Електронна Україна в цифровому світі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя

Електронна Україна в цифровому світі

Михайло Галущак

Галина Машлій

м. Тернопіль

Анотація

Від початку ХХІ століття електронний уряд з окремого допоміжного інструменту в низці ізольованих країн з високим рівнем доходу трансформувався у чинник, який змусив практично всі уряди світу кардинально змінити методи своєї роботи шляхом тотального запровадження цифрових рішень, у результаті чого державні органи безповоротно змінились як структурно, так і у плані роботи з громадянами, яким вони служать. Україна пройшла цей шлях разом з іншими, досягаючи певних результатів та зазнаючи невдач. Чергове масштабне дослідження рівня розвитку електронного урядування в усіх державах світу, проведене департаментом ООН з економічних та соціальних питань, опубліковане у 2022 році, засвідчило істотні успіхи України. У світовому рейтингу електронних урядів наша держава практично досягла середньоєвропейського рівня, у результаті чого піднялася на 23 позиції, випередила низку географічних сусідів і вперше потрапила до елітного клубу лідерів. Це відбулося, головним чином, завдяки стрімкому нарощуванню онлайн-послуг та розвитку телекомунікаційної інфраструктури. Світові тенденції загалом свідчать, що цифровізація публічного управління вимагає істотних капіталовкладень, проте Україна, яку, за даними ООН, відносять до держав з рівнем доходу, нижчим за середньосвітовий, при доволі обмеженому фінансуванні за 4-ри останні роки спромоглася покращити свої показники в абсолютному вимірі на понад 30%. У сфері електронної участі за показниками розвитку сервісів активної комунікації між громадянами та державою Україна у 2020 р. вперше увійшла до числа найбільш розвинених держав світу, проте у 2022 році взамін очікуваного покращення відбулось істотне погіршення показників, і як наслідок - втрата 11-ти позицій у світовому рейтингу. У цій частині найбільші проблеми є щодо електронного прийняття рішень - «варіанту партнерства», коли громадяни стають дійовими особами, очолюючи процес розроблення політики. Саме тут у кількісному вираженні показники України у кілька разів нижчі порівняно з лідерами. За результатами оцінювання найбільш густонаселеного міста кожної зі 193 держав-членів ООН показники Києва за останні 2 роки покращилися майже у 2,5 рази, що дозволило йому зайняти 21-ше місце у світі.

Ключові слова: електронний уряд, електронне урядування, інформаційно-комп'ютерні технології, індекс EGDI.

Abstract

Electronic Ukraine in the digital world

Mykhailo Halushchak; Olha Halushchak; Halyna Mashliy

Ternopil Ivan Puluj National Technical University, Ternopil, Ukraine

Summary. Since the beginning of the 21st century, e-government has transformed from a separate auxiliary tool in a number of isolated high-income countries into a factor that has forced almost all governments in the world to radically change the way they work through the total introduction of digital solutions, as a result of which government bodies have irrevocably changed both structurally and in working with the citizens they serve. Ukraine has traveled this path together with others, achieving certain results and experiencing failures. Another large-scale study of the level of development of e-government in all countries of the world, conducted by the UN Department of Economic and Social Affairs, published in 2022, showed significant progress in Ukraine. In the global ranking of e-governments, our country has almost reached the average European level; it has risen by 23 positions, ahead of a number of geographical neighbors and for the first time entered the elite club of leaders. This was mainly due to the rapid expansion of online services and the development of telecommunications infrastructure. Global trends generally indicate that the digitalization of public administration requires significant capital investments, however, Ukraine, which (according to the UN) is classified as a country with an income level below the world average, with rather limited funding over the past 4 years has been able to improve its indicators in absolute terms by more than 30%. In the field of electronic participation, Ukraine in 2020 for the first time became one of the most developed countries in the world as to the development of active communication services between citizens and the state. However, in 2022 years instead of the expected improvement, there was a significant deterioration in indicators, and as a result, the loss of 11 positions in the world ranking. In this regard, the greatest problems arise in relation to electronic decision-making - the «partnership option», where citizens become people, leading the policy development process. It is here that, in quantitative terms, Ukraine's indicators are several times lower compared to the leaders. According to the results of the assessment of the most populous city of each of the 193 UN member countries, Kyiv's indicators over the past 2 years have improved by almost 2.5 times, that allowed it to take 21stplace in the world.

Key words: e-government, e-governance, information and computer technologies, EGDI index.

Основна частина

Постановка проблеми. Останні два десятиліття в історії людства пройшли під знаком бурхливого розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ). Цифрові технології почали швидко змінювати кордони між фізичною, біологічною та цифровою сферами у житті, роботі та спілкуванні людей. Це, зокрема, змусило переосмислити роль держави у забезпеченні безперервності державних послуг та соціальної стабільності й призвело до того, що електронний уряд з окремого допоміжного інструменту перетворився на невід'ємну та надзвичайно інтегровану частину функціонування державних установ. Осторонь таких загальносвітових тенденцій не залишається жодна країна світу. Звичайно, кожна держава сама визначає пріоритети та масштаб ініціатив щодо електронного уряду, обирає заходи для досягнення поставлених цілей, у т.ч. виходячи з власних можливостей і рівня національного розвитку. Проте потік цифрових технологій невпинний і зволікання чи неправильні дії можуть дорого коштувати саме через втрачені можливості як в економіці, так і соціальній сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впровадженню електронного урядування в Україні присвячено значну кількість наукових публікацій. У них досліджуються різні аспекти та проблеми. Разом з тим сам процес цифровізації публічного управління доволі динамічний. Успіхи нашої держави поруч з іншими країнами станом на 2018-2020 рр. висвітлено в працях Капніної Л.В., Ніколіної І. І. [1], Кужди Т. І. [2]. Поява нової статистичної інформації вимагає чергового оцінювання.

Метою дослідження є оцінювання рівня розвитку електронного урядування в Україні порівняно з загальносвітовими та європейськими тенденціями.

Постановка завдання. При загалом постійній позитивній глобальній тенденції до підвищення рівня розвитку електронного уряду у світі темпи прогресу в окремих країнах доволі різняться. Тому успішність кожної держави, у тому числі України, слід оцінювати порівняно з іншими, особливо з лідерами, які визначають дієвість технологій електронного урядування і перспективи їх розвитку. З урахуванням того, що впровадження електронного урядування зумовлює зміни практично в усіх сферах суспільного життя, таке оцінювання повинно бути систематичним та комплексним.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні революційний вплив ІКТ на державний сектор зумовлений трьома тенденціями. По-перше, це постійно зростаючий обсяг комплексних соціальних проблем, які необхідно гнучко вирішувати, забезпечуючи сталий розвиток. По-друге, державний сектор, як правило, найбільший і найвпливовіший учасник, все ж не є монополістом на ресурси чи інновації. Приватний сектор вже кілька років перебуває в авангарді цифрової трансформації, а пандемія covid-19 значно прискорила розвиток у цій галузі. Це, в свою чергу, підвищило очікування людей щодо більш ефективного надання державних послуг. У цьому контексті на державу покладено загальну координацію діяльності, відповідальність за дотримання якості та виконання стандартів. Третя тенденція полягає в зростанні ролі комерційного сектора та громадянського суспільства, які тепер активно долучаються до вирішення соціальних проблем [3].

Україна в умовах розвитку інформаційного суспільства давно декларує бажання інтегрувати своє публічне управління та адміністрування до європейського адміністративного простору. Згідно з Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом наша держава, передусім, повинна забезпечити комплексний розвиток електронного урядування відповідно до європейських вимог. У підтвердження втілено низку практичних кроків щодо реалізації різноманітних ініціатив, спрямованих на виконання взятих зобов'язань. Проте, як було зазначено у звіті Світового банку, який у червні 2018 року проводив дослідження рівня розвитку електронного урядування в Україні, первинний огляд стану реформ показав на той час фрагментарність певних дій на рівні центрального уряду [4].

Одним з найдостовірніших джерел інформації щодо рівня розвитку електронного урядування у світі є звіти профільного департаменту ООН з економічних та соціальних питань (ДЕСВ ООН, UNDESA). Саме останній для координації зусиль міжнародного співтовариства починаючи з 2001 р. вимірює ефективність електронного уряду кожної країни-члена ООН при наданні державних послуг та інноваційних тенденцій у їх суспільно-політичних системах загалом. З 2003 р. оцінювання проводиться за індексом EGDI (E-Government Development Index) з періодичністю, за незначним винятком на початковому етапі, раз на два роки. Масштаб огляду проблеми в частині розвитку сервісів активної комунікації між громадянами та державою, зокрема процесів залучення громадян за допомогою ІКТ до політики, прийняття рішень, розроблення та надання послуг, розширює додатковий індекс електронної участі EP! (E-Partіcіpatіоn ^dex). З 2018 року в дослідженні започатковане оцінювання окремих міських порталів держав-членів ООН із використанням Індексу місцевих онлайн-послуг (LOSI).

Поточні дані щодо дослідження ООН «Електронний уряд 2022. Майбутнє цифрового уряду» опубліковані у вересні 2022 року. У них відображено ефективність електронного уряду усіх 193 держав-членів ООН як порівняно з іншими, так і в певних абсолютних вимірах. Саме з їх допомогою на фоні загальносвітових та європейських тенденцій можна виокремити місце та досягнення України.

Базою для найбільш ґрунтовного оцінювання служить індекс EGDI, що є комплексним показником, який визначають як середньозважене значення трьох нормалізованих індексів, кожен з яких складає третину від цілого: індексу телекомунікаційної інфраструктури (Telecommunication Infrastructure Index, TII), заснованого на даних, наданих Міжнародним союзом електрозв'язку; Індексу людського капіталу (Human Capital Index, HCI), заснованого на даних, переважно отриманих Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) та Індексу онлайн-послуг (Online Servise Index, OSI), заснованого на даних, зібраних у процесі незалежного онлайн-оцінювання, проведеного ДЕСВ ООН, доповненого Анкетою держави-члена (MSQ). У свою чергу, кожен з трьох зазначених індексів обчислюють через сукупність інших субіндексів, що дозволяє охопити доволі широке коло чинників впливу.

Попри те, що методологічна основа обчислення EGDI залишилася незмінною з 2003 року, все ж слід зазначити, що практично кожне нове дослідження передбачало певні конструктивні поліпшення у методології, які враховували як практичні результати, так і останні технологічні та політичні розробки. Наприклад, при обчисленні TII кількість субіндексів зменшилася з 6-ти у 2003 р. до 4-х у 2020-2022 рр. та змінився зміст окремих з них, у той час як індекс OSI був удосконалений шляхом включення у 2022 р. нового п'ятого критерію. Таким чином, при оцінюванні в історичному розрізі, ці вдосконалення можуть дещо ускладнювати повномасштабне порівняння з попередніми періодами, хоч, в цілому, і не спотворюють загальних тенденцій.

У дослідженні ООН 2022 р. відзначено подальше покращення глобальних тенденцій у розвитку електронного уряду та наданні державних послуг онлайн. Середньосвітове значення EGDI зросло з 0,5988 у 2020 році до 0,6102 у 2022 році, в основному завдяки прогресу, досягнутому у зміцненні телекомунікаційної інфраструктури. У регіональному розрізі лідером з розвитку електронного уряду залишається Європа із середнім значенням EGDI 0,8305. 60 країн мають дуже високі значення EGDI від 0,75 до 1,00, тоді як у попередньому періоді таких було 57. Результати свідчать, що все більше країн переходять до безшовного, невидимого уряду, в якому повністю автоматизовані та персоналізовані послуги доступні будь-якій людині будь-коли з будь-якого місця. Широко впроваджуються такі передові технології, як хмарні обчислення, штучний інтелект та блокчейн для задоволення потреб виборців. Окремі держави розробили нові методи використання інструментів моделювання політики та створили експериментальні ініціативи для розроблення, перевірки та масштабування інноваційних рішень [3].

Щодо рейтингового оцінювання рівня розвитку електронного уряду різних країн слід зазначити, що склад лідерської групи з незначними перестановками позицій залишається практично незмінним протягом усіх останніх періодів. Уже втретє поспіль перше місце посідає Данія, навіть попри те, що її EGDI у 2022 році дещо знизився - до 0,9717 з 0,9758. Аналогічна картина спостерігається загалом для 5-ти країн з першої десятки, проте, на відміну від Данії, для інших у підсумку це призвело до погіршення їх позицій (табл. 1).

Таблиця 1. Рейтинг світових лідерів та географічних сусідів України за індексом EGDI у 2018-2022 рр.

Україна до світових лідерів не належить, проте істотні позитивні тенденції досить помітні. Перш за все про це свідчить стрімке зростання у світовому рейтингу - 46-е місце порівняно з 69-м у 2020 р. та 82-м - у 2018. Правда, слід відзначити, що в минулому нашій державі вдавалося займати й кращі позиції, зокрема у першому десятилітті ХХІ століття показники були навіть дещо вищими й стабільнішими, порівняно з хаотичними коливаннями у подальшому (рис. 1). Проте саме у 2022 р. Україна вперше потрапила у групу з дуже високим індексом EGDI, ставши однією з трьох держав, які досягли такого успіху за останні 2 роки.

Рисунок 1. Місце України у рейтингу «United Nations E-Government Survey» з 2003 до 2022 року

У рейтингах 2018-2020 рр. Україна поступалася не тільки лідерам, а практично усім своїм географічним сусідам, за одним винятком щодо Молдови у 2020 р. У 2022 р. вдалося обійти п'ятьох з них, практично вийти на один рівень ще з двома. Лише Польща істотно випереджає нас. Серед пострадянських республік наша держава відстає від країн Прибалтики і навіть окремих представників Азії - Казахстан на 28-й позиції. Це, значним чином, породжено тим, що побудова інформаційного суспільства та нової економіки потребують значних ресурсів, які відволікаються від інших стратегічних напрямів соціально-економічного розвитку країни та її національної безпеки. Державні капіталовкладення України у створення системи електронної взаємодії органів виконавчої влади є доволі незначними порівняно з лідерами розвитку електронного урядування. Як приклад, в Естонії на цифровізацію щороку витрачається до 1% державного бюджету.

Оцінювання електронного уряду за 2022 рік показує, що загалом спостерігається тісний зв'язок між рівнем доходу у державі (вираженим валовим внутрішнім продуктом на душу населення) та значеннями EGDI. Майже 90% країн з показниками EGDI понад середньосвітове значення відносяться до країн з вищим за середній або високим рівнем доходу. У підсумку при зростанні значення TII практично в усіх групах поділу щодо доходів найбільші темпи приросту було зареєстровано у групі з доходом, вищим за середній. Для цієї ж групи відзначено різке збільшення середнього значення OSI на фоні істотного його зменшення в усіх інших групах. Це загалом підтверджує, що покращення надання онлайн - послуг у пріоритетному порядку вимагає спрямування значних ресурсів. Значення індексу HCI також свідчить, що країни з низьким рівнем доходу мають труднощі з інвестиціями в розвиток людського капіталу.

На цьому фоні Україна, яку відносять до держав з рівнем доходу, нижчим за середній, є одним з нечисленних, проте доволі істотних винятків із загальних тенденцій, оскільки продемонструвала стрімке зростання EGDI, що особливо помітно на фоні загальносвітових та європейських тенденцій - за 2 роки на 12,8% порівняно з 1,9% в середньому у світі та 1,7% - в Європі. EGDI України за період з 2018 р. взагалі покращився на 30,2%. Це дозволило нам істотно перевищити середньосвітовий рівень (на 31,6%) та вперше за всю історію спостережень практично досягти середньоєвропейського - при відставанні на 3,3% (рис. 2).

Рисунок 2. E-Government Development Index України порівняно з його середньосвітовим та середньоєвропейським значеннями за період 2003-2022 рр.

Щодо нормалізованих індексів, які сукупно відображають успіх України в останньому дослідженні, то зростання відбулося за всіма трьома складовими (рис. 3). Традиційно саме високе значення індексу людського капіталу, проте навіть при його зростанні протягом кількох останніх періодів після стрімкого падіння 2012-2016 рр. до показників першого десятиліття ХХІ ст. ще далеко. Саме цей складник на той час істотним чином забезпечував високі рейтинги електронного уряду України. Значно стрімкіші темпи приросту продемонстрували індекси онлайн-послуг та телекомунікаційної інфраструктури. Однак саме за TII, єдиним індексом, що демонстрував зростання практично протягом усієї історії й найбільш стрімко додав за 2 останні періоди, Україна все ж належить до групи держав з високим значенням, тоді як за OSI та HCI - до групи з дуже високими значеннями. Тому саме тут в України є істотні резерви для розвитку.

Рисунок 3. Динаміка змін сукупного індексу України EGDI та його складових індексів OSI, HCI та TII за період 2003-2022 рр.

електронний урядування онлайн

Підтвердженням системності українських досягнень щодо цифровізації публічного управління мало б послужити покращення позицій за додатковими показниками, зокрема індексом EPI. У сфері електронної участі у 2020 р. Україна піднялася на 29 сходинок, посіла 46 місце і вперше увійшла до числа найбільш розвинених держав світу з найвищим за всю історію показником індексу EPI 0,8095. Міністерство цифрової трансформації України задекларувало амбіційну ціль уже в 2022 році увійти до ТОП-20 країн рейтингу [8]. Проте, коли плани не підкріплені реальними діями, дійсність стає далекою від запланованої. За останніми підсумками при стрімкому падінні індексу EPI до 0,6023 Україна опустилася на 57 позицію й вибула з клубу еліти. Хаотичність досягнень нашої держави у цій ділянці простежується протягом усього періоду досліджень (табл. 2).

Таблиця 2. Рейтинг України за індексом електронної участі EPI у 2003-2022 рр.

EPI, як і EGDI, є композитним показником, який визначають на основі трьох основних компонентів: електронного інформування - відображення того, як уряд надає своїм виборцям основну інформацію; електронного консультування - оцінювання залучення громадян до участі в обговоренні державної політики й послуг; електронного прийняття рішень - «варіанта партнерства», коли громадяни стають дійовими особами, очолюючи процес розроблення політики. Досягнення України у 2022 р. за цими показниками становлять, відповідно, 0,7818, 0,4286 та 0,2. Тобто найбільші проблеми є в частині електронної демократії. І хоч на вкрай низький показник України певною мірою могло вплинути те, що у дослідженні 2022 року методика оцінювання електронної участі була переглянута та розширена з метою відображення сучасних тенденцій та способів залучення урядами населення у процес розроблення, реалізації та оцінювання державної політики, все ж, для прикладу, у трійки лідерів рейтингу EPI ця частина оцінена в межах від 0,9 до 1,0. В українському випадку можна зробити висновок, що саме існування електронних платформ не є гарантією підвищення громадянської активності та участі без створення механізмів, за допомогою яких державні органи будуть враховувати внесок громадян при прийнятті рішень.

Як показав досвід, інновації в галузі електронного уряду часто впроваджуються на місцевому, регіональному чи міському рівнях. У цьому контексті особливо виділяються великі міста, які володіють значними ресурсами та мають істотні владні повноваження для власного розвитку й покращення життя людей, чим стимулюють національні й глобальні зміни. За прогнозами ООН міське населення Землі до 2030 року перевищить 5 мільярдів осіб - 60% від загальної чисельності.

Починаючи з 2018 року в межах дослідження проводиться оцінювання окремих міських порталів держав-членів ООН з введенням Індексу місцевих онлайн-послуг (LOSI). Методологія його обчислення базується на критеріях, аналогічних до OSI. У пілотному проекті було охоплено 40 міст, у 2020 році їх перелік збільшився до 100. У поточному виданні вже оцінювалося найбільш густонаселене місто в кожній із 193 держав-членів ООН.

Мадрид, Нью-Йорк, Таллінн, Москва і Париж входили до десятки світових лідерів за результатами усіх трьох досліджень. Київ вперше оцінювався у 2020 році і розташувався якраз на половині загального переліку в групі країн з середнім значенням LOSI, тим самим підтверджуючи загальносвітову тенденцію, що міські портали працюють не так добре, як їхні національні аналоги. Дані 2022 р. засвідчили стрімкий прорив нашої столиці. При зростанні глобального значення LOSI за 2 роки з 0,43 до 0,51, показники Києва покращилися майже у 2,5 рази, що дозволило йому зупинитися на порозі двадцятки світових лідерів (табл. 3). Слід відзначити, що Київ став лише одним із двох міст, яким вдалося здійснити стрибок аж на дві категорії - із середнього на дуже високий рівень LOSI, засвідчуючи, що швидкий прогрес цілком можливий. Міський портал Києва ввійшов до п'ятірки порталів, що знаходяться на рівні, вищому за OSI їхніх країн. Такий успіх, в основному, забезпечили високі показники субіндексу електронної участі (шоста позиція у світі).

Таблиця 3. Індекс місцевих онлайн-послуг LOSI Києва та світових лідерів у 2020-2022 рр.

При загальному представництві всіх країн-членів ООН у рейтингу Індексу місцевих онлайн-послуг все ж слід зазначити, що він не відображає повної картини. Це зумовлено тим, що найбільше місто не завжди досягає найкращих показників у своїй країні. Та й загалом таких міст може бути кілька.

Висновки. Попри окремі недоліки, прогрес України в галузі електронного урядування за останній час є очевидним. Характер зміни індексу EGDI за всі періоди з 2003 р. із доволі високою достовірністю описується квадратичним рівнянням при коефіцієнті детермінації 82% (рис. 3). За умови збереження існуючих тенденцій за тим же рівнянням можна було б розрахувати очікуване значення EGDI нашої держави у найближчій перспективі. Проте процес екстраполяції дає правдиві прогнози на майбутнє лише за відсутності іррегулярних подій. Саме війна є чи не найвпливовішою з них. Довготривалість військових дій на території України не дозволяє будувати чітких планів та прогнозів.

Список використаних джерел

1. Капніна Л.В., Ніколіна І.І. Оцінювання розвитку електронного урядування в Україні. Naukowy i innowacyjny potencjal prezentacji: kolekcja prac naukowych «Л'ОГОІ» z materialami Mi^dzynarodowej naukowo-praktycznej konferencji, Opole, 18 listopada 2018 r. Rowne: «Volynsky Oberegi» Publishing House, 2018. Tom 6. P. 118-122. URL: https://ir.vtei.edu.ua/card.php7lang =uk&id=25773 (дата звернення: 08.10.2023).

2. Кужда Т.І. Стан та перспективи розвитку електронного урядування в Україні та в світі. Актуальні проблеми публічного управління та адміністрування: колективна монографія. Тернопіль: ФОП Паляниця В.А.С. 71-86.

3. E-Government Survey 2022. The Future of Digital Government. URL: https://desapublications.un. org/sites/default/files/publications/2022-09/Web % 20version % 20E-Government % 202022.pdf (дата звернення: 08.10.2023).

4. Ukraine e-Government Assessment. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/31052 (дата звернення: 08.10.2023).

5. E-Government Survey 2020. Digital Government in the Decade of Action for Sustainable Development. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2020-Survey/2020% 20U N % 20E-Government % 20Survey % 20 (Full % 20Report).pdf (дата звернення: 08.10.2023).

6. E-Government Survey 2018. Gearing e-Government to support towards sustainable and resilient societies. URL:https://publicadministration.un.org/egovkb/portals/egovkb/documents/un/2018-survey/e-government%20survey % 202018_final % 20for % 20web.pdf (дата звернення: 08.10.2023).

7. UN E-government knowledgebase. URL:https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country - Information/id/180-Ukraine/dataYear/2022 (дата звернення: 08.10.2023).

8. Мінцифри: Україна піднялася на 29 позицій у рейтингу індексу електронної участі ООН: Єдиний веб-портал органів виконавчої влади України. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mincifri-ukrayina - pidnyalasya-na-29-pozicij-u-rejtingu-indeksu-elektronnoyi-uchasti-oon (дата звернення: 08.10.2023).

References

1. Kapnina L.V., Nikolina I.I. (2018). Otsiniuvannia rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini [Evaluation of development of e-governance in Ukraine]. Naukowy i innowacyjny potencjal prezentacji: kolekcja prac naukowych «L'OHOI» z materialami Mi^dzynarodowej naukowo-praktycznej konferencji, Opole, Rowne: «Volynsky Oberegi» Publishing House. Tom 6. P. 118-122. URL: https://ir.vtei.edu.ua /card.php? lang=uk&id=25773 (accessed: 08 October 2023).

2. Kuzhda T.I. (2020). Stan ta perspektyvy rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini ta v sviti [Current state and prospects of e-governance in Ukraine and the world]. Aktualni problemy publichnoho upravlinnia ta administruvannia: kolektyvna monohrafiia [Actual problems of public management and administration: collective monograph]. T.: FOP Palianytsia V.A.P. 71-86.

3. E-Government Survey 2022. The Future of Digital Government. URL: https://desapublications.un. org/sites/default/files/publications/2022-09/Web % 20version % 20E-Government % 202022.pdf (accessed: 08 October 2023).

4. Ukraine e-Government Assessment. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/31052 (accessed: 08 October 2023).

5. E-Government Survey 2020. Digital Government in the Decade of Action for Sustainable Development. URL:https://publicadministration.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2020-Survey/2020% 20UN % 20E-Government % 20Survey % 20 (Full % 20Report).pdf (accessed: 08 October 2023).

6. E-Government Survey 2018. Gearing e-Government to support towards sustainable and resilient societies. URL:https://publicadministration.un.org/egovkb/portals/egovkb/documents/un/2018-survey/e-government%20survey % 202018_final % 20for % 20web.pdf (accessed: 08 October 2023).

7. UN E-government knowledgebase. URL: https://publicadministration.un.org/egovkb/en-us/Data/Country - Information/id/180-Ukraine/dataYear/2022 (accessed: 08 October 2023).

8. Mintsyfry: Ukraina pidnialasia na 29 pozytsii u reitynhu indeksu elektronnoi uchasti OON: Yedynyi veb - portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mincifri-ukrayina - pidnyalasya-na-29-pozicij-u-rejtingu-indeksu-elektronnoyi-uchasti-oon (accessed: 08 October 2023).

Размещено на Allbest.ru