Концептуальний підхід до формування ефективної вітчизняної бюджетно-податкової політики в контексті глобалізаційних процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концептуальний підхід до формування ефективної вітчизняної бюджетно-податкової політики в контексті глобалізаційних процесів

Сергій Дзекунов

аспірант кафедри економіки, фінансів і обліку ПВНЗ «Європейський університет», м. Київ, Україна

Анотація

У статті досліджено концептуальний підхід до визначення ефективності бюджетно-податкової політики в умовах глобалізаційних процесів в період воєнного стану. Систематизовано та проаналізовано існуючі концепції до визначення результативної бюджетно-податкової політики в обмежених умовах військового стану та обґрунтовано необхідність комплексного підходу до їх практичного застосування. Встановлено необхідність розробки перспективних напрямів бюджетно-податкової політики в умовах глобалізації із врахуванням здійснення переорієнтації економіки переважно на ендогенні чинники економічної стабілізації.

Встановлено, що на сучасному етапі важливим є подальше впорядкування і підвищення ефективності системи бюджетного регулювання; розробка стратегічних цілей і пріоритетів розвитку адміністративно- територіальних одиниць, забезпечення їх врахування в бюджетному плануванні, розробка системи показників, які дозволяють оцінити результативність бюджетної політики щодо досягнення поставлених цілей.

Аргументовано, що від ступеня оптимальності співвідношень складових податкового регулювання залежить рівень та темпи розвитку галузей економіки, територіальних громад, соціальних відносин, стійкість та збалансованість державних фінансів навіть у повоєнний період. Проаналізовано комплексний та узгоджений підхід до визначення показників ефективності бюджетно-податкової політики в умовах війни та оперативного реагування на поточний економічний стан шляхом застосування оптимальних умов оподаткування та якісного адміністрування бюджетно-податкової політики.

Встановлено, що ефективна бюджетно-податкова політика держави повинна визначити оптимальний рівень податкового навантаження, що забезпечує максимальний ефект оподаткування, дотримуючись при цьому інтересів держави та платників податків, а також найбільш раціонально оптимізувати бюджетні доходи, використовуючи належні джерела їх отримання, та передбачати обґрунтоване використання державних видатків.

Ключові слова: державний бюджет, податкова політика, глобалізація, комплексний підхід, ефективність бюджетно-податкової політики, результативність фіскальної політики під час війни.

Abstract

METHODOLOGICAL APPROACHES TO DETERMINING THE EFFICIENCY OF BUDGETARY AND TAX POLICY IN THE CONTEX OF GLOBALIZATION PROCESSES

The article examines the conceptual approach to determining the effectiveness of budget and tax policy in the conditions of globalization processes during the martial law period. Systematized and analyzed the existing concepts for determining the effective budget and tax policy in the limited conditions of martial law, and justified the need for a comprehensive approach to their practical application. The need to develop promising directions of budget and tax policy in the conditions of globalization, taking into account the reorientation of the economy mainly to endogenous factors of economic stabilization, has been established.

It was established that at the current stage it is important to further organize and improve the efficiency of the budget regulation system; development of strategic goals and development priorities of administrative-territorial units, ensuring their consideration in budget planning, development of a system of indicators that allow assessing the effectiveness of budget policy in achieving the set goals.

It is argued that the level and pace of development of economic sectors, territorial communities, social relations, stability and balance of state finances even in the post-war period depend on the degree of optimality of the ratios of the components of tax regulation. A comprehensive and coordinated approach to determining the indicators of the effectiveness of the budget and tax policy in the conditions of war and prompt response to the current economic situation by applying optimal conditions of taxation and quality administration of the budget and tax policy is analyzed.

It was established that an effective budget and tax policy of the state should determine the optimal level of the tax burden, which ensures the maximum effect of taxation, while respecting the interests of the state and taxpayers, as well as optimize the budget revenues in the most rational way, using the appropriate sources of their receipt, and provide for the justified use of state funds expenses.

Keywords: state budget, tax policy, globalization, comprehensive approach, effectiveness of budget and tax policy, effectiveness of fiscal policy during the war.

Постановка проблеми

Нові тенденції розвитку економічних відносин у глобальному середовищі внаслідок загострення воєнних дій вимагають переосмислення формування бюджетно-податкової політики в контексті глобалізаційних процесів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питаннями формування і визначення ефективної та результативної бюджетно-податкової політики досліджено у багатьох працях вчених. Серед них - Т. Бугай, Є. Гордієнко, Василика, Ю.Маркуц, Н. Прокопенко, О. Самошкіної, А. Кириченко, Лук'яненко, В.Федорова, І. Чугунова та багато інших. Незважаючи на значну кількість досліджень з даної проблематики, потребують розгорнутого дослідження методичні підходи до визначення ефективності бюджетно- податкової політики в процесі глобалізації.

Мета статті - проаналізувати концептуальний підхід до формування ефективної вітчизняної бюджетно-податкової політики в контексті глобалізаційних процесів.

Виклад основного матеріалу

Повномасштабні війни завжди призводили до суттєвих змін у бюджетно-податкових стратегіях держави, зазнавали значних змін системи оподаткування. Тому не дивно, що з початком повномасштабної війни Україна опинилася у складній ситуації, коли податкові надходження скоротились, а фінансування оборони стикнулось із непомірними витратами. Водночас знизилися можливості українського уряду залучати кошти на зовнішньому та внутрішньому ринках. Допомога міжнародних фінансових організацій, ЄС, США та інших країн, а також зовнішня безповоротна допомога виросла в рази. Однак ці опції є обмеженими і не можуть покрити необхідні витрати на війну. Таким чином, не виключена можливість, що фінансувати оборону Україна може за рахунок власних коштів - тобто сплачених податків. Саме тому війни дуже часто давали поштовх для застосування нових податків та змін умов оподаткування.

У 2022 році парламент України задля того, щоб убезпечити економіку від колапсу внаслідок розриву виробничих та логістичних зв'язків, пішов на значне зменшення податкового навантаження на імпорт, пальне та розширив можливість застосування спрощеної системи оподаткування (до 2% єдиного податку з обороту), збільшивши застосування для третьої групи до 10 млрд.грн.

Проте зворотною стороною таких пільг стала втрата значної частини бюджетних доходів. У міру відновлення економічної активності, більша частина пільг була скасована для зменшення фіскальних та валютних дисбалансів. Останні посилювалися через монетизацію дефіциту бюджету та призводили до збільшення девальвації та інфляції. Причому, найбільше від цього постраждали економічні агенти із фіксованими доходами у гривні (бюджетними, пенсіонери, соціально-незахищені верстви населення тощо).

Потреба у формуванні ефективної вітчизняної бюджетно-податкової політики пов'язана із відповідними обставинами:

- неефективністю здійснюваної у попередні роки бюджетно- податкової політики та прагненням реалізувати інноваційно-інвестиційну модель економічного розвитку країни в умовах глобалізації [1; с. 52-63];

- набуттям членства в Світовій організації торгівлі, підписанням Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, продовженням переговорного процесу щодо створення зони вільної торгівлі та членства України в ЄС;

- сучасними підходами спрямованими на активізацію інноваційної діяльності як основного джерела створення їх конкурентних переваг, посилення ролі людського капіталу, високих інформаційних технологій;

- зростання очікуваного дефіциту бюджету під час війни провокує необхідність мобілізації більшого обсягу ресурсів для покращення своєї фіскальної позиції та реалізації можливості фінансування воєнних витрат, а також надання базових соціальних послуг. Така бюджетно-податкова політика має забезпечити зростання податкових доходів, у тому числі нівелюванню можливостей для ухиляння, запровадження нових податків, підвищення прогресивності у оподаткуванні тощо. Решта фінансування має покриватися зовнішньою допомогою та не інфляційними внутрішніми запозиченнями. Завдяки ефективній політиці уряду України та потужній фінансовій допомозі міжнародних партнерів Україна продовжує підтримувати макрофінансову стабільність. У 2023 р. Мінфін залучив до держбюджету майже 30 млрд дол США зовнішнього фінансування. Найбільші донори - Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, МВФ, Канада та Японія [2].

Концептуальний підхід до визначення ефективної бюджетно-податкової політики являє собою побудову загальної системи визначених аксіоматичних категорій наукового пізнання, які є постулатом для загальної стратегії комплексу ключових положень. Методологія комплексного підходу до визначення ефективної бюджетно-податкової політики побудована на логічній організації діяльності бюджетної системи України, яка полягає у визначенні предмета дослідження, підходів, орієнтирів у віданні бюджетно-податкової політики, виборі засобів і методів, що визначають найкращий результат, тобто визначення найбільш ефективної бюджетно-податкової політики. Саме визначення методології концептуального підходу веде до успішного формування ефективної вітчизняної бюджетно-податкової політики.

