Поняття меж судового розгляду кримінального провадження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поняття меж судового розгляду кримінального провадження

Рафальонт Світлана Романівна

асистент кафедри кримінального процесу і криміналістики

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Судовий розгляд обмежений змістом обвинувачення та колом осіб. З одного боку, предметом судового розгляду є лише те обвинувачення, що було висунуте, підтримане прокурором під час підготовчого судового засідання та на початку з'ясування обставин кримінального провадження і перевірки їх доказами. Однак у рішенні суду, яким завершується судовий розгляд, відображається лише те обвинувачення, яке сформульоване прокурором або потерпілим у судових дебатах. З іншого боку, особі гарантується, що вона не буде визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, якщо у цьому кримінальному провадженні не є обвинуваченим.

При цьому такі межі відображені у підсумкових процесуальних документах досудового розслідування, судовому рішенні про призначення судового розгляду і додатково можуть бути скориговані у процесуальних рішеннях сторони обвинувачення, прийнятих під час судового розгляду.

Звідси випливає, що таке загальне положення судового розгляду як його межі є проявом реалізації не лише засад змагальності та диспозитивності, але й забезпечення права обвинуваченого на захист, презумпції невинуватості, інституту недопустимості погіршення становища обвинуваченого. Крім того, дотримання меж судового розгляду має значення й для реалізації права на справедливий судовий розгляд. Таке право охоплює зокрема і захист особи від незаконного та необгрунтованого обвинувачення й засудження.

Кримінальний процесуальний закон не містить визначення поняття "межі судового розгляду". Тож формулювання дефініції цієї категорії є завданням науки кримінального процесу.

З позиції І. Скільського, "межі судового розгляду - це встановлені Кримінальним процесуальним кодексом кордони судового дослідження і судового рішення, що визначаються висунутим обвинуваченому обвинуваченням, що викладеного в обвинувальному акті, у випадку, коли воно не змінювалося в судовому засіданні, або підтримане в такому обсязі потерпілим у випадку зміни обвинувачення прокурором з застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи із зменшенням обсягу обвинувачення, або зміненим чи доповненим обвинуваченням у встановленому законом порядку" [1, с. 230].

Серед переваг цієї позиції варто відзначити те, що у ній відображені окремі ознаки меж судового розгляду - окреслені висунутим обвинуваченням, зафіксовані у процесуальних рішеннях.

Однак вона не позбавлене недоліків. Перше. У визначенні використаний термін "судове дослідження", який не закріплений у кримінальному процесуальному законі та не одержав різне змістовне наповнення у спеціальній літературі. Друге. Згідно з ч. 3 ст. 338 КПК України позиція потерпілого підтримувати обвинувачення у раніше визначеному обсязі, у разі його зміни прокурором, не впливає на коригування меж судового розгляду. Третє. Дефініція не містить такі випадки корекції меж судового розгляду як початок провадження щодо юридичної особи та відмова від підтримання обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст.ст. 339, 340 КПК України). Четверте. В аналізованому визначенні не одержали закріплення такі ознаки меж судового розгляду як зумовлені здійснюваними цими суб'єктами основними кримінальними процесуальними функціями, дією засад забезпечення права на захист та презумпції невинуватості, а також їх окреслення особами, яким висунуте обвинувачення.

Межі судового розгляду тлумачать і як визначений кримінальним процесуальним законом обсяг, у якому здійснюється судовий розгляд кримінального провадження [2, с. 446-447].

Наведена дефініція не містить істотних ознак такого загального положення судового розгляду. До того ж, визначати межі судового розгляду, використовуючи мовну одиницю "обсяг", недоречно. Філологи розглядають це слово у значенні розміру, величини чого-небудь; змісту чого-небудь з погляду його величини, кількісного вираження і т. ін.; змісту чого-небудь з погляду його значення, важливості; кола чого-небудь [3, с. 588]. Натомість такий елемент системи мови як "межі" позначає ліміт чого-небудь, рамки, в яких що-небудь відбувається. Тож слова "межі" та "обсяг" мають різне лексичне значення. судовий межа кримінальний

На думку О. Ільюшонок, "сутністю унормування інституту меж судового розгляду є регламентація здійснення судового розгляду на підставі принципу змагальності сторін щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах того обвинувачення, яке викладено в обвинувальному акті, а також встановлення випадків виходу за межі пред'явленого обвинувачення прокурором і судом із метою недопущення обмеження або порушення права обвинуваченого на захист" [4, с. 130].

У цьому визначені відображені деякі ознаки меж судового розгляду - становлять прояв засади змагальності, лімітовані коло осіб та зміст обвинувачення, закріплені у процесуальних документах. Утім воно не вичерпує усіх характеристик аналізованої категорії. Зокрема того, що межі судового розгляду є встановленими кримінальним процесуальним законом рамками діяльності в суді першої інстанції, що такі рамки пов'язані з реалізацією суб'єктами, які беруть участь у судовому розгляді, основних кримінальних процесуальних функцій, а також зумовлені дією засад забезпечення права на захист та презумпції невинуватості.

На підставі вищенаведеного, до ознак меж судового розгляду доцільно віднести: 1) становлять рамки кримінальної процесуальної діяльності суду та учасників судового провадження; 2) зумовлені здійснюваними цими суб'єктами основними кримінальними процесуальними функціями, дією засад забезпечення права на захист та презумпції невинуватості; 3) окреслені висунутим обвинуваченням та особами, яким воно висунуте; 4) зафіксовані у процесуальних рішеннях.

Тож межі судового розгляду - це рамки кримінальної процесуальної діяльності суду та учасників судового провадження, зумовлені здійснюваними ними основними кримінальними процесуальними функціями, дією засад забезпечення права на захист та презумпції невинуватості, окреслені висунутим обвинуваченням і особами, яким воно висунуте, та зафіксовані у процесуальних рішеннях.

У поняття меж судового розгляду не входять зібрані на досудовому розслідуванні докази. Суд може обмежитися дослідженням наявного у матеріалах кримінального провадження доказового матеріалу, звузити чи розширити його за клопотанням сторін чи за власною ініціативою [5, с. 98].

Список використаних джерел

1. Скільський, І.І. (2013). Поняття та зміст меж судового розгляду. Правова держава, 16, 227-231.

2. Нор, В.Т. (Ред.). (2020) Велика українська юридична енциклопедія. Т. 19. Харків: Право.

3. Білодід, І.К. (Ред.). (1974). Словник української мови. Т. 5. Київ: Наукова думка.

4. Ільюшонок, О.Ю. (2020). Історичний розвиток нормативного регламентування інституту меж судового розгляду кримінальних справ у суді першої інстанції. Держава та регіони. Серія: Право, 1, Т. 2, 127-131. doi: https://doi.org/10.32840/1813- 338X-2020.1-2.20

5. Попелюшко, В.О. (2006). Судовий розгляд кримінальної справи. Київ: Кондор.

Размещено на Allbest.ru