чергу свідчить про невідворотність відповідальності за завдану шкоду.

У публікації наведено огляд шкоди, заподіяної довкіллю російською агресією. Проаналізовано заходи впроваджені державою задля захисту навколишнього природного середовища у період дії воєнного стану. В цьому аспекті Україна приєдналася до європейської програми "LIFE" для збереження довкілля. Запроваджено проєкт ЕкоЗагроза для відстеження екологічних проблем, підписана декларація Лугано та триває ініціатива "Зелена країна" для висадження дерев та охорони природи.

Ключові слова: екоцид, екологічний тероризм, збройна агресія, навколишнє природне середовище, міжнародно-правова відповідальність.

Annotation

Kalashnyk Daria Volodymyrivna Student, Yaroslav Mudryi National Law University Kalmykov Mykyta Romanovych Student, Yaroslav Mudryi National Law University Slipachyk Andriana Ivanivna Student, Yaroslav Mudryi National Law University

THE SURROUNDING NATURAL ENVIRONMENT IS A SILENT VICTIM OF HOSTILITIES: ECOLOGICAL AND LEGAL ASPECT

The scientific article is devoted to the consideration and analysis of the current and important concept of "ecocide" and its relationship with "ecological terrorism". The historical aspect of its origin through the prism of military conflicts is considered. Among other things, the authors single out military ecocide as a special type of ecocide, characterized by the time and circumstances of the offense. The article thoroughly examines the legal regulation of ecocide in international law and the national legislation of Ukraine, outlines the specifics of bringing the Russian Federation to legal responsibility.

It has been studied that there is no normative legal act within the framework of international regulation that would establish the crime of ecocide, but the Additional Protocol to the Geneva Conventions and the Declaration of Rio de Janeiro establish obligations to prevent serious damage to the natural environment during military operations. These norms contribute to the preservation of environmental sustainability and development, even in the conditions of armed conflicts. The Rome Statute of the International Criminal Court currently does not include the crime of ecocide in its jurisdiction, however, the opinion regarding the importance and urgency of recognizing ecocide as a new international criminal offense is being popularized in the international community. In particular, a panel of experts commissioned by the "Stop Ecocide" Foundation proposed a terminological definition of ecocide with the aim of normatively enshrining the latter in normative acts of international significance.Attention is paid to the mechanism of bringing the Russian Federation to future legal responsibility, given the established legal position regarding the disregard of judicial immunity in cases where the Russian Federation is the defendant, which in turn indicates the inevitability of responsibility for the damage caused.

The publication provides an overview of the damage caused to the environment by Russian aggression. Measures implemented by the state to protect the natural environment during the period of martial law are analyzed. In this aspect, Ukraine has joined the European program "LIFE" to preserve the environment. The EcoZagroza project has been implemented to track environmental problems, the Lugano Declaration has been signed and the "Green Country" initiative for tree planting and nature conservation is ongoing.

Keywords: ecocide, environmental terrorism, armed aggression, environment, international legal responsibility.

Постановка проблеми

З кожним днем збільшується вплив людини на навколишнє природне середовище, що має наслідком негативний вплив на довкілля, а й іноді спричинення екологічних катастроф. Тому, на сьогоднішній день, набуває значущості визначення терміну «екоцид» як злочину проти довкілля. В цьому аспекті головною проблемою є відсутність чіткої міжнародної нормативно-правової бази для закріплення екоциду як злочину. Крім того, актуальним на сьогодні і малодослідженим питанням залишається співвідношення екологічного тероризму з екоцидом, що потребуватиме подальших наукових досліджень у цій сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття «екоциду» та «екологічного тероризму» в своїх дослідженнях розкривають зокрема такі учені, як О. А. Машков, Ю. В. Мамчур, С. В. Жукаускас. Велика увага приділяється розгляду цього питання через проведення численних наукових конференцій, презентацій відомих міжнародних організацій та інших заходів.

Мета

У рамках даного дослідження ми розкриваємо поняття "екоцид", розглядаємо його історію, сучасне правове регулювання на міжнародному та національному рівнях, наводимо приклади екологічних катастроф та наголошуємо на засобах врегулювання та поліпшення стану навколишнього природного середовища.