Мета формування бюджетно-податкової політики полягає у пошуку найбільш ефективних варіантів побудови системи управління бюджетом та організації функціонування податкової системи. Це дає загальне уявлення про дослідження концептуального підходу. Для формування ефективної бюджетно-податкової політики необхідно чітко визначати цілі, що можуть бути поточними, перспективними, загальними, детальними, постійними та епізодичними. При постановці цілей формування бюджетно-податкової політики необхідно враховувати моніторинг якості управління самої системи, формування інновацій, своєчасне розпізнання ризиків, загострення яких веде до невиправних наслідків тощо.

Основною складовою у методології дослідження є ракурс дослідження, вихідна позиція з якої починається дослідження і яка визначає спрямованість дослідження досягнення формування ефективної бюджетно-податкової політики. Для формування такої складної системи, як бюджетно-податкова політика, необхідно враховувати всі підходи дослідження систем управління: аспектний, системний та концептуальний. Врахувавши аспектний підхід, що представляє вибір однієї грані проблеми за принципом актуальності або наявності ресурсів, логічно перейти до системного підходу, що відбиває вищий рівень. Тобто системний підхід вимагає максимально можливого врахування всіх аспектів проблеми їх взаємозв'язку та цілісності, виділення головного та суттєвого, визначення характеру зв'язків між аспектами, властивостями та характеристиками. Тому саме концептуальний підхід досліджує формування ефективної бюджетно-податкової політики, що передбачає попередню розробку концепції дослідження комплексу ключових положень, що визначають спрямованість, архітектоніку та спадкоємність дослідження.

Концептуальні підходи в загальному значенні є вихідними судженнями про бюджетно-податкову політику та її програмними припущеннями. Вони виступають як вузлові моменти в організації процесу формування бюджетно- податкової діяльності і укладають у собі всі аксіоматичні ідеї, відбір досліджуваних фактів та інтерпретацію результатів. Таким чином, концептуальний підхід відображає методологічні основи формування ефективної бюджетно-податкової політики, що висвітлюють шлях до розуміння об'єкта дослідження.

Концептуальний підхід розкриває положення щодо впливу глобалізації на механізм формування і реалізації фінансової політики та обґрунтування пріоритетних напрямів її розвитку для посилення конкурентоспроможності держави у світовому рейтингу та збереження цілісності держави в умовах війни. Багатоаспектний характер дослідження обумовив застосування сукупності наукових методів і підходів (системний та структурний методи, аналізу і синтезу, порівняння, наукового абстрагування, моделювання тощо), що дало змогу забезпечити його концептуальну цілісність. Глобалізація сприяє посиленню результативності формування ефективної бюджетної політики, оскільки дає можливість враховувати ретроспективний досвід реалізації заходів фіскальної та бюджетної політики в інших країнах із різними видами економіки, враховуючи доцільність їх інтегрування до національної моделі економічного розвитку.

Активізація глобалізації розширяє ринки збуту для національних товаровиробників, залучення прямих зовнішніх інвестицій та придбання новітніх виробничих та інформаційних технологій. Це надзвичайно важливо в умовах війни, коли частина території України опинилась під тимчасовою окупацією, частина перебуває в безпосередній близькості до бойових дій, що погано відбивається на діловій активності.

Для України актуальною проблемою, пов'язаною із глобалізацією, є відтік робочої сили з високим інтелектуальним потенціалом, що призводить до зниження економічного потенціалу в довгостроковій перспективі. Переміщення українців, що вимушені виїжджати до безпечних регіонів також впливає на просідання ринків збуту України та посилення експансії в інші країни, в тому числі у країни Європейського Союзу, користуючись спеціальними привілеями для українського бізнесу. Шляхом для подолання труднощів в нових умовах для багатьох секторів економіки стала глобальна трансформація з урахуванням нових факторів розвитку ситуації у країні.

Бюджетно-податкова політика України для підвищення рівня її ефективності потребує постійного удосконалення системи акомодації до внутрішніх і зовнішніх змін та системи прогнозування в постійно змінному середовищі. Від якісного рівня формування та обґрунтованості прогнозів розвитку бюджетної та податкової системи залежать темпи економічної стабільності, ступінь виконання державою своїх зобов'язань, інвестиційний рейтинг країни. Фінансово-бюджетне прогнозування має враховувати особливості та тенденції соціально-економічного розвитку, циклічність економіки та основні фактори впливу на стійкість та збалансованість державних фінансів. На цьому етапі економічних перетворень посилюється актуальність поглибленого дослідження у сфері бюджетно-податкового прогнозування та планування, що певною мірою обумовлено необхідністю формування ефективної державної стратегії [3].

Тенденції формування ефективної бюджетно-податкової політики в умовах глобалізаційних процесів із розвитком загрози військових конфліктів по всьому світу значно залежатимуть від тривалості та перебігу війни на території України. З поступовою адаптацією вітчизняної економіки і поліпшенням ділової активності ефективність формування бюджетно- податкової політики залежатиме від критичної оцінки ефективності наданих широких митних пільг, що почали шкодити конкурентоспроможності вітчизняних виробників, спричиняють додатковий тиск на валютний курс, погіршують сальдо платіжного балансу та ведуть до недовиконання митних надходжень експортної діяльності (не зважаючи на те, що Європейський Союз скасував всі мита та квоти на українські товари впродовж 2022 року) [4].

Концептуальна система стратегічного планування бюджетно-податкової політики як фундаментальна основа для розробки стратегічних векторів фінансовою політики є інструментом для забезпечення структурної модернізації економіки та підвищення її конкурентоспроможності. В період військової агресії залишаються актуальними питання оцінки впливу глобалізації на процеси поглиблення соціальної нерівності у різних регіонах, інтеграційних процесів на динаміку економічного зростання, ролі міжнародних фінансових організацій у забезпеченні макроекономічної стабільності та розвитку підходів фінансово-бюджетної політики у подальшому розвитку економіки.

Наразі посилюється актуальність формування ефективної та цілісної архітектоніки бюджетних програм, що потребує відповідного взаємоузгодження з державними програмами оборонного, соціального та економічного розвитку. Необхідним є поглиблення взаємозв'язку характеристик річного та перспективного бюджетного планування. При розробленні перспективних напрямів бюджетно-фіскальної політики необхідно враховувати ефект і переорієнтацію економіки на ендогенні чинники. Важливим є впровадження середньострокового індикативного планування в діяльність розпорядників бюджетних коштів та постійний контроль за витратами.

Координація бюджетно-податкової політики є передумовою для досягнення стабілізації через зниження резервів з метою підтримки рівня видаткової частини бюджету на до кризовому рівні. Адже бюджетні зобов'язання, в тому числі щодо обслуговування державного боргу та виконання державою інших функцій, характеризуються нижчою еластичністю ніж обсяг зниження податкових надходжень в період рецесії, що супроводжуються зниженням ділової активності економічних агентів. Також активно використовується дефіцит бюджету із застосуванням інструментів боргового фінансування економіки з метою посилення внутрішнього попиту на товари і послуги, вводяться інституційні зміни податкової системи, структурно оптимізуються видаткові частини бюджету, знижується фіскальний дефіцит, реструктуризується борг завдяки активізації співпраці з міжнародними фінансовими інституціями з приводу фінансової підтримки у період проведення відповідних структурних змін [4].

Виходячи з того, що рівень резервів є недостатнім та боргове фінансування економіки зумовлює суттєве накопичення державного боргу та

зростання боргового навантаження на бюджет, за сучасних умов залишається придатним до впровадження тільки варіант інституційних змін податкової системи із оптимізацією видаткових частин бюджету та реструктуризації державного боргу за підтримки міжнародних партнерів, як варіант забезпечення макроекономічної стабілізації в період війни.

Завданням ефективної податкової політики є забезпечення формування доходів бюджету із урахуванням цілей та завдань економічного середовища держави, зовнішнього і внутрішнього середовища, а також цілей та завдань бюджетно-податкової політики держави. Глобалізація значним чином впливає на концепцію формування ефективної бюджетно-податкової політики, що обумовлено конвергенцією економічних взаємовідносин виробництва та надання послуг, пошуків економічними агентами найбільш вигідних пропозицій їх постави та виконання. Це набуло особливого значення від моменту ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що ратифіковано Законом України №1678-VII від 16.09.2014, як наслідок створено поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі, що сприятиме економічній інтеграції до внутрішнього ринку Європейського Союзу [3, c. 11-15]. Проте це вимагає значної адаптації вітчизняного законодавства.

