Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення негласних (слідчих) розшукових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ (СЛІДЧИХ) РОЗШУКОВИХ ДІЙ

Солдатенко Олена Анатоліївна кандидат юридичних наук, доцент,

професор кафедри кримінального процесу та стратегічних розслідувань

Байрак Катерина Сергіївна курсант 4 курсу Навчально-наукового

інституту права та підготовки фахівців для підрозділів Національної поліції

Анотація

Негласні слідчі (розшукові) дії (далі - НСРД) - це слідчі розшукові дії, які певним чином обмежують чи порушують конституційні права особи, що дозволяється у випадках передбачених законом, у тому числі Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України). У випадку незаконного застосування НСРД, докази які були зібрані під час таких дій можуть бути визнані недопустимими, більш того у випадку порушення прав особи, які передбачені Європейською Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (далі - Конвенція), кожен має право звернутися до Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). ЄСПЛ може виступати в якості органу, який здійснює нагляд за додержанням Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Він може розглядати скарги осіб, які стверджують, що їх права були порушені у зв'язку із здійсненням негласних розшукових дій державними правоохоронними органами. Під часу розгляду скарги, яка пов'язана із порушенням прав людини під час проведення негласних розшукових дій, ЄСПЛ враховує ряд критеріїв, таких як пропорційність, необхідність та достатність правових гарантій. Під час проведення НСРД слід враховувати Основні положення Конвенції про захист прав людини і основних свобод, а саме: статті 6 (право на справедливий суд), 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя) та 13 (право на ефективний засіб правового захисту). Але крім цього національне законодавство керується загальною практикою ЄСПЛ, а не тільки справами проти України. У теперішній час правова система України в частині ефективного контролю за недопущенням протиправних порушень конституційних прав і свобод особи при необхідності проведення НСРД має недоліки і потребує змін, у відповідності з європейським вектором української геополітики в цілому.

Ключові слова: негласні слідчі (розшукові) дії, Європейський суд з прав людини, практика Європейського суду з прав людини, досудове розслідування, суд, слідчий суддя, докази, гарантії дотримання прав і свобод людини, правові позиції ЄСПЛ.

Abstract

Soldatenko Olena Anatolyivna Associate Professor, Candidate of Juridical Sciences, Associate Professor of the Department of Criminal Procedure and Strategic Investigations, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

Bairak Kate Serhiyivna 4th-year cadet at the Educational and Scientific Institute of Law and Specialist Training for National Police Units, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

THE PRACTICE OF THE EUROPEAN COURT OF HUMAN RIGHTS REGARDING THE CONDUCT OF SECRET (INVESTIGATIVE) SEARCH ACTIONS

Undercover investigative (investigative) actions (hereinafter - NSRD) are investigative investigative actions that in a certain way limit or violate the constitutional rights of a person, which is allowed in cases provided for by law, including the Criminal Procedure Code of Ukraine (hereinafter - CPC of Ukraine). In the case of illegal application of the NSRD, the evidence collected during such actions may be declared inadmissible, moreover, in the case of violation of individual rights, which are provided for by the European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms (hereinafter - the Convention), everyone has the right to apply to the European Court of Human Rights (hereinafter - ECHR). The ECHR can act as a body that oversees compliance with the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. He can consider complaints of persons who claim that their rights have been violated in connection with the implementation of secret investigative actions by state law enforcement agencies. If a case arises involving complaints of human rights violations during the conduct of secret investigative actions, the ECtHR may take into account a number of criteria, such as proportionality, necessity and sufficiency of legal safeguards. The main provisions of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms that can be applied in the context of secret investigations include Articles 6 (right to a fair trial), 8 (right to respect for private and family life) and 13 (right to an effective remedy protection). But in addition to this, the national judiciary, as well as legislation, is governed by the practice of the ECHR, and not only cases against Ukraine, but also in general all decisions of the Court.

Keywords: undercover investigative (search) actions, European Court of Human Rights, practice of the European Court of Human Rights, pre-trial investigation, court, investigating judge, evidence, guarantees of observance of human rights and freedoms, legal positions of the ECHR.

Постановка проблеми

ЄСПЛ - є одним із центральних органів контролю за дотриманням прав та свобод людини, які передбачені не тільки національним законодавством, а й Конвенцією. Оскільки НСРД обмежують права людей, то з приводу їх проведення виникають чимало питань, а також скарг громадян різних країн до ЄСПЛ. При формуванні в Україні нормативно-правових актів, Верховна Рада України орієнтується не тільки досвідом країни, а й практикою Європейського суду, однак деякі питання і на сьогодні є не врегульованими, зокрема: порядок розгляду суддею апеляційного суду клопотання про проведення НСРД, доступність законодавства щодо умов та порядку проведення, використання результатів НСРД як доказів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання практики ЄСПЛ при застосуванні НСРД розглядали українські правники, зокрема Фулей Т.І., Ємчук Л.В., Стефанів Н.Н. Однак практика ЄСПЛ постійно впроваджується в українському законодавстві, тому дане питання не систематизовано та не розглянуто в повному обсязі.

Мета статі - розглянути практику ЄСПЛ щодо розгляду скарги громадян через порушення прав особи під час проведення НСРД, з метою виявлення проблемних питань у національному законодавстві.

Виклад основного матеріалу

У Європейській Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, таємницю листування і спілкування [1].

Правоохоронні органи не можуть втручатися реалізація права, за винятком випадків, коли втручання є законним і необхідним з метою захисту національної безпеки та економічної стабільності країни, щоб запобігти злочинам і заворушенням, для захисту здоров'я, моралі або прав інших осіб.

У Законі України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ є джерелом права (розділ 17), а також встановлено, як посилатися на Конвенцію та практику ЄСПЛ [2]. Крім того, важливо пам'ятати, що йдеться саме про «практику Суду», визначену в статті 1 вищезазначеного Закону, тобто загальну практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, а не просто рішення щодо України. Важливо пам'ятати, що Закон України № 3477-IV не містить положень, які забороняють застосовувати рішення чи ухвали ЄСПЛ, постановлені щодо інших держав [2; 3, с. 6].

У практиці ЄСПЛ зазначено, що під час проведення НСРД необхідно дотримуватися певних критеріїв, а саме: законність обмеження, його законну мету та обґрунтовану необхідність [4, c.134], якщо один із вищевказаних критеріїв порушується, втручання не є виправданим. Але окрім критеріїв, повинні бути дотримані певні вимоги. європейський суд слідчий негласний

Втручання є законним за умови, якщо є наявна: законна підстава для обмеження права; закон виконується згідно з процедурою, встановленою КПК України; перелік НСРД є відкритим; виправдана мета застосування; закон, який встановлює підставу для обмеження права, повинен захищати від свавілля; і чітке обмеження дискреційних повноважень правоохоронних органів щодо обмеження права. ЄСПЛ тлумачить фразу «необхідне в демократичному суспільстві» як пропорційність між цілями та засобами їх досягнення. Засоби будуть вважатися непропорційними, якщо під час прийняття рішення не заслухано думку особи, чиї права обмежуються, однак даний припис не є можливим у виконанні, оскільки про проведення НСРД особа не повинна знати [4, с.119-120]. Особі щодо якої проводилося НСРД повідомляється протягом 12 місяців після закінчення таких дій, але не пізніше направлення обвинувального акту до суду [5]. Такий підхід про узгоджується із практикою ЄСПЛ [6].

Порядок проведення НСРД регламентується не тільки КПК України, а й Інструкцією про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні [7], де встановлено порядок засекречення та розсекречення інформації. Лише інформація про осіб, які брали участь у проведенні НСРД, може бути засекречена задля забезпечення їх особистої безпеки. Тобто по-факту особа повідомляється про те, що її права були обмеженні, однак лише після проведення відповідних заходів. Дане право надано, з метою можливості особою оскаржити дії правоохоронних органів щодо проведення НСРД, у тому числі до ЄСПЛ [4, с.135].

Відомості про повідомлення особі щодо проведення відносно неї НСРД повинні бути занесені до матеріалів кримінального провадження, оскільки у випадку відсутності таких даних, зібрані докази під час проведення негласних заходів, можуть визнані судом не допустимими [8].

Так, Апеляційний суд Черкаської області визнав докази зібрані під час НСРД недопустимими, скільки у матеріальних кримінального провадження не міститься відомостей щодо повідомлення особі у порядку ст.253 КПК, про проведення відносно неї НСРД. Сторона обвинувачення керувалася ст.290 КПК, де зазначено порядок відкриття матеріалів сторонами, і відповідно обвинувачений, був ознайомлений із результатами НСРД, однак суд зазначив, що ст.290 КПК, не відповідає положенням ст.253 КПК України, у якій зазначено пряме зобов'язання прокурора письмово повідомити особу про обмеження її прав через проведення НСРД. Не виконання даного припису є прямим порушенням особи права на захист. При визнанні доказів недопустимими суд керувався ст.253 КПК України, а також практикою ЄСПЛ [9].

Говорячи про відкриття матеріалів у порядку ст.290 КПК України, у практиці національних судів існують випадки, коли докази зібрані під час проведення НСРД були визнані недопустимими через те, що вони не були надані стороні захисту для ознайомлення, у таких випадках обвинувачений позбавляється права на захист.

Дотримання принципу законності, які постановляє ЄСПЛ у п.8 справи «Круслен проти Франції 1989 р. передбачає те, що у нормативноправових актів повинні міститься зрозумілі і чіткі формування щодо підстав застосування, а також обставини та умови, у випадках яких можуть бути застосовані НСРД [8]. На сьогоднішній день у національному законодавстві України дана інформація є відкритою та загально доступною, однак процедура проведення є засекреченою, що не заборонено, як Основним Законом України, так і міжнародними актами, у тому числі рішеннями ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово визнавав порушення права на повагу до особистого та сімейного життя особи. Так, наприклад у справі «Пантелеєнко проти України» від 29 червня 2006 р. (Panteleyenko v. Ukraine) (заява № 11901/02) ЄСПЛ зазначив, що на державні органи покладається обов'язок збереження та нерозголошення таємниць особистого та приватного життя, а також заборону використання такої інформації у кримінальному провадження, окрім як з дозволу особи [10]. Даний принцип передбачено п.1 ст. 8 Конвенції, а також п.2 ст. 15 КПК України. А також у справі «Фельдман проти України» втручання у приватне та сімейне життя особи становить порушення ст.8 Конвенції у контексті того, що воно не є необхідним для «демократичного суспільства», тобто не було пропорційним із необхідною метою [11].

Достатньо часто порушення ст.8 Конвенції відбувається через наявність чи відсутність певних норм у національному законодавстві. При винесенні ухвали слідчого судді необхідно вказувати строк проведення певної НСРД, що не було передбачено у КПК України 1960 р.. Так, у справі «Волохи проти України» від 2 листопада 2006 р. №23534/02, де заявниця поскаржилася на те, що на накладення арешту на її кореспонденцію тривало понад рік, і було скасовано лише після закриття кримінальної справи. ЄСПЛ зазначив, що у законодавстві України, яке існувало на той час не було встановлено часових проміжків для такого втручання. Отже, суд не може вказати на те, що даних захід є законним [12, с. 119]. Тому у чинному КПК України, було враховано практику ЄСПЛ - встановлено обмеження строку проведення НСРД, задля дотримання принципу розумних строків.

У практиці ЄСПЛ також є рішення, які регламентують порядок розгляду клопотання. Так, при розгляді скарги пана Люді у справі «Люді проти Швейцарії», слідчим суддею Лауфенського суду було прийняте рішення щодо видачі наказу про прослухування телефону на підставі ст. 171b та 171с Бернського Кримінально-процесуального кодексу [13, с. 8, 14]. Дане рішення не є порушенням ст. 8 Конвенції, якщо було надано достатньо підстав, які були обґрунтовані. Так, з метою запобігання вчинення кримінального правопорушення, на попередньому етапі розслідування, тобто при його готуванні, національне законодавство Швеції надає дозвіл на проведення НСРД. Оскільки прослуховування телефону було встановлено з метою запобігання кримінального правопорушення, та ще є нагальна потреба для демократичного суспільства. Із врахуванням практики ЄСПЛ, у КПК України зазначено, що суддя апеляційного суду може постановити ухвалу про дозвіл на проведення НСРД лише у випадку обґрунтованості прокурором та слідчим необхідності та неможливості отримання доказів іншим шляхом.

Деякі науковці, наприклад О.Є. Кравченко, вказує на те, що про припинення НСРД повинен повідомлятися і слідчий суддя, який виносив відповідну ухвалу, задля цього він пропонує внести зміни до ст.246 КПК України [15, с. 89]. Однак, О.Ю. Татаров, вважає дане твердження не є достатньо обґрунтованим, оскільки припинення НСРД може бути не лише у випадках досягнення мети чи закінчення строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, а також за неможливості подальшого проведення таких дій (технічні проблеми, виїзд особи за кордон тощо), припинення на підставі рішення прокурора, у випадку процесуального порушення організації та тактики проведення НСРД [16, с. 684]. Тому, прокурор як процесуальний керівник забезпечує дотримання конституційних прав та свобод людини під час здійснення кримінального провадження, у тому числі під час проведення НСРД, і тому додаткове інформування слідчого судді не є необхідним. Необхідно зазначити, що у більшості країн саме прокурор контролює дотримання прав громадянина: Французька Республіка, де прокурор контролює розслідування поліцейськими; Сполучені Штати Америки, де прокурор має право закрити та відновити кримінальне провадження не обґрунтовуючи своїх дій, у тому числі припинити НСРД [17, с.83].

Висновки

Виходячи із вищезазначеного, слід дійти висновку, що при вирішенні клопотання про надання дозволу на втручання у приватне спілкування, необхідно дотримуватися міжнародних стандартів, встановлених рішеннями ЄСПЛ.

Наведені приклади судової практики показують, що ЄСПЛ і суди України дотримуються єдиної позиції, де суди повинні мати можливість переглянути не тільки клопотання слідчого погодженого з прокурором, а й матеріали кримінального провадження, задля переконання, достатності підстав проведення НСРД, як наслідок докази, які будуть отримані за результатами НСРД будуть мати вагомий результат. Однак у випадках, коли суд не має такої можливості, отримані у результаті проведення НСРД, докази будуть визнані недопустимими та не можуть бути використані для обґрунтування рішення суду.

Література

1. Конвенція про захист прав і основних свобод людини. Рада Європи; Конвенція, Міжнародний документ від 4.11.1950.URL: http://zakon4.rada.gov.ua. (Дата звернення: 15.11.2023)

2. Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини: Закон України від 23.02.2006 р. № 3477-IV. Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3477-15. (Дата звернення: 15.11.2023)

3. Шилін М. Оперативно-розшукова діяльність та негласні слідчі дії: проблеми правового регулювання у світлі нового Кримінального процесуального кодексу України. Вісник Національної академії прокуратури України. 2013. № 1. С. 5-6.

4. Фулей Т. І. Застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя: наук.-метод. посіб. для суддів. 2-ге вид. випр., допов. Київ, 2015. 208 с.

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Кодекс України; Закони, Кодекс від 13.04.2012 №4651-6//Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#Text (Дата звернення: 15.11.2023)

6. Рішення ЄСПЛ від 06.09.1978 р. у справі «Klass and Others v. Germany» § 58.

7. Про затвердження Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні. Наказ, Інструкція від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/v0114900-12#Text (Дата звернення: 15.11.2023)

8. Практика Європейського суду з прав людини у здійсненні правосуддя: вимоги щодо якості закону та юридичної визначеності. URL: http://ukrainepravo.com/international_ law/european_court_of_human_rights/tuankhyna-zhvustyemfensgs-ftsets-i-tuav-oyueyry-ts-iekmfryerrktuavsftseeya-vypsgy-sesyansfkhk-ians.

9. Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 квіт. 2015 р., судова справа № 5-229км15. URL: http://reyestr.court.gov.ua/ Review/43555459.

10. Справа «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) від 29 черв. 2006 р. Верховна Рада України. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/sho w/974_274.

11. Справа «Фельдман проти України» (Заяви N 76556/01 та 38779/04). від 08 квіт. 2010 р. Верховна Рада України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/974_613

12. Ємчук Л. В. Право на повагу до приватного та сімейного життя в практиці Європейського суду з прав людини. Альманах міжнародного права. 2015. Вип. 8. С. 117-122.

13. Сірий М. І. Українська модель здійснення судового контролю на досудових стадіях кримінального процесу. Адвокат. 2005. № 9. С. 8.

14. Рішення Європейського суду з прав людини в справі «Люді проти Швейцарії». Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. 2001. № 4. URL: eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx=433.

15. Тютюнник В. Окремі питання визнання доказів недопустимими в кримінальному провадженні. Вісник прокуратури. 2013. № 11. С. 89-96.

16. Стефанів Н. Дотримання прав особи при наданні дозволу на втручання в приватне спілкування: практика Європейського суду з прав людини. Слово Національної школи суддів України. 2013. № 1. С. 32-38.

17. Костін М.І Природа негласних слідчих (розшукових) дій у системі логічного доказування. URL: file:///C:/Users/Inspirion%20N7110/Downloads/aymvs_2013_2_46.pdf.

References

1. Konventsiia pro zakhyst prav i osnovnykh svobod liudyny. [Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms.] Rada Yevropy; Konventsiia, Mizhnarodnyi dokument vid 4.11.1950.URL: http://zakon4.rada.gov.ua. (Data zvernennia: 15.11.2023)

2. Pro vykonannia rishen ta zastosuvannia praktyky Yevropeiskoho sudu z prav liudyny [On the execution of decisions and application of the practice of the European Court of Human Rights]: Zakon Ukrainy vid 23.02.2006 r. № 3477-IV. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3477-15. (Data zvernennia: 15.11.2023)

3. Shylin M. Operatyvno-rozshukova diialnist ta nehlasni slidchi dii: problemy pravovoho rehuliuvannia u svitli novoho Kryminalnoho protsesualnoho kodeksu Ukrainy [Operative investigative activity and covert investigative actions: problems of legal regulation in the light of the new Criminal Procedure Code of Ukraine]. Visnyk natsionalnoi akademii prokuratury ukrainy. 2013. № 1. S. 5-6. [in Ukrainian].

4. Fulei T. I. Zastosuvannia praktyky Yevropeiskoho sudu z prav liudyny pry zdiisnenni pravosuddia [Application of the practice of the European Court of Human Rights in the administration of justice]: nauk.-metod. posib. dlia suddiv. 2-he vyd. vypr., dopov. Kyiv, 2015. 208 s. [in Ukrainian].

5. Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy. Kodeks Ukrainy; Zakony, Kodeks [Criminal Procedure Code of Ukraine] vid 13.04.2012 №4651-6//Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, st.88. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17#Text (Data zvernennia: 15.11.2023)

6. Rishennia YeSPL vid 06.09.1978 r. u spravi Klass and Others v. Germany § 58. [The decision of the ECtHR dated September 6, 1978 in the case Klass and Others v. Germany § 58]

7. Pro zatverdzhennia Instruktsii pro orhanizatsiiu provedennia nehlasnykh slidchykh (rozshukovykh) dii ta vykorystannia yikh rezultativ u kryminalnomu provadzhenni [On the approval of the Instructions on the organization of secret investigative (research) actions and the use of their results in criminal proceedings]. Nakaz, Instruktsiia vid 16.11.2012 №114/ 1042/516/1199/936/1687/5. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12#Text (Data zvernennia: 15.11.2023)

8. Praktyka Yevropeiskoho sudu z prav liudyny u zdiisnenni pravosuddia: vymohy shchodo yakosti zakonu ta yurydychnoi vyznachenosti. [The practice of the European Court of Human Rights in the administration ofjustice: requirements for the quality of the law and legal certainty]. URL: http://ukrainepravo.com/international_law/european_court_of_human_rights/tuankhy nazhvustyemfensgs-ftsets-i-tuav-oyueyry-ts-iekmfryerrk-tuavsftseeya-vypsgy-sesyansfkhk-ians.

9. Ukhvala Vyshchoho spetsializovanoho sudu Ukrainy z rozghliadu tsyvilnykh i kryminalnykh sprav vid 09 kvit. 2015 r., sudova sprava № 5-229km15. [Resolution of the Higher Specialized Court of Ukraine on consideration of civil and criminal cases dated April 9. 2015, court case № 5-229km15]. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/43555459.

10. Sprava Panteleienko proty Ukrainy (Zaiava № 11901/02) vid 29 cherv. 2006 r. [The case Panteleenko v. Ukraine (Application № 11901/02) dated June 29. 2006] Verkhovna Rada Ukrainy. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/sho w/974_274.

11. Sprava Feldman proty Ukrainy (Zaiavy № 76556/01 ta 38779/04). vid 08 kvit. 2010 r. [Case Feldman v. Ukraine (Applications № 76556/01 and 38779/04). from April 8, 2010]. Verkhovna Rada Ukrainy. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/974_613

12. Yemchuk L. V. Pravo na povahu do pryvatnoho ta simeinoho zhyttia v praktytsi Yevropeiskoho sudu z prav liudyny [The right to respect for private andfamily life in the practice of the European Court of Human Rights]. Almanakh mizhnarodnoho prava. 2015. Vyp. 8. S. 117-122.

13. Siryi M. I. Ukrainska model zdiisnennia sudovoho kontroliu na dosudovykh stadiiakh kryminalnoho protsesu. [The Ukrainian model of judicial control at the pre-trial stages of the criminal process]. Advokat. 2005. № 9. S. 8. [in Ukrainian].

14. Rishennia Yevropeiskoho sudu z prav liudyny v spravi Liudi proty Shveitsarii. Praktyka Yevropeiskoho sudu z prav liudyny. Rishennia. Komentari. 2001. № 4. [Decision of the European Court of Human Rights in the case People v. Switzerland. Practice of the European Court of Human Rights. Decision. Comments. 2001. № 4.]. URL: eurocourt.in.ua/Article.asp?AIdx=433.

15. Tiutiunnyk V. Okremi pytannia vyznannia dokaziv nedopustymymy v kryminalnomu provadzhenni. [Separate issues of recognition of evidence as inadmissible in criminal proceedings]. Visnykprokuratury. 2013. № 11. S. 89-96. [in Ukrainian].

16. Stefaniv N. Dotrymanniaprav osoby pry nadanni dozvolu na vtruchannia v pryvatne spilkuvannia: praktyka Yevropeiskoho sudu z prav liudyny. [Observance of individual rights when granting permission to interfere in private communication: the practice of the European Court of Human Rights]. Slovo natsionalnoi shkoly suddiv ukrainy. 2013. № 1. S. 32-38. [in Ukrainian].

17. Kostin M.I Pryroda nehlasnykh slidchykh (rozshukovykh) dii u systemi lohichnoho dokazuvannia. [The nature of secret investigative (detective) actions in the system of logical proof]. URL: file:///C:/Users/Inspirion%20N7110/Downloads/aymvs_2013_2_46.pdf.spirion%2

Размещено на Allbest.ru