Детермінанти і механізми регулювання регіонального туристичного бізнесу

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Одеський національний морський університет, Україна

Кафедра «Підприємництво та туризм»

Спеціальність «Туризм»

Детермінанти і механізми регулювання регіонального туристичного бізнесу

Семенов В.Ф., д.е.н., професор

Житомирська А.О., магістр

Регіональний туристичний бізнес стимулює розвиток інших галузей господарства в регіоні, таких як будівництво, зв'язок, харчова промисловість, сільське господарство, торгівля, виробництво товарів народного споживання тощо. Цей бізнес приваблює підприємців з багатьох причин: невеликі стартові інвестиції, зростаючий попит на туристичні послуги, високий рівень рентабельності та мінімальний термін окупності витрат. Розвиток регіонального туристичного бізнесу можливий за умови наявності інститутів і механізмів державного управління і регулювання. Завдання державного регулювання туристичної галузі визначаються з урахуванням основних детермінантів і тенденцій розвитку туризму, на внутрішньому і міжнародному ринках туристичних послуг та участі держави у формуванні основних умов функціонування суб'єктів туристичної діяльності, її реальних можливостей, особливо в умовах коли економіка в цілому страждає від пандемії, війни. Державне регулювання в нашій країні, використовуючи результати аналізу досвіду соціально-економічного розвитку економік різних періодів в різних країнах впевнено спрямоване на відбудову і нормалізацію економіки в цілому і туризму зокрема.

Державне регулювання як сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу органів державної влади на розвиток туристичної галузі та створення умов для ефективної співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування й приватного сектора стосовно розвитку туризму застосовує різні механізми: адміністративні, організаційні, економічні, правові, екологічні тощо, які дозволяють створити певний базис для формування векторів відновлення туристичної галузі у поствоєнний період.[1].

Важливою, як механізм державного регулювання і базис якості туристичних послуг, залишається стандартизація, роль якої полягає перш за все у відборі одного або невеликої кількості видів продукції (процесів, робіт, послуг) з найкращими якісними показниками і властивостями. За версією ISO найважливішими результатами стандартизації,яка встановлює вимоги до якості, мають бути: підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їхньому функціональному призначенню, зростання вагомості і авторитету територіального бренду видів регіонального туризму, а в усуненні бар'єрів у торгівлі; міжнародному туризмі, сприяння по науково-технічному співробітництву. Стандартизація встановлює єдині, найбільш раціональні норми, параметри і вимоги до якості туристичного продукту, технології його виготовлення, методи контролю та випробувань, правила реалізації тощо.

У регіональному туристичному бізнесі слід розглядати: вплив туристичної галузі на розвиток різних секторів регіональної економіки; наявність планів та програм розвитку туристичних підприємств, зорієнтованих на підвищення рівня стандартів якості турпродукту; якісний склад і участь персоналу у процесах стандартизації і регулюванні бізнесом тощо. В умовах поглиблення конкуренції, зростання вимог до якості туристичних послуг необхідно з'ясувати специфіку бізнесових процесів, проаналізувати і систематизувати різні підходи до ефективності управління якістю. державний управління регіональний туристичний поствоєнний

Відповідно до визначення міжнародної організації зі стандартизації (ISO) якість являє собою сукупність властивостей і характеристик продукту, які надають йому здатність задовольняти обумовлені або передбачені потреби. Формальний рівень якості визначається як відповідність властивості продукту та послуг вимогам стандартів, як територіальний бренд туризму [3].

Специфічними особливостями прояву якості турпродуктів слід вважати:

- дискретність (перервність) виробництва туристичних послуг та цілісність їх споживання;

- можливість утримання високого рівня протягом тривалого часу якості виробництва турпослуг;

- виробництво і споживання туристичного продукту проходить невідчутно й одночасно .

Досягнення високого рівня якості обслуговування у сфері туризму в регіоні відбувається завдяки ефективному регулюванню й управлінню. Ефективність передбачає імплементацію правил якісного сервісу зі світової практики, а саме:

- дотримання основних принципів сервісу для сучасної сфери туризму;

- створення необхідних умов для персоналу, який забезпечує якісний сервіс;

- оптимізація структури управління туристичним підприємством;

Ефективність управління, проявляється в ефективності виробництва тур продукту, складає частину ефективності підприємств загалом. Результати дії,співвіднесені з метою та витратами, це і є зміст ефективності як управлінської та регулюючої категорії.

Ефективність діяльності з управління і регулювання туристичного бізнесу в регіоні детермінують чинники впливу, які діють спільно, в інтеграційній єдності. Серед них найважливішими є потенціал персоналу підприємств і його здатність виконувати якісну роботу; соціальні умови функціонування персоналу в цілому, культура бізнесових фірм і організацій. Якість корелює також з показниками фінансово-економічної діяльності туристської фірми, тобто:обсягом реалізації туристичних послуг або виручкою від реалізації послуг туризму;

- показниками використання робочої сили;

- показниками використання виробничих фондів [4]..

Стан і розвиток регіонального бізнесу в туризмі характеризують також наступними показники:чисельність зарубіжних туристів, які відвідали регіон; кількість туроднів з іноземними туристами; сумарні грошові витрати туристів з інших країн у даному регіоні, загальна ефективність галузі.

При вмілому застосуванні інструментарію управління регіональним і місцевим розвитком туризму населені пункти починають розвиватися цілеспрямовано та ефективно, дбаючи про економне та раціональне використання ресурсів території, у тому числі туристичних, використовуючи свої конкурентні переваги в ринковому середовищі та мінімізуючи ризики і невизначеності [5].

До головних внутрішніх і зовнішніх детермінантів підвищення ефективності управління діяльністю туристичного бізнесу можна віднести сучасні якісні інформаційні технології, які справляють найістотніший вплив на рівень і динаміку ефективності надання послуг. За принципом ланцюгової реакції вони спричиняють суттєві (нерідко докорінні) зміни в методах і формах організації трудових процесів, підготовці та кваліфікації персоналу тощо[5].

Отже, лише вміле використання всієї системи перелічених детермінантів може забезпечити ефективне регулювання достатніх темпів зростання надання послуг суб'єктами туристичного бізнесу в регіоні. При цьому превалюючими мають бути внутрішні чинники, особливо чинники стандартизації і якості туристичних продуктів і послуг. Ефективність управління детермінується багатьма факторами, серед яких рівень участі і якості персоналу, наявність дієвих планів та програм розвитку туристичних фірм, специфіка якості турпродукту.

Список використаних джерел

1. Бойко О.В. (2013) Особливості формування та реалізації туристичної політики держави: міжнародний, національний, регіональний досвід (с. 279). Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

2. Сущенко О.А.( 2019) Територіальний брендинг як інструмент розвитку туристично-рекреаційного комплексу. Економічні інновації. (21) 139-149.

3. 3.Приймакова Ю.А. (2020) Дослідження зарубіжного досвіду відновлення національної економіки в постконфліктний період. Менеджер. (3) 153-160.

4. Шведун В.О., Мельниченко О.А. (2017) Особливості розвитку індустрії туризму в Україні. (с.153). Харків: Вид-во НУЦЗУ.

5. 5.Жук І. (2015) Туристична реформа як інструмент соціально-економічного розвитку України. Соціально-економічні проблеми і держава. (1) 152-159.

Размещено на Allbest.Ru