Театральна адаптація літературних творів та авторське право: проблеми та можливості

Размещено на http://allbest.ru

Луганська державна академія культури і мистецтв

Театральна адаптація літературних творів та авторське право: проблеми та можливості

Марія Матюшенко старший викладач

кафедри суспільно-гуманітарних наук

Ірина Сокович магістр сценічного мистецтва

м. Київ, Україна

Анотація

Не секрет, що театральна адаптація літературних творів породжує ряд питань у сфері авторського права, вимагаючи уваги до прав та інтересів як літературних авторів, так і творчих колективів, які створюють театральні постановки.

Проблеми в сфері захисту авторських прав у театральних адаптаціях виникають внаслідок недостатньої взаємодії та використання творів, які підпадають під авторське право, а також через неповне розуміння творцями та авторами нормативно-правових актів щодо авторського права та актуальність цих норм. Тексти, що адаптуються для театральної практики, повинні враховувати вимоги, пов'язані з авторським правом та суміжними правами, а також з музикою та іноді з візуальним вираженням, включаючи образи героїв та загальний візуальний аспект постановок.

Однією з основних труднощів є отримання ліцензій та взаємодія щодо прав на використання творів, які становлять ключовий елемент постановок. Творці, які прагнуть захистити свою роботу в подальшому, не завжди повністю розуміють всі правові аспекти та можливі обмеження, що можуть викликати проблеми на наступних етапах, іноді призводячи до зміни поглядів щодо необхідності реєстрації авторського права.

Зокрема, театральна адаптація твору, що захищена авторським правом є комплексним та багатоаспектним процесом та вимагає не лише ретельної уваги до правових тонкощів, співпраці всіх зацікавлених сторін, а й постійного моніторингу та аналізу змін у законодавстві у сфері авторського права, а також глибокого розуміння цих змін творцями, авторами, драматургами та виконавцями.

Таким чином, відсутність єдиного підходу до питання захисту прав інтелектуальної власності театральної адаптації та різноманітність думок інших науковців свідчать про необхідність подальшого дослідження цього питання через призму положень авторського права.

Ключові слова: авторське право, творець, суміжні права, автор, театральне мистецтво, сценічне мистецтво

Abstract

Theatrical adaptation of literary works and copyright: problems and opportunities

Maria Matiushenko

senior lecturer of the social sciences and humanities department, Luhansk State Academy of Culture and Arts Kyiv, Ukraine,

Iryna Sokovych

master of performing arts, Luhansk State Academy of Culture and Arts Kyiv, Ukraine,

It's no secret that the theatrical adaptation of literary works raises several issues in the field of copyright, requiring attention to the rights and interests of both literary authors and creative teams that create theatrical productions.

Problems in the copyright field protection in theatrical productions arise due to insufficient interaction and use of works subject to copyright, as well as due to incomplete understanding by creators and authors of normative legal acts regarding copyright and the relevance of these norms. Texts adapted for theatrical practice must consider requirements related to copyright and related rights, as well as to music and sometimes to visual expression, including characters and the general visual aspect of productions. One of the main difficulties in obtaining licenses and dealing with the rights to use the works, which are the main basis and key element of the productions. Creators, for their part, who intend to protect their work in the future, do not always fully understand all legal aspects and possible restrictions, which can cause problems at later stages, sometimes leading to a change of opinion regarding copyright registration.

Theatrical adaptation of a work protected by copyright is a complex and multifaceted process that requires not only careful attention to legal subtleties, cooperation of all interested parties, but also constant monitoring and analysis of changes in legislation in the field of copyright, as well as a deep understanding of these changes' creators and authors.

Thus, the unified approach lack to the intellectual property rights protecting issue of theatrical adaptation and other scientist opinions diversity indicate the need for further research on this issue through copyright provisions prism.

