Порівняльний аналіз публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльний аналіз публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни

Зубчик Олег Анатолійович,

Дерун Тетяна,

Легкий Сергій Володимирович,

Ткаченко Ігор Валентинович

Анотація

публічне управління інвестиційна політика

Стаття присвячена дослідженню проблеми публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни. Автори аналізують особливості публічного управління в Україні, визначають ключові чинники, що впливають на економічний розвиток країни в складних умовах, та розробляють рекомендації щодо стратегічних векторів інвестиційної політики, спрямованих на забезпечення національної безпеки, соціально-економічної стабільності та інтеграції України у світову економіку.

Метою статті є порівняльний аналіз публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни. Для досягнення мети автори ставлять такі завдання: 1) розкрити сутність та особливості публічного управління в Україні; 2) визначити та проаналізувати ключові чинники, що впливають на економічний розвиток України в умовах пандемії та стану війни; 3) розробити рекомендації щодо стратегічних векторів інвестиційної політики, спрямованих на забезпечення національної безпеки, соціально-економічної стабільності та інтеграції України у світову економіку.

Методи дослідження. У цьому дослідженні використано такі методи, як порівняльний метод - для аналізу та порівняння інвестиційної політики держави в Україні в умовах пандемії та стану війни, що дозволило виявляти їхні особливості, подібні та відмінні риси; системний підхід - для дослідження публічного управління у сфері інвестування, яке складається з елементів (актори, цілі, ресурси тощо), рішень, різноманітних зв'язків, функцій, процесів, структур, аналізувати їхні властивості; структурний аналіз - для дослідження складових публічного управління; статистичний метод - для дослідження характеристик інвестиційної політики, зокрема, збирати, обробляти, аналізувати та інтерпретувати кількісні дані про інвестиційну діяльність в Україні в умовах пандемії Covid-19 та стану війни за допомогою статистичних показників. А також, методи аналізу, синтезу, узагальнення, класифікацію тощо.

Результати. У результаті дослідження автори виявили, що публічне управління в Україні характеризується такими особливостями, як: недостатня розробленість нормативно-правової бази, низький рівень професіоналізму та компетентності державних службовців, високий рівень корупції та бюрократизму, слабкий зв'язок між центральними та місцевими органами влади, низька відповідальність та прозорість публічних органів, недостатня взаємодія з громадськістю та приватним сектором. Автори також визначили такі ключові чинники, що впливають на економічний розвиток України в умовах пандемії та стану війни, як: тимчасова окупація територій, інформаційний та демографічний шок, блокада портів і руйнування логістичної інфраструктури, руйнування енергетичної інфраструктури, гібридність стану війни та відсутність концепції воєнної економіки. На основі аналізу цих чинників автори обґрунтували доцільність використання таких векторів для побудови стратегії економічного розвитку України в умовах стану війни, як: захист, відбудова та будівництво нової логістичної та енергетичної інфраструктури; підтримка та стимулювання розвитку переробного підприємництва; стимулювання розвитку переробного підприємництва внаслідок банківського кредитування; розвиток переробного аграрного сектору; фінансування розвитку ВПК.

Висновки. В статті доведено, що публічне управління є важливим інструментом формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни. Автори визначили особливості публічного управління в Україні, проаналізували ключові чинники, що впливають на економічний розвиток країни в складних умовах, та розробили рекомендації щодо стратегічних векторів інвестиційної політики, спрямованих на забезпечення національної безпеки, соціально-економічної стабільності та інтеграції України у світову економіку. Автори також провели порівняльний аналіз публічного управління в Україні та інших країнах, які зазнали подібних викликів внаслідок пандемії та стану війни, та висвітлили кращі практики та досвід цих країн з публічного управління та інвестиційної політики в умовах кризи. Автори висловлюють надію, що результати їх дослідження будуть корисними для науковців, практиків, державних службовців, громадських діячів, студентів та всіх, хто цікавиться проблемою публічного управління та інвестиційної політики в Україні.

Ключові слова: інвестиційна політика, пандемія, стан війни, суспільний розвиток, інституційна спроможність, безпека, Україна, порівняльний аналіз, організаційна культура.

Abstract

Zubchyk Oleh Anatoliiovych Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Department of Public Administration, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Derun Tetiana Vykolaivna Candidate of Science in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Regional Policy, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Legkyi Serhii Volodymyrovych Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Public Administration, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv

Tkachenko Ihor Valentinovych Candidate of Political Sciences, Associate Professor of the Department of Public Administration, Educational and Scientific Institute of Public Administration and Civil Service, Taras Shevchenko National University of Kyiv

COMPARATIVE ANALYSIS OF PUBLIC ADMINISTRATION AS A TOOL FOR FORMING AND IMPLEMENTING INVESTMENT POLICY OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF PANDEMIC AND STATE OF WAR

The article is devoted to the study of the problem of public administration as a tool for forming and implementing the investment policy of Ukraine in the conditions of pandemic and martial law. The authors analyze the features of public administration in Ukraine, identify the key factors that influence the economic development of the country in complex conditions, and develop recommendations for the strategic vectors of investment policy, aimed at ensuring national security, socio-economic stability, and integration of Ukraine into the world economy.

The purpose of the article is to compare public administration as a tool for forming and implementing the investment policy of Ukraine in the conditions of pandemic and martial law. To achieve this goal, the authors set the following tasks: 1) to reveal the essence and features of public administration in Ukraine; 2) to determine and analyze the key factors that influence the economic development of Ukraine in the conditions of pandemic and martial law; 3) to develop recommendations for the strategic vectors of investment policy, aimed at ensuring national security, socio-economic stability and integration of Ukraine into the world economy.

Research methods. This study used such methods as the comparative method - for analysis and comparison of the state's investment policy in Ukraine in the conditions of the pandemic and war, which allowed to reveal their features, similarities, and differences; the systemic approach - for studying public administration in the field of investment, which consists of elements (actors, goals, resources, etc.), decisions, various connections, functions, processes, structures, to analyze their properties; structural analysis - for studying the components of public administration; statistical method - for studying the characteristics of investment policy, in particular, to collect, process, analyze and interpret quantitative data on investment activity in Ukraine in the conditions of Covid-19 pandemic and war using statistical indicators. As well as, methods of analysis, synthesis, generalization, classification, etc.

Results. As a result of the research, the authors found that public administration in Ukraine is characterized by such features as insufficient development of the legal framework, low level of professionalism and competence of civil servants, high degree of corruption and bureaucracy, weak connection between the central and local authorities, low accountability and transparency of public bodies, insufficient interaction with the public and private sector. The authors also identified key factors that influence the economic development of Ukraine in the conditions of pandemic and martial law, such as temporary occupation of territories, information, and demographic shock, blockade of ports and destruction of logistic infrastructure, destruction of energy infrastructure, hybridity of martial law and absence of the concept of war economy. Based on the analysis of these factors, the authors justified the feasibility of using such vectors for building the strategy of economic development of Ukraine in the conditions of martial law, such as protection, reconstruction, and construction of new logistic and energy infrastructure; support and stimulation of the development of processing entrepreneurship; stimulation of the development of processing entrepreneurship through bank lending; development of processing agricultural sector; financing of the development of the defense industry.

Keywords: investment policy, pandemic, state of war, social development, institutional capacity, security, Ukraine, comparative analysis, organizational culture.

Постановка проблеми

Пандемія COVID-19 та стан війни, які можуть мати різні форми прояву, суттєво змінюють весь ландшафт розвитку країни, визначаючи загрози та можливості для її майбутнього суспільного розвитку. Відтак зараз, більше ніж будь-коли, важливо визначити не лише можливі ризики та загрози, але й ресурси та стратегії, які допоможуть забезпечити стабільний розвиток економіки країни навіть в умовах кризи. Чинники та стратегічні вектори розвитку економіки України у такий період стають об'єктом найбільшої уваги як від влади, так і від громадян, оскільки вони можуть суттєво вплинути на подальшу долю країни. Одним з важливих інструментів формування та реалізації такої стратегії є публічне управління, яке визначає цілі, принципи, напрями, механізми та інструменти державної інвестиційної політики, забезпечує координацію дій між різними рівнями та гілками влади, а також залучає до співпраці громадськість, приватний сектор, міжнародні організації та інші зацікавлені сторони з питань інвестиційної політики.

Актуальність дослідження публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни важко переоцінити.

Спроможність країни забезпечити стабільність та зростання у складних умовах кризи визначить її майбутнє та добробут громадян.

Також, розгляд цієї теми є важливим в контексті міжнародних відносин, оскільки стабільність України, як одного з основних експортерів продовольства може вплинути на продовольчу безпеку та економічну стабільність країн-імпортерів українського зерна.

Тому, розгляд публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни має велике значення як для внутрішньої політики країни, так і для її міжнародного статусу та відносин з іншими країнами.

Аналіз та останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи та досліджуючи публікації з проблеми пошуку ефективних інструментів формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни, можемо представити їх за кількома напрямками.

По-перше, це дослідження ефективності публічного управління загалом, які нам корисні своїми результатами, як концептуальні дослідження проблеми функціонування публічного управління як механізму [1-6].

По-друге, це дослідження впливу COVID-19 на економіку країн світу, включаючи питання інвестування (Ю.Бірюкова, І.Боднараш, О.Бочко, О.Вдовічена, Г.Горіна, Ю.Горященко, А.Гречко, Н.Грицюк, К.Дідур, Д.Долбнєва, О.Книш, Н.Лохман, В.Мацука, Т.Навроцька, Т.Рибакова, О.Савіцька, Т.Сак. Н.Скоробогатова, М.Федик) [7-11].

По-третє, це дослідження розвитку національної економіки під впливом різних економічних та політичних ризиків, а також, зовнішніх загроз (Т. Букіна, Ю. Власенко, В. Вовк, А. Дяченко, О. Карінцева, Н. Кондратенко, К. Кисельова, І. Костенко, О. Красноносова, Л. Литвин, Ю. Мазін, М. Негрей, В. Папп, А. Тараненко, С. Тарасенко, Р. Топіна, М. Харченко Н. Юрчук) [12-16]. Однак, дослідженню проблеми публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та в умовах війни на нашу думку приділяється мало уваги, особливо з точки зору необхідності наукового обґрунтування стратегії протидії наслідкам пандемії та стратегії суспільного розвитку в умовах війни.

Мета статті є порівняльний аналіз публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни. Для досягнення мети дослідження ставляться такі завдання: 1) розкрити сутність та особливості публічного управління в Україні в умовах пандемії та стану війни; 2) визначити та проаналізувати ключові чинники, які впливають на економічний розвиток України в умовах пандемії та стану війни; 3) розробити рекомендації щодо стратегічних векторів інвестиційної політики, спрямованих на забезпечення національної безпеки, соціально-економічної стабільності та інтеграції України у світову економіку.

Виклад основного матеріалу

Публічне управління у сфері інвестування розглядається нами, з огляду на мету нашого дослідження, як процес розроблення та виконання публічних політик і державних програм, та програм органів місцевого самоврядування, спрямованих на приваблення, сприяння, збереження та оптимізацію позитивних ефектів від іноземних та внутрішніх інвестицій. Публічне управління в цій сфері включає такі аспекти, як: визначення стратегії інвестиційного розвитку, вдосконалення інвестиційного клімату, надання інвестиційних стимулів, підвищення інвестиційної привабливості, надання інвестиційної підтримки та послуг, вирішення інвестиційних скарг, забезпечення інвестиційної безпеки, формування зв'язків та позитивних наслідків від інвестицій для місцевої економіки.

Отже, публічне управління впливає на інвестиційну політику України в таких аспектах, як: 1) визначає цілі, принципи, напрями, механізми та інструменти державної інвестиційної політики, яка спрямована на створення сприятливого інвестиційного клімату, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій, підтримку та розвиток інвестиційних проєктів, оцінку та моніторинг ефективності інвестиційної діяльності; 2) забезпечує координацію дій між різними рівнями та гілками влади, а також залучає до співпраці громадськість, приватний сектор, міжнародні організації та інші зацікавлені сторони з питань інвестиційної політики; 3) відповідає за створення та підтримання нормативно-правової бази, інституційної та інфраструктурної підтримки, фінансових та податкових стимулів, інформаційної та консультаційної допомоги, а також захисту прав та інтересів інвесторів.

Сучасне публічне управління адаптується до змінюваних умов, швидко приймає рішення, використовує інноваційні та гнучкі підходи, враховує чинники ризику та невизначеності, які виникають в умовах пандемії та стану війни, та вживає заходів для зменшення їх негативного впливу на інвестиційну політику [17].

Важливим чинником суспільного розвитку України є пандемія COVID-19, яка поширилася по всьому світу та викликала глобальну кризу. Пандемія COVID-19 вплинула на суспільний розвиток України в різних аспектах, таких як: зниження внутрішнього та зовнішнього попиту, зменшення обсягів виробництва та експорту, зростання безробіття та бідності, збільшення витрат на охорону здоров'я та соціальну підтримку, порушення логістичних та транспортних ланцюгів, зниження інвестиційної активності та довіри до держави, зростання інфляції та девальвації національної валюти, погіршення фіскальної та боргової ситуації. Для подолання негативних наслідків пандемії COVID-19, Україна звернулася до міжнародних партнерів, таких як МВФ, ЄС, Світовий банк, ЄБРР, за фінансовою допомогою, а також запровадила ряд антикризових заходів, спрямованих на підтримку економіки, бізнесу та населення. Однак, ці заходи не були достатніми та ефективними для повного відновлення економіки України в умовах пандемії COVID-19 [18].

Пандемія COVID-19 створила нові виклики та загрози для здоров'я, життя та добробуту населення, а також для функціонування та розвитку економіки, суспільства, держави. Для боротьби з пандемією, Україна ввела різні обмеження та карантинні заходи, які мали на меті зменшити поширення інфекції, забезпечити медичну допомогу хворим, підтримати соціально вразливі категорії населення, а також стабілізувати економічну ситуацію. Однак, такі заходи також мали негативний вплив на економічну активність, виробництво, споживання, торгівлю, інвестиції, зайнятість, доходи, бюджет, інфляцію та інші економічні показники. За даними Державної служби статистики України, валовий внутрішній продукт України у 2020 році знизився на 4% у порівнянні з 2019 роком, а у 2021 році зріс лише на 1,5%3. Також, за даними Міжнародного валютного фонду, Україна у 2020 році опустилася на 11 позицій у рейтингу країн світу за рівнем ВВП на душу населення, зайнявши 133 місце [ 19 економіка... ].

Тому, публічне управління та інвестиційна політика України в умовах пандемії повинні враховувати вплив цього чинника на економічну ситуацію в країні та шукати шляхи для подолання його наслідків.

Повномасштабна агресія Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 і триває до сьогодні, не лише спричинила суттєвий негативний вплив на національну економіку, але й конкретизувала ті негативні аспекти та дисбаланси суспільного, зокрема, економічного розвитку, які накопичувалися впродовж тридцяти років незалежності. Відтак, формування фундаментальних основ для майбутньої військової та політичної перемоги над агресором вимагає визначення основних чинників розвитку національної економіки в умовах стану війни та розробки тих стратегічних кроків, які дозволять оперативно оптимізувати економічні процеси в країні з метою посилення власної військової потуги та економічної безпеки. Так, одним із головних чинників суспільного, зокрема, економічного розвитку України в умовах стану війни є тимчасова окупація територій Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Луганської, Донецької, Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей, на території яких функціонувало сотні підприємств, що зробили значний вклад в розвиток економіки. Кількість підприємств, які функціонували на названих територіях до окупації складала 105661, а також 524231 фізичних осіб-підприємців. Деокупація територій Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської та Херсонської областей сприяла зменшенню кількості підприємств, які залишалися на окупованих територіях до 60 тис. одиниць, а фізичних осіб-підприємців до 300 тис. одиниць [20]. Разом з тим, така значна кількість підприємств та фізичних осіб- підприємців, які залишаються на окупованих територіях, негативно позначається на динаміці валового внутрішнього продукту та доходах державного бюджету України.

Порівняння двох чинників пандемії та стану війни на економіку України показує, що обидва мають сильний негативний вплив, але в різних сферах та аспектах. Стан війни призводить до безпосередніх втрат людських життів, матеріальних ресурсів, територій, інфраструктури, підприємств, а також до зростання витрат на оборону, зброю, допомогу постраждалим, відновлення зруйнованого. Пандемія COVID-19 призводить до втрат людських життів, здоров'я, якості життя, а також до зростання витрат на охорону здоров'я, соціальну підтримку, стимулювання економіки. Обидва чинники також мають негативний вплив на економічну активність, виробництво, споживання, торгівлю, інвестиції, зайнятість, доходи, бюджет, інфляцію та інші економічні показники. Однак, стан війни має більший вплив на реальний сектор економіки, тобто на виробництво товарів.

Крім того, виник інформаційний та демографічний шок, адже внаслідок початку бойових дій та ракетних обстрілів всієї території України, за даними опитувань на порталі «Дія», від 53,9% до 75,3% підприємств повністю зупинили діяльність, а за перших 3 місяці війни негативного впливу зазнало 85% підприємств [ 21 Інформаційний ].

Такі тенденції були зумовлені розривом логістичних ланцюгів, зміною пріоритетів споживчого попиту, масовою міграцією населення, в тому числі робітників багатьох підприємств. Особливо варто звернути увагу на масову міграцію населення, як всередині країни, так і за кордон. Адже за офіційними та експертними даними з початку повномасштабного вторгнення країну покинуло від 6 до 9 млн населення. Таке різке зменшення кількості населення разом із внутрішньою міграцією вплинуло на споживчий попит, що тимчасово призвело до зменшення обсягів внутрішньої торгівлі та виробництва.

Таблиця 1.SWOT-аналіз публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії

Таблиця 2.SWOT-аналіз публічного управління як інструменту формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах стану війни

Розглянемо спільні риси реалізації двох сценаріїв. Публічне управління як інструмент формування та реалізації інвестиційної політики України в умовах пандемії та стану війни має такі спільні риси: 1) обидва сценарії вимагають від публічного управління адаптації до змінюваних умов, швидкого прийняття рішень, ефективної координації дій, високого рівня гнучкості та інноваційності; 2) обидва сценарії ставлять перед публічним управлінням складні завдання, пов'язані з забезпеченням національної безпеки, соціально- економічної стабільності, захистом прав та інтересів громадян, підтримкою та розвитком виробничого потенціалу, залученням інвестицій, інтеграцією у світову економіку; 3) обидва сценарії потребують від публічного управління високого рівня професіоналізму, компетентності, відповідальності, прозорості, зв'язку з громадськістю, партнерства з приватним сектором, міжнародної співпраці; 4) обидва сценарії надають публічному управлінню можливості для покращення своєї діяльності, використання кращих практик та досвіду інших країн, реформування та модернізації своїх інститутів, процесів, механізмів, інструментів.

Разом з тим, доповнимо результати порівняльного аналізу тим, що публічне управління у сфері інвестицій в Україні в умовах пандемії та стану війни має такі особливості: 1) публічне управління у сфері інвестицій в України в умовах пандемії та стану війни залежить від зовнішніх та внутрішніх чинників, які створюють складні та непередбачувані умови для їх функціонування та розвитку.

До таких чинників належать: геополітична ситуація, військова агресія Росії, тимчасова окупація частини території України, санкції та торгові обмеження, економічна криза, соціальна нестабільність, дефіцит бюджету та зовнішнього фінансування, зростання боргового навантаження, зниження конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості, поширення інфекційної хвороби COVID-19, обмеження та карантинні заходи, зниження рівня життя та добробуту населення, зростання бідності та нерівності, екологічні проблеми тощо.

Публічне управління у сфері інвестицій в Україні в умовах пандемії та стану війни потребують від держави та суспільства високого рівня адаптації, гнучкості, інноваційності, співпраці, солідарності та відповідальності [22]. Для цього необхідно: реформувати та модернізувати систему публічного управління, підвищувати її ефективність, прозорість, відкритість, професіоналізм, компетентність, зв'язок з громадськістю, партнерство з приватним сектором, міжнародну співпрацю; розробляти та реалізовувати комплексну, збалансовану, довгострокову та адаптивну інвестиційну політику, яка б враховувала національні інтереси, потреби та можливості України, а також світові тенденції, ризики та виклики; забезпечувати створення сприятливого інвестиційного клімату, залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій, підтримку та розвиток інвестиційних проєктів, оцінку та моніторинг ефективності інвестиційної діяльності; використовувати інноваційні та гнучкі підходи, інструменти та механізми для публічного управління та інвестиційної політики, які б дозволяли швидко приймати рішення, адаптуватися до змінюваних умов, враховувати чинники ризику та невизначеності, вживати заходів для зменшення їх негативного впливу на інвестиційну політику.

Варто відзначити, що публічне управління у сфері інвестицій в Україні в умовах пандемії та стану війни має свої специфічні цілі, принципи, напрями, пріоритети, інструменти та механізми, які відрізняють їх від звичайних умов [23-25]. До таких особливостей належать: забезпечення національної безпеки, територіальної цілісності, суверенітету, незалежності України; відбудова та розвиток територій, які постраждали від агресії, окупації, екологічних катастроф; будівництво нової логістичної та енергетичної інфраструктури, яка б забезпечувала енергетичну безпеку, транспортну доступність, інтеграцію у світову економіку; підтримка та стимулювання розвитку переробного підприємництва, особливо у сферах, які мають стратегічне значення для національної безпеки, обороноздатності, продовольчої безпеки, соціальної сфери, інновацій; стимулювання розвитку переробного підприємництва коштом банківського кредитування.

Стан війни призводить до безпосередніх втрат людських життів, матеріальних ресурсів, територій, інфраструктури, підприємств, а також до зростання витрат на оборону, зброю, допомогу постраждалим, відновлення зруйнованого. Пандемія COVID-19 призводить до втрат людських життів, здоров'я, якості життя, а також до зростання витрат на охорону здоров'я, соціальну підтримку, стимулювання економіки. Однак, стан війни має більший вплив на реальний сектор економіки, тобто на виробництво товарів та послуг, ніж пандемія, яка має більший вплив на фінансовий сектор, тобто на грошовий обіг, кредитування, інвестиції.

Стан війни призводить до обмеження участі України у світовій економіці, оскільки вона стає зоною підвищеного ризику, а також, об'єктом санкцій, торгових обмежень, ембарго, бойкоту (з боку окремих держав, які підтримують військові дії Російської Федерації), а також до втрати довіри та репутації на міжнародних ринках у зв'язку з можливими невиконаннями економічних зобов'язань. Пандемія COVID-19 призводить до зменшення світової торгівлі, туризму, міграції, але також до збільшення міжнародної співпраці, солідарності, допомоги, а також до створення нових можливостей для онлайн-бізнесу, освіти, культури. Однак, стан війни має більший вплив на зовнішню торгівлю України, оскільки вона є одним з основних експортерів продовольства, металів, хімічної продукції, машинобудування, ніж пандемія, яка має більший вплив на внутрішній ринок України, оскільки вона є одним з основних споживачів продовольства, енергії, послуг.

Стан війни може вносити зміни до політичної системи України, оскільки в умовах війни зміцнюється одна з гілок влади, що впливає на реформи децентралізації, впливає на розвиток громадянського суспільства. Пандемія COVID-19 призводить до зміни соціальної системи України, оскільки вона переходить від індивідуалізму до колективізму, від свободи до обмеження, від рівності до нерівності, від толерантності до дискримінації.

Однак, стан війни має більший вплив на політичну стабільність України, оскільки вона є одним з основних чинників суспільного розвитку, економічної безпеки, ніж пандемія, яка має більший вплив на соціальну стабільність України, оскільки вона є одним з основних чинників суспільного, зокрема, економічного добробуту.

Пандемія COVID-19 спричинила зниження світового попиту на українську продукцію, особливо на металі, хімічну продукцію, машинобудування, які складають значну частину експорту України. Це пояснює, чому обсяг експорту зменшився на 35,2% у 2020 році [26]. З іншого боку, пандемія також призвела до зниження світових цін на нафту та газ, які є основними імпортованими товарами для України. Це пояснює, чому обсяг імпорту зменшився на 20,4% у 2020 році. Однак, це не вирішило проблему негативного сальдо зовнішньої торгівлі, яке зростає з кожним роком.

Пандемія COVID-19 також призвела до зниження внутрішнього попиту на товари та послуги в Україні, оскільки вона вимагала введення карантинних обмежень, які погіршили соціально-економічну ситуацію населення та підприємств. Це пояснює, чому ВВП України впав на 4,4% у 2020 році [27].

Для підтримки економіки уряд запровадив державну програму «Доступні кредити 5-7-9», яка мала на меті надати кредити під низькі відсотки для розвитку бізнесу, посівної кампанії, підтримки постраждалих від коронавірусу та стану війни. Однак, аналіз даних про кредитування показує, що більшість кредитів були спрямовані на підтримку сільського господарства та торгівлі, які не є найбільш інноваційними та розвинутими галузями, а також на поповнення обігових коштів, а не на інвестиційні проєкти, які могли б створити додану вартість та нові робочі місця.

Таким чином, можна зробити висновок, що пандемія COVID-19 мала негативний вплив на економіку України, зменшивши її зовнішню та внутрішню торгівлю, ВВП, інвестиції та зайнятість. Державна програма кредитування не змогла повністю компенсувати ці втрати, оскільки вона не була націлена на розвиток пріоритетних галузей та інноваційних проєктів. Для відновлення економіки України потрібно змінити напрямки та умови кредитування, а також залучити більше міжнародної допомоги та інвестицій.

Висновки

Публічне управління в Україні повинно враховувати вплив двох основних чинників, які впливають на суспільний розвиток - пандемію та стан війни. Обидва чинники мають сильний негативний вплив, але в різних сферах та аспектах. Пандемія COVID-19 призводить до втрат людських життів, здоров'я, якості життя, а також до зростання витрат на охорону здоров'я, соціальну підтримку, стимулювання економіки. Військова агресія Росії призводить до безпосередніх втрат людських життів, матеріальних ресурсів, територій, інфраструктури, підприємств, а також до зростання витрат на оборону, зброю, допомогу постраждалим, відновлення зруйнованого. Обидва чинники також мають негативний вплив на економічну активність, виробництво, споживання, торгівлю, інвестиції, зайнятість, доходи, бюджет, інфляцію та інші економічні показники.

Україна має відкоригувати напрямки та умови кредитування, а також залучити більше міжнародної допомоги та інвестицій. Державна програма кредитування «Доступні кредити 5-7-9» не змогла повністю компенсувати втрати, спричинені військовою агресією та пандемією, оскільки вона не була націлена на розвиток пріоритетних галузей та інноваційних проєктів. Більшість кредитів були спрямовані на підтримку сільського господарства та торгівлі, які не є найбільш інноваційними та галузями, які розвиваються, а також на поповнення обігових коштів, а не на інвестиційні проєкти, які могли б створити додану вартість та нові робочі місця.

У цьому зв'язку пропонується до розгляду такі рекомендації: 1) надавати інвестиційні кредити для релокації підприємств з окупованих та прифронтових територій, а також для розширення підприємств в тилових територіях, які створюють продукцію для національної безпеки й оборони, а також для експорту. Такі кредити повинні надаватися на строк понад 10 років, а не на 3 роки, як передбачено програмою; 2) надавати інвестиційні кредити для розвитку переробного господарства в агросфері, тобто там, де це дає високий рівень доданої вартості, зокрема, проєкти з розвитку тваринництва, борошномельної промисловості, виробництва молока тощо. Такі кредити повинні надаватися на строк понад 5 років, а не на 1 рік, як передбачено програмою; 3) надавати кредити для підтримки фізичних осіб-підприємців, які можуть розосередити виробництво необхідних товарів для забезпечення функціонування місцевої економіки, а також для створення нових робочих місць та забезпечення соціальної захищеності населення. Такі кредити повинні надаватися на строк до 3 років, а не на 1 рік, як передбачено програмою.

Україна має залучити більше міжнародної допомоги та інвестицій, які можуть допомогти відновити економіку, підвищити її конкурентоспроможність, диверсифікувати ринки збуту, модернізувати інфраструктуру, підвищити рівень інноваційності та енергоефективності, а також підтримати реформи у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, правосуддя, децентралізації тощо.

З цією метою, Україна має активно співпрацювати з міжнародними організаціями, такими як ООН, ЄС, НАТО, Світовий банк, МВФ, ЄБРР, та іншими партнерами, які надають гуманітарну, фінансову, технічну, консультаційну та іншу допомогу Україні в умовах стану війни та пандемії. Така співпраця повинна бути прозорою, ефективною, відповідальною та взаємовигідною, а також враховувати національні інтереси та потреби України. Залучати більше приватних інвестицій, як внутрішніх, так і зовнішніх, в стратегічні сектори економіки, такі як енергетика, транспорт, комунікації, освіта, наука, інновації, екологія, туризм, культура тощо.

Для цього, використовуючи механізми публічного управління в Україні потрібно створити сприятливе інвестиційне середовище, забезпечити захист прав власності, знизити податкове та адміністративне навантаження, покращити бізнес-оточення, протидіяти корупції, зміцнити правову державу та незалежність судів.

Література

1. Берляк Г.В. Формування інвестиційних ризиків під впливом пандемії covid-19 в Україні [Електронний ресурс] / Г.В. Берляк, Т.М. Магнушевська // Інноваційна економіка. - 2021. - №3-4. - С. 40-45. Режим доступу: http://inneco.org/index.php/innecoua/article/view/767/842

2. Бочко О. Ю. Тенденції інвестиційної привабливості будівельної галузі: до та в період пандемії Covid-19 [Електронний ресурс] / О.Ю. Бочко, А.К. Бугаєць // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. - 2021. - Вип. 6. - С. 76-82. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cxeebu_2021_6_13.

3. Вдовічен А.А. Особливості інвестування в умовах пандемії [Електронний ресурс] / А.А. Вдовічен, О.Г. Вдовічена, І.І. Боднараш // Вісник Чернівецького торговельно- економічного інституту. Економічні науки. - 2020. - Вип.4. - с.21-33. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/V chtei_2020_4_4

4. Власенко Ю. Г., Букіна Т. В., Литвин Л. М. Розвиток економіки України в умовах четвертої промислової революції. Економка та держава. 2021. № 1. С. 53-60.

5. Горященко Ю. Практичні аспекти розвитку інвестиційної діяльності підприємств [Електронний ресурс]/ Ю. Горященко, О.Книш // Науковий вісник Одеського національного економічного університету. - 2022. - №9-10 (298-299). - С. 103-109. Режим доступу: http://n-visnik.oneu.edu.ua/collections/2022/298-299/pdf/103-109.pdf

6. Грицюк Н.О. Вплив пандемії covid-19 на світову економіку [Електронний ресурс] / Н.О. Грицюк, Т.В. Сак // Економічний простір. - 2021. - Вип.165. - С.33-38. Режим доступу: http://www.prostir.pdaba.dp.ua/index.php/journal/article/view/780/757

7. Дідур К.М. Сутність інвестиційної діяльності та методи визначення її ефективності [Електронний ресурс] / К.М. Дідур // Інвестиції: практика та досвід. - №5. - 2023. - С.66-73. Режим доступу: https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/1194/1203

8. Дяченко А., Карінцева О., Тарасенко С., Харченко М., Мазін Ю., Кисельова К. Формування інноваційного інструментарію економічної політики в умовах розвитку світової економічної кризи 2019-2020 рр. в Україні. Mechanism of an Economic Regulation, 2021. №3 (93), С. 19-37.

9. Зубко Т.Л. Економічна безпека підприємств торгівлі в умовах євроінтеграції: автореф. дис. ... доктора економічних наук: 08.00.02 та 08.00.04 [Електронний ресурс] / Зубко Тетяна Леонідівна. - Київ : ДТЕУ, 2023. - 47 с. Режим доступу: https://knute.edu.ua/ file/Mg==/e9e94c2f7d38a51e7f4e28827383692e.pdf

10. Касьянова Н.В. Вплив пандемії Covid-19 на економіку України [Електронний ресурс] / Н.В. Касьянова, І.В. Панасюк // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2021 - №6. - С.14-20. Режим доступу: http://www.econom.stateandregions.zp.ua/ j ournal/2021/6_2021/4.pdf

11. Кондратенко Н. О., Красноносова О. М., Папп В. В. Проблеми та перспективи соціально-економічного розвитку регіонів України. Бізнес інформ, 2022. Вип. №1. С. 198-204.

12. Мацука В.М. Сучасні тренди іноземного інвестування в Україні [Електронний ресурс] / В.М. Мацука // Інвестиції: практика та досвід. - №12. - 2023. - С.88-94. Режим доступу: https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/1740/1754

13. Навроцька Т. А. Інвестиційна активність транспортної галузі під час пандемії COVID-19 [Електронний ресурс ] / Т.А. Навроцька // Молодий вчений. - 2020. - №10. - С.234-237. Режим доступу: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2020/10/49.pdf

14. Негрей М., Тараненко А., Костенко І. Аграрний сектор України в умовах війни: проблеми та перспективи. Економіка та суспільство, 2022. №40. URL: https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2022-40-38.

15. Савіцька О.П. Капітальне інвестування в Україні в умовах пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / О.П. Савіцька // Інфраструктура ринку: електронний науково- практичний журнал. - 2021. - Випуск 60. - С.41-47. Режим доступу: http://market- infr.od.ua/j ournal s/2021/60_2021/10.pdf

16. Федик М. В. Макроекономічні наслідки впливу пандемії covid-19 на світову економіку [Електронний ресурс] / М.В. Федик // Економіка та держава. - 2021. - №7. - С. 40-46. Режим доступу: http://www.economy.in.Ua/pdf/7_2021/9.pdf

17. Фурс О.С. Дослідження процесу залучення інвестиційних ресурсів промисловими підприємствами в період пандемії COVID-19 [Електронний ресурс] / О.С. Фурс, А.В. Гречко // Бізнес Інформ. - 2022. - №1. - С.107-113. Режим доступу: https://www.business-inform.net/ export_pdf/business-inform-2022-1_0-pages- 107_113.pdf

18. Юрчук Н. П., Вовк В. Ю., Топіна Р. П. Інноваційно-інвестиційна діяльність як основа реалізації концепції сталого розвитку економіки України. Агросвіт. 2019. № 3. С. 53-61.

19. Економіка України скоротиться цього року на 45 відсотків внаслідок вторгнення Росії. Світовий банк. https://worldbank.org

20. Україна: вплив COVID-19 на економіку і суспільство. Консенсус-прогноз: бачення постпандемічного розвитку у 2020-2024 рр. очима експертів та молоді. Звіт про ситуацію ЮНІСЕФ (2021). https://www.unicef.org/ukraine/media/9231/file/UNICEF%20Ukraine% 20Concensus% 20COVID%20Youth%202020%20ukr.pdf

21. Євген Солонина (2021). Українська економіка і пандемія: досягти дна і відштовхнутися https:// www.radiosvoboda.org

22. Цаль-Цалко Ю.С. Українські перспективи іноземного інвестування: стан, об'єкти, контролювання бізнесу та облік [Електронний ресурс ] / Ю.С. Цаль-Цалко, М.Ф. Нагірняк // Інвестиції: практика та досвід. - №4. - 2023. - С.39-47. Режим доступу: https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/1088/1097

23. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.1991 р. № 1560-XII. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.

24. Про державну підтримку інвестиційних проєктів із значними інвестиціями в Україні: Закон України від 17.12.2020 № 1116-IX. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1116-20#Text

25. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 берез. 1996 р. № 93/96. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%-D1%80#Text

26. Україна після коронакризи - шлях одужання. Тези наукової доповіді. Національний інститут стратегічних досліджень. 2020. Режим доступу: https://niss.gov.ua/sites/default/files/ 2020-11/ukraina-pislya-koronakrizi_sait.pdf

27. Капітальні інвестиції в Україні за видами економічної діяльності промисловості. Державна служба статистики України. Режим доступу: https://www.ukrstat.gov.ua/

References

1. Berlyak G.V. Formuvannya investicijnih rizikiv pid vplivom pandemiyi covid-19 v Ukrayini [Elektronnij resurs] / G.V. Berlyak, T.M. Magnushevska // Innovacijna ekonomika. - 2021. - №3-4. - S. 40-45.[ Formation of investment risks under the influence of the covid-19 pandemic in Ukraine] Retrieved from http://inneco.org/index.php/innecoua/article/view/767/842 [in Ukraine].

2. Bochko O. Yu. Tendenciyi investicijnoyi privablivosti budivelnoyi galuzi: do ta v period pandemiyi Covid-19 [Elektronnij resurs] / O.Yu. Bochko, A.K. Bugayec // Shidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnya. - 2021. - Vip. 6. - S. 76-82 [Trends in the investment attractiveness of the construction industry: before and during the Covid-19 pandemic] Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/cxeebu_2021_6_13. [in Ukraine].

3. Vdovichen A.A. Osoblivosti investuvannya v umovah pandemiyi [Elektronnij resurs] / A.A. Vdovichen, O.G. Vdovichena, I.I. Bodnarash // Visnik Cherniveckogo torgovelno-ekonomichnogo institutu. Ekonomichni nauki. - 2020. - Vip.4. - s.21-33. [Peculiarities of investing in pandemic conditions] Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchtei_2020_4_4 [in Ukraine].

4. Vlasenko, Yu. H., Bukina, T. V., & Lytvyn, L. M. (2021). Rozvytok ekonomiky Ukrainy v umovakh chetvertoyi promyslovoi revolyutsii [Development of Ukraine's economy in the context of the Fourth Industrial Revolution]. Ekonomika ta derzhava - Economy and State, 2021(1), 53-60.

5. Goryashenko Yu. Praktichni aspekti rozvitku investicijnoyi diyalnosti pidpriyemstv [Elektronnij resurs]/ Yu. Goryashenko, O.Knish // Naukovij visnik Odeskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu. - 2022. - №9-10 (298-299). - S. 103-109.[ Practical aspects of the development of investment activities of enterprises] Retrieved from http://n- visnik.oneu.edu.ua/collections/2022/298-299/pdf/103-109.pdf [in Ukraine].

6. Gricyuk N.O. Vpliv pandemiyi covid-19 na svitovu ekonomiku [Elektronnij resurs] / N.O. Gricyuk, T.V. Sak // Ekonomichnij prostir. - 2021. - Vip.165. - S.33-38. [Impact of the covid-19 pandemic on the global economy] Retrieved from http://www.prostir.pdaba.dp.ua/ index.php/journal/article/view/780/757 [in Ukraine].

7. Didur K.M. Sutnist investicijnoyi diyalnosti ta metodi viznachennya yiyi efektivnosti [Elektronnij resurs] / K.M. Didur // Investiciyi: praktika ta dosvid. - №5. - 2023. - S.66-73. [The essence of investment activity and methods of determining its effectiveness] Retrieved from https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/1194/1203 [in Ukraine].

8. Dyachenko, A., Karintseva, O., Tarasenko, S., Kharchenko, M., Mazin, Y., & Kiselova, K. (2021). Formuvannia innovatsiynoho instrumentariyu ekonomichnoyi polityky v umovakh rozvytku svitovoyi ekonomichnoyi kryzy 2019-2020 rr. v Ukraini [Formation of an innovative toolkit for economic policy in the context of global economic crisis 2019-2020 in Ukraine]. Mekhanizm rehulyatsiyi ekonomiky - Mechanism of Economic Regulation, 3(93), 19-37.

9. Zubko T.L. Ekonomichna bezpeka pidpriyemstv torgivli v umovah yevrointegraciyi: avtoref. dis. ... doktora ekonomichnih nauk: 08.00.02 ta 08.00.04 [Elektronnij resurs] / Zubko Tetyana Leonidivna. - Kiyiv : DTEU, 2023. - 47 s. [Economic security of trade enterprises in the conditions of European integration]Retrieved from https://knute.edu.ua/file/Mg==/e9e94c2f7d 38a51e7f4e28827383692e.pdf [in Ukraine].

10. Kasyanova N.V. Vpliv pandemiyi Covid-19 na ekonomiku Ukrayini [Elektronnij resurs] / N.V. Kasyanova, I.V. Panasyuk // Derzhava ta regioni. Seriya: Ekonomika ta pidpriyemnictvo. - 2021 - №6. - S.14-20. [Impact of the Covid-19 pandemic on the economy of Ukraine] Retrieved from http://www.econom.stateandregions.zp.ua/journal/2021/6_2021/4.pdf [in Ukraine].

11. Kondratenko, N. O., Krasnonosova, O. M., & Papp, V. V. (2022). Problemy ta perspektyvy sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy [Problems and prospects of socioeconomic development of regions in Ukraine]. Biznes inform - Business Inform, 2022(1), 198-204.

12. Macuka V.M. Suchasni trendi inozemnogo investuvannya v Ukrayini [Elektronnij resurs] / V.M. Macuka // Investiciyi: praktika ta dosvid. - №12. - 2023. - S.88-94. [Modern trends of foreign investment in Ukraine] Retrieved from https://www.nayka.com.ua/index.php/ investplan/article/view/1740/1754[in Ukraine].

13. Navrocka T. A. Investicijna aktivnist transportnoyi galuzi pid chas pandemiyi COVID-19 [Elektronnij resurs ] / T.A. Navrocka // Molodij vchenij. - 2020. - №10. - S.234-237.[ Investment activity of the transport industry during the COVID-19 pandemic] Retrieved from http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2020/10/49.pdf [in Ukraine].

14. Savicka O.P. Kapitalne investuvannya v Ukrayini v umovah pandemiyi COVID-19 [Elektronnij resurs] / O.P. Savicka // Infrastruktura rinku: elektronnij naukovo-praktichnij zhurnal. - 2021. - Vipusk 60. - S.41-47.[ Capital investment in Ukraine in the conditions of the COVID-19 pandemic] Retrieved from http://market-infr.od.ua/journals/2021/60_2021/10.pdf [in Ukraine].

15. Negrej, M., Taranenko, A., & Kostenko, I. (2022). Ahrarnyy sektor Ukrainy v umovakh viyny: problemy ta perspektyvy [Agrarian sector of Ukraine in wartime: problems and prospects]. Ekonomika ta suspilstvo - Economy and Society, 2022(40). Retrieved from https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2022-40-38.

16. Fedik M. V. Makroekonomichni naslidki vplivu pandemiyi covid-19 na svitovu ekonomiku [Elektronnij resurs] / M.V. Fedik // Ekonomika ta derzhava. - 2021. - №7. - S. 40-46. [Macroeconomic consequences of the impact of the covid-19 pandemic on the world economy] Retrieved from http://www.economy.in.ua/pdf/7_2021/9.pdf [in Ukraine].

17. Furs O.S. Doslidzhennya procesu zaluchennya investicijnih resursiv promislovimi pidpriyemstvami v period pandemiyi COVID-19 [Elektronnij resurs] / O.S. Furs, A.V. Grechko // Biznes Inform. - 2022. - №1. - S.107-113. [ Study of the process of attracting investment resources by industrial enterprises during the COVID-19 pandemic] Retrieved from https://www.business- inform.net/export_pdf/business-inform-2022-1_0-pages-107_113.pdf [in Ukraine].

18. Yurchuk, N. P., Vovk, V. Y., & Topina, R. P. (2019). Innovatsiyno-investytsiyna diyalnist yak osnova realizatsiyi kontseptsiyi staloho rozvytku ekonomiky Ukrainy [Innovative investment activities as the basis for implementing the concept of sustainable economic development in Ukraine]. Ahrosvit - Agrosvit, 2019(3), 53-61.