Виклад основного матеріалу

Повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України призвело до катастрофічного погіршення екологічної ситуації в країні. Не викликає заперечень, що війна російської федерації проти України, фактичний відлік якої варто вести ще з 2014 року, спричиняє багато людських, економічних втрат, але окрім іншого негативно впливає на стан довкілля - мовчазної жертви бойових дій.

На сьогодні все більшої актуальності, як на національному, так і на міжнародно-правовому рівні набуває питання дослідження сутності поняття «екоцид». Термін «екоцид» походить з грецької та латинської мов, так, «oikos» означає будинок, а «caedo» - знести або вбити. Разом із тим, якщо звернутись до тлумачення поняття, яке надається у словнику його загальне значення полягає у знищенні великих площ природного середовища внаслідок діяльності людини [1].

Водночас саме, «воєнний екоцид», як особливий вид екоциду - є найтяжчою формою цього явища, оскільки він має виключно військову та політичну ціль, коли амбіції «верхівок» стають вище за живу природу, життя тварин та людей. Тож недарма, вважається, що проблема екоциду бере свій початок з війни США у В'єтнамі, коли протягом 1967-1972 рр. збройними силами США проводились операції з використанням хімікатів дефоліантів, через що були знищені тропічні ліси на площі близько 2 млн га і понад 40% площі сільськогосподарських угідь. Все це підірвало лісове та сільське господарство багатьох районів Індокитаю і призвело до загибелі та каліцтва понад 2 мільйонів людей. Але, слід зазначити, що прояви екоциду відбувалися і раніше: це і застосування хімічної зброї масового ураження поблизу містечка Іпр (Бельгія) у 1915 р., що спричинило не лише смерті солдатів, але й завдало значної шкоди довкіллю; вивезення німецькими загарбниками чорнозему з Північної та Східної України під час Другої Світової війни, що значно зменшило гумусний прошарок певних територій тощо. Із новітньої історії слід вказати на використання у 2004 р. американськими військами боєприпасів, які містили фосфорні сполуки, при бомбардуванні м. Фалуджа (Ірак), що спричинило не лише масові жертви серед людей, але й катастрофічне забруднення навколишніх ґрунтів фосфорними сполуками; цілеспрямовані обстріли Авдіївського коксохімічного заводу (Донецька область) у 2014-2015 рр. Руйнування інфраструктури цього підприємства спричинило величезну загрозу викидів небезпечних хімічних сполук у довкілля, а також бомбардування у 2022 р. нафтобаз та газопроводів, ТЕС, знаходження непідготовлених осіб на територіях АЕС України, пограбування їх тощо [2, с.83]. Звісно, з огляду на події, що відбуваються на теренах нашої держави, кількість подібних випадків постійно збільшується.

Цікавим та актуальним в контексті нашого дослідження видається питання співвідношення понять «екоциду» та «екологічного тероризму». Так, під «екологічним тероризмом» необхідно розуміти - напад на природні ресурси й антропогенне середовище, включаючи використання атомних та теплових електростанцій як засобів шантажу. Стосовно співвідношення даних понять, вважаємо, що екологічний тероризм необхідно розглядати як одну із форм прояву екоциду в аспекті шкоди, завданої довкіллю у ході бойових дій. Однак, питання пов'язані з «екологічним тероризмом» наразі є малодосліджуваними, фрагментарно окреслені положення пов'язані з його змістовним наповненням, незважаючи на актуальність останнього в умовах сьогодення, що у свою чергу потребуватиме від наукової спільноти додаткових досліджень у цій сфері. Частково дане питання було предметом дослідження науковців. Зокрема, учені О. А. Машков, Ю. В. Мамчур, С. В. Жукаускас зазначають, що обов'язковою умовою «екологічного тероризму» є резонанс терористичної акції в суспільстві. Автори наголошують на чотирьох основних характеристиках цього феномену: по-перше, “екологічний тероризм” -- це одна із форм організованого насильства. По-друге, “екологічний тероризм” переслідує політичні цілі і мотиви, це специфічна форма політичного насильства. “Екологічний тероризм” має за мету проведення насильницьких акцій аби примусити державні або інші органи прийняти рішення, яке б задовольнило вимоги терористів. По-третє, характерним змістом “екологічного тероризму” є свідома спрямованість на чисельні людські жертви, руйнування навколишнього середовища та природних ресурсів, що сприяє виникненню і поглибленню антагонізмів у світі. По-четверте, значно розширилися дії, які терористи можуть реалізувати проти людства: масові отруєння, радіоактивне зараження, зараження небезпечними хворобами, поширення епідемій та епізоотій тощо. Знаряддями для здійснення терористичних актів можуть бути вибухові пристрої широкого спектра дії, радіоактивні, отруйні та інші небезпечні біохімічні речовини. [3, с. 103].

Проаналізувавши поняття «екологічного тероризму», надалі доцільно звернути увагу на зміст поняття «екоциду» термінологічне визначення якого також відсутнє на рівні міжнародно-правових документів. Водночас, незважаючи на відсутність вищенаведених понять у міжнародно-правовому законодавчому полі, регламентація захисту довкілля під час ведення бойових дій закріплена у Додатковому протоколі (Протокол I) до Женевських конвенцій про захист жертв міжнародних збройних конфліктів від 12 серпня 1949 року. Зокрема, ч. 3 ст. 35 передбачає заборону застосування методів або засобів ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгочасної і серйозної шкоди природному середовищу. Окрім цього, у ст. 55 зазначається, що при веденні воєнних дій має бути виявлена турбота про захист природного середовища від широкої, довгочасної і серйозної шкоди [3]. Також, Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку від 3 червня 1992 року закріплює основні принципи екологічного права. Так, 24-ий принцип зазначає, що війна неминуче здійснює руйнівну дію на процес стійкого розвитку, тому держави мають поважати міжнародне право, що забезпечує захист навколишнього середовища під час воєнних конфліктів, і мають співпрацювати, за необхідності, у справі його подальшого розвитку [5].

Якщо звернутися до положень ст. 5 Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду, бачимо, що юрисдикція Міжнародного Кримінального Суду поширюється на наступні 4 категорії злочинів: a) злочин геноциду; b) злочини проти людяності; c) воєнні злочини та d) злочин агресії, натомість злочин екоциду відсутній [6]. Актуальним залишається питання включення екоциду в міжнародне право, що у свою чергу надасть можливість здійснювати судове переслідування осіб, причетних до вчинення цього злочину.

Враховуючи важливість даного питання, 22 червня 2021 р. було оголошено про нове юридичне визначення терміну «екоцид» після того, як група незалежних експертів на замовлення Фонду «Stop Ecocide» розробила його визначення з метою встановлення нового міжнародного кримінального злочину відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Відповідно до запропонованої ст. 8 «екоцид» - означає незаконні або необґрунтовані дії, вчинені з усвідомленням того, що існує значна ймовірність заподіяння цими діями серйозної, широкомасштабної або довгострокової шкоди навколишньому середовищу. Для визначення наведених термінів колегія фахівців наводить тлумачення кожного, зокрема: 1). «необгрунтована» означає бездумне ігнорування шкоди, яка була б явно надмірною порівняно з очікуваними соціальними та економічними вигодами; 2). «серйозна» означає шкоду, яка передбачає дуже серйозні негативні зміни, порушення або шкоду будь-якому елементу довкілля, включаючи серйозний вплив на життя людей або природні, культурні чи економічні ресурси; 3). «широкомасштабна» означає шкоду, яка виходить за межі обмеженої географічної території, перетинає державні кордони, або якої зазнає ціла екосистема чи вид, або велика кількість людей; 4). «довгострокова» означає шкоду, яка є незворотною або такою, що не може бути усунена шляхом природного відновлення протягом розумного періоду часу; 5). «навколишнє середовище» означає Землю, її біосферу, кріосферу, літосферу, гідросферу та атмосферу, а також космічний простір [7].

Попри відсутність нормативного закріплення такого злочину як екоцид, практика присудження репарацій за екологічну шкоду все ж таки існує. Наприклад, у прикордонному конфлікті між Нікарагуа та Коста-Ріка Міжнародний суд виніс рішення про компенсацію за втрату екологічних товарів та послуг. І Коста-Ріка, і Нікарагуа заявили, що інша сторона вторглася на їхню територію і завдала шкоди навколишньому середовищу. У 2010 році Коста-Ріка подала позов до Міжнародного Суду проти Республіки Нікарагуа за незаконне вторгнення, окупацію та використання території Коста-Ріки, включаючи претензії про серйозну шкоду тропічним лісам, що охороняються, і водно-болотним угіддям. У 2011 році Нікарагуа відповіла зустрічним позовом про те, що Коста-Ріка порушила свій суверенітет і завдала шкоди навколишньому середовищу внаслідок будівельних робіт у прикордонній зоні. 2013 року МС вирішив об'єднати дві справи разом. У 2015 році Міжнародний суд ухвалив рішення на користь Коста-Ріки і ухвалив, що Нікарагуа здійснила міжнародно-протиправне діяння. Нікарагуа було наказано виплатити репарації Коста-Ріці за завдану шкоду [8].

Розглянувши міжнародний аспект правового регулювання екоциду, варто перейти до аналізу складу кримінального правопорушення у вітчизняному законодавстві. Кримінальна відповідальність за правопорушення проти довкілля конкретизується у Розділі VIII Кримінального кодексу України. Разом із тим, відповідальність за екоцид передбачена у ст. 441 Кримінального кодексу України. Так, відповідно до цієї статті - екоцид - це масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу [9]. Тобто, аналізуючи зміст вищенаведеної статті, можна констатувати, що об'єктивну сторону екоциду становлять: масове знищення рослинного або тваринного світу, погіршення стану (отруєння) атмосфери або водних ресурсів, отруєння, забруднення земельних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Доцільно акцентувати увагу на тому, що кожна із зазначених у ст. 441 Кримінального кодексу України протиправних дій характеризується можливістю спричинити екологічну катастрофу, що у свою чергу має принципове значення для відмежування даного злочину-екоциду, від кримінальних правопорушень проти довкілля.

Слід вказати, що досвід притягнення російської федерації до відповідальності через її воєнні злочини вже існує. Так, маємо прецедент притягнення російської федерації до відповідальності та вимоги щодо компенсації громадянам України моральної та матеріальної шкоди через анексію Криму. Подання позовів до російської федерації стало можливим завдяки Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 308/9708/19 від 14 квітня 2022 року, в якій суд дійшов висновку, що після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено російську федерацію, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії російської федерації, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни [10]. У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12.05.2022 у справі № 635/6172/17 у п. 49 підтримала вищенаведену правову позицію [11]. Таким чином, Верховний Суд зробив виключення із загального правила про судовий імунітет, посилаючись на застосування так званого «деліктного винятку» (tort ехсерйоп), згідно якого будь-який спір, що виник на території України у громадянина України, навіть з іноземною країною, може бути розглянутий і вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Враховуючи вищенаведений судовий прецедент, не викликає сумнівів збільшення кількості позовів в українських судах до російської федерації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в тому числі притягнення останньої до відповідальності за шкоду завдану активними бойовими діями навколишньому природному середовищу. У цьому контексті доцільно проаналізувати та оцінити фактичний вплив військових дій в Україні на довкілля.

Під час війни в Україні однією з основних екологічних проблем стало суттєве забруднення навколишнього природного середовища, включаючи повітря, воду та ґрунт. Неодноразові бомбардування, обстріли міст та інших населених пунктів призвели до викиду небезпечних хімічних речовин, які стали причиною забруднення довкілля. У зв'язку з потраплянням цих речовин у ґрунт, воду та повітря, це призвело до серйозних проблем зі здоров'ям місцевого населення, таких як захворювання дихальних шляхів, шкіри та збільшення випадків раку.

В ніч на 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали одну із найбільших гідротехнічних споруд у Європі - дамбу Каховської гідроелектростанції в Херсонській області. Зона затоплення складала близько 80 населених пунктів та місто Херсон. Загальна сума безпосередніх збитків, заподіяних внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції, становить близько 2 мільярдів доларів США. Ці втрати включають у себе шкоду у сферах житлово-комунального господарства, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології та промисловості. Водосховище служило джерелом водопостачання для численних населених пунктів у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Відповідно, після 6 червня спостерігаються значні проблеми з прісною водою, тож розглядається можливість будівництва нових водоводів та свердловин для забезпечення водопостачання постраждалих регіонів. Також зазнали нищівної руйнації наступні природоохоронні парки: «Нижньодніпровський», «Кам'янська Січ», «Білобережжя Святослава» у Чорноморському біосферному заповіднику, які охороняє ЮНЕСКО, а зоопарк «Казкова діброва» в окупованій Новій Каховці повністю затоплено і не підлягає відновленню, що спричинило масову гибель флори і фауни південного регіону. За словами голови держкомпанії "Укргідроенерго" Ігоря Сироти, через підрив ГЕС стався масштабний витік масла з турбін електростанції у річку Дніпро. Внаслідок підриву ГЕС без води залишилось 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% - в Запорізькій та 30% - в Дніпропетровській областях [12]. Загинула винесена потоком водна фауна, оскільки вода спала і вона опинилась на суходолі. Ще однією проблемою стало потрапляння і відповідно загибель прісноводної риби та інших біоресурсів у солоних водах Чорного моря. В свою чергу і чорноморська фауна від масивного напливу прісної води також доволі сильно зазнала змін. За висновками фахівців, сектори овочівництва та садівництва в даному регіоні можуть зазнати повного вимирання. Крім того, зазнали пошкоджень і землі, де традиційно вирощували зернові культури та олійні рослини. Також є припущення, що вже наступного року поля на півдні України можуть перетворитись на пустелю.

