Науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України

Артем Братко кандидат військових наук, доцент, докторант

Анотація

Удосконалено науково-методичний апарат планування оперативно- службової діяльності шляхом поєднання підходів до планування на основі результатів, застосування методології планування на основі спроможностей, орієнтованого на загрози, методології аналізу ризиків і бюджетного планування, що забезпечує одержання нових якісних характеристик процесу планування. У процедурах науково-методичного апарату враховано зміни в послідовності та термінах фінансового планування з використанням програмно- цільового методу, впроваджено нові підходи до обґрунтування потреб через забезпечення необхідних оперативних і тактичних спроможностей Державної прикордонної служби України, нові підходи до обґрунтування та оцінювання ефективності фінансування, умови оперативно-службової діяльності та способи виконання завдань, що забезпечує прямий зв'язок між плануванням діяльності відомства, його фінансуванням і змістом державних цільових програм. Головною складовою науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України є визначення результативності діяльності для кожного рівня управління. Науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності забезпечує обґрунтування заходів оперативно-службової діяльності, обсягу фінансування за рахунок дослідження його залежності від необхідних оперативних і тактичних спроможностей Державної прикордонної служби України та її структурних підрозділів. Вимоги до спроможностей дозволяють опрацьовувати розрахунки потреб в озброєнні, техніці, технічних засобах охорони державного кордону, інших матеріальних засобах, коштах на їх придбання з метою забезпечення виконання функцій оперативно-службової діяльності для обґрунтованого формування кошторисів регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, що і визначає сутність розрахунково-аналітичного методу фінансового планування. На цій основі формуються пропозиції щодо розподілу фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечується адаптивне планування оперативно-службової діяльності.

Ключові слова: планування; оперативно-службова діяльність; спроможності; загрози; ресурси; науково-методичний апарат; управління; уразливість.

Abstract

Bratko A. SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL APPARATUS FOR PLANNING OPERATIONAL SERVICE ACTIVITIES OF THE STATE BORDER GUARD SERVICE OF UKRAINE

The scientific-methodical apparatus of operational-service activity planning has been improved due to the combination of approaches to planning based on results, the application of the planning methodology based on threat-oriented capabilities, the methodology of risk analysis and the calculation-analytical method of financial planning, which ensures the acquisition of new qualitative characteristics of the planning process. The procedures of the scientific and methodical apparatus take into account changes in the sequence and terms of financial planning using the program-target method, new approaches to justifying needs by ensuring the necessary operational and tactical capabilities of the State Border Guard Service of Ukraine, new approaches to justifying and evaluating the effectiveness of funding, conditions for operational - service activities and methods of performing tasks, which ensures a direct connection between the planning of the department's activities, its financing and the content of state target programs. The main component of the scientific-methodical apparatus of operational-service planning of the State Border Guard Service of Ukraine is the determination of the effectiveness of activities for each level of management. The scientific-methodical apparatus for operational-service planning provides justification for operational-service activities, the amount of funding due to the study of its dependence on the necessary operational and tactical capabilities of the State Border Guard Service of Ukraine and its structural units. The requirements for capabilities allow for calculations of the needs for weapons, equipment, technical means of protecting the state border, other material means, funds for their purchase in order to ensure the performance of the functions of operational and service activities for the reasonable formation of estimates of regional administrations, state border protection bodies, maritime guard detachments, which determines the essence of the calculation and analytical method of financial planning. On this basis, proposals for the distribution of financial and material resources are formed, and adaptive planning of operational and service activities is ensured.

Key words: planning; operational service activity; capabilities; threats; resource; scientific and methodical apparatus; management; vulnerability.

Вступ

Постановка проблеми. Ефективність реалізації Державною прикордонною службою України (ДПСУ) функцій прямо залежить від здатності органів управління оцінювати параметри діяльності керованої системи, а також передбачити 'їх адаптацію до загроз прикордонній безпеці. Складність планування у прикордонній сфері пояснюється необхідністю врахування багатьох внутрішніх факторів, зовнішніх загроз та узгодження оперативно-службової діяльності з її фінансуванням.

Розвиток ДПСУ як правоохоронного органу спеціального призначення у воєнний та у повоєнний період вимагає застосування в її діяльності сучасних методів управління, зокрема, що стосується методології планування оперативно-службової діяльності. Ключова роль у цьому процесі належить оцінюванню та прогнозуванню обстановки, ефективності оперативно-службової діяльності та стану прикордонної безпеки, розподілу ресурсів, оскільки це дає змогу оцінити стан ДПСУ, планувати її розвиток, сконцентрувати увагу на пріоритетних напрямках, визначати необхідні для цього матеріально- технічні та фінансові ресурси.

