Особливості публічної політики щодо попередження дитячої злочинності в Україні в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

ННІ «Інститут державного управління»

Кафедра права, національної безпеки та європейської інтеграції

Малько Н.О., аспірантка

м. Харків

Анотація

Статтю присвячено дослідженню публічної політики щодо попередження дитячої злочинності в Україні в умовах війни з Росією. Розглянуто динаміку дитячої злочинності у 2022-2023 роках.

Детально розглянуто причини зростання дитячої злочинності під час війни та визначають ключові виклики та напрямки удосконалення публічної політики. Відзначається, що дитяча злочинність є серйозною проблемою, особливо в умовах війни, де стрес та нестабільність можуть збільшити схильність дітей до скоєння злочинів. Стаття висвітлює потенційні наслідки дитячої злочинності як для самої дитини (викривлення поведінки, проблеми з освітою, залежність від наркотиків), так і для суспільства загалом (погіршення громадської безпеки, вплив на людський капітал). Автор також звертає увагу на можливість ушкодження державних та громадських інституцій, які забезпечують запобігання дитячої злочинності, в умовах воєнного стану. Узагальнено основні причини, які впливають на зростання дитячої злочинності. Ця стаття розглядає прояви дитячої злочинності в умовах воєнного стану, включаючи вандалізм, крадіжки, торгівлю наркотиками, насильство щодо інших дітей, онлайн-злочини та передачу інформації ворогам. Визначено основні виклики і напрямки удосконалення публічної політики щодо попередження дитячої злочинності в Україні в правових умовах режиму воєнного стану.

Автор наголошує на обмеженні доступу дітей до освіти через перехід на дистанційну форму навчання та закриття позашкільних освітніх закладів, що у свою чергу, може стати причиною зниження рівня їх знань та навичок, а також погіршити їхню соціалізацію. Також, емоційні травми, які діти переживають через війну, та можуть вплинути на поведінку, зокрема спричинити збільшення ризику вчинення злочинів.

Стаття закликає до ретельного вивчення теми та виявлення проблем в існуючій системі захисту прав дітей, а також до розробки та впровадження ефективних стратегій та програм для попередження дитячої злочинності в умовах війни. Підкреслюється, що публічна політика повинна бути гнучкою та адаптованою до обставин, що постійно змінюються, зокрема враховувати специфіку війни та її вплив на дітей.

Ключові слова: воєнний стан, дитяча злочинність, правопорушення неповнолітніх, публічна політика щодо попередження дитячої злочинності.

Abstract

Peculiarities of public policy on prevention of juvenile delinquency in Ukraine under martial law

Malko N.O., PhD student of the Department of Law, National Security and European Integration, Educational and Scientific Institute «Institute of Public Administration» Kharkiv National University named after V.N. Karazin, Kharkiv

The article is devoted to the study of public policy on the prevention of juvenile delinquency in Ukraine in the context of the war with Russia. The dynamics of juvenile delinquency in 2022 - 2023 is analysed. The reasons for the growth of child crime during the war are examined in detail, and the key challenges and directions for improving public policy are identified. It is noted that juvenile delinquency is a serious problem, especially in times of war, where stress and instability can increase children's propensity to commit crimes. The article highlights the potential consequences of juvenile delinquency both for the child (behavioral distortions, educational problems, drug addiction) and for society as a whole (deterioration of public safety, impact on human capital). The author also draws attention to the possibility of damage to state and public institutions that ensure the prevention of child delinquency under martial law. The article summarizes the main reasons that influence the growth of juvenile delinquency. This article examines the manifestations of child crime under martial law, including vandalism, theft, drug trafficking, violence against other children, online crimes and the transmission of information to the enemy. The author identifies the main challenges and directions for improving public policy on preventing juvenile delinquency in Ukraine under the legal conditions of martial law.

The author emphasizes the restriction of children's access to education due to the transition to distance learning and the closure of out-of-school educational institutions, which in turn may lead to a decrease in their knowledge and skills, as well as worsen their socialization. In addition, the emotional trauma that children experience because of the war can affect their behavior, including increasing the risk of committing crimes. The article calls for a thorough study of the topic and identification of problems in the existing child protection system, as well as for the development and implementation of effective strategies and programmers to prevent child crime in war. It is emphasized that public policy should be flexible and adapted to constantly changing circumstances, in particular, to take into account the specifics of war and its impact on children.

Keywords: martial law, juvenile delinquency, juvenile offences, public policy on the prevention of juvenile delinquency.

Постановка проблеми

Дитяча злочинність є серйозною проблемою, яка може мати негативні наслідки для суспільства. В умовах воєнного стану дана проблема стає ще більш актуальною, оскільки небезпека, стрес та нестабільність впливають на поведінку дітей і можуть зробити їх більш схильними до скоєння злочинів.

Наслідки дитячої злочинності в умовах воєнного стану можуть бути як для самих дітей, так і для суспільства в цілому. Для дітей наслідками можуть бути: зростання асоційованих проблем у поведінці, викривлення освітніх траєкторій, збільшення залежності від наркотиків та алкоголю, приєднання до злочинного світу. Для суспільства в загалом наслідками дитячої злочинності можуть бути: зниження рівня громадської безпеки, погіршення людського капіталу, збільшення рівня злочинності у суспільстві тощо.

Воєнний стан може зашкодити звичайному функціонуванню державних і громадських інституцій, що забезпечують запобігання дитячої злочинності. Дослідження теми дозволить виявити проблеми та прогалини в існуючій системі захисту прав дітей та зниження рівня злочинності серед них, запропонувати шляхи удосконалення публічної політики щодо попередження дитячої злочинності в Україні в сучасних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти дитячої злочинності та питання її попередження стали предметом наукових досліджень таких вітчизняних фахівців, як М.Г. Вербенський [1], В.Д. Воднік [2], В.В. Голіна [3], Б.М. Головкіна [4], К.Ю. Мураненко [5], Д.П. Цуркаленко [8], А. Шкаберіна [9] та інші. Втім, питання попередження дитячої злочинності в умовах воєнного стану залишаються недостатньо вивченими і потребують подальших наукових розвідок.

Метою статті є узагальнення причин, які впливають на зростання дитячої злочинності під час війни та визначення основних викликів і напрямків удосконалення публічної політики щодо попередження дитячої злочинності в Україні в правових умовах режиму воєнного стану.

Виклад основного матеріалу

Воєнні конфлікти в більшій, чи меншій мірі впливають на всі без виключення сфери життєдіяльності суспільства.

Однією з категорій громадян, яка найбільше страждає під час війн є діти. Досвід багатьох країн, які пережили воєнні події, у тому числі й України, свідчать, що в умовах соціальної нестабільності та воєнного стану рівень дитячої злочинності зростає.

За даними Офісу Генерального прокурора [10] кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень, скоєних неповнолітніми або за їх участю у 2022 році зменшилась у порівнянні з 2021 роком (Таблиця 1). Цей факт можна пояснити тим, що з початком російського вторгнення кількість дитячого населення України тимчасово скоротилась через виїзд за кордон.

За даними Дитячого фонду ООН (UNICEF), через збройну агресію проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року, змінили місце свого проживання 4,8 млн українських дітей, з них - 2,3 млн виїхали за кордон [7].

Таблиця 1

Кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень, скоєних неповнолітніми або за їх участю

Джерело: узагальнено автором на основі аналізу [10]

Діти, які евакуювалися в інші регіони України, а також діти, що залишилися в своїх громадах, в умовах частих обстрілів та комендантської години більше залишатися безпосередньо у полі зору батьків.

Втім, вже у IV кварталі 2022 р. та протягом 2023 році дитяча злочинність значно зростає (за 9 місяців 2023 року у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року - на 55%). До того ж найбільше зросла кількість особливо тяжких (на 82%) та тяжких злочинів (на 76%).

Дитяча злочинність в умовах воєнного стану проявляється у різних формах, зокрема: вандалізм, крадіжки, торгівля наркотиками та зброєю, насильство щодо інших дітей, онлайн-злочини, зокрема - передавання інформації ворогам. правовий публічний політика дитячий злочинність війна

На підставі вивчення ситуації в Україні та досвіду країн, які пройшли через воєнні конфлікти на своїй території серед причин розвитку дитячої злочинності в воєнний час доречно виділити наступні:

Погіршення сімейного виховання. Війна призводить до розлуки батьків і дітей; руйнування домівок і майна, що може викликати почуття самотності та відчуження дітей та спонукати їх до правопорушень. Погіршення умов життя може викликати стрес та неспокій у батьків, що може призвести до погіршення відносин між батьками та дітьми. Також війна збільшує кількість дітей, які залишилися без піклування батьків, що посилює ризик злочинності серед цієї категорії дітей.

Обмеження доступу до освіти. Перехід на дистанційну освіту, закриття позашкільних освітніх закладів, що може знизити їхні знання і навички, а також збільшити ризик успішної соціалізації в суспільстві.

Економічні виклики. Війна призводить до економічних викликів, таких як безробіття і зниження рівня життя. Батьки можуть стати занадто зайнятими пошуком роботи та вирішенням інших питань забезпечення родини, що може знизити рівень нагляду за дітьми.

Емоційні травми. Війна залишає емоційні травми на дітях, що може впливати на їхню поведінку. Наприклад, діти можуть відчувати тривогу, депресію і почуватися відчуженими, що може призвести до збільшення ризику вчинення злочинів. Спостереження за насильством та смертями під час війни може впливати на дітей та спричиняти у них негативні емоції та поведінкові зміни.

Соціальна вразливість. Діти, які постраждали внаслідок війни, часто знаходяться в соціально вразливому становищі. Вони можуть бути відчужені, позбавлені доступу до основних послуг, включаючи соціальні, культурні тощо. Відсутність соціальної підтримки та соціальної адаптації може сприяти зростанню дитячої злочинності, оскільки діти можуть шукати шляхи виживання та задоволення своїх потреб у незаконних діях.

Втрата норм соціальної поведінки. війна може порушити норми соціальної поведінки і призвести до збільшення насильства та злочинності, зокрема серед дітей.

Релокація. Переїзд дітей в інше місце через війну є додатковим джерелом стресу, може призвести до зміни соціального оточення дитини, що може вплинути на її поведінку та ставлення до правил. Діти можуть відчувати відчуженість і втрату стабільності, які можуть призвести до бажання виразити своє невдоволення в агресивний спосіб. Також, переїзд може стати перешкодою для отримання освіти та доступу до інших послуг, що може збільшити ризик виконання дітьми протиправних дій.

Недостатні превентивні дії. Попередження дитячої злочинності в період війни вимагає ефективних превентивних заходів. Однак, умови війни можуть ускладнювати роботу з попередження злочинності, зокрема, через зростання навантаження на органи місцевого самоврядування та правоохоронні органи.

Зазначимо, що воєнний стан негативно впливає на більшість напрямків публічної політики, включаючи попередження дитячої злочинності. Деякі з основних викликів публічної політики щодо цього питання на сьогоднішній день полягають у наступному:

Недостатня увага та ресурси. Попередження дитячої злочинності в період війни часто стикається з недостатнім фінансуванням та обмеженими ресурсами. Зменшується обсяг муніципальних соціальних програм для дітей та молоді. Недостатня увага з боку влади та інших зацікавлених сторін може призвести до обмеженого доступу дітей до програм та послуг, які знижують ризик виконання злочинних дій.

Низький рівень поінформованості громадян питань попередження дитячої злочинності. Недостатня освіченість українців з цих питань ускладнює боротьбу з цим явищем та знижує ефективність профілактичних проектів та програм.

Моніторинг та оцінка. Важливо здійснювати систематичний моніторинг та оцінку ефективності політики з попередження дитячої злочинності в період війни. Це допоможе виявити слабкі місця, удосконалити стратегії та програми, а також забезпечити звітність перед громадськістю та зацікавленими сторонами. Моніторинг та оцінка дозволяють визначити ефективність застосовуваних заходів, виявити потреби та недоліки у системі попередження дитячої злочинності та забезпечити належну відповідальність і прозорість у реалізації політики.

Співпраця між секторами. Ефективна боротьба з дитячою злочинністю в період війни потребує співпраці між різними секторами, такими як органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, організації громадянського суспільства та міжнародні організації. Важливо забезпечити обмін інформацією, ресурсами та кращими практиками для ефективної координації і впровадження заходів щодо попередження дитячої злочинності.

Використання інноваційних підходів. Попередження дитячої злочинності в період війни вимагає використання інноваційних підходів.

Застосування технологій, розвиток електронних систем моніторингу та спілкування можуть сприяти виявленню потенційних проблем та оперативному реагуванню на них. Крім того, важливо впроваджувати інноваційні методи навчання та психологічної підтримки, що відповідають особливостям ситуації воєнного конфлікту.

Захист прав дітей. Усі заходи, спрямовані на попередження дитячої злочинності в період війни, повинні базуватися на захисті прав дітей. Вони повинні мати доступ до освіти, медичної допомоги, психологічної підтримки та захисту від експлуатації та насильства. Вироблення та забезпечення дотримання правових норм і стандартів, які гарантують безпеку та добробут дітей, є ключовим аспектом ефективної політики щодо попередження дитячої злочинності.

Сприяння розвитку позитивних цінностей у дітей. Політика з попередження дитячої злочинності повинна акцентувати увагу на сприянні розвитку позитивних цінностей у дітей. Це може включати впровадження освітніх програм, які спонукають до поваги до прав людини, взаєморозуміння, ненасильницького врегулювання конфліктів та виховання відповідальності.

Соціальна реінтеграція. Повернення дітей, які були евакуйовані або вимушені переселитися через війну, в їхні рідні міста та села повинно супроводжуватися програмами соціальної реінтеграції. Це може включати надання житла, підтримку в пошуку роботи для батьків, психологічну та соціальну підтримку для дітей та їх сімей з метою полегшення адаптації та зменшення ризиків злочинності.

Висновки

Узагальнюючи, потрібно зазначити, що попередження дитячої злочинності в період війни є складною задачею, котра вимагає комплексного підходу, що включає освіту, психологічну підтримку, розвиток альтернативних програм та співпрацю між усіма зацікавленими сторонами.

Публічна політика з попередження дитячої злочинності в період війни повинна бути здатною до постійного вдосконалення і адаптації до обставин, що змінюються. Розробка та впровадження ефективних стратегій, програм та законодавчих актів, спрямованих на попередження дитячої злочинності, має бути постійним процесом, що враховує специфіку воєнного конфлікту та його вплив на дітей.

Література

1. Вербенський М.Г. До питання розуміння поняття «злочинність» у кримінологічній теорії: ґенеза та сучасний стан. Публічне право. 2012. №3 (7). С. 104-109.

2. Воднік В.Д. Соціологічні методи дослідження злочинності неповнолітніх. Проблеми законності. 2010. Вип. 107. С. 154-163.

3. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження: монографія. Харків: Регіон-інформ, 2004. 212 с.

4. Головкін Б.М. Злочинність неповнолітніх як суспільна проблема. Проблеми злочинності: зб. наук. пр.; відп. ред. В.Я. Тацій. Харків.: Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, 2016. Вип. 133. С. 204-217.

5. Мураненко К.Ю. Організація системи профілактики правопорушень серед неповнолітніх. Актуальні проблеми психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія. 2019. Т. 1, вип. 53. С. 81-85.

6. Неповнолітні правопорушники під час воєнного стану: ситуація на Хмельниччині 2023.

7. Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування.

8. Цуркаленко Д.П. Протидія дитячій злочинності в умовах воєнного стану. Захист прав та інтересів дітей і жінок в умовах воєнного стану: матеріали Всеукр. наук.-практ. семінару (м. Дніпро, 29 квіт. 2022 р.). Дніпро: ДДУВС, 2022. С.59-60.

9. Шкаберін А. Злочинність неповнолітніх: окремі питання запобігання. Юридичний вісник. 2021. №6. С. 389-395.

10. Лубінець Д. Щорічна доповідь про стан дотримання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2022 році.

References

1. Verbenskyi, M.H. (2012). Do pytannia rozuminnia poniattia «zlochynnist» u kryminolohichnii teorii: geneza ta suchasnyi stan [On the issue of understanding the concept of "crime" in criminological theory: genesis and current state]. Publichneparvo-Public law, 3(7), 104-109. [in Ukrainian].

2. Vodnik, V.D. (2010). Sotsiolohichni metody doslidzhennia zlochynnosti nepovnolitnikh [Sociological methods of studying juvenile delinquency]. Problemy zakonnosti-Problems of legality, 107, 154-163. [in Ukrainian].

3. Holina, V.V. (2004). Kryminolohichni ta kryminalno-pravovi problemy borotby z bandytyzmom: sotsialno-pravove i kryminolohichne doslidzhennia [Criminological and criminal law problems of combating banditry: socio-legal and criminological research]. Kharkiv: Rehion- inform. [in Ukrainian].

4. Holovkin, B.M. (2016). Zlochynnist nepovnolitnikh yak suspilna problema [Juvenile delinquency as a social problem]. Problemy zlochynnosti - Problems of Crime. Kharkiv:Yaroslav the Wise National Law University, 133, 204-217. [in Ukrainian].

5. Muranenko, K.Yu. (2019). Orhanizatsiia systemy profilaktyky pravoporushen sered nepovnolitnikh [Organization of the system of prevention of juvenile delinquency]. Aktualni problemy psykholohii. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia. Sotsialna psykholohiia - Actual problems ofpsychology. Organizational psychology. Economic psychology. Social psychology, 1(53), 81-85. [in Ukrainian].

6. Nepovnolitni pravoporushnyky pid chas voiennoho stanu: sytuatsiia na Khmelnychchyni [Juvenile offenders during martial law: the situation in Khmelnytskyi region]. (2023).

7. Pro zareiestrovani kryminalni pravoporushennia ta rezultaty yikh dosudovoho rozsliduvannia [On registered criminal offenses and the results of their pre-trial investigation]. (n.d.).

8. Tsurkalenko D.P. (2022). Protydiia dytiachii zlochynnosti v umovakh voiennoho stanu [Counteraction to child crime under martial law]. Zakhystprav ta interesiv ditei izhinok v umovakh voiennoho stanu: Protection of the rights and interests of children and women under martial law: materials of the All-Ukrainian scientific and practical seminar (Dnipro, April 29, 2022). Dnipro: DSUIA, pp.59-60.

9. Shkaberin, A. (2021). Zlochynnist nepovnolitnikh: okremi pytannia zapobihannia [Juvenile delinquency: some issues of prevention]. Yurydychnyi visnyk- Legal Bulletin, 6, 389-395.

10. Lubinets D. (2022). Shchorichna dopovid pro stan dotrymannia ta zakhystu prav i svobod liudyny i hromadianyna v Ukraini u 2022 rotsi [Annual report on the state of observance and protection of human and civil rights and freedoms in Ukraine in 2022].

Размещено на Allbest.Ru