Інститут окремої думки судді Конституційного Суду як конституційно-правовий феномен

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ужгородський національний університет

Інститут окремої думки судді Конституційного Суду як конституційно-правовий феномен

Берч Вероніка Вікторівна

кандидат юридичних наук

доцент кафедри конституційного права

та порівняльного правознавства

Анотація

конституційний право суд

Визначено, відкритість як засадничий принцип організації роботи суду включає в себе можливість вільно висловлювати різні погляди, в тому числі індивідуальні думки суддів. Це свідчить про те, що судовий процес здійснюється з урахуванням обґрунтованих аргументів, інтерпретацій та різноманітних точок зору. Така практика дозволяє краще розкрити суть правових норм та забезпечує гласність провадження, сприяючи встановленні істинного змісту закону.

Підкреслено, окремі думки мають значуще значення для розвитку правової науки, оскільки вони відкривають нові горизонти для наукових дебатів, привертають увагу дослідників до різних концепцій та наукових поглядів. Більше того, доктринальні вказівки та посилання, які містяться в окремих думках, співвідносять юридичну науку з розв'язанням конкретних правових завдань, сприяючи перевірці на практиці наукових знань.

Встановлено, досить часто при ухваленні рішень та формуванні особистих позицій суддів конституційних судів враховується досвід і практика зарубіжних держав. Вивчення правових аспектів та судової практики у провідних державах світу є важливим елементом для забезпечення більш обґрунтованих, комплексних та інформованих рішень у сфері конституційного права України. Такий аналіз дає можливість врахувати різноманітність підходів та знаходити оптимальні рішення на основі міжнародного досвіду і найкращої практики інших країн.

Зауважено, у контексті конституційного судочинства, інститут окремої думки судді підкреслює функціонування принципу плюралізму, захист права на індивідуальне суддівське бачення та забезпечення права на висловлення власних позицій, що є важливим аспектом не лише для збагачення дискусії та обговорення рішень, але й для збереження незалежності суддів та підтримки їхньої конституційної ролі.

Встановлено, існування інституту окремої думки судді конституційного суду у практиках провідних сучасних держав свідчить про глибоке розуміння важливості різноманітності поглядів у судовій діяльності, розвиток правової доктрини та забезпечення захисту прав і свобод громадян, а також додає вагомий аспект демократичності та прозорості в роботі конституційних судів, підсилюючи їх роль як стражів конституції та гарантів юридичної стабільності.

Ключові слова: судова влада, конституційне судочинство, суддя Конституційного Суду України, конституція, окрема думка, суддівський розсуд.

Berch Veronika Viktorivna Department of Constitutional Law and Comparative Law, SHEI Uzhhorod National University, Candidate of Juridical Science, Associate Professor

The institution of a separate opinion of a constitutional court judge as a constitutional-legal phenomenon

Abstract

It was determined that openness as a fundamental principle of court organization includes the opportunity to freely express different views, including individual opinions of judges. This indicates that the judicial process is carried out taking into account well-founded arguments, interpretations and various points of view. This practice makes it possible to better reveal the essence of legal norms and ensures the transparency of the proceedings, contributing to the establishment of the true content of the law.

It is emphasized that separate opinions are of significant importance for the development of legal science, as they open new horizons for scientific debates, draw the attention of researchers to different concepts and scientific views. Moreover, the doctrinal instructions and references contained in individual opinions relate legal science to the solution of specific legal problems, contributing to the verification of scientific knowledge in practice.

It has been established that quite often the experience and practice of foreign countries are taken into account when making decisions and forming the personal positions of judges of constitutional courts. The study of legal aspects and judicial practice in the leading states of the world is an important element for ensuring more justified, comprehensive and informed decisions in the field of constitutional law of Ukraine. Such an analysis makes it possible to take into account the variety of approaches and find optimal solutions based on international experience and best practices of other countries.

It is noted that, in the context of constitutional proceedings, the institution of a separate opinion of a judge emphasizes the functioning of the principle of pluralism, the protection of the right to an individual judicial vision and ensuring the right to express one's own positions, which is an important aspect not only for enriching the discussion and discussion of decisions, but also for preserving the independence of judges and supporting their constitutional role.

It has been established that the existence of the institution of a separate opinion of a constitutional court judge in the practices of leading modern states indicates a deep understanding of the importance of diversity of views in judicial activity, the development of legal doctrine and ensuring the protection of the rights and freedoms of citizens, and also adds a significant aspect of democracy and transparency to the work of constitutional courts, strengthening their role as guardians of the constitution and guarantors of legal stability.

Key words: judiciary, constitutional judiciary, judge of the Constitutional Court of Ukraine, constitution, separate opinion, judicial discretion.

Постановка проблеми

Аргументація судових рішень є слабким місцем в українській системі правосуддя через переважання формальних юридичних аспектів. Однак, останнім часом спостерігаються певні прогресивні зміни, пов'язані з перебудовою судової системи внаслідок судової реформи. Конституційний Суд відіграє ключову роль в цій системі, незважаючи на те, що не належить до судів загальної юрисдикції. Його конституційна доктрина суттєво впливає на наукові підходи та практику у загальних судах, що підтверджено дослідженнями вчених [1].

Конституційні суди у різних державах виконують ключову роль у захисті конституційних прав і свобод громадян. В умовах сучасних викликів правової держави та громадянського суспільства аналіз інституту окремої думки судді сприяє розумінню ролі індивідуального світогляду судді у контексті прийняття колегіального рішення та впливу його/її поглядів на правосуддя та розвиток правової системи держави; розвитку наукових та правових підходів до розуміння процесу прийняття суддівських рішень та впливу індивідуальних переконань на конституційне правосуддя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Досліджувана проблематика була предметом наукового аналізу таких учених як: Ю. Бисага, Д. Бєлов, О.Васильченко, О.Верещагін, М. Гаврильців, Л. Лилак, О. Намясенко, О. Панкевич, І. Сліденко, О. Совгиря, С. Різник, М. Тесленко, Є. Ткаченко, Г.Христова, О. Хотинська-Нор, Т. Цимбалістий, В. Шаповал, О. Щербанюк та ін.

Метою статті є дослідження інституту окремої думки судді конституційного суду як конституційно-правового феномену.

Виклад основного матеріалу

Відкритість як засадничий принцип організації роботи суду включає в себе можливість вільно висловлювати різні погляди, в тому числі індивідуальні думки суддів. Це свідчить про те, що судовий процес здійснюється з урахуванням обґрунтованих аргументів, інтерпретацій та різноманітних точок зору. Така практика дозволяє краще розкрити суть правових норм та забезпечує гласність провадження, сприяючи встановленні істинного змісту закону.

Суддя, як незалежний імпарціальний представник правосуддя під час розгляду конкретних справ повинен враховувати закони та їх тлумачення, але іноді наявність різних інтерпретацій певних норм може призвести до власних думок щодо правового питання, що відображається у рішеннях суду, які можуть базуватися не тільки на тексті закону, а й на власному розумінні суддею положень законодавства.

У цьому контексті можливість висловлювати окремі думки суддів під час вирішення справ є важливим аспектом, який підтримує відкритість та прозорість судового процесу, допомагаючи розкрити істинний зміст правових норм у конкретних справах [2].

Окрема думка судді є засобом спілкування з правовим оточенням та суспільством та дозволяє висвітлити деякі нюанси та аспекти справи, які можуть залишитися без належної уваги в остаточному рішенні суду. Коли суддя висловлює свою окрему думку, він надає можливість розглянути особливості конкретної справи, які, можливо, не відображені чи не належать до основного рішення. Відтак, така думка може містити додаткові роздуми, викликати обговорення певних аспектів чи навіть привернути увагу до певних правових питань, які є важливими для розуміння справи. У цьому аспекті індивідуальна думка судді конституційного суду - це своєрідне вікно у світ судового процесу, що дозволяє краще зрозуміти контекст та умови справи через висловлення судді в письмовій формі. Така думка розширює обговорення, дає можливість врахувати додаткові аспекти та сприяє більш повному розумінню суті розглянутої справи для суспільства [3].

Щодо суддівського розсуду у сфері конституційного права, його розуміння відображено у юридичних джерелах як вплив владних суб'єктів на конкретні суспільні відносини, котрий здійснюється через вільний вибір між різними альтернативними можливостями, які надаються нечіткими нормами та принципами права. Так, владні суб'єкти можуть вирішувати питання відповідно до власного розсуду, враховуючи політичну доцільність, але з урахуванням народної правосвідомості. Конституційне право надає простір для вибору та впливу з урахуванням демократичних принципів та узгодження з громадськими цінностями [4]. Межі у здійсненні суддівського розсуду встановлюються як юридичними, так і морально-правовими параметрами. Юридичні рамки визначаються правовими принципами та стандартами, тоді як морально-правові обмеження базуються на етичних переконаннях і, хоча є частиною нормативного положення, вони залишаються досить умовними [5].

Оскільки думка або погляд зазвичай відрізняються від загальної позиції суду, що міститься в аргументації або висновках, немає необхідності строго розмежовувати окрему думку від погляду судді. Наприклад, у міжнародному судочинстві Європейського суду з прав людини ми також бачимо різноманітність у найменуваннях окремих думок, серед яких зустрічаються «частково окремі», «частково збіжні і частково окремі», «спільно частково збіжні і частково окремі», а також просто «заяви» або «декларації» [6].

Якщо рішення у справі не отримало повної підтримки або не відображає єдиного погляду всіх суддів, кожен суддя має право висловити свою окрему думку (це визначено в пункті 2 статті 45 Конвенції про захист прав людини і основних свобод від 1950 року). Кожен суддя має вільний вибір, як саме він висловить свою окрему думку [7].

Можливість судді не збігатися у поглядах з іншими членами колегії є неодмінною частиною його статусу. У іншому випадку, сама ідея колегіального розгляду справи втратила б сенс. Варто зауважити, що колегіальний підхід використовується для забезпечення справедливості у судовому процесі, глибшого вивчення матеріалів справи, уникнення судових помилок. Цей підхід асоціюється з розглядом найскладніших справ, зокрема, у рамках конституційного судочинства. Важливою метою колегіальності є забезпечення різноманітності поглядів, обґрунтування рішення шляхом обміну думками та аргументами між суддями, а не просто узгодження позицій [8].

Сучасна дослідниця О.З. Хотинська-Нор вказує на те, що коротко висловлена особиста позиція судді відображає відмінність думок у суді, що робить його особистість унікальною, підтверджує його власну позицію та дає можливість виразити власне суб'єктивне ставлення, незалежне від інших. Індивідуальна думка судді конституційного суду є пов'язаною з психологічними та емоційно-експресивними рисами особистості судді. Фактори, які спонукають суддю до висловлення окремої думки, виявляються у його особистісних рисах, сприйнятті світу та відношенні до справи. Можливість судді не лише обговорювати, а й публічно висловлювати свою відмінну позицію від більшості, навіть ризикуючи негативними наслідками для себе, дозволяє судді визначити себе як незалежного учасника, носія судової влади, що є основою його інституціональної незалежності у судовій системі [9].

Окремі думки мають значуще значення для розвитку правової науки, оскільки вони відкривають нові горизонти для наукових дебатів, привертають увагу дослідників до різних концепцій та наукових поглядів. Більше того, доктринальні вказівки та посилання, які містяться в окремих думках, співвідносять юридичну науку з розв'язанням конкретних правових завдань, сприяючи перевірці на практиці наукових знань.

Для вчених-правознавців системний аналіз окремих думок суддів конституційних судів відкриває можливість оцінити, наскільки теоретичні конструкції є застосовними до реальних правових проблем. Поєднання теорії з практикою стає ключем до успіху, оскільки без застосування теоретичних знань у реальних ситуаціях, теорія може залишатися тільки абстракцією.

Таким чином, використання окремих думок та їх доктринальних вказівок допомагає у розв'язанні конкретних ситуацій та забезпечує відповідність теорії реальним потребам суспільства [10].

Досить часто при ухваленні рішень та формуванні особистих позицій суддів конституційних судів враховується досвід і практика зарубіжних держав. Вивчення правових аспектів та судової практики у провідних державах світу є важливим елементом для забезпечення більш обґрунтованих, комплексних та інформованих рішень у сфері конституційного права України. Такий аналіз дає можливість врахувати різноманітність підходів та знаходити оптимальні рішення на основі міжнародного досвіду і найкращої практики інших країн.

До прикладу, у рішеннях Конституційного Суду України, а також в окремих думках і поглядах суддів, проводиться аналіз досвіду країн, таких як Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Німеччина, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Словаччина, США, Франція, Хорватія, Швейцарія, Швеція та інші [11].

Висновки

Уявлення про окрему думку судді як його індивідуальну правову позицію дозволяє розглядати досліджуваний правовий інститут як особисте право судді, передбачене чинним законодавством. У цьому контексті окрема думка може розглядатися як спосіб, яким суддя реалізує своє право на свободу думки і слова, вільне вираження власних поглядів та переконань.

Інститут окремої думки судді конституційного суду є важливим конституційно-правовим феноменом, що відображає невід'ємний аспект функціонування принципу конституційної юрисдикції в умовах імплікативного взаємозв'язку демократії та конституціоналізму [12] та передбачає право кожного судді висловлювати свою позицію при ухваленні рішення.

У контексті конституційного судочинства, інститут окремої думки судді підкреслює функціонування принципу плюралізму, захист права на індивідуальне суддівське бачення та забезпечення права на висловлення власних позицій, що є важливим аспектом не лише для збагачення дискусії та обговорення рішень, але й для збереження незалежності суддів та підтримки їхньої конституційної ролі.

Існування інституту окремої думки судді конституційного суду у практиках провідних сучасних держав свідчить про глибоке розуміння важливості різноманітності поглядів у судовій діяльності, розвиток правової доктрини та забезпечення захисту прав і свобод громадян, а також додає вагомий аспект демократичності та прозорості в роботі конституційних судів, підсилюючи їх роль як стражів конституції та гарантів юридичної стабільності.

Література

1. Савчин М.В. Чому рішення КС важливі для конституційної демократії. Закон і Бізнес. 2018. 11-17 серп. URL: https://zib.com.ua/ua/134065.html.

2. Скрипнюк О. Роль Конституційного Суду України в процесі євроінтеграції України: сучасні реалії та перспективи. Роль Конституційного Суду України в реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі: зб. матер. Міжнар. конф. (м. Київ, 28 черв. 2022 р.). Київ, 2022. С. 153-166.

3. Окрема думка судді - що за процесуальний феномен? Круглий стіл. Комітет з процесуального права та Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини Асоціації правників України. URL: https://radako.com.ua/news/okrema-dumka-suddi-shcho-zaprocesualniy-fenomen.

4. Стрижак А. Конституційна реформа в Україні: передумови, мета та способи реалізації. Віче. 2014. № 23. С. 22-31.

5. Коцкулич В.В., Бисага Ю.М., Бєлов Д.М., Лакатош Н.Й., Фаловська І.М. Праксеологічні аспекти формування професійної правосвідомості судді та суддівського розсуду: монографія. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2020. 220 с.

6. Ремінська Ю. Доктрина «inherent powers»: конституційно-правове протиріччя vs невід'ємна правова традиція? (На прикладі правової системи США). Слово Національної школи суддів України. 2021. № 4 (37). С. 45-55. URL: http://slovo.nsj.gov.ua/images/pdf/2021/4_37_2021/reminska.pdf.

7. Окрема думка суддів Конституційного Суду України Городовенка В.В., Касмініна О.В., Юровської Г.В. стосовно Рішення КСУ у справі за конституційними скаргами Давимоки Олександра Григоровича, Бойка Миколи Вікторовича, Крюка Володимира Миколайовича, Токаренка Віталія Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» від 22.10.2020. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/na12d710-20#Text.

8. Cross F.B., Tiller E.H. Understanding Collegiality on the Court. Journal of Constitutional Law. 2008. Vol. 10 (2). P. 257-271.

9. Хотинська-Нор О. Перспективи розвитку інституту окремої думки судді у цивільному судочинстві України. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 8 (246). С. 32-36.

10. Загальна теорія права: підручник / за заг. ред. М.І. Козюбри. Київ: ВАІТЕ, 2015. 392 с.

11. Демиденко В.О. Конституційний Суд України як рушій якісно нового етапу сучасної антикорупційної реформи. Філософські, методологічні та психологічні проблеми права: матер. VIII Всеукр. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 26 листоп. 2020 р.). Київ: НАВС, 2020. С. 99-101.

12. Берч В.В. Парадигма імплікативного взаємозв'язку демократії та конституціоналізму: ключові цінності. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія. Право. № 74. Том № 1. 2022. С. 55-58.

References

1. Savchyn, M. (2018). Chomu rishennia KS vazhlyvi dlia konstytutsiinoi demokratii [Why decisions of the Constitutional Court are important for constitutional democracy]. Zakon i Biznes - Law and Business. Retrieved from https://zib.com.ua/ua/134065.html [in Ukrainian].

2. Skrypniuk, O. (2022). Rol Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy v protsesi yevrointehratsii Ukrainy: suchasni realii ta perspektyvy. Rol Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy v realizatsii stratehichnoho kursu derzhavy na nabuttia povnopravnoho chlenstva Ukrainy v Yevropeiskomu Soiuzi [The role of the Constitutional Court of Ukraine in the process of evrointehratsii Ukraine: such realities and perspectives. The role of the Constitutional Court of Ukraine in the realization of the state's strategic course on the acquisition of full legal membership of Ukraine in the European Union]. Kyiv, 153-166. [in Ukrainian].

3. Okrema dumka suddi - shcho za protsesualnyi fenomen? [Separate opinion of the judge - what kind of procedural phenomenon?]. Retrieved from https://radako.com.ua/news/ okrema-dumka-suddi-shcho-zaprocesualniy-fenomen [in Ukrainian].

4. Stryzhak, A. (2014). Konstytutsiina reforma v Ukraini: peredumovy, meta ta sposoby realizatsii [Constitutional reform in Ukraine: prerequisites, purpose and methods of implementation]. Viche - Viche, 23, 22-31. [in Ukrainian].

5. Kotskulych, V., Bysaha, Yu., Bielov, D., Lakatosh, N., & Falovska, I. (2020). Prakseolohichni aspekty formuvannia profesiinoi pravosvidomosti suddi ta suddivskoho rozsudu [Praxeological aspects of the formation of a judge's professional legal awareness and judicial discretion]. Kherson, Vydavnychyi dim «Helvetyka», 220. [in Ukrainian].

6. Reminska Yu. (2021). Doktryna «inherent powers»: konstytutsiino-pravove protyrichchia vs nevidiemna pravova tradytsiia? (Na prykladi pravovoi systemy SShA) [The «inherent powers» doctrine: is the constitutional-legal contradiction an integral legal tradition? (On the example of the US legal system)]. Slovo Natsionalnoi shkoly suddiv Ukrainy - Word of the National School of Judges of Ukraine, 4, 37, 45-55. URL: http://slovo.nsj.gov.ua/images/pdf/2021/4_37_2021/reminska.pdf [in Ukrainian].

7. Okrema dumka suddiv Konstytutsiinoho Sudu Ukrainy Horodovenka V.V., Kasminina O.V., Yurovskoi H.V. stosovno Rishennia KSU u spravi za konstytutsiinymy skarhamy Davymoky Oleksandra Hryhorovycha, Boika Mykoly Viktorovycha, Kriuka Volodymyra Mykolaiovycha, Tokarenka Vitaliia Leonidovycha shchodo vidpovidnosti Konstytutsii Ukrainy (konstytutsiinosti) polozhen punktu 4 chastyny pershoi statti 97 Zakonu Ukrainy «Pro Natsionalnu politsiiu». (2020). Baza danykh «Zakonodavstvo Ukrainy» - Database «Legislation of Ukraine». Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/na12d710-20#Text [in Ukrainian].

8. Cross F., Tiller E. (2008). Understanding Collegiality on the Court. Journal of Constitutional Law, 10 (2), 257-271. [in English].

9. Khotynska-Nor O. (2016). Perspektyvy rozvytku instytutu okremoi dumky suddi u tsyvilnomu sudochynstvi Ukrainy [Prospects for the development of the institution of a separate opinion of a judge in the civil judiciary of Ukraine]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, hospodarstvo ipravo , 8, 246, 32-36. [in Ukrainian].

10. Kozyuba, M. (2015). Zahalna teoriya prava: pidruchnyk. Kyiv: VAITE. 392. [in Ukrainian].

11. Demydenko V. (2020). Konstytutsiinyi Sud Ukrainy yak rushii yakisno novoho etapu suchasnoi antykoruptsiinoi reformy [The Constitutional Court of Ukraine as a driver of a qualitatively new stage of modern anti-corruption reform]. Filosofski, metodolohichni ta psykholohichni problemy prava - Philosophical, methodological and psychological problems of law. Kyiv, NAVS, 99-101. [in Ukrainian].

12. Berch, V. (2022). Paradyhma implikatyvnoho vzaiemozviazku demokratii ta konstytutsionalizmu: kliuchovi tsinnosti [The paradigm of the implicational relationship between democracy and constitutionalism: key values]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia. Pravo - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series. Law, 74, 1, 55-58.

Размещено на Allbest.ru