Інформаційні методики кібербезпеки як складової інформаційної безпеки під час війни в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформаційні методики кібербезпеки як складової інформаційної безпеки під час війни в Україні

Подільник Ольга Миколаївна кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри правового забезпечення безпеки бізнесу факультету міжнародної торгівлі та права, Державний торговельно-економічний університет

Дунаева Тетяна Євгенівна кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального процесу та судоустрою, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України

Анотація

У статті досліджено інформаційні методики кібербезпеки як складової частини інформаційної безпеки під час війни в Україні. Відмічено зростання масштабів та кількості загроз в інформаційному просторі під час війни в Україні, про що свідчить підвищення рівня кіберзлочинності. Обґрунтовано, що особливого значення набуває завдання розробки інформаційних методик дослідження злочинності для своєчасного виявлення та аналізу кіберзагроз, розвиток співробітництва та міждержавної взаємодії у сфері інформаційної безпеки. Проаналізовано міжнародні та національні нормативно-правові акти з питань кібербезпеки та інформаційної безпеки. Акцентовано, що під час використання інформаційних методик з'являються нові виклики щодо запобігання злочинам. Підкреслено, що заходи з кібербезпеки повинні включати сучасні наукові досягнення у галузі інформаційних технологій та їх використання у ресурсах користувачів, спрямованих на запобігання кіберзагроз. Наголошено на необхідності вдосконалення існуючих та розробленні нових дієвих заходів запобігання кримінальним правопорушенням, вчиненим у кіберпросторі та у сфері інформаційних технологій, створення та впровадження ефективних заходів щодо захисту життя і здоров'я громадян, персональних даних, інформації та національних інтересів держави.

Зазначено, що у сфері правового регулювання слід спрямувати зусилля на подальшу імплементацію норм Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність, удосконалити правові норми, що встановлюють відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені у кіберпросторі, статистичний облік таких злочинів, створювати і розвивати правове регулювання інформаційно-комунікаційної сфери та застосування систем штучного інтелекту, впроваджувати ефективні гарантії захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, життя і здоров'я громадян, персональних даних, цифрового комунікаційного середовища, національних інтересів в усіх царинах діяльності людини, суспільства та держави. Констатовано, що запобігання кримінальним правопорушенням у кіберпросторі неможливе без застосування високих технологій та відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення, що потребує розвитку наукових досліджень та належної підготовки кадрового потенціалу. Консолідація зусиль, обмін інформацією, співпраця суб'єктів запобігання кіберзлочинам та вчених - фахівців з кіберкримінології дозволить запровадити найоптимальніші шляхи належного функціонування та захисту інформаційного середовища в Україні.

Ключові слова: інформаційна безпека, інформаційні технології дослідження злочинності, кримінологічна інформація, кіберкримінологія, кібербезпека, кіберзлочини, статистичний облік, тенденції злочинності, запобігання злочинності.

Podilchak Olha Mykolaivna PhD in Law, associate professor, associate professor of the Department of Legal Support of Business Security, Faculty of International Trade and Law, State University of Trade and Economics

Dunaieva Tetiana Yevgenivna PhD in Law, researcher at the Department of Criminal Procedure and Judiciary Research, Academician Stashis Scientific Research Institute for the Study of Crime Problems National Academy of Law Sciences of Ukraine

Cybersecurity information methods as a component of information security during the war in Ukraine

Abstract

The article examines information cybersecurity techniques as an integral part of information security during the war in Ukraine. The author notes an increase in the scale and number of threats in the information space during the war in Ukraine, as evidenced by the growing level of cybercrime. It is substantiated that the task of developing information methods of crime research for the timely detection and analysis of cyber threats, development of cooperation and interstate interaction in the field of information security is of particular importance. The article analyzes international and national legal acts on cybersecurity and information security. It is marked that the use of information techniques gives rise to new challenges in crime prevention. It is emphasized that cybersecurity measures should include modern scientific achievements in the field of information technology and their use in user resources aimed at preventing cyber threats. The author underlines the need to improve existing and develop new effective measures to prevent criminal offenses committed in cyberspace and in the field of information technology, and to create and implement effective measures to protect the life and health of citizens, personal data, information and national interests of the State.

It is noted that in the field of legal regulation, efforts should be directed at further implementation of the provisions of the Council of Europe Convention on Cybercrime, improvement of the legal provisions establishing liability for criminal offenses committed in cyberspace, statistical accounting of such crimes, development and creation of legal regulation of the information and communication sphere and the use of artificial intelligence systems, implementation of effective guarantees for the protection of constitutional rights and freedoms of man and citizen, life and health of citizens, personal data, information and national interests of the State. It is stated that prevention of criminal offenses in cyberspace is impossible without the use of high technologies and appropriate information and analytical support, which requires the development of scientific research and proper training of human resources. Consolidation of efforts, exchange of information, and cooperation of cybercrime prevention actors and scientists - cybercrime specialists will allow introducing the most optimal ways of proper functioning and protection of the information environment in Ukraine.