В період економічної нестабільності та у період війни відбулося значне зниження обсягу експорту товарів і послуг на 14,5% у 2014 році, на 29,6% у 2015 році, на 24% у 2016 році, на 22% у 2017 році, на 32% у 2018 році, на 38% у 2019 році, на 42% у 2020 році (значним чином обумовлено пандемією), у 2021 на 28%, у 2022 році - даний показник обвалився із початком повномасштабної війни. Стрибкоподібні скачки показника обсягу експорту значним чином обумовлено суттєвим зниженням виробничих потужностей, руйнуванням інфраструктури внаслідок військових обстрілів, зменшенням цін на сировину на світових товарних ринках та ускладненням торгівельних відносин на новій карті світу глобальних взаємовідносин із країнами-сусідами. За останні роки експорт значно скоротився за всіма торгівельними групами, в тому числі: продукції машинобудування, хімічної промисловості, металургії, агропромислового комплексу. Незважаючи на таку динаміку, частка експорту зросла до країн Європейського Союзу з 26% до 31%. Водночас, зафіксовано значне скорочення частки експорту товарів до інших країн - з 23% до 8%.

Наведене обумовлює посилення залежності економічного стабільності від екзогенних факторів - розвитку промисловості, агропромислового сектора, валютних зовнішніх надходжень у країну, плаваючий валютний курс, показник індексу споживчих цін, обсяг золотовалютних резервів тощо.

З огляду на наведене вище, актуалізуються питання формування ефективної бюджетно-податкової політики шляхом визначення відповідних сукупностей галузей економіки на основі типу ринків виготовленої продукції для визначення інструментів для їх подальшого розвитку та формування системи заходів державного регулювання:

- галузі промисловості, які орієнтовані на задоволення споживчого попиту на внутрішньому ринку (автомобілебудування, легка та харчова промисловість);

- галузі економіки, що орієнтовані на задоволення інвестиційного попиту на внутрішньому і на зовнішньому ринку збуту (металургія, машинобудування, хімічна промисловість тощо);

- суміжні галузі промисловості, задіяні у виробництві продукції військово-промислового комплексу;

- високотехнологічні галузі економіки (біо- та нанотехнології, роботехніка).

За умов глобалізації не може існувати єдиного концептуального підходу до формування та реалізації бюджетно-податкової політики, який би забезпечив траєкторію стабільного економічного розвитку [5].

Розвиток інтеграційних та глобалізаційних процесів суттєво позначається на умовах суспільного розвитку та впливає на дієвість регуляторного механізму державної бюджетно-податкової політики. Зважаючи на високу волантивність економічної кон'юнктури в умовах війни, важливою є адаптація пріоритетів та завдань вітчизняної бюджетно-податкової політики до нових глобальних викликів, посилення ролі ендогенних чинників у процесі забезпечення економічної стабільності та розвитку фінансових інститутів.

Водночас економіка відкритого типу України потребує проведення системної політики у сфері стимулювання експорту, підвищення частки високотехнологічної складової у його структурі. З метою розвитку вітчизняної промисловості слід виокремити відповідні сукупності галузей економіки для визначення інструментів формування системи заходів державної фінансової підтримки. Удосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, створення експертно-кредитного матиме стимулюючий вплив на розвиток експертної діяльності та сприятиме підвищенню довіри до вітчизняних підприємств, що є вагомою умовою зростання реального валового внутрішнього продукту в умовах війни в контексті глобалізаційних процесів економіки.

Бюджетно-податкова політика є сукупністю цілей, завдань, пріоритетів, принципів, стратегічних орієнтирів і тактичних заходів, які розробляються й реалізуються органами державної та місцевої влади у сфері державних доходів і витрат з метою забезпечення соціально економічного розвитку суспільства та політичної стабільності.

Основною аксіомою визначення ефективної бюджетно-податкової політики в сучасних глобалізаційних умовах, що значним чином обмежують фінансові ресурси країни, є концентрація фінансування на пріоритетних напрямах оборонної сфери та соціально-економічного захисту, обґрунтування ієрархії цілей, завдань і принципів фіскальної та бюджетної політики, узгодження фінансових можливостей бюджету щодо реалізації даних цілей в межах бюджетних періодів. При плануванні перспективних напрямів бюджетно-податкової політики необхідним є врахування переорієнтації економіки на ендогенні чинники у процесі глобалізації [8].

Принцип ефективності полягає у досягненні всіма учасниками бюджетного процесу максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів. Бюджетна класифікація становить групування доходів та видатків бюджету, джерел фінансування дефіциту за однорідними ознаками, та використовується для складання і виконання бюджетів [8]. Таким чином забезпечуються: контроль за діяльністю розпорядників бюджетних коштів; єдина база щодо систематизації показників бюджетів усіх рівнів бюджетної системи; прозорість бюджетної системи.

Бюджетна політика має адаптивно реагувати на економічну циклічність при необхідності утримання індикативних значень дефіциту бюджету та державного боргу, ефективно поєднувати методи бюджетно-податкової політики. Методи бюджетно-податкової політики розділено на три групи: правові -- включають розроблення нормативно правового забезпечення з метою створення єдиних для усіх економічних суб'єктів умов стягнення податкових і неподаткових платежів, а також використання бюджет них коштів; адміністративні -- полягають у встановлені по рядку застосування та проведення заходів контролю за дотриманням законодавчо закріпленого порядку стягнення платежів до бюджету та здійснення бюджетних асигнувань, а також передбачають застосування усіх видів відповідальності за порушення норм бюджетно-податкового законодавства; економічні -- передбачають застосування економічних стимулюючих або стримуючих заходів з метою досягнення макроекономічної стабільності на різних фазах економічного циклу та забезпечення суспільного добробуту.

Проведення бюджетно-податкової політики передбачає використання бюджетно-податкових інструментів, які забезпечують досягнення цілей соціально економічного розвитку держави. До таких інструментів належать доходні бюджетні (митні збори, орендна плата), видаткові (поточні видатки, капітальні видатки, державні закупівлі, трансферти), бюджетно-боргові (державний кредит, державні гарантії) та податкові (податки і збори, фінансові санкції, адміністрування податків).

Функції бюджетної політики взаємопов'язані і проявляються у комплексі, паритет функцій сприятиме ефективності всієї бюджетної системи, зокрема, фіскальна функція знаходить вияв через напрями бюджетної політики у сфері доходів. Регулююча через механізм бюджетної політики у сфері видатків, міжбюджетних відносин; стимулююча через вплив бюджетної політики на соціально-економічний розвиток країни.

Виходячи із загальних положень викладеного вище, можна зробити висновок про загальні критерії ефективності та результативності, що базується на правилах, що встановлюються з метою забезпечення макроекономічної стабільності, підвищення довіри до бюджетно-податкової політики держави, зменшення державного боргу, забезпечення збалансованості бюджетно- податкової політики у межах міжнародної інтеграції у процесі глобалізації, зниження про циклічності фіскальної політки [9, c.8].

До критеріїв ефективності бюджетно-податкової політики належать: обмеження бюджетних доходів, які регулюють режим фіскального навантаження на економіку (рівень оподаткування); обмеження бюджетних видатків, що обмежують загальні видатки або видатки певного виду; обмеження бюджетного дефіциту, які таргетують змінні, що впливають на обсяг державного боргу, але знаходяться під безпосереднім контролем фіскальної влади, такі як доходи і видатки бюджету; обмеження державного боргу, що встановлюють гранично допустимий обсяг державного боргу, зокрема по відношенню до ВВП держави.

Якщо формування бюджетних доходів стає невідповідним можливостям розвитку економіки, що призводить до зростання бюджетного дефіциту та необхідності досягнення рівноваги шляхом подальшого нарощування державного боргу, тоді виникає необхідність запровадження коригуючих заходів бюджетно-податкової політики або повного її переформатування. Повоєнне економічне зростання в Україні веде до проведення необхідної податкової реформи. Крім відновлення інфраструктурних та виробничих можливостей (відбудова), країна потребуватиме величезних щорічних вкладень у капітальні засоби та технології.

Висновки

Удосконалено концептуальний підхід до визначення ефективної бюджетно-податкової політики в контексті глобалізаційних процесів, що на відміну від використовуваного нині, ґрунтується на державному регулюванні фіскальної політики у площині глобалізації і включає: аксіому, ідеологію, гіпотезу, підходи до бюджетно-податкової політики, принципи, методи, інструменти. Це сприятиме зменшення ризику формування не ефективної бюджетно-податкової політики, оскільки фіскальна стратегія держави буде спрямована на результативні програми, внаслідок яких буде стабілізуватися економіка країни в цілому.

Література

1. Мельничук Г.С. Аналіз напрямків та розмірів підтримки виробництва за рахунок коштів державного бюджету в Україні / Г. С. Мельничук // Економічні науки: зб. наук. праць. 2010. Випуск 7 (25). Ч. 5. С. 52-63.

2. Міністерство фінансів України та Банк розвитку Ради Європи обговорили співпрацю з відновлення та реконструкції. 2023. 29 серп. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/ news/ministry_of_finance_of_ukraine_and_staff.

3. Чугунов І. Фінансова політика України в умовах глобалізації економіки. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2016. № 5. С. 5-18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2016_5_2.

4. Державне фінансове регулювання економічних перетворень: монографія / І.Я. Чугунов, А.В. Павелко, Т.В. Канєва, та ін. ; за заг. ред. А.А. Мазаракі. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2015. 376 с.

5. Stiglitz Joseph. Development policies in the word globalization. New International Trends for Economic Development Seminar. 2002. 27 p.

6. Козачишина Т. О. Методика формування та інструментарій реалізації бюджетно- податкової політики. Інвестиції: практика та досвід. 2018. № 9. С. 131-136.

7. Виконання бюджету в умовах війни: прогноз тенденцій. 2022. URL:

https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/vykonannya-byudzhetu-v-umovakh-viyny-prohnoz- tendentsiy. Жаріков А. Ю. Бюджетно-податкова політика як інструмент соціально-економічного розвитку країни. Ефективна економіка. 2021. № 12. - URL: http://www.economy.nayka.com.ua/? op=1&z=9756 (дата звернення: 15.10.2023). DOI: 10.32702/2307-2105-2021.12.203.

8. Грицюк І.В. Бюджетно-податкові інструменти регулювання дефіциту бюджету / І.В. Грицюк // Економічний аналіз. -- 2014. -- №2. -- Т. 18. -- С. 146--152.

References

1. Melnychuk H.S. (2010). Analiz napriamkiv ta rozmiriv pidtrymky vyrobnytstva za rakhunok koshtiv derzhavnoho biudzhetu v Ukraini [Analysis of directions and dimensions of production support at the expense of state budget funds in Ukraine]. Economic sciences: collection of scientific papers, 7 (25), 52-63. [in Ukrainian].

2. Ministerstvo finansiv Ukrainy ta Bank rozvytku Rady Yevropy obhovoryly spivpratsiu z vidnovlennia ta rekonstruktsii [The Ministry of Finance of Ukraine and the Development Bank of the Council of Europe discussed cooperation on restoration and reconstruction]. (n.d.) www.mof.gov.ua Retrieved from https://www.mof.gov.ua/uk/news/ministry_of_finance_of_ ukraine_and_staff/ [in Ukrainian].

3. Chuhunov I. (2016). Finansova polityka Ukrainy v umovakh hlobalizatsii ekonomiky. [Financial policy of Ukraine in conditions of economic globalization]. (Vols. 5), (pp. 5-18). Kyiv: Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu [in Ukrainian].

4. Chuhunov I.Ya., Pavelko A.V., Kanieva T.V. (2015) Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren : monohrafiia [State financial regulation of economic transformations: monograph]. Kyiv. national trade and economy University. [in Ukrainian].

5. Stiglitz Joseph.Development policies in the word globalization. New International Trends for Economic Development Seminar. 2002. 27 p. [in English].

6. Kozachyshyna, T. (2018), Metodyka formuvannia ta instrumentarii realizatsii biudzhetno-podatkovoi polityky [Method of formation and toolkit for implementation of fiscal policy], Investytsiyi:praktyka ta dosvid, vol. 9, pp. 131-136. [in Ukrainian].

7. Implementation of the budget in conditions of war: a forecast of trends. (2022). niss.gov.ua. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/vykonannya-byudzhetu- v- umovakh-viyny-prohnoz-tendentsiy // [in Ukrainian].

8. Zharikov, A. (2021), Fiscal policy as an instrument of socio-economic development of the country, Efektyvna ekonomika, vol. 12. www.economy.nayka.com.ua. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=9756 (Accessed 15 Oct 2023). DOI: 10.32702/ 2307-2105-2021.12.203// [in Ukrainian].

9. Hrytsiuk, I. V. (2014), Biudzhetno-podatkovi instrumenty rehuliuvannia defitsytu biudzhetu. [Budget and tax instruments to regulate budget deficits]. Ekonomichnyj analiz - Economic analysis. (Vols. 2, t. 18), (pp. 146--152). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru