Формування соціальної компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України

Розглядаються методи та стратегії, які можуть бути використані в навчальному процесі для підвищення рівня соціальної компетентності майбутніх офіцерів. Також наголошується на важливості цього аспекту для успішного виконання службових обов’язків.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.03.2024
Размер файла 26,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування соціальної компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України

Мяло Віталій Михайлович

старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін, Національна академія Національної гвардії України, м. Харків

Анотація

У статті висвітлено особливості формування соціальної компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України. Досліджено різні аспекти цього процесу, акцентовано увагу на ключові елементи соціальної компетентності, такі як ефективні комунікаційні навички, лідерські якості та вміння адаптуватися до різних соціальних контекстів. У статті розглядаються методи та стратегії, які можуть бути використані в навчальному процесі для підвищення рівня соціальної компетентності майбутніх офіцерів. Також наголошується на важливості цього аспекту для успішного виконання службових обов'язків у сучасному військовому середовищі та взаємодії з іншими соціальними групами.

З'ясовано, що соціальна компетентність особистості, її неперервний розвиток та сформованість визначаються, великою мірою, виходячи з досвіду спілкування в соціумі, в умовах взаємодії з оточуючими людьми та вимагає розвинутого комплексу знань, умінь і навичок, що здобуваються у процесі спеціально організованого навчання. Це підкріплює важливість взаємодії з різноманітними соціальними групами для подальшого удосконалення навичок міжособистісного спілкування, а також адаптації до різних соціальних сценаріїв. Такий комплексний підхід у контексті спеціально організованого навчання стає основою для розвитку ефективних комунікаційних навичок, розуміння соціальних реалій та вміння адаптуватися до різних ситуацій.

Доведено, що соціальна компетентність майбутнього офіцера є комплексом знань, умінь і навичок ділової взаємодії, що заснована на ціннісно-гуманістичних установках особистості та сприяє ефективній взаємодії з довкіллям, вирішуючи виклики та забезпечує ефективність комунікативної діяльності в сучасному військовому контексті та визначає майбутніх офіцерів як кваліфікованих лідерів у військовій сфері.

Ключові слова: соціальна компетентність, теоретичні засади, структура, навички, вміння, знання.

Abstract

Mialo Vitalii Mykhailovych Senior lecturer of the Department of Social and Humanitarian Disciplines, National Academy of the National Guard of Ukraine, Kharkiv

FORMATION OF SOCIAL COMPETENCE OF FUTURE OFFICERS OF THE NATIONAL GUARD OF UKRAINE

The article highlights the peculiarities of the formation of social competence of future officers of the National Guard of Ukraine. Various aspects of this process have been studied, focusing on key elements of social competence, such as effective communication skills, leadership qualities, and the ability to adapt to different social contexts. The article considers methods and strategies that can be used in the educational process to increase the level of social competence of future officers. It also emphasizes the importance of this aspect for the successful performance of official duties in the modern military environment and interaction with other social groups.

It was found that the social competence of an individual, its continuous development and formation are determined, to a large extent, based on the experience of communication in society, in the conditions of interaction with the surrounding people, and requires a developed complex of knowledge, abilities and skills acquired in the process of specially organized training. This reinforces the importance of interacting with diverse social groups to further improve interpersonal skills as well as adapt to different social scenarios. Such a comprehensive approach in the context of specially organized training becomes the basis for the development of effective communication skills, understanding of social realities and the ability to adapt to different situations.

It has been proven that the social competence of the future officer is a complex of knowledge, skills and business interaction skills, which is based on the value- humanistic attitudes of the individual and promotes effective interaction with the environment, solving challenges and ensures the effectiveness of communicative activities in the modern military context and defines future officers as qualified leaders in the military sphere.

Keywords: social competence, theoretical foundations, structure, skills, abilities, knowledge.

Постановка проблеми

соціальна компетентність офіцерів нацгвардія

Виклики сьогодення України в економічній, політичній та соціальній сфері поставили нові вимоги до розвитку особистості сучасного воїна. Тому формування нових компетенцій соціального напрямку - це одне з головних завдань, що стоять перед системою військової освіти.

Одним з актуальних питань, що повстали у системі військової освіти є розвиток соціальної компетентності військовослужбовців Національної гвардії України, адже в сучасних реаліях України вони не тільки виконують важливі завдання пов'язанні із забезпечення безпеки в країні, але й мають великий вплив на встановлення взаємовідносин з цивільним населенням. Безпосередньо формування соціальної компетентності є важливою складовою професійної діяльності командирів усіх рівнів, так як в повсякденній діяльності вони зобов'язані контактувати з різними категоріями громадян: особовим складом, їх сім'ями, громадськими об'єднаннями, представниками влади, релігійних об'єднань та засобів масової інформації.

Несформована соціальна компетентність може призвести до труднощів у налагодженні взаємовідносин, конфліктів та інших проблем, що можуть впливати на ефективність військової діяльності. Тож, дослідження соціальної компетентності та її формування у майбутніх офіцерів може допомогти виявити потенційні проблеми і недоліки, а також знайти способи для їх вирішення та підвищити ефективність військово-професійної діяльності, та удосконалити систему військової освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвиток соціальної компетентності став об'єктом досліджень та публікацій в багатьох галузях науки та практики. Результати досліджень та публікацій показують, що соціальна компетентність є надскладною та важливою складовою успіху в різних сферах життя, включаючи освіту, роботу та міжособистісні стосунки.

Так, Мудрик А.Б. у своїй роботі узагальнює структуру та поняття соціальної компетентності. Він описує її як інтегровану здатність особистості, що включає в себе розмаїття підкомпетентностей, або ключових компетентностей, які забезпечують ефективне функціонуванння особистості в соціумі [1].

У педагогічній сфері дослідження Ковальчук В.А. визначає соціальну компетентність як виключно важливою базисною характеристикою особистості, що відображає її досягнення, рівень сформованості знань та умінь конструювати відносини з оточуючими людьми в міжособистісних стосунках, поведінці. [2]. Також Опалюк Т.Л., Субіна О.О. та ін. стверджують, що розвиток соціальної компетентності відіграє важливу роль у формуванні успішної особистості та соціальної інтеграції. Дослідження також показують, що педагогічні підходи, що спрямовані на розвиток соціальної компетентності, можуть покращити результати навчання та підготовку до майбутньої роботи.

У сфері психології також було проведено багато досліджень щодо соціальної компетентності з врахуванням психологічних складових особистості, таких як цінності, мотиви, настанови, переконання, здібності тощо. Проте, як і будь який вид компетентності, проявляється у діяльності, зокрема, як і соціальна, проявляється у міжособистісних відносинах. Так Гудзовська А.А. соціально-психологічну зрілість розуміє як здатність особистості ефективно взаємодіяти з іншими людьми, як вміння правильно визначати психологічні особливости людей [3].

Тож можна із впевненістю сказати що формування соціальної компетентності у майбутніх офіцерів є важливою складовою сучасної військової освіти.

Мета статті - провести аналіз теоретичних аспектів визначення поняття «соціальна компетентність», визначити структуру соціальної компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України

Виклад основного матеріалу

У сучасному світі глобалізація та технологічний прогрес змінюють спосіб спілкування та взаємодії, соціальна компетентність стає важливим елементом сучасного суспільства. Люди зі сформованою соціальної компетентністю легше адаптуються до нового середовища, краще комуні кують з іншими людьми у професійній сфері та в особистому житті, здатні розв'язувати конфлікти мирним шляхом чим сприяють формуванню позитивного соціального клімату навколо себе.

Особливо важливою є соціальна компетентність у командній роботі. Соціальна компетентність здатна впливати на формування лідерських якостей у особи. Лідери повинні розуміти потреби своїх підлеглих, виявляти емпатію і підтримку. Командна робота вимагає від усіх учасників процесу здатності конструктивно взаємодіяти, вирішувати конфлікти та досягати спільних цілей.

Військово-професійна діяльність також вимагає враховувати не тільки наявність спеціальних професійних навичок, але й розвинутих соціальних компетенцій, адже значна частина діяльності командира полягає у взаємодії з різноманітними категоріями груп людей. Саме розвиток соціальної компетентності являється ключовою складовою успішного виконання завдань, здатності до ефективної співпраці в підрозділі, вміння підтримувати та мотивувати підлеглих, вирішувати конфлікти, а також ефективно встановлювати зв'язки з цивільним населенням та громадським суспільством у цілому.

Для кращого розуміння питання формування соціальної компетентності офіцера необхідно мати на увазі поняття "компетентність" та "компетенція". За результатами аналізу різних наукових джерел можна сказати, що поняття «компетентність» означає власний показник, який визначає наявні знання молодого фахівця і його готовність виконувати поставлені завдання в конкретній галузі або сфері діяльності. Однак, на сьогоднішній день відсутнє однозначне визначення поняття "компетентність" через відсутність одностайної згоди вчених.

В англійській мові поняття "Competence" може бути перекладене як "уміння" або "здатність". Від латинського кореня "compete" звучить поняття "доречний", що означає, що воно відповідає конкретній ситуації чи контексту. Український словник іншомовних слів пропонує таке тлумачення компетентності, як "поінформованість", "обізнаність" та "авторитетність", а також "компетентний" - це досвідчений фахівець у конкретній галузі або питанні.

У своїй роботі, С.В. Лейко узагальнює поняття "Компетентність" як якість особистості, яка включає певне набуття, що базується на знаннях, досвіді, моральних засадах. Ця якість виявляється в критичний момент шляхом здатності встановлювати зв'язок між ситуацією та знаннями, а також вмінні приймати адекватні рішення у випадку нагальної проблеми [4].

Таким чином, «Компетентність» вказує не лише на здатність до виконання завдання, але й знання, експертність та авторитет, що необхідні для успішного виконання певної ролі. Вона виражає підготовку та навички, необхідні для впорядкування ситуації та досягнення результатів у конкретній сфері. Компетентність покликана показати рівень володіння та впевненості особи у виконанні своїх професійних обов'язків.

Соціальну компетентність особистості можна описати як здатність взаємодіяти з іншими людьми, враховуючи їх позиції, з метою співпраці, роботи в команді, виявлення комунікативних навичок, здатність до прийняття рішень, усвідомлення власних потреб і цілей, визначення особистісних ролей у суспільстві. Рівень сформованості соціальної компетентності визначає успіх окремої особи та суспільства в цілому. Висока соціальна компетентність дозволяє людині не тільки успішно реалізувати себе професійно, але й впливати на суспільство та його процеси, що забезпечує стабільність [5].

Рівень соціальної компетентності визначає як успішність індивіда в його діяльності, так і успішність соціуму в цілому. Індивід з високим рівнем соціальної компетентності може не тільки успішно працювати в професійній сфері, але й впливати на суспільство та його процеси, що в свою чергу впливає на стабільність суспільства. Також важливо зазначити, що соціальна компетентність включає в себе інші ключові елементи, такі як духовні, громадянські, комунікативні, мовні та побутові. Соціальна компетентність є частиною інтегральної компетентності, оскільки успішна взаємодія особистості з оточуючим соціумом є необхідною умовою для розвитку навичок та вмінь, які є важливими для кваліфікованого фахівця [5].

Різні науковці акцентують увагу на тому, що соціальна компетентність включає набір навичок, знань і якостей, необхідних для успішного функціонування в суспільстві. Вона охоплює вміння ефективно спілкуватися, розуміти і враховувати потреби та перспективи інших людей, адаптуватися до різних ситуацій та розв'язувати конфлікти. Важливою є також уміння співпрацювати, проявляти емпатію, креативність та критичне мислення.

Формування соціальної компетентності під час навчання надає більше можливостей досягти успіху в професійній діяльності, допомагає розвивати гармонійні міжособистісні відносини та комунікувати із різними групами у суспільстві. Сформована соціальна компетентність надає можливість фахівцю ефективно співпрацювати з іншими, адаптуватися до змін та вирішувати складні завдання, що в свою чергу сприяє позитивному мисленню та підвищує якість життя.

У педагогічній сфері розвиток соціальної компетентності відіграє важливу роль у формуванні успішної особистості та соціальної інтеграції цієї особистості. Педагогічні підходи, які спрямовані на розвиток соціальної компетентності, можуть значно покращити результати навчання та підготовку фахівців до майбутньої роботи.

У психологічній сфері стверджується, що соціально компетентні люди мають кращі міжособистісні відносини, більше успіху в кар'єрі та здатність ефективніше вирішувати конфлікти.

Розвиток соціальної компетентності значною мірою залежить від різноманітних взаємопов'язаних факторів. Серед них можна виділити суб'єктивні та об'єктивні чинники, такі як вікові особливості та психофізіологічні якості особистості, природні здібності. Також вплив на соціальну компетентність мають зовнішні та внутрішні фактори, зокрема психоемоційний клімат у соціальному середовищі та сім'ї, суспільні процеси, а також життєвий досвід особистості. Крім того, розвиток соціальної компетентності залежить від колективних та індивідуальних чинників. Організація соціального виховання та процесу соціалізації в освітньому закладі, рівень взаємодії з ровесниками та дорослими, а також мотивація діяльності впливають на розвиток соціальної компетентності. Також слід зазначити, що існують сприятливі та несприятливі фактори, які впливають на розвиток соціальної компетентності. Серед сприятливих факторів можна виділити узгодженість дій учасників навчально-виховного процесу, спрямованість дій на розвиток особистості під час проектування та використання його потенційних можливостей, дотримання педагогічних принципів та характеру взаємодії, а також наявність достатніх ресурсів [6].

Враховуючи вказані раніше взаємозалежні чинники, можна вважати, що основними теоретичними аспектами розвитку соціальної компетентності може виступати:

1. Теорія соціально-когнітивного розвитку [7], стверджує, що основою соціальної компетентності є взаємодія між когнітивними процесами і соціальним оточенням. Згідно з цією теорією, соціальна компетентність формується через сприйняття, інтерпретацію та оцінку соціальної інформації, розвиток соціальних навичок та вмінь, а також рефлексію на власні дії та дії інших людей і ця взаємодія впливає на їх сприйняття, мислення і поведінку.

Дана теорія акцентує увагу на ролі когнітивних процесів, таких як сприйняття, увага, пам'ять, мислення і мотивація, у формуванні соціальної компетентності. Одним з ключових елементів теорії є поняття саморегуляції. За цією теорією, соціальна компетентність включає вміння регулювати свою поведінку, контролювати емоції, встановлювати мети та планувати дії. Саморегуляція є необхідною умовою для ефективної соціальної адаптації та успішної взаємодії з іншими людьми.

Тож, теорія соціально-когнітивного розвитку стверджує, що соціальна компетентність формується через взаємодію когнітивних процесів і соціального оточення, а саморегуляція грає важливу роль у цьому процесі.

2. Теорія мотивації соціального навчання [8] стверджує, що соціальна компетентність формується через мотивацію до соціального навчання і взаємодію з оточуючим середовищем. Згідно з цією теорією, канадський психолог українського походження, Альберт Бандура вважав, що люди мають внутрішні мотиви, які впливають на їхню прагнення до набуття соціальних навичок та вмінь.

За цією теорією, важливою є також роль соціального середовища, яке надає можливості для взаємодії, співпраці та спілкування з іншими людьми. Це середовище може стимулювати і підтримувати мотивацію до соціального навчання шляхом надання позитивного визнання, сприяння спільної діяльності та встановлення реалістичних вимог щодо соціальної компетентності.

Отже, мотивація грає важливу роль у формуванні соціальної компетентності, а соціальне середовище має значний вплив на розвиток цієї мотивації.

3. Теорії соціальної взаємодії [9], які вказують, що соціальна компетентність формується через активну взаємодію між особистістю і соціальним оточенням. Вони підкреслюють, що соціальна взаємодія є основою для розвитку соціальних навичок, сприйняття соціальної інформації та розуміння інших людей.

Основна ідея теорії соціальної взаємодії полягає в тому, що соціальна взаємодія з іншими людьми є основною силою, яка впливає на розвиток соціальної компетенції та підкреслює роль різноманітних факторів (спостереження за іншими людьми та моделювання їхньої поведінки дозволяє індивіду усвідомити правила соціально прийнятної поведінки та набути навички взаємодії з іншими людьми).

4. Теорія соціального розвитку впливає на формування соціальної компетентності, оскільки вона надає уявлення про те, як люди розвиваються соціально протягом свого життя і які фактори впливають на цей процес. Однією з найбільш впливових теорій соціального розвитку є теорія Лева Виготського про зону найближчого розвитку.

Згідно з теорією Л. Виготського, «зона найближчого розвитку» є важливим поняттям, що вказує на рівень розвитку, який індивід може досягти за допомогою підтримки більш досвідчених індивідів. Це означає, що людина здатна виконувати завдання, які вона не змогла би виконати самостійно, але з допомогою підтримки може досягти успіху. Цей підхід акцентує на важливості соціального взаємодії та спільної діяльності для розвитку офіцера.

В контексті формування соціальної компетентності, зона найближчого розвитку стимулює індивіда розширювати свої можливості у соціальному взаємодії, сприяючи їхньому розвитку навичок спілкування, діяльності, сприйняття інших людей та розвитку емоційного інтелекту.

Підсумовуючи наукові досягнення у вивченні соціальної компетентності, можна відзначити що, незважаючи на різноманітні погляди, усі дослідники мають спільний погляд, що соціальна компетентність є набутою навичкою, яку можна формувати і розвивати протягом усього життя, починаючи з дошкільного віку і до здобуття професійної освіти. Також наукові дослідження у вивченні формування соціальної компетентності вказують на те, що розвинена соціальна компетентність має велике значення для статусу особистості у суспільстві, що вказує на рівень успішності у професійній діяльності.

У військовій сфері соціальна компетентність сприяє ефективній командній роботі, комунікації із різними соціальними групами у суспільстві. А також може підвищувати мотивацію під час виконання бойових задач. Сформована соціальна компетентність підвищує моральний дух та покращує взаємодію у військовому середовищі.

Соціальна компетентність у військовій сфері охоплює набір знань умінь, навичок та інших професійних якостей, які допоможуть майбутньому офіцерові впоратися зі складними ситуаціями, розв'язувати конфлікти, сприяти формуванню ефективних робочих груп та забезпечувати успішне виконання завдань. Тож, основна структура соціальної компетентності майбутніх офіцерів може включати наступні компоненти представлені у таблиці 1:

Приклад схематичного розгляду структури соціальної компетентності майбутнього офіцера

Структура

компетентності

Зміст

Знання

- структури та функціонування військової організації, розуміння командного ланцюжка та ієрархії, особливостей роботи в рамках цієї структури;

- устрою громадянського суспільства, який включає в себе розуміння різноманітних аспектів стосовно взаємодії між громадянами, владою, різними інституціями а також їх цінності і норми.

- основних соціальних факторів та їх вплив на поведінку, мотивацію та взаємодію.

Уміння

- давати реальну оцінку сучасній соціально-політичній обстановці і використовувати результати аналізу для активізації діяльності підлеглих в інтересах бойової готовності частини /підрозділу в умовах бойових дій та під час миру;

- організовувати та проводити соціальну роботу з військовослужбовцями та членами їх сімей;

- критично аналізувати наявну інформацію з метою оцінки ситуації;

- створювати сприятливе соціальне середовище в військовому колективі та мотивувати на успіх і досягнення поставлених цілей;

- оцінювати культурні та соціальні відмінності населення певного регіону;

- адаптовувати свій спосіб спілкування до потреб та характеру оточення, враховуючи погляди, думки та позиції інших;

- розпізнавати та керувати емоціями, як своїми, так і інших людей;

- виявляти та вирішувати конфлікти, знаходити компроміси та шукати спільні рішення;

- передавати важливу інформацію своїй команді, а також підтримувати зворотний зв'язок і реагувати на нього;

- критично аналізувати свої вчинки й визнавати критику на свою адресу з боку інших.

Навички

- соціальної відповідальності у суспільстві;

- використання інформаційних і комунікаційних технологій;

- міжособистісної взаємодії;

- чітко і зрозуміло висловлювати свої думки та інструкції;

- враховувати етнічні та релігійні особливості, розуміти контекст таких розбіжностей;

- приймати важкі етичні рішення в ситуаціях, що вимагають поступки.

Інші особисті

- стресостійкість, здатність управляти власними емоціями, та діяти виважено і свідомо під час стресових ситуацій;

- здатність до комунікації з представниками різних соціальних спільнот;

якості

- здатність підтримувати позитивний моральний клімат в колективі, з урахуванням існуючої військово-політичної ситуації;

- здатність розглядати етичні аспекти в прийняті рішень та постановці задач.

Отже соціальна компетентність можна розглядати як здатність ефективно взаємодіяти з іншими людьми, виявляти емпатію, вирішувати конфлікти, співпрацювати та встановлювати позитивні стосунки. Ці навички мають вирішальне значення для успіху в особистому та професійному житті.

Спираючись на результати вивчення поняття «соціальна компетентність»: - соціальну компетентність особистості можна розглядати як здатність встановлювати відповідні соціальні взаємодії, розвиток комунікативних вмінь, ефективне прийняття рішень, осмислення власних потреб і цілей, а також розуміння власної ролі в суспільстві враховуючи погляди інших осіб, з орієнтацією на співпрацю та колективну роботу;

- рівень наявної соціальної компетентності конкретної особи впливає на ефективності її індивідуальної діяльності та впливу на суспільство загалом. Високий рівень соціальної компетентності дозволяє майбутнім офіцерам досягти успішних результатів у професійному вимірі, а також активно впливати на соціальні процеси, які, у свою чергу, допоможуть забезпечити стабільність суспільства;

- соціальна компетентність є складовою інтегральної компетентності, яка включає в себе багато елементів без яких неможливе засвоєння навичок і вмінь, які є характерними для кваліфікованого фахівця.

Висновки

Важливою задачею сучасної вищої військової освіти є формування та розвиток соціальної компетентності майбутніх офіцерів, що допоможе в успішній професійної діяльності. Освітній процес має бути спрямований на встановлення у здобувачів вищої освіти знань з розуміння взаємодії в суспільстві, усвідомлення системи соціальних цінностей, навичок співпраці в громаді, здатності до ефективного спілкування та вміння конструктивно вирішувати конфлікти. Сформована соціальна компетентність під час навчання у закладах вищої військової освіти, допоможе стати кваліфікованим та соціально відповідальним фахівцем. Саме тому є актуальним розробка методики для формування соціальної компетентності під час навчання у закладах вищої військової освіти з подальшим впровадженням їх у навчальний процес.

Перспективами подальших досліджень вбачаємо вивчення зарубіжного досвіду формування соціальної компетентності майбутнього офіцера, що дозволить розкрити нові аспекти цього поняття.

Література:

1. Мудрик А.Б. Соціальна компетентність особистості: постановка проблеми і теоретичні аспекти дослідження / А.Б. Мудрик// Вісник чернігівського національного педагогічного університету. - 2011. - Т. 94. С. 26-29.

2. Ковальчук В.А. Соціальна компетентність вчителя як складова професійно- педагогічної компетентності / В.А. Ковальчук // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць /За заг. ред. проф. А.Й. Капської. - Київ : Логос, 2002. - Т. 18. С. 70-76.

3. Гудзовська А.А. Соціально-психологічне дослідження становлення соціальної зрілості: дис. кандидата псих. наук : 19.00.05 / Гудзовська Алла Анатоліївна. - Самара : СамДПУ 1998. 231 с.

4. Лейко С.В. Поняття "компетенція" та "компетентність": теоретичний аналіз / С.В. Лейко // Педагогічний процес: теорія і практика. - 2013. - №4. - С. 128-135.

5. Лукацька Я.С. Аналіз поняття «соціальна компетентність особистості» в українських та зарубіжних наукових працях / Я.С. Лукацька // Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. - 2021. - № 1 (21). С. 49-53.

6. Науковий портал «Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nauka.udpu.edu.ua/1-2-sutnist-i- skl adovi -sotsialnoji -kompetentnosti -pidlitkiv/

7. Сайт «Навчальна інформація для українських студентів» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ni.biz.ua/10/10_5/10_598_sotsialno-kognitivnaya-teoriya-abandura.html.

8. Сайт «ПСИХОЛОГІС - енциклопедія практичної психології» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://psychologis.com.ua/teoriya_socialnogo_naucheniya_alberta_ bandury.htm

9. Сайт «Студентська бібліотека» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://studies.in.ua/ lekcii-sociologija/4466-osnovn-teoryi-socalnoyi-vzayemodyi.html.

Reference:

1. Mudryk, A.B. (2011) Sotsialna kompetentnist osobystosti: postanovka problemy i teoretychni aspekty doslidzhennya [Personality's social competence: Theoretical aspects of research]. Visnyk chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu - Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University, Vols. 94, 26-29 [in Ukrainian].

2. Kovalchuk, V.A. (2002). Sotsialna kompetentnist vchytelya yak skladova profesiyno- pedahohichnoyi kompetentnosti [Social competence of the teacher as a component of professional and pedagogical competence]. V.A. Kovalchuk, Sotsializatsiya osobystosti: Zbirnyk naukovykh prats - Socialization of personality: Collection of scientific papers. (Vols. 18), (pp. 70-76) Kyiv: Logos [in Ukrainian].

3. Gudzovska, A.A. (1998) Sotsialno-psykholohichne doslidzhennya stanovlennya sotsialnoyi zrilosti [Socio-psychological study of the formation of social maturity ]. Candidate's thesis. Samara : SamSPU [in Russian].

4. Leyko, S.V. (2013). Ponyattya "kompetentsiya" ta "kompetentnist'": teoretychnyy analiz [Concepts of "competence" and "competence": theoretical analysis]. Pedahohichnyy protses: teoriya ipraktyka - Pedagogical process: theory andpractice, 4, 128-135 [in Ukrainian].

5. Lukatska, J.S. (2021) Analiz ponyattya «sotsialna kompetentnist osobystosti» v ukrayinskykh ta zarubizhnykh naukovykh pratsyakh [Analysis of the concept of "personal social competence" in Ukrainian and foreign scientific works]. Visnyk Universytetu imeni Alfreda Nobelya - Bulletin of Alfred Nobel University, 1 (21), 49-53 [in Ukrainian].

6. Naukovyy portal «Umans'kyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet imeni Pavla Tychyny» [Scientific portal «Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna»]. nauka.udpu.edu.ua Retrieved from https://nauka.udpu.edu.ua/1-2-sutnist-i-skladovi-sotsialnoji- kompetentnosti-pidlitk iv/ [in Ukrainian].

7. Sait «Navchalna informatsiya dlya ukrayinskykh studentiv» [website «Educational information for Ukrainian students»]. ni.biz.ua. Retrieved from http://ni.biz.ua/10/10_5/10_598_ sotsialno-kognitivnaya-teoriya-abandura.html [in Ukrainian].

8. Sait «PSYKHOLOHIS - entsyklopediya praktychnoyi psykholohiyi» [website «PSYCHOLOGIST - encyclopedia of practical psychology»]. psychologis.com.ua Retrieved from http://psychologis.com.ua/teoriya_ socialnogo_naucheniya_alberta_bandury.htm [in Ukrainian].

9. Sait «Studentska biblioteka» [website «Student Library»]. studies.in.ua Retrieved from https://studies.in.ua/lekcii-sociologija/4466-osnovn-teoryi-socalnoyi-vzayemodyi.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.