Аналіз міграційних процесів країн ЄС: виклики та завдання публічного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз міграційних процесів країн ЄС: виклики та завдання публічного управління

Фітковський Василь Васильович аспірант ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Інститут післядипломної освіти та довузівськоїпідготовки, Кафедра управління та бізнес- адміністрування

Анотація

міграційний процес публічне управління

В сучасному світі динаміка міграційних процесів стає основним чинником перетворень у соціально-економічному та культурному просторі. Зокрема, країни Європейського Союзу (ЄС) відчувають значний вплив цього явища на громадський сектор та систему публічного управління. Зростання міграційних потоків викликає не лише нові можливості, але й серйозні виклики для систем управління, які потребують глибокого аналізу та стратегічного підходу до вирішення нових питань управління. Задля вивчення взаємодії між міграційними потоками та публічним управлінням, необхідно визначити стратегії, які дозволять оптимізувати реакцію владних структур на цей надзвичайно важливий соціальний феномен. Дослідження спрямоване на розгляд впливу міграційних процесів на публічне управління в країнах ЄС. Основні аспекти включають соціально-економічні виклики, питання соціокультурної інтеграції та необхідність адаптації публічних інституцій до нового контексту. Метою дослідження є аналіз впливу міграційних процесів на публічне управління та визначення стратегічних завдань для ефективного вирішення цих викликів. Об'єктом дослідження є міграційні процеси в країнах ЄС, а предметом - взаємодія цих процесів із системами публічного управління. Дослідження базується на комплексному підході, включаючи аналіз статистичних даних, літературний огляд, а також емпіричні методи. У ході дослідження було проведено аналіз впливу міграційних процесів на різні сфери публічного управління та виконана ідентифікація ключових факторів, що визначають ефективність управлінських рішень у контексті міграційних викликів. Висновки дослідження розкривають необхідність адаптації стратегій публічного управління до нових реалій міграційного середовища. Рекомендації стосуються вдосконалення механізмів соціальної інтеграції, зміцнення комунікації із спільнотою мігрантів, та впровадження гнучких стратегій управління, спрямованих на вирішення конкретних викликів міграційних процесів.

Ключові слова: міграція, публічне управління, країни Європейського Союзу (ЄС), міграційні процеси, управління, мігранти.

Fitkovskyi Vasyl Vasylovych graduate student, Vasyl Stefanyk Pre-Carpathian National University, Institute of Postgraduate Education and Pre-University Training, Department of Management and Business Administration

Abstract

In the modern world, the dynamics of migration processes become the main factor of transformations in the socio-economic and cultural space. In particular, the countries of the European Union (EU) feel the significant impact of this phenomenon on their public administration structures. The growth of migration flows creates not only new opportunities, but also serious challenges for management systems, which require in-depth analysis and a strategic approach to solving new management issues. In order to study the interaction between migration flows and public administration, it is necessary to define strategies that will allow optimizing the response of power structures to this extremely important social phenomenon. The study is aimed at considering the impact of migration processes on public administration in the EU countries. The main aspects include socioeconomic challenges, issues of socio-cultural integration and the need to adapt public services to the new context. The goal is to analyze the impact of migration processes on public administration and identify strategic tasks for effectively solving these challenges. The object of the research is the migration processes in the EU countries, and the subject is the interaction of these processes with public administration systems. The research is based on an integrated approach, including statistical data analysis, literature review, and empirical methods such as surveys and interviews with experts in the field of migration and public administration. In the course of the study, an analysis of the impact of migration processes on various areas of public administration was carried out, and key factors determining the effectiveness of management decisions in the context of migration challenges were identified. The research findings reveal the need to adapt public management strategies to the new realities of the migration environment. The recommendations relate to improving the mechanisms of social integration, strengthening communication with the migrant community, and implementing flexible management strategies aimed at solving the specific challenges of the migration flow.

Keywords: migration, public administration, countries of the European Union (EU), migration processes, management, migrants.

Постановка проблеми

На тлі зростаючого глобального міграційного руху та його впливу на сучасні країни Європейського Союзу (ЄС), динаміка міграційних процесів визначає нові виклики та завдання для публічного управління. Сучасні тренди та тенденції свідчать про необхідність глибокого розуміння міжнаціональної мобільності, адаптації мігрантів у нових соціокультурних середовищах, а також реакції громадськості на ці зміни.

Статистичні дані підтверджують значущі розміри міграційних потоків в ЄС, де різноманітність факторів, таких як економічні умови, політичні події та конфлікти, визначають рух населення, в першу чергу із країн Близького Сходу, Африки та, після початку повномасштабного військового вторгнення - із України. За останні роки, приріст чисельності мігрантів до країн ЄС зазнав значного збільшення, тим самим створюючи не тільки економічні виклики, але й потребу в адаптації правових, соціальних та освітніх систем.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ретельний аналіз міграційних процесів може слугувати основою для розробки більш ефективних стратегій управління, спрямованих на підтримку інтеграції мігрантів та оптимізації ресурсів публічного сектору.

Ключовими аспектами проблеми є необхідність впровадження інноваційних підходів до управління міграційними процесами, адаптація законодавчих та соціальних рамок до нових викликів та підвищення ефективності механізмів соціальної інтеграції. Дослідження спрямоване на визначення шляхів оптимізації публічного управління для досягнення гармонії та сталості в умовах сучасної міграційної динаміки ЄС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У статті проведено аналіз літературних джерел, зокрема роботи авторів: Dimian, G.-C., Aceleanu, M.-I. and Mindrican, I.-M., Huber, M., Agarwal, D. and Schmitt, R.H., Panda, S.S. and Mishra, N.R., Villalon, R. and Kraft, S., Krtalic, M. and Ihejirika, K.T., Kopliku, B. and Drishti, E., Incaltarau, C. and Maria Simionov, L., Symulevich, A. and Boczar, J., Dinmohamed, S., Seidu, A., Onel, G. and Moss, C.B., Rajapakse, N., Borkowski, M., Brzozowski, J., Vershinina, N. and Rodgers, P. [1-12] та інших авторів.

Мета статті. Метою даного дослідження є аналіз міграційних процесів в країнах Європейського Союзу для визначення ключових викликів та завдань, з якими стикається сучасне публічне управління. Дослідження спрямоване на розуміння впливу міграції на соціально-економічні, культурні та політичні аспекти життя суспільства з метою розробки ефективних стратегій управління цими процесами.

Для досягнення мети дослідження, яка була сформульована, було виконано наступні завдання:

- провести комплексний аналіз статистичних даних та трендів, що стосуються міграції в країнах ЄС, для виявлення основних динамік та змін у масштабах та характері міграційних процесів;

- розглянути вплив міграційних процесів на соціальну та економічну динаміку країн ЄС, а також вивчити аспекти культурної різноманітності та інтеграції;

- здійснити оцінку ефективності існуючих стратегій та механізмів публічного управління в контексті міграційних викликів;

-визначити прогалини та можливості для поліпшення законодавства та політики ЄС у сфері міграції, розробити уніфіковані рекомендації для використання в країнах, що працюють над членством в ЄС, зокрема, України.

Виклад основного матеріалу

Зміни у масштабах міграції в країнах Європейського Союзу за останні роки є предметом великого інтересу для науковців, саме тому проведення даного аналізу буде дуже актуальним. Суттєві зміни в міграційних потоках визначаються рядом факторів, серед яких економічні умови, політичні та геополітичні події та внутрішні конфлікти.

Останні дані статистики свідчать про змішану картину міграції в ЄС. З одного боку, спостерігається збільшення кількості мігрантів у певних країнах, що пов'язане з великими міграційними хвилями через політичні кризи та конфлікти в деяких регіонах. З іншого боку, деякі країни можуть зазнавати зменшення міграційного тиску через внутрішні чинники або впровадження нових політик міграційного контролю.

Основні тенденції в міграції в ЄС визначаються рядом факторів, що включають економічні можливості, політичні стабільність та конфлікти, кліматичні зміни та шляхи розвитку суспільства. Зростаючий економічний розвиток та можливості зайнятості можуть бути мотивацією для міграції, тоді як політична нестабільність, конфлікти та природні катастрофи можуть бути причинами вимушеної міграції. Розуміння причин, що визначають міграційні тенденції, є ключовим для розробки ефективних стратегій управління міграцією та адаптації до змін у масштабах міграційних потоків - рис. 1

Міграційні потоки в ЄС не розподілені рівномірно, і регіональні відмінності грають значущу роль. Наприклад, країни Східної та Центральної Європи можуть відчувати інші тенденції міграції порівняно з країнами Західної Європи. Розбіжності в розвитку, економічних можливостях та ступені привабливості для мігрантів формують унікальні міграційні динаміки в кожному регіоні [3].

Однак деякі країни виокремлюються як основні приймачі та джерела міграції. Зазначу, що ситуація може змінюватися в залежності від конкретного часового періоду та обставин що склалися.

Остання офіційна інформація, що надавалась ООН (Організацією Об'єднаних Націй) була опублікована у 2020 році, згідно з цією інформацією за кількістю іммігрантів лідируючі позиції займають такі країни ЄС як Німеччина, Іспанія, Франція, Італія (таб.1)

Таблиця 1Країни ЄС, що займають лідируючі позиції за кількістю іммігрантів

Але оскільки ситуація у світі є досить нестабільною, можна припустити, що кількість мігрантів постійно зростатиме. Легальні мігранти використовують офіційні юридичні канали та, зазвичай, дотримуються правил проживання у новій країні. Однак потік нелегальних мігрантів представляє іншу ситуацію, що часто не відповідають юридичним вимогам для легальної міграції, багато з нелегальних мігрантів у Європі - біженці, які утікають від війни або переслідувань з політичних, релігійних чи етнічних мотивів. Вони класифікуються як політичні біженці, і основна частина таких осіб походить з Сирії та Іраку, користуючись спеціальним правовим статусом за Женевською Конвенцією про статус біженців 1951 року [6]. Щодо іншої частини нелегальних мігрантів у Європі, вони прибувають, насамперед, за економічними міркуваннями (економічні біженці).

Рис 1. Схема причин міграції до країн ЄС

Джерело: розроблено автором на основі аналізу [1-2]

Процедури щодо в'їзду мігрантів на територію ЄС регулюються III Дублінським регламентом, прийнятим у 2013 році. Цей документ охоплює всі країни-члени Євросоюзу (за винятком Данії), а також Норвегію й Ісландію.

Згідно з регламентом, держава, в якій особа вперше подає запит на притулок, несе відповідальність за прийняття або відхилення вимоги, і заявник вже не може висувати такі вимоги в інших країнах ЄС [7].

Незважаючи на це, Дублінський регламент виявився неефективним у стримуванні потоку біженців, який спостерігався в Європі з 2015 року, під час міграційної кризи країни-члени ЄС намагались переглянути III регламент, адаптуючи його до нових викликів.

У громадському обговоренні в ЄС термін «криза» щодо потоку біженців та мігрантів вперше набув широкого вживання навесні 2015 року, коли сталися численні морські катастрофи в Середземному морі. Тільки у квітні 2015 року загинуло принаймні 5 суден з більше ніж 1200 мігрантами з Африки, що намагались дістатись до Європи. За даними Європейської комісії, протягом 2015 року у Середземному морі загинуло 2889 мігрантів на шляху з Африки до Італії. Понад 700 людей також загинуло у Егейському морі, перетинаючи шлях з Туреччини до Греції, і в період з 2000 по 2016 роки ця кількість сягнула понад 22 тисячі загиблих. До 2015 року основний потік складали переважно економічні біженці, які не мали захищеного статусу в міжнародному праві. На той момент, до 40% нелегальних мігрантів, що потрапляли до Німеччини, представляли собою осіб з країн Балканського регіону, де не існувало значущих конфліктів [8].

Однак початок громадянської війни в Сирії у 2011 році та події «арабської весни» на Близькому Сході різко змінили динаміку. З 2015 року спостерігається різке збільшення кількості біженців з цього регіону, країни Європи не були готові до цього. Кінець 2019 року позначив вичерпання економічних можливостей Європи для прийому та розміщення біженців, проте їх потік продовжується. За даними Євростату, понад 700 тисяч осіб виявили бажання отримати притулок у ЄС, що майже в 2,5 рази більше, ніж у 2014 році. З цієї кількості 53% представляють Сирію, а другою за чисельністю групою є афганці (18%). Інші менш численні групи складаються з осіб з Іраку, Лівії, Пакистану, Еритреї та інших країн [8].

У 2016 році у країнах ЄС було офіційно зареєстровано приблизно 900 тисяч біженців, але певна частина мігрантів також перетнула кордони нелегально, серед яких 335 тисяч сирійців, 178 тисяч афганців та 121 тисяч іракців [9].

У 2017 році потік мігрантів до ЄС зменшився, і майже 650 тисяч осіб подали заяви на в'їзд та отримання притулку у ЄС. Серед найбільш привабливих країн були Німеччина (122,8 тис.), Італія (83,1 тис.), Франція (50,8 тис.), Греція (27,1 тис.) і Велика Британія (18,8 тис.). Як і в попередні кризові роки, громадяни Сирії, Афганістану та Іраку складали понад 2/3 всіх мігрантів [10].

У 2018-2019 роках потік змушених мігрантів до Європи почав зменшуватися, але залишався викликом для публічного управління. У 2018 році до ЄС прибуло близько 600 тисяч біженців та мігрантів. За прогнозами Федерального відомства ФРН у справах міграції та біженців, німецький уряд очікував, що до кінця 2019 року приблизно 145 тисяч осіб, які подадуть заяви на отримання притулку у країні, що значно менше, ніж у три попередні роки.

Проте, із початком повномасштабного військового вторгнення до країн ЄС виїхало понад 8 мільйонів біженців, переважно жінки з дітьми, які переховувалися від російської окупації, активних бойових дій та ракетних атак [11].

Міграція має значний вплив на соціокультурну динаміку країн, які є приймачами мігрантів, що охоплює різноманітні аспекти, включаючи мовні різноманітності, соціальні структури, взаємодію між культурами та культурну самосвідомість.

Одним з перших проявів впливу міграції на соціокультурну сферу є збільшення мовної різноманітності. Мігранти приносять з собою різні мови, створюючи багатомовне оточення, що може бути джерелом культурного збагачення, але також викликати незручності у взаєморозумінні та спілкуванні.

Оцінка ефективності існуючих стратегій та механізмів публічного управління в контексті міграційних викликів вимагає глибокого аналізу різних аспектів та урахування різноманітності міграційних процесів. Нижче представлено ключові пункти для оцінки ефективності таких стратегій (рис.2).

Рис.2 Схема ключових пунктів для оцінки ефективності стратегій Джерело: розроблено автором на основі аналізу [10-12]

Отже, вплив міграції на сектори публічних служб та інфраструктури є складним і багатогранним, а виклики, які виникають, можуть бути вирішені за допомогою ефективних стратегій та інновацій. Розвиток міжкультурного співжиття та підтримка інтеграційних заходів є ключовими для досягнення позитивних перспектив розвитку в умовах різноманітного суспільства.

Висновки та пропозиції

У результаті проведеного комплексного аналізу статистичних даних та трендів щодо міграції в країнах ЄС можна зазначити, що динаміка міграційних процесів в значній мірі визначається не лише економічними, але й геополітичними та гуманітарними чинниками. Основні напрямки міграційних потоків та їх масштаби вказують на постійні зміни у географії та характері міграцій.

Вплив міграційних процесів на соціальну та економічну динаміку країн ЄС виявляється у різноманітних аспектах. З одного боку, міграція може стимулювати економічний розвиток та культурну різноманітність. З іншого боку, з'являються виклики, пов'язані із соціальною інтеграцією та розподілом ресурсів, що вимагає вдосконалення стратегій управління.

Оцінка ефективності існуючих стратегій та механізмів публічного управління свідчить про необхідність адаптації законодавства та політики до змін у міграційному середовищі. Виявлені прогалини в реакції юридичних та політичних структур ЄС на міграційні тенденції вказують на потребу посилення координації та співпраці між країнами-членами для розв'язання загальноєвропейських викликів.

Отже, висновки зазначають на необхідність системного підходу до управління міграційними процесами в ЄС, ураховуючи економічні, соціальні та культурні виміри, з метою забезпечення стійкого та ефективного розвитку.

Література

1. Dimian, G.-C., Aceleanu, M.-I. and Mindrican, I.-M. (2023), "Human Resources in the Context of Digitalization", Akkaya, B., Apostu, S.A., Hysa, E. and Panait, M. (Ed.) Digitalization, Sustainable Development, and Industry 5.0, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 125-148. https://doi.org/10.1108/978-1-83753-190-520231008, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

2. Huber, M., Agarwal, D. and Schmitt, R.H. (2023), "Similarity assessment and model migration for measurement processes", International Journal of Quality & Reliability Management, Vol. 40 No. 10, pp. 2371-2392. https://doi.org/10.1108/IJQRM-09-2022-0268, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

3. Panda, S.S. and Mishra, N.R. (2018), "Factors affecting temporary labour migration for seasonal work: a review", Management Research Review, Vol. 41 No. 10, pp. 1176-1200. https://doi.org/10.1108/MRR-04-2017-0104, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

4. Villalon, R. and Kraft, S. (2022), "Migratory Stress, Health and Gender: An Intersectional Analysis of the Ecuadorean Case", Kronenfeld, J.J. (Ed.) Health and Health Care Inequities, Infectious Diseases and Social Factors (Research in the Sociology of Health Care, Vol. 39), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 89-106. https://doi.org/10.1108/S0275- 495920220000039007, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

5. Krtalic, M. and Ihejirika, K.T. (2023), "The things we carry: migrants' personal collection management and use", Journal of Documentation, Vol. 79 No. 1, pp. 86-111. https://doi.org/10.1108/JD-12-2021-0236, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

6. Kopliku, B. and Drishti, E. (2023), "The (big) role of family constellations in return migration and transnationalism", International Journal of Migration, Health and Social Care, Vol. 19 No. 3/4, pp. 435-450. https://doi.org/10.1108/IJMHSC-07-2022-0078, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

7. Incaltarau, C. and Maria Simionov, L. (2017), "Is Eastern Europe Following the Same Transition Model as the South? A Regional Analysis of the Main Migration Transition Drivers", Pascariu, G.C. and Duarte, M.A.P.D.S. (Ed.) Core-Periphery Patterns Across the European Union, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 199-232. https://doi.org/10.1108/978-1-78714- 495-820171007, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

8. Symulevich, A. and Boczar, J. (2023), "Summer of migration: consolidating institutional repositories into a redesigned singular platform", Digital Library Perspectives, Vol. 39 No. 2, pp. 220-228. https://doi.org/10.1108/DLP-03-2022-0028, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

9. Dinmohamed, S. (2023), "Introduction: Dominican Immigrants, Cultural Practices and Homemaking", Post-Migration Experiences, Cultural Practices and Homemaking: An Ethnography of Dominican Migration to Europe, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 1-18. https://doi.org/ 10.1108/978-1-83753-204-920231001, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

10. Seidu, A., Onel, G. and Moss, C.B. (2022), "Do international remittances accelerate out-farm labor migration in developing countries? A dynamic panel time-series analysis", Journal of Agribusiness in Developing and Emerging Economies, Vol. 12 No. 1, pp. 19-39. https://doi.org/10.1108/JADEE-05-2020-0097, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

11. Rajapakse, N. (2023), "Women Migrant Workers and Market Forces: Toward an Interdisciplinary Representation of Female Labor Migration", Fiorito, L., Scheall, S. and Suprinyak, C.E. (Ed.) Research in the History of Economic Thought and Methodology: Including a Selection of Papers Presented at the First History of Economics Diversity Caucus Conference (Research in the History of Economic Thought and Methodology, Vol. 41B), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 3-25. https://doi.org/10.1108/S0743-41542023000041B001, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

12. Borkowski, M., Brzozowski, J., Vershinina, N. and Rodgers, P. (2021), "Networks and Migrant Entrepreneurship: Ukrainian Entrepreneurs in Poland", Vershinina, N., Rodgers, P., Xheneti, M., Brzozowski, J. and Lassalle, P. (Ed.) Global Migration, Entrepreneurship and Society (Contemporary Issues in Entrepreneurship Research, Vol. 13), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 161-176. https://doi.org/10.1108/S2040-724620210000013012, вільний доступ (дата звернення 18.11.2023).

References

1. Dimian, G.-C., Aceleanu, M.-I. and Mindrican, I.-M. (2023), "Human Resources in the Context of Digitalization", Akkaya, B., Apostu, S.A., Hysa, E. and Panait, M. (Ed.) Digitalization, Sustainable Development, and Industry 5.0, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 125-148. https://doi.org/10.1108/978-1-83753-190-520231008 [in English].

2. Huber, M., Agarwal, D. and Schmitt, R.H. (2023), "Similarity assessment and model migration for measurement processes", International Journal of Quality & Reliability Management, Vol. 40 No. 10, pp. 2371-2392. https://doi.org/10.1108/IJQRM-09-2022-0268, [in English].

3. Panda, S.S. and Mishra, N.R. (2018), "Factors affecting temporary labour migration for seasonal work: a review", Management Research Review, Vol. 41 No. 10, pp. 1176-1200. https://doi.org/ 10.1108/MRR-04-2017-0104, [in English].

4. Villalon, R. and Kraft, S. (2022), "Migratory Stress, Health and Gender: An Intersectional Analysis of the Ecuadorean Case", Kronenfeld, J.J. (Ed.) Health and Health Care Inequities, Infectious Diseases and Social Factors (Research in the Sociology of Health Care, Vol. 39), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 89-106. https://doi.org/10.1108/S0275- 495920220000039007, [in English].

5. Krtalic, M. and Ihejirika, K.T. (2023), "The things we carry: migrants' personal collection management and use", Journal of Documentation, Vol. 79 No. 1, pp. 86-111. https://doi .org/ 10.1108/JD-12-2021-0236, [in English].

6. Kopliku, B. and Drishti, E. (2023), "The (big) role of family constellations in return migration and transnationalism", International Journal of Migration, Health and Social Care, Vol. 19 No. 3/4, pp. 435-450. https://doi.org/10.1108/IJMHSC-07-2022-0078, [in English].

7. Incaltarau, C. and Maria Simionov, L. (2017), "Is Eastern Europe Following the Same Transition Model as the South? A Regional Analysis of the Main Migration Transition Drivers", Pascariu, G.C. and Duarte, M.A.P.D.S. (Ed.) Core-Periphery Patterns Across the European Union, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 199-232. https://doi.org/10.1108/978-1-78714- 495-820171007, [in English].

8. Symulevich, A. and Boczar, J. (2023), "Summer of migration: consolidating institutional repositories into a redesigned singular platform", Digital Library Perspectives, Vol. 39 No. 2, pp. 220-228. https://doi.org/10.1108/DLP-03-2022-0028, [in English].

9. Dinmohamed, S. (2023), "Introduction: Dominican Immigrants, Cultural Practices and Homemaking", Post-Migration Experiences, Cultural Practices and Homemaking: An Ethnography of Dominican Migration to Europe, Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 1-18. https://doi.org/10.1108/978-1-83753-204-920231001, [in English].

10. Seidu, A., Onel, G. and Moss, C.B. (2022), "Do international remittances accelerate out-farm labor migration in developing countries? A dynamic panel time-series analysis", Journal of Agribusiness in Developing and Emerging Economies, Vol. 12 No. 1, pp. 19-39. https://doi.org/10.1108/JADEE-05-2020-0097, [in English].

11. Rajapakse, N. (2023), "Women Migrant Workers and Market Forces: Toward an Interdisciplinary Representation of Female Labor Migration", Fiorito, L., Scheall, S. and Suprinyak, C.E. (Ed.) Research in the History of Economic Thought and Methodology: Including a Selection of Papers Presented at the First History of Economics Diversity Caucus Conference (Research in the History of Economic Thought and Methodology, Vol. 41B), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 3-25. https://doi.org/10.1108/S0743-41542023000041B001, [in English].

12. Borkowski, M., Brzozowski, J., Vershinina, N. and Rodgers, P. (2021), "Networks and Migrant Entrepreneurship: Ukrainian Entrepreneurs in Poland", Vershinina, N., Rodgers, P., Xheneti, M., Brzozowski, J. and Lassalle, P. (Ed.) Global Migration, Entrepreneurship and Society (Contemporary Issues in Entrepreneurship Research, Vol. 13), Emerald Publishing Limited, Leeds, pp. 161-176. https://doi.org/10.1108/S2040-724620210000013012, [in English].

Размещено на Allbest.ru