Правова характеристика адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правова характеристика адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки

Цибульник Неллі Юріївна кандидат юридичних наук, доцент

м. Харків

Анотація

В статті проаналізовано засади адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки з позиції права. Визначено, що правова характеристика особливостей адміністративної відповідальності в певній сфері здійснюється через виокремлення таких показників: 1) співставлення загальних та спеціальних ознак адміністративної відповідальності залежно від специфікації об'єкту правопорушення;

встановлення специфіки правового регулювання; 3) виокремлення особливостей складу адміністративних правопорушень в обраній сфері суспільних відносин; 4) встановлення наявності особливостей процедури притягнення до адміністративної відповідальності тощо.

Виокремлено широкий та вузький підхід до визначення сектору безпеки як об'єкта посягання. За широкого підходу, сектор безпеки - це суспільні відносини що складаються під час забезпечення захищеності конкретних державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу, життєво важливих національних інтересів, а вузького - це лише ті суспільні відносини, які пов'язані з діяльністю спеціально уповноважених суб'єктів в сфері охорони держави та її цілісності. Зазначено, що незалежно від обраного підходу, правопорушення в секторі безпеки є багатоелементною системою, складові якої розміщені в різних частинах КУпАП.

Зроблено висновок про те, об'єднання адміністративних правопорушень, які порушують норми законодавства в секторі безпеки в одну главу не має правозастосовної потреби. Для удосконалення розуміння специфіки притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки, необхідно виходити з того, що є спільним для цього виду проступків та, що відрізняє їх від інших адміністративних правопорушень, а саме: об'єкт адміністративного правопорушення, яким є суспільні відносини щодо забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу, а також життєво важливих національних інтересів; 2) суб'єкт правопорушення, який може мати як загальний, так і спеціальний статус; 3) правове регулювання детермінації ознак адміністративних порушень цього виду виключно законодавством в секторі безпеки.

Зазначено, що специфіка правового регулювання притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки полягає в тому, що його сформовано з: а) нормативно-правових актів загального характеру; б) нормативно-правових актів спеціального характеру, які стосуються виключно сектору безпеки. Встановлено, що законодавство в секторі безпеки є сукупністю формально виражених положень норм права, якими врегульовано правовідносини, що супроводжують діяльність суб'єктів, уповноважених на забезпечення національної безпеки в цілому, та за визначеними диференційованими напрямами.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення, сектор безпеки, законодавство, об'єкт адміністративного правопорушення.

Abstract

Tsybulnyk Nelli Yuriivna PhD in Law, associate professor, associate professor

LEGAL CHARACTERISTICS OF ADMINISTRATIVE LIABILITY FOR VIOLATION OF LEGISLATION IN THE SECURITY SECTOR

The article analyzes the principles of administrative responsibility for violations of legislation in the security sector from the point of view of law. It was determined that the legal characterization of the features of administrative responsibility in a certain area is carried out by identifying the following indicators:

establishing the specifics of legal regulation; 2) highlighting the peculiarities of the composition of administrative offenses in the chosen sphere of social relations;

comparison of general and special signs of administrative responsibility depending on the specification of the object of the offense; 4) establishing the presence of peculiarities of the procedure of bringing to administrative responsibility, etc.

A broad and narrow approach to defining the security sector as an object of encroachment is distinguished. According to a broad approach, the security sector is social relations that develop during the protection of specific state sovereignty, territorial integrity, democratic constitutional order, vital national interests, and a narrow one is only those social relations that are associated with the activities of specially authorized sub entities in the sphere of protection of the state and its integrity. It is noted that regardless of the chosen approach, offenses in the security sector are a multi-element system, the components of which are located in different parts of the Code of Criminal Procedure.

It was concluded that the unification of administrative offenses that violate legislation in the security sector into one chapter has no law enforcement need. In order to improve the understanding of the specifics of bringing administrative responsibility for violations of legislation in the security sector, it is necessary to proceed from what is common to this type of misdemeanor and what distinguishes them from other administrative offenses, namely: the object of the administrative offense, which is public relations regarding ensuring state sovereignty, territorial integrity, democratic constitutional system, as well as vital national interests; 2) the subject of the offense, which can have both general and special status; 3) legal regulation of determination of signs of administrative violations of this type exclusively by legislation in the security sector.

It is noted that the specificity of the legal regulation of bringing to administrative responsibility for violations of legislation in the security sector is that it is formed from: a) normative legal acts of a general nature; b) normative legal acts of a special nature, which relate exclusively to the security sector. It has been established that legislation in the security sector is a set of formally expressed provisions of legal norms that regulate legal relations accompanying the activities of subjects authorized to ensure national security in general and in certain differentiated areas.

Keywords: administrative responsibility, administrative offense, security sector, legislation, object of administrative offense.

Постановка проблеми

Новітні безпекові загрози демонструють потребу в переформатуванні не лише державного регулювання в секторі безпеки, але і всіх його можливих складових (включаючи забезпечення законності в секторі безпеки), що повинно бути основою для стабільного існування та розвитку суспільства. Адміністративна відповідальність є тим різновидом юридичної відповідальності, що вказує на вчинення правопорушень, яких передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Примітно, що окремої глави цього нормативно-правового акту не присвячено тим порушенням законодавства, які стосуються сектору безпеки. Вказаний факт, з одного боку, може свідчити про відсутність потреби виокремлення цих правопорушень в єдиний елемент через їх значну кількість та різноплановість, а з іншого - про потребу удосконалення законодавства про притягнення до адміністративної відповідальності. Тому, доктринальне аналіз чинного законодавства в секторі безпеки в частині адміністративної відповідальності є своєчасним та необхідним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Додатковим аргументом на користь означеної тези слугуватиме той факт, що в Україні триває повномасштабна війна, а дослідження ознак, які характеризують адміністративну відповідальність за порушення у секторі безпеки з правової точки зору буде спрямоване на удосконалення впорядкування безпекових відносин в цілому. Встановленню умов та засад сектору безпеки присвячено дослідження, які проведено В.Б. Авер'яновим, О.М. Бандуркою, Ю.П. Битяком, В.А. Ліпканом, Ю.В.Мех, В.Я.Настюком, Р.В.Шаповалом та іншими [1, 2, 3]. Проблематика адміністративної відповідальності виступала об'єктом дослідження таких вчених, як: В.Б. Авер'янов, О.М. Бандурка, В.М. Бевзенко, Ю.П. Битяк, І.В. Болокан, О.Г. Бондар, М.Ю. Віхляєв, В.М. Гаращук, Т.О. Губанова, С.В. Ківалов, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінний, С.М. Кушнір, О.С. Лагода, І.М. Лазарєв, О.І. Миколенко. Натомість, поєднання питань впорядкування притягнення до адміністративної відповідальності та порушень в секторі безпеки, за які передбачено накладення адміністративних стягнень в останній період майже не розглядалось на належному доктринальному рівні (за виключенням робіт Мосейко О.Г., Негодченко В.О.). адміністративний відповідальність правопорушення законодавство

Мета статті - проведення правової характеристики адміністративної відповідальності за порушення законодавства у секторі безпеки.

Виклад основного матеріалу

Для цілей виокремлення особливостей адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки, доцільно акцентувати увагу на загальних ознаках адміністративної відповідальності, що в подальшому будуть трансформовані через специфіку об'єкта адміністративного правопорушення.

По-перше, йдеться про те, що адміністративна відповідальність є зовнішнім відображенням негативної реакції держави на вчинення проступку, передбаченого законодавством та має негативні наслідки матеріального та нематеріального характеру [1].

По-друге, адміністративній відповідальності властиві ознаки, які притаманні лише їй та відрізняють її від інших видів юридичної відповідальності, а саме: 1) врегульованість нормами адміністративного права;

підставою застосування є адміністративний проступок; 3) правом притягнення до адміністративної відповідальності наділено широке коло суб'єктів;

притаманна відсутність відносин службового підпорядкування між суб'єктом, що притягує до відповідальності і особою, яка притягується до відповідальності; 5) наявний особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності, який характеризується оперативністю та спрощеністю [2, с. 222; 3, c. 88].

По-третє, аналіз наукових досліджень, об'єктом яких виступала адміністративна відповідальність в різних сферах суспільних відносин (наприклад, сфері запобігання корупції [4], сфері харчової промисловості [5], у сфері охорони навколишнього середовища [6]) свідчить, що правова характеристика адміністративної відповідальності здійснюється через виокремлення таких показників: 1) співставлення загальних та спеціальних ознак адміністративної відповідальності залежно від специфікації об'єкту правопорушення; 2) встановлення специфіки правового регулювання притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення в означеній сфері суспільних відносин; 3) виокремлення особливостей складу адміністративних правопорушень в обраній сфері суспільних відносин; 4) встановлення наявності особливостей процедури притягнення до адміністративної відповідальності тощо. Не виключенням являється встановлення ознак, що характеризують адміністративну відповідальність за порушення в секторі безпеки.

У науці адміністративного права прийнято виділяти три підстави адміністративної відповідальності: нормативну, фактичну та процесуальну. При цьому, фактичною підставою притягнення до адміністративної відповідальності виступатиме конкретний адміністративний проступок. Нормативною підставою є положення законодавства, якими визначено склад конкретного адміністративного правопорушення. Конституційно закріплено ідею про можливість притягнення до відповідальності лише за правопорушення, які передбачені законом [7]. Виключний перелік адміністративних проступків закріплено в КУпАП та розміщено у відповідності до об'єкта правопорушення - групи однорідних суспільних відносин, які охороняються заходами адміністративної відповідальності. Щодо процесуальної підстави, то це рішення компетентного суб'єкта про притягнення до відповідальності конкретної особи за вчинення визначеного проступку. Для того, щоб особа була притягнута до відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки, необхідна наявність усіх трьох підстав.

Аналіз положень КУпАП дозволяє акцентувати увагу на тому, що окремої глави присвяченої правопорушенням за порушення законодавства в секторі безпеки не виокремлено [1]. З цього приводу Мосейко А.Г. та Негодченко В.О. до «правопорушень законодавства в сфері національної безпеки» віднесено окремі проступки, що містяться в Главі XV «Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління», а саме: незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації; порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в'їзду - виїзду; порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, Порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг тощо [8, с. 73]. Висновки науковців щодо трактування адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері національної безпеки України як окремого виду правопорушень потребують додаткового обґрунтування в частині відсутності критеріїв віднесення та групування адміністративних проступків в сфері національної безпеки та їх співвідношення з іншими групам адміністративних проступків на підставі спільності об'єкту посягання.

Для цілей цього дослідження зазначимо, що поняття «порушення законодавства в секторі безпеки» не має єдиного тлумачення. Законом України «Про національну безпеку» встановлено, що сектор безпеки - це об'єктивізація діяльності суб'єктів, уповноважених на забезпечення національної безпеки, типу органів державної влади, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, сил цивільного захисту. Таким чином, категорія «сектор безпеки» має універсальне значення та охоплює сукупність правовідносин, зміст яких складає діяльність уповноважених суб'єктів щодо забезпечення національної безпеки в цілому, та за визначеними диференційованими напрямами (наприклад, громадська безпека, кібербезпека, екологічна безпека, інформаційна безпека).

Для визначення сектору безпеки як об'єкта посягання, можна використовувати широкий та вузький підхід. За широкого підходу сектор безпеки - це суспільні відносини що складаються під час забезпечення захищеності конкретних державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу, життєво важливих національних інтересів. До останніх профільним законодавством віднесено інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян [9]. Як наслідок, до адміністративних правопорушень, що посягають на державний суверенітет, територіальну цілісність, демократичний конституційний лад, а також життєво важливі національні інтереси, віднесемо значний перелік правопорушень. Це пов'язано з тим, що «життєво важливі національні інтереси» охоплюють «умови життєдіяльності і добробуту громадян». Тому, наприклад, порушення санітарних норм (ст. 42 КУпАПА), порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення (ст. 461 КУпАП); порушення правил охорони водних ресурсів (ст. 59 КУпАП), порушення вимог пожежної безпеки в лісах (ст. 77 КУпАП), незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу (ст. 88 КУпАП) та ряд інших - можуть бути віднесені до порушень законодавства в секторі безпеки.

За вузького підходу, сектор безпеки відображатиме лише ті суспільні відносини, які пов'язані з діяльністю спеціально уповноважених суб'єктів в сфері охорони держави та її цілісності. У цьому випадку, до адміністративних правопорушень в секторі безпеки належатимуть: порушення правил і норм ядерної та радіаційної безпеки (ст. 95 КУпАП); порушення Правил охорони електричних мереж (ст. 99 КУпАП); порушення правил охорони порядку та безпеки плавання на морському і внутрішньому водному транспорті (ст. 114 КУпАП); використання засобів зв'язку з метою, що суперечить інтересам держави, з метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян (ст. 1483 КУпАП); маніпулювання на енергетичному ринку (163-18 КУпАП); адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією (Глава 13-А КУпАП); військові адміністративні правопорушення (Глава 13-Б КУпАП); адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку (Глава 14 КУпАП); адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (Глава 15 КУпАП); адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення (Глава 15-А КУпАП) [1].

Таким чином, незалежно від обраного підходу до тлумачення сектору безпеки як об'єкта протиправного посягання, правопорушення в секторі безпеки є багатоелементною системою, складові якої розміщені в різних частинах КУпАП.

Відмінний підхід використано у кримінальному праві при визначенні злочинів, що посягають на суспільні відносини, врегульовані законодавством в секторі безпеки. Так, у Кримінальному кодексі України виокремлюється Розділ 1 «Злочини проти основ національної безпеки», який містить такі кримінальні правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади (ст. 109); посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст. 110); фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ст. 1102); державна зрада (ст. 111); колабораційна діяльність (ст. 1111); пособництво державі-агресору (ст. 1112); посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112); диверсія (ст. 113); шпигунство (ст. 114); перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (ст. 1141); несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст. 1142) [10]. Зазначимо, що об'єктом цих кримінальних правопорушень являються суспільні відносини щодо забезпечення захищеності конкретних державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу - тобто ці відносини в значені кримінального законодавства формують основи національної безпеки. Натомість, суспільні відносини, спрямовані на забезпечення життєво важливих національних інтересів залишились поза увагою.

Враховуючи широкий перелік адміністративних правопорушень, які порушують норми законодавства в секторі безпеки, об'єднання їх в одну главу не має правозастосовної потреби. Для удосконалення розуміння специфіки притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки, необхідно виходити з того, що є спільним для цього виду проступків та, що відрізняє їх від інших адміністративних правопорушень. Припускаємо, що це: 1) об'єкт адміністративного правопорушення, яким є суспільні відносини щодо забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу, а також життєво важливих національних інтересів; 2) суб'єкт правопорушення, який може мати як загальний, так і спеціальний статус;

правове регулювання детермінації ознак адміністративних порушень цього виду законодавством в секторі безпеки. Нормативне удосконалення правового регулювання притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення законодавства в секторі безпеки доцільно здійснити шляхом доповнення ст. 35. КУпАП такого змісту: «Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення: вчинення правопорушення, що посягає на забезпечення національної безпеки....».

Щодо специфіки правового регулювання притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки, то зазначимо, що його сформовано з: а) нормативно-правових актів загального характеру, наприклад, КУпАП; б) нормативно-правових актів спеціального характеру, що стосуються виключно сектору безпеки. Для того, щоб зрозуміти які правопорушення, станом на теперішній час, можливо віднести до тих, що спрямовані на порушення законодавства в секторі безпеки, доцільним є звернення уваги саме на нормативно-правові акти спеціального характеру, які стосується сектору безпеки.

Первинно, це положення Закону України «Про національну безпеку», якими визначено, що відповідальність за порушення законодавства про національну безпеку України несуть посадові особи, винні у невиконанні або порушенні законодавства про національну безпеку України накладається згідно із законом (ст. 11) [7]. В свою чергу, законодавство в секторі безпеки є сукупністю формально виражених положень норм права, якими врегульовано правовідносини, що супроводжують діяльність суб'єктів, уповноважених на забезпечення національної безпеки в цілому, та за визначеними диференційованими напрямами. До законодавства в секторі безпеки, віднесемо закони України (наприклад, «Про національну безпеку», «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією», «Про державний кордон України», «Про боротьбу з тероризмом», «Про основи національного спротиву», «Про розвідку», «Про Бюро економічної безпеки України» і т.д.), підзаконні нормативно-правові акти (наприклад, указ Президента України «Про Порядок проведення огляду загальнодержавної системи боротьби з тероризмом», постанова Кабінету Міністру України «Про затвердження Порядку проведення оборонного огляду Міністерством оборони», наказ Міністерства оборони України «Про питання військової стандартизації» і т.д.).

Висновки

Підсумовуючи приходимо до висновку, що охорона суспільних відносин в секторі безпеки, крім іншого, здійснюється на підстав норм законодавства про адміністративні правопорушення. Здійснено правову характеристику адміністративної відповідальності за порушення законодавства в секторі безпеки через акцентування уваги на таких її особливостях як співставлення загальних та спеціальних ознак адміністративної відповідальності залежно від специфікації об'єкту правопорушення та встановлення специфіки правового регулювання. Запропоновано доповнення ст. 35. КУпАП таким змістом: «Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення: вчинення правопорушення, що посягає на забезпечення національної безпеки....».

Доцільним є подальше проведення наукових розвідок в напрямі виокремлення особливостей складу адміністративних правопорушень в обраній сфері суспільних відносин та встановлення наявності особливостей процедури притягнення до адміністративної відповідальності тощо.

Література

1. Shapoval, R. V., Nastyuk, V. Y., Bezpalova, O. I., Khrystynchenko N. P. Path towards national security in the European Union: genesis and further development processes. Journal of Security and Sustainability. 2018. Issues 8 (1). P. 45-54.

2. Mekh Y., Georgiievskyi I., Ignatchenko I., Maslova I., Kostenko I. Public-Private Partnership in the Security Sector: Updating in the Conditions of Counteracting the COVID-19 and Armed Aggression in Eastern Ukraine. REVISTA DE LA UNIVERSIDAD DEL ZULIA. Volume: 13, Issue: 37, 2021. P. 347-361.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 07.12.1984 р. № 8073.

4. Битяк Ю.П. Адміністративне право України. Х.: Право, 2000. 520 с.

5. Ківалов С.В. Адміністративне право: навчально-методичний посібник (для здобувачів вищої освіти денної форми навчання) / С. В. Ківалова, Л. Р. Біла-Тіунова, Т.І. Білоус-Осінь. Одеса : Фенікс, 2019. 136 с.

6. Шабас І. Поняття та ознаки адміністративних корупційних правопорушень за законодавством України. Юридичний вісник. 2014. № 6. С. 306 - 311.

7. Пустовіт Ю.В. Поняття, ососбливості адміністратвиної відповідальності у сфері харчової промисловості. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. № 2. С. 364-368.

8. Сливка М.М. Окремі аспекти адміністративної відповідальності у сфері охорони навколишнього середовища. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2017. Серія право. Випуск 47. Том 2. С. 163-166.

9. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 року.

10. Мосейко А.Г., Негодченко В.О. Актуальні проблеми публічного адміністрування вітчизняною сферою національної безпеки: Монографія. Дніпро: Дніпровський гуманітарний університет, 2021. 194 с.

11. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 р. № 2469.

12. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

References

1. Shapoval, R. V., Nastyuk, V. Y., Bezpalova, O. I., Khrystynchenko N. P. (2018). Path towards national security in the European Union: genesis and further development processes. Journal of Security and Sustainability. Issues 8 (1). P. 45-54 [in English].

2. Mekh, Y., Georgiievskyi ,I., Ignatchenko, I., Maslova, I., Kostenko, I. (2021). PublicPrivate Partnership in the Security Sector: Updating in the Conditions of Counteracting the COVID-19 and Armed Aggression in Eastern Ukraine. REVISTA DE LA UNIVERSIDAD DEL ZULIA. Volume: 13, Issue: 37, P. 347-361 [in English].

3. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia: Zakon Ukrainy vid 07.12.1984 r. [Code of Administrative Offences: Law of Ukraine of 07.12.1984]. (n.d.).

4. Bytiak ,Yu.P. (2000). Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine ]. Kh.: Pravo [in Ukrainian].

5. Shabas, I. (2014). Poniattia ta oznaky administratyvnykh koruptsiinykh pravoporushen za zakonodavstvom Ukrainy [Concepts and signs of administrative corruption offenses under the legislation of Ukraine]. Yurydychnyi visnyk. № 6. S. 306 - 311 [in Ukrainian].

6. Pustovit ,Yu.V. ь(2023). Poniattia, ososblyvosti administratvynoi vidpovidalnosti u sferi kharchovoi promyslovosti [Concept of inseparability of administrative responsibility in the food industry]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal. № 2. S. 364-368 [in Ukrainian].

7. Slyvka M.M. Okremi aspekty administratyvnoi vidpovidalnosti u sferi okhorony navkolyshnoho seredovyshcha [Certain aspects of administrative responsibility in the field of environmental protection]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia pravo. Vypusk 47. Tom 2. S. 163-166 [in Ukrainian].

8. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 roku. [Constitution of Ukraine: Law of Ukraine of 28.06.1996]. (n.d.).

9. Moseiko, A.H., Nehodchenko, V.O. (2021). Aktualni problemy publichnoho administruvannia vitchyznianoiu sferoiu natsionalnoi bezpeky [Actual problems of public administration in the domestic sphere of national security] Monohrafiia. Dnipro: Dniprovskyi humanitarnyi universytet. [in Ukrainian].

10. Zakon Ukrainy «Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy» [The Law of Ukraine « On National Security of Ukraine»]. (n.d.).

11. Kryminalnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 05.04.2001 r. [Criminal Code of Ukraine: Law of Ukraine of 05.04.2001]. (n.d.).

Размещено на Allbest.ru