Keywords: information security, information technologies for crime research, criminological information; cyber criminology, cyber security, cyber crimes, statistical accounting, crime trends, crime prevention.

Вступ

Постановка проблеми. Згідно ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Глобалізація тіньової економіки, корупція, організована злочинність, торгівля зброєю, торгівля людьми, війни, інформаційні війни, поглиблюються і поширюються завдяки використанню інформаційних технологій, суттєво впливаючи на економіку, політику, територіальну цілісність держав, соціально-культурну та духовну сфери суспільства. Стрімко розвиваються Інтернет речей, великі дані, хмарні технології, штучний інтелект, інші інформаційно-комунікаційні технології тощо. Кількість користувачів і обсяг кіберпростору швидко збільшується. Так, всесвітня мережа Інтернет була винайдена у 1989 році, перший веб-сайт створено 1991 р., і лише через три десятиліття у світі налічується вже майже 2 мільярди сайтів. За прогнозами фахівців, до 2022 року число користувачів Інтернету збільшиться до 6 мільярдів (75 відсотків загальної чисельності населення Землі), а до 2030 року складе більше 7,5 мільярда користувачів, або 90 відсотків прогнозованого світового населення у віці 6 років та старше [1], а відтак збільшиться і простір для кіберзлочинів.

Під час розвитку і використання інформаційних технологій з'являються нові виклики і загрози щодо забезпечення міжнародної стабільності й безпеки. Злочини у кіберпросторі щороку завдають збитків на десятки мільярдів доларів США як державам, так і приватним компаніям [2, 3]. Особливо зростають масштаб та кількість загроз інформаційному простору в Україні під час війни, про що свідчить різке підвищення рівня кіберзлочинності. Щодо статистичних даних про тенденції кібератак, зафіксованих в Україні, зазначимо, що кількість нападів під час збройної агресії рф збільшилась у понад три рази: у 2020 р. було зафіксовано майже 800 кібератак, у 2021 р. - 1400, а у 2022 р. число кібернападів зросло більше, ніж втричі. Наразі країна - агресор завдає в середньому понад 10 кібератак на добу, здебільшого по об'єктах критичної інфраструктури, зокрема енергетичному комплексу, логістиці, зв'язку, військовим об'єктам, а також в його зоні уваги реєстри і бази даних органів влади [4]. Отже своєчасним і необхідним є дослідження та аналіз кібербезпеки як складової забезпечення інформаційної безпеки, шляхів посилення взаємодії у сфері інформаційної безпеки, на функціонування механізмів протидії інформаційним загрозам з урахуванням сьогодення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання інформаційно- аналітичного забезпечення, інформаційних технологій та безпеки досліджували вітчизняні та зарубіжні науковці, а саме: Ч. Вілан, А. П. Гаврилішин, І. М. Даньшин, Б. Дюпон, С. О. Загороднюк, О. Г. Кальман, В. П. Козирєва, Ю. П. Лісовська, С. Л. Лахтадир, В. Ф. Оболенцев, В. М. Слатвінська, І. О. Харитоненко, К. В. Юртаєва та ін.

Сучасні дослідники кіберзлочинності Бенуа Дюпон (Benoit Dupont) та Чад Вілан (Chad Whelan) (2021) зазначають, що «кіберзлочинність» - це загальне поняття, яке використовується кримінологами для позначення традиційних злочинів, які постають завдяки використанню мережевих технологій («cyber-enabled crimes»), і нових форм злочинності, які не існували б без мережевих технологій («i.e. cyber-dependent crimes») [5]. Вчені слушно наголошують на необхідності запровадження «кіберкримінології» виходячи з наступних обставин. Поняття «кібербезпеки» є дуже широким поняттям і різноманітною сферою застосування. Для ІТ-фахівців термін «кібербезпека» зазвичай стосується політики, процесів і практик, спрямованих на захист даних, мереж і систем від несанкціонованого доступу. Кібербезпека використовується в субнаціональному, національному та транснаціональному контекстах для виявлення різноманітних загроз. Дедалі частіше кіберзлочини загрожують кібербезпеці, що пояснює, чому органи національної безпеки поступово залучаються до діяльності з контролю та запобігання кіберзлочинам. Б. Дюпон та В. Чад слушно стверджують, що галузі кіберкримінології та кібербезпеки, які на даний момент відокремлені, потребують більшого залучення та взаємозбагачення. Автори статті спираються на концепції «високої» (розвідувальні служби) та «низької» (державна поліція) поліцейської діяльності [6], щоб припустити, що було б корисно розглядати «злочинність» і «безпеку» в одному континуумі. Цей континуум поєднує кіберзлочинність з одного боку та кібербезпеку з іншого, причому злочинність є сферою «низького» поліцейського контролю, тоді як безпека, як концептуалізовано в контексті конкретних проектів кібербезпеки, підпадає під відповідальність «високих» поліцейських установ (розвідувальних служб, спеціально уповноважених органів і установ забезпечення державної безпеки). Такий уніфікуючий підхід допомагає досліджувати зв'язок між кіберзлочинністю та кібербезпекою та закликати до більш плідних альянсів між дослідниками кіберзлочинності та кібербезпеки. Розпорошений характер можливостей і обов'язків у сфері контролю та запобігання кіберзлочинності відображається в обмеженій взаємодії кібербезпеки з кримінологічними знаннями» [5]. Консолідація зусиль та накопичення знань у царині протидії кібезлочинам є необхідною умовою забезпечення кібербезпеки.

Метою статті є дослідження правових заходів забезпечення інформаційних методик кібербезпеки як складової інформаційної безпеки під час війни в Україні.

Виклад основного матеріалу

У теперішній час в Україні відбуваються зміни, що призводять до перетворень у державно-політичній, соціально-економічній та правовій сферах, вимагаючи стійкості, стабільної роботи та захищеності у тому числі у сфері інформаційної безпеки. Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 05.10.2017 № 2163-VIII [7] визначає кібербезпеку як захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави під час використання кіберпростору, за якої забезпечуються сталий розвиток інформаційного суспільства та цифрового комунікативного середовища, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національній безпеці України у кіберпросторі.

Забезпечення кібербезпеки в Україні здійснюється як на державному так і приватному рівнях, діють центри (підрозділи) забезпечення кібербезпеки або кіберзахисту в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, Службі безпеки України, Національному банку України, Міністерстві інфрастуктури України, Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, діє урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA. Відповідно до Стратегії кібербезпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 447/2021 [8], подальшого опрацювання потребують питання оперативного обміну інформацією про кіберзагрози, ефективної системи підготовки кадрів та дієвої моделі державно-приватного партнерства.

Зважаючи на те, що майже всі інформаційні мережі пов'язані з кіберпростором, необхідна консолідація зусиль науковців-кримінологів, правоохоронців та IT-фахівців для подолання сучасних кіберзагроз. Як зазначає С. Банах, «виклики сучасного інформаційного забезпечення мають вирішуватися шляхом запровадження єдиної політики інформаційного забезпечення,... удосконалення організаційного та кадрового забезпечення інформаційних підрозділів, інтеграції та систематизації інформаційних обліків на всіх рівнях ОВС, налагодження інформаційних мереж, створення умов для ефективного функціонування інформаційних обліків, їх цілісності, надійності, релевантності та безпеки» [9, с. 111].

Запобігання кіберзлочинам ускладнюється транскордонністю і величезними обсягами кіберпростору. Як вважають вчені, складовими кіберпростору є: частина інформаційного простору, яка безпосередньо пов'язана з кіберпростором, комунікаційний простір, віртуальний комп'ютерно-мережний простір та соціотехнічний простір. На думку американських дослідників, кіберпростір представлений у поєднанні соціальних мереж та інформаційно-телекомунікаційних систем [10; 11, с. 52].

Слід погодитись з С. Л. Лахтадир, що транскордонний характер кіберпростору, його залежність від складних інформаційних технологій, активне використання електронних майданчиків і сервісів кіберпростору, які охоплюють майже всі сфери суспільного життя, визначають нові можливості, але при цьому й розвивають нові загрози правам, інтересам і життєдіяльності особистості, організації, діяльності державних органів; проведення кібератак проти інформаційних ресурсів з боку кіберзлочинців і кібертерористів; використання кіберзброї в рамках спеціальних операцій і кібервійн, зокрема тих, що супроводжують традиційні бойові дії [12, с. 236].

Питання формування системи забезпечення кібернетичної та інформаційної безпеки України під час війни є надзвичайно актуальним, адже інформаційні технології потенційно можуть бути використані як з метою забезпечення міжнародної стабільності й безпеки, так і з метою протилежною, спрямованою на примноження нових викликів. Масштаб загроз інформаційному простору не обмежується кордонами однієї держави, оскільки сучасні глобальні комп'ютерні мережі охоплюють переважну більшість країн світу, що додатково сприяє різкому підвищенню кримінального комп'ютерного професіоналізму та високої мобільності злочинців. Тому слід погодитися, що своєчасним є дослідження та аналіз системи швидкозмінних високотехнологічних кібернетичних загроз, тактики взаємодії у сфері інформаційної безпеки, яка впливає на формування сталого розвитку суспільства, на функціонування механізмів протидії інформаційним загрозам з урахуванням сучасних реалій [13, с. 401].

Протидія збройній агресії вимагає введення певних обмежень в інформаційній сфері. Разом з тим, повинні бути збережені і забезпечені права і свободи людини у галузі інформації. Як зазначає Ю. П. Лісовська, кібербезпека досягається шляхом балансу між інформаційними правами і свободами різноманітних суб'єктів права і захистом національного інформаційного суверенітету. Питання кібербезпеки, та й національної безпеки взагалі, є, насамперед, питанням балансу між правами й інтересами людини і компетенцією та інтересами державної влади, балансу, який може бути встановлений лише за допомогою правових норм. Дуже важливим аспектом визначення принципів формування та забезпечення функціонування системи кібербезпеки є врахування міжнародних правових норм. Головна мета забезпечення кібербезпеки повинна визначатися на основі широкого розуміння цього поняття як важливої складової національної безпеки і системоутворюючого фактору всіх сфер життєдіяльності людини, суспільства, держави, політичної, економічної, соціокультурної, науковотехнологічній, оборонної, екологічної, власне інформаційної складових національної безпеки [14, с. 152]. Оскільки забезпечення кібербезпеки через глобальні інформаційні процеси може здійснюватися за межами юрисдикції однієї держави, то участь у вирішенні цих проблем беруть також й інші країни світу, зокрема спільноти різних регіонів [15, с. 252]. Беззаперечно погоджуємося, що кібербезпека має ґрунтуватися на проголошених у Конституції України принципах верховенства права; забезпечення балансу прав та інтересів людини, громадянина, держави; взаємодії державних органів та громадськості [16, с. 153].

Кіберзлочинність має свої відмітні риси, які мають бути враховані при розробці заходів з кібербезпеки. Зокрема, К. В. Юртаєва розглянула такі об'єктивні фактори, пов'язані зі специфікою кіберправопорушень як: транскордонний характер комп'ютерних правопорушень; неузгодженість юрисдикційних актів протидії кіберправопорушенням (позитивні і негативні конфлікти кримінальних юрисдикцій); постійне вдосконалення злочинних засобів та методів вчинення кіберправопорушень; орієнтація кримінального і кримінального процесуального законодавства на традиційні моделі вчинення та поширення правопорушень; складність та суперечливість процесу кваліфікації правопорушень; недоліки кримінального процесуального законодавства щодо отримання, фіксації та дослідження електронних правопорушень [17, с. 221].

Слід погодитись з Р.В. Бараненко, що кіберзлочинність та комп'ютерний тероризм є одними із загроз національній безпеці України в інформаційній сфері, а заходи з кібербезпеки повинні включати досягнення та підтримку функцій безпеки в ресурсах установи чи користувачів, спрямованих на запобігання відповідних кіберзагроз [18, с. 85].

Кіберзлочинам притаманна певна латентність. Конструкція кримінально - правових норм та статистична звітність в Україні не передбачають, наприклад, окремого обліку «кібершахрайства» та деяких інших видів кіберзлочинів, передбачених Конвенцією про кіберзлочинність Ради Європи. Відтак складніше розробляти відповідні заходи запобігання цим злочинам. Як наголошував О.Г. Кальман, необхідно мати в своєму розпорядженні досить повну інформацію, що відображала б реальний стан злочинності в країні та фактори, які призводять до її виникнення. Але отримання такої інформації та її аналіз пов'язані з певними проблемами. Зокрема, проблемою є розосередженість обліку злочинів за окремими відомствами. Наявна система збирання показників кримінально-правової статистики про злочинність через відомчий підхід до неї не сприяє формуванню об'єктивної і достовірної картини про стан злочинності в країні та про результати роботи правоохоронної системи. Ситуація, що склалася, негативно впливає і на використання статистичних даних для визначення тенденцій, стратегії і тактики протидії злочинності та іншим правопорушенням [19, с. 49; 20, с. 94].

Для подолання проблем латентизації кіберзагроз та кіберзлочинів може бути використаний метод контент-аналізу. Контент-аналіз інформаційних ресурсів є одним із поширених технічних прийомів, який застосовується з метою отримання кримінологічної інформації. З його допомогою також налагоджується взаємозв'язок між правоохоронними органами і громадськістю тощо [21, с. 58]. О. І. Бугера обґрунтовано зазначав, що для підвищення інформатизаційного рівня запобігання злочинності доцільним є використання мережі Інтернет для: проведення контент-аналізу інформаційних ресурсів з метою отримання кримінологічної інформації; підвищення рівня забезпечення оперативно-розшукової діяльності; налагодження взаємозв'язку між правоохоронними органами і громадськістю та ін. [20, с.97]. Необхідність та корисність використання цифрових технології з метою кримінологічного профайлінгу неодноразово зазначалася вітчизняними науковцями [22, с. 156].

Практика розбудови кібербезпеки має засновуватися на належному методологічному підґрунті. Важливою є розробка інформаційних методик дослідження злочинності, які мають забезпечити користувачів належною інформацією про стан кіберзагроз, зменшити їх латентність. Під інформаційними методиками дослідження злочинності ми розуміємо поєднання різних засобів виявлення, відображення та аналізу даних про це явище.

Забезпеченню кібербезпеки сприятиме міжнародне співробітництво, адже світова спільнота приділяє належну увагу запобіганню злочинам у сфері інформаційно-телекомунікаційних технології вже понад три десятиріччя. Зокрема Європейський центр протидії кіберзлочинності (далі - ЕЦК), був створений Європолом для посилення реагування правоохоронних органів на кіберзлочинність в ЄС і, таким чином, для захисту європейських громадян, підприємств і урядів від онлайн-злочинців. З моменту заснування у 2013 р. центр зробив значний внесок у боротьбу з кіберзлочинністю та брав участь у багатьох резонансних операціях і сотнях розгортань операційної підтримки. На рівні операцій ЕЦК зосереджується на таких типах кіберзлочинів: кіберзалежна злочинність (cyber-dependent crime), сексуальна експлуатація дітей та шахрайство з оплатою. Діяльність ЕЦК також поширюється на боротьбу зі злочинністю в Dark Web і на альтернативних платформах [23].

Наразі ведеться робота з розробки нового міжнародного акту, який врахує небезпеку використання штучного інтелекту та непересічний впив інформації на формування суспільної думки та рішень урядів по всьому світу У рамках своєї цифрової стратегії ЄС хоче регулювати штучний інтелект (далі - ШІ), щоб забезпечити кращі умови для розробки та використання цієї інноваційної технології. ШІ може створити багато переваг, наприклад покращити охорону здоров'я; безпечніший і чистіший транспорт; більш ефективне виробництво; дешевша та більш стійка енергія тощо.

У квітні 2021 року Європейська комісія запропонувала першу нормативно-правову базу ЄС щодо ШІ. У ньому сказано, що системи ШІ, які можна використовувати в різних програмах, аналізуються та класифікуються відповідно до ризику, який вони становлять для користувачів. Різні рівні ризику означатимуть більш чи менш детальне правове регулювання. Пріоритетом ЄС є намагання переконатися, що системи ШІ, які використовуються в ЄС, є безпечними, прозорими, доступними для відстеження, недискримінаційними та екологічно чистими. Системи штучного інтелекту повинні контролюватися людьми, а не автоматизацією, щоб запобігти шкідливим результатам. Парламент ЄС хоче встановити технологічно нейтральне, єдине визначення штучного інтелекту, яке можна було б застосовувати до майбутніх систем ШІ. Нові правила встановлюють зобов'язання для провайдерів і користувачів залежно від рівня ризику від штучного інтелекту. Системи штучного інтелекту з неприйнятним ризиком - це системи, які вважаються загрозою для людей і будуть заборонені. Вони включають: когнітивне поведінкове маніпулювання людьми або окремими вразливими групами (наприклад, голосові іграшки, які заохочують небезпечну поведінку дітей); соціальну оцінку - класифікацію людей на основі поведінки, соціально-економічного статусу чи особистих характеристик; системи біометричної ідентифікації в реальному часі та віддалені, наприклад розпізнавання обличчя. Можуть бути дозволені деякі винятки: наприклад, «поштові» дистанційні системи біометричної ідентифікації, де ідентифікація відбувається після значної затримки, також буде дозволено застосування систем ШІ для переслідування серйозних злочинів, але лише після ухвалення судом відповідного дозволу [24].

В Україні у 2022 р. введено в дію План реалізації Стратегії кібербезпеки України [25], який передбачає розробку системи індикаторів кібербезпеки, дієву кібероборону, у тому числі створення підрозділів із повноваженнями ведення збройного протиборства в кіберпросторі, ефективну протидію розвідувально-підривній діяльності у кіберпросторі та кібертероризму, посилення технологічного і кадрового потенціалу правоохоронних органів для превенції та розслідування кіберзлочинів, забезпечення безпеки цифрових послуг та інші важливі напрями.

Висновки

інформаційний кібербезпека війна

Під час війни особливої актуальності набуває ефективна протидія кіберзлочинам та кримінально-правова охорона інформаційної безпеки. Запобігання кримінальним правопорушенням у кіберпросторі неможливе без застосування високих технологій та відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення, що потребує розвитку наукових досліджень та належної підготовки кадрового потенціалу. Консолідація зусиль, обмін інформацією, співпраця суб'єктів запобігання кіберзлочинам та вчених - фахівців з кіберкримінології дозволить запровадити найоптимальніші шляхи належного функціонування та захисту інформаційного середовища в Україні, застосовувати найкращі інформаційні методики аналізу кіберзагрз. В умовах цифровізації життя доцільно удосконалити існуючі та розробити нові дієві заходи запобігання кіберзлочинам, зокрема спрямувати зусилля у сфері правового регулювання на подальшу імплементацію норм Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність, удосконалити правові норми, що встановлюють відповідальність за кримінальні правопорушення, вчинені у кіберпросторі та у сфері інформаційних технологій, статистичний облік таких злочинів, розвивати і створювати правове регулювання інформаційно-комунікаційної сфери та застосування систем штучного інтелекту, створити та впровадити ефективні гарантії захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, цифрового комунікаційного середовища, національних інтересів в усіх сферах людини, суспільства та держави.

Література

1. Official Annual Cybercrime Report 2019 URL: https://www. herjavecgroup.com/ wp- content/uploads/2018/12/CV-HG-2019-Official-AnnualCybercrime Report.pdf.

2. Кривенко К. Кіберзлочинність: актуальна судова практика. Лігазакон. 22.02.2022. URL: https://biz.ligazakon.net/analitycs/209283_kberzlochinnst-aktualna-sudova-praktika.

3. Official Cybercrime Report 2022 URL: https://s3.ca-central-1.amazonaws.com/ esentire-dot-com-assets/assets/resourcefiles/2022-Official-Cybercrime-Report.pdf

4. Зарембо Т. Щодоби Росія завдає Україні понад 10 кібератак - СБУ. РБК-Україна. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/ shchodobi-rosiya-zavdae-ukrayini-ponad-10-1672081715. html.

5. Dupont, B., & Whelan, C. (2021). Enhancing relationships between criminology and cybersecurity. Journal of Criminology, 54(1), 76-92. https://doi.org/10.1177/00048658211003925

6. Brodeur, Jean-Paul, The Policing Web (2010; online edn, Oxford Academic, 1 Jan. 2011), https://doi.org/10.1093/acprofoso/9780199740598.001.0001, accessed 20 Oct. 2023. URL: https://academic.oup.com/book/9165?login=false

7. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text

8. Стратегії кібербезпеки України, затверджено Указом Президента України від 26 серпня 2021 року № 447/2021 URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/447/2021#n7

9. Банах С. Поняття інформаційної діяльності правоохоронних органів. Актуальні проблеми правознавства. 2019. Вип. 3. С. 107-112. URL: http://dspace.tneu.edu.ua/handle/ 316497/36308.

10. Isaac R. Porche III, Christopher Paul, Michael York at el. Information Warfare Boundaries for an Army in a Wireless World. RAND. 142 p. URL: https://www.rand.org/content/ dam/rand/pubs/monographs/MG1100/MG1113/RAND_MG1113.pdf.

11. Даник Ю.Г., Воробієнко П.П., Чернега В.М.. Основи кібербезпеки та кібероборони: підручник [Видання друге, перероб. та доп.]. Одеса.: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2019. 320 с.

12. Лахтадир С.Л. Кібербезпека як елемент інформаційної безпеки держави. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. № 4. С. 236-239. URL: http://www.lsej.org.ua/4_2021/58.pdf.

13. Харитоненко І.О. Феномен кіберзлочинності в сучасній кримінологічній теорії. Часопис Київського університету права. 2020. № 4. С. 401-404.

14. Лісовська Ю.П. Кібербезпека: ризики та заходи: навч. посібник. Київ: Видавничий дім «Кондор», 2019. 272 с.

15. Дунаева Т.Є. Кібербезпека як чинник запобігання інформаційній безпеці в Україні та країнах світу. Кримінально-правова охорона інформаційної безпеки: матеріали УІ міжнар. наук.-практ. конференції, м. Харків, 12 трав. 2022 р. / [редкол.: Л. М. Демидова (голов. ред.) та ін.]; НДІ вивч. проблем злочинності ім. акад. В. В. Сташиса НАПрН України; Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого; Громад. організація «Всеукраїнська асоціація кримінального права». Харків: Право, 2022. С. 251-253.

16. Козирева В. П., Гаврилішин А. П. Кіберправопорушення як загроза економічній безпеці. Юридичний вісник. 2020. Вип. 1 (54). С. 148-155. URL: http://law.nau.edu.ua/images/ Nauka/Naukovij_jurnal/2020/1-54/23.pdf.

17. Юртаева К.В. Проблеми криміналізації незаконного використання комп'ютерних паролів, кодів доступу або подібних даних, які надають доступ до комп'ютерних систем чи їх частин. Форум права. 2017. № 3. С. 221-227. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index

18. Бараненко Р.В. Кіберзлочин, комп'ютерний злочин чи кіберправопорушення? Аналіз особливостей застосування термінології. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2021. Вип. 1 (49). С. 85-90. URL: http://www.socio-journal.kpi.kiev.ua/ archive/2021/1/15.pdf.

19. Кальман О. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення протидії злочинності в Україні. Вісник Національної академії прокуратури України. 2009. № 1. С. 49-54.

20. Бугера О. І. До питання інформаційного забезпечення запобігання злочинності: кримінологічний аспект. Науковий вісник Ужгородського Національного університету: серія: Право / гол.ред. Ю.М. Бисага. Ужгород: Видавничий дім "Гельветика", 2018. Т. 2. Вип. 49. С. 94-97.

21. Загороднюк С. О., Слатвінська В. М. Застосування інформаційних технологій у кримінологічній діяльності. Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи: матер. міжнар. наук.-прак. конф., (4-5 лютого 2022 р.) Дніпро: ГО «Правовий світ», 2022. С. 58-60.

22. Подільчак О. М. Кримінологічний профайлінг - реалізація вчення про особу злочинця / Всеукраїнський науковий журнал «Право і суспільство» 2017, 4-2, С. 148-151 URL: http://pravoisuspilstvo.org.ua/archive/2017/4_2017/part_2/34.pdf

23. The European Cybercrime Centre / Europol / Update date:19 Jul 2023 URL: https://www.europol.europa.eu/about-europol/european-cybercrime-centre-ec3

24. EU AI Act: first regulation on artificial intelligence / News / European Parliament 1406-2023 URL: https://www.europarl.europa.eu/news/en/headlines/society/20230601STO93804/ eu-ai-act-first-regulation-on-artificial-intelligence

25. План реалізації Стратегії кібербезпеки України, введено в дію Указом Президента України від 01.02.2022 № 37/2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0087525-21#Text

References

1. Official Annual Cybercrime Report 2019 URL: https://www. herjavecgroup.com/ wp- content/uploads/2018/12/CV-HG-2019-Official-AnnualCybercrime Report.pdf. [in English].

2. Kryvenko K. (2022) Kiberzlochynnist': aktual'na sudovapraktyka [Cybercrime: actual court practice]. Lihazakon. Retrieved from https://biz.ligazakon.net/analitycs/209283_ kberzlochinnst- aktualna-sudova-praktika [in Ukrainian].

3. Official Cybercrime Report 2022 URL: https://s3.ca-central-1.amazonaws.com/ esentire-dot-com-assets/assets/resourcefiles/2022-Official-Cybercrime-Report.pdf [in English].

4. Zarembo, T. (2022) Shchodoby Rosiya zavdaye Ukrayini ponad 10 kiberatak - SBU [Every day, Russia inflicts more than 10 cyberattacks on Ukraine - SBU]. RBK-Ukrayina. Retrieved from https://www.rbc.ua/rus/news/shchodobi-rosiya-zavdae-ukrayini-ponad-10-1672081715.html [in Ukrainian].

5. Benoit Dupont, ChadWhelan (2021). Enhancing relationships between criminology and cybersecurity. Journal of Criminology. (Vol.54), Issue 1. Retrieved from https://doi.org/10.1177/0 0048658211003925 [in English].

6. Brodeur, Jean-Paul, The Policing Web (2010; online edn, Oxford Academic, 1 Jan. 2011), https://doi.org/10.1093/acprofoso/9780199740598.001.0001, accessed 20 Oct. 2023. URL: https://academic.oup.com/book/9165?login=false [in English].

7. Zakon Ukrayiny «Pro osnovni zasady zabezpechennya kiberbezpeky Ukrayiny» vid [Law of Ukraine "On the Basic Principles of Cyber Security of Ukraine"] 05.10.2017 № 2163-VHI (n.d). zakon.rada.gov.ua. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19#Text [in Ukrainian].

8. Stratehiya kiberbezpeky Ukrayiny, zatverdzhena Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid [The cyber security strategy of Ukraine, approved by the Decree of the President of Ukraine dated] 26.08.2021 № 447/2021 (n.d.). zakon.rada.gov.ua. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 447/2021#n7 [in Ukrainian].

9. Banakh, S. (2019). Ponyattya informatsiynoyi diyal'nosti pravookhoronnykh orhaniv [Concept of infor mational activity of law enforcement agencies]. Aktual'ni problemy pravoznavstva - current problems of jurisprudence. (Vyp. 3). Retrieved from http://dspace.tneu.edu.ua/handle/ 316497/36308 [in Ukrainian].

10. Isaac R. Porche III, Christopher Paul, Michael York, Chad C. Serena, Jerry M. Sollinger, Elliot Axelband, at el. (2013). Information Warfare Boundaries for an Army in a Wireless World. RAND. Retrieved from https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/monographs/MG1100/ MG1113ZRAND_MG1113.pdf [in English].

11. Danyk, YU.H., Vorobiyenko, P.P., Cherneha, V.M. (2019). Osnovy kiberbezpeky ta kiberoborony [Fundamentals of cyber security and cyber defense]: pidruchnyk [2 ed., pererob. ta dop.]. Odesa: ONAZ im. O.S. Popova [in Ukrainian].

12. Lakhtadyr, S.L. (2021). Kiberbezpeka yak element informatsiynoyi bezpeky derzhavy [Cyber security as an element of state information security]. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal - Juridical scientific and electronic journal. № 4. Retrieved from http://www.lsej.org.ua/4_ 2021/58.pdf [in Ukrainian].

13. Kharytonenko, I.O. (2020). Fenomen kiberzlochynnosti v suchasniy kryminolohichniy teoriyi. [The phenomenon of cybercrime in modern criminological theory]. Chasopys Kyyivs'koho universytetu prava - Journal of the Kyiv University of Law. № 4. S. 401-404. [in Ukrainian].

14. Lisovs'ka, Yu.P. (2019). Kiberbezpeka: ryzyky ta zakhody [Cyber security: risks and measures]: navch. posibnyk. Kyiv: "Condor" Publishing House [in Ukrainian].

15. Dunaieva, T.Ye. (2022). Kiberbezpeka yak chynnyk zapobihannya informatsiyniy bezpetsi v Ukrayini ta krayinakh svitu [Cyber security as a factor in preventing information security in Ukraine and the countries of the world ]. L. M. Demydova (Eds.), Kryminal'no-pravova okhorona informatsiynoyi bezpeky: - Criminal law protection of information security:

Proceedings of the VI International Scientific and Practical Conference, (pp. 251-253). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

16. Kozyryeva, V.P., Havrylishyn, A.P. (2020). Kiberpravoporushennya yak zahroza ekonomichniy bezpetsi [Cybercrime as a threat to economic security]. Yurydychnyy visnyk - Legal Bulletin. Issue 1 (54). Retrieved from http://law.nau.edu.ua/images/Nauka/Naukovij_jurnal/ 2020/1-54/23.pdf [in Ukrainian].

17. Yurtayeva, K.V. (2017). Problemy kryminalizatsiyi nezakonnoho vykorystannya komp"yuternykh paroliv, kodiv dostupu abo podibnykh danykh, yaki nadayut' dostup do komp"yuternykh system chy yikh chastyn [Problems of criminalizing the illegal use of computer passwords, access codes or similar data that provide access to computer systems or parts thereof]. Forum prava. - Law forum. (№ 3), (pp. 221-227). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/FP_index [in Ukrainian].

18. Baranenko, R.V. (2021). Kiberzlochyn, komp"yuternyy zlochyn chy

kiberpravoporushennya? Analiz osoblyvostey zastosuvannya terminolohiyi [Cybercrime, computer crime, or cyber offense? Analysis of the peculiarities of the use of terminology]. Visnyk NTUU «KPI». Politolohiya. Sotsiolohiya. Pravo. - Bulletin of NTUU "KPI". Politology. Sociology. Law. (pp. 85-90). (Issue 1 (49). Retrieved from http://www.socio-

journal.kpi.kiev.ua/archive/2021/1/ 15.pdf [in Ukrainian].

19. Kal'man, O. (2009). Problemy informatsiyno-analitychnoho zabezpechennya

protydiyi zlochynnosti v Ukrayini [Problems of information and analytical provision of countering crime in Ukraine]. Visnyk Natsional'noyi akademiyi prokuratury Ukrayiny. - Bulletin of the National Academy of the Prosecutor's Office of Ukraine (№ 1), (pp. 4 9-54) [in Ukrainian].

20. Buhera, O. I. (2018). Do pytannya informatsiynoho zabezpechennya zapobihannya zlochynnosti: kryminolohichnyy aspekt [To the issue of information provision of crime prevention: criminological aspect]. Yu.M. Bisaga (Editor-in-chief), Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho Natsional'noho universytetu: seriya: Pravo - Scientific bulletin of the Uzhgorod National University: series: Law (Vol. 2), (Issue 49), (pp. 94-97). Uzhhorod: "Helvetika" Publishing House [in Ukrainian].

21. Zahorodnyuk, S. O., Slatvins'ka, V. M. (2022). Zastosuvannya informatsiynykh tekhnolohiy u kryminolohichniy diyal'nosti [Application of information technologies in criminological activity]. Derzhava i pravo v umovakh hlobalizatsiyi: realiyi ta perspektyvy. - State and law in the conditions of globalization: realities and prospects: Proceedings of the VI International Scientific and Practical Conference, (February 4-5, 2022) (pp. 58-60). Dnipro: HO «Pravovyy svit» [in Ukrainian].

22. Podil'chak, O. M. (2017). Kryminolohichnyy profilinh - realizatsiya vchennya pro osobu zlochyntsya [Criminological profiling - implementation of the theory about the identity of the criminal] / Vseukrayins'kyy naukovyy zhurnal «Pravo i suspil'stvo». - All-Ukrainian scientific journal "Law and Society". 4-2, (р. 148-151). Retrieved from http://pravoisuspilstvo.org.ua/ archive/2017/4_2017/part_2/34.pdf [in Ukrainian].

23. The European Cybercrime Centre / Europol / Update date:19 Jul 2023 Retrieved from https://www.europol.europa.eu/about-europol/european-cybercrime-centre-ec3 [in English].

24. EU AI Act: first regulation on artificial intelligence / News. European Parliament. 14-06-2023. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/news/en/headlines/society/ 20230601STO93804/eu-ai-act-first-regulation-on-artificial-intelligence [in English].

25. Plan realizatsiyi Stratehiyi kiberbezpeky Ukrayiny: vvedeno v diyu Ukazom Prezydenta Ukrayiny vid 01.02.2022 № 37/2022 [Implementation plan of the Cybersecurity Strategy of Ukraine: put into effect by the Decree of the President of Ukraine] (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0087525-21#Text [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru