Стан здійснення адміністративного судочинства України в сучасних умовах

Стан здійснення адміністративного судочинства України в сучасних умовах

Бойко Віталій Борисович,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри правосуддя та філософії

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Кресс проти Франції» (Kress v. Franse) від 07.06.2001 року вказав: «Сам факт створення та існування адміністративних судів, безумовно, можна привітати як одне з провідних досягнень держави, заснованої на верховенстві права, - зокрема, з огляду на те, що ці суди здобули юрисдикцію розглядати акти адміністративних органів не без відповідної боротьби». До причин створення адміністративних судів та запровадження адміністративного судочинства в Україні відносять: необхідність посилення гарантій захисту прав людини від свавілля з боку влади; відсутність ефективної процедури судового вирішення адміністративних справ, яка б враховувала специфіку публічно-правових відносин; прив'язаність територіальної юрисдикції судів до адміністративно-територіального устрою України, що посилює можливості впливу чиновницького апарату на суддів; істотне зростання кількості справ щодо оскарження неправомірних дії, рішень та бездіяльності суб'єктів владних повноважень; невелику кількість суддів - фахівців у галузі адміністративної юрисдикції [1].

З 1 вересня 2005 року набрав чинності КАС України [2], після чого відбулося формування національної системи адміністративної юстиції. Функції судової влади залежать від місця та ролі органів правосуддя в певній державі, суспільстві. Зокрема, пунктом 3 статті 4 КАС України визначено, що адміністративний суд - суд, до компетенції якого віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. Свого часу нормативною базою для створення системи адміністративних судів України стали в тому числі і Укази Президента України від 16.1 1.2004 №1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів», від 16.05.2007 №417/2007 «Про кількісний склад суддів адміністративних судів», від 16.10.2008 №941/2008 «Про вдосконалення мережі адміністративних судів», від 29.12.2017 №455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах» та інші. Окрім того, реформування адміністративного судочинства безпосередньо пов'язано і з прийняттям у 2016 році нової редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів». На даний час в нашій державі працює трьохланкова система правосуддя, яка створена на принципах територіальності та спеціалізації.

За змістом ст. 125 Конституції України [3], судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації, а Закон України «Про судоустрій і статус суддів» додатково закріплює і принцип інстанційності.

Місцевими адміністративними судами є місцеві загальні суди, які діють як адміністративні суди, а також окружні адміністративні суди, яких наразі працює ТІ.

Апеляційні адміністративні суди були створені у відповідних апеляційних округах та повністю відокремлені від судів загальної юрисдикції. У зв'язку з проведеною у 2017 році ліквідацією апеляційних адміністративних судів та утворенням апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах утворені 8 апеляційних адміністративних судів, їх юрисдикція яких поширюється на неоднакову кількість регіонів: від 2 до 6. Наприклад, апеляційний округ Восьмого апеляційного адміністративного суду об'єднує 6 областей заходу України, що не сприяє доступності правосуддя.

В свою чергу, адміністративний касаційний суд входить до складу Верховного Суду, в ньому створені палати для розгляду деяких категорій справ.

На нашу думку, на діяльність адміністративних судів в Україні протягом останніх років впливають як зовнішні фактори, що не залежать від працівників суду, та внутрішні фактори. Зокрема, загальновідомо, що починаючи з 2016 року в нашій державі намітився значний відтік суддівських кадрів. Окрім того, значна кількість суддів з об'єктивних причин не може здійснювати правосуддя, оскільки їх повноваження припинено у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку перебування на посаді судді, внаслідок цього суди є перевантаженими, а розумні строки розгляду справ порушуються.

У 2022 році адміністративні суди, як і уся судова система України, знову працювали в умовах недостатнього фінансування. Як наслідок, суди неодноразово повідомляли громадськість про неможливість направлення поштової кореспонденції. У 2023 році фінансування судів ще зменшилося, що обумовлено необхідністю направити фінансові ресурси на потреби оборони.

24 лютого 2022 року відбулося повномасштабне військове вторгнення російської федерації на територію України, що потягло за собою низку проблем організаційного, матеріально-технічного та процесуального характера. Було повністю зруйновано понад 10 приміщень судів, а близько 100 приміщень - пошкоджено. Найбільша кількість таких приміщень розташована в Харківській, Миколаївській, Донецькій та Херсонській областях. Слід вказати, що після звільнення тимчасово окупованих територій Київської, Житомирської, Чернігівської, Сумської областей майже усі суди зазначених областей, приміщення яких були пошкоджені, відновили свою діяльність.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У зв'язку з веденням активних бойових дій та тимчасовою окупацію деяких території, було внесено зміни до ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими Вища рада правосуддя отримала можливість за поданням Голови Верховного Суду змінювати територіальну юрисдикцію судових справ. В подальшому, з урахуванням того, що Вища рада правосуддя була неправомочна, зміна підсудності здійснювалася за розпорядженням Голови Верховного Суду. Зокрема, підсудність Херсонського окружного адміністративного суду було змінена на Одеськимокружнии «адміністративним суд. У такий спосіб було змінено територіальну підсудність судових справ 80 судів. Станом вже на кінець березня 2022 року Верховний Суд переніс 122 суди із 10 областей України: 47 судів з окупованої території, 75 а із зони бойових дій. Окрім того, було ухвалено близько 500 рішень про відрядження чи продовження відрядження суддів, переважно з територій, на яких ведуться активні бойові дії або які перебувають у тимчасовій окупації.

Не можна не згадати і той факт, що Рада суддів України розробила рекомендації щодо роботи суддів в умовах воєнного стану, в яких йдеться про можливість тимчасового зупинення здійснення судочинства конкретною судовою установою у випадку загрози здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, а також працівників апарату суду до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Підсумовуючи викладене, хочемо зазначити, що створення системи адміністративних судів було частиною реформування судової системи України, необхідністю підтримати законність та рівновагу у взаємовідносинах фізичних та юридичних осіб - з одного боку та суб'єктів владних повноважень - з іншого. Працівники судової гілки влади були змушені адаптуватися до роботи в умовах воєнного стану, прагнучи забезпечити ефективне судочинство. В той же час, держава має вживати максимальних заходів для забезпечення доступу до правосуддя, забезпечити безпеку учасників судочинства та працівників суду.

Список використаних джерел

[1] Коліушко, І.Б. & Куйбіда, Р.О. (2003) Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції'для України. Київ: Факт.

[2] Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005№2747-IV. URL: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/ show/2747-15/paran2#n2.

[3] Конституція України (Закон України). №254к/96-ВР. Вилучено з https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/254% D0% BA/96-%D0% B2% D1% 80#Text.

Размещено на Allbest.ru