Елементи адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Елементи адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки України

Юлія Мех

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності

м. Харків, Україна

Анотація

Стаття присвячена дослідженню варіативності виокремлення елементів адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки України та їх основоположних характеристик. Вказано на те, що специфіка адміністративно-правового механізму залежить від сукупності факторів: 1) обраного об'єкту адміністративно-правового впливу - відповідного різновиду суспільних відносин; 2) мети адміністративно-правового впливу на обрані суспільні відносини; 3) наявного стану правового регулювання та бажаного; 4) обраних та дозволених заходів, що застосовуються при адміністративно-правовому впливові на об'єкт; 5) суб'єктах, що задіяні у діяльності, пов'язаній з впорядкуванням відповідних суспільних відносин.

Встановлено, що адміністративно-правовий механізм державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави є сукупністю взаємопозв'язаних напрямів цілеспрямованого впливу уповноважених суб'єктів на суспільні відносини в секторі безпеки держави в частині визначення партнерських (рівноправних) взаємовідносин сторін для досягнення спільних цілей при конкретному державному інтересові шляхом застосування нормативно можливих способів та засобів, які створюють засади повноцінного втілення моделі державно-приватного партнерства в секторі безпеки. Зроблено висновок про те, що адміністративно-правовий механізм державноприватного партнерства в секторі безпеки є складно елементною структуро- ваною системою.

Виокремлено такі елементи адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави, як: 1) нормативно- правове (підзаконне) регулювання забезпечення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави; 2) інституційне забезпечення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави; 3) заходи та способи створення умов та підтримки державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави; 4) принципи здійснення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави; 5) адміністративні процедури, що супроводжують державно-приватне партнерство в секторі безпеки держави.

Ключові слова: адміністративно-правовий механізм, державно-приватне партнерство, сектор безпеки, громадські об'єднання.

Abstract

Yuliia Mekh

PhD in Law, associate professor, associate professor of the Department of Administrative Law and Administrative Activities, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv,

ELEMENTS OF THE ADMINISTRATIVE AND LEGAL MECHANISM OF THE PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN THE SECTOR OF SECURITY OF UKRAINE

The article is devoted to the study of the variability of the separation of elements of the administrative-legal mechanism of the public-private partnership in the security sector of Ukraine and their fundamental characteristics. It is pointed out that the specificity of the administrative-legal mechanism depends on a set of factors: 1) the chosen object of administrative-legal influence - the corresponding type of social relations; 2) goals of administrative and legal influence on selected social relations; 3) the existing state of legal regulation and the desired one;

selected and authorized measures applied in case of administrative and legal influence on the object; 5) entities involved in activities related to the regulation of relevant social relations.

It was established that the administrative-legal mechanism of public-private partnership in the state security sector is a set of interrelated directions of purposeful influence of authorized subjects on social relations in the state security sector in terms of defining partnership (equal) relations of the parties to achieve common goals in a specific state interests through the application of normatively possible methods and means that create the basis for the full implementation of the public- private partnership model in the security sector. It was concluded that the administrative-legal mechanism of public-private partnership in the security sector is a complex elemental structured system.

The following elements of the administrative-legal mechanism of public- private partnership in the state security sector are singled out, such as: 1) regulatory (by-law) regulation of public-private partnership in the state security sector; 2) institutional provision of public-private partnership in the security sector of the state;

3) measures and methods of creating conditions and supporting public-private partnership in the security sector of the state; 4) principles of implementation of public-private partnership in the security sector of the state; 5) administrative procedures accompanying public-private partnership in the state security sector.

Keywords: administrative-legal mechanism, public-private partnership, security sector, public associations.

Постановка проблеми

Необхідність формування якісно нової моделі залучення іноземних інвестицій на відновлення Української держави та визнання її як рівноправного партнера потребує пристосування кращих міжнародних практик до національних реалій. Сектор безпеки держави, як об'єкт постійних змін, не є виключенням. Пріоритетним виступає практичне втілення ідеї державно-приватного партнерства в цій сфері суспільних відносин. Якісно державно-приватне партнерство є перспективним інструментом залучення інвестицій та новим способом впорядкування суспільних відносин. Законодавче регулювання державно-приватного партнерства в секторі безпеки потребує з одного боку, вчинення послідовних та комплексних деталізацій на рівні підзаконних нормативно-правових актів, а з іншого - вироблення якісного адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика визначення якісних характеристик державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави є порівняно новою. Окремі праці, що можуть являтись основою для цього дослідження, присвячено взаємодії органів державної влади з приватним сектором, а також трактуванню державно-приватного партнерства у цілому. Зокрема, це висновки, яких зроблено: Ю.С. Вдовенко, Ю.А. Іванишкіною, Г.О. Комарницькою, І.М. Комарницьким, В.В. Круглов, Т. Ленком, І.С. Нейковою, К.В. Павлюк, Дж. Паолетто, О.М. Поляковою, В.І. Якуніним. Що стосується адміністративно-правового механізму, то його різносторонньо досліджено провідними вченими-адміністративістами, а саме: В.Б. Авер'яновим, О.М. Бандуркою, Ю.П. Битяком, О.В. Джафаровою, Т.О. Карабін, С.В. Ківаловим, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюк, О.П. Хамходерою та іншими.

Метою статті є дослідження проблематики адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі та виокремлення його елементів.

Виклад основного матеріалу

Сутність категорії «механізм» у праві полягає у виявленні сукупності можливих засобів цілеспрямованого юридичного впливу, що застосовується визначеними суб'єктами для впорядкування суспільних відносин [1, с. 16]. Механізм може бути визначений як сукупність заходів, спрямованих на активізацію підпорядкованого суб'єкта [2, с. 28]. Складна внутрішня будова будь-якого правового механізму наділяє його такими характеристиками, як: системність, узгодженість організації його елементів (компонентів); здатність до динаміки, визначеного цілеспрямованого функціонування; схильність до самоорганізації або зовнішнього управління [3, с. 18].

Формування адміністративно-правового механізму опосередковано наявністю релевантних способів впливу на конкретні суспільні відносини з застосуванням адміністративно-правових методів, форм, інструментів, технологій [4, с. 260]. Усталеним є тлумачення адміністративно-правового механізму як сукупності способів цілеспрямованого впливу уповноважених суб'єктів на визначену діяльність, що забезпечує узгодження публічних та приватних інтересів взаємодіючих учасників суспільних відносин [5, с. 16].

Специфіка адміністративно-правового механізму залежить від сукупності факторів: 1) обраного об'єкту адміністративно-правового впливу - відповідного різновиду суспільних відносин; 2) мети адміністративно-правового впливу на обрані суспільні відносини; 3) наявного стану правового регулювання та бажаного; 4) обраних та дозволених заходів, що застосовуються при адміністративно-правовому впливові на об'єкт; 5) суб'єктах, що задіяні у діяльності, пов'язаній з впорядкуванням відповідних суспільних відносин.

Адміністративно-правовий механізм державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави - це сукупність взаємопозв'язаних напрямів цілеспрямованого впливу уповноважених суб'єктів на суспільні відносини в секторі безпеки держави в частині визначення партнерських (рівноправних) взаємовідносин сторін для досягнення спільних цілей при конкретному державному інтересові шляхом застосування нормативно можливих способів та засобів, які створюють засади повноцінного втілення моделі державно-приватного партнерства в секторі безпеки.

Адміністративно-правовий механізм державно-приватного партнерства в секторі безпеки є складно елементною структурованою системою. При цьому, ця система характеризується єдністю елементів, що перебувають у певних зв'язках і відносинах між собою, визначають сутність об'єкта як ціле і відносно незалежне зовні явище.

Альтернативним є застосування загального підходу до структуризації адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави. Це означає можливість виокремлення таких елементів, як: система управління з відповідним суб'єктним складом; соціальні та правові норми, за допомогою яких забезпечується безпосереднє застосування владного впливу; управлінський процес, що включає етапи та дії керуючої системи щодо досягнення мети, завершуються оцінкою ефективності управлінського впливу [6].

Можливим є застосування формально широкого підходу до структури- зації адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки, що передбачає множинність елементів, зокрема норм права, юридичних фактів, правовідносин, тлумачення норм права, реалізацією норм права, законністю; правовою культурою і правосвідомістю, правомірною та протиправною поведінкою, юридичною відповідальністю [7, с. 212].

Враховуючи специфіку державно-приватного партнерства та особливості суспільних відносин в секторі безпеки держави, виокремимо такі елементи адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави, як:

нормативно-правове (підзаконне) регулювання забезпечення державноприватного партнерства в секторі безпеки держави;

інституційне забезпечення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави;

заходи та способи створення умов та підтримки державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави;

принципи здійснення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави;

адміністративні процедури, що супроводжують державно-приватне партнерство в секторі безпеки держави.

Зазначимо, що елементи адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави є невід'ємними характеристиками впровадження цієї моделі взаємодії публічного та приватного сектору в цілому. Кожен з них потребує окремого доктринального аналізу. Враховуючи логіку побудови управлінської діяльності: «хто регулює - що регулює - яким чином здійснюється регулювання - які якісно-змістовні характеристики регулювання» акцентуємо увагу на інституційному забезпеченні державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави, тобто на суб'єктах, що регулюють діяльність, спрямовану на втілення ідеї державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави. адміністративний правовий приватний партнерство

Виходячи з положень Закону України «Про національну безпеку» [8], чинної Стратегії національної безпеки [9], Закону України «Про державно- приватне партнерство» [10], до суб'єктів адміністративно-правового забезпечення державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави, віднесемо:

тих, що здійснюють управління сектором безпеки: Президент України, Рада Національної безпеки та оборони України, Міністерство оборони України;

тих, що входять до складу сектору безпеки та втілюють окремі заходи, спрямовані на належний стан національної безпеки (наприклад, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України і т.д.); 3) тих, що сприяють налагодженню державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави (наприклад, громадські організації різних організаційних форм утворення та спрямування діяльності, включаючи міжнародні громадські організації).

Щодо громадських формувань, то з моменту впровадження в Україні правового режиму воєнного стану, вони спрямували свою діяльність на наданні різнопланової допомоги як державним інституціям (Збройним силам України, добровольчим утворенням, правоохоронним органам), так і цивільному населенню.

У цьому контексті важливе місце посідає здійснення наукових розвідок тематики формування та обґрунтування належного адміністративно-правового забезпечення реалізації функціонування інститутів громадянського суспільства, встановлення наслідків неврахування думки громадськості при прийнятті управлінських рішень, наслідків відсутності проведення експертизи діяльності органів державної влади та їх офіційного опублікування, наслідків відсутності проведення консультацій з громадськістю перед прийняттям нормативно- правових актів, які визначають права та обов'язки громадян тощо [11].

Додатковим аргументом актуальності наукових розвідок впливу громадських формувань на відповідні регулятивні інструменти впорядкування суспільних відносин з налагодження державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави є вимога про означене у різного роду міжнародних документах. Так, норми міжнародного права передбачають участь громадськості у вирішенні будь-яких питань державного та місцевого значення, включаючи державно-приватне партнерство. Наприклад, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права передбачено право на вільне вираження поглядів людини [12]; Конвенцією про доступ до інформації - участь громадськості в процесі прийняття рішень [13], Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи «Про участь громадян у місцевому публічному житті» - право на доступ до чіткої, вичерпної інформації про публічні справи тощо [14].

Слідуючи положенням Закону України «Про громадські об'єднання» [15] є можливим градація громадських формувань таким чином: а) залежно від організаційно-правової форми через виокремлення: громадських організацій (громадського об'єднання, якого засновано фізичними особами та членами якого виступатимуть фізичні особи) та громадських спілок (громадського об'єднання, якого засновано юридичними особи приватного права, а членами виступатимуть юридичні особи приватного права та фізичні особи);

б) залежно від ступеня правового регулювання через виокремлення: громадських об'єднань, діяльність яких впорядковано положеннями законодавства про громадські об'єднання та громадських об'єднань, діяльність яких впорядковано положеннями спеціального законодавства (наприклад, політичні партії);

в) залежно від території діяльності через виокремлення: всеукраїнських громадських формувань (у разі наявності відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, а також підтвердження такого статус у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» [16]), місцевих (діяльність поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону) та міжнародних громадських об'єднань (організація, яка має представництва в Україні та ще одній країні перебування).

Громадські формування незалежно від організаційно-правової форми утворення є суб'єктом адміністративного права, що може сприяти взаємодії публічного та приватного сектору, а вказівка на організаційно-правову форму таких формувань визначатиме лише межі їх правосуб'єктності, права та обов'язки.

У положеннях законодавства, що має вагоме значення конкретно для державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави, також врегульовано роль громадських формувань. Наприклад, гарантування громадським об'єднанням можливостей: отримувати в установленому порядку від суб'єктів, задіяних в секторі безпеки і оборони, інформації з питань діяльності складових сектору безпеки і оборони; здійснювати дослідження з питань національної безпеки і оборони, публічно презентувати їх результати, створювати для цього громадські фонди, центри, колективи експертів; проводити громадську експертизу проектів законів, рішень, програм, представляти свої висновки і пропозиції для розгляду відповідним державним органам; брати участь у громадських дискусіях та відкритих парламентських слуханнях з питань діяльності і розвитку сектору безпеки і оборони, питань правового і соціального захисту військовослужбовців та працівників розвідувальних та правоохоронних органів, зокрема звільнених у запас чи відставку, учасників бойових дій та членів їх сімей (ч. 2 ст. 10 Закону України «Про національну безпеку») [8]. Отже, громадські формування можуть сприяти розвитку державно-приватного партнерства в секторі безпеки держави шляхом застосування правомочностей, наданих їм як інститутам громадянського суспільства.

Висновки

Підсумовуючи зазначимо, що доцільним є трактування адміністративно-правового механізму державно-приватного партнерства в секторі безпеки України як сукупності взаємопозв'язаних напрямів цілеспрямованого впливу уповноважених суб'єктів на суспільні відносини в секторі безпеки держави в частині визначення партнерських (рівноправних) взаємовідносин сторін для досягнення спільних цілей при конкретному державному інтересові шляхом застосування нормативно можливих способів та засобів, які створюють засади повноцінного втілення моделі державно-приватного партнерства. Структурному вдосконаленню підлягають інституційній складові адміністративно-правового механізму державноприватного партнерства в секторі безпеки України. Обґрунтовано тезу про сприйняття громадських формувань незалежно від організаційно-правової форми утворення як суб'єкта адміністративного права, що може сприяти взаємодії публічного та приватного сектору, тобто суб'єкта, що сприяє державно-приватному партнерству в секторі безпеки держави.

Література

1. Нижник Н.Р., Машков О.А. Системний підхід в організації державного управління. К.: Вид-во УАДУ, 1998. 160 с.

2. Розпутенко І.В. Державна політика України в контексті геоекономічних змін. Науково-інформаційний вісник з державного управління. К. : НАДУ, 2009. № 2. С. 25-29.

3. Кривицький Ю.В. Спеціалізовані норми права в механізмі правового регулювання: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. К., 2010. 260 с.

4. Корецький М.Х. Державне управління аграрної сфери у ринковій економіці. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 260 с.

5. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття): навч. посіб. Ірпінь : Укр. фін.-екон. ін-т ДПА України, 1998. С. 16.

6. Тиндик Н.П. Адміністративно-правовий механізм регулювання міграції в Україні: автореф. дис. ... д-ра юрид.наук: Ірпінь, 2009. 40 с.

7. Галунько В.В., Курило В.І., Короєд С.О. та ін. Адміністративне право України: навчальний посібник. Т.1. Загальне адміністративне право / за ред. проф. В.В. Галунька. Херсон : Грінь Д.С., 2015. 272 с.

8. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 р. № 2469.

9. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: указ Президента України; Стратегія від 14.09.2020 р. № 392/2020.

10. Про державно-приватне партнерство: Закон України від 01.07.2010 р. № 2404-VI.

11. Bila-Tiunova L., Bilous-Osin T., Kozachuk D., Vasylkivska V. (2019) Participation of civil society in public administration: prospects for international experience implementation in Ukraine, Humanities, Social Sciences Reviews, 7(5), 757-764.

12. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Міжнародний документ від 16.12.1966 р.

13. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступі до правосуддя з питань, що стосуються довкілля: Міжнародний документ від 25.06.1998 р.

14. Про участь громадян у місцевому публічному житті: Рекомендація Rec (2001) 19 Комітету міністрів Ради Європи від 06.12.2001 р.

15. Про громадські об'єднання: Закон України від 22.03.2012 р. № 4572.

16. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: Закон України від 15.05.2003 р. № 755-TV.

References

1. Nyzhnyk, N.R., Mashkov, O.A. (1998). Systemnyipidkhid v orhanizatsii derzhavnoho upravlinnia [A systematic approach to the organisation of public administration]. K.: Vyd-vo UADU [in Ukrainian].

2. Rozputenko, I.V. (2009). Derzhavna polityka Ukrainy v konteksti heoekonomichnykh zmin. Naukovo-informatsiinyi visnyk z derzhavnoho upravlinnia [State policy of Ukraine in the context of geo-economic changes. Scientific and Information Bulletin of Public Administration]. K.: NADU [in Ukrainian].

3. Kryvytskyi ,Yu.V. (2010). Spetsializovani normy prava v mekhanizmi pravovoho rehuliuvannia [Specialised rules of law in the mechanism of legal regulation]. Extended abstract of Doctor's thesis. K.[in Ukrainian].

4. Koretskyi, M.Kh. (2002). Derzhavne upravlinnia ahrarnoi sfery u rynkovii ekonomitsi [Public administration of the agricultural sector in a market economy]. K.: Vyd-vo UADU [in Ukrainian].

5. Holosnichenko, I.P. (1998). Administratyvne pravo Ukrainy (osnovni katehorii i poniattia) : navch. posib. [Administrative law of Ukraine (main categories and concepts): a textbook]. Irpin : Ukr. fin.-ekon. in-t DPA [in Ukrainian].

6. Tyndyk, N.P. (2009). Administratyvno-pravovyi mekhanizm rehuliuvannia mihratsii v Ukraini [Administrative and legal mechanism of migration regulation in Ukraine]. Extended abstract of Doctor's thesis. Irpin [in Ukrainian].

7. Halunko, V.V., Kurylo, V.I., & Koroied, S.O. (2015). Administratyvne pravo Ukrainy: navchalnyi posibnyk. T.1. Zahalne administratyvne pravo / za red. prof. V.V. Halunka. [Administrative law of Ukraine: textbook. T.1. General Administrative Law]. Kherson: Hrin D.S. [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy» [The Law of Ukraine «On National Security of Ukraine»»]. (n.d.).

9. Ukaz Prezydenta Ukrainy «Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy «Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy» [Decree of the President of Ukraine «On the decision of the National Security Council «On the National Security Strategy of Ukraine»]. (n.d.).

10. Zakon Ukrainy «Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo» [The Law of Ukraine «About public-private partnership»]. (n.d.).

11. Bila-Tiunova, L., Bilous-Osin, T., Kozachuk, D., Vasylkivska, V. (2019) Participation of civil society in public administration: prospects for international experience implementation in Ukraine, Humanities, Social Sciences Reviews, 7(5), 757-764.

12. Mizhnarodnyi pakt pro hromadianski i politychni prava: Mizhnarodnyi dokument vid 16.12.1966 r. [International Covenant on Civil and Political Rights: International Document of 16.12.1966]. (n.d.).

13. Konventsiia pro dostup do informatsii, uchast hromadskosti v protsesi pryiniattia rishen ta dostupi do pravosuddia z pytan, shcho stosuiutsia dovkillia: Mizhnarodnyi dokument vid 25.06.1998 r. (n.d.). [Convention on Access to Information, Public Participation in Decisionmaking and Access to Justice in Environmental Matters: International Document of 25.06.1998].

14. Pro uchast hromadian u mistsevomu publichnomu zhytti: Rekomendatsiia Rec (2001) 19 Komitetu ministriv Rady Yevropy vid 06.12.2001 r. [On the participation of citizens in local public life: Recommendation Rec (2001) 19 of the Committee of Ministers of the Council of Europe of 06.12.2001]. (n.d.).

15. Pro hromadski obiednannia: Zakon Ukrainy vid 22.03.2012 r. № 4572 [On public associations: Law of Ukraine of 22.03.2012 No. 4572]. (n.d.).

16. Pro derzhavnu reiestratsiiu yurydychnykh osib, fizychnykh osib - pidpryiemtsiv ta hromadskykh formuvan: Zakon Ukrainy [On State Registration of Legal Entities, Individual Entrepreneurs and Public Organisations: The Law of Ukraine]. (n.d.).

Размещено на Allbest.ru