Вплив глобалізації на модернізацію вищої освіти: аналіз юридичних викликів та перспектив

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Вплив глобалізації на модернізацію вищої освіти: аналіз юридичних викликів та перспектив

Мочульська Марта Євгенівна кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету

Анотація

В межах наукової статті ретельно розглядається вплив глобалізації на освітню систему України, а також окреслюється ключова роль правового регулювання у цьому динамічному контексті. Автор проводить аналіз різноманітних аспектів, які охоплюють широкий спектр викликів та можливостей, що виникають у зв'язку з глобалізаційними тенденціями.

Один із основних напрямків розгляду - міжнародна мобільність студентів і викладачів. Зазначається, що глобалізація стимулює обмін знаннями та досвідом між країнами, сприяючи розвитку культурного розмаїття та розширенню освітніх можливостей. Обговорюється важливість адаптації українських закладів вищої освіти до міжнародних стандартів та отримання акредитації для визнання якості освіти.

Другий значущий аспект - технологічні інновації. Прослідковується, як глобальні технологічні тенденції впливають на освітній процес, викликаючи необхідність використання сучасних технологій та електронних платформ. Розглядається роль правового регулювання у сприянні впровадженню та регулюванні цих технологічних інновацій у сфері освіти.

Третій аспект - мовна політика та її зв'язок із глобалізаційними процесами. Автор відзначає, що зростаюча роль англійської мови як мови міжнародного спілкування може вплинути на стратегії викладання інших мов в українських школах та закладах вищої освіти.

Четвертий аспект - зміни на ринку праці. Глобалізація формує нові вимоги до кваліфікацій, і правове регулювання відіграє ключову роль у регулюванні відповідності вищої освіти цим вимогам. Розглядаються питання взаємодії освітньої системи з потребами ринку праці та забезпеченням випускників необхідними компетенціями.

П'ятий аспект - економічні та культурні трансформації, які супроводжують глобалізацію. У статті розглянуто вплив глобальних економічних змін на ринок освітніх послуг та зміну підходів до фінансування вищої освіти. Також звертається увага на культурні аспекти, включаючи взаємодію різних культур в контексті глобальної освіти.

Важливий підзаголовок - правове регулювання у контексті глобалізації. Автором детально розглядається роль правового регулювання в адаптації освітньої системи до глобальних викликів. Розглядаються питання визначення міжнародних стандартів, акредитації, стандартизації та захисту прав здобувачів вищої освіти у міжнародному вимірі.

Ключові слова: освіта, вища освіта, конституційно-правове регулювання освіти, освітня політика, глобалізація, модернізація.

Abstract

Mochulska Marta Yevgenivna Candidate of legal sciences, associate professor of the department of constitutional law of the Faculty of Law, Ivan Franko National University of Lviv

IMPACT OF GLOBALIZATION ON MODERNIZATION OF HIGHER EDUCATION: ANALYSIS OF LEGAL CHALLENGES AND PERSPECTIVES

Within the framework of the scientific article, the influence of globalization on the educational system of Ukraine is carefully considered, and the key role of legal regulation in this dynamic context is also outlined. The author analyzes various aspects that cover a wide range of challenges and opportunities arising in connection with globalization trends.

One of the main areas of consideration is the international mobility of students and teachers. It is noted that globalization stimulates the exchange of knowledge and experience between countries, contributing to the development of cultural diversity and the expansion of educational opportunities. The importance of adapting Ukrainian higher education institutions to international standards and obtaining accreditation to recognize the quality of education is discussed.

The second significant aspect is technological innovation. It is noted how global technological trends affect the educational process, causing the need to use modern technologies and electronic platforms. The role of legal regulation in facilitating the implementation and regulation of these technological innovations in the field of education is considered.

The third aspect is language policy and its connection with globalization processes. The author notes that the growing role of English as the language of international communication may affect the strategies of teaching other languages in Ukrainian schools and higher education institutions.

The fourth aspect is changes in the labor market. Globalization is creating new requirements for qualifications, and legal regulation plays a key role in regulating higher education's compliance with these requirements. Issues of the interaction of the educational system with the needs of the labor market and providing graduates with the necessary competencies are considered.

The fifth aspect is the economic and cultural transformations that accompany globalization. The article examines the impact of global economic changes on the market of educational services and changing approaches to financing higher education. Attention is also paid to cultural aspects, including the interaction of different cultures in the context of global education.

An important subheading is legal regulation in the context of globalization. The author examines in detail the role of legal regulation in the adaptation of the educational system to global challenges. Issues of definition of international standards, accreditation, standardization and protection of students' rights in the international dimension are considered

Keywords: education, higher education, constitutional and legal regulation of education, educational policy, globalization, modernization.

Постановка проблеми

У контексті наростаючого впливу глобалізаційних процесів на різноманітні сфери суспільства, освітній сектор виявляється в центрі трансформаційних змін. Глобалізація привносить нові виклики та можливості для вищої освіти, зокрема в контексті її модернізації. Проте, цей процес супроводжується рядом юридичних питань, що вимагають глибокого аналізу та значної уваги. Відсутність чітких правових механізмів та стандартів може стати перешкодою для ефективної адаптації вищої освіти до глобальних викликів.

Проблема полягає в тому, що глобалізація, взаємодія з різноманітними культурами, міжнародний обмін студентів та викладачів, а також впровадження інновацій у вищу освіту, породжують необхідність вирішення складних питань у сфері правового регулювання, включаючи питання визнання академічних ступенів, взаємодії між різними юрисдикціями, та захисту прав здобувачів вищої освіти та фахівців у міжнародному контексті. Ці питання потребують комплексного аналізу з метою виявлення та аналізу юридичних викликів, які виникають у процесі глобальної модернізації вищої освіти та визначення перспектив їх вирішення в рамках сучасного освітнього середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями утвердження, розвитку та конституційно-правового регулювання освіти як основоположного права займалися низка науковців. Серед наукових досліджень, зокрема, можемо виділити праці таких дослідників: В.П. Андрущенка, Н.М. Бідюк, С.У. Гончаренкл,, К.В. Корсака, А.О. Лігоцького, А.В. Глузмана, Ф.Дж. Альтбах, Т. Дай, Т. Кайго, А. Келлі, К. Лайсвуд, Д. Лоутон, Т. Моу, С. Парсонс, Л. Райсберг, Л. Раблі, Д. Харгривз, Дж. Чаб тощо.

Динаміка ринку освітніх послуг стала предметом дослідження як в Україні, так і за кордоном, серед вчених, які звернули увагу на окремі питання розвитку освіти та її правового регулювання можна визначити В.Ю. Дмитрієва, І.О. Жарську, І.В. Захарову, Ю.В. Іванова, В.С. Лозового, М.П. Сагайдак, Т.А. Ящук та інших.

Окрім цього, взаємозв'язок глобалізації та розвитку освіти розглядається в роботах визначених теоретиків: С. Болла, Н. Бурбулес, Е. Гідденс, Ж. Делор, Б. Лінгард, П. Скотт, а також В. Андрущенка, І. Зязюна, М. Згуровського, та інших.

Метою даної наукової статті є системний аналіз та характеристика впливу глобалізаційних процесів на модернізацію вищої освіти. Дослідження спрямоване на розкриття основних аспектів впливу глобалізації на сучасну освітню систему, визначення ролі правового регулювання у цьому контексті та ідентифікацію перспектив для подолання юридичних викликів в процесі модернізації ринку освітніх послуг.

Виклад основного матеріалу

У сучасному світі, що характеризується стрімкими змінами і глибокими перетвореннями, вища освіта визнається ключовим чинником успішного розвитку суспільства. Зростання глобалізаційних процесів викликає значущі трансформації у сфері освіти, породжуючи нові можливості, але водночас створюючи складні юридичні виклики. Європейська інтеграція України, поряд з іншим, передбачає інтеграцію системи освіти України в європейських освітній та науковий простір, що є передумовою переосмислення актуального стану речей та визначення перспектив подальшого розвитку системи освіти України.

Зараз, коли кордони між країнами майже нівелюються, а інформаційний обмін розцвітає, актуальність дослідження впливу глобалізації на модернізацію вищої освіти важлива більше, ніж будь-коли. Зміни в економіці, технологіях та культурному середовищі вимагають від освітніх установ адаптації до нових реалій, а юридичні аспекти цього процесу стають визначальними у забезпеченні стабільності та ефективності освітнього сектору.

Саме тому постала необхідність провести комплексний аналіз окресленої проблематики та розглянути перспективи удосконалення правового регулювання, що виникають в ході модернізації вищої освіти в умовах глобальної конкуренції та інтеграції. Дослідження даної сфери є критично важливим для розвитку сучасної освітньої системи та забезпечення високого рівня її конкурентоспроможності в глобальному вимірі.

Питання глобалізації та інтернаціоналізації вищої освіти досить широко обговорюється в науковому співтоваристві. В цьому контексті обидва терміни використовуються як із протилежними, так і з взаємозамінними значеннями. При дослідженні трактування термінів «інтернаціоналізація» та «глобалізація» у вищій освіті дослідники вказують на різноманітні підходи. Наприклад, згідно концепції нідерландського міжнародного педагога та адміністратора вищої освіти - Ганса де Віта, «інтернаціоналізація» охоплює багато понять, пов'язаних з навчальними програмами, такими як міжнародні та глобальні дослідження, полікультурна та міжкультурна освіта, або здійснюється через мобільність, таку як навчання та освіта за кордоном, академічна мобільність та інші аспекти [1].

Разом з тим, слідуючи твердженню Френса ван Вью інтернаціоналізація наближається до встановленої традиції міжнародного співробітництва, мобільності, базових цінностей якості та передового досвіду. З іншого боку, глобалізація визначається більше як конкурентна сфера, яка наводить на думку сприйняття ідеї вищої освіти як товару, придатного для продажу, і висуває виклик трактуванню вищої освіти як суспільного блага [2]. правовий акредитація глобалізація стандарт

Підкреслимо, що зміна парадигми інтернаціоналізації відзначається приходом ери глобалізації, коли відбувається перехід від форм сумісної дії до активної конкуренції. На сьогодні глобалізацію розуміють як процес взаємного зв'язку, інтеграції та взаємодії, який охоплює різні аспекти суспільного життя, економіки, культури, мистецтва та інших сфер. Глобалізація передбачає зближення та об'єднання світового співтовариства, зокрема:

економічна глобалізація обумовлює зростання світової торгівлі, інвестицій та фінансових взаємодій, а також поширення глобальних корпорацій;

соціокультурна глобалізація поширює культурний вплив, обмін ідеями, масову міграцію, адаптацію глобальних культурних трендів;

технологічна глобалізація включає зростання доступу до технологій, швидке поширення інформації, розвиток інтернету та зв'язку;

політична глобалізація диференціює ролі міжнародних організацій, розвиток глобального управління та міжнародних відносин;

екологічна глобалізація спеціалізується на спільному вирішенні проблем зовнішнього середовища та збереження природних ресурсів [3].

Разом з тим, варто зазначити також той факт, що глобалізація в межах свого розвитку та поширення володіє як позитивним, так і негативним ефектом. Серед позитивних аспектів даного явища можна визначити ефективний розподіл праці, спеціалізацію та підвищення рівня виробництва, що призводить до великої доступності товарів і послуг. Однак, водночас, глобалізація призводить до збільшення розриву у суспільстві, зокрема, враховуючи економічний та фінансовий контекст та можливості.

Розглядаючи перспективи розвитку України в умовах глобалізації, можна зазначити, що, незважаючи на можливі ризики, ці процеси відкривають додаткові можливості для нашої країни у новому етапі цивілізаційного розвитку, основаного на науці, освіті та інноваційних технологіях. Одним із ключових напрямків глобалізації, який варто враховувати, є розвиток освіти, яка не тільки взаємодіє з цими процесами, але й активно залучається до них.

Як справедливо відмічає С. Бебко, тенденцією глобалізації вищої освіти стає розширення географії надання освітніх послуг за межами власної країни.

Це проявляється через створення філій вищих навчальних закладів в інших країнах та утворення спільних установ вищої освіти. На світовому ринку освітніх послуг спостерігається зростання як кількості вищих навчальних закладів, так і різноманітності освітніх програм, напрямків та форм навчання. Таким чином, у галузі вищої освіти відбувається швидке розширення асортименту надання освітніх послуг [4].

С.Г. Натрошвілі виділяє іншу тенденцію глобалізації вищої освіти, а саме наростання конкуренції, що стає більш вираженим не лише між національними системами освіти країн, але й між транснаціональними корпораціями, які представляють інтереси різних держав. Ці транснаціональні системи, діючи у світі, визначають нові аспекти глобальної економічної арени. Важливо відзначити, що розвиток науки та освітніх систем стає каталізатором для розширення світового економічного простору. Таким чином, в умовах глобальної конкуренції перевагу здобувають країни, які стимулюють розвиток освіти, наукових досліджень та інновацій [5].

А.А. Сбруєва стверджує, що глобалізація править свій вплив на три ключові аспекти освітніх процесів, а саме: політичний, економічний та культурний. Так, політичний вплив глобалізації на розвиток освіти визначається розповсюдженням неоліберальних ідей в освітню політику значної кількості країн. Останнє проявляється в таких аспектах:

зниження суверенітету національних держав та обмеження їх повноважень у сфері освітньої політики. Міжнародні організації, такі як Світовий Банк, Світова організація торгівлі та Міжнародний валютний фонд, набувають активного впливу.

приватизація освітніх послуг та зменшення ролі держави в освітній сфері.

зміна форм контролю в освіті: перехід від політичного та адміністративного контролю до ринкового та споживчого [6].

Економічний аспект глобалізації впливає на розвиток освіти, перетворюючи її на об'єкт міжнародної торгівлі. Інструментом цього є Генеральна угода про торгівлю послугами (GATS), яка впроваджує ринкові механізми у сферу освіти. Ця угода сприяє інвестиціям у галузь освіти, забезпечує можливості для отримання прибутків та інтернаціоналізації освітніх послуг [6].

Культурний аспект глобалізації також впливає на освіту. Теоретики культурної глобалізації, такі як Р. Робертсон, М. Уотерс, та А. Аппадураі, стверджують, що цей процес включає в себе одночасну гомогенізацію та гетерогенізацію культурних просторів. Освіта в цьому контексті покликана здійснювати підготовку до життя в глобальному середовищі, збереження національної ідентичності та взаємодію традиційної культури із сучасністю [7,8,9].

Підкреслимо, що Україна, яка володіє цілком обґрунтованими амбіціями інтеграції в глобальне та європейське середовище, не може ухилятися від глобалізаційних тенденцій, що активно розвиваються сьогодні й охоплюють практично всі країни світу. Однак, разом з тим, важливо розуміти та враховувати виклики цього процесу, оскільки варто тримати баланс між уніфікацією, інтеграцією та національними особливостями, якими не варто беззастережно нехтувати. Стратегія розвитку національної системи освіти повинна бути адаптована до сучасних інтеграційних і глобалізаційних процесів. Саме це допоможе забезпечити стійкий розвиток України в ХХІ столітті та інтеграцію національної освітньої системи в європейський і світовий освітній простір.

Одним із ключових завдань освіти в ХХІ столітті є розвиток мислення, орієнтованого на майбутнє. Сучасний ринок праці вимагає не лише глибоких теоретичних знань, але й здатності самостійно застосовувати їх в непередбачуваних, постійно змінюваних ситуаціях. Так, ключові елементи розвитку вищої освіти в Україні викладено в Розпорядженні Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022--2032 роки» від 23.02.2023 р. № 286-р. Стратегією, зокрема, окреслюються наступні тенденції розвитку вищої освіти та академічної мобільності до 2030 року, зокрема, по-перше, зростаюча середньовічна тривалість життя призводить до пошуку нових можливостей для отримання освіти та зайнятості серед населення. По-друге, збільшення автоматизації виробництва впливає на вимоги до компетентностей, які повинні розвивати студенти, створюючи розрив між очікуваннями роботодавців і пропозиціями вищих навчальних закладів та наукових установ. Також, не менш важливими є такі аспекти, як: стрімке зростання урбанізації та масове переселення громадськості у міста в пошуках роботи та кар'єрних можливостей; жорсткіша імміграційна політика, яка ставить більше бар'єрів для міжнародної мобільності в країни з високим рівнем доходів; економічні трансформації, зокрема стрімке зростання нових ринків, що призводить до збільшення попиту на розширення доступу до освіти, включаючи навчання за кордоном; дисбаланс спроможностей економік, виявляючись у розділі між попитом молоді в країнах, що розвиваються на вищу освіту та великим обсягом освітньої пропозиції в розвинених економіках, що створює можливості для транснаціонального навчання та обмеження фінансування вищої освіти зі скорочених бюджетів [10].

Висновки

Освітнє середовище в Україні перебуває в процесі перманентних змін, що обумовлено, серед іншого, впливом глобалізації на розвиток держави та суспільства, незворотніми інтеграційними процесами та потребами ринку праці.

Виокремлюючи ті зміни, які обумовлюються глобалізацією, звернемо увагу на такі аспекти:

міжнародна мобільність здобувачів вищої освіти та викладачів - глобалізація стимулює обмін знаннями та досвідом між країнами. Міжнародна мобільність є важливою в ході формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів, формування у них soft skills, міжкультурного обміну тощо. Додаткової ваги набуває міжнародна мобільність викладачів, як один з елементів їх професійного розвитку та підвищення викладацької майстерності.

міжнародні стандарти та акредитація - глобальні стандарти вищої освіти визначають якість та рівень освіти. Українські заклади вищої освіти повинні враховувати міжнародні стандарти у сфері освіти. В цьому контексті важливою є акредитація освітніх програм та інституційна акредитація закладів освіти, що є підтвердженням якості освітніх послуг. Акредитація визнаними іноземними агенціями розширить кордони для певних ЗВО та створить нові можливості для формування контингенту здобувачів.

мовна політика - глобалізація впливає на мовну політику в освіті. Зростаюча потреба в англійській мові як мові міжнародного спілкування може призвести до модернізацій у викладанні та вивченні інших мов в українських закладах вищої освіти. Попри безперечну необхідність утвердження застосування державної мови у сфері вищої освіти в Україні, існує також потреба в розширенні застосування англійської мови як мови міжнародного спілкування. Разом з тим, зазначимо, що це не є взаємовиключні процеси.

технологічні інновації - глобальні технологічні тенденції впливають на підходи до навчання. Застосування сучасних технологій, електронних платформ для навчання та дистанційної освіти стає більш актуальним і може змінювати традиційні методи навчання. Вже сьогодні ми спостерігаємо дискусії в освітньому середовищі щодо ініціативи Міністерства освіти та науки України замінити заочну форму навчання дистанційною формою. На даний час це питання перебуває на стадії розгляду, однак вже його постановка свідчить про незворотній розвиток тенденції розширення застосування технологій у провадженні освітньої діяльності.

ринок праці - глобалізація визначає вимоги ринку праці, і вища освіта повинна відповідати цим вимогам. Спеціалізації та компетентності, які відповідають міжнародним стандартам, стають більш важливими для здобувачів освіти, випускників та інших стейкхолдерів. Саме тому сьогодні надзвичайної актуальності, навіть необхідності, набуває врахування тенденцій розвитку ринку праці та пропозицій основних роботодавців в ході провадження освітньої діяльності.

Усі наведені вище аспекти потребують належного правового регулювання, що полягає у врахування та імплементації міжнародних стандартів у сфері освіти та одночасне удосконалення законодавства України з врахування національних особливостей та євроінтеграційних процесів.

Література

1. Hans de Wit. Internationalisation of Higher Education in Europe and its assessment, trends and issues. 2010.

2. Frans van Vught, Marijk van der Wende & Don Westerheijden. Globalisation and Internationalisation: Policy Agendas Compared. Higher Education in a Globalising World. 2002. Vol.1. P.103-120.

3. Радченко Л.М. Теоретичне розуміння та основні підходи до визначення поняття «глобалізація». Науковий часопис НПУ іменіМ. П. Драгоманова. Серія 22. Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. 2017. Вип. 21. С.90-95.

4. Бебко С. Основні тенденції глобалізації вищої освіти. Проблеми інтеграції освіти, науки та бізнесу в умовах глобалізації: матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції тези доповідей, м. Київ, 10 листопада 2020 р. С. 52-53.

5. Натрошвілі С.Г. Стратегічне управління вищим навчальним закладом: теорія, методологія, практика: монографія. К.: КНУТД, 2015. 320 с.

6. Сбруєва А.А. Глобалізація освіти. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. К.: Юрінком Інтер, 2008. С. С. 136 - 137.

7. Arjun Appadurai. «Disjuncture and Difference in the Global Cultural Economy». Theory, Culture and Society, Sage, Vol.7 1990. Р. 295-310. Modernity at Large: Cultural Dimensions of Globalization, 1996.

8. Roland Robertson, Globalization: Social Theory and Global Culture, Sage, 1992.

9. M. Waters, Globalization, London: Routledge1995: 3, emphasis in original.

10. Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 р. №286-р. Урядовий кур'єр. 2022. № 87.

References

1. Hans de Wit. (2010). Internationalisation of Higher Education in Europe and its assessment, trends and issues.

2. Frans van Vught, Marijk van der Wende & Don Westerheijden. (2002). Globalisation and Internationalisation: Policy Agendas Compared. Higher Education in a Globalising World. Vol. 1. P.103-120. [in English].

3. Radchenko L.M. (2017). Teoretychne rozuminnia ta osnovni pidkhody do vyznachennia poniattia «hlobalizatsiia».[ Theoretical understanding and main approaches to defining the concept of "globalization"]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova, Politychni nauky ta metodyka vykladannia sotsialno-politychnykh dystsyplin. 21, 90-95. [in Ukrainian].

4. Bebko S. (2020). Osnovni tendentsii hlobalizatsii vyshchoi osvity. [The main trends of globalization of higher education]. Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii: Problemy intehratsii osvity, nauky ta biznesu vumovakhhlobalizatsii. (pp. 52-53.). Kyiv. [in Ukrainian].

5. Natroshvili S.H. (2015). Stratehichne upravlinnia vyshchym navchalnym zakladom: teoriia, metodolohiia, praktyka. [Strategic management of a higher educational institution: theory, methodology, practice]. Monohrafiia. K.: KNUTD. 320 [in Ukrainian].

6. Sbruieva A.A. (2008). Hlobalizatsiia osvity. Entsyklopediia osvity. [Globalization of education. Encyclopedia of education]. K.: Yurinkom Inter,136 - 137. [in Ukrainian].

7. Arjun Appadurai. (1996). «Disjuncture and Difference in the Global Cultural Economy». Theory, Culture and Society, Sage, 7, 295-310. [in English].

8. Roland Robertson. (1992). Globalization: Social Theory and Global Culture, Sage. [in English].

9. M. Waters. (1995). Globalization, London: Routledge: 3, emphasis in original. [in English].

10. Pro skhvalennia Stratehii rozvytku vyshchoi osvity v Ukraini na 2022-2032 roky [On the approval of the Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine for 2022-2032]. - Uriadovyi kurier - Government courier, 2022. № 87.

Размещено на Allbest.ru