Правовий статус дачних будинків в Україні: проблематика та аналіз судової практики

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Факультет адвокатури

Правовий статус дачних будинків в Україні: проблематика та аналіз судової практики

Кудрявцева В.В., к.ю.н., асистент

Чайка Н.І., студент

Піддубна О.М., студентка



Анотація

У статті розглянуто актуальність та проблематику правового статусу дачних будинків в Україні, проаналізовано визначення понять «дачний будинок», «садовий будинок» відповідно до норм чинного законодавства України. В результаті аналізу нормативно-правових актів, що врегульовують дані питання, зокрема Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та існуючої судової практики, зроблено висновок про правові аспекти статусу дачних будинків та важливість дотримання чинного законодавства в ситуаціях зміни місця реєстрації.

Ключові слова: дачний будинок, садовий будинок, дача, садиба, житловий будинок, кооператив, право власності, місце реєстрації, судова практика.



Annotation

Legal Status of Country Houses in Ukraine: Problems and Review of Judicial Practice

V.V. Kudriavtseva, C. Jurid. Sci. Ass. of the Department; N.I. Chaika, student; O.M. Piddubna, student; Faculty of Bar, Yaroslav Mudriy National Law University

The institution of land ownership has always been a relevant topic in society and in legal associations. There is a stereotype that any property documentation consists of many problems with formalization, furnishing and takes up a lot of the owners' time. For an ordinary citizen, it is not an easy task to find a special normative legal act regarding the regulation of all issues ofproperty rights or registration in Ukraine. The answer is simple - it just does not exist. But is everything so complicated in reality? In the article, we considered many examples from the life and practice of the national courts of Ukraine regarding the registration of country houses into residential ones and the distribution offunds for this, conflicts that arise regarding the registration of two houses at the same time and court practice that arises where local council bodies rashly refused to register a place of residence in a country house.

We did not forget to clarify the differences in the definitions of "residential building", "cottage house " and "garden house". Adopted in 2019, the Legislation of how to plan and develop Territories, DBN B.2.2-12: 2019, makes it possible to clearly and concretely not only find the differences between the previously mentioned concepts, but also made it possible to develop a clear list of rules for the correct construction of country houses and garden houses, according to with legislation. While describing the Constitution of Ukraine, the Civil Code and many laws of Ukraine, we could consume that this topic still needs to be finalized by the legislator in an accelerated mode.

After all, the percentage of appeals against the actions of local authorities increases every year. Nevertheless, our article will help you to pay attention to current problems and the solution of many conflicts, taking into consideration actual court practice.

Keywords: country house, garden house, estate, residential building, legal status, judicial practice, cooperative, place of registration, ownership.



Постановка проблеми

У багатьох українців у власності є майно, відоме під назвою «дачні будинки» або «садові будинки». Доречно виникає запитання: в чому їх відмінність і чи взагалі є відмінність між ними? Кожного року наша країна зазнає реформ у питанні володіння майном, тому виникають певні проблеми: як правильно оформити та визначити правовий статус «дачних будинків» або «садових будинків» у якості об'єктів права власності фізичної особи та яке їх місце серед об'єктів нерухомості. Вони є актуальними і наразі. Сьогодні, все частіше, за своїм призначенням дачі є не просто місцем для відпочинку. Аналіз останніх тенденцій свідчить про те, що пересічні громадяни все більше звертають увагу на облаштування дачних будинків, як місця для постійного проживання.

Невирішені раніше проблеми. У зв'язку цим, на практиці виникає чимало проблем щодо реалізації права реєстрації місця проживання в даних об'єктах.

Основною проблемою визначення правового статусу дачних і садових будинків є відсутність у законодавстві спеціального нормативно-правового акту, який би врегульовував ці питання, що відповідно і зумовлює виникнення розбіжностей та плутанини в правозастосовчій діяльності та судовій практиці. Деякі положення щодо цього закріплені в Законі України «Про кооперацію» [21] та окремих нормативно-правових актах, таких як: Постанова КМУ «Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки» [14]; Постанова КМУ від 25.12.2015 №1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» [15]. На жаль, отримати повну та зрозумілу інформацію з вищевказаних джерел є складним завданням, і воно вимагає окремого звернення до правників. Так, до Верховної Ради України був поданий законопроект, який був спрямований на врегулювання правового статусу дачного або садового будинків, як приклад: проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання» проте жоден із них не був прийнятий і був відправлений на доопрацювання ще у 2014 році [23]. Знов виникає запитання: чи насправді все так складно у визначенні вищезгаданих термінів?

Метою статті є не тільки окреслення проблем правового статусу дачних та садових будинків, а й визначення шляхів їх вирішення, зокрема у сфері оформлення та реєстрації місця проживання на території дачних будинків. Це питання має практичний характер та дозволить повноцінно реалізувати окремі права пов'язані з правом на житло, правом власності, правом користування (зокрема реєстрації) та іншими фундаментальними правами громадян, закріпленими у Конституції України та у ЦК України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Спроможність набути право власності на дачні або садові будинки раніше були передбачені у вітчизняному законодавстві, але навіть короткий огляд тогочасного законодавства свідчить про те, що в цій процедурі у цивільно-правовій доктрині того періоду було приділено недостатньо уваги. Законодавцем також не було видано чіткого законодавчого акту, що міг би врегулювати певні правові спори. Попереднє змішування термінів стало темою сучасних досліджень, та попри це результати тільки торкаються цього питання, не вдаючись у подробиці. Тобто, можна стверджувати, що висновки є фрагментарними і тому виникає потреба у додаткових роз'ясненнях та поглиблені дослідження пов'язаних питань.

Більшість наукових праць присвячені розгляду таких питань, як поняття та зміст права набуття власності на нерухомі речі, здійснення та обмеження права власності, процедур будівництва дачних будинків. Вони розглядаються переважно в навчальній літературі, коментарях до цивільного законодавства та окремих наукових статтях. Теоретичну основу дослідження склали наукові праці таких науковців-правників як І.В. Мироненко, О.В. Дзера, Д.М. Білецький.

Так, І.В. Мироненко у своїх працях розкрив проблемні питання та надав певні пропозиції щодо реалізаціі права власності на землю та інших прав; О.В. Дзера, у свою чергу надав можливість більш широко розуміти майбутні перспективи в розвитку питання засобів захисту прав на нерухоме майно; Д.М. Білецький розглянув способи припинення права власності за чинним цивільним законодавством. Також неабиякий вклад у відповідне питання зробили дослідники процедури будівництва будинків та питання кооперативів такі як Н.С. Кузнєцова та В.М. Коссак.



Виклад основного матеріалу

Українське законодавство має декілька дефініцій по поняттям, які відносяться до дачних будинків. Отже, для повного розуміння проблеми пропонуємо розглянути відмінність дачних будинків від житлових.

Якщо звернутися до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», то він визначає дачу як садовий будинок з присадибною ділянкою, з призначенням та порядком забудови, які встановлюються діючими державними будівельними нормами. На цих ділянках дозволяється будувати житлові будинки не вище трьох поверхів і здійснювати в них реєстрацію постійного місця проживання громадян. Реєстрація права власності на такі дачні будиночки здійснюється в спрощеному порядку [7].

Поняття садиба розкривається в статті 381 ЦК України, а саме - «садиба є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями». Господарсько- побутовими будівлями можуть бути сараї, хліви, гаражі, навіси, літні кухні тощо та господарські споруди (огорожі, ворота, хвіртки, колодязі, тощо).

Існують також статути садівничих товариств (кооперативів), які і вимагають від власників затверджувати загальну площу будівлі та всіх інших будинків поверхами лише згідно з правилами забудов, які затверджені та погоджені з місцевими органами архітектури та містобудування.

Податковий Кодекс України, а саме стаття 14, визначає: ''дачний будинок як - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку”.

У той же час, ЦК України, а саме ст.380 зазначає, що: 'житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог закону, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання”. Житловий будинок має бути з централізованою або автономною електричною мережею, обладнаним функціонуючим водопроводом (як звичайним так і питним), зливостоком та каналізацією.

Тож, головною відмінністю є зазначені законодавцем вимоги до будівництва та оснащення приміщення, можливі добудови та призначення цих будівель. Будівельні норми стосовно вимог, що застосовуються при будівництві житлових будинків відрізняються від садових будинків, але це все таки не означає, що через підвищені вимоги до будівництва житлових будівель, садиба не може бути придатною для постійного життя громадян. Так, чи є насправді відмінність у реєстрації місця проживання в житловому будинку та у дачному в реальному житті? Судова практика допомогає розкрити деякі недоліки та непорозуміння у цьому питанні, які можуть виникнути у громадян при зверненні до відповідного органу місцевого самоврядування з питань реєстрації місця проживання. Але, як виявляється пізніше, ніякої різниці у реєстрації немає.

Порядок реєстрації права власності на житловий, дачний або садовий будинок є однаковим для вищезазначених об'єктів та передбачений Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження», в якому зазначено саме поняття заявника: «особа, за якою закріплений особовий рахунок в господарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена нею особа - у разі проведення державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення господарського обліку» [3]. З цього випливає, що будь-який громадянин, який є власником майна - має право його зареєструвати.

У тому разі коли дачний будинок був побудований після 5 серпня 1992 року, то Наказ №158 «Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд” від 31.08.2018 року вводить в обіг таке поняття як «будівельна амністія», що означає можливість безстрокової побудови будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками без дозвільного сертифіката або документу від органу місцевої влади. До того ж, амністія передбачає дещо спрощений порядок введення в експлуатацію житлових, садибних або дачних будинків, площа яких не перевищує 300 квадратних метрів, або ж побудови , що були зведені до 05.08.1992 року [4].

Власники (користувачі) земельних ділянок, які подали документи на прийняття об'єктів в експлуатацію в рамках будівельної амністії, звільняються від штрафів за незаконне будівництво та використання об'єктів.

Верховний Суд України у свою чергу роз'яснює: «відмінність будівельних норм щодо вимог до окремих конструктивних рішень, що застосовуються при будівництві житлових будинків у порівнянні з садовими будинками, не позбавляє останніх ознак, що властиві житлу, і не спростовує їхньої придатності для постійного проживання, за умови, що власник садового будинку з власної ініціативи пристосував його для цього, встановивши додаткове обладнання чи комунікації» [8].

Стаття 19 Конституції України, а саме частина друга зазначає, що: «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Згідно ст.47 Конституції України - кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду [9].

Вважаємо за доцільне, також звернути увагу на Європейські Конвенції, що гарантують право вільного пересування та обрання місця проживання в межах території, де особа перебуває на законних підставах [10].

ЦК України також не оминув це питання, яке врегульоване у статті 270, а саме: «...право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання...» [1]

Отже, необхідно визначити більш детально правила, за якими можна виокремити вимоги щодо дачних будинків. У 2019 році з'явились нові правила, які дають регламентацію особливостям будівництва і звичайно щодо дачної забудови, зокрема щодо відстані до меж ділянки, сусідніх будівель та інших споруд (ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»).

Серед головних вимог:

• межа нової садибної або дачної забудови повинна мати інтервал 3 і більше метри;

• відступ від червоних ліній магістральних вулиць повинен бути 6 метрів, а від житлових - 3 метри під час зведення житлових будинків на присадибних ділянках;

• проміжок від лінії суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, повинен бути як мінімум 4-6 метрів.

У випадку, коли особа є членом дачного або садового кооперативу і має будинок, але право власності на це нерухоме майно ще не зареєстроване, то громадянин може звернутись до відповідних органів з відповідними документами для такої реєстрації [7].

Також з цього питання можна зазначити щодо можливого виникнення проблем, пов'язаних з земельним законодавством, яке передбачає, що земельна ділянка повинна використовуватись відповідно до її цільового призначення. Пересічний громадянин може вирішити, що він здійснив певне правопорушення, використовуючи свою земельну ділянку за іншим призначенням. Але все не так складно як здається на перший погляд.

Стаття 20 Земельного кодексу України передбачає цільове призначення земельних ділянок загалом, в тому числі й призначених для садівництва. Відповідно, земельну ділянку з таким цільовим призначенням потрібно використовувати з метою садівництва, хоч воно і не виключає як мету будівництво садового будинку. Якщо ми розглянемо питання використання ділянки не за цільовим призначенням, то це питання закріплено у статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де вказано, що таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [11].

Цільове призначення земельної ділянки можна перевірити в Державному реєстрі - Земельному кадастрі, що регулюється Законом України «Про державний земельний кадастр» [22]. Та як уявляється, на практиці законодавець не забороняє вам здійснити реєстрацію місця проживання саме там, де ви маєте бажання.

Розглянемо справу, в якій суд став на сторону позивачки при вирішенні спору щодо реєстрації місця проживання. Ми розглянули “Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року”, за результатами розгляду заяв позивачам було відмовлено у реєстрації місця проживання, з тих підстав, що будинок є дачним (садовим). Позивач вважає таку відмову протиправною та зазначає, що вказане рішення порушує гарантоване Конституцією та законами України право особи на вільний вибір місця проживання. Також, відповідно до звіту, який виконаний експертом Власенко О.Д. в результаті обстеження дачного (садового) будинку, зазначено, що об'єкт «Дачний будинок літ. «А» за адресою відповідає вимогам державних будівельних норм». На підставі вищевикладеного позивачі просять позов задовольнити. Міська рада почала скаржитись і заявляти, що позивач порушив правило щодо строків, через це справу залишено без руху, надано строк на усунення недоліків. Процитуємо що зазначив Суд у відповідь: «чинне законодавство не виключає можливості переведення садових будинків у статус житлових. При цьому, відмінність будівельних норм у частині вимог до окремих конструктивних рішень, що застосовуються під час будівництва житлових будинків у порівнянні зі садовими будинками, не позбавляє останніх ознак, притаманних житлу, і не спростовує їхньої придатності для постійного проживання, за умови, що власник садового будинку з власної ініціативи пристосував його для цього». Щодо переведення садового будинку в житловий, то згідно судової практики для вирішення питання саме реєстрації місця проживання не є перешкодою для такої реєстрації наявність у будинку статусу садового, тобто не ставиться можливість реєстрації місця проживання від статусу будинку, а ставиться в залежність від придатності його для постійного проживання. Таким чином суд першої інстанції погодився з позивачем та скасував своїм рішенням скаргу Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради. Зобов'язав Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зареєструвати місце проживання [12].

А якщо власник захоче оформити свою садибу як житловий будинок і вагається, чи зможе він це собі дозволити, то відповідь на це питання також виявляться простою - весь цей процес є безкоштовним. За переведення садового будинку у житловий (як і за переведення дачі) уповноважений орган не може стягувати плату, однак ми не можемо стверджувати, що це буде повністю безкоштовно, тому що треба робити технічний огляд, який необхідний для переведення дачного будинку в житловий, проводить суб'єкт господарювання на договірній основі. Можливий ще такий варіант, що власнику можуть відмовити у переведенні садового або дачного будинку в житловий на певних підставах. Заявник має право подати документи повторно після усунення причин, які стали підставою для відмови. Тобто, може мати місце апеляційна та касаційна скарги.

А щодо питання будівництва двох будинків на одній земельній ділянці, то сучасне законодавство України зазначає про те, що на одній земельній ділянці можна побудувати тільки один будинок, але є невелика хитрість. Також біля цього будинку можуть бути додаткові споруди, тобто допоміжні, наприклад гараж, баня, літня кухня, тощо і чинне законодавство не забороняє мати житлові приміщення у цих додаткових спорудах. З цього випливає, що другий будинок може бути зареєстрований як звичайний гостьовий будинок, юридично він буде вважатись допоміжною спорудою. Стаття 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вказує, що: «забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки» (далі - будівельний паспорт). Він визначає вимоги архітектурного характеру, щодо розташування та правил будівництва, але лише щодо площ до 500 квадратних метрів, двоповерхові будівлі також дозволені для будівництво, згідно з цим документом. Таким чином робимо простий висновок, що на одній земельній ділянці може бути тільки один індивідуальний будинок, а всі інші будівлі на цій ділянці розцінюються як додаткові (допоміжні) споруди.

Вважаємо за потрібне розглянути випадки коли громадянин зобов'язаний перевести свою дачну будівлю у стан житлового будинку та передбачена за це відповідальність. Тож, розглянемо усі сторони цього питання: перевагою переведення садового будинку у житловий є нова реєстрація. Адже нормативно-правовими актами встановлено, що рішення про переведення є основою для реєстрації місця проживання. Однак, Постанова Верховного суду від 10 жовтня 2019 року вказує, що не обов'язково переводити садовий будинок в житловий для реєстрації місця проживання. Суд у своєму рішенні зазначив, що: «реєстрація місця проживання фізичної особи здійснюється за наявності у особи житла. Житлом у розумінні наведених вимог законодавства є житловий будинок, квартира, інше житлове приміщення, призначені та придатні для постійного чи тимчасового проживання в них. Отже, для цілей реєстрації місця проживання будинок або інше приміщення повинні відповідати таким ознакам житла, як пристосування та придатність для постійного проживання у них» [8]. правовий статус дачний будинок реєстрація проживання

Треба відмітити, що при переведенні садового будинку в житловий його ринкова вартість може підвищитись. Так, в середині червня 2017 року КМУ прийняв Постанову про зміну додатка 2 до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, в житлові будинки (№420 від 14 червня 2017 року). Даним додатком затверджено нову форму звіту. Сам же порядок переоформлення садових або дачних будинків у жилі встановлений Постановою КМУ №321 від 29 квітня 2015 року [14]. Якщо право власності на такі об'єкти нерухомості офіційно не оформлено та не зареєстровано в реєстрі, в подальшому виникають проблеми при даруванні чи передачі у спадщину зазначених об'єктів, а також їх продажу, оскільки дана категорія відноситься до самочинно збудованих будівель. Тому, державою було надано можливість власникам таких будинків оформити право власності на них, шляхом державної реєстрації.

Ще можлива ситуація, що такі об'єкти знаходяться на території сільської чи міської ради, в такому разі подаються документи, що зазначені статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» [3] та пунктом 43 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» [15]. В цих нормах зазначено наступне: «для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав».

Що є новим для законодавства, так це те, що навіть рішення органу місцевого самоврядування може стати правовим документом, що надає речові права на земельну ділянку в користування або власність. Маємо зазначити, що органи виконавчої влади і досі стикаються з непорозумінням з боку позивачів. Яскравим прикладом є “Постанова Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року”. Суть справи така, що Позивачка оскаржила до суду рішення виконавчого комітету міської ради про відмову в переведенні садового будинку в жилий будинок у садівничому товаристві у зв'язку з невідповідністю генеральному плану міста та наявністю складних геологічних умов. Суд зазначив, що: “...законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку в жилий. Зокрема, обов'язковою умовою переведення дачних і садових будинків у жилі є відповідність таких будинків будівельним стандартам, що висуваються до жилих домоволодінь. Також заходи з інженерної підготовки слід передбачати з урахуванням інженерно-будівельної оцінки території, забезпечення захисту від несприятливих природних й антропогенних явищ та прогнозу змін інженерно-геологічних і гідрологічних умов при різних видах техногенного навантаження, це вважається складовою державних будівельних норм.” Тому, так як, державно-будівельні норми не були дотримані, і суд першої інстанції, і надалі - Верховний Суд, правомірно відмовили в ухваленні рішення про переведення садового будинку в житловий. Що нам каже лише про те, що законодавство постійно змінюється та ми маємо дуже прицільно слідкувати, які норми регулюють право власності наших будівель [16].

Майже аналогічна справа, що завершилась Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2019 року. У якій сільська рада відмовила позивачу у переведенні садового будинку на житловий. Позивач отримав письмову відповідь на його неодноразові звернення, в якій позивачу, на його думку, відмовлено без жодного обґрунтування такої відповіді нормативно-правовими та іншими законодавчими актами України. Також позивач вважає, що було порушено багато законів України, Житловий кодекс та Порядок переведення дачних і садових будинків тощо. Вимоги були наступними:

- визнання дій Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області протиправними;

-зобов'язати розглянути заяву про переведення за правилами чинного законодавства;

- стягнення з сільської моральних збитків, завданих неправомірними діями та не прийняттям рішеннями органу.

Представник цієї ради не з'являвся на судові засідання, іноді це перешкоджало нормальному розгляду справи, але згодом суд прийшов висновку, що з наданої відповіді сільської ради вбачається відсутність однозначного факту як задоволення, так і відмови в задоволенні заяви, оскільки підставою фактичної відмови в задоволенні вказані правові перешкоди - розбіжності в правових актах, які не є належною підставою як для відмови в задоволенні заяви, так і для не розгляду її в установленому законодавством порядку, що вказує на те, що означений документ є фактичним рішенням суб'єкта владних повноважень про відмову в задоволенні заяви, яка не містить належного, встановленого законодавством, правового обґрунтування такої відмови. Суд задовольнив вимоги частково і прийняв рішення зобов'язати розглянути заяву про переведення за правилами чинного законодавства [17].

Наступна справа містить в собі порушення і щодо реєстрації місця проживання, і щодо порушення права на переоформлення садового будинку у житловий. На сам кінець, суд у своїй Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року знов вирішує справу на користь позивача. Позивачка 22 січня 2018 року звернулася до Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації із заявами про реєстрацію її місця проживання та двох малолітніх дітей, а згодом після народження третьої дитини у квітні 2018 року, вона також звернулася із заявою про реєстрацією за адресою та надала документи. На її земельній ділянці знаходився садовий будинок, який треба було перевести в житловий. Їй було відмовлено у реєстрації місця проживання та трьох малолітніх дітей за указаною вище адресою на підставі статті 4 Житлового кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки, згідно якої місцем проживання визначаються житлові будинки, придатні для проживання і включені до відповідного житлового фонду. Вона зазначала, що були порушені: Конституція України, Сімейний кодекс, закони України і Цивільний кодекс. Також зазначала, що у зв'язку із відсутністю реєстрації дітей в м. Києві та пріоритетністю прав киян на зарахування дітей до садочків м. Києва, її дочка позбавлена можливості відвідувати дитячий садок у м. Києві та не знаходиться в черзі на зарахування до садочку у м. Києві, чим порушуються права дитини.

Спочатку суд першої інстанції відмовляє у задоволені позовних вимог, після чого жінка звернулась з апеляцією, державна адміністрація вважала, що все гаразд, нема за що турбуватися, однак апеляція доходить висновку, що цей садовий будинок відповідає умовам житла, технічний огляд цього садового будинку показав його придатність та належність для життя. Державна адміністрація у свою чергу звертається до касації, тобто Верховного Суду, але перемоги вони там все ж таки не отримали, навіть навпаки, касація цілком і повністю погоджується з рішенням апеляційної інстанції і приходить до наступних висновків:

- Касаційну скаргу Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення;

- Постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2019 року залишити без змін;

- Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає [18].



Висновки

Виходячи з вищенаведеного, можна констатувати, що правовий статус дачних та садових будинків визначається Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», і також щодо цих питань може бути застосовано усталену судову практику судів вищих інстанцій. Зроблено висновок, що важливою умовою для цієї реєстраціє має бути придатний для постійного проживання стан садового будинку в розумінні діючих ДБН Б.2.2-12: 2019.

Встановлено, що для захисту своїх прав, у випадках неправомірних дій влади, а саме органів місцевого самоврядування необхідно знати наступне:

- місцеві ради ніяким чином не мають права змінювати або редагувати встановлений Постановою КМУ «Порядок переведення дачних будинків у житлові», в тому числі шляхом обтяження громадян обов'язком збирати та подавати документи, які не передбачені цією Постановою; текст Постанови не дає повноваження органам місцевого

- самоврядування розробляти нові правила і порядки, і відповідно вимагати від громадянина, який звернувся інші документи, ніж ті, що передбачені цим Порядком.

Доведено, що практика судів першої апеляційної касаційної інстанцій зводиться до думки про те, що переведення садового будинку на житловий можливе.

Зазначено, що у більшості випадків органи місцевого самоврядування програють судові спори, коли відмовляють громадянам у переведені садових будинків у житлові. Тому громадяни можуть власноруч перевіряти законність дій таких органів і звертатися до суду за відновленням своїх прав на здійснення такої реєстрації.



Список використаних джерел

1. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 р №435-IV.

2. Податковий Кодекс України.

3. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 20.01.2005 №1952-IV.

4. Наказ від 03.07.2018 №z0976-18

5. Житлові будинки. Основні положення: Наказ від 28.09.2005 №n0007509-05.

6. Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»: Наказ від 26.04.2019 №v0104858-19

7. Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»: Наказ від 26.04.2019 №104.

8. Постанова Верховного Суду України від 10.10.2019 справа №2340/4673/18

9. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 №254к/96-ВР (редакція від 01.01.2020). Верховна Рада України.

10. Протокол N4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі від 16.09.1963 №994-059.

11. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

12. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 справа N420/1066/21.

13. Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 19.05.2011 №3038-VI.

14. Про затвердження Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №321.

15. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

16. Постанова Верховного Суду від 26.10.2022 справа №600/2150/21-а

17. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпр. Області від. 25.06.2019 року №600/2150/21-a.

18. Постанова Верховного Суду від 29.01.2020 справа №754/858/19.

19. Про регулювання містобудівної діяльності: Закон України від 11.12.2003 №1382-IV.

20. Дачі. Дачні ділянки. Садові товариства. Законодавство про дачі - юридичний ресурс. Протокол від 03.12.

21. Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 №1087-IV.

22. Про державний земельний кадастр: Закон України від 07.07.2011 №3613-VI.

23. Висновок до проекту Закону України від 16.04.2014 №2336а (Одержаний ВР України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо переведення садових і дачних будинків у житлові будинки та реєстрації у них місця проживання).



References

1. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 16.01.2003 r №435-IV.

2. Podatkovyi Kodeks Ukrainy.

3. Pro derzhavnu reiestratsiiu rechovykh prav na nerukhome maino ta yikh obtiazhen: Zakon Ukrainy vid 20.01.2005 №1952-IV.

4. Nakaz vid 03.07.2018 №z0976-18

5. Zhytlovi budynky. Osnovni polozhennia: Nakaz vid 28.09.2005 №n0007509-05.

6. Pro zatverdzhennia DBN B.2.2-12:2019 «Planuvannia ta zabudova terytorii»: Nakaz vid 26.04.2019 №v0104858-19

7. Pro zatverdzhennia DBN B.2.2-12:2019 «Planuvannia ta zabudova terytorii»: Nakaz vid 26.04.2019 №104.

8. Postanova Verkhovnoho Sudu Ukrainy vid 10.10.2019 sprava №2340/4673/18

9. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28.06.1996 №254k/96-VR (redaktsiia vid 01.01.2020). Verkhovna Rada Ukrainy.

10. Protokol N 4 do Konventsii pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod, yakyi harantuie deiaki prava i svobody, ne peredbacheni v Konventsii ta u Pershomu protokoli vid 16.09.1963 №994_059.

11. Kodeks Ukrainy pro administratyvni pravoporushennia.

12. Rishennia Odeskoho okruzhnoho administratyvnoho sudu vid 15.03.2021 sprava N420/1066/21.

13. Pro rehuliuvannia mistobudivnoi diialnosti: Zakon Ukrainy vid 19.05.2011 №3038-VI.

14. Pro zatverdzhennia Poriadku perevedennia dachnykh i sadovykh budynkiv, shcho vidpovidaiut derzhavnym budivelnym normam, u zhyli budynky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 29.04.2015 №321.

15. Pro derzhavnu reiestratsiiu rechovykh prav na nerukhome maino ta yikh obtiazhen: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 25.12.2015 №1127.

16. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 26.10.2022 sprava №600/2150/21-a

17. Rishennia Novomoskovskoho miskraionnoho sudu Dnipr. Oblasti vid. 25.06.2019 roku №600/2150/21-a.

18. Postanova Verkhovnoho Sudu vid 29.01.2020 sprava №754/858/19.

19. Pro rehuliuvannia mistobudivnoi diialnosti: Zakon Ukrainy vid 11.12.2003 №1382-IV.

20. Dachi. Dachni dilianky. Sadovi tovarystva. Zakonodavstvo pro dachi - yurydychnyi resurs. Protokol vid 03.12.

21. Pro kooperatsiiu: Zakon Ukrainy vid 10.07.2003 №1087-IV.

22. Pro derzhavnyi zemelnyi kadastr: Zakon Ukrainy vid 07.07.2011 №3613-VI.

23. Vysnovok do proektu Zakonu Ukrainy vid 16.04.2014 №2336a (Oderzhanyi VR Ukrainy Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy (shchodo perevedennia sadovykh i dachnykh budynkiv u zhyli budynky ta reiestratsii u nykh mistsia prozhyvannia).

Размещено на Allbest.Ru

...