Партнерство держави та інститутів громадянського суспільства у сфері забезпечення та захисту прав людини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра Теорії держави і права

Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України

Партнерство держави та інститутів громадянського суспільства у сфері забезпечення та захисту прав людини

Бондарчук-Ладна Олена Василівна, аспірантка

Анотація

У статті розглянуто основні напрями партнерської взаємодії держави та інститутів громадянського суспільства у сфері забезпечення та захисту прав і свобод людини й окреслені шляхи підвищення її ефективності. Підтверджено, що діяльність Української держави в усіх сферах суспільного життя базується на конституційному принципі людиноцентризму. Доведено, що одночасно із розбудовою України як правової держави формується і розвивається громадянське суспільство. Громадянське суспільство виражає різноманітні інтереси його членів і безпосередньо зацікавлене в реалізації кожною людиною її прав і свобод.

Зазначено, що функцію забезпечення і захисту прав і свобод людини виконує передовсім держава. Інститути громадянського суспільства у забезпеченні прав і свобод людини беруть опосередковану участь - через політичні партії, представлені у парламенті, громадське обговорення проєктів нормативно-правових актів, проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Визнано за доцільне прийняття нормативно-правового акта, який забезпечуватиме право інститутів громадянського суспільства на законодавчу ініціативу і регулюватиме порядок її реалізації з метою реального впливу на процес законотворення, особливо у сфері прав і свобод людини і громадянина.

Констатовано, що реалізації людиною своїх прав і свобод сприяє і держава, і громадянське суспільство. Держава формує цілісну систему загальносоціальних і спеціальносоціальних (юридичних) гарантій, а громадянське суспільство виступає тим середовищем, в якому людина реалізує свої права і свободи. Для захисту прав і свобод людини держава створює нормативно-правову основу (конституційні норми та норми галузевого законодавства) та інституційно-організаційний механізм (систему відповідних органів державної влади). Провідну роль у захисті прав і свобод людини виконують суди; саме тому судова реформа в Україні спрямована на покращення доступу людини до правосуддя. Громадянське суспільство використовує альтернативні судовому способи захисту прав, до яких належать медіація, мирова угода, врегулювання спору за участю мирового судді, переговори та ін. Як держава, так і інститути громадянського суспільства зацікавлені у розвитку альтернативних способів захисту прав.

Доведено, що партнерство громадянського суспільства та держави для задоволення їхніх спільних інтересів, зокрема, у сфері забезпечення та захисту прав і свобод людини є найбільш бажаною і доцільною формою їх взаємодії. У зв'язку з цим підтверджено необхідність закріплення принципу їх партнерства на конституційному рівні.

Ключові слова: громадянське суспільство, держава, право на судовий захист прав і свобод, партнерство, права і свободи людини, альтернативні способи захисту.

Bondarchuk-Ladna Olena Vasylivna Graduate student of the Theory of State and Law Department, Koretsky Institute of State and Law of National Academy of Science of Ukraine

Partnership between the state and civil society institutions in the field of ensuring and protecting human rights and freedoms

Abstract

The article considers the main directions of partnership interaction between the state and civil society institutions in the field of ensuring and protecting human rights and freedoms and identifies ways to improve its effectiveness. It is confirmed that the activity of the Ukrainian state is based on the constitutional principle of man-centeredness in all spheres of public life. It is proved that simultaneously with the development of Ukraine as a state governed by the rule of law, the civil society is being formed and improved. Civil society expresses the diverse interests of its members and is directly interested in the realization of each individual's rights and freedoms.

The function of ensuring and protecting human rights and freedoms is performed primarily by the state. Civil society institutions participate indirectly in ensuring human rights and freedoms through political parties represented in Parliament, public discussions of draft laws and regulations, and consultations with the public by the executive authorities on the formation and implementation of State policy. It is recognized expedient to adopt a normative-legal act that will ensure the right of civil society institutions to legislative initiative and regulate the procedure for its implementation in order to assuredly influence the lawmaking process, especially in the sphere of human rights and freedoms.

Both the state and civil society contribute to the realization of human rights and freedoms. The state forms an integral system of general and special (legal) guarantees, and civil society acts as the environment in which a person realizes his rights and freedoms. To protect human rights and freedoms, the state creates a legal framework (constitutional norms and norms of sectoral legislation) and an institutional and organizational mechanism (the system of relevant authorities). The courts play a leading role in the protection of human rights and freedoms; judicial reform in Ukraine is aimed at improving people's access to justice. Civil society uses alternative means of protecting rights, including mediation, amicable settlement, dispute settlement with the participation of a justice of the peace, etc. Both the state and civil society institutions are interested in the development of alternative ways of rights protection.

It has been proved that partnership between civil society and the state to meet their common interests, in particular, in the sphere of ensuring and protecting human rights and freedoms, is the most preferable and expedient form of their interaction. In this regard, the necessity of enshrining the principle of partnership at the constitutional level is confirmed.

Keywords: civil society, state, a right to judicial protection of rights and freedoms, partnership, human rights and freedoms, alternative ways of protection.

Вступ

Постановка проблеми. Ідея людиноцентризму, закріплена на конституційному рівні, визначила спрямованість діяльності Української держави в усіх сферах суспільного життя, що створило передумови не лише для розбудови України як правової держави, а й для формування і розвитку громадянського суспільства. Визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3 Конституції України) водночас зобов'язало державу утверджувати і забезпечувати права і свободи людини (ч. 2 ст. 3 Конституції України) і гарантувати їх захист (ст. 55 Конституції України [1]). Серед широкого спектру конституційних прав і свобод людини і громадянина чільне місце займають права на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації, на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, право на підприємницьку діяльність та ін., вихідним принципом суспільного життя в Україні визнано політичний, економічний та ідеологічний плюралізм. Указані конституційні положення стали підґрунтям для утвердження інститутів громадянського суспільства як самостійних і активних учасників державного і суспільного життя. Відносини між сучасною державою й громадянським суспільством поступово набувають характеру партнерства, особливо у тих сферах, які рівною мірою стосуються як держави, так і суспільства. Мова йде про права та свободи людини і громадянина, рівень забезпечення і захисту яких визначає перспективи і формування правової держави, і розбудови громадянського суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми взаємодії громадянського суспільства і держави сьогодні перебувають у полі зору багатьох науковців. Дослідники розглядають цінність людини у взаємовідносинах громадянського суспільства і правової держави (В. В. Городовенко), аналізують участь громадянського суспільства у законотворчому процесі (Н. В. Лесько), вивчають механізм взаємодії громадянського суспільства й держави, громадянського суспільства і ЗСУ (Н. М. Оніщенко, С. О. Сунєгін), характеризують принцип партнерства у відносинах між інститутами громадянського суспільства і держави (О. О. Томкіна). Тощо питання про шляхи підвищення ефективності взаємодії громадянського суспільства та держави не втрачає своєї актуальності.

Мета статті - розглянути взаємодію держави та інститутів громадянського суспільства, спрямовану на всебічний захист прав і свобод людини і громадянина, і визначити шляхи підвищення ефективності їх партнерства у цій сфері.

Виклад основного матеріалу

Визначальним чинником взаємодії громадянського суспільства і держави, який, власне, і зумовлює партнерський характер їх взаємодії, є права і свободи людини, оскільки інтереси громадянського суспільства та держави у цій сфері є повністю сумірними. Гуманістична спрямованість діяльності Української держави проявляється у таких взаємопов'язаних її функціях, як:

1) утвердження прав і свобод людини;

2) забезпечення прав і свобод людини, зміст яких доволі ґрунтовно висвітлений у юридичній літературі. Узагальнюючи думки вітчизняних вчених, утвердження прав і свобод людини можна визначити як закріплення державою прав і свобод людини у національному законодавстві та розширення їх переліку шляхом ратифікації міжнародних актів у сфері прав людини загалом чи прав окремих груп осіб (дітей, біженців, меншин та ін.). Відзначимо, що Україна активно утверджує права і свободи людини з часу прийняття Декларації про державний суверенітет і донині, використовуючи всі можливі шляхи і засоби. Під забезпеченням прав і свобод людини ми, як і більшість науковців, розуміємо створення державою необхідних умов для вільної і безперешкодної реалізації людиною своїх прав і свобод. Така діяльність, своєю чергою, охоплює: 1) сприяння реалізації людиною її прав і свобод шляхом формування їх загальносоціальних гарантій; 2) охорону прав і свобод людини шляхом вжиття заходів для недопущення їх порушень;

3) захист прав і свобод людини шляхом притягнення винних осіб до юридичної відповідальності, відновлення порушеного права.

Зі свого боку, громадянське суспільство виступає виразником різноманітних інтересів вільних членів суспільства і безпосередньо зацікавлене в реалізації кожною людиною її прав і свобод. Інститути громадянського суспільства залучаються державою до утвердження прав і свобод людини, передовсім, за допомогою такого усталеного способу, як участь у законодавчому процесі через політичні партії, представлені у парламенті, які забезпечують агрегацію й артикуляцію інтересів тієї чи іншої частини суспільства та відображають їх у змісті відповідного законодавчого акта. Крім того, активно застосовується й громадське обговорення проєктів нормативно-правових актів. Так, за повідомленням прес-служби Апарату Верховної Ради України, 10.08.2023 р. Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин спільно з Державною службою України з етнополітики та свободи совісті було проведено громадське обговорення проєкту Закону України про внесення змін до Закону України «Про національні меншини (спільноти) України». В обговоренні, крім народних депутатів України, взяли участь представники громадських об'єднань національних меншин (спільнот) України. Мова йшла про врахування зауважень Венеційської комісії до вказаного закону, зміни до нього мають сприяти більш ефективній реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) [2]. Тому цілком слушним вважаємо твердження Н. В. Лесько про те, що «взаємодіючи з інститутами громадянського суспільства, парламент несе особливу відповідальність за захист індивідуальних демократичних прав і інтересів громадян, будучи відкритим, доступним і підзвітним перед електоратом у здійсненні повноважень» [3, с. 77].

Ще однією формою залучення інститутів громадянського суспільства до утвердження прав і свобод людини є проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, при цьому визнаються обов'язковими такі консультації щодо проектів нормативно-правових актів, які стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян чи життєвих інтересів громадян; консультації проводяться у формі публічного громадського обговорення та/або у формі електронних консультацій [4]. Так, наприклад, Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) з 30.08 по 14.09.2023 р. проводила публічне обговорення проєкту положення про Раду громадських об'єднань національних меншин (спільнот) України, як постійного консультативно-дорадчого органу ДЕСС, функціонування якого передбачене ч. 2 ст. 15 Закону України «Про національні меншини (спільноти) України»; при цьому зауваження і пропозиції до проєкту положення приймалися від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань в електронному вигляді [5]. Тобто через громадські ради, створювані при органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, громадянське суспільство бере участь у вирішенні будь-яких питань, зокрема, й у сфері прав і свобод людини, на різних рівнях публічної влади - і місцевому, і регіональному, і національному.

Однак зауважимо, що в утвердженні прав і свобод людини громадянське суспільство і держава наразі не стали повноправними партнерами, ураховуючи провідну роль саме держави у цій діяльності, але поступово вирівнюється баланс у їх відносинах. У зв'язку з цим постає питання про необхідність розширення участі інститутів громадянського суспільства у нормотворчих процесах, особливо якщо врегулюванню підлягають питання, що безпосередньо стосуються його інтересів. Так, О. В. Щербанюк звертає увагу на досвід багатьох зарубіжних країн (Іспанії, Італії, Швейцарії, Польщі, Сан-Марино), де використовується «громадянська законодавча ініціатива (народна ініціатива) - один з елементів прямої демократії, яка дає можливість групі громадян з повним виборчим правом подати до парламенту законодавчу ініціативу, чітко визначену законом» [6, с. 83].

Польський дослідник Міхал Зєлінський (Michal Zielinski) вважає, що «Ratio legis існування народної ініціативи є теза про те, що сучасна демократія, через кількість і різноманітність функцій сучасної держави, повинна мати характер представницької демократії nolens volens, а громадянське суспільство має мати інструменти впливу на процес здійснення влади не тільки шляхом обрання членів палат парламенту, можливо, окремих органів виконавчої влади [7]. Тобто громадянська законодавча ініціатива розуміється як один із способів взаємодії громадянського суспільства і держави. За висновком Міхала Зелінського, «навіть небезпідставні побоювання, що проєкти, підготовлені неюристами, будуть гіршої якості, ніж ті, які готують державні органи з численними експертними ресурсами, не зменшують важливості цього інституту з точки зору формування громадянського суспільства та його впливу на суспільні справи - хто потрудився організувати підтримку проєкту, зазвичай, стежить за роботою парламентаріїв; крім того, він виступає протиотрутою від дуже серйозної проблеми сучасного світу, якою є «дефіцит демократії» [7]. У Польщі правову основу для безпосередньої законодавчої ініціативи громадян утворює Конституція Польщі [8] та відповідний закон [9]. Проаналізувавши основні положення цього закону, вважаємо, що національна система законодавства так само потребує прийняття подібного нормативно-правового акта, який забезпечуватиме право інститутів громадянського суспільства на законодавчу ініціативу і регулюватиме порядок її реалізації з метою реального впливу на процес законотворення, особливо у сфері прав і свобод людини і громадянина, з одночасним внесенням змін до ст. 92 Конституції України щодо розширення кола суб'єктів законодавчої ініціативи [1]. А проблему «неюридичності» такого проекту можна подолати, залучивши до його створення правозахисні організації, окремих юристів - теоретиків і практиків, які забезпечать його належну якість.

Сприяння реалізації людиною своїх прав і свобод є функцією і держави, і громадянського суспільства. З цією метою держава формує цілісну систему загальносоціальних і спеціальносоціальних (юридичних) гарантій і відповідних органів. Наприклад, безпосередньо спрямована на охорону прав і свобод людини діяльність Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який «служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку» [10]. Однак В. О. Міхальов слушно зауважує, що «більшість гарантій у вигляді умов спрямовані на забезпечення сприятливої обстановки, в атмосфері якій громадянин може ефективно користуватися своїми конституційними правами і свободами. Такі умови створюють зовнішнє середовище діяльності кожної людини і не залежать від його волі і побажань, оскільки вони іманентно притаманні суспільному і державному ладу» [11, с. 288]. Тобто громадянське суспільство якраз і виступає тим середовищем, в якому людина реалізує свої права і свободи, а структуру громадянського суспільства формують соціальні інститути, покликані максимально сприяти цьому. На думку С. Сапужак та М. В. Кравчука, «інтереси і потреби людини знаходять переважно свій вираз через такі соціальні інститути: у політичній сфері - партії, органи місцевого самоврядування, суспільно-політичні об'єднання, незалежні засоби масової інформації, різноманітні асоціації; в економічній - професійні спілки, асоціації підприємців, товариства захисту прав споживачів; у соціальній - сім'я, незалежні установи й організації освіти, дозвілля; у культурній - різноманітні творчі, наукові спілки, національно-культурні товариства, релігійні конфесії тощо» [12]. Так, наприклад, у законодавстві громадське об'єднання визначається як «добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів» [13].

Поняття «охорона» і «захист» стосовно прав і свобод людини в юридичній науці традиційно вважаються взаємопов'язаними, але не тотожними; у тексті Конституції України використовуються обидва терміни, але без розкриття їхнього змісту, наприклад: порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей (ч. 2 ст. 44); громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей (ч. 1 ст. 36), звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ч. 3 ст. 8) [1] та ін.

Захист прав і свобод людини держава здійснює за допомогою: нормативно-правової основи (конституційні норми та норми галузевого законодавства) та інституційно-організаційного механізму (система та функції відповідних органів державної влади). За ч. 1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом, і це право не може бути обмежене за жодних обставин (ч. 2 ст. 64 Конституції України [1]). Україна як член Ради Європи ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) і зобов'язалася гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією права і свободи, визначені Розділом І Конвенції, зокрема, «право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення» (ч. 1 ст. 6) [14]. Відповідно до конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції України [1]), суди розглядають усі спори про захист прав і свобод людини.

Судова влада України, за твердженням багатьох дослідників, перебуває у стані «перманентного реформування» [15, с. 39], спрямованого на те, щоб привести національну систему судоустрою і судочинства у відповідність до європейських стандартів і дійсно забезпечити право людини на незалежний і справедливий суд. Остання масштабна судова реформа була проведена 2016 року шляхом внесення змін до Конституції України щодо правосуддя [16] та прийняття Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [17]. Однак вдосконалення судової влади в Україні триває і нині, відповідно до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-- 2023 роки, затвердженої указом Президента України від 11.06.2021 р. Кінцева мета Стратегії - «практичне утвердження принципу верховенства права, ефективного і справедливого судочинства, зміцнення функціональних основ організації судової влади відповідно до стандартів захисту прав людини та цінностей, визначених Конституцією України та міжнародно-правовими зобов'язаннями України» [18].

Окрім того, Україна 23.06. 2022 р. офіційно набула статусу кандидата в члени Європейського Союзу, при цьому Європейська комісія висунула до нашої держави низку вимог, серед яких - і реформування організаційно- нормативних засад функціонування судової системи, які на листопад 2023 року Україна виконала на 90 % [19]. Так, з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії вдосконалено процедуру відбору суддів Конституційного Суду України [20], з січня 2023 р. відновила роботу Вища рада правосуддя, з червня 2023 р. - Вища кваліфікаційна комісія суддів, котра з 13 листопада продовжила кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність займаній посаді [21].

Інституційний механізм держави, спрямований на захист прав і свобод людини, охоплює, крім суду, інші органи державної влади, наприклад, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [22]. А після використання всіх національних засобів юридичного захисту кожен має право звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ч. 5 ст. 55 Конституції України [1]), зокрема, до Європейського суду з прав людини, рішення якого для Української держави є обов'язковими для виконання [23].

Отже, проголошення на конституційному рівні людини як вищої соціальної цінності визначило кореспондуючий обов'язок держави забезпечувати охорону і захист її прав і свобод. Однак великим потенціалом у цій сфері наділене й громадянське суспільство, яке використовує альтернативні судовому способи захисту прав, до яких належать медіація, мирова угода, врегулювання спору за участю мирового судді, переговори та ін.

Зацікавленість у розвитку альтернативних способів захисту прав і свобод людини демонструють правозахисні організації України. Так, громадська організація «Адвокат майбутнього» 15 вересня 2023 року в Києві презентувала можливі сценарії та критерії удосконалення територіальної організації судової влади в Україні, які допоможуть подолати перешкоди в доступі до правосуддя, спричинені війною. Додатковими чинниками покращення доступу до правосуддя в територіальному аспекті було визнано збільшення інклюзивності судочинства через розширення безпосередньої участі громадян у його здійсненні на місцях; розширення можливостей альтернативного врегулювання спорів на рівні місцевих територіальних громад - насамперед через арбітраж та медіацію [24].

Зауважимо, що окремі альтернативні способи захисту прав і свобод людини уже мають правову основу, наприклад, медіація [25], інші - передбачені лише програмними документами, наприклад, про запровадження інституту мирових суддів як один із способів забезпечення участі громадськості у судочинстві йде мова у Національній економічній стратегії на період до 2030 року [26]. Про зацікавленість громадськості у створенні мирових судів для вирішення нескладних справ свідчить публічне обговорення цього інституту, яке організувала Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ разом із Всеукраїнською ініціативою «Активна громада» спільно з представниками громадських організацій, професійної спільноти та активними громадянами [27]. На нашу думку, широке обговорення в суспільстві цих питань допоможе узгодити позиції громадян та сформувати спільне бачення перспектив функціонування мирових судів в Україні.

Варто також наголосити, що у згаданій вище Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки [18] приділяється значна увага розвитку альтернативного (позасудового) та досудового врегулювання спорів у контексті забезпечення права доступу людини до правосуддя. У такий спосіб держава зможе «розвантажити» суди і визнати інститути громадянського суспільства партнером у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина. Це зумовлено тим, що ідея пріоритету прав і свобод людини однаковою мірою визначає як життєдіяльність самого громадянського суспільства, так і функціонування держави. Існує чітка взаємна залежність між розвитком громадянського суспільства, утвердженням правової держави та посиленням захисту прав і свобод людини: чим вищим є рівень розвитку громадянського суспільства і правової держави, тим потужнішим буде механізм гарантування і захисту прав і свобод людини. І навпаки, покращення стану забезпечення прав і свобод людини свідчить про піднесення громадянського суспільства та правової держави. Поділяємо думку Н. М. Оніщенко та С. О. Сунєгіна про те, що «громадянське суспільство може ефективно функціонувати і розвиватися лише в межах правової держави, владна діяльність якої підкорена основоположним принципам права, спрямованим на охорону та захист прав, свобод і законних інтересів людини, її честі та гідності» [28].

Подібні твердження висловлює В. В. Городовенко: «розуміючи важливу роль інститутів громадянського суспільства у формуванні правової держави, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Україна поступово сприяла розвитку таких інститутів, зокрема, послідовно та системно створюючи юридичне підґрунтя для їх злагодженого та повноцінного функціонування. Однією з важливих складових такого розвитку стало врегулювання на національному юридичному рівні взаємовідносин між органами державної влади та інститутами громадянського суспільства і фактично визнання необхідним елементом таких взаємовідносин всебічного захисту прав і свобод людини і громадянина» [29, с. 63].

Ураховуючи викладене вище, підтримуємо позицію О. О. Томкіної, котра вважає, що «права людини постають у системі партнерської взаємодії «держава - громадянське суспільство» смислоутворюючим чинником» і пропонує «закріпити принцип партнерства серед загальних засад конституційного ладу України» [30, с. 63]. Дійсно, конституційне закріплення цього принципу (причому самим суспільством, шляхом всенародного голосування) підтверджувало б перехід відносин між державою та інститутами громадянського суспільства на якісно новий рівень. Адже партнерство означає рівноправність суб'єктів і баланс їхніх інтересів, об'єднання їх зусиль і ресурсів для досягнення спільної мети та взаємну відповідальність.

Висновки

захист право свобода

Отже, на сучасному етапі, на нашу думку, найбільш бажаною і доцільною є партнерська взаємодія громадянського суспільства та держави для задоволення їхніх спільних інтересів, зокрема, у сфері забезпечення та захисту прав і свобод людини.

Література

1. Конституція України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

2. Відбулось громадське обговорення законопроекту, спрямованого на виконання рекомендацій Венеційської комісії щодо Закону України «Про національні меншини (спільноти) України» / Прес-служба Апарату Верховної Ради України. 10.08.2023. URL: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/240059.html.

3. Лесько Н. В. Участь громадянського суспільства у законотворчому процесі. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Серія Право. 2021. № 11(23). С. 71-78. DOI: 10.33098/2078-6670.2021. 11.23.71-78.

4. Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text.

5. ДЕСС запрошує до публічного обговорення проєкту положення про Раду громадських об'єднань національних меншин (спільнот) України / Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. 30.08.2023. URL: https://dess.gov.ua/dess- zaproshuie-do-publichnoho-obhovorennia-proiektu-polozhennia/.

6. Щербанюк О. В. Народна законодавча ініціатива: європейська та національна практика. Правова позиція. 2023. № 2(39). С. 81-84. DOI https://doi.org/10.32782/2521-6473. 2023-2.16.

7. Zielinski Michal. Obywatelskie prawo inicjatywy ustawodawczej. URL:

https://www.repozytorium.uni.wroc.pl/Content/53672/PDF/26_Michal_Zielinski.pdf.

8. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 r., Dz. U. 1997, Nr 78, poz. 483,z pozn. zm., art. 118, ust. 1-2. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp? id=wdu19970780483.

9. Ustawa z dnia 24 czerwca 1999 r. o wykonywaniu inicjatywy ustawodawczej przez obywateli, Dz. U. Nr 62, poz. 688, z pozn. Zm. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails. xsp?id=WDU19990620688.

10. Про Національну поліцію України: Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text.

11. Міхальов В. О. Класифікація юридичних гарантій прав і свобод особистості в Україні. Наука та суспільне життя України в епоху глобальних викликів людства у цифрову еру (з нагоди 30-річчя проголошення незалежності України та 25-річчя прийняття Конституції України):у 2т.:матер.Міжнар. наук-практ. конф. (м. Одеса, 21 трав. 2021р.) / за загальною редакцією С. В. Ківалова. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Т. 1. С. 288-290.

12. Сапужак С., Кравчук М. В. Людина та її місце в системі громадянського суспільства. Правова система України в умовах європейської інтеграції: погляд студентської молоді:ІІІ Міжнар. студ. наук. конф. (Тернопіль, 15.05.2019р). URL: http://confuf.wunu.edu.ua/ index.php/confuf/arti cl e/vi ew/725.

13. Про громадські об'єднання: Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/l aws/ show/4572-17#Text.

14. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (з протоколами) від 04.11.1950, ратифікована Законом України від 07.07.1997. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/995_004#Text.

15. Крусян Р. Доктринальні основи реформування системи судоустрою України у контексті теорії правової реформи. Український часопис конституційного права. 2017. № 4. С. 38-45.

16. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 02.06.2016. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1401-19#Text.

17. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1402-19#Text.

18. Стратегія розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 20212023 роки: затверджена указом Президента України від 11.06.2021 № 231/2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/231/2021#Text.

19. Рішення Єврокомісії по Україні: 90% вимог виконано, рекомендують відкрити переговори / Європейська правда. 08.11.2023. URL: https://www.eurointegration.com.ua/ news/2023/11/8/7173108/.

20. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах: Закон України від 13.12.2022 № 2846-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2846-IX#Text.

22. В Україні після чотирьох років перерви відновлюють оцінювання суддів/ Zaxid.net. 13.11.2023. URL: https://zaxid.net/news/https://zaxid.net/news/.

23. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997 № 776/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#Text.

24. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 № 3477-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 3477-15#Text.

25.Чернищук П. Удосконалення територіальної організації судової влади в Україні: ГО «Адвокат майбутнього» презентувала сценарії / Юридична газета online. 19.09.2023. URL: https://yur-gazeta. com/golovna/udoskonalennya-teritorialnoyi-organizaciyi-sudovoyi-vladi- v-ukrayini-go-advokat-maybutnogo-prezentuv.html.

26. Про медіацію: Закон України від 16.11.2021 № 1875-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1875-20#Text.

27. Національна економічна стратегія на період до 2030 року: затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 179. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 179-2021-%D0%BF#Text.

28. Смалюк Р. Мирові суди: чи потрібні вони Україні? URL: https://pravo.org.ua/blogs/ myrovi-sudy-chy-potribni-vony-ukrayini/.

29.Оніщенко Н. М., Сунєгін С. О. Механізм взаємодії громадянського суспільства та держави: чинники удосконалення. Збірник наукових праць Л'ОГОУ. С. 77-82. URL: https://doi.org/10.36074/logos-30.04.2021.v1.23.

30. Городовенко С. Цінність людини у взаємовідносинах громадянського суспільства і правової держави. Взаємодія громадянського суспільства, особи і держави: вектор удосконалення: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 25-йрічниці Конституції України (м. Київ, 22 червня 2021 р.). Київ: Київський регіональний центр НАПрН України, 2021. С. 62-66.

ЗІ.Томкіна О. О. Принцип партнерства у відносинах між інститутами громадянського суспільства і держави: конституційно-правовий аспект. Юридичний науковий електронний журнал. 2017. № 6. С. 62-65. URL: http://lsej.org.ua/6_2017/16.pdf.

References

1. Konstitucija Ukra'ini [Constitution of Ukraine]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text. [in Ukrainian].

2. Vіdbulos' gromads'ke obgovorennja zakonoproektu, spijamovanogo na vikonannja rekomendacij Venecijs'koi komіsії shhodo Zakonu Ukra'ini «Pro national'm menshini (spH'noti) Ukra'ini» [There was a public discussion of the draft law aimed at implementing the recommendations of the Venice Commission regarding the Law of Ukraine "On National Minorities (Communities) of Ukraine"]. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/news/news_ kom/240059.html. [in Ukrainian].

3. Les'ko, N. V. (2021). Uchast' gromadjans'kogo suspU'stva u zakonotvorchomu procesі [Participation of civil society in the law-making process]. Naukovo-informacijnij visnik Ivano- Frankivs'kogo universitetupravaImem Korolja Danila Galic'kogo: Serija Pravo - Scientific and information bulletin of the Ivano-Frankivsk University of Law named after King Danylo Halytskyi: Law Series, 11(23), 71-78. DOI: 10.33098/2078-6670.2021.11.23.71-78 [in Ukrainian].

4. Postanova Kabmetu Mіnіstrіv Ukra'ini “Poijadok provedennja konsul'tacij z gromads'kistju z pitan' formuvannja ta reaHzacn derzhavnoi pohtiki“ [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “The procedure for conducting consultations with the public on issues of formation and implementation of state policy: approved”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text. [in Ukrainian].

5. DESS zaproshue do pubhchnogo obgovorennja proektu polozhennja pro Radu gromads'kih ob'ednan' nadonarnih menshin (spH'not) Ukraini [DESS invites public discussion of the draft regulations on the Council of Public Associations of National Minorities (Communities) of Ukraine]. dess.gov.ua Retrieved from https://dess.gov.ua/dess-zaproshuie-do-publichnoho- obhovorennia-proiektu-polozhennia/. [in Ukrainian].

6.Shherbanjuk, O. V. (2023). Narodna zakonodavcha іnіcіativa: evropejs'ka ta national'^ praktika [People's legislative initiative: European and national practice]. Pravovapozicija - Legal position, 2(39), 81-84. DOI https://doi.org/10.32782/2521-6473.2023-2.16. [in Ukrainian].

7. Zielinski, Michal. Obywatelskie prawo inicjatywy ustawodawczej. www.repozytorium. uni.wroc.pl Retrieved from https://www.repozytorium.uni.wroc.pl/Content/53672/PDF/26_ Michal_Zielinski.pdf. [in Poland].

8. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej. isap.sejm.gov.pl Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/ isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wdu19970780483. [in Poland].

9. Ustawa z dnia 24 czerwca 1999 r. o wykonywaniu inicjatywy ustawodawczej przez obywateli, Dz. U. Nr 62, poz. 688, z pozn. Zm. isap.sejm.gov.pl Retrieved from https://isap.sejm.gov.pl/ isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU19990620688. [in Poland].

10. Zakon Ukraini “Pro Nacіonal'nu policiju Ukraini” [The Law of Ukraine “About the National Police of Ukraine”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/580-19#Text. [in Ukrainian].

11. MIhal'ov, V. O. (2021). Klasifikacija juridichnih garantij prav і svobod osobistosti v Ukraim [Classification of legal guarantees of individual rights and freedoms in Ukraine]. Proceedings from Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Nauka ta suspil'ne zhittja Ukra'ini v epohu global'nih viklikiv ljudstva u cifrovu eru (z nagodi 30-richchja progoloshennja nezalezhnosti Ukraini ta 25-richchja prijnjattja Konstitucii Ukraini)» - The International Scientific and Practical Conference «Science and social life of Ukraine in the era of global challenges for humanity in the digital era (on the occasion of the 30th anniversary of the declaration of independence of Ukraine and the 25th anniversary of the adoption of the Constitution of Ukraine)». (pp. 288-290). Odesa: Vidavnichij dim «Gel'vetika» [in Ukrainian].

12.Sapuzhak, S., Kravchuk, M. V. (2019). Ljudina ta її misce v sistemi gromadjans'kogo suspil'stva [Man and his place in the system of civil society]. Proceedings from III Mizhnarodna stud. nauk. konferentsiia «Pravova sistema Ukraini v umovah evropejs'koi integracii: pogljad students'koi molodi» - The Third International Stud. Scientific Conference «The legal system of Ukraine in the conditions of European integration: the view of student youth». (pp. 109-111). Ternopil' Retrieved from http://confuf.wunu.edu.ua/index.php/confuf/article/view/725. [in Ukrainian].

13. Zakon Ukrarni “Pro gromads'ki ob'ednannja” [The Law of Ukraine “On public associations”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 4572-17#Text. [in Ukrainian].

14. Zakon Ukrarni “Konvencija pro zahist prav ljudini і osnovopolozhnih svobod (z protokolami)” [The Law of Ukraine “The Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (with Protocols)”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text. [in Ukrainian].

15. Krusjan, R. (2017). Doktrinal'ni osnovi reformuvannja sistemi sudoustroju Ukrarni u konteksti teorii pravovoi reformi [Doctrinal foundations of reforming the judicial system of Ukraine in the context of the theory of legal reform]. Ukrams'kij chasopis konstitucijnogoprava - Ukrainian Journal of Constitutional Law, 4, 38-45 [in Ukrainian].

16. Zakon Ukrarni “Pro vnesennja zmin do Konstitucii Ukrarni (shhodo pravosuddja)” [The Law of Ukraine “On amendments to the Constitution of Ukraine (regarding justice)”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19#Text.[in Ukrainian].

17. Zakon Ukrarni “Pro sudoustrij і status suddiv” [The Law of Ukraine “On the judicial system and the status of judges”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1402-19#Text. [in Ukrainian].

18. Ukaz Prezidenta Ukrarni “Strategija rozvitku sistemi pravosuddja ta konstitucijnogo sudochinstva na 2021-2023 roki” [The decree of the President of Ukraine “Strategy for the development of the justice system and constitutional judiciary for 2021-2023”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231/2021#Text. [in Ukrainian].

19. Rishennja Cvrokomish po Ukrarni: 90% vimog vikonano, rekomendujut' vidkriti peregovori [Decision of the European Commission on Ukraine: 90% of the requirements have been met, it is recommended to open negotiations]. www.eurointegration.com.ua Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/11/8/7173108/. [in Ukrainian].

20. Zakon Ukrarni “Pro vnesennja zmin do dejakih zakonodavchih aktiv Ukrarni shhodo udoskonalennja porjadku vidboru kandidatur na posadu suddi Konstitucijnogo Sudu Ukrarni na konkursnih zasadah” [ The Law of Ukraine “On amendments to some legislative acts of Ukraine regarding the improvement of the procedure for selecting candidates for the position of judge of the Constitutional Court of Ukraine on a competitive basis”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2846-IX#Text. [in Ukrainian].

22. V Ukrarni pislja chotir'oh rokiv perervi vidnovljujut' ocinjuvannja suddiv [In Ukraine, after a four-year break, the evaluation of judges is resumed]. zaxid.net Retrieved from https://zaxid.net/news/https7/zaxid.net/news/. [in Ukrainian].

23. Zakon Ukrarni “Pro Upovnovazhenogo Verhovnoi Radi Ukrarni z prav ljudini” [The Law of Ukraine “About the Commissioner of the Verkhovna Rada of Ukraine for human rights”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0% B2%D1%80#Text. [in Ukrainian].

24. Zakon Ukraini “Pro vikonannja rishen' ta zastosuvannja praktiki Cvropejs'kogo sudu z prav ljudini” [The Law of Ukraine “On the implementation of decisions and application of the practice of the European Court of Human Rights”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text. [in Ukrainian].

25. Chernishhuk, P. (2023). Udoskonalennja teritorial'noi organizacii sudovoi vladi v Ukraini: GO «Advokat majbutn'ogo» prezentuvala scenarii [Improvement of the territorial organization of judicial power in Ukraine: NGO "Advocate of the Future" presented scenarios]. Juridichna gazeta online - Legal newspaper online. Retrieved from https://yur-gazeta.com/ golovna/udoskonalennya-teritorialnoyi-organizaciyi-sudovoyi-vladi-v-ukrayini-go-advokat- maybutnogo-prezentuv.html. [in Ukrainian].

26. Zakon Ukraini “Pro mediaciju: Zakon Ukraini” [The Law of Ukraine “On mediation”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text. [in Ukrainian].

27. Postanova Kabinetu Ministriv Ukraini “Nacional'na ekonomichna strategija na period do 2030 roku” [The resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “National economic strategy for the period until 2030”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/179-2021-%D0%BF#Text. [in Ukrainian].

28.Smaljuk, R. Mirovi sudi: chi potribni voni Ukraini? [Peace courts: do Ukraine need them?]. pravo.org.ua Retrieved from: https://pravo.org.ua/blogs/myrovi-sudy-chy-potribni-vony- ukrayini/. [in Ukrainian].

29.Onishhenko, N. M., Sunegin, S. O. (2021). Mehanizm vzaemodii gromadjans'kogo suspil'stva ta derzhavi: chinniki udoskonalennja [Mechanism of interaction between civil society and the state: improvement factors]. Zbirnik naukovih prac' A'OGOZ - Collection of scientific papersЛОГОХ, 77-82. URL: https://doi.org/10.36074/logos-30.04.2021.v1.23. [in Ukrainian].

30. Gorodovenko, S. (2021). Cinnist' ljudini u vzaemovidnosinah gromadjans'kogo suspil'stva i pravovoi derzhavi [The value of a person in the relationship between civil society and the rule of law]. Proceedings from Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Vzaemodija gromadjans'kogo suspil'stva, osobi і derzhavi: vektor udoskonalennja» - The International Scientific and Practical Conference «Interaction of civil society, individuals and the state: vector of improvement». (pp. 62-66). Kiiv: Kiivs'kij regional'nij centr NAPrN Ukraini [in Ukrainian].

31. Tomkina, O. O. (2017). Princip partnerstva u vidnosinah mizh institutami gromadjans'kogo suspil'stva i derzhavi: konstitucijno-pravovij aspect [The principle of partnership in relations between institutions of civil society and the state: constitutional and legal aspect]. Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal - Legal scientific electronic journal, 6, 62-65. Retrieved from http://lsej.org.ua/6_2017/16.pdf. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru