Сучасний погляд на систему органів регулювання сфери судноплавства внутрішніми водними шляхами

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Кафедра адміністративного та господарського права

Сучасний погляд на систему органів регулювання сфери судноплавства внутрішніми водними шляхами

Гаран О.В., д.ю.н., професор

Анотація

У статті розкрито окремі питання, які стосуються системи органів державного регулювання судноплавства внутрішніми водними шляхами. У статті визначено, що внутрішній водний транспорт має певні переваги у використання у порівнянні з іншими видами транспорту: економічні, екологічні та інші. Звертається увага на тому, що внутрішній водний транспорт - не лише важлива частина національної системи перевезень, але є ключовим гравцем у виконанні завдань, що стоять перед транспортною галуззю України. Розвиток судноплавства на внутрішніх водних шляхах безпосередньо впливає на розвиток та конкурентоспроможність нашої країни, роблячи внутрішній водний транспорт одним із ключових факторів у транспортній стратегії України.

Обґрунтовано, що глибоке розуміння структури та функцій системи управління внутрішнім водним транспортом є одним із важливих елементів успішної реалізації Національної транспортної стратегії. Аналіз повноважень цих органів управління, із урахуванням вимог Закону України «Про внутрішній водний транспорт», стають ключовими аспектами цього завдання. Зазначено, що важливою складовою системи органів управління та регулювання у сфері судноплавства внутрішніми водними шляхами є Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), яка здійснює власні повноваження безпосередньо і через свої структурні підрозділи. Звертається увага на тому, що дія Адміністрації судноплавства розповсюджується на: Державну установу «Держгідрографія»; Державне підприємство «Класифікаційне Товариство «Регістр судноплавства України», Державне підприємство «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (Моррічсервіс). Наголошено, що під впливом євроінтеграційних процесів в Україні стає актуальною необхідність удосконалення системи державного регулювання у сфері судноплавства. Основна мета цього вдосконалення полягає в забезпеченні ефективного державного врегулювання питань, пов'язаних з функціонуванням внутрішнього водного транспорту. Це важливий крок у наближенні до міжнародних стандартів та забезпеченні високого рівня якості та безпеки водних перевезень в контексті європейської інтеграції.

Ключові слова: правове регулювання судноплавства, внутрішні водні шляхи, органи державного регулювання, внутрішній водний (річковий) транспорт, система органів управління, забезпечення безпеки, безпека судноплавства, контроль за діяльністю водного транспорту, моніторинг за діяльністю судноплавства, Адміністрація судноплавства.

Abstract

Certain issues of the activities of administrative courts in the context of the exercise of their discretion

Haran O.V., Doctor of Juridical Sciences, Professor the Department of Administrative andCommercial Law, Odesa I.I. Mechnikov National University

The article discloses certain issues related to the system of state regulatory bodies for inland waterway navigation. The article defines that inland water transport has certain advantages of use in comparison with other types of transport: economic, ecological. Attention is drawn to the fact that inland water transport is not only an integral part of the national transportation system, but also a key player in the fulfillment of the tasks facing the transport industry of Ukraine.

The development of navigation on inland waterways directly affects the development and competitiveness of our country, making inland water transport one of the key factors in Ukraine's transport strategy. It is substantiated that a deep understanding of the structure and functions of the inland water transport management system is one of the important elements of the successful implementation of the National Transport Strategy.

Analysis of the powers of these governing bodies, taking into account the requirements of the Law of Ukraine "On Inland Water Transport" are key aspects of this task. It is noted that an important component of the system of management and regulation in the field of inland waterway shipping is the State Service of Maritime and Inland Water Transport and Shipping of Ukraine (Shipping Administration), which exercises its own powers directly and through its structural subdivisions.

Attention is drawn to the fact that the action of the Shipping Administration extends to: State institution "State hydrography"; State enterprise "Classification Society "Shipping Register of Ukraine", State enterprise "Service center of sea and river transport". It is emphasized that under the influence of European integration processes in Ukraine, the need to improve the system of state regulation in the field of shipping becomes urgent. The main goal of this improvement is to ensure effective state regulation of issues related to the functioning of inland water transport. This is an important step in approaching international standards and ensuring a high level of quality and safety of water transportation in the context of European integration.

Keywords: legal regulation of shipping, inland waterways, state regulatory bodies, inland water (river) transport, system of management bodies, security assurance, shipping safety, control of water transport activities, monitoring of shipping activities, Shipping Administration.

Постановка проблеми

У багатьох країнах світу річковий транспорт займає важливе місце в транспортній системі, оскільки є найбільш дешевим і зручним видом транспорту, особливо для перевезень масових вантажів. Він є в п'ять разів економічніше, ніж залізничний транспорт, і в десятки разів дешевше, ніж автомобільний. Наприклад, А.К. Сліпенко, І.М. Манаєнко наводять такі дані, що «річковий транспорт визнано найекологічнішим та енергоефективним, адже на 1 літрі палива на 1 км річковим транспортом можна перевезти 127 т вантажу, в той час як така ж кількість палива необхідна для перевезення 97 т вантажу залізницею, або 50 т по автомобільним транспортом. Оскільки Україна є важливим транспортним вузлом, що дозволяє пов'язувати Європу, Азію і Близький Схід, розвиток транспортної галузі і, зокрема, річкового транспорту може збільшити обсяги перевезень територією України»[1].

Експерти вивчили потенціал річкового транспорту в Україні та зробили крім того, вражаючий висновок: « перевезення 1 мільйона тон вантажів річкою може призвести до заощадження 1 мільярда гривень на ремонт доріг упродовж 4 років» [2].

Тобто, це не лише ефективний, а й економічно вигідний шлях вирішення проблем із зношенням та утриманням дорожньої інфраструктури.

Таким чином, внутрішній водний транспорт в Україні, як видно з досліджень, може стати ключовим гравцем у сфері вантажоперевезень, перевозячи десятки мільйонів тон вантажів щорічно. Це відкриває великі перспективи для розвитку та збільшення вартості економіки країни.

В. Клейденок звертає увагу, на такий факт: «Сучасний річковий транспорт, який успішно функціонує у розвинутих країнах Європи є альтернативою усім видам перевезення вантажів та включений до мультимодальних ланцюгів постачання, породжуючи нову економічну діяльність вздовж річки та створюючи робочі місця» [2].

Крім того заслуговує увагу і той факт, що річкове перевезення є не лише економічно вигідними, але й екологічно сталими. Це сприяє зменшенню викидів та негативному впливу на навколишнє середовище. Водний транспорт є найбільш природною та ефективною альтернативою, знижуючи сукупні витрати на будівництво та обслуговування водних шляхів у порівнянні з іншими засобами перевезень, такими як автошляхи чи залізниця.

Завдяки цьому рішенню, Україна може встановити новий стандарт у сфері транспортної інфраструктури, сприяючи економічному зростанню та забезпечуючи сталість розвитку країни на майбутнє. Маючи таку потужну властивість, судноплавство внутрішніми водними шляхами України використовується дуже слабо - лише «3% потенціалу річок використовується в Україні». В той же час, Національною транспортною стратегією України до 2030 року передбачено, що до 2030 року, « перевезення вантажів Дніпром та іншими річками потрібно довести до 50 млн тон на рік»[3].

Враховуючи, що внутрішній водний транспорт є складовою національної системи транспорту, то й завдання, які ставляться перед транспортною галуззю України в повній мірі стосуються і внутрішнього водного транспорту. Так, відповідно до Транспортної Стратегії України, «транспортний сектор є основою для прискорення розвитку національної економіки шляхом перетворення України на міжнародний транспортний хаб між Європою та Азією шляхом створення безпечної, надійної, дієвої, ефективної, мультимодальної транспортної системи, що ґрунтується на ринкових принципах і відповідає потребам промисловості та громадян України [4, с.31].

Дійсно, важливою складовою транспортної системи є внутрішній водний транспорт. У пункті 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», внутрішній водний транспорт - це «вид транспорту, до якого належать судна, суб'єкти господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення переважно внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об'єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства» [5].

О. Павлиш звертає увагу, що «для стабілізації ринку перевезень та логістики, на думку бізнесу, влада має сфокусуватися на розблокуванні морських комерційних перевезень та відкритті українських портів для усіх видів вантажів, забезпеченні страхування ризиків для інвесторів, а також будівництві і модернізації ... дунайських портів»[6] .

Саме тому, виважене розуміння системи органів управління внутрішнім водним транспортом, визначення особливостей їх повноважень та встановлення правового підґрунтя їх діяльності, які сприяють реалізації завдання Національної транспортної стратегії із урахуванням вимог Закону України « Про внутрішній водний транспорт», і є одним з актуальних завдань сучасного транспортного права.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями правового врегулювання в сфері внутрішнього водного транспорту України займались такі вчені як О.В. Аніщенко, Е.М. Деркач , С.І. Павлюк, Я.О. Самолевський, Н.М. Гурвій, А.В. Городова А.В., Т.Є. Одинець, А.М. Окороков, Р.В. Вернигора, С.В. Романчук, П.С. Цупров, О.С. Кочерєв, О.М.Тимощук, Г.Ю. Кучерук, О.В. Мельник, Ю.Ю. Пайда, О. Павлиш, М.М. Харченко тощо.

Проте, Україна стикається з невирішеною проблемою ефективного вибору транспортного засобу для перевезень. Це призводить до нерівномірного розвитку видів транспорту та зменшення конкурентоспроможності інших.

На підставі аналізу наукової літератури і враховуючи стрімкі зміни в національному законодавстві та гострої потреби у вирішенні викликів сьогодення, враховуючи потужний євроінтеграційний процес, можливо констатувати, що особливостями правового регулювання діяльності внутрішнього водного транспорту в сучасних реаліях присвячено недостатньо уваги, тому дана тематика є актуальною та потребує подальших наукових досліджень.

Метою статті є дослідження окремих складових системи органів управління та регулювання у сфері судноплавства внутрішніми водними шляхами.

Виклад основного матеріалу

Державне регулювання діяльності внутрішнього водного транспорту та судноплавства здійснюється із урахуванням усталеної позиції, що державне управління має три рівня: загально-державне управління, управління на регіональному та місцевому рівнях, ґрунтуючись на основних принципах транспортної політики: «Чутливість до потреб користувачів транспорту - промисловості та громадян; ефективніость та дієвістть систем вантажних та пасажирських перевезень; підвищення безпеки та надійності; сталий розвиток транспорту; стала міська мобільність, економічна та соціальна інтеграція» [4, с. 17]. державний орган регулювання водний транспорт

Державне регулювання діяльності водного транспорту здійснюється з метою державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про судноплавство на суднах, річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, забезпечення безпеки перевезення вантажів, пасажирів та багажу на суднах, дотримання правил користування засобами морського та річкового транспорту, правил безпеки руху на морському та річковому транспорті [7].

Важливою складовою системи органів управління та регулювання у сфері судноплавства внутрішніми водними шляхами є Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) - це центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сферах морського та внутрішнього водного транспорту та судноплавства. Діє Адміністрація судноплавства у межах і спосіб визначений Положенням про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України [8].

Адміністрація судноплавства здійснює власні повноваження безпосередньо і через свої структурні підрозділи, а саме: Дунайське міжрегіональне управління; Чорноморське міжрегіональне управління; Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління; Нижньодніпровське міжрегіональне управління; Черкаське міжрегіональне управління; Верхньодніпровське міжрегіональне управління; Подільсько-Карпатське міжрегіональне управління, враховуючи Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства від 6 березня 2022 р. №212 [8], Переліку міжрегіональних територіальних органів Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, які перейменовуються [9], Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і внутрішньому водному транспорті» [10] та інших правових актів.

Потребує уточнення питання щодо розповсюдження дії Адміністрації судноплавства на певних юридичних осіб. Так, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 р. №212-2022 [11] до сфери управління Адміністрації судноплавства відносяться:

1) Державна установа «Держгідрографія» сприяє навігаційно-гідрографічному забезпеченню судноплавства. Місією Держгідрографії є «виконання міжнародних зобов'язань України з надання гідрографічних і навігаційних послуг для забезпечення безпеки судноплавства у морському регіоні та на внутрішніх водних шляхах України; встановлення засобів навігаційного обладнання (ЗНО), яких потребує інтенсивність руху суден і ступінь небезпеки; забезпечення інформацією про роботу і стан ЗНО, виявлені небезпеки, збір і накопичення гідрографічних даних, публікацій; розповсюдження і підтримка на сучасному рівні усієї навігаційно-гідрографічної інформації для безпечного судноплавства» [12].

2) Державне підприємство «Класифікаційне Товариство «Регістр судноплавства України». Дане підприємство надає послуги щодо класифікації та технічного нагляду за судами; конвенційної сертифікації суден за дорученням Морських адміністрацій; сертифікації систем управління безпекою; сертифікації систем охорони суден; сертифікації на відповідність Конвенції про працю в морському судноплавстві та інші передбачені законодавством.

Наприклад, Регістр є національним класифікаційним товариством, яке здійснює технічний нагляд та класифікацію цивільних морських суден, суден змішаного і внутрішнього плавання, малих суден, водних мотоциклів, морських стаціонарних платформ придатних для життя підводних апаратів суднових водолазних комплексів і пасажирських підводних апаратів [13].

Потрібно враховувати, що з метою забезпечення безпеки судноплавства, Регістр судноплавства України веде роботу відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про введення воєнного стану». На цьому веб-сайті обмежено доступ до інформації з ряду розділів з метою збереження конфіденційності даних про об'єкти технічного нагляду та діяльність підприємств в Україні. Доступ може бути відкритий лише після розгляду звернення щодо відкриття доступу та реєстрації користувача.

* Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків (знаходиться в стані припинення).

Для поліпшення роботи галузі Адміністрацією судноплавства створено Державне підприємство «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (Моррічсервіс) з метою вдосконалення та розвитку морського та річкового транспорту в Україні. Місія Моррічсервіс полягає в забезпеченні високоякісного сервісу та наданні послуг, спрямованих на покращення транспортної інфраструктури. Як дочірнє підприємство Адміністрації Судноплавства, «Моррічсервіс» веде діяльність на основі державної власності, прагнучи до ефективного управління та розвитку судноплавства в країні.

«Протягом 2019 року сервісні центри обслуговування на морському та річковому транспорті відкрито в Одесі, Ізмаїлі, Херсоні та Маріуполі. З 2019-го до весни 2022-го року працювали відділи забезпечення сервісу на морському та річковому транспорті в портах: Бердянськ, Білгород-Дністровський, Ізмаїл, Маріуполь, Миколаїв, Одеса, Ольвія, Південний, Рені, Скадовськ, Усть-Дунайськ, Херсон, Чорноморськ» [14].

Внаслідок вторгнення російських військ та тимчасової окупації Маріуполя та Херсону, сервісні центри в цих містах були зруйновані та пограбовані. Протягом 2022 року, незважаючи на складні обставини, обслуговування українських моряків забезпечувалося в Одеському та Ізмаїльському сервісних центрах. У лютому 2023 року відновлено роботу сервісного центру у Києві, що стало важливим кроком у підтримці та розвитку морського та внутрішнього водного транспорту в нових умовах.

Ю.Ю. Пайда звертає увагу, шо «нині об'єктивно набуває украй важливого значення і потребує невідкладного теоретичного опрацювання із наданням пропозицій стосовно розробки відповідного правового забезпечення й відпрацювання вивіреного й відпрацьованого до дрібних деталей організаційного порядку, особливо в справі відновлення дії адміністративної юрисдикції України в Азово-Чорноморському регіоні» [15, с. 226].

Основні напрямки трансформації діяльності Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрації судноплавства) визначаються пріоритетами транспортного сектору до 2030 року, а саме:

1) Ефективність державного розвитку управління транспортним сектором. Ефективне управління та забезпечення прозорості у транспортному секторі визначають нову еру боротьби з корупцією завдяки використанню сучасних інструментів управління у поєднанні із діджиталізацією процесів управління та надання послуг. Дерегуляція та лібералізація відкриють двері для приватних операторів, що сприятиме впровадження інновацій. Однак, ключовим кроком є удосконалення корпоративного управління державними підприємствами, забезпечуючи їхню ефективність та відкритість перед суспільством. «Посилення ролі Міністерства інфраструктури щодо розробки політики та неупередженості державних установ, що здійснюють регулювання транспортним сектором (в межах адміністративної реформи)» [4, с. 35].

2) Надання якісних та ефективних послуг перевезень можливо досягнути завдяки забезпеченню надання високоякісних та ефективних послуг у сфері перевезень шляхом впровадженням інтегрованих транспортних систем, спрямованих на задоволення потреб користувачів через економічні переваги використання наявних ресурсів. Для вирішенні цього питання застосовуються передові технології, які націлені на підвищення ефективності перевезень, враховуючи пріоритетність адекватного утримання існуючих засобів над новими інвестиціями із урахуванням сучасних стандартів енергоефективності та заходів для захисту довкілля, ґрунтуючись на пріоритизація завдань (процес надання кожній задачі із загального пулу робіт окремого статусу, який залежить від складності роботи та її терміновості).

«Пріоритизація належного утримання основних засобів над новими інвестиціями. Підвищення енергоефективності та впровадження політики захисту довкілля. Усунення існуючих бар'єрів у сфері логістики та мультимодального транспорту в межах національних коридорів, інтеграція до УЄМ-T та покращення умов транзиту» [4, с. 36].

3) Забезпечення сталого фінансування транспорту. «Належне адміністрування державних коштів має забезпечити ефективність витрат і прозорість застосування правил проведення державних закупівель. Створення відкритої комунікації та оприлюднення інформації щодо бюджетного планування та фактичних витрат» [4, с. 37].

4) Підвищення рівня безпеки та надійності перевезень [4, с. 39 ].

5) Покращення регіональної інтеграції України. «Надання прийнятних, надійних послуг перевезень, що сприяють покращенню транспортного сполучення між регіонами України, підтримують розвиток регіональних кластерів та підвищують мобільність робочої сили» [4, с.39].

Однак, виходячи з того, що на даний час під впливом євроінтеграційних процесів система державного регулювання у сфері судноплавства потребує вдосконалення з метою ефективного державного врегулювання питань діяльності внутрішнього водного транспорту.

Висновки

Таким чином, узагальнюючи питання системи органів, які регулюють судноплавство внутрішніми водними шляхами України, можна зробити висновок, що глибоке розуміння структури та функцій цієї системи управління внутрішнім водним транспортом виступає важливим кроком у впровадженні Національної транспортної стратегії. Аналіз повноважень органів у сфері державного регулювання, відповідно до вимог Закону України «Про внутрішній водний транспорт», стає ключовим компонентом цього завдання. Зазначається, що Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) відіграє важливу роль у цій системі, здійснюючи свої повноваження як безпосередньо, так і через свої структурні підрозділи: Дунайське міжрегіональне управління; Чорноморське міжрегіональне управління; Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління; Нижньодніпровське міжрегіональне управління; Черкаське міжрегіональне управління; Верхньодніпровське міжрегіональне управління; Подільсько-Карпатське міжрегіональне управління. Наголошується, що діяльність Адміністрації судноплавства поширюється на такі ключові складові, як Державна установа «Держгідрографія», Державне підприємство "Класифікаційне Товариство «Регістр судноплавства України», та Державне підприємство «Сервісний центр морського та річкового транспорту» (Моррічсервіс).

Література

1. Сліпенко А.К., Манаєнко І.М.. Розвиток річкового транспорту України в умовах світових тенденцій енергоефективності. Актуальні проблеми економіки та управління, 2019. №13.

2. Клейденко В. Переваги та недоліки нового законодавства про водний транспорт.

3. Національна транспортна стратегія України до 2030 року.

4. Оновлена транспортна стратегія України напрямки.

5. Про судноплавство на внутрішніх водних шляхах України: Закон України від 03.12.2020 №1054-IX.

6. Павлиш О. Зростання витрат, брак кадрів і блокування судноплавства: транспортний бізнес розповів про найбільші виклики цьогоріч.

7. Про внесення змін до Інструкції про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх водних шляхах України: Наказ Міністерства інфраструктури України від 22. 12. 2015 №549.

8. Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №212.

9. Перелік міжрегіональних територіальних органів Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, які перейменовуються: Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №212.

10. Про вдосконалення технічного, класифікаційного і судноплавного нагляду на морському і внутрішньому водному транспорті: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №212.

11. Деякі питання оптимізації функціонування центральних органів виконавчої влади у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства: розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 р. 212-2022-п.

12. Офіційний сайт Державної установи «Держгідрографія» Державної служби морського та річкового транспорту.

13. Регістр судноплавства України.

14. Про Моррічсервіс.

15. Пайда Ю.Ю. Правове врегулювання у сфері внутрішнього водного судноплавства України. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право», 2021. Вип. 63. С. 219-228.

References

1. Slipenko, A.K. & Manaienko, I.M. (2019). Rozvytok richkovoho transportu Ukrainy v umovakh svitovykh tendentsii enerhoefektyvnosti [Development of river transport of Ukraine in conditions of global energy efficiency trends]. Aktualni problemy ekonomiky ta upravlinnia, №13.

2. Kleidenko, V. (2021). Perevahy ta nedoliky novoho zakonodavstva pro vodnyi transport. [Advantages and disadvantages of the new legislation on water transport].

3. Natsionalna transportna stratehiia Ukrainy do 2030 roku. [National transport strategy of Ukraine until 2030].

4. Onovlena transportna stratehiia Ukrainy napriamky. (2021). [Updated transport strategy of Ukraine directions]

5. Zakon Ukrainy Pro sudnoplavstvo na vnutrishnikh vodnykh shliakhakh Ukrainy [Law of Ukraine On Navigation on the Inland Waterways of Ukraine]. (03 hrudnia 2020 ).

6. Pavlysh, O. (2023). Zrostannia vytrat, brak kadriv i blokuvannia sudnoplavstva: transportnyi biznes rozpoviv pro naibilshi vyklyky tsohorich [Rising costs, staff shortages and shipping blockages: the transport business has revealed its biggest challenges this year]

7. Nakaz Ministerstva infrastruktury Ukrainy Pro vnesennia zmin do Instruktsii pro ohliad suden, yaki zdiisniuiut plavannia (ekspluatuiutsia) na vnutrishnikh vodnykh shliakhakh Ukrainy №549. (2015). [On Amendments to the Instructions on Inspection of Vessels Navigating (Operated) on Inland Waterways].

8. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy Polozhennia pro Derzhavnu sluzhbu morskoho i vnutrishnoho vodnoho transportu ta sudnoplavstva Ukrainy №212. (2022). [Regulations on the State Service of Sea and Inland Water Transport and Shipping of Ukraine]

9. Dodatok do Postanovy Kabinetu Ministriv Ukrainy №212. Perelik mizhrehionalnykh terytorialnykh orhaniv Derzhavnoi sluzhby morskoho i vnutrishnoho vodnoho transportu ta sudnoplavstva, yaki pereimenovuiutsia. (2022). [List of interregional territorial bodies of the State Service of Sea and Inland Water Transport and Shipping, which are being renamed].

10. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy №212. Pro vdoskonalennia tekhnichnoho, klasyfikatsiinoho i sudnoplavnoho nahliadu na morskomu i vnutrishnomu vodnomu transporti. (2022).[On the improvement of technical, classification and shipping supervision on sea and inland water transport].

11. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy №212-2022-p. Deiaki pytannia optymizatsii funktsionuvannia tsentralnykh orhaniv vykonavchoi vlady u sferakh morskoho i vnutrishnoho vodnoho transportu ta sudnoplavstva. (2022). [Some issues of optimizing the functioning of central executive bodies in the spheres of sea and inland water transport and shipping].

12. Ofitsiinyi sait Derzhavnoi ustanovy «Derzhhidrohrafiia» Derzhavnoi sluzhby morskoho ta richkovoho transportu. [Official website of the State Institution "State Hydrography" of the State Service of Sea and River Transport].

13. Rehistr sudnoplavstva Ukrainy [Shipping Register of Ukraine].

14. Pro Morrichservis [About Morrichservice].

15. Paida, Yu.Iu. (2021). Pravove vrehuliuvannia u sferi vnutrishnoho vodnoho sudnoplavstva Ukrainy. [Legal settlement in the field of inland water navigation of Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho univer sytetu.Seriia «Pravo». Vyp. 63. S. 219-228.

Размещено на Allbest.Ru