Розвиток морських портів як точок регіонального зростання у контексті державної політики відновлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський національний технічний університет

Розвиток морських портів як точок регіонального зростання у контексті державної політики відновлення

Губа Марина Ігорівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри державного управління і місцевого самоврядування

Анотація

Морські порти є важливим фактором регіональної економіки, оскільки їхня діяльність позитивно впливає на економіку. Застосування нових технологій та інновацій має важливе значення для успішної роботи морських портів, за рахунок їх використання знижуються витрати, полегшується ведення бізнесу, підвищується прозорість, що сприяє залученню нових суб'єктів господарювання. У цій статті зроблено аналіз теоретичних засад та розробки наукового підходу до формування концепції державного управління розвитком морських портів України в контексті відновлення, відбудови, модернізації об'єктів транспортної інфраструктури, та інтеграції морських портів як «точок зростання» регіонального розвитку. вплив діяльності морських портів на зростання регіональних економік. Зроблено огляд результатів досліджень зарубіжних науковців, які визначили позитивний вплив розвитку портової галузі на регіональний розвиток. Звернуто увагу на те морські порти мають значний вплив на економічне зростання портових регіонів, проте необхідно враховувати й інші фактори, що впливають на зростання регіональних економік, такі як інвестиції в наукові дослідження та людський капітал. Ці фактори часто недооцінюються по відношенню до інвестицій в транспортну інфраструктуру. Також звернуто увагу, що в контексті формування державної політики відновлення морегосподарського комплексу особливий інтерес представляють результати глобального дослідження Global Port Trends 2030 компанії «Делойт» про тенденції в портовій індустрії з прогнозом до 2030 року, метою якого є формулювання уявлення про морські порти найближчого майбутнього на основі аналізу визначальних трендів та подій сьогодення. Запропонована концепція державного управління розвитком морських портів України в може бути використання при формуванні державної політики розвитку транспорту і інфраструктури морегосподарського комплексу.

Ключові слова державна політика, морський порт, морегосподарський комплекс, точки зростання, регіональний розвиток, відновлення.

Abstract

Huba Maryna Ihorivna PhD in Economics. Assistant Professor, Department of Public Administration and Local Self-Government, Kherson National Technical University

DEVELOPMENT OF SEAPORTS AS POINTS OF REGIONAL GROWTH IN THE CONTEXT OF STATE RECOVERY POLICY

Seaports are an important factor in the regional economy, as their operations have a positive impact on the economy. The use of new technologies and innovations is important for the successful operation of seaports, as they reduce costs, facilitate business, and increase transparency, which helps to attract new business entities. This article analyzes the theoretical foundations and develops a scientific approach to the formation of the concept of public administration of the development of Ukrainian seaports in the context of restoration, reconstruction, modernization of transport infrastructure facilities, and integration of seaports as "growth points" of regional development. the impact of seaports on the growth of regional economies. A review of the results of research by foreign scholars who have identified the positive impact of the port industry on regional development is made. It is emphasized that seaports have a significant impact on the economic growth of port regions, but other factors affecting the growth of regional economies, such as investments in research and human capital, should also be taken into account. These factors are often underestimated in relation to investments in transport infrastructure. It is also noted that in the context of forming the State policy for the restoration of the maritime complex, the results of the Deloitte Global Port Trends 2030 study on trends in the port industry with a forecast to 2030 are of particular interest, which aims to formulate a picture of seaports of the near future based on the analysis of the defining trends and events of the present. The proposed concept of state management of the development of Ukrainian seaports can be used in the formation of the state policy of development of transport and infrastructure of the maritime complex.

Keywords: state policy, seaport, maritime complex, growth points, regional development, recovery.

Вступ

Постановка проблеми. Морська портова галузь є складовою частиною усієї транспортної інфраструктури країни. Через бойові дії на території України докорінно змінилася транспортна система України: заблоковані морські порти на південному узбережжі України, частина з них знаходиться на окупованих територіях. Через блокування морських портів України вантажовідправники та перевізники вимушені змінювати логістику експортних перевезень, спрямовуючи вантажі на західні прикордонні переходи. В умовах радикальних змін геополітичної, воєнно-політичної та економічної ситуації виникає необхідність відновлення та розбудови інфраструктури морегосподарського комплексу у воєнний і післявоєнний періоди з урахуванням світового досвіду та включенням до порядку денного питання щодо розгляду концепції розвитку морських портів як активних «точок зростання» територіального розвитку, що впливає на регіональну економіку та місцевий розвиток громад.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню різних аспектів державного управління розвитком морегосподарського комплексу присвячено праці таких вітчизняних та закордонних вчених, як А. Дем'янченко, Д. Зятіна, Ю. Корнєєв, К. Михайличенко, А. Мишко, А. Петров, О. Подцерковний, І. Примачок, А. Сергєєв, К. Трунін, С. Чен, а також С. Свірідова, О. В. Собкевич, К. М. Михайличенко, А. В. Шевченко, В. М. Русан, Є. В. Бєлашов, Янковський В. А., Разом з тим, потребують подальшого опрацювання питання щодо обґрунтування концептуальних засад формування державної політики післявоєнного відновлення, відбудови і модернізації об'єктів транспортної інфраструктури, державного управління морськими портами в умовах розбалансування системи морегосподарського комплексу, розгляду їх під кутом «точок зростання» локального (місцевого) розвитку. Особливий інтерес в контексті досліджень факторного впливу розвитку морських портів та регіонального економічного розвитку представляють дослідження зарубіжних науковців: Mudronja G., Jugovic A., Skalamera-Alilovic, Park, J.S., Seo, Y.J., Bottasso, A., Conti, M., Ferrari, C., Merk, O., Tei, A., Shan, J., Yu, M., Lee, C.Y., Zhao, Q., Cheung, S.M.S., Yip, T.L., Crescenzi, R., Bilbao, O.B. Також є потреба проведення наукових досліджень з урахуванням наслідків бойових дій та системних змін в морегосподарському комплексі в Україні.

Метою цієї статті є дослідження теоретичних засад та розробки наукового підходу до формування концепції державного управління розвитком морських портів України в контексті відновлення, відбудови, модернізації об'єктів транспортної інфраструктури, та інтеграції морських портів як «точок зростання» регіонального розвитку.

Виклад основного матеріалу

Морські порти є складовою частиною транспортної інфраструктури країни з огляду на їх розташування на напрямках міжнародних транспортних коридорів, від ефективності їх функціонування залежить конкурентоспроможність морегосподарського комплексу та країни в цілому, оскільки їхня діяльність створює значний позитивний вплив на її економіку. Морські порти в Україні - це і основний спосіб експорту продукції агропромислового комплексу ( у 2021 році - 27,9 млрд. дол. США), і джерело експорту продукції металургії (16,0 млрд. дол. США), хімічної промисловості (2,7 млрд. дол. США), експорт мінеральних добрив (8,42 млрд. дол. США) [1].

В результаті реформи морської галузі України внаслідок ухвалення Закону України «Про морські порти України» для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу у 2013 році було створено державне підприємство «Адміністрація морських портів України» - орган управління у забезпеченні функціонування морських портів в Україні, до складу якого входить 13 морських портів. морський порт україна

Загальні потужності по переробці здатні пропускати не менш ніж 250 млн т вантажів щорічно [2]. Показники ефективності роботи морських портів України до 2022 року свідчать про те, що їх інфраструктурні потужності використовувалися лише на половину, що в свою чергу, збільшує економічні затрати вантажовласників та в цілому всієї економіки України. До повномасштабного російського вторгнення на території України 89% зернового експорту спрямовувалося через порти Чорного моря. Вантажообіг морських портів України за 2021 рік становив 153 млн т. Морські порти Одеса, Чорноморськ, Південний і Миколаїв разом у 2021 році перевалювали до 6 млн т зерна на місяць у 2021 році [3].

З початком повномасштабних військових дій у 2022 році морські порти Чорного та Азовського морів були заблоковані, з них, Бердянськ, Маріуполь, Херсон, Скадовськ були окуповані російськими військами. Фактично з перших годин російських атак судноплавство в українських прибережних водах стало вкрай небезпечним через атаки російських військових кораблів та мінування водних шляхів. Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 квітня 2022 року № 256 «Про закриття морських портів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2022 року за № 470/37806, закрито морські порти Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ, Херсон з дня набрання чинності наказом до відновлення контролю над зазначеними морськими портами. Внаслідок воєнних дій Україна втрачає 170 млн. дол. США в день через заблоковані порти, а орієнтовні прямі збитки, які завдано з 24 лютого 2022 року інфраструктурі морського та внутрішнього водного транспорту державної форми власності, становлять близько 622 млн. дол. США, оскільки морським сполученням здійснювалося близько 70% експорту українських виробників (орієнтовно 47,0 млрд. дол. США) та значна частина імпорту. [3].

Фактично з 2022 року морські порти України втратили можливість здійснювати активну господарську діяльність, більшість їх працівників були відправлені у вимушений простій, адже порти стали не тільки небезпечними, а і знаходяться під посиленою охороною. Через блокування морських портів України вантажовідправники та перевізники вимушені змінювати логістику експортних перевезень, спрямовуючи вантажі на західні прикордонні переходи. Єдиними відкритими "воротами" залишаються дунайські порти: Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Втім їх пропускна здатність не співмірна з одеськими чи миколаївськими портами. Для забезпечення «проміжної логістики» також вантажі були переорієнтовано на залізничний транспорт, але перевезення вантажів під час війни є складним завданням через низьку пропускну здатність прикордонних переходів на заході України.

Отже, повномасштабна війна призвела до руйнування портової інфраструктури країни, до змін вантажопотоків та збільшення навантаження на порти Дунайського регіону, наявна інфраструктура переважно була побудована ще за радянських часів та експлуатується вже протягом 30-40 років поспіль. Разом ці фактори не створюють сприятливі умови для залучення інвестицій у створення та розвиток портової інфраструктури та підсилення конкурентоспроможності українських морських портів.

За даними Федерації роботодавців України повне розблокування чорноморських портів України для всіх видів вантажів дасть Україні зростання ВВП на 15%, 200 мільярдів гривень додаткових податкових надходжень на рік та понад 25 мільярдів доларів додаткової валютної виручки щороку[4].

Тому питання відновлення інфраструктури українських портів та створення нових об'єктів, які здатні були б забезпечити існуючий попит на портові послуги, є вкрай актуальним.

Національна рада з відновлення України від наслідків війни відповідно до Указу Президента від 21 квітня 2022 року № 266/2022 в рамках діяльності робочої групи з відновлення та розбудови інфраструктури розробила план заходів до Плану відновлення України з переліком пропозицій щодо пріоритетних реформ та стратегічних ініціатив, проектів нормативно - правових актів, прийняття і реалізація яких є необхідними для ефективної роботи та відновлення України у воєнний і післявоєнний періоди [3].

План відновлення сфери морського та внутрішнього водного транспорту передбачає створення умов для залучення приватних інвестицій та підвищення ефективності використання наявних потужностей в морських портах України, модернізацію інфраструктури глибоководних морських портів, впровадження спільних з ЄС процедур забезпечення безпеки судноплавства, моніторингу руху морських суден, надання допомоги на морі, морського зв'язку, реагування у разі забруднення із суден та створення національного сегмента системи обміну інформацією SafeSeaNet про рух суден та аварійні події, розвиток припортової інфраструктури та пропускної спроможності морських портів, удосконалення законодавства з метою розвитку морських торговельних портів, перехід до європейської моделі управління “портлендлорд”, розвиток перевезень вантажів, пасажирів, пошти і багажу морськими суднами, розвиток перевезень пасажирів внутрішнім водним транспортом, розвиток, модернізація внутрішнього водного транспорту та його інфраструктури, розширення мережі річкових портів та підвищення ефективності наявних потужностей в річкових портах, створення умов для залучення приватних інвестицій та стимулювання розвитку внутрішнього водного транспорту [3].

Існуюча концепція державного управління розвитком морських портів України в основному розглядається в контексті як система поглядів, підходів, які визначають основний напрям, стратегію і тактику дій держави щодо забезпечення комплексного розвитку та підвищення конкурентоспроможності морських портів у складі транспортної і виробничої інфраструктури країни, міжнародної транспортної інфраструктури, регіональних господарських комплексів, а з іншого боку - економічно незалежних суб'єктів господарювання [5].

З урахуванням міжнародного досвіду, напрацювань у сфері стратегічного управління, є необхідність формування концепції державного управління розвитком морських портів України, відмінною рисою якої є її ієрархічна побудова з урахуванням визначення морегосподарського комплексу в якості «точки зростання» на регіональному рівні. Такий підхід дозволяє забезпечити трансформацію діяльності морських портів шляхом узгодженого реформування системи в контексті зростання інноваційної активності та інвестиційної привабливості в розрізі регіонів; спряти розвитку локальної виробничої та соціальної інфраструктури; зміцнювати міжгосподарські зв'язки; сприяти раціональному використанню людського потенціалу регіону.

Морські порти разом із своєю інфраструктурою є логістичними центрами, що сприяють регіональній економіці та територіальному розвитку. Оскільки морські порти працюють на висококонкурентних ринках з метою підвищення якості своїх послуг та підвищення продуктивності всієї портової системи вони потребують постійного розвитку за рахунок інновацій та людського капіталу. Порт, як господарюючий суб'єкт та осередок регіонального зростання, заохочує розвиток транспорту і сприяє прогресу міжнародної торгівлі. Крім того, морські порти можуть створювати нові можливості для працевлаштування завдяки ефектам, пов'язаним з їхньою діяльністю та логістичною діяльністю (складування, дистрибуція, контейнеризація тощо). Внесок морських портів в економічне зростання є значним завдяки їх доданій вартості та логістичній діяльності, яка відбувається поблизу них. Вони залучають нові галузі промисловості та створюють передумови для розвитку інших видів господарської діяльності поблизу портів [6].

В контексті розгляду розвитку морських портів як «точок зростання» регіонал ного розвитку заслуговують увагу результати досліджень іноземних зарубіжних науковців. Так, дослідники Park J.S., Seo Y.J. досліджували економічний вплив морських портів на регіони Кореї за допомогою розширеної моделі Солоу. Емпіричні результати свідчать, що вантажні порти без достатнього вантажопотоку перешкоджають економічному зростанню регіону. З іншого боку, якщо порти мають достатній вантажопотік, вони сприяють регіональному економічному зростанню. Результати також свідчать, що діяльність контейнерних портів позитивно впливає на економічне зростання регіону, тоді як інвестиції в порт опосередковано призводять до економічного зростання [7]. Bottasso et al. [8] дослідив, що порти мають тенденцію до збільшення ВВП у регіоні, де вони розташовані. Крім того, результати свідчать про значний позитивний вплив на ВВП сусідніх регіонів. Економічна експансія в непортових регіонах також може спричинити збільшення попиту на портові послуги в портових регіонах.

Вплив портових перевезень на економіку міста був досліджений Shan et al. [9], і в дослідженні розглядалися три ситуації: (1) економічний вплив портової діяльності на місцеву територію, де розташований порт, (2) побічні ефекти на сусідній регіон і (3) взаємозв'язок і взаємодія між сусідніми портами, оскільки багато портів були стурбовані тим, що сусідні конкуруючі порти забирають у них робочі місця. Вони зробили три важливі висновки: по -перше, вантажопотік в порту істотно впливає на економічне зростання міста, в якому розташований порт. По-друге, контейнерні вантажоперевезення великих портів набагато більше пов'язані з економікою, ніж у менших портах. По-третє, парадоксально, вантажопотік конкуруючих морських портів позитивно впливає на економіку міста.

Zhao Q. та інші дослідники на підставі досліджень 50 найбільших контейнерних портів світу засвідчив, що, незважаючи на позитивний взаємозв'язок між портами та портовими містами, портові міста не демонструють значних переваг перед непортовими містами в контексті залучення прямих іноземних інвестицій. Конкурентоспроможність портового міста більше залежить від міських особливостей, ніж від портових факторів [10].

Cheung, S.M.S.; Yip, T.L. розробили модель зв'язку портового виробництва та міськими факторами, що сприяють роботі порту, на основі виробничої функції Кобба-Дугласа та встановили, що місцеві економічні чинники здійснюють найбільший внесок у розвиток порту, проте немає доказів щодо впливу інфраструктури та демографічних факторів на роботу портів [11].

Crescenzi, R., Rodriguez, P.A. довели, що інвестиції в інфраструктуру та регіональне економічне зростання не мають тісного взаємозв'язку, але регіональне економічне зростання на макрорівні є результатом поєднання інвестицій у наукові розробки, соціальних складових ринку праці та регіональної здатності залучати мігрантів. Автори вважають, що кошти повинні бути перенаправлені на інвестиції в людський капітал і НДДКР [12].

Bilbao O.B. та інші досліджували вплив інвестицій в розвиток інновацій, а також вплив інновацій на економічне зростання. Результати дослідження свідчать про позитивний зв'язок між інвестиціями в наукові розробки та інновації. Однак між різними дослідницькими секторами є різниця: приватний сектор має сильніший зв'язок, ніж державний сектор та вища освіта. Автори дійшли висновку, що, крім інновацій, для розуміння процесу економічного зростання в регіонах ЄС слід враховувати й інші фактори [13].

Більшість попередніх дослідників використовували підхід виробничої функції для оцінки впливу інвестиційної інфраструктури морських портів на економічне зростання. У Китаї та Кореї оцінювали вплив морських портів на економічне зростання, використовуючи дані часових рядів. Значний і позитивний вплив морських портів на економічне зростання виявлено в багатьох країнах. Унікально для Китаю, Song et, la (2014) дійшли висновку, що морський порт має позитивний вплив на економічне зростання держави або регіону, але з очевидними відмінностями на регіональному та провінційному рівнях. Shan (2014) також підтвердив позитивний вплив морських портів на економіку Китаю. В цілому було зроблено три висновки. (a) контейнерні вантажопотоки великих морських портів більш суттєво пов'язані з економікою, ніж вантажопотоки менших морських портів; (b) кількість вантажів, що проходять через конкуруючі морські порти, має позитивний вплив на економіку країни; (c) вантажообіг морського порту суттєво впливає на економічне зростання приймаючої держави або громади.

Отже, автори, які досліджували взаємозв'язок портів та економіки, у більшості випадків довели, що між ними існує позитивний зв'язок. Основним недоліком більшості робіт є відсутність зв'язку між різними економічними теоріями та дослідженнями. Аспект людського капіталу, інвестиції в наукові розробки та інші соціально-економічні умови не враховувалися при визначенні впливу морських портів на пов'язані з ними економіки. Але в цілому, такі масштабні дослідження, які охопили 107 портових регіонах світу в період з 2005 по 2015 років свідчать про те, що морські порти мають значний вплив на економічне зростання регіонів. Таким чином, можна зробити висновок, що розвиток морських портів є фактором місцевого економічного зростання.

В контексті формування державної політики відновлення морегоспо- дарського комплексу особливий інтерес представляють результати глобального дослідження Global Port Trends 2030 компанії «Делойт» про тенденції в портовій індустрії з прогнозом до 2030 року, метою якого є формулювання уявлення про морські порти найближчого майбутнього на основі аналізу визначальних трендів та подій сьогодення [15].

Так, зокрема зазначається, що до змін традиційного укладу портової галузі призвів цілий комплекс демографічних, технологічних та екологічних факторів, які впливають на повсякденну діяльність та формують низку важливих тенденцій. Оскільки адміністрація порту, портові оператори, регулятори та інші стейкхолдери є важливими ланками в ланцюгу створення цінності порту, їм необхідно розуміти, які зміни можуть відбутися і якими будуть наслідки. Торгові шляхи, конкурентна позиція гравців, екосистеми та розподіл вантажопотоків постануть перед нами у зовсім іншому незвичному наразі вигляді. Це означає, що варто підготуватися до розробки нових стратегій та бізнес-практик.

В рамках зазначеного дослідження виокремлюються чотири тенденції та їх можливих результатів, які вплинуть на розвиток морських портів світу.

Тенденція 1: фокус на стратегію територіального розвитку. Зростання складності портових операцій призводить до диверсифікації та інтенсифікації землекористування. Необхідно знайти нові можливості синергії між портом та містом.

Тенденція 2: посилення протекціоністських заходів. Протекціонізм, зумовлений зростанням нерівномірності та зміною балансу сил, може призвести до переорієнтації галузей, що негативно позначиться на торгівлі та значно ускладнить багато процесів.

Тенденція 3: фокус на країни Азії. У країнах Азії підвищується рівень технологічності виробництва та запит на дешеву робочу силу. Це впливає на зміни попиту на торгові маршрути, судна та розташування портів.

Тенденція 4: технології. Внаслідок старіння населення очікується розширення застосування автоматизації у нових галузях, що призведе до збільшення кібербезпекових ризиків та необхідності поширення технологічних знань.

Тенденція 5: пошук можливостей на нішевих ринках. Внаслідок реалізації політики протекціонізму та ширшого використання технологій найближчими роками зберігатиметься надлишковість потужностей на контейнерному ринку, що призведе до зміщення акценту на нішеві ринки.

Тенденція 6: формування нових ланцюгів створення цінності продукту. Внаслідок посилення регулювання з боку суспільства (moral social license to operate), очікувано зростатиме інтерес до сталого розвитку як конкурентної ціннісної пропозиції. Парадигма «великий, більший, найбільший» буде заміщена на «зелений, зеленіший, найзеленіший».

Тенденція 7: використання альтернативних торгових шляхів. Внаслідок глобального потепління Північний морський шлях та Трансполярний прохід можуть стати гідною альтернативою для морських перевезень.

Тенденція 8: збільшення стратегічних інвестиційних програм. У зв'язку з економічним балансом, що змінюється, світові держави, такі як Китай, вже реалізують певні ініціативи щодо зміцнення своєї позиції в глобальних торгових мережах, тим самим впливаючи на наявні торгові моделі.

Тенденція 9: оптимізація стратегії для створення нової конкурентної переваги. Порти, орієнтовані на сталий розвиток та використання високотехнологічних рішень, забезпечують собі нові конкурентні переваги, тим самим знижуючи важливість їхнього розташування.

Тенденція 10: більш тісна співпраця. Збільшення зарегульованості, тиск на маржу та технологічний прогрес ведуть порти та перевізників до необхідності розширеного співробітництва.

Отже, найближчими роками морська індустрія активно розвиватиметься. Майбутнє світової портової та судноплавної галузі все ще залишається невизначеним, але слід очікувати істотних змін у чотирьох важливих напрямках, а саме: торговельні шляхи, конкурентна позиція портів, екосистеми та розподіл вантажопотоків. Ці тенденції вплинуть на діяльність кожного учасника цього ринку. Важливо на етапі формування державної політики відновлення врахувати виклики сучасного часу та майбутнього.

Висновки

Зважаючи на викладене можна стверджувати, що взаємозв'язок між інфраструктурою морських портів, транспортом, послугами та показниками економічного регіонального розвитку може сприяти прискоренню економічного зростання і розвитку, або ж навпаки, його відсутність може обмежити потенціал для розширення. Структура та ефективність національної економіки має специфічний попит на послуги у сфері торгівлі, транспорту, інфраструктури морських портів та економічного зростання. Розуміння економічної структури та макротенденцій на місцевому, регіональному та глобальному рівнях дозволить скоригувати розвиток морської портової і транспортної інфраструктури та послуг для задоволення попиту, як того вимагає економічна діяльність для розвитку. Важливим висновком є те, що морські порти мають значний вплив на економічне зростання регіонів. Така концепція державного управління може бути використання при формуванні державної політики розвитку транспорту і інфраструктури морегосподарського комплексу.

Література

1. Сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 01.11.2023).

2. Янковський В. А. Морська портова галузь України: сучасний стан, проблеми та перспективи реформування / В. А. Янковський // Східна Європа: економіка, бізнес та управління. - 2021. - № 28. - С. 47-51. Випуск 1 (28) 2021 Режим доступа: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/28_2021/11.pdf (дата звернення: 01.11.2023).

3. Проект Плану відновлення України Матеріали робочої групи «Відновлення та розбудова інфраструктури» Національна рада з відновлення України від наслідків війни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kmu.gov.Ua/storage/app/sites/1/ recoveryrada/ua/restoration-and-development-of-infrastructure.pdf (дата звернення: 01.11.2023).

4. Сайт Федерації роботодавців України [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://fru.ua/ua/media-center/news/fru/federatsiya-robotodavtsiv-ukrajini-aktivno-vistupae-za- povne-rozblokuvannya-portiv-ta-vidnovlennya-vilnogo-sudnoplavstva-v-chornomu-mori .

5. Іванов Г. С. Формування концепції державного управління розвитком морських портів України / Г.С. Іванов // Менеджер. Вісник Донецького державного університету управління № 1 (78): Серія: Державне управління. - 2018р. - № 1 (78) - С. 200-208. Режим доступа: https://ojs.dsum.edu.ua/index.php/manager/article/view/169/165

6. Mudronja G., Jugovic A., Skalamera-Alilovic D. Seaports and economic growth: Panel data analysis of EU port regions //Journal of marine science and engineering. - 2020. - Т. 8. - №. 12. - С. 1017. Режим доступа: https://www.mdpi.com/2077-1312/8/12/1017

7. Park, J.S.; Seo, Y.J. The impact of seaports on the regional economies in South Korea: Panel evidence from the augmented Solow model. Transp. Res. Part E Logist. Transp. Rev. 2016, 85, 107-119.

8. Bottasso, A.; Conti, M.; Ferrari, C.; Merk, O.; Tei, A. The impact of port throughput on local employment: Evidence from a panel of European regions. Transp. Policy 2013, 27, 32-38.

9. Shan, J.; Yu, M.; Lee, C.Y. An empirical investigation of the seaport's economic impact: Evidence from major ports in China. Transp. Res. Part E Logist. Transp. Rev. 2014, 69, 41 -53.

10. Zhao, Q.; Xu, H.; Wall, R.S.; Stavropoulos, S. Building a bridge between port and city: Improving the urban competitiveness of port cities. J. Transp. Geogr. 2017, 59, 120-133. № 13(27) 2023

11. Cheung, S.M.S.; Yip, T.L. Port city factors and port production: Analysis of Chinese ports. Transp. J. 2011, 50, 162-175.

12. Crescenzi, R.; Rodriguez, P.A. Infrastructure and regional growth in the European Union. Pap. Reg. Sci. 2012, 91, 487-513.

13. Bilbao, O.B.; Rodriguez, P.A. From R&D to Innovation and Economic Growth in the EU. Growth Chang. 2004, 35, 434-455.

14. Crescenzi, R. Innovation and Regional Growth in the Enlarged Europe: The Role of Local Innovative Capabilities, Peripherality and Education. Growth Chang. 2005, 36, 471 -507.

15. Звіт компанії «Делойт» Global Port Trends 2030 - Режим доступа: https://www2. deloitte.com/content/dam/Deloitte/nl/Documents/consumer-business/deloitte-nl-cb-global-port- trends-2030.pdf

References

1. Sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Website of the State Statistics Service of Ukraine], ttp:/./www.ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua

2. lankovskyi V. A. (2021) Morska portova haluz Ukrainy: suchasnyi stan, problemy ta perspektyvy reformuvannia [ Ukrainian seaport industry: current state, problems and prospects for reform]. Eastern Europe: Economics, Business and Governance. - 2021. - No. 28. -pp. 47-51. Issue 1 (28) Retrieved from: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/28_2021/11.pdf (in Ukrainian).

3. Proekt Planu vidnovlennia Ukrainy Materialy robochoi hrupy «Vidnovlennia ta rozbudova infrastruktury» Natsionalna rada z vidnovlennia Ukrainy vid naslidkiv viiny [Elektronnyi resurs]. - Retrieved from: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ ua/restoration-and-development-of-infrastructure.pdf (in Ukrainian).

4. Sait Federatsii robotodavtsiv Ukrainy [Website of the Federation of Employers of Ukraine] https://fru.ua/ua/media-center/news/fru/federatsiya-robotodavtsiv-ukrajini-aktivno-vistupae- za-povne-rozblokuvannya-portiv-ta-vidnovlennya-vilnogo-sudnoplavstva-v-chornomu-mori- Retrieved from: https://fru.ua/ua/media-center/news/fru/federatsiya-robotodavtsiv-ukrajini-aktivno-vistupae- za-povne-rozblokuvannya-portiv-ta-vidnovlennya-vilnogo-sudnoplavstva-v-chornomu-mori

5. Ivanov H. S. (2018) Formuvannia kontseptsii derzhavnoho upravlinnia rozvytkom morskykh portiv Ukrainy [ Formation of the concept of state management of the development of Ukrainian seaports] Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management № 1 (78): Series: Public Administration. - 2018 - No. 1 (78) - P. 200-208. Retrieved from: https://ojs.dsum.edu.ua/index.php/manager/article/view/169/165

6. Mudronja G., Jugovic A., Skalamera-Alilovic D. (2020) Seaports and economic growth: Panel data analysis of EU port regions //Journal of marine science and engineering. -Т. 8. - №. 12. - С. 1017. https://www.mdpi.com/2077-1312/8/12/1017

7. Park, J.S.; Seo, Y.J. (2016) The impact of seaports on the regional economies in South Korea: Panel evidence from the augmented Solow model. Transp. Res. Part E Logist. Transp. Rev. 85, 107-119.

8. Bottasso, A.; Conti, M.; Ferrari, C.; Merk, O.; Tei, A. (2013) The impact of port throughput on local employment: Evidence from a panel of European regions. Transp. Policy 27, 32-38.

9. Shan, J.; Yu, M.; Lee, C.Y. (2014) An empirical investigation of the seaport's economic impact: Evidence from major ports in China. Transp. Res. Part E Logist. Transp. Rev. 69, 41 -53.

10. Zhao, Q.; Xu, H.; Wall, R.S.; Stavropoulos, S. (2017) Building a bridge between port and city: Improving the urban competitiveness of port cities. J. Transp. Geogr. 59, 120-133.

11. Cheung, S.M.S.; Yip, T.L. (2011) Port city factors and port production: Analysis of Chinese ports. Transp. J. 50, 162-175.

12. Crescenzi, R.; Rodriguez, P.A. (2012) Infrastructure and regional growth in the European Union. Pap. Reg. Sci. 91, 487-513.

13. Bilbao, O.B.; Rodriguez, P.A. (2004) From R&D to Innovation and Economic Growth in the EU. Growth Chang. 35, 434-455.

14. Crescenzi, R. (2005) Innovation and Regional Growth in the Enlarged Europe: The Role of Local Innovative Capabilities, Peripherality and Education. Growth Chang. 36, 471 -507.

15. Zvit kompanii «Deloit» Global Port Trends 2030 [ Deloitte's Global Port Trends 2030 report] Retrieved from: https://www2.deloitte.com/content/dam/Deloitte/nl/Documents/consumer-business/deloitte-nl-cb-global-port-trends-2030.pdf

Размещено на Allbest.ru