Еволюція концепції публічно-приватного партнерства у 1980-2020-х роках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут економіки промисловості НАН України

Еволюція концепції публічно-приватного партнерства у 1980-2020-х роках

Ірина Павлівна Петрова, канд. екон. наук, старший дослідник

Анотація

Еволюція змін концепції публічно-приватного партнерства у сучасному світі є вельми актуальною. Загострення глобальних проблем, таких як фінансові кризи, зміни клімату, соціальні дисбаланси та економічні перетворення, спричиняє потребу в нових стратегіях і концепціях співпраці між різними секторами суспільства. Публічно-приватне партнерство виступає ключовим інструментом для подолання цих викликів, оскільки забезпечує механізми взаємодії між державними та приватними суб'єктами для досягнення спільних цілей.

Метою статті є обґрунтування еволюційних змін концепції публічно-приватного партнерства.

У результаті бібліографічного огляду та візуалізації даних з Web of Science на основі VOSviewer виокремлено та проаналізовано десять кластерів досліджень, які відображають різноманітні теми та їх взаємозв'язок, сприяючи систематизації змін у концепції публічно- приватного партнерства. Виявлено фази еволюційної трансформації концепції публічно- приватного партнерства: Public-Private Partnership 1.0. Традиційне публічно-приватне партнерство (Traditional Public-Private Partnership); Public-Private Partnership 2.0. Публічно-приватне партнерство на користь людей (People-first Public-Private Partnership); Public-Private Partnership 3.0. Кліматично-розумне публічно-приватне партнерство (Climate-smart PublicPrivate Partnership); Public-Private Partnership 4.0. Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови (Sustainable PPPs for post-war reconstruction).

Визначено, що при використанні публічно-приватного партнерства в промисловості спостерігається зміна ролі цієї сфери. У «традиційному публічно-приватному партнерстві» промисловість відіграє ключову роль при будівництві інфраструктури, забезпечуючи матеріали і передові технології для інфраструктурних проєктів; у «публічно-приватному партнерстві на користь людей» - при забезпеченні якісної медичної допомоги та поліпшенні системи охорони здоров'я; «кліматично-розумному публічно-приватному партнерстві» - при зменшенні впливу змін клімату на виробництво шляхом інвестицій в екологічно чисті технології та забезпеченні стабільності поставок харчових продуктів; «сталому публічно-приватному партнерстві для повоєнної відбудови» - при повоєнному відновленні, надаючи необхідні матеріали та ресурси для будівництва та реконструкції інфраструктури. Також під час пандемії COVID-19 промисловість, зокрема фармацевтична, співпрацює з урядом та іншими секторами для розроблення нових методів лікування та вакцин.

Виявлено, що в Україні концепція публічно-приватного партнерства має недостатній розвиток. «Традиційне публічно-приватне партнерство», незважаючи на 20-річне впровадження, так і не дістало активної реалізації проєктів в інфраструктурі. «Публічно-приватне партнерство на користь людей» тільки починає свій розвиток. У повоєнних умовах актуалізується «стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови», оскільки сприяє залученню міжнародних ресурсів для економічного та соціального відновлення, але необхідний системний підхід та адаптація до специфіки ситуації в Україні. Упровадження публічноприватного партнерства потребує системних рекомендацій та врахування міжнародного досвіду для ефективного використання у процесі відновлення й відбудови інфраструктури та стратегічних об'єктів.

Ключові слова: публічно-приватне партнерство, промисловість, концепція, еволюційні зміни, фази еволюційної трансформації, кластерний аналіз, Web of Science, Scopus, VOSviewer.

Abstract

Iryna P. Petrova, PhD in Economics, Senior researcher Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine

EVOLUTION OF THE CONCEPT OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN THE 1980-2020

The evolution of changes in the concept of public-private partnership is very relevant in today's world. The growth of global problems, such as financial crises, climate change, social imbalances and economic transformations, creates a need for new strategies and concepts of cooperation between different sectors of society. Public-private partnerships are a key mechanism to address these challenges, as they provide mechanisms for cooperation between public and private actors to achieve common goals.

The purpose of the study is to substantiate the evolutionary changes of the concept of publicprivate partnership.

Using bibliographic analysis and visualization of data from the Web of Science based on VOSviewer, ten research clusters were identified and analyzed, which reflect various topics and their interrelationships, contributing to the systematization of changes in the concept of public-private partnerships. Phases of the evolutionary transformation of the public-private partnership concept: Public-Private Partnership 1.0. Traditional Public-Private Partnership; Public-Private Partnership 2.0. People-first Public-Private Partnership; Public-Private Partnership 3.0. Climate-smart Public-Private Partnership; Public-Private Partnership 4.0. Sustainable public-private partnership for post-war reconstruction.

It was determined that in the use of public-private partnership in industry, a change in the role of this sphere is observed. In the «Traditional Public-Private Partnership» industry has a key role in infrastructure construction, providing materials and advanced technologies for infrastructure projects; «People-first Public-Private Partnership» - ensuring quality medical care and improving the health care system; «Climate-smart public-private partnership» - reducing the impact of climate change on production through investments in environmentally friendly technologies and ensuring sustainability of food supplies; «Sustainable public-private partnership for post-war reconstruc- tion» - post-war reconstruction, providing the necessary materials and resources for the construсtion and reconstruction of infrastructure. Also, during the COVID-19 pandemic, industry, particularly pharmaceuticals, is working with government and other sectors to develop new treatments and vaccines. These joint efforts help overcome crises and improve living conditions in affected areas.

It was revealed that the concept of public-private partnership is insufficiently developed in Ukraine. «Traditional public-private partnership», despite 20 years of implementation, did not receive active implementation of infrastructure projects. «People-first Public-Private Partnership» is just beginning its development. It is noted that the «Sustainable public-private partnership for postwar reconstruction» is updated for post-war conditions, as it contributes to attracting international resources for economic and social recovery, but requires a systematic approach and adaptation to the specifics of the Ukrainian situation. The implementation of PPP in Ukraine requires systematic recommendations and consideration of international experience for effective use in the restoration and reconstruction of infrastructure and strategic objects.

Keywords: public-private partnership, industry, concept, evolutionary changes, phases of evolutionary transformation, cluster analysis, Web of Science, Scopus, VOSviewer.

Протягом останніх десятиліть форми та моделі публічно-приватного партнерства (ППП) розповсюдилися по всьому світу, ставши актуальним інструментом для реалізації, управління та підтримки інфраструк- турних проєктів. За цей період світ сколихнули дві великі глобальні кризи: глобальна фінансова криза 2008 р. та пандемія COVID-19, яка стала найсуттєвішою з часів Великої депресії 1929 р. (Castelblanco and Guevara, 2022). Глобальні впливи на макро- економічні змінні посилюють невизначеність і ставлять під загрозу проєкти публічно-приватного партнерства. Це спричиняє виклик не лише перед державними структурами, але й перед дослідниками й аналітиками (Casady and Baxter, 2020; Akomea- Frimpong, Jin and Osei-Kyei, 2023; Allam, Bibri and Sharpe, 2022; Castelblanco, Guevara and De Marco, 2023). Розв'язання цих проблем потребує виваженої стратегії та концепції публічно-приватного партнерства, що містять механізми й інструменти для врахування невизначеності та адаптації до мінливих умов.

Зростаюча важливість реалізації про- єктів публічно-приватного партнерства для суспільства через пандемію COVID-19 і війну в Україні з її наслідками потребує від науковців переосмислення його концепції. Мультидисциплінарність НІШ ускладнює вивчення цієї категорії, тому особливо актуальним стає завдання ідентифікації та систематизації ключових тенденцій у дослідженні публічно-приватного партнерства, а також систематизації змін у його концепції.

Метою статті є обґрунтування еволюційних змін концепції публічно-приватного партнерства.

Бібліометричний аналіз наукових досліджень щодо публічно-приватного партнерства

Для чіткого визначення тенденцій досліджень публічно-приватного партнерства наукові публікації, індексовані в базі даних Web of Science, проаналізовано за допомогою аналітичної платформи VOSviewer. Цей інструмент є ефективним для візуаліза- ції бібліометричних даних, таких як ключові слова, цитування, автори, країни тощо. Об'єктом аналізу стали 3 735 наукових публікацій, знайдених за запитом public-private partnership (публічно-приватне партнерство) в базі даних Web of Science за період з 1967 по 2023 р. Із використанням цих даних побудовано схему взаємозв'язків поняття «публічно-приватне партнерство» з іншими категоріями в наукових статтях і тезах. Результати бібліометричного аналізу в програмі VOSviewer наведено на рис. 1.

Ця візуалізація дозволяє визначити ключові теми та їхні взаємозв'язки, що сприяє більш глибокому розумінню тенденцій у дослідженні публічно-приватного партнерства. Програма ідентифікувала десять кластерів, які на рис. 1 позначено червоним (кластер 1), синім (кластер 2), зеленим (кластер 3), жовтим (кластер 4), фіолетовим (кластер 5), блакитним (кластер 6), помаранчевим (кластер 7), коричневим (кластер 8), рожевим (кластер 9) та бежевим (кластер 10) кольорами.

У кожному кластері колами умовно позначено ключові слова, де більший діаметр вказує на вищу частоту згадувань відповідного поняття. У процесі аналізу виявлено ключові теми, що простежуються в дослідженнях публічно-приватного партнерства, а саме:

Рисунок 1 - Взаємозв'язки між науковими дослідженнями щодо публічно-приватного партнерства

Джерело: розроблено на основі бази даних Web of Science.

червоний - кластер 1 (113 категорій): зосереджений на взаємозв'язках між публічно-приватним партнерством та особливостями надання публічних послуг. Ключові слова: public sector, government, cooperation, public administration, organization, protection;

зелений - кластер 2 (90 категорій): пов'язаний із розвитком публічно-приватного партнерства в інфраструктурних проє- ктах у країнах, що розвиваються. Ключові слова: developing countries, road projects, transport projects, housing projects, risks, critical success factors;

синій - кластер 3 (71 термін): сфокусований на взаємозв'язках між публічно- приватним партнерством і державним управлінням. Використані поняття: government, coordination, public administration, institutional environment, institutions, law, mechanism, interorganizational relations;

жовтий - кластер 4 (55 категорій): побудований на фінансових аспектах публічно-приватного партнерства.

фіолетовий - кластер 5 (44 терміни): включає дослідження взаємозв'язків між публічно-приватним партнерством і розвитком міст. Ключові слова: urban development, urban renewal, new public management, city, cities, urbanization, management, innovation, infrastructure, future;

блакитний - кластер 6 (40 термінів): зосереджений на концесіях як основній формі публічно-приватного партнерства. Використані терміни: concession, concession agreements, price, benefit, cost, property, economics;

помаранчевий - кластер 7 (38 термінів): охоплює дослідження взаємозв'язків публічно-приватного партнерства та сталого розвитку. Ключові слова: sustainable development, climate change, environmental sustainability, CO2 emissions, emissions, economic growth, energy, renewable energy;

коричневий - кластер 8 (21 термін): містить дослідження взаємозв'язків публічно-приватного партнерства та приватної фінансової ініціативи; приватної фінансової ініціативи як першої форми партнерства, яка зародилася у Великобританії. Ключові слова: money, cost, private financial initiative, value of money, investment, Great Britain;

рожевий - кластер 9 (17 термінів): охоплює дослідження взаємозв'язків публічно-приватного партнерства та циркулярної економіки. Ключові слова: charging infrastructure, circular economy, public participation, risk management, generation;

бежевий - кластер 10 (9 термінів): пов'язаний із дослідженням взаємозв'язків публічно-приватного партнерства з можливостями та перевагами ШШ. Ключові слова: classification, design, development, possibilities.

Міжкластерні взаємозв'язки наукових досліджень, присвячених публічно-приватному партнерству, є ключовим аспектом для розуміння комплексності та широкого впливу цього явища на різні сфери суспільства. Поняття «публічно-приватне партнерство» з червоного кластера є змістоутворю- вальним терміном і має стійкий зв'язок з усіма іншими кластерами. Взаємозв'язки та перетини між ідентифікованими кластерами наведено на рис. 2.

Рисунок 2 - Міжкластерні взаємозв'язки наукових досліджень щодо публічно-приватного партнерства

Джерело: розроблено на основі бази даних Web of Science.

На основі розгляду визначених кластерів виокремлено кілька аспектів міжклас- терних зв'язків. Взаємодія між червоним (кластер 1, публічно-приватне партнерство та публічний сектор) і зеленим (кластер 2, розвиток ППП в інфраструктурних проєк- тах країн, що розвиваються) кластерами може вказувати на важливість упровадження ППП для ефективного управління та розвитку інфраструктури в країнах, що розвиваються. Зв'язок між жовтим (кластер 4, фінансові аспекти публічно-приватного партнерства) та червоним (кластер 1, публічно-приватне партнерство та публічний сектор) кластерами може підкреслювати ключову роль фінансування та фінансових аспектів у реалізації успішних проєктів. Взаємодія між червоним (кластер 1, публічно-приватне партнерство та публічний сектор) та синім (кластер 3, взаємозв'язок 1ПШ і державного управління) кластерами може свідчити про необхідність налагодження ефективної взаємодії з державними інституціями та врахування правового контексту при реалізації ШШ. Взаємодія між фіолетовим (кластер 5, взаємозв'язок 1ПШ та розвитку міст) та рожевим (кластер 9, взаємозв'язок 111 та циркулярної економіки) кластерами може вказувати на важливість сталого розвитку та циркулярної економіки в міському контексті через публічно-приватне партнерство. Аналіз взаємозв'язків червоного кластера (кластер 1, публічно-приватне партнерство та публічний сектор) із блакитним (кластер 6, концесія як основна форма 111) або помаранчевим (кластер 7, взаємозв'язок ШШ та сталого розвитку) свідчить про посилення ролі концесій у впровадженні циркулярних моделей в економіці та дослідження взаємозв'язку між 111 і сталим розвитком, зокрема в контексті сталої енергетики, водопостачання та інших екологічно орієнтованих проєктів. Ці міжкластерні взаємозв'язки вказують на необхідність інтегрованого підходу до розуміння та реалізації публічно-приватних партнерств у різних сферах економіки та суспільства.

На рис. 1 і 2 діаметр кола ключових слів служить індикатором їхньої значимості та вживаності в контексті досліджень публічно-приватного партнерства. Зазначені основоположні поняття «публічно- приватне партнерство», «проєкти», «інфраструктура», «уряд», «управління», «інфра- структурні проєкти», «проєкти 111» мають великий діаметр, що свідчить про їхню важливість та активне використання в літературі. На рис. 3 продемонстровано щільність зв'язків між основоположними ключовими словами, що доповнює цю інформацію та показує, наскільки часто дані поняття співвідносяться та як вони інтерпретуються в науковому дискурсі. Градієнтом від яскраво-жовтого до синього візуалізовано щільність зв'язків між досліджуваними термінами. 1ростежується висока щільність досліджень у таких сферах, як інфраструктура, управління проєктами, фінансові аспекти та моделі 111.

Рисунок 3 - Щільність зв'язків між поняттями в контексті дослідження публічно- приватного партнерства на основі публікацій у наукометричній базі Web of Science

Джерело: розроблено на основі бази даних Web of Science.

У процесі розгляду еволюційно-часового виміру досліджень публічно-приватного партнерства доцільно звернутися до часового блоку бібліометричного аналізу в програмі VOSviewer. Цей блок охоплює основні терміни, проіндексовані наукометри- чною базою Web of Science за період 20162020 рр., а також зазначити, що часовий діапазон було автоматично скорочено програмою, порівняно з контекстуальним аналізом, через незначну кількість публікацій за 1967-2016 рр. На рис. 4 градієнтом позначено період розвитку досліджень публічно- приватного партнерства, насичено-синім кольором - більш ранні публікації, а жовтим - нові.

Рисунок 4 - Схема еволюційно-часового виміру досліджень щодо публічно-приватного партнерства на основі публікацій у наукометричній базі Web of Science

Джерело: розроблено на основі бази даних Web of Science.

Еволюційно-часовий аналіз публікацій про публічно-приватне партнерство дозволяє простежити, як ця форма взаємодії поступово змінювала свої функції з розвитку інфраструктури на нову модель публічного управління. Наразі вона тісно переплітається з ініціативами, спрямованими на стійкість розвитку, особливо в контексті «зелених» і цифрових проєктів. Ця еволюція свідчить про те, що публічно-приватне партнерство перестало бути просто інструментом для створення / модернізації / реконструкції / фінансування / управління об'єктів інфраструктури, а стало інтегрованою платформою для спільної роботи у сфері публічного управління, де активно використовуються ініціативи, спрямовані на сталий розвиток.

Еволюція концепції публічно-приватного партнерства

На основі аналізу та систематизації публікацій у наукометричній базі Web of Science виявлено, що розвиток концепції публічно-приватного партнерства можна поділити на етапи з певними хронологічними рамками. Кожна нова ітерація 1И1П відображає наочну зміну у спрямуванні та цілях, що відбувається через відповідь на актуальні проблеми та виклики світової політики, економіки і соціуму:

Public-Private Partnership 1.0. Традиційне публічно-приватне партнерство (Traditional Public-Private Partnership);

Public-Private Partnership 2.0. Публічно-приватне партнерство на користь людей (People-first Public-Private Partnership);

Public-Private Partnership 3.0. Кліматично-розумне публічно-приватне партнерство (Climate-smart Public-Private Partnership);

Public-Private Partnership 4.0. Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови (Sustainable PPPs for post-war reconstruction).

Public-Private Partnership 1.0. Традиційне публічно-приватне партнерство (Traditional Public-Private Partnership)

Початок публічно-приватного партнерства визначився прагненням ефективного управління та залученням приватного капіталу для інфраструктурних проєктів. У 1980-90-х роках уряди стикаються з обмеженими бюджетами та неспроможністю самостійно фінансувати й упроваджувати масштабні проєкти. З'явилися перші форми публічно-приватного партнерства, сфокусовані переважно на забезпеченні фінансування, будівництві, реконструкції, управлінні та утриманні об'єктів інфраструктури або наданні послуг.

У Зеленій книзі Європейського Союзу про публічно-приватне партнерство визначено, що воно є особливою формою співробітництва між органами державної влади та бізнесом, основна мета якого - забезпечити фінансування, будівництво, реконструкцію, управління та утримання об'єкта інфраструктури або надання послуги (European Commission, 2004). Базовими принципами публічно-приватного партнерства в інфраструктурі є розподіл ризиків та відповідальності між учасниками, закріплення зобов'язань й умов реалізації проєкту в контракті (Delmon, 2011). Відповідно до підходу Європейської економічної комісії ООН ознаками ППП є: довгостроковість забезпечення та надання послуг (терміном до 30 років); передача ризиків приватному сектору; різноманіття форм довгострокових контрактів, що укладаються юридичними особами з державними та муніципальними структурами (United Nations Economic Commission for Europe, 2008).

У концепції «традиційного публічно- приватного партнерства» наголошено на його публічній спрямованості та передачі публічних функцій приватному сектору. Так, у Резолюції Європейського парламенту ППП трактується як довготривале, регульоване контрактом співробітництво між публічними органами та приватним сектором щодо виконання публічних зобов'язань (реалізації інфраструктурних проєктів і надання публічних послуг), за яких наявні ресурси передаються у спільне управління, а ризики реалізації проєкту розподіляються, виходячи із знань партнерів проєкту про оптимальне управління ними (European Parliament resolution, 2006). У Керівництві Міжнародного валютного фонду з публічно-приватного партнерства воно віднесено до контрактів, у яких приватний сектор є постачальником інфраструктурних активів і послуг, які традиційно поставлялися державою (International Monetary Fund, 2004).

Фінансово-економічний аспект публічно-приватного партнерства зосереджений на поверненні інвестицій для приватних партнерів і встановленні критеріїв, які визначають величину їх винагороди. Це орієнтовано на ефективне розподілення фінансових ресурсів і створення стимулів для приватного сектору з метою участі у проєк- тах ШИЇ. Наприклад, у Довідковому керівництві Світового банку, Азіатського банку розвитку та Міжамериканського банку розвитку з публічно-приватного партнерства його визначено як довгостроковий контракт між державними органами та приватною стороною стосовно створення публічних активів і надання послуг (World Bank, Asian Development Bank, and Inter-American Development Bank, 2014). У цьому контексті приватна сторона бере на себе значні ризики та управлінські обов'язки, а її винагорода залежить від досягнутих результатів.

Ефективність і переваги ШШ у концепції «традиційного публічно-приватного партнерства» пов'язані з економіко-фінан- совими показниками, що визначаються з використанням базового інструменту оцінювання 1ПШ - Value for Money (VfM). Ця концепція ШШ базується на оптимізації співвідношення ціни та якості (VfM) у будівництві й експлуатації публічної інфраструктури. Вона передбачає застосування перенесення ризиків, інтеграції функцій, пошуку інновацій, мобілізації фінансування та інших стратегій для зниження вартості проєктів, стимулювання приватних партнерів до виконання функцій мінімізації витрат. Згідно з підходом Світового банку ШШ розширює можливості публічного сектору у відповідь на зростаючий попит на інфраструктурні рішення (World Bank Institute, Public-Private Infrastructure Advisory Facility, 2013). Це відображає переваги публічно-приватного партнерства через досягнення оптимального співвідношення ціни та якості (VfM), що означає оптимальне поєднання витрат і результатів у наданні публічних послуг. Таким чином, «традиційне публічно-приватне партнерство» є результатом найкращого поєднання якості та ефективності за найменших витрат при реалізації проєкту публічно-приватного партнерства, спрямованого на створення публічної інфраструктури та надання публічних послуг.

Другим етапом еволюції публічно- приватного партнерства є посилення його ролі в досягненні сталого розвитку з акцентом на партнерстві, яке не лише залежить від інвестицій, але і враховує соціальні аспекти для забезпечення більш збалансованого та сталого розвитку. Центральними моментами переосмислення концепції публічно-приватного партнерства стали обмеження «традиційного формату 111», які ускладнювали його повну реалізацію для досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР). Різні Цілі сталого розвитку орієнтовані на забезпечення доступу до важливих публічних послуг, таких як водо-, енергопостачання, освіта, а також на підвищення їх якості й доступності. 111 відіграє ключову роль у реалізації цих цілей, розширюючи якісне надання послуг, поліпшуючи їх якість й охоплення. Виходячи з цього публічно-приватне партнерство не тільки збільшує обсяги надання публічної інфраструктури, але і зміцнює якість та доступність медичних, освітніх, соціальних послуг, водо- й енергопостачання. Це призвело до появи ідеї розширення концептуальних рамок публічно-приватного партнерства, яке не обмежувалося виключно інфраструктурними викликами. Позиція Європейської економічної комісії ООН базується на концепції «ШШ на користь людей» (People-first PPPs) як оновленій версії публічно-приватного партнерства, спрямованій на досягнення результатів, які виходять за рамки звичайних критеріїв ефективності витрат і більше акцентують увагу на створенні «цінності для людей» (United Nations Economic Commission for Europe, 2016). У рамках моделі «ППП на користь людей» проєкти ППП оцінюються з урахуванням таких аспектів: розширення доступу до основних послуг і сприяння справедливості; покращення екологічної стійкості та зменшення викидів CO2 для переходу до «зеленої» економіки; підвищення економічної ефективності проєкту; масштабування та досягнення трансформаційного впливу; залучення всіх зацікавлених сторін. Ця модель спрямована на те, щоб не лише стимулювати інвестиції, але і сприяти досягненню Цілей сталого розвитку. Важливо враховувати й доступність інфраструктури, оскільки вона безпосередньо впливає на реалізацію прав людини.

Нові положення ППП, що містяться в стандартах Європейської економічної комісії ООН, таких як у галузі автомобільних доріг (Economic Commission for Europe, 2018a), залізниць (Economic Commission for Europe, 2018b), у боротьбі з корупцією в закупівлях для проєктів ППП (Economic Commission for Europe, 2018 c) та сфері відновлюваних джерел енергії (Economic Commission for Europe, 2018d), переорієнтовані на те, щоб стати важливими кроками в реалізації проєктів, спрямованих на досягнення ЦСР і позитивного впливу на життя людей по всьому світу. Ці стандарти мають на меті допомогти урядам ефективно використовувати потенціал публічно-приватних партнерств для досягнення Цілей сталого розвитку, сприяти їхньому узгодженню з інтересами і потребами людей.

Оцінюючи подальший розвиток концепції «публічно-приватного партнерства на користь людей» як прогресивний, слід відзначити, що ці зміни відображають перенесення уваги з інфраструктурних та бюджетних потреб публічних органів на потреби населення і задоволення його інтересів. У цій удосконаленій концепції НІШ головний акцент зроблено на створенні сприятливого середовища для людей і підтримці їхніх потреб, що стає одним із ключових напрямів співпраці між публічним і приватним секторами для сталого розвитку.

Зміна клімату суттєво посилила ризик екстремальних погодних явищ і призвела до небезпеки для навколишнього середовища та інфраструктури. Екстремальні погодні умови, такі як спека, сильні урагани, повені та лісові пожежі, можуть мати катастрофічні наслідки для людей, природних екосистем й економіки. Зокрема, вони можуть загрожувати енергетичним системам, транспортним мережам, водопостачанню та іншим критично важливим інфраструктурним системам, руйнуючи їх ефективність і надійність. Ці виклики підкреслюють необхідність реагування на зміну клімату шляхом зменшення викидів парникових газів, адаптації до нових кліматичних умов, розвитку кліматично-розумних інфраструктурних систем і зменшення вразливості населення до екстремальних погодних явищ. Нові виклики зумовили розвиток нової концепції публічно-приватного партнерства з акцентом на розв'язання проблеми зміни клімату - «кліматично-розумне публічно-приватне партнерство» (Frisari, Mills, Silva Mariana Ham, Donadi, Shepherd, Pohl, 2020). З урахувванням Паризької угоди (United Nations Framework Convention on Climate Change, 2015), Європейської зеленої угоди (European Commission, 2019) та Європейського кліматичного закону (European Parliament and the Council of the European Union, 2021) «кліматично-розумне публічно-приватне партнерство» стає не лише ефективним інструментом зміцнення співпраці між публічним, громадським і приватним секторами, але й ключовою складовою в досягненні глобальних цілей щодо зміни клімату. Нри цьому його ефективність визнається через важливість державних витрат у поєднанні з технологіями та стимулами приватного сектору. Так, «кліматично-розумне публічно-приватне партнерство може відігравати ключову роль у досягненні цілей кліматичної нейтральності ЄС. Європейський кліматичний закон (European Parliament and the Council of the European Union, 2021), ухвалений у липні 2021 р., має на меті боротьбу зі зміною клімату та досягнення довгострокових цілей, встановлених Наризькою угодою, зокрема кліматичної нейтральності, до 2050 р. Європейський кліматичний закон визначає, що перехід до кліматично нейтральної економіки має бути економічно ефективним, соціально збалансованим та сприяти сталому зростанню. Він потребує значних державних і приватних інвестицій. ЄС через свою Комісію та дер- жави-члени визнає потребу в плануванні та інтеграції ризиків зі зміною клімату у великі інвестиційні проєкти для досягнення цілей кліматичної нейтральності. Це відкриває можливості для «кліматично-розумних публічно-приватних партнерств», які разом з ініціативою Світового банку щодо їх просування можуть стати ключовим чинником у досягненні кліматичних та економічних цілей (Tvarnoe, 2022).

Інвестування у кліматично-розумні публічно-приватні партнерства має потенціал підвищити стійкість інфраструктурних проектів до викликів зміни клімату. Це охоплює будівництво енергоефективних будівель, розвиток відновлюваних джерел енергії, модернізацію транспортної інфраструктури для зменшення викидів та інші проє- кти, спрямовані на адаптацію до зміни клімату (World Bank, 2023). Тому для стимулювання широкомасштабних приватних інвестицій в інфраструктуру, спрямовану на пом'якшення наслідків зміни клімату та адаптацію до нього, потрібні національні програми. Вони мають ураховувати кліматичні питання, усувати перешкоди для розвитку публічно-приватних партнерств, включаючи законодавство та політику, спрямовану на залучення приватного сектору до інфраструктурних проєктів з метою пом'якшення наслідків зміни клімату.

Воєнні конфлікти часто призводять до руйнування економічних і соціальних структур країни. Тоді виникає потреба в швидкому відновленні інфраструктури, підтримці соціальних потреб, створенні робочих місць, відновленні економіки. У таких умовах публічно-приватне партнерство стає важливим інструментом для відновлення і стабілізації. Це може включати НІШ для будівництва житла, інфраструктури, медичних закладів, освіти та інших галузей, які постраждали від конфлікту та воєнних дій. Нублічний сектор відповідає за забезпечення фінансування та регулювання, тоді як приватні компанії забезпечують інвестиції, інноваційні рішення та ресурси.

Нереосмислення та зміна концепції публічно-приватного партнерства полягають у тому, що воно стає не лише засобом ефективного використання фінансових ресурсів, але і ключовим інструментом відновлення, стабілізації та розвитку в повоєнний період. Оцінка успіху таких партнерств може не лише враховувати економічні показники, але й мати вплив на соціальний розвиток, якість життя та реінтеграцію пос- траждалих територій.

«Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови» (Sustainable PPP for post-war reconstruction) визначається як концепція, спрямована на використання ННН для відновлення і розвитку територій, які постраждали від конфліктів чи воєнних дій, на основі принципів «build back better» (відбудова з кращою якістю та застосуванням більш просунутих технологій).

На міжнародних форумах, таких як VII Міжнародний форум публічно-приватного партнерства Європейської економічної комісії ООН (Agency on Support PublicPrivate Partnership, 2023), відзначається ключова роль, яку відіграють такі партнерства в процесі відновлення, відбудови та створення умов для сталого розвитку в пос- траждалих регіонах. ННН сприяють не лише відновленню інфраструктури, а й розвитку та зміцненню економіки, соціального середовища та інших сфер, що є критичними для сталого відродження і зростання в повоєнний час. Нередумовами успішного використання цієї концепції під час повоєнної відбудови є:

значний інституційний потенціал є фундаментом для впровадження ННН;

ефективна система управління, регулювання та контролю відіграє важливу роль у забезпеченні успішності таких партнерств;

підтримка від міжнародних фінансових організацій є критичною. Ця підтримка не лише забезпечує фінансові ресурси, а й пропонує технічну експертизу та допомогу у зменшенні ризиків для приватних інвесторів;

забезпечення гарантій оплати та страхування ризиків повторних воєнних дій стає додатковими факторами, які дозволяють залучити й утримати інвесторів у таких умовах;

чіткий перелік життєздатних та обґрунтованих проєктів, адекватні та стандартизовані процедури відбору інвесторів, а також шаблони тендерної документації стають ключовими факторами у створенні умов для успішного впровадження ШШ для повоєнної відбудови.

Порівняльний аналіз трансформації концепцій НІШ свідчить, що кожна з них має свою унікальну спрямованість і відповідність до сучасних викликів у суспільстві. Оцінка за критеріями (цільові установки; хронологічні рамки; суб'єкти; методологія оцінки ефективності реалізації проєктів ППП; умови реалізації проєктів ППП та результат) дозволяє визначити їхні переваги та можливості в різних контекстах (рис. 5).

Рисунок 5 - Еволюція концепції публічно-приватного партнерства у 1980-2022-х роках

Джерело: складено автором.

Цільові установки, пов'язані з публічно-приватним партнерством, із часом змінюються. Спочатку зацікавленість держави в такій співпраці викликана потребою в ефективному створенні публічної інфраструктури, особливо в умовах обмежених державних коштів або у випадках, коли державні фінанси є політично непривабливими для вирішення завдань щодо інфраструкту- рної політики. Це надавало можливість використовувати державний бюджет в інших критичних сферах та зменшувати фінансовий тиск на державні кошти в довгостроковій перспективі. «Традиційне публічно-приватне партнерство» дозволяло залучати фінансування для інфраструктурних проєк-

тів там, де державні кошти були обмеженими або відсутніми. Його основна мета полягала в розвитку та покращенні якості послуг для населення. У той же час концепція «публічно-приватного партнерства на користь людей» була ініційована для того, щоб держави могли розвивати свої національні показники в досягненні Цілей сталого розвитку. Вона спрямована на поліпшення добробуту населення, забезпечення продовольчої безпеки, підвищення тривалості життя та розвиток у таких сферах, як освіта, зайнятість населення, енергоефективність та інновації. «Кліматично-розумні публічно-приватні партнерства» орієнтовані на вирішення кліматичних проблем і впровадження сталих екологічних рішень. Причинами їх ініціації є створення та підтримка інфраструктури, яка є екологічно стійкою; спільне розроблення та впровадження стратегій боротьби з кліматичними змінами, підвищення сталості довкілля. «Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови» має свої основні причини ініціації та цільові установки. Однією з них є необхідність відновлення постраждалих територій, інфраструктури та економіки після конфліктів і воєнних дій. Концепція спрямована на покращення якості життя людей, відновлення знищених інфраструктурних об'єктів за принципами «build back better» та створення нових робочих місць. Такі партнерства можуть бути створені для залучення міжнародних організацій і фінансової підтримки для повоєнного відновлення територій.

Хронологічні рамки еволюційної трансформації концепції публічно-приватного партнерства. «Традиційне публічно- приватне партнерство», яке виникло у 19801990-х роках, було спрямоване на розвиток інфраструктури та підвищення ефективності проєктів. Проте з початком 2000-х років «публічно-приватне партнерство на користь людей» відзначилося значним зрушенням у цілях, надаючи перевагу соціальному захисту та поліпшенню умов життя громадян. Цей перехід відбувся в контексті зростаючої уваги до людей, їхніх потреб і благополуччя. Розквіт даної еволюційної фази припадає на 2016 р. У 2010-х роках з'явилося «кліматично-розумне публічно- приватне партнерство», яке стало відповіддю на кліматичні зміни та проблеми, пов'язані з довкіллям. Ця фаза партнерства орієнтована на зменшення викидів і використання відновлюваних джерел енергії. «Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови» виникло у 2020-х роках і спрямоване на відновлення після воєнних дій. Воно має на меті відновлення інфраструктури, житлових будівель і надання послуг на постконфліктних територіях.

Суб'єкти «традиційного публічно- приватного партнерства» являють собою публічні та приватні сторони, які є основними учасниками цієї форми співпраці. Населення, яке традиційно сприймається як отримувач благ, розглядається опосередковано лише з позиції користувачів послуг, що надаються в рамках публічно-приватного партнерства. «Публічно-приватне партнерство на користь людей» передбачає, що серед усіх зацікавлених сторін проєктів публічно-приватного партнерства головним бенефіціаром виступає саме населення, а тому активну участь беруть громадські організації. У рамках «кліматично-розумного публічно-приватного партнерства» та «сталого публічно-приватного партнерства для повоєнної відбудови» суттєві зміни у суб'єктному складі визначаються переосмисленням ролі та статусу ключових учасників, які є зацікавленими адресатами від таких партнерств. У «кліматично-розумному публічно-приватному партнерстві», окрім звичайних учасників (публічного та приватного секторів), активну участь беруть громадські організації, наукова спільнота, технологічні компанії та інші зацікавлені сторони, які діють на захист клімату та сприяють сталому розвитку. Вони спільно розробляють і втілюють ініціативи, спрямовані на зменшення впливу на зміну клімату та підвищення стійкості до негативних екологічних наслідків. Щодо «сталого публічно-приватного партнерства для повоєнної відбудови», то суб'єктами можуть бути публічний сектор, міжнародні організації, наприклад, Світовий банк, Організація Об'єднаних Націй, державні та приватні благодійні фонди та ін., які спільно вирішують завдання щодо відновлення та підтримки економічного та соціального розвитку на територіях, що постраждали внаслідок воєнного конфлікту. Отже, зміни у складі учасників цих партнерств відображають розширений спектр зацікавлених сторін, які впливають на досягнення стійкості та розвитку в повоєнних умовах або в контексті боротьби з кліматичними змінами.

Зміни в методології оцінки ефективності реалізації проєктів публічно-приватного партнерства. У звичайній концепції ППП основним критерієм є Value for Money» що оцінює ефективність витрат. Однак у рамках «публічно-приватного партнерства на користь людей» виникає концепція Value for People, яка допомагає оцінити вплив ППП на досягнення Цілей сталого розвитку. У «кліматично-розумному публічно-приватному партнерстві» з'являється поняття Value for Sustainable and Ecofriendly Futures, що враховує вплив на створення екологічно-дружнього майбутнього. У концепції «сталого публічно-приватного партнерства для повоєнної відбудови» з'являється підхід Value for Sustainable and Inclusive Reconstruction, що оцінює стале та всебічне відновлення. Ці нові методології оцінки враховують різноманітність соціальних й екологічних чинників, які є важливими для досягнення не лише ефективної вартості, але і сталого та інклюзивного розвитку, спрямованого на гармонійне поєднання економічного, соціального й екологічного прогресу.

Зміна умов реалізації проєктів публічно-приватного партнерства. Основними в рамках «традиційного публічно-приватного партнерства» є техніко-економічні параметри проєкту, саме з їх виконанням співвідноситься величина платежів і доходів, які отримує приватний партнер. У рамках концепції «публічно-приватного партнерства на користь людей» умови угод про ППП, у тому числі економічні параметри, пов'язуються з однією або декількома ЦСР, а також передбачають стимулюючі положення, що забезпечують досягнення ЦСР, адаптованих у певній державі. У рамках «кліматично-розумного публічно-приватного партнерства» умови угоди уточнюються з урахуванням їх впливу на клімат і довкілля. Вони спрямовані на зменшення викидів парникових газів, підвищення ене- ргоефективності, захист від стихійних лих, використання відновлюваних джерел енергії та зменшення негативного впливу на природні ресурси. «Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови» відображає розвиток підходів до планування та реалізації проєктів у повоєнній ситуації. Цей тип партнерства спрямований на відновлення та стабілізацію постражда- лих регіонів через співпрацю публічного, міжнародного та приватного секторів. Зміст угоди може враховувати не лише відновлення інфраструктури, але й розвиток соціальних, економічних та культурних аспектів постраждалих територій. Визначення параметрів успішності проєкту може включати не тільки економічні критерії, але й показники соціального відновлення та покращення якості життя населення. Умови партнерства можуть передбачати спеціальні заходи для залучення капіталу у відновлення та розвиток економіки постраждалих регіонів.

П'ятий аспект стосується результатів за кожною концепцією публічно-приватного партнерства, яка має свої специфічні особливості. У контексті «традиційного публічно-приватного партнерства» спостерігається пріоритет фінансової оптимізації, де в основу оцінки результатів партнерства покладено максимізацію фінансових вигід та оптимізацію витрат. «Публічно-приватне партнерство на користь людей», натомість, фокусується на покращенні якості життя та вирівнюванні соціальної справедливості. Результатом цієї концепції є відчутні зміни в соціальній сфері, спрямовані на поліпшення умов проживання та забезпечення рівних можливостей для всіх верств населення. «Кліматично-розумне публічно-приватне партнерство» прагне досягти екологічної стійкості та збереження клімату. У результаті реалізації цієї моделі очікується зниження негативного впливу на довкілля, збереження природних ресурсів, сприяння сталому розвитку. «Стале публічно-приватне партнерство для повоєнної відбудови» спрямоване на відновлення та соціальну інтеграцію в постконфліктних і повоєнних умовах. Результати цієї концепції включають відновлення та відбудову інфраструктури, зміцнення соціального зв'язку й підтримку суспільної взаємодії.

Роль промисловості у трансформації концепції публічно-приватного партнерства у 1980-2020-х роках

Визначення ролі промисловості в еволюції концепції публічно-приватного партнерства потребує розгляду наукових публікацій, індексованих у базі даних Scopus за запитом «public-private partnership» та «industry» за період з 1967 по 2023 р. (1911 публікацій). Результати бібліомет- ричного аналізу в програмі VOSviewer наведено на рис. 6.

Рисунок 6 - Взаємозв'язки наукових досліджень щодо публічно-приватного партнерства в промисловості

Джерело: розроблено на основі бази даних Scopus.

Виявлено шість ключових кластерів у дослідженні публічно-приватного партнерства в промисловості, кожен з яких має свої основні теми та зв'язки:

червоний - кластер 1 (317 категорій): зосереджений на взаємозв'язках між публічно-приватним партнерством та харчовою промисловістю (food, food intake, food safety, food supply, nutrition, nutrition policy), водопостачанням (water, water management, water supply), будівельною промисловістю (industrial construction, construction processes, infrastructure construction, planning), охороною здоров'я (health policy, health services, health survey, health impact), навколишнім середовищем (environmental factor, environment managment, environment protection, environment sustainability, climate change); публічний приватний партнерство інфраструктурний

зелений - кластер 2 (256 категорій): пов'язаний із впливом публічно-приватного сектору на медичний сектор. Ключові слова: health care cost, medical society, drug efficacy, drug safety, medicine, quality of medicine, clinical practice, clinical trials, diagnostic procedure, healthcare, healthcare industry, health care quality, health care need;

синій - кластер 3 (177 категорій): сфокусований на розвитку наукових досліджень у медичній сфері через співпрацю між університетами та приватним сектором. Використані поняття: academic achievement, scientific research, human, animals, research, computer model, open science, industry, electronic industry, computer science, Internet, medical research, universities;

жовтий - кластер 4 (118 категорій): побудований на взаємозв'язках публічно- приватного партнерства у вирішенні найактуальніших проблем сучасної медицини. Ключові слова: vaccine, malaria, developing countries, tropical diseases, drug research, infections, health care financing, dangerous virus;

фіолетовий - кластер 5 (79 термінів): включає дослідження взаємозв'язків між публічно-приватним партнерством та розвитком фармацевтичної промисловості. Ключові слова: investment, investing, drug industry, food and drug administration, pharmaceutical care, pharmacy, drug marketing, drug marketing, drug manufacture, drug quality, drug cost;

блакитний - кластер 6 (51 термін): сконцентрований на дослідженні ШИЇ у контексті коронавірусної інфекції. Використані терміни: drug effect, coronavirus infection, coronavirus disease 2019, COVID- 19, COVID-2019 vaccine, clinical assessment, drug evaluation, antivirals, pandemic.

Еволюційно-часовий аналіз публікацій про публічно-приватне партнерство в промисловості дозволяє простежити зміну ролі промисловості, а також трансформаційні зміни в концепції ШШ (рис. 7). Так, промисловість мала велике значення в «традиційному публічно-приватному партнерстві», де її роль полягала в активній участі в будівництві інфраструктури та забезпеченні технічних ресурсів для проєктів ЇЇЇ. Їро- мисловість виступала стратегічним партнером, сприяючи інфраструктурному розвитку через постачання різноманітних матеріалів для будівництва.

Рисунок 7 - Схема еволюційно-часового виміру досліджень публічно-приватного партнерства в промисловості на основі публікацій у наукометричній базі Scopus

Джерело: розроблено на основі бази даних Scopus.

Концепція «публічно-приватного партнерства на користь людей» пов'язана з

впливом на медичну сферу, що відображає значущість співпраці між публічним та при-

ватним секторами у вдосконаленні системи охорони здоров'я; доступу до якісної медичної допомоги для всіх верств населення; інвестицій та взаємодії у розробленні та впровадженні новітніх медичних технологій, інновацій у лікуванні та діагностиці захворювань; розвитку стандартів для забезпечення якості медичної допомоги і впровадження кращих практик.

Концепція «кліматично-розумного публічно-приватного партнерства» може відігравати вирішальну роль у двох ключових аспектах: зменшенні впливу змін клімату на промисловість та забезпеченні стабільності поставок харчування. Публічно-приватне партнерство може сприяти інвестиціям у відновлювану енергетику та інші екологічно чисті технології, що зменшить залежність від ресурсів, вразливих до змін клімату. Також НІШ впливає на розвиток та впровадження нових технологій у виробництві харчових продуктів, таких як сучасні методи сільського господарства, що менше навантажують довкілля, збільшують врожайність та знижують вплив на клімат. Спільні зусилля публічного та приватного секторів можуть спрямовуватися на зменшення втрат урожаю, поліпшення систем зберігання та транспортування харчових продуктів.

У концепції «сталого публічно-приватного партнерства для повоєнної відбудови» еволюційні зміни зумовлені зовнішніми факторами, такими як пандемія COVID-19, що викликало інтерес до фармацевтичної галузі, та конфліктами, воєнними подіями з їх наслідками, що обумовило розвиток перш за все будівельної галузі для задоволення нагальних потреб відбудови територій. Публічно-приватне партнерство в контексті досліджень коронавірусної інфекції та пандемії COVID-19 відіграє ключову роль у спільних зусиллях щодо боротьби з цією пандемією: зокрема співпраця між урядовими установами (публічним сектором), приватними фармацевтичними компаніями, академічними установами та неприбутковими організаціями для розвитку нових методів лікування, вакцин і противірусних засобів. Наслідки війни часто обумовлюють невідкладну відбудову територій. Це потребує розвитку будівельної галузі для відновлення та відбудови інфраструктури і житлових об'єктів, що є критичним для покращення умов життя на постраждалих територіях.

Еволюція концепції публічно-приватного партнерства в Україні

Еволюція концепції публічно-приватного партнерства в Україні відбувається повільними темпами. Концепція ППП у вітчизняній практиці має ознаки «традиційного публічно-приватного партнерства» та «публічно-приватного партнерства на користь людей». Якщо перша концепція за 20002023 рр. набула достатнього розвитку, виходячи з кількості реалізованих проєктів, то концепція «публічно-приватного партнерства на користь людей» тільки починає розвиватися. Про це свідчать статистичні дані, які за останні десять років суттєво не змінювалися. Кількість проєктів ППП коливається в межах 20 за такими сферами, як виробництво, транспортування і постачання тепла, розподіл і постачання природного газу; збір, очищення та розподілення води; поводження з відходами, крім збирання та перевезення; охорона здоров'я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт (Міністерство економіки України, 2023).

У вітчизняній практиці є чимала кількість публікацій щодо розвитку партнерських відносин між бізнесом і владою в досягненні національних індикаторів ЦСР для України (Запатріна, 2017; Запатріна, 2018; Никифорук, Гусєв, Чмирьова, 2018; Круглов, 2019; Косович, 2020; Лук'яненко, Мар'янович, 2020) та застосування публічно-приватного партнерства у повоєнному відновленні економіки на прикладі інфра- структурних об'єктів (Круглов, 2022; Панченко, 2022a, 2022b; Матвіїшин, Верши- гора, 2022). Крім того, важливу роль у підтримці розвитку публічно-приватного партнерства в Україні відіграють такі міжнародні організації, як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейська економічна комісія ООН, Організація економічного співробітництва та розвитку та ін.