Плюралізм у конституційному вимірі: історія і сучасність

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна Академія Служби безпеки України

Плюралізм у конституційному вимірі: історія і сучасність

Войтович А.О., Бакалавр

Анотація

У статті проведено глибокий аналіз релігійного плюралізму в контексті конституційних норм у країнах, таких як Японія, Австралія, Італія та Сполучені Штати Америки, який показав, що кожна країна має унікальний підхід до регулювання відносин між релігійними групами та державою на основі власних конституційних принципів.

Дослідження ретельно розкриває історичний шлях розвитку релігійної різноманітності, її закріплення в конституціях та вплив на соціальний контекст.

Метою статті є дослідження релігійного плюралізму в конституційній парадигмі, враховуючи специфіку кожної країни, культурні особливості та сучасні виклики.

Основна увага приділяється конституційним аспектам релігійної свободи та ролі держави у контролі за релігійними практиками. Досліджено різноманітні підходи, які використовуються різними країнами у регулюванні релігійного плюралізму. Особлива увага зосереджується на необхідності постійного вдосконалення конституційних норм з метою забезпечення рівності та свободи для усіх релігійних громад в межах встановленого законодавства. У статті підкреслено, що забезпечення рівних прав та свобод для різних релігійних спільнот в межах конституційних рамок потребує постійної уваги до еволюції законодавства з метою збереження балансу між захистом індивідуальних прав та уникненням будь-якої форми дискримінації.

У висновку наголошено: співіснування різних релігійних переконань вимагає балансу між захистом індивідуальних прав та уникненням можливої дискримінації в суспільстві. Формулювання конституційних принципів, спрямованих на захист релігійної свободи та забезпечення рівних умов для різних релігійних спільнот, визначає важливі норми функціонування суспільства. Ці принципи виконують важливу роль у збереженні рівноваги між індивідуальними правами та запобіганню будь-якій формі дискримінації в умовах різноманітних релігійних переконань. Глибоке розуміння сучасних викликів і розвиток адаптивного законодавства є критичною основою для досягнення конституційних принципів та забезпечення гармонії між релігійними спільнотами та державою.

Ключові слова: релігійний плюралізм, конституційна парадигма, конституційний вимір, глобалізація, конституціоналізм.

Abstract

Pluralism in the constitutional dimension: history and modernity

Voitovych A.O., Graduate of higher education "Bachelor", 2nd year, National Academy of the Security Service of Ukraine

The article provides an analysis of religious pluralism in the context of constitutional norms in countries such as Japan, Australia, Italy, and the United States of America. It demonstrates that each country has a unique approach to regulating the relationship between religious groups and the state based on their respective constitutional principles.

The research thoroughly unveils the historical development of religious diversity, its incorporation into constitutions, and its impact on the social context. The article aims to explore religious pluralism within the constitutional paradigm, considering the specifics of each country, cultural peculiarities, and modern challenges.

The primary focus is on the constitutional aspects of religious freedom and the role of the state in controlling religious practices. Various approaches used by different countries in regulating religious pluralism are examined. Special attention is placed on the necessity for continuously refining constitutional norms to ensure equality and freedom for all religious communities within the framework of established laws. The article underscores that ensuring equal rights and freedoms for different religious communities within constitutional boundaries requires ongoing attention to the evolution of legislation to maintain a balance between protecting individual rights and avoiding any form of discrimination.

The conclusion emphasizes that the coexistence of different religious beliefs demands a balance between protecting individual rights and avoiding potential discrimination in society. Formulating constitutional principles aimed at safeguarding religious freedom and ensuring equal conditions for different religious communities establishes essential norms for the functioning of society. These principles play a crucial role in maintaining a balance between individual rights and preventing any form of discrimination amid diverse religious convictions. A deep understanding of contemporary challenges and the development of adaptive legislation are critical foundations for achieving constitutional principles and ensuring harmony between religious communities and the state.

Keywords: religious pluralism, constitutional paradigm, constitutional dimension, globalization, constitutionalism.

Постановка проблеми

Релігійний плюралізм, як феномен, є невід'ємною частиною сучасного світу. Він відображає різноманітну картину релігійних вірувань, практик та переконань, які об'єднують та відокремлюють людей одночасно. Історично релігійна свобода була довгим шляхом боротьби, проте знайшла своє відображення в конституціях багатьох країн. Взаємозв'язок релігії та держави, або, навпаки, їхнє відокремлення, завжди були предметом дискусій.

Сучасний контекст відкриває нові виклики для релігійного плюралізму в конституційному вимірі через глобалізацію, зростання міжконфесійних відносин, технологічні трансформації та зміни в суспільних цінностях. Забезпечення рівної свободи для всіх релігій, відсутність дискримінації та забезпечення релігійної безпеки стають складними завданнями у контексті цих змін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика релігійного плюралізму все частіше виходить на перший план у працях сучасних зарубіжних і вітчизняних авторів. Серед них на особливу увагу заслуговують праці С. Яремчук, М. Бабій, С. Пилипенко, Д. Ека та інші. Однак ця проблема розглянута ще не достатньо добре, тому потребує подальших досліджень.

Метою статті є дослідження релігійного плюралізму в конституційній парадигмі, враховуючи специфіку кожної країни, культурні особливості та сучасні виклики.

Виклад основного матеріалу

Релігійний плюралізм у конституційному вимірі є не лише теоретичною концепцією, але й ключовим елементом формування суспільства, де різні релігійні переконання мають своє місце та права.

Релігійний плюралізм - це концепція, що визнає і приймає існування різних релігійних переконань і віровчень у суспільстві. Він передбачає взаємодію, взаємоповагу і співіснування різних релігійних традицій без переваги однієї над іншою або без намагання конвертувати чи підкорити інших [5, с. 38-45].

Формування конституційних положень щодо релігійного плюралізму визначене сукупністю історичних подій. Однією з найважливіших була Реформація в XVI столітті, яка спричинила появу нових християнських конфесій та збільшення релігійної різноманітності. Конфлікти між конфесіями та бажання людей вибирати свою віру підштовхнули до формулювання конституційних положень щодо релігійної свободи та толерантності. Такі документи, як Американська Конституція (1787) та Французька Декларація прав людини і громадянина (1789), заклали основи гарантій релігійної свободи в рамках суспільства, визначивши її як основоположний принцип у правових документах багатьох країн.

У XX столітті після Другої світової війни були прийняті документи, спрямовані на захист прав людини, включаючи свободу віросповідання. У цьому контексті важливо відзначити прийняття Всесвітньої декларації прав людини ООН у 1948 році, яка встановила принципи рівності та свободи в усіх сферах життя, включаючи релігійні права. Багато країн включили конституційні гарантії релігійної свободи та рівності у свої основні законодавчі акти. Такі події сприяли створенню та зміцненню принципів, що забезпечують різноманіття релігій та гарантують право кожної людини на свободу вибору віросповідання. Сучасні конституції та законодавство в багатьох країнах продовжують підтримувати ці принципи, захищаючи релігійну різноманітність і свободу сповідувати віру.

Розглянемо еволюцію релігійного плюралізму у конституційній парадигмі на основі прикладів з різних країн з різноманітною культурою та історією, що робить їх привабливими для дослідження та порівняння. Оскільки релігійний плюралізм може впливати на багато сфер життя, включаючи політику, економіку, освіту та міжкультурний діалог, дослідження в цих країнах мають великий потенціал для збагачення нашого розуміння світового релігійного ландшафту.

Так як Японія має багатий спектр релігійних практик, вона є цікавим прикладом для дослідження. Історично різноманітні форми буддизму та синтоїзму займають центральне місце в релігійному житті країни. Незважаючи на це, у другій половині ХІХ століття, у Японії почали поширюватися інші релігійні системи, такі як християнство та іслам.

У конституційному вимірі, релігійний плюралізм у Японії регулюється статтею 20 Конституції Японії, яка гарантує свободу релігійних переконань. Ця стаття встановлює принципи розділення церкви від держави та гарантує свободу вибору релігії кожному громадянину.

Нині у Японії спостерігається ріст різноманітності релігійних переконань. Більшість людей віддають перевагу новим релігійним рухам або іншим конфесіям, а не традиційним релігіям. У Японії існують різні релігійні організації, які співпрацюють із державою в сферах освіти, соціальних послуг і навіть у важливих життєвих моментах, таких як весілля [1, с. 280-283]. конституційний рівність свобода релігійний громада

Еволюція релігійного плюралізму у конституційній парадигмі Австралії відображає складний історичний шлях та специфіку взаємодії релігії та держави в цій країні.

У період колонізації Австралії, християнство, переважно англіканська церква, мала домінуюче становище. Проте, з часом із зростанням міграції, з'явилися інші релігійні групи, такі як католицизм, протестантський рух, іслам, іудаїзм, буддизм та інші.

Конституція Австралії гарантує свободу релігії в статті 116, забороняючи урядове втручання у вільне практикування релігії. Це формулювання визначає основи релігійного плюралізму в країні та закріплює принцип секулярності держави.

Нині Австралія залишається країною з різноманітним релігійним складом. Суспільство відкрите для різних віровчень та культурних традицій. Крім того, великий вплив на релігійний плюралізм має міжрелігійний діалог, який сприяє взаєморозумінню та толерантності між різними релігійними спільнотами [4].

Релігійний плюралізм в Італії в контексті конституційних меж у складній історичній та правовій динаміці. Католицька церква історично відіграє ключову роль у формуванні культурних та соціальних цінностей Італії, що знаходить відображення у її Конституції.

Згідно з статтею 7 Конституції Італії, держава визнає роль Римсько-католицької релігії як вираження культурної спадщини країни. Проте, в той же час, стаття 8 гарантує свободу для всіх, визнаючи інші релігійні спільноти. Це підтверджено іншими нормативними актами, які захищають свободу віросповідання та участь у релігійних обрядах для всіх громадян, незалежно від їх віровчення.

З урахуванням зростаючої міграції та релігійної різноманітності, Італія стикається з викликом забезпечення рівних прав у контексті плюралізму. Це вимагає не лише захисту прав католицької спільноти, але й розробки політики, яка б гарантувала права інших релігійних груп відповідно до конституційних норм.

Конституційний Суд Італії відіграє важливу роль у вирішенні суперечностей та визначенні правового балансу між релігійними та цивільними інтересами. Він визначає розуміння конституційних принципів, зокрема у справах, пов'язаних із свободою віросповідання та захистом прав людей у контексті релігійного плюралізму.

Отже, релігійний плюралізм в Італії у конституційному вимірі є постійним процесом, який вимагає уваги до розвитку правових засад та гнучкості для врахування сучасних викликів, забезпечуючи рівний захист і свободу для всіх релігійних спільнот у межах конституційних рамок[3].

Релігійний плюралізм у Сполучених Штатах Америки представляє собою складну міжрелігійну ситуацію, вбудовану в конституційні засади країни. Його еволюція в контексті конституційних принципів мають коріння в певних судових рішеннях та політичних перетвореннях.

Саме на початку формування країни конституційні творці США заклали принципи, що гарантують свободу релігійних переконань для всіх громадян. Перша поправка до Конституції, ухвалена у 1791 році, гарантує свободу слова, преси, право на мирні збори та вільне віросповідання.

Протягом історії, були різні моменти, коли конституційні принципи відстоювалися в судах, наприклад, справа "Лемон проти Курцмана" (1971 рік).

Нині релігійний плюралізм у США залишається актуальним і складним явищем. Країна стикається з новими викликами, пов'язаними з забезпеченням балансу між правами різних релігійних спільнот у суспільстві, включаючи питання свободи віросповідання на робочому місці, у сфері освіти та в громадських просторах.

Уряд США продовжує розробляти та переглядати політику у сфері релігійних питань, зокрема для забезпечення рівноправ'я та урахування інтересів усіх релігійних груп[2].

У контексті релігійного плюралізму в Японії, Австралії, Італії та США можна визначити, що всі ці країни розглядають свободу віросповідання як ключове право громадян. Розділення церкви та держави є основним принципом, проте спостерігаються важливі відмінності у способі взаємодії з релігією у суспільстві.

У США та Італії Конституції гарантують свободу віросповідання та релігійний плюралізм, забезпечуючи розділення церкви та держави. В Японії та Австралії також існує свобода віросповідання, проте у Японії імператор має символічну релігійну роль, а в Австралії Королева Великої Британії є главою держави і церкви.

У Японії віросповідання є відокремленим від політики, але існують традиційні релігії, такі як синтоїзм і буддизм, які мають вплив на культуру та традиції країни. У Австралії конституція гарантує вільне сповідування релігії без утисків або привілеїв, у той час як Італія, хоча офіційно секулярна, має важливі зв'язки з Католицькою Церквою через Латеранські угоди в 1929 році.

Кожна країна має свої унікальні особливості, проте всі вони прагнуть забезпечити рівні умови та захист прав для громадян незалежно від їхніх релігійних переконань.

У контексті конституціоналізму, релігія та політика повинні взаємодіяти на основі взаємовизначеності та взаємної поваги. Релігійна свобода і політична свобода повинні бути забезпечені в рамках конституційних принципів, які гарантують права і свободи громадян, незалежно від їхніх релігійних переконань. Тобто релігійний плюралізм та конституціоналізм взаємодоповнюються, створюючи основу для гармонійного та справедливого суспільства.

Підтримка релігійного плюралізму в суспільстві є важливою для створення відкритого та толерантного середовища, тобто визнавати та поважати різноманітні релігійні переконання та практики, а також сприяти діалогу та взаєморозумінню між різними релігійними групами. Організація міжрелігійних заходів, спільних проектів та інтеркультурних обмінів може сприяти побудові позитивних стосунків та зменшенню конфліктів.

Сучасний світ постійно стикається з новими аспектами релігійної толерантності та конфліктів, що потребують перегляду та адаптації законодавства для забезпечення рівних прав та захисту всіх релігійних спільнот. Різні країни розвивають свої конституційні норми та закони для забезпечення захисту релігійних прав та рівності перед законом для всіх громадян, незалежно від їхніх релігійних переконань. Засади релігійного плюралізму та захисту прав меншин стають невід'ємною частиною конституційних норм багатьох країн у світовому масштабі, що допомагає створити гармонійне та рівноправне суспільство для всіх його членів.

Висновки

Аналітичний огляд результатів досліджень проблеми релігійного плюралізму в конституційній парадигмі показав, що це складний соціокультурний феномен, який вимагає балансу між захистом прав та свобод людей у контексті різноманітних релігійних переконань та уникненням можливої дискримінації.

Укладання конституційних принципів, спрямованих на захист релігійної свободи та забезпечення рівних умов для усіх релігійних спільнот, визначає принципові засади функціонування суспільства. Сучасні виклики глобалізації, технологічних змін та культурних трансформацій створюють нові дискусії і питання щодо адаптації конституційних норм до змінного релігійного ландшафту.

Дослідження ситуації в Японії, Австралії, Італії та Сполучених Штатах Америки показує, що кожна країна має унікальний підхід до регулювання відносин між релігійними групами та державою на основі власних конституційних принципів.

Забезпечення рівних прав та свобод для різних релігійних спільнот в межах конституційних рамок вимагає уваги до еволюції законодавства, яке б зберігало баланс між захистом індивідуальних прав та уникненням будь -якої форми дискримінації.

Глибоке розуміння сучасних викликів і розвиток адаптивного законодавства стануть основою для досягнення конституційних принципів та забезпечення гармонії між релігійними спільнотами та державою.

Література

1. Градець О. Японські релігії як приклад сучасного синкретизму. «Наука. Релігія. Суспільство». С. 280-283.

2. Релігійний плюралізм у США - risu. Релігійно-інформаційна служба України - Інтернет-портал про релігію.

3. Релігія в Італії: історія та статистика. Я люблю Ісуса.

4. Медвєдєва Ю.Ю. Особливості релігійної модернізації в Австралії в соціологічній рефлексії. Науково-теоретичний альманах "Грані". 2017. Т. 20, №5(145). С. 24.

5. Яремчук С.С. Релігійний плюралізм у сучасному соціологічному теоретизуванні. Науково-теоретичний альманах Грані, 20(9). С. 38-45

References

1. Hradets O. Yaponski relihii yak pryklad suchasnoho synkretyzmu. «Nauka. Relihiia. Suspilstvo» [Japanese religions as an example of modern syncretism "Science. Religion. Society»]. P. 280-283.

2. Religious pluralism in the USA - risu. Relihiinyi pliuralizm u SShA - risu. Relihiino- informatsiina sluzhba Ukrainy - Internet-portal pro relihiiu [Religious Information Service of Ukraine - Internet portal about religion].

3. Relihiia v Italii: istoriia ta statystyka | ya liubliu Isusa [Religion in Italy: history and statistics i love jesus Io amo Gesu].

4. Medvedeva Yu.Yu. Osoblyvosti relihiinoi modernizatsii v Avstralii v sotsiolohichnii refleksii. Naukovo-teoretychnyi almanakh «Hrani» [Peculiarities of religious modernization in Australia in sociological reflection. Scientific and theoretical almanac «Grani»], 2017. Vol. 20, No. 5(145). P. 24.

5. Yaremchuk S.S. Relihiinyi pliuralizm u suchasnomu sotsiolohichnomu teoretyzuvanni. Naukovo-teoretychnyi almanakh Hrani [Religious pluralism in modern sociological theorizing. Grani Scientific and Theoretical Almanac], 20(9). P. 38-45 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru