Гендерна рівність та протидія домашньому насильству

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ ТА ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ

Резворович Кристина Русланівна

доктор юридичних наук, доцент, завідувач

кафедри цивільного права та процесу

Анотація

За останні 20 років у світі відбувся та відбувається прогрес та розвиток принципу гендерної рівності. Науковці, правники, різноманітні міжнародні та національні організації, профспілки, державні органи та інші створюють умови для подолання дискримінаційних стереотипів задля забезпечення прав та свобод кожної людини. Актуальність даного дослідження полягає у з'ясуванні дотримання принципу гендерної рівності на сучасному етапі розвитку суспільства, а також визначення та встановлення проблем та рівня протидії домашньому насильству. Метою даного дослідження є проведення аналізу рівня забезпечення гендерної рівності у суспільстві та визначення порушення даного принципу як чиннику, який призводить до домашнього насильства.

Ключові слова: гендернозумовлене насильство; принцип гендерної рівності; види домашнього насильства; протидія; фізичне насильство.

Виклад основного матеріалу

Найбільше проблема забезпечення гендерної рівності у світі проявляється в порушенні прав жінок у різних сферах життєдіяльності, наприклад права на працю, а також необхідно наголосити на тому що жінки часто піддаються домашньому насильству [1, ст. 6]. Під поняттям гендерна рівність необхідно розуміти неоднакове ставлення та ситуацію коли чоловіки і жінки не є рівними у правах. Рівнозначне забезпечення прав та свобод чоловіків та жінок часто стає неможливим, тим самим порушуючи належні їм права у зв'язку із соціальними бар'єрами, усталеними у суспільстві уявлення про роль чоловіка та жінки, страхом осуду, наявними гендерними стереотипами тощо [2].

Порушення принципу гендерної рівності в Україні проявляється в різних сферах життєдіяльності та в більшості випадків порушуючи права жінок. Так, наприклад принципи гендерної рівності виражається в обмеженні прав жінок на працю. В Кодексі законів про працю України встановлюються обмеження щодо праці жінок в нічний час чи зазначається заборона застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах [3]. Проте ряд експертів на науковців вважають, що саме у встановлені в законодавстві України обмеження на деякі види професій чи праці для жінок і проявляється порушення принципу гендерної рівності. Міжнародна організація праці у своїх звітах неодноразово наголошувала на тому, що норми трудового законодавства не повинні виходити за межі захисту репродуктивного здоров'я жінок і грунтуватися на стереотипних уявленнях про роль жінок у суспільстві [4, ст. 230].

Аналізуючи тему даного дослідження необхідно з'ясувати суть такого явища як «гендернозумовлене насильство», під яким необхідно розуміти насильство до людини у зв'язку її приналежності до певної статті. М. Желтуха зазначає, що гендернозумовлене насильство за основне має дисбаланс влади та вчиняється, щоб по-перше принизити людину, а по-друге змусити людину почуватися нижчою за статусом від іншої людини [5]. В переважній більшості жертвами гендернозумовленого насильства стають жінки, оскільки походить від нерівного становища чоловіка та жінки в суспільстві. гендерний рівність насильство домашній

На регіональному рівні одним із головних органів, який повинен здійснювати політику щодо протидії домашньому насильству є Рада Європа. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) також наголошував на тому, що однією із цілей діяльності Ради Європи є забезпечення гендерної рівності. Так, у справі «Шулер-Цґраґґен проти Швейцарії» ЄСПЛ наголосив на забезпеченні тендерної рівності у державах - членах Ради Європи як одному з головних завдань [6, ст. 175].

Домашнє насильств виступає однією із найбільш поширених соціальних проблем в суспільстві. Варто зазначити, що від домашнього насильства переважно страждають жінки, яке у свою чергу негативно впливає на інститут сім'ї та на загрожує соціальному порядку в державі. Домашнє насильство відбувається між близькими членами сім'ї (чоловіком, дружиною, батьками, дітьми, літніми людьми тощо). Одними із причин виникнення домашнього насильства є гендерні та владні відносини, а саме варто зазначити про те, що чоловіки, як правило, вчиняють домашнє насильство над жінками з метою продемонструвати свою владу та контроль над жінкою [7, ст. 17].

Серед форм домашнього насильства можна виокремити: фізичне насильство, психологічне насильство, сексуальне та економічне насильство. Під фізичним насильством необхідно розуміти незаконне позбавлення волі, спричинення тілесних ушкоджень, залишення в небезпеці, мордування тощо. У свою чергу психологічне насильство виражається в приниженні, словесних образах, залякуванні, приниженні, шкоді психічному здоров'ю, нездатності захистити себе тощо. Економічне насильство проявляється у позбавленні житла, коштів, одягу та їжі, забороні працювати чи примушуванні до праці, перешкоді отримання лікування чи обмежені до навчання. Сексуальне насильство виражається у вчиненні будь-яких діяннях сексуального характеру без згоди особи.

Одним із головних правових актів у сфері протидії домашньому насильству є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі - Закон) [8]. В наведеному Законі зазначено наступне:

- визначено органи, до повноважень яких належить здійснення дій щодо протидії та боротьби з домашнім насильством;

- взаємодія суб'єктів, які уповноважені вживати заходів для протидії домашньому насильству;

- закріплює нові форми домашнього насильства;

- створено реєстр єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі [8];

- визначено процедуру надання захисту та допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства;

- встановлено заходи щодо запобігання домашньому насильству;

- закріплено права потерпілих від домашнього насильства осіб;

- та інші.

У Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено заходи, які направлені на протидію домашньому насильству, а саме:

- обмежувальний припис стосовно кривдника;

- терміновий заборонний припис стосовно кривдника;

- поставлення кривдника на профілактичний облік та проведення з ним відповідних профілактичних робіт;

- направлення кривдника на проходження програми для кривдників [8].

Слід виділити три основні форми домашнього насильства що об'єкта: насильство, яке відбувається між подружжям; насильство батьків щодо дітей; насильство, яке відбувається щодо немічних людей. Проводячи дослідження протидії домашньому насильству необхідно зазначити й про насильство, яке здійснюється щодо дітей. Так, необхідно зазначити про такі види домашнього насильства, яке вчиняється щодо дітей:

- фізичне насильство, яке проявляється в навмисному нанесенні ушкоджень та побоїв особам до 18 років;

- психологічне насильство, яке виражається у принизливому ставленні до дитини, яке виражається в знецінюванні особистості дитини та образах [9];

- нехтування, тобто нездатність батьків або законних представників дитини забезпечити їй належний життєвий рівень.

Висновки

Порушення принципу гендерної рівності є однією із головних проблем сучасного світу, яка вимагає від державних органів та всієї міжнародної спільноти вироблення дієвих механізмів дотримання та забезпечення рівних прав чоловіків та жінок в різних сферах життєдіяльності. Не менш важливою проблемою, яка потребує негайного вирішення є домашнє насильство, яке тісно пов'язане із порушенням принципу тендерної рівності.

Список використаних джерел

1. Rachok A. (2016). Gender equality and development: a view in the context of the European strategy of Ukraine. Razumkov Center. "Zapovit" publishing house. 244. https://razumkov.org.ua/uploads/article/2016_Gender_rivn.pdf.

2. Rezvorovych K. (2021). Regulatory and legal acts of Ukraine as a means of ensuring the effective functioning of the mechanism for implementing gender equality in Ukraine. Scientific Bulletin of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs. No. 2 (111). 125-130. https://er.dduvs.in.ua/handle/123456789/6837.

3. Labor Code of Ukraine. (1971). Approved by Law No. 322-VIII dated 10.12.71 of the State Government, supplement to No. 50. 375. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32208#n965.

4. Koval O. 2016. Certain aspects of gender policy in Ukraine. Razumkov Center. "Zapovit" publishing house. 226-232. https://razumkov.org.ua/uploads/article/2016_Gender_rivn. Pdf.

5. Bilousenko O. (2021). What is gender-based violence and who suffers from it. Internet publication "MEDIASAPIENS". https://ms.detector.media/trendi/post/28626/2021 -1206-shcho-take-gendernozumovlene-nasylstvo-i-khto-vid-nogo-poterpaie/.

6. Fuley T. (2019). Application of the principle of gender equality in the practice of the European Court of Human Rights. Entrepreneurship, economy and law. Theory of the state and law. No. 8. 175-180. http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/8Z34.pdf.

7. Pertseva T. & Ogorenko V. (2021). Actual problems of family violence. Monograph. Dnipro State Medical University. Dnipro. 199. https:ZZrepo.dma.dp.uaZ6952Z1Z%D0%90 %D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1 %8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF %D1%80%D0%BE%D0%B1 %D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D1 %81%D1%96 %D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B 0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1 %8C%D1%81 %D1 %82%D0%B2%D0%B0.%20%D0%B C%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1 %8F.pdf

8. The Law of Ukraine "On Prevention and Combating Domestic Violence". (2018). Bulletin of the Verkhovna Rada (Verkhovna Rada), No. 5. Amended in accordance with Law No. 2671-VIII of January 17, 2019, Bulletin of the Verkhovna Rada, No. 18. 73. https:ZZzakon.rada.gov.uaZlawsZshowZ2229-19#Text.

9. Yunin A., Yunina M. & Rezvorovych K. (2023). VIOLENCE AGAINST CHILDREN IN EDUCATIONAL INSTITUTIONS (BULLING): CAUSES, CONSEQUENCES, PREVENTION MEASURES AND RESPONSIBILITY //Publishing House “Baltija Publishing”. 528-549. http:ZZwww.baltiiapublishing.lvZompZindex.phpZbpZcatalogZdownloadZ287Z7902Z16480-1.

Размещено на Allbest.ru