Окупанти у березні 2022 рокі захопили Запорізьку атомну електростанцію - найбільшу в Європі та третю у світі. Не дивлячись на її вагомість та важливість, російські війська почали обстрілювати територію атомної станції. Внаслідок цього було спричинено вибух боєприпасів на території станції, що ще раз призвело до порушення радіаційної безпеки найбільшого в Європі ядерного об'єкту. У серпні 2022 року знову було відкрито вогонь в напрямку Запорізької атомної електростанції. Тоді було зафіксовано три попадання снарядів на територію станції, поблизу одного з енергоблоків, де розташований ядерний реактор. В результаті атаки пошкоджена азотно-киснева станція, що створило ризики витоку водню та розпилення радіоактивних матеріалів [13]. За експертними оцінками, у разі терористичного нападу на АЕС у навколишнє природне середовище можуть бути викинуті мільйони кюрі радіоактивності, що в сотні разів більше, ніж під час ядерних вибухів у Хіросімі та Нагасакі (Японія) [14].

Отже, сучасні екологічні проблеми, які відбуваються на території України набувають світового розмаху і впливають на практично кожного члена суспільства. Ця форма тероризму полягає в незаконному, обдуманому використанні сили для завдання шкоди природним ресурсам з метою позбавлення населення природних благ. Вона також спрямована на створення обстановки страху, безладу і паніки, завдає збитків майну та може впливати на діяльність державних та місцевих органів влади [15].

Незважаючи на продовження активних бойових дій російської федерації на території України представники влади, громадського суспільства, окрім вирішення завдань, що пов'язані із захистом територіальної цілісності держави, не залишають осторонь питання охорони навколишнього природного середовища. У цьому аспекті, держава впроваджує заходи для відновлення і підтримки екологічного середовища на належному рівні.

Так, у червні 2022 року Україна приєдналася до європейської програми "LIFE" для боротьби зі зміною клімату та збереження довкілля. За словами міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, Руслана Стрільця, це стало важливим кроком для країни, який надав можливість отримати значну підтримку від Європейського Союзу і величезний потенціал для відновлення природи в Україні. Програма "LIFE" є потужним інструментом для фінансування проектів країн-учасниць і дозволяє вирішувати проблеми, на розв'язання яких раніше не вистачало коштів. Міністр повідомив, що міністерство вже розробило більше 15 конкретних пропозицій, які будуть перетворені в проекти для розгляду в рамках програми "LIFE". Серед основних пріоритетів таких проектів варто відзначити відновлення річок, розвиток заповідного фонду, будівництво центрів для реабілітації птахів та диких тварин, а також ренатуралізацію екосистем і багато інших ініціатив. Протягом 30 років існування, програма "LIFE" вже співфінансувала понад 5600 проектів у сфері природоохорони як в межах ЄС, так і за його межами. Загальний бюджет програми на період 2021-2027 років становить 5,43 мільярди євро. Ця ініціатива дозволить Україні використовувати частину цих коштів для відновлення та розвитку екосистем, які зазнали серйозних пошкоджень [16].

В липні 2022 року в Швейцарії відбулася Міжнародна конференція з питань відновлення України, яка зібрала представників з 50 країн-партнерів і близько 20 міжнародних організацій. Під час цієї події була ухвалена Декларація Лугано, де визнано, що національний План відновлення та розвитку України, розроблений самою Україною, має ключове значення як рамковий документ для загального відновлення країни. Крім того, була обіцяна фінансова, політична та технічна підтримка від партнерів. Частиною цього національного плану є "Екологічна безпека", яка визначає, що Україна після війни буде розвиватися в напрямку "зеленого курсу", дотримуючись європейських стандартів і прагнучи забезпечити чисте та безпечне навколишнє середовище [17].

Запроваджений країною проєкт ЕкоЗагроза, який в умовах сьогодення є дуже актуальним, дозволяє збирати та фіксувати інформацію про екологічні загрози в режимі реального часу, з географічною прив'язкою до місцевості. Після обробки інформації в системі створюються відповідні розділи на інформаційних панелях (дешбордах), щоб надавати інформацію населенню про стан навколишнього природного середовища, офіційні попередження та рекомендації від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, а також показники прогресу ліквідації екологічних загроз в режимі реального часу. Система також визначає компетентні владні органи, відповідальні за прийняття заходів щодо усунення наслідків екологічних небезпек та надає засоби для моніторингу цього процесу в реальному часі, включаючи можливість додавання фотографій відновленої території або усунутих загроз.

Крім того, продовжує і надалі діяти в країні екологічна ініціатива «Зелена країна», запроваджена президентом у 2021 році. До прикладу, за 2022 рік, було висаджено 180 мільйонів нових дерев, а у вересні 2022 року було відкрито новий лісонасіннєвий центр всього за декілька кілометрів від кордону з Білоруссю [18].

Висновки

На підставі проведеного аналізу доведено, що поняття «екоцид» має тривалий історичний процес формування, починаючи з 1970-х рр. і до нашого часу. Досліджено, зміст поняття «екологічного тероризму» та співвідношення останнього з «екоцидом». Однак, питання пов'язані з «екологічним тероризмом» наразі є малодосліджуваними, фрагментарно окреслені положення пов'язані з його змістовним наповненням, незважаючи на актуальність останнього в умовах сьогодення, що у свою чергу потребуватиме від наукової спільноти додаткових досліджень у цій сфері. Разом із тим, в умовах сьогодення вкрай актуальним є закріплення такого злочину саме на рівні міжнародно-правових документів. Міжнародна спільнота розуміючи важливість даного питання ефективно працює у цьому напрямку, так в 2021 р. експертами було створено законопроєкт про визнання екоциду п'ятим міжнародним злочином. А отже, включення екоциду до юрисдикції Міжнародного Кримінального Суду буде наступним важливим кроком, який надасть можливість здійснювати судове переслідування осіб, причетних до вчинення цього злочину. З кожним днем війни збільшуються екологічні втрати, а тому реагування з боку держави має бути негайним та ефективним задля зменшення збитків завданих довкіллю. Так, запроваджений країною проєкт «ЕкоЗагроза» надає можливість кожному брати участь у здійсненні документування проявів екоциду на території держави. Представники органів державної влади з метою запобігання впливу негативних наслідків бойових дій на довкілля розробляють та впроваджують заходи для відновлення і підтримки екологічного середовища на належному рівні, оскільки екологічне забруднення не визнає ні політичних, ні географічних кордонів, та впливає на території, країни, регіони та людей, незалежно від їх розташування. Європейська програма «LIFE» забезпечить Україні додаткові фінансові надходження, що будуть стимулювати пришвидшення виконання поставлених завдань екологічного відновлення наших територій [19]. Однак важливо на цьому не зупинятися і шукати більше міжнародних екологічних програм, а також залучати подальшу підтримку наших партнерів. Це може відкрити для нашої країни великі можливості для відновлення довкілля після війни та стати матеріальним підґрунтям для забезпечення в подальшому сталого мирного розвитку не лише на території України, а й в світі.

Література

1. Новий світовий словник американської мови Вебстера. Режим доступу: https://www.merriam-webster.eom/dictionary/ecocide#dictionary-entry-l

2. Рибачек В. К. Міжнародно-правова регламентація злочину екоциду. Часопис цивілістики. 2022. № 45. С. 82-87. Режим доступу: http://clj.nuoua.od.ua/archive/45/14.pdf

3. Машков О.А., Мамчур Ю.В., Жукаускас С.В. Екологічні загрози, ризики та екологічний тероризм: системне визначення. Науковий часопис Академії національної безпеки. 2019. №3-4. С. 98-113. Режим доступу: file:///C:/Users/ONLINE/Downloads/nivanb_2019_3-4_8.pdf

4. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року. Протокол ратифіковано із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР N 7960-XI від 18.08.1989 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_199#Text

5. Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища та розвитку. Режим доступу: http://megalib.com.ua/content/2827_Deklaraciya_Rio_de_Janeiro_z_navkolishnogo_ seredovisha_i_rozvitky_.html

6. Римський статут міжнародного кримінального суду від 17.07.1998. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text

7. ФОНД «СТОП ЕКОЦИД». Незалежна експертна група з правового визначення екоциду. Коментар і текст коду. Червень 2021. Режим доступу: https://www.stopecocide.earth/ legal-definition

8. Коста-Ріка - Нікарагуа: аналіз практики Міжнародного суду ООН Режим доступу: http://epl.org.ua/wp-content/uploads/2022/04/KR-N-MS-OON.pdf

9. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 № 2341-III Офіційний вісник України. 2001. № 21. Ст. 920. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text

10. Постанова від 14.04.2022 р. (справа № 308/9708/19) від 14 квітня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду. Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064

11. Постанова від 12.05.2022 р. (справа № 635/6172/17) від 12 травня 2022 р. Велика Палата Верховного Суду. Режим доступу: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104728593

12. Екоцид масштабу ядерного удару. Наслідки підриву Каховської ГЕС для України. Режим доступу: https://www.unian.ua/ecology/ekocid-masshtabu-yadernogo-udarunaslidki-pidrivu-kahovskoji-ges-dlya-ukrajini-12284337.html

13. Ядерний терор РФ: що відбувається на Запорізькій АЕС і чим це загрожує Україні та світу. Режим доступу: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220806-yadernyj-teror-rfshho-vidbuvayetsya-na-zaporizkij-aes-i-chym-cze-zagrozhuye-ukrayini-ta-svitu/

14. Тісоенко Д.І. Екологічний тероризм: кримінально-правові та кримінологічні проблеми. Режим доступу: https://www.dissercat.com/content/ekologicheskii-terrorizm-ugolovnopravovye-i-kriminologicheskie-problemy

15. Стукаліна О. В., Екологічний тероризм в У країні як глобальна проблема сучасності Режим доступу: http://ecolaw.idpnan.kyiv.ua/archive/2022/3-4/14.pdf

16. Україна приєдналася до європейської програми «LIFE» для клімату та довкілля. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: урядовий портал. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-priyednalasya-do-yevropej skoyi-programi-lifedlya-klimatu-ta-dovkillya

17. У декларації Конференції в Лугано глави держав і урядів зобов'язалися підтримувати Україну на її шляху до відновлення. Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України: урядовий портал. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/ news/denys-shmyhal-u-deklaratsii-konferentsii-v-luhano-hlavy-derzhav-i-uriadiv-zoboviazalysiapidtrymuvaty-ukrainu-na-ii-shliakhu-do-vidnovlennia

18. УКРІНФОРМ: Мультимедійна платформа іномовлення України. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3574352-zelena-kraina-u-ramkah-programi-vze-visadilimajze180-miljoniv-derev.html

19. Токарєва К.С. Проблема захисту персональних даних у сфері охорони здоров'я в умовах інформатизації. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 11. С. 496-499. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/120

References

1. Webster's new world dictionary of the American Language. Retrieved from: https://www.merriam-webster.eom/dictionary/ecocide#dictionary-entry-l [in Ukrainian]

2. Rybachek V. K. (2022)Mizhnarodno-pravova rehlamentatsiia zlochynu ekotsydu. Chasopys tsyvilistyky,45, 82-87. Retrieved from: http://clj.nuoua.od.ua/archive/45/14.pdf [in Ukrainian]

3. Mashkov O.A. & Mamchur Yu.V. & Zhukauskas S.V. (2019) Ekolohichni zahrozy, ryzyky ta ekolohichnyi teroryzm: systemne vyznachennia. Naukovyi chasopys Akademii natsionalnoi bezpeky. 3-4. S, 98-113. Retrieved from: file:///C:/Users/ONLINE/Downloads/ nivanb_2019_3-4_8.pdf [in Ukrainian]

4. Dodatkovyi protokol do Zhenevskykh konventsii vid 12 serpnia 1949 roku, shcho stosuietsia zakhystu zhertv mizhnarodnykh zbroinykh konfliktiv (Protokol I), vid 8 chervnia 1977 roku. Protokol ratyfikovano iz zaiavoiu Ukazom Prezydii Verkhovnoi Rady vid 18.08.1989 r. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text [in Ukrainian]

5. Deklaratsiia Rio-de-Zhaneiro z navkolyshnoho seredovyshcha ta rozvytku (1992). Retrieved from: http://megalib.com.ua/content/2827_Deklaraciya_Rio_de_Janeiro_z_navkolishnogo_ seredovisha_i_rozvitky_.html [in Ukrainian]

6. Rymskyi statut mizhnarodnoho kryminalnoho sudu vid 17 lypnia 1998 r. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text [in Ukrainian]

7. STOP ECOCIDE FOUNDATION. Independent Expert Panel for the Legal Definition of Ecocide. Commentary and code text. June 2021. Retrieved from: https://www.stopecocide.earth/ legal-definition [in Ukrainian]

8. Kosta-Rika - Nikarahua: analiz praktyky Mizhnarodnoho sudu OON Retrieved from: http://epl.org.ua/wp-content/uploads/2022/04/KR-N-MS-OON.pdf [in Ukrainian]

9. Kryminalnyi kodeks Ukrainy. 05 berezenia 2001 № 2341-Ш Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 21. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text [in Ukrainian]

10. Postanova vid 14 kvitnia 2022 r. (sprava № 308/9708/19) vid 14 kvitnia 2022 r. Verkhovnyi Sud u skladi kolehii suddiv Tretoi sudovoi palaty Kasatsiinoho tsyvilnoho sudu. Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064 [in Ukrainian]

11. Postanova vid 12 travnia 2022 r. (sprava № 635/6172/17) vid 12 travnia 2022 r. Velyka Palata Verkhovnoho Sudu. Retrieved from: https://reyestr.court.gov.ua/Review/104728593 [in Ukrainian]

12. Ekotsyd masshtabu yadernoho udaru. Naslidky pidryvu Kakhovskoi HES dlia Ukrainy. Retrieved from: https://www.unian.ua/ecology/ekocid-masshtabu-yadernogo-udarunaslidki-pidrivu-kahovskoji-ges-dlya-ukrajini-12284337.html [in Ukrainian]

13. Yadernyi teror RF: shcho vidbuvaietsia na Zaporizkii AES i chym tse zahrozhuie Ukraini ta svitu. Retrieved from: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20220806-yadernyj-teror-rfshho-vidbuvayetsya-na-zaporizkij-aes-i-chym-cze-zagrozhuye-ukrayini-ta-svitu [in Ukrainian]

14. Tisoenko D.I. Ekolohichnyi teroryzm: kryminalno-pravovi ta kryminolohichni problemy. Retrieved from: https://www.dissercat.com/content/ekologicheskii-terrorizm-ugolovnopravovye-i-kriminologicheskie-problemy [in Ukrainian]

15. Stukalina O. V., Ekolohichnyi teroryzm v Ukraini yak hlobalna problema suchasnosti Retrieved from: http://ecolaw.idpnan.kyiv.ua/archive/2022/3-4/14.pdf [in Ukrainian]

16. Ukrai'na pryiednalasia do yevropey skoi' prohramy «LIFE» dlia klimatu ta dovkillia. Ministerstvo zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy: uriadovyy portal. Retrieved from: https://www.kmu.gov.ua/news/ukrayina-priyednalasya-do-yevropejskoyi-programi-life-dlya-klimatu-ta-dovkillya [in Ukrainian]

17. U deklaratsii Konferentsii v Luhano hlavy derzhav i uriadiv zoboviazalysia pidtrymuvaty Ukrainu na yii shliakhu do vidnovlennia. Departament komunikatsii Sekretariatu Kabinetu Ministriv Ukrainy: uriadovyi portal. Retrieved from: https://www.kmu.gov.ua/news/denys-shmyhal-udeklaratsii-konferentsii-v-luhano-hlavy-derzhav-i-uriadiv-zoboviazalysia-pidtrymuvaty-ukrainuna-ii-shliakhu-do-vidnovlennia [in Ukrainian]

18. UKRINFORM: Multymediina platforma inomovlennia Ukrainy. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3574352-zelena-kraina-u-ramkah-programi-vze-visadilimajze-180-miljoniv-derev.html [in Ukrainian]

19. Tokareva K.S. The problem of personal data protection in the field of health care in the conditions of informatization. Legal scientific electronic journal. 2022. No. 11. P. 496-499. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2022-11/120

Размещено на Allbest.ru