Keywords: copyright, creator, related rights, author, theatrical art, performing arts.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному культурному контексті театральна адаптація літературних творів виявляється складною сферою взаємодії між двома формами мистецтва - літературою та театром. Однак цей процес часто супроводжується низкою правових, творчих і етичних питань, зокрема в контексті захисту авторських прав. Взаємодія між театром і літературою породжує ряд проблем, пов'язаних із збереженням творчої ідентичності автора, вільним тлумаченням твору на сцені, а також фінансовим винагородженням за використання літературних матеріалів.

Театр, як високий вид мистецтва, має властивість переосмислювати та інтерпретувати літературні шедеври, вносячи у них нові аспекти та визначаючи свою унікальну театральну мову. Водночас сучасна публіка вимагає не лише відтворення літературного сюжету на сцені, але й новаторських, творчих підходів до тлумачення класичних творів. Це відкриває широкі можливості для театральних режисерів та акторів, але водночас посилює необхідність у врегулюванні відносин із правовласниками літературних творів.

Таким чином, дослідження має на меті систематизувати та проаналізувати конкретні ситуації взаємодії між театральною адаптацією та літературним вираженням творів, виявити прогалини у сучасному законодавстві, а також висвітлити приклади успішних моделей співпраці на всіх рівнях зацікавлених сторін. Крім того, висвітлиться питання необхідності адаптації правових норм до викликів, що виникають у зв'язку з швидким розвитком театрального (сценічного) мистецтва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічних прикладів і практичних аспектів щодо авторського права в рамках театральної справи, а особливо щодо правового захисту адаптації літературних творів в контексті взаємодії між авторами, виконавцями та драматургами, на жаль, критично мало. В частині досліджень, присвячених питанню інтелектуальної власності в театральній діяльності, дотримання аспектів інтелектуальної власності вивчалося в роботах вітчизняних науковців та практикуючих фахівців з інтелектуальної власності. Наприклад, Яворська О. С., Тарасенко Л.Л., Мисенко О., Санченко О.І., тощо. Проте, кожне з цих досліджень розглядає театральну постановку як невід'ємну частину нематеріального компонента участі всіх зацікавлених сторін у процесі, але водночас не висвітлює питання театральної адаптації літературних творів як елементу авторських прав.

Виклад основного матеріалу

Театральна адаптація літературних творів є цікавим явищем у сучасному театральному світі, оскільки дає можливість переосмислити класичні літературні твори на сцені та зробити їх доступними для сучасної аудиторії.

Зокрема, багато як вітчизняних, так і міжнародних професіоналів- практиків юридичної сфери цікавляться та вивчають авторське право в його загальному концепті виходячи із суто нормативно-правового регулювання. Однак не так багато людей вивчають авторське право, усвідомлюючи, що логічна система авторського права, яка розглядає автора, твір, митця і авторське право як основні поняття, була побудована на теоретичній основі представлення творчості (включно із сценічним (театральним) мистецтвом та літературною творчістю) [1-9].

Проте, в рамках даного дослідження слід виокремити питання творчості та співзвучність контекстів із авторським правом їх авторів. Так, творчість виникає з моменту народження «індивіда», який стає суб'єктом сучасного мислення. У будь-якому акті творчості лежить романтичний підхід до процесу творення. Таким чином, «твір» розглядається як виявлення «індивідуальності» особистості, визначеної як «творчий геній», і сам твір існує як «комплекс форми та змісту». Цей концепт інституціоналізовано в сучасній правовій системі за допомогою термінів «автор (особа)», «творчість (індивідуальність)» і «авторське право (твір)». Початково авторське право привласнюється автором, і цей зв'язок із твором автора охарактеризовано як «приналежність автора до твору» [10].

Взявши за методичну основу розкриття питання театральної адаптації літературних творів за рахунок творчого самовираження індивіда (автора, митця, виконавця, режисера, тощо) в рамках питання захисту авторським правом слід розглянути монографію корейського дослідника інституту інтелектуальної власності Кореї Янгмі Чона [11], де відзначено що сучасні законодавчі норми питання захисту авторським правом присвячені здебільшого більш формалізованим аспектам творчого самовираження, зокрема музичним творам, літературним творам, тощо. Водночас питання захисту авторським правом театральних постановок залишається поза увагою. театральний сценічний мистецтво авторський право

Даний феном вбачається в тому аспекті, що питання сценічної (театральної) творчості існує в конкретному моменті часу та знаходиться у постійному стані оригіналу, а не копії та є мистецтвом «на місці» і проблема так званого «плагіату» виникає свідомо чи несвідомо, а концепція адаптації літературних творів як питання суміжних прав ігнорує повністю права власників таких прав [11].

Так, згідно із Законом України «Про театри і театральну справу, театральна постановка - твір театрального мистецтва, створений на основі драматургічного, музично-драматургічного або літературного твору, що має єдиний задум та конкретну назву [12], наприклад п'єси, мюзикли та пантоміми. Якщо розглядати даний контекст питання захисту авторським правом, то тут рухи людини можуть бути виражені безпосередньо тілом, але вони також можуть бути записані у формі нотації. Оскільки фіксація з нотуванням або без нотування не є обов'язковою і якщо вираження руху є послідовним і достатньо креативним, щоб уможливити виконання, його достатньо для захисту як театральної постановки. Узгодженість тут означає, що має бути можливість повторити ту саму виставу чи танець. Театральні постановки, як і музика, належить до «перформативного мистецтва». Оскільки п'єси, доносяться до публіки через виконавця, вони повинні бути виражені так, щоб вони були послідовними, тобто з можливістю їх повторення ідентично.

Проте, слід провести паралель, адже театральні постановки збігаються з літературними в тому, що рухи та лінії можуть бути виражені мовою або літерами. Однак театральні твори відрізняються від літературних творів, оскільки вони не просто виражають себе в мові чи тексті, а виражають всю або значну частину вистави, надаючи інструкції для вистави, але при цьому є достатньо послідовними, щоб забезпечити виконання. Навіть якщо виражено мовою чи текстом, творчість в театральному (сценічному) мистецтві відрізняється від творчості літературного твору. Це як, на приклад, творчість архітектурних надбань і творчість графічних робіт.

Зокрема, творчістю задуму, написаного для конкретної вистави, легко розпізнати літературний твір, але в свою чергу важко розпізнати - театральну постановку як особливий вид творчого вираження автора, митця, виконавця, тощо. З точки зору театрального твору, важко гарантувати «ідентичність і відтворюваність твору», тому його можна розглядати лише як опис «театральних ідей» і як результат виникає колізія між вже сталими поняттями захисту авторським правом як літературного твору так і театральної постановки, адже втрачається чітке розмежування між контекстом вираження літературного твору на сцені та вираженням твору за допомогою форми та змісту.

Так, звертаючись до врегулювання даного питання, на прикладі, законодавства США, країні базованої на прецедентному праві саме в рамках адаптації літературних творів на сцені та питання захисту авторським правом слід відзначити довготривале становлення та помірну адаптацію такого питання як серед юристів, так і самих митців.

Зокрема, розглядати театральні постановки як прояв творчого вираження автора та регулювання на законодавчому рівні відбулось в рамках Закону

США про авторське право в 1909 році, де стаття 5(б) розкривала поняття драми та музики як поняття «драматично-музичної композиції». Це зумовлювалось, зокрема в основному через музичну композицію та дії (опера, оперета та музична комедія). Тобто розглядалися «твори, які програють», і відмінність полягала в тому, що продукт діяльності виражався у формі п'єси, які поєднували музику та голос із композицією, персонажами та акторською грою [13].

Так, з плином часу та поступовим накопиченням відповідних прецедентів, адаптації, літературні твори в США стали складовою сценічного мистецтва. І таке співвідношення стало можливим не тільки в традиційному розумінні представлення на сцені, а і на радіо, телебаченні чи будь-якого іншого медіа, якщо воно має «драматичні елементи», які обговорюватимуться в майбутньому. Зокрема, входячи в контекст вищевказаного виникає логічна залежність (рис. 1) - літературний твір це концепт сценарію театральної адаптації, сценарій це, звичайно, твір в рамках театральної адаптації, а театральна адаптація - це сценарій [14].

Рис.1. Логічна залежність літературного твору із контекстом театральної адаптації Джерело: розроблено авторами на основі [4,14]

Таким чином, літературні твори вважаються елементом театрального представлення.

Так, театральні адаптації, основою яких є літературні твори можна розділити на чотири об'єкти в рамках питання захисту авторським правом:

1) твір, що представлений у формалізованому вигляді на папері (сценарій);

2) адаптований літературний твір на сцені, оскільки він складається з дій разом із мовою;

3) твір пантоміми чи танцю, що включає «музичний супровід»;

4) театральна адаптація зафіксована за допомогою аудіовізуального носія та при цьому стає відеотвором).

У випадку, якщо літературні твори, не представлені театральною адаптацією, то відповідно вони іменуються «недраматичними літературними творами» [15].

При цьому авторське право на такі роботи є відокремленим від захисту авторських прав на існуючі матеріали та не впливає на обсяг, тривалість, право власності чи існування захисту авторських прав на існуючі матеріали [16].

Зокрема, що стосується врегулювання питання захисту авторським правом театральної адаптації літературних творів в Україні та нормативно- правової природи актів, відсутність застосування прецедентного права на законодавчому рівні, відсутність практичного досвід судовими юрисдикціями застосування норм, що регулюють питання авторських прав, то можемо сказати, що питання залишається відкритим.

Проте, великим кроком у формуванні чіткого бачення як самого питання врегулювання авторських прав, так і розмежування відповідних норм для митців реформування законодавства з питань інтелектуальної власності [17].

Зокрема, у вересні 2023 року, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій презентував випуск серії чек-листів, щодо питань авторського права у сфері мистецтв та мистецької освіти [18].

Крім того, в процесі реформування неодноразово піднімались важливі питання, такі як: потреба в оновленні українського законодавства в контексті європейських стандартів, зокрема на основі Угоди про асоціацію з ЄС [17].

Проте, враховуючи контекст національного нормативного регулювання слід відзначити, що суть театральної адаптації літературних творів в контексті регулювання авторським правом полягає в складному процесі, що передбачає глибоке розуміння як художніх, так і юридичних аспектів. Однією з центральних труднощів у цьому контексті є співставлення авторських прав та ліцензій, що застосовуються авторами та виконавцями в рамках укладення ліцензійних договорів. Так, отримання ліцензії в Україні на використання твору зазвичай є ключовим аспектом використання творів у театральних постановках, де при цьому на даному етапі зазвичай відбувається відмова від отримання ліцензії взагалі в силу неузгодженості положень ліцензійного договору між сторонами та застосуванням самої ліцензії.

Із практичної точки зору важливим є узгодження будь-яких змін у сценарії та діалогах з автором чи його представниками, щоб зберегти унікальні риси твору та не порушити творчий задум режисера. Проте виникають труднощі у вирішенні конфліктів між творчою діяльністю режисера та відповідальністю перед авторськими правами. Додаткові аспекти, такі як ексклюзивні ліцензії, фінансові угоди та комерційні аспекти, вимагають ретельного підходу для досягнення взаємовигідних угод між усіма сторонами.

Забезпечення прав на використання музики, авторських прав на декорації та костюми, прав акторів та використання брендів робить театральну адаптацію ще складнішою з точки зору реєстрації і навіть майже неможливою. Часто режисери відмовляються від ідеї реєстрації авторського права ще на ранніх етапах, і великі театри взагалі не розглядають такі можливості. Проте вирішення цих питань є ключовим для успішної та етичної реалізації театральної адаптації. Усі ці аспекти вимагають балансу між творчістю та правовими аспектами, з метою створення високоякісних театральних постановок, які задовольнлять як авторів, так і глядачів.