Центральною проблемою планування оперативно-службової діяльності ДПСУ на всіх рівнях управління є обґрунтування фінансових потреб та 'їх узгодження з виділеними бюджетними коштами для забезпечення максимально можливої ефективності оперативно- службової діяльності відповідно до загроз прикордонній безпеці в умовах ресурсного обмеження, забезпечення повноти і вірогідності проведення розрахунків, складність оцінювання досягнення або не- досягнення певних результатів у специфічній правоохоронній діяльності від використання коштів або наслідків неповного їх виділення з бюджету. У системі забезпечення прикордонної безпеки не розроблено концепцію і методологію моніторингу та аналізу її стану, не сформовано систему показників і критеріїв оцінювання результатів та ефективності оперативно-службової діяльності. Недостатня наукова обґрунтованість механізмів управління в цій сфері та недосконалість наявного методичного та інформаційно-аналітичного забезпечення загострюють цю проблему.

Законодавство визначає сутність планування у сфері національної безпеки та оборонного планування, пояснює порядок їх практичного здійснення. Зокрема, доцільним є поширення методології та досвіду оборонного планування на процеси планування діяльності інших складових сектору безпеки та оборони [1]-[3].

У процесі удосконалення планування доречно врахувати досвід оборонного планування в країнах НАТО, зокрема застосування програмно-цільового методу, орієнтованого на можливості [4].

Науково-методичний апарат має забезпечити системний аналіз процесу планування оперативно-службової діяльності, застосування підходів та методів, які б знижували рівень невизначеності та неперед- бачуваності під час планування, гарантували б чітке цілевизначення та цілереалізацію на кожному рівні управління, орієнтування цілей на визначений результат, оцінювання ефективності витрат ресурсів і ризиків в умовах їх обмеженості.

Для вирішення окреслених проблем розроблено науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України, який ґрунтується на оцінюванні загроз і спроможностей системи охорони державного кордону та дозволяє знизити гостроту невідповідності між потребою підвищення результативності оперативно-службової діяльності на всіх рівнях управління ДПСУ та ресурсними обмеженнями для її забезпечення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Методологію стратегічного планування в секторі безпеки та оборони найбільш системно досліджено у роботах В. П. Горбуліна та А. Б. Качинського [5], [6]. З позицій системного підходу досліджено теоретико-методологічні засади стратегічного планування забезпечення національної безпеки в роботах Г. П. Ситника [7].

Значний науковий внесок у дослідження та розробку загальних методологічних підходів до дослідження системи національної та прикордонної безпеки, планування діяльності у цих сферах зробили відомі вчені В. М. Телелим [8], І. С. Романченко [9], Д. А. Купрієнко [10], А. А. Лобанов [11], В. Ю. Богданович [12] - [14], А. І. Семенченко [14], [15].

Основні напрями та шляхи підвищення ефективності оперативно-службової діяльності ДПСУ досліджували В. А. Кириленко [16], [17], І. С. Катеринчук, А. Б. Мисик [18] і Г. А. Магась [19]. Аналіз цих робіт показав, що в межах їх завдань досліджувались процеси обміну інформацією та робота органів управління, форми і способи оперативно-службової діяльності, структура підрозділів ДПСУ тощо. Методологічні засоби були орієнтовані на вирішення питань взаємодії у межах проблем управління та тактики дій.

Аналіз наукових досліджень і публікацій свідчить, що проблеми планування оперативно-службової діяльності ДПСУ в умовах безперервної зміни впливу внутрішніх та зовнішніх загроз залишаються недостатньо вирішеними та потребують подальших досліджень. Існує невідповідність між потребою інструментарію планування оперативно-службової діяльності та спроможністю наявного науково-методичного апарату його здійснення. З іншого боку, є потреба суспільства та держави мати науково обґрунтовані підходи, механізми, які забезпечують захист національних інтересів на державному кордоні та обґрунтовують необхідні для цього ресурси.

Отже, аналіз стану наявного науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності ДПСУ дозволяє зробити висновок, що на сьогодні існують окремі методики обґрунтування окремих параметрів рішень і планів оперативно-службової діяльності, організації роботи органів управління ДПСУ, однак вони орієнтовані переважно на врахування факторів та умов оперативно-службової діяльності і забезпечення адекватної реакції на них. Без теоретичного обґрунтування науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності у контексті забезпечення її результативності й ефективності та практичного впровадження механізмів її реалізації з урахуванням обстановки на державному кордоні України та тенденцій її зміни, реальних та прогнозних можливостей держави та інших факторів, що впливають та впливатимуть на забезпечення прикордонної безпеки на найближчу та віддалену перспективу, вирішити цю проблему неможливо, що і визначає актуальність цієї публікації.

З урахуванням зазначеного, актуальним є вирішення науково-прикладної проблеми, яка полягає у неможливості використання наявного науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності ДПСУ внаслідок концептуальних змін до її здійснення та підходів до процесів планування, що зумовлює необхідність його удосконалення.

Метою статті є обґрунтування науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності ДПСУ, яка б забезпечила її ефективність та результативність в реальному та прогнозованому безпековому середовищі.

Результати дослідження

На Державну прикордонну службу України відповідно до Закону [20] покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні. Законом визначені функції ДПСУ, виконання яких є її оперативно-службовою діяльністю. Тобто функції ДПСУ спрямовані на задоволення потреб держави щодо захисту її національних інтересів. У процесі планування виникає потреба формування показників оцінювання результативності цієї діяльності та механізмів їх забезпечення. Для цього не завжди підходять показники ефективності. Результативність характеризується “зовнішніми” показниками досягнення цілей оперативно-службової діяльності, натомість ефективність характеризує її “внутрішні” параметри: обґрунтованість заходів, вибору способів виконання завдань, економічність тощо.

Проблемним є поєднання ступеня досягнення результату з конкретною практичною діяльністю, тобто прогноз того, які результати будуть досягнуті, якщо обрати той чи інший варіант оперативно- службової діяльності. Одним з підходів до вирішення цієї проблеми є розробка та впровадження науково-методичного апарату, що базується на об'єднанні сильних сторін різних підходів на основі методів експертного оцінювання, застосування адаптивного управління в умовах невизначеності. Це дасть змогу підвищити якість планування у сфері прикордонної безпеки, сприятиме підвищенню ефективності та результативності захисту державного кордону.

Планування оперативно-службової діяльності ДПСУ в роботі розглядається як визначення напрямів розвитку ДПСУ, пріоритетів, завдань, результатів і заходів із забезпечення прикордонної безпеки України, визначення та прогнозування параметрів виконання законодавчо визначених функцій на основі оцінювання безпекової обстановки, потреб держави в результатах ОСД та з урахуванням її фінансово-економічних можливостей держави. Мета планування, як функції управління, полягає в максимально можливому врахуванні внутрішніх та зовнішніх факторів функціонування і розвитку ДПСУ, забезпечення реалізації державної політики у сфері прикордонної безпеки, управління ресурсами та ефективного 'їх розподілу. Планування передбачає розробку комплексу заходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей ефективного використання ресурсів кожним органом охорони державного кордону, підрозділом та ДПСУ загалом.

Для розробки науково-методичного апарату планування у сфері прикордонної безпеки необхідно врахувати певні його особливості в цій сфері, а саме:

значна невизначеність і непередбачуваність оперативно-службової діяльності як процесу, важкість урахування всіх чинників;

значна латентність обстановки на державному кордоні та прикордонні, причинно-наслідкових залежностей та зв'язків між явищами та процесами;

неможливість здійснення експерименту з такою складною та масштабною системою, як система захисту державного кордону;

задача планування оперативно-службової діяльності відноситься до слабо структурованих, що обмежує застосовування формалізованих моделей, типових або стандартних процедур;

значна ціна помилок планування у цій сфері для національних інтересів держави;

обмеження нормативно-правового характеру, зокрема міжнародного рівня.

Базовим принципом планування оперативно-службової діяльності ДПСУ має стати принцип системності, який означає, що вона здійснюється у загальнодержавній системі захисту державного кордону, у системі сектору безпеки і оборони України. Такий підхід сприятиме збалансуванню вимог до результатів оперативно-службової діяльності, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, пріоритетності завдань тощо.

Удосконалення системи прогнозування та планування у сфері прикордонної діяльності потребує з'ясування, яким чином оцінювати загрози прикордонній безпеці та результати реалізації функцій ДПСУ, обсяг необхідного фінансування. Загальну послідовність планування оперативно-службової діяльності подано на рисунку.

Науково-методичний апарат планування ОСД ДПСУ

Оцінювання загроз прикордонній безпеці здійснюється шляхом комплексного аналізу національних інтересів і цінностей, політичної, економічної, воєнно-політичної, енергетичної, екологічної ситуацій у регіоні, соціально-політичних процесів у країні, інших державах, формування факторів, що визначають рівень та імовірність загроз. Рівень та імовірність загроз прикордонній безпеці визначається з використанням експертного методу, методу побудови кортежів шляхом аналізу причинно-наслідкових зв'язків і побудови вербально-числових шкал. В основу методології оцінювання загроз прикордонній безпеці покладено прийняту у Євросоюзі та введену в дію керівними документами Адміністрації ДПСУ методологію аналізу ризиків SIRAM 2.0 [21].

Однак, як показує досвід застосування методології SIRAM 2.0 під час планування оперативно-службової діяльності у наступному періоді або календарному році важливими є не лише рівень та імовірність загроз, а й сценарії 'їх реалізації. Тому ще однією складовою науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності є прогнозування та оцінювання сценаріїв реалізації загроз, які досліджуються з використанням методів SWOT аналізу та методу аналізу ієрархій.

Сценарії являють собою послідовність взаємозв'язаних між собою і розгорнутих у часі можливих ситуацій. Сценарно-ситуативний підхід, як метод системного аналізу, дає можливість оцінювати та прогнозувати загрози в динаміці. оперативний тактичний прикордонний

Для формування сценаріїв використовуються результати моніторингу та аналізу стану зовнішнього та внутрішнього середовища. Ситуації та сценарії аналізуються за наявними ознаками їхнього прояву з метою формування можливих варіантів та оцінювання 'їхньої імовірності. Методичний апарат аналізу соціально-економічних факторів, правового забезпечення, міжнародних договорів, які у сукупності визначають сценарії та ситуації реалізації загроз, ґрунтується на застосуванні експертного оцінювання, статистичних методах та застосуванні матричного методу. В основу визначення імовірності сценаріїв покладається порівняльне оцінювання виявлених ознак реалізації сценаріїв до базового їх складу з урахуванням важливості.

Прогнозування сценаріїв реалізації загроз утруднюється через високу динаміку змін у політичній, економічній та воєнно-політичній сферах, розвиток способів, інструментів, засобів, підходів, механізмів забезпечення прикордонної безпеки. Прогнозні сценарії та ситуації, які будуються на основі аналізу загроз та сценаріїв їхньої реалізації, надалі є обґрунтуванням для визначення побудови охорони державного кордону та порядку дій у ситуаціях ускладнення обстановки на ділянках відповідальності, проведення заходів щодо захисту державного кордону, зокрема прикордонних та спільних операцій, які комплексно об'єднують заходи політичного, воєнного, економічного, інформаційного та іншого характеру. Необхідно також зазначити, що у зв'язку з різними умовами, чинниками, обмеженнями, динамікою змін щодо кожної визначеної загрози прикордонній безпеці, сценарії формуються окремо для кожної загрози після чого формуються узагальнені сценарії. Керівник, який приймає рішення, має чітко зафіксувати, які сценарії та ситуації покласти в основу подальшого планування.

Оцінювання впливу загроз та окремих сценаріїв на стабільність та національні інтереси у прикордонні, на стан прикордонної безпеки здійснюється з використанням експертного методу, порівняльного оцінювання статистичних даних та результатів оперативно-службової діяльності шляхом побудови відповідних вербально-числових шкал та застосування підходів PEST-аналізу.

Надалі науково-методичний апарат планування оперативно- службової діяльності передбачає розроблення моделей дій щодо захисту державного кордону органів охорони державного кордону та прикордонних підрозділів, що є сценаріями реалізації оперативно- службової діяльності за відповідними загрозами. На рівні Адміністрації ДПСУ та регіональних управлінь це проведення прикордонних (спільних) операцій, посилення охорони державного кордону за рахунок застосування резервів Голови ДПСУ та начальників регіональних управлінь на ділянках органів охорони державного кордону, проведення профілактичних заходів, напрямки міжвідомчої взаємодії, виконання заходів у системі територіальної оборони та за планом оборони держави, напрями розвідувальної та оперативно-розшукової діяльності, напрями роботи щодо удосконалення міжнародних договорів з прикордонних питань тощо. На рівні органів охорони державного кордону - проведення спеціальних заходів, участь у територіальній обороні, дії в умовах ускладнення обстановки та у ситуаціях воєнного характеру (припинення озброєних та неозброєних провокацій, боротьба з диверсійно-розвідувальними групами противника, участь у відбитті агресії), напрями оперативно-розшукової та прикордонно- представницької діяльності, участь у прикордонних (спільних) операціях тощо. На рівні прикордонних підрозділів - побудова охорони державного кордону, проведення спеціальних заходів, дії під час виконання завдань воєнного характеру тощо.

Науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності на цьому етапі має забезпечити вирішення таких завдань: визначення відповідності сценаріїв дій ДПСУ на різних рівнях управління та сценаріїв реалізації загроз; обґрунтування необхідного рівня прикордонної безпеки відповідно до динаміки загроз та розвитку обстановки в регіоні та прикордонні; аналіз структури та змісту оперативно-службової діяльності; моделювання її процесів на різних рівнях управління; обґрунтування комплексних заходів щодо її підвищення; обґрунтування вимог до оперативно-службової діяльності та її складових; виявлення ризиків та проблемних питань; корегування та конкретизація стратегій щодо забезпечення прикордонної безпеки; обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення оперативно-службової діяльності з метою адаптації до загроз та умов обстановки тощо. Розроблені з використанням науково-методичного апарату рекомендації щодо оперативно-службової діяльності на цьому етапі є вихідною інформацією для визначення завдань ДПСУ та пріоритетних напрямів, зовнішніх та внутрішніх факторів, які необхідно врахувати у процесі планування. В основу науково-методичного апарату для реалізації сценарно-ситуативного підходу на етапі формування сценаріїв оперативно-службової діяльності ДПСУ покладаються апробовані методи SWOT-аналізу, “гілок та меж” та аналізу ієрархій. Головна мета застосування науково-методичного апарату на цьому етапі -- забезпечити процес планування інформацією про сильні та слабкі сторони системи забезпечення прикордонної безпеки щодо реальних загроз.

Завдання та сценарії здійснення оперативно-службової діяльності ДПСУ мають відповідати нормативно-правовим актам, що визначають державну політику у сфері прикордонної безпеки та міжнародним угодам з прикордонних питань, законодавчо визначеним межам діяльності. До того ж система охорони державного кордону має адекватно реагувати на значну кількість нових загроз, які залежать від масштабів та динаміки розвитку деструктивних і дестабілізійних факторів.

Модель оцінювання спроможності щодо оперативно-службової діяльності за відповідними сценаріями в межах визначених завдань побудована на послідовному оцінюванні впливу заходів оперативно- службової діяльності на загрози чи фактори, які визначають сценарії загроз, і спроможностей щодо здійснення цих заходів. Модель побудована на застосуванні матричного методу. Спроможності оцінюються на різних рівнях управління за відповідними складовими: керівні документи, організація, підготовка, ресурсне забезпечення, якість управління, особовий склад, інфраструктура, взаємосумісність. Оцінювання наявних і необхідних спроможностей дає можливість визначити слабкі сторони оперативно-службової діяльності, тобто уразливість системи охорони державного кордону.

Спроможності оцінюються щодо досягнення визначених результатів з відповідним ефектом. Визначаються спроможності, яких не вистачає для виконання законодавчо визначених функцій. В основі процедур оцінювання спроможностей покладається метод, що базується на порівнянні наявних та мінімально необхідних властивостей, які визначають здатність до виконання завдань. Також застосовується експертне оцінювання та побудова відповідних вербально-числових шкал, а для визначення окремих параметрів - оперативно-тактичні розрахунки. Оцінювання умов досягнення необхідних спроможностей здійснюється за складовими: укомплектованість підрозділів особовим складом; забезпеченість озброєнням і технікою, транспортними засобами; стан фінансового забезпечення; підготовка особового складу, керівного складу та добровольчих формувань з охорони кордону; здатність забезпечення режиму державного кордону, прикордонного режиму та режиму у пунктах пропуску; склад і спроможності резервів для реагування на кризові ситуації тощо.

Оцінювання результативності оперативно-службової діяльності проводиться на основі комплексного показника, за яким оцінюється результативність виконання кожної функції. Показниками ефективності оперативно-службової діяльності прикордонного загону та прикордонних підрозділів є показники якості побудови охорони державного кордону, а саме: ймовірність виявлення та затримання порушників, ступінь впливу створених (досягнутих) спроможностей на здатність прикордонного загону виконати поставлені завдання щодо забезпечення режиму державного кордону, прикордонного режиму. Показниками ефективності виконання прикордонним загоном законодавчо визначених функцій є такі: підтримання режиму державного кордону, прикордонного режиму, результати діяльності щодо реагування на кризові ситуації. Для прикордонного підрозділу прогнозована ефективність оперативно-службової діяльності визначається співвідношенням імовірності виявлення та затримання правопорушників до рівня оперативної активності правопорушників на ділянці відповідальності чи за різницею між необхідною (директивно визначеною, стандартизованої) імовірністю виявлення.

Визначення інтегральної оцінки ризику здійснюється шляхом побудови матриці “рівень ризику - фактори уразливості наслідки”. Оцінювання можливих наслідків проводиться за кожним рівнем ризику. Визначаються способи реагування на ризики: збільшення фінансування та обсягу ресурсів; корегування організаційно-штатної структури; перерозподіл особового складу; визначення заходів для досягнення необхідних спроможностей; корегування змісту підготовки органів управління та особового складу; удосконалення інженерного облаштування та розвитку інфраструктури тощо.

Загальними показниками результативності оперативно-службової діяльності ДПСУ є величина прямого та непрямого збитку національним інтересам, зниження або унеможливлення виникнення ризиків реалізації загроз у сфері прикордонної безпеки. Частковими показниками - стан прикордонного режиму, режиму державного кордону, здатність реагування на ускладнення обстановки, показники результативності виконання окремих функцій.

Провідне місце у забезпеченні оперативно-службової діяльності ДПСУ належить фінансово-економічній складовій. Фінансове забезпечення здійснюється через державне оборонне замовлення та закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. У зв'язку з цим істотного значення набуває така складова фінансового механізму, як фінансове планування діяльності ДПСУ на плановий та наступні два бюджетні періоди.

За результатами воєнно-економічного аналізу визначається обсяг ресурсів (людських, матеріальних, фінансових) для досягнення необхідних спроможностей. Для цього порівнюються видатки з розрахунками потреб, оцінюються їх відповідності, вплив запланованого фінансового забезпечення на здійснення оперативно-службової діяльності у наступному періоді. В основу моделі фінансового планування ДПСУ покладається програмно-цільовий метод, який враховує особливості оперативно-службової діяльності ДПСУ

Відповідно до Бюджетного кодексу України та нормативно-правових актів, які регламентують функціонування бюджетної системи України одним із ключових завдань фінансового забезпечення є бюджетне планування видатків. ДПСУ є відповідальним виконавцем Державного бюджету та бере участь у всіх стадіях бюджетного процесу України, а саме: прогнозуванні, плануванні та виконанні видаткової частини бюджету, а також контролі за використанням бюджетних коштів.

Фінансове планування розглядається як система заходів, що організовуються і проводяться з метою своєчасного та повного задоволення потреб у коштах. Виділяють такі його складові:

законодавчо-правова база, яка регламентує фінансове забезпечення;

фінансове планування коштів на наступний рік;

витребування коштів (складання фінансово-планових документів);

фінансування органів охорони державного кордону та підрозділів через фінансові органи та інші заходи.

Науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності забезпечує обґрунтування заходів оперативно-службової діяльності, обсягу фінансування за рахунок дослідження його залежності від необхідних оперативних і тактичних спроможностей ДПСУ та її структурних підрозділів.

Вимоги до спроможностей дозволяють опрацьовувати розрахунки потреб в озброєнні, техніці, технічних засобах охорони державного кордону, інших матеріальних засобах, коштах на їх придбання з метою забезпечення виконання функцій ОСД для обґрунтованого формування кошторисів регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, що і визначає сутність розрахунково-аналітичного методу фінансового планування. На цій основі формуються пропозицій щодо розподілу фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечується адаптивне планування оперативно-службової діяльності.

Отже, науково-методичний апарат планування оперативно-службової діяльності удосконалено шляхом поєднання підходів до планування на основі результатів, застосування методології планування на основі спроможностей, орієнтованого на загрози, методології аналізу ризиків і бюджетного планування, що забезпечує одержання нових якісних характеристик процесу планування. У процедурах науково- методичного апарату враховано зміни в послідовності та термінах фінансового планування з використанням програмно-цільового методу, впроваджено нові підходи до обґрунтування потреб через забезпечення необхідних оперативних та тактичних спроможностей ДПСУ та її структурних підрозділів, нові підходи до обґрунтування та оцінювання ефективності фінансування, умови оперативно-службової діяльності та способи виконання завдань, що забезпечує прямий зв'язок між плануванням діяльності відомства, його фінансуванням та змістом державних цільових програм. Головною складовою науково-методичного апарату планування оперативно-службової діяльності ДПСУ є визначення результативності діяльності для кожного рівня управління.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У процесі дослідження сформовано науково-методичний апарат, в основу якого покладено оцінювання результативності оперативно- службової діяльності ДПСУ Управління за результатами забезпечує цілеспрямовану діяльність на всіх рівнях управління ДПСУ загалом, а також кожної окремої функціональної вертикалі управління.

З метою впровадження удосконаленого науково-методичного апарату напрямами подальших досліджень є вдосконалення системи показників і критеріїв оцінювання результатів оперативно-службової діяльності.

Список використаних джерел

1. Сектор безпеки і оборони України: теорія, стратегія, практика : монографія / Ф. В. Саганюк та ін. Київ : Академпрес, 2017. 180 с.

2. Сектор безпеки і оборони України: стратегічне керівництво та військове управління : монографія / Ф. В. Саганюк та ін.; за ред. д-ра військ. наук, проф. І. С. Руснака. Київ : ЦЗ МО та ГШ ЗС України, 2018. 230 с.

3. Оборонний огляд: український вимір 2014-2018 : монографія / Саганюк Ф., Павліковський А., Щипанський П., Павленко В. та ін.; за заг. ред. д-ра військ. наук, проф. І. Руснака. Київ : МО та ГШ ЗС України, НУОУ, 2019. 196 с.

4. RTO-TR-069 NATO ResearchandTechnologyorganisation: Analysis and Simulation Panel (SAS), HandbookinLongTermDefensePlanning, April 2003.

5. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки : монографія. Київ : НІСД, 2010. 288 с.

6. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Методологічні засади розробки стратегії національної безпеки. Стратегічна панорама. 2004. № 3. С. 15-24.

7. Ситник Г. П. Державне управління національною безпекою України: теорія і практика : монографія. Київ : НАДУ, 2004. 408 c.

8. Телелим В. М., Музиченко Д. П., Пунда Ю. В. Планування сил для виконання бойових завдань у “гібридній війні”. Наука і оборона. 2014. № 3. С. 30-35.

9. Романченко І. С. Богданович В. Ю., Свида І. Ю. Метод обґрунтування завдань щодо безпекового супроводу реалізації національних інтересів у системі забезпечення національної безпеки. Збірник наук. праць ЦНДІ ЗС України. 2011. № 1(55). С. 5-18.

10. Купрієнко Д. А. Аналіз сучасних тенденцій розвитку системи управління прикордонною безпекою Європейського Союзу. Честь і закон. 2016. № 1 (56). С. 20-25.

11. Лобанов А. А., Пунда Ю. В. Принципи стратегічного управління підготовкою держави до оборони. Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. 2013. № 1(16). С. 11-16.

12. Методологія комплексного використання військових і невійськових сил та засобів сектору безпеки і оборони для протидії сучасним загрозам воєнній безпеці України : монографія / В. Ю. Богданович та ін. Львів : НАСВ, 2019. 268 с.

13. Богданович В. Ю. Воєнна безпека України: методологія дослідження та шляхи забезпечення : монографія. Київ, 2003. 322 с.

14. Семенченко А. І. Підхід до розробки адаптивного стратегічного планування й управління в сфері забезпечення національної безпеки. Реєстрація, зберігання і обробка даних. 2007. Т. 9. № 2. С. 88-100.

15. Семенченко А. І. Стратегічне планування у сфері державного управління національною безпекою : монографія. Київ : НАДУ, 2008. 530 с.

16. Теоретичні основи інформаційно-аналітичного забезпечення процесів охорони державного кордону (у контексті національної безпеки України у прикордонній сфері) : монографія / В. А. Кириленко та ін. Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2009. 472 с.

17. Городнов В. П., Кириленко В. А., Шевченко А. В. Показник і критерій кількісної оцінки оперативно-службових можливостей прикордонного загону. Честь і закон. 2018. № 1(64). С. 25-29.

18. Мисик А. Б., Катеринчук І. С. Науково-методичний апарат обґрунтування застосування частин та підрозділів Державної прикордонної служби України у територіальній обороні. Сучасні інформаційні технології. 2017. № 1(28). С. 81-85.

19. Магась Г. А. Сутність та зміст поняття ефективності оперативно- службової діяльності Державної прикордонної служби України. Аспекти публічного управління. 2018. № 6(4). С. 55-63.

20. Про Державну прикордонну службу України : Закон України від 03 квітня 2003 року. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 27. Ст. 1.

21. Загальна інтегрована модель аналізу ризиків SIRAM 2.0. Комплексне оновлення. Видавництво FRONTEX, 2012. 52 с.

References

1. Sahanyuk F V., Frolov V. S., Ustymenko O. V., Lobko M. M. ta in. (2017). Sektor bezpeky i oborony Ukrayiny: teoriya, stratehiya, praktyka : monohrafiya [The security and defense sector of Ukraine: theory, strategy, practice: a monograph] / Kyiv : Akadempres, 2017. 180 р. [in Ukrainian]

2. Sahanyuk F V., Frolov V. S., Pavlenko V. I. ta in. (2018). Sektor bezpeky i oborony Ukrainy: stratehichne kerivnytstvo ta viyskove upravlinnya : monohrafiya [The security and defense sector of Ukraine: strategic leadership and military management: a monograph]. Kyiv : TSZ MO ta HSH ZS Ukrayiny. 230 p. [in Ukrainian]

3. Sahanyuk F., Pavlikovskyi A., Shchypanskyy P., Pavlenko V. ta in. Oboronnyy ohlyad: ukrayinskyi vymir 2014-2018 : monohrafiya [Defense review: Ukrainian dimension 2014-2018: monograph]. Kyiv : MO ta HSH ZS Ukrayiny, NUOU. 196 p. [in Ukrainian]

4. RTO-TR-069 NATO Research and Technology organisation: Analysis and Simulation Panel (SAS), Handbook in Long Term Defense Planning, April 2003. [in English]

5. Horbulin V. P., Kachynskyy A. B. (2010). Stratehichne planuvannya: vyrishennya problem natsionalnoyi bezpeky : monohrafiya [Strategic planning: solving national security problems : a monograph]. Kyiv : NISD, 288 p. [in Ukrainian]

6. Horbulin V. P., Kachynskyy A. B. (2004). Metodolohichni zasady rozrobky stratehiyi natsionalnoyi bezpeky. [Methodological principles of national security strategy development]. Strateh. panorama, no. 3, pp. 15-24. [in Ukrainian]

7. Sytnyk H. P. (2004). Derzhavne upravlinnya natsionalnoyu bezpekoyu Ukrayiny: teoriya i praktyka : monohrafiya [State management of national security of Ukraine: theory and practice : monograph.]. Kyiv : NADU, p. 408. [in Ukrainian]

8. Telelym V. M., Muzychenko D. P., Punda YU. V. (2014). Planuvannya syl dlya vykonannya boyovykh zavdan u “hibrydniy viyni” [Force planning for combat missions in “hybrid war”]. Nauka i oborona. no. 3, pp. 30-35. [in Ukrainian]

9. Romanchenko I. S. Bohdanovych V. YU., Svyda I. YU. (2011). Metod obgruntuvannya zavdan shchodo bezpekovoho suprovodu realizatsiyi natsionalnykh interesiv u systemi zabezpechennya natsionalnoyi bezpeky [The method of substantiating tasks regarding the security support of the implementation of national interests in the system of ensuring national security]. Zbirnyk nauk. prats TSNDI ZS Ukrainy, no. 1(55), pp. 5-18. [in Ukrainian]

10. Kupriyenko D. A. (2016). Analiz suchasnykh tendentsiy rozvytku systemy upravlinnya prykordonnoyu bezpekoyu Yevropeyskoho Soyuzu [Analysis of modern trends in the development of the border security management system of the European Union]. Chest i zakon, no. 1(56), pp. 20-25. [in Ukrainian]

11. Lobanov A. A., Punda YU. V. (2013). Pryntsypy stratehichnoho upravlinnya pidhotovkoyu derzhavy do oborony [Principles of strategic management of state preparation for defense]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi u sferi bezpeky ta oborony, no. 1(16), 11-16. [in Ukrainian]

12. Bohdanovych V YU., Romanchenko I. S., Svyda I. YU., Syrotenko A. M. (2019)Metodolohiya kompleksnoho vykorystannya viyskovykh i neviyskovykh syl ta zasobiv sektoru bezpeky i oborony dlya protydiyi suchasnym zahrozam voyenniy bezpetsi Ukrayiny : monohrafiya [Methodology of the integrated use of military and non-military forces and means of the security and defense sector to counter modern threats to the military security of Ukraine : monograph] / Lviv : NASV, 268 p. [in Ukrainian]

13. Bohdanovych V. YU. (2003). Voyenna bezpeka Ukrayiny: metodolohiya doslidzhennya ta shlyakhy zabezpechennya : monohrafiya [Military security of Ukraine: research methodology and ways of ensuring it : a monograph]. Kyiv. 322 p. [in Ukrainian]

14. Semenchenko A. I. (2007). Pidkhid do rozrobky adaptyvnoho stratehichnoho planuvannyay upravlinnya vsferi zabezpechennya natsionalnoyi bezpeky. [Approach to the development of adaptive strategic planning and management in the sphere of ensuring national security]. Reyestratsiya, zberihannya i obrobrobka danykh, no. 9(2), pp. 88-100. [in Ukrainian]

15. Semenchenko A. I. (2008). Stratehichne planuvannya u sferi derzhavnoho upravlinnya natsionalnoyu bezpekoyu : monohrafiya [Strategic planning in the sphere of state management of national security : monograph]. Kyiv : NADU, 530 p. [in Ukrainian]

16. Kyrylenko V. A., Horodnov V. P., Lytvyn M. M., Ishchenko D. V. (2009) Teoretychni osnovy informatsiyno-analitychnoho zabezpechennya protsesiv okhorony derzhavnoho kordonu (u konteksti natsionalnoyi bezpeky Ukrayiny u prykordonniy sferi) : monohrafiya [Theoretical foundations of information and analytical provision of state border protection processes (in the context of national security of Ukraine in the border area) : monograph] / Khmelnytskyy : Vyd-vo NADPSU. 472 p. [in Ukrainian]

17. Horodnov V. P., Kyrylenko V. A., Shevchenko A. V. (2018). Pokaznyk i kryteriy kilkisnoyi otsinky operatyvno-sluzhbovykh mozhlyvostey prykordonnoho zahonu [Indicator and criterion for quantitative assessment of the operational and service capabilities of the border detachment]. Chest i zakon, no. 1(64), pp. 25-29. [in Ukrainian]

18. Mysyk A. B., Katerynchuk I. S. (2017). Naukovo-metodychny aparat obgruntuvannya zastosuvannya chastyn ta pidrozdiliv Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny u terytorialniy oboroni [Scientific and methodical apparatus for substantiating the use of parts and units of the State Border Service of Ukraine in territorial defense]. Suchasni informatsiyni tekhnolohiyi, no. 1(28), pp. 81-85. [in Ukrainian]

19. Mahas H. A. (2018). Sutnist ta zmist ponyattya efektyvnosti operatyvno- sluzhbovoyi diyalnosti Derzhavnoyi prykordonnoyi sluzhby Ukrayiny [The essence and content of the concept of effectiveness of operational and service activities of the State Border Service of Ukraine]. Aspekty publichnoho upravlinnya. no. 6(4), pp. 55-63. [in Ukrainian]

20. Zakon Ukrayiny “Pro Derzhavnu prykordonnu sluzhbu Ukrayiny” № 661IV [Law of Ukraine about the State Border Service of Ukraine activity no. 661-IV]. (2003, 3 April). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, no. 27, st. 1. [in Ukrainian]

21. Zahalna intehrovana model analizu ryzykiv SIRAM 2.0. Kompleksne onovlennya [General integrated risk analysis model SIRAM 2.0. Comprehensive update]. Kyiv : FRONTEX, (2012). 52 p. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru