Пріоритети здоров’я та безпеки в стратегічному плануванні розвитку міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка, Україна

Пріоритети здоров'я та безпеки в стратегічному плануванні розвитку міста

Склярська Оксана Ігорівна

кандидат географічних наук, доцент

доцент кафедри географії України

Анотація

потреба мешканець переселенець громада

Багатьма громадами та містами України розроблені документи стратегічного просторового планування, які є важливою передумовою інвестиційного розвитку. Очевидно, що усі вони потребують коректив з урахуванням викликів воєнного часу та повоєнної відбудови. Для тимчасово окупованих територій та тих громад і міст, які зазнали значних руйнувань це будуть стратегії відновлення, у яких передбачено не тільки відбудову інфраструктури і житла, а й нові заходи забезпечення продовольчої безпеки, територіальної оборони, логістичних потужностей тощо задля відновлення їхньої спроможності. На сьогодні є план та проекти щодо відбудови українських міст, які найбільше постраждали від військових дій [2, 4]. Проте багато міст та громад в тилових регіонах також потребують коректив у процесі стратегічного планування відповідно до викликів: потрібно змінити пріоритети та переробити короткострокові програми на 3-5 років. Натомість міста, які ще не мають документів стратегічного планування повинні розробляти їх під час війни, щоб визначити стратегію і тактику ефективного використання свого потенціалу та забезпечення нагальних потреб громадян і економічної безпеки у різних умовах.

В процесі стратегічного планування місцева влада разом з громадськістю та представниками бізнесу розробляють візію громади, визначають головні цілі її розвитку, послідовні заходи задля їхнього досягнення. На початковому етапі відбувається збір статистичної та загальної інформації про територіальну громаду: демографічні характеристики, зайнятість населення, економічну ситуацію, ринок праці, історично-культурні ресурси тощо. Важливо оцінити енергоефективність та розвиток альтернативних джерел, безпекові чинники та логістичні можливості. Проводяться опитування мешканців щодо актуальних проблем та перспектив територіальної громади, а його результати підсумовуються шляхом SWOT-аналізу. Саме на цьому етапі зараз важливо визначити, як змінились пріоритети мешканців під час війни, які першочергові запити і потреби тимчасових переселенців в межах громади. Наступним етапом є формулювання візії, стратегічних цілей і напрямів розвитку. Якщо громада активно приймає релокований бізнес, це слід зазначити в переліку важливих напрямків розвитку. Після цього відбувається процедура ухвалення стратегії і плану дій з її реалізації [6].

Багато великих міст України розробили Інтегровані концепції розвитку (ІКР), що є, по суті, стратегією розвитку європейського міста: житлової і транспортної сфери, екології, соціальної і технічної інфраструктури, культури та освіти, туризму, громадських просторів й економіки міста загалом. Концепція створена за широкого залучення громадськості та є другим за важливістю документом після Генерального плану. Важливою складовою Інтегрованої концепції є просторова модель міста із зазначенням територій пріоритетного розвитку, полі- та монофункціональних центрів [5]. Інтегрований міський розвиток передбачає впровадження найвідоміших сучасних концепцій просторового планування в кожному місті - "тактичного урбанізму", "смарт-сіті", "креативного міста" та ін.

В умовах війни та повоєнної відбудови ці документи неформального просторового планування потребують доповнення в частині аналітики та чітких короткострокових дій відповідно до загальносвітових концепцій міського розвитку та безпекових заходів. Потрібно переосмислити міста і на перше місце поставити людину - її життя, безпеку та здоров'я. В цьому контексті варто згадати відому урбаністичну концепцію "здорового міста", що передбачає створення здорового міського середовища, в якому людина є захищеною.

Здорові міста - це місця, які дають користь людям і планеті, подають приклад для досягнення змін на краще і сприяння належному управлінню для здоров'я та добробуту [3].

Теорія та практика здорового міста працює в глобальному масштабі. На жаль, жодне з українських міст поки що не належить до цієї мережі. Однак, розроблені методичні рекомендації та практичні рішення науковців, фахівців та експертів ВООЗ дають відповіді на питання, які сьогодні так актуальні для українських міст: як забезпечити комфортні умови життя в місті задля збереження здоров'я і безпеки людини та пропагування здорового способу життя; як швидко реагувати на непередбачувані чинники; як планувати міський простір на користь людини; як ефективно регенерувати або ревіталізувати промзони чи занедбані території, щоб вони приносили користь людині та не здійснювали навантаження на довкілля та ін. Йдеться також про енергозбереження, громадські місця для дітей, старшого покоління, людей з інклюзією, молоді і загалом усіх жителів. Здорове міське планування є пріоритетом сучасного етапу міського розвитку. У запропонованому ВООЗ практичному посібнику щодо здорового просторового планування (2023) зазначені конкретні заходи та напрямки, які можуть попередити інфекційну та неінфекційну захворюваність та травми (7, с. 3-5).

Водночас в Інтегрованих концепціях розвитку великих міст важливо внести корективи відповідно до демографічних та економічних реалій війни.

Так, в ІКР для Львова потреби житлового будівництва до 2030 року розраховано з огляду на кількість населення та темпи його динаміки 2018-2019 рр. і не акцентовано уваги саме на важливості безпечного житла з наявними захисними спорудами і укриттями [1]. Потрібно зробити доповнення й з огляду на потреби внутрішньо переміщених осіб та релокованого бізнесу та ін. В розділі, що стосується транспортної інфраструктури важливо розглянути не тільки показники протяжності шляхів та кількості рухомого складу, а й акцентувати увагу на пріоритетності побудови нових транспортних розв'язок.

Отож, головним завданням стратегічного планування розвитку міста є створення спільного бачення його майбутнього із визначенням чітких рішень щодо перспектив розвитку та подолання проблем. Це планування неформального рівня за участі органів влади, бізнесу та мешканців. При цьому важливими пріоритетами в стратегічних планах розвитку міст має бути безпека та здоров'я жителів, зокрема йдеться про забезпечення належного доступу до різних видів інфраструктури, близькості до захисних споруд, облаштування громадських просторів, рекреаційних зон у пішій доступності та інші заходи, які можуть мінімізувати загрози для здоров'я та життя людини.

Список використаних джерел

1. Інтегрована концепція розвитку Львів-2030. Вилучено із https://drive.google.com/drive/folders/12Mz6HnLRvtUzZW0NnKGm1lPgI1BShEVG.

2. План відновлення України. Вилучено із https://recovery.gov.ua.

3. Проект ВООЗ - Європейська мережа "Здорові міста" (цілі, учасники). Вилучено із https://auc.org.ua/novyna/yevropeyska-merezha-zdorovi-mista.

4. Програма комплексного відновлення громади. Вилучено із https://decentralization.gov.ua/news/16184.

5. Інтегроване просторове планування для об'єднаних територіальних громад. Вилучено із https://hromada.canactions.com/instruments/.

6. Стратегічне планування в громаді. Вилучено із https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/84/Strategichne-planuvannya.pdf.

7. Integrating health in urban and territorial planning: a sourcebook, WHO, 2023 90 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9789240003170.

Размещено на Allbest.ru