Крім вищевказаного, на разі основним та неврегульованим питанням залишається концепт реалізації майнових прав автора та захистом авторських прав у театральній справі щодо права на використання та включає такі складові, як право на відтворення, право на публічний показ, право на перший продаж та подання своїх творів до загального відома.

Суттєвою проблемою також залишається пошук балансу між творчістю та дотриманням усіх правових обмежень, які наразі рідко переглядаються законодавством. І загалом творці, зокрема і в рамках театральної адаптації, не бачать сенсу у використанні авторського права. На сьогоднішній день творці часто стикаються з викликами у збереженні своєї творчої свободи та водночас узгодженням своїх дій із вимогами закону. Театральна постановка може вносити зміни у сюжет, діалоги чи характери, образи, чи навіть дії, що може породжувати питання щодо збереження літературного твору та авторської ідентичності. Виходячи із законодавства про авторське право і театральну справу, внесення змін у сценарії може порушити структуру або ідентичність літературного твору. Єдиний вихід на даний момент це узгодження з автором або його представниками щодо внесення змін та збереження ключових аспектів твору, навіть якщо це не відповідає ідеї постановки через укладення окремих договорів.

Висновки

Таким чином, театральна адаптація літературних творів в Україні вимагає ретельного врахування низки аспектів, щоб успішно об'єднати дві різні форми мистецтва та врешті-решт, забезпечити високий рівень творчості та визнання. Однією з ключових проблем є врегулювання авторських прав і ліцензій. Суцільний та збалансований підхід до вирішення цих аспектів забезпечує успішну та етичну театральну адаптацію, в якій кожна сторона буде вигравати -- як автор, так і театральна команда, а також публіка, що насолоджується твором в новому форматі.

Зокрема, творці часто стикаються з викликами у збереженні творчої свободи та вирішенні питань, пов'язаних із законом, особливо при створенні театральних постановок, які можуть впливати на літературні твори та авторську ідентичність. Існує велика потреба у подальшому вдосконаленні законодавства та узгодженні між творчістю та правовими аспектами авторського права щодо питань театральної адаптації літературних творів через призму існуючих міжнародних практик. Подальші розвідки в рамках даного дослідження передбачає розгляд питань щодо реалізації суміжних прав учасників у контексті забезпечення ліцензій.

Література

1. Яворська О. С., Тарасенко Л. Л. Інтелектуальна власність у сфері театрального мистецтва. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2020. № 2. С. 258-262. URL: https://salo.li/28922ED

2. Мисенко О. Правова природа театральної постановки. 2020. URL: https://blog.liga.net/ user/amyisenko/article/37379

3. Санченко О.І. Дисертація «Театральна постановка як об'єкт права інтелектуальної власності». Одеська юридична академія. Хмельницька обласна рада. Хмельницький університет управління та права. Хмельницький. 2019. URL: https://irlykhuml.univer.km.ua/ items/b13fcd5d- 1c7c-4623 -afd8-c678d550a743/full

4. О. І. Яблокова. Сценарій як об'єкт авторського права. Juris Europensis Scientia. Випуск 2. 2022. URL: http://jes.nuoua.od.ua/archive/2_2020/7.pdf

5. Таєвська М. Характеристика актора театру як суб'єкта виконання твору театрального мистецтва. Теорія і практика інтелектуальної власності. Випуск 6. 2015 URL: http://ndiiv.org.ua/ Files2/2015_6/6.pdf

6. Kathryn Hartvigsen (2008). Nineteenth-Century Theatrical Adaptations of Nineteenth- Century Literature. Brigham Young University - Provo. URL: https://scholarsarchive.byu.edu/ cgi/vi ewcontent. cgi ? article=2505& context=etd

7. Fois, Eleonora. "Theatrical translation or theatrical adaptation? Staging Noises Off in Italy." Journal of Adaptation in Film & Performance 11, no. 3 (December 1, 2018): 241-57. http://dx.doi.org/10.1386/jafp.11.3.241_1.

8. Leitch, Thomas. "Introduction: Adaptation and the Battle of, and for, and over, and within the Public Humanities." https://academic.oup.com/adaptation/article-abstract/14/2/161/ 6179797?redirectedF rom=fulltext

9. Cummings, Lindsay. "Adapturgy: The Dramaturg's Art and Theatrical Adaptation by Jane Barnette." Theatre Topics 30, no. 2 (2020): 138-41. http://dx.doi.org/10.1353/tt.2020.0025.

10. (2017) ЩЩ^й. URL: https://product.kyobobook.co.kr/ detail/S000001682126

11. ^(2011) 5*1 URL: https://www.dbpia.co.kr/journal/articleDetail?nodeId=NODE11455530.

12. Закон України «Про театри і театральну справу». № 2605-IV від 31.05.2005р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2605-15#n87

13. April productions, inc. v. strand enterprises, Inc., et al. District Court, S. D. New York. March 18, 1948. URL: https://law.justia.com/cases/federal/district-courts/FSupp/ 79/515/1757476/].

14. Green et al. v. LUBY. United States Circuit Court, S.D. New York. December 21, 1909. URL: https://case-law.vlex.com/vid/green-v-luby-884594562

15. Goldstein on Copyright, § 2.9.2 (3d ed. 2015). URL: https://www.nab.org/documents/ filings/amicusbrief15-564200203.pdf

16. 17 U.S. Code § 103 - Subject matter of copyright: Compilations and derivative works. URL: https://www.law. cornell .edu/uscode/text/17/103

17. Україна досягла значного прогресу в сфері інтелектуальної власності - звіт європейської комісії в рамках пакету розширення. Державна система правової охорони інтелектуальної власності України. 2023. URL: https://ukrpatent.org/uk/news/main/ukraina- dosiahla-prohresu-v-sferi-iv-08112023

18. IP офіс презентує нові чек-листи про авторське право у сфері мистецтв. Український національний офіс інтелектуальної вланості та інновацій. 2023. URL: https://nipo.gov.ua/2- 3-chek-lysty-ap-mystetstvo/

References

1. Yavorska O. S., Tarasenko L. L. (2020). Intelektualna vlasnist u sferi teatralnoho mystetstva. [Intellectual property in the field of theatrical art.] VisnykNatsionalnoi akademii kerivnykh kadriv kultury i mystetstv : nauk. zhurnal. - Bulletin of the National Academy of Managers of Culture and Arts: Science. Magazine. (№ 2). (pp. 258-262). Retrieved from: https://salo.li/28922ED [in Ukrainian].

2. Mysenko O. (2020). Pravova pryroda teatralnoi postanovky. [Legal nature of theatrical production]. Retrieved from: https://blog.liga.net/user/amyisenko/article/37379 [in Ukrainian].

3. Sanchenko O.I. Dysertatsiia. (2019). Teatralna postanovka yak obiekt prava intelektualnoi vlasnosti. [Theatrical performance as an object of intellectual property rights]. Odeska yurydychna akademiia. Khmelnytska oblasna rada. Khmelnytskyi universytet upravlinnia ta prava. - Odesa Law Academy. Khmelnytskyi Regional Council. Khmelnytskyi University of Management and Law. Khmelnytskyi. Retrieved from: https://irlykhuml.univer.km.ua/items/ b13fcd5d-1c7c-4623-afd8-c678d550a743/full. [in Ukrainian].

4. O. I. Yablokova. (2022). Stsenarii yak obiekt avtorskoho prava. [Script as an object of copyright]. Juris Europensis Scientia. (Vol.2). Retrieved from: http://jes.nuoua.od.ua/archive/ 2_2020/7.pdf. [in Ukrainian].

5. Taievska M. (2015). Kharakterystyka aktora teatru yak subiekta vykonannia tvoru teatralnoho mystetstva. [Characteristics of a theater actor as a subject of performing a work of theatrical art.]. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti. - Theory and practice of intellectual property. Vol. 6. Retrieved from: http://ndiiv.org.ua/Files2/2015_6/6.pdf . [in Ukrainian].

6. Kathryn Hartvigsen (2008). Nineteenth-Century Theatrical Adaptations of Nineteenth- Century Literature. Brigham Young University - Provo. Retrieved from: https://scholarsarchive.byu.edu/ cgi/viewcontent.cgi?article=2505&context=etd [in English].

7. Fois, Eleonora. (2018). Theatrical translation or theatrical adaptation? Staging Noises Off in Italy. Journal of Adaptation in Film & Performance. (Vol. no.3). (pp.241-257). http://dx.doi.org/10.1386/jafp.1L3.241_1. [in English].

8. Leitch, Thomas. (2021). Introduction: Adaptation and the Battle of, and for, and over, and within the Public Humanities." https://academic.oup.com/adaptation/article-abstract/14/2/ 161/6179797?redirectedFrom=fulltext [in English].

9. Cummings, Lindsay. (2020). Adapturgy: The Dramaturg's Art and Theatrical Adaptation by Jane Barnette." Theatre Topics. (Vol. № 2). (pp.138-41). http://dx.doi.org/10.1353/tt.2020.0025. [in English].

10. Seongho Park (2017). Zakon pro avtorske pravo. [Copyright law]. Park Yonhsa. Retrieved from: https://product.kyobobook.co.kr/detail/S000001682126 [in Korean].

11. Yanhmi Chon (2011) Rozuminnia khudozhnoho avtorskoho prava. [Understanding artistic copyright]. Koreiskyi naukovo-doslidnyi instytut intelektualnoi vlasnosti. Knyhy Koreiskoho instytutu intelektualnoi vlasnosti. - Korea Research Institute of Intellectual Property. Book of the Korean Institute of Intellectual Property. Retrieved from: https://www.dbpia.co.kr/ journal/articleDetail?nodeId=NODE11455530. [in Korean].

12. Zakon Ukraini «Pro teatry i teatralnu spravu». [The Law of Ukraine "On Theaters and Theatrical Affairs"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2605-15#n87 [in Ukrainian].

13. APRIL PRODUCTIONS, Inc. v. STRAND ENTERPRISES, Inc., et al. District Court, S. D. New York. March 18, 1948. Retrieved from: https://lawjustia.com/cases/federal/district- courts/FSupp/79/515/1757476/. [in English].

14. GREEN et al. v. LUBY. United States Circuit Court, S.D. New York. December 21, 1909. Retrieved from: https://case-law.vlex.com/vid/green-v-luby-884594562 [in English].

15. Goldstein on Copyright, § 2.9.2 (3d ed. 2015). Retrieved from: https://www.nab.org/ documents/filings/amicusbrief15-564200203.pdf [in English].

16. 17 U.S. Code § 103 - Subject matter of copyright: Compilations and derivative works. Retrieved from: https://www.law.cornell.edu/uscode/text/17/103 [in English].

17. Ukraine has made significant progress in the sphere of intellectual qualities - it has joined the European Commission in the framework of the enlargement package. (2023). Retrieved from: https://ukrpatent.org/uk/news/main/ukraina-dosiahla-prohresu-v-sferi-iv-08112023 [in Ukrainian].

18. The IP office presents new checklists on copyright in the field of arts. Ukrainian National Office of Intellectual Property and Innovation (2023). Retrieved from: https://nipo.gov.ua/ 2-3-chek-lysty-ap-mystetstvo/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru