Правові та договірні імперативи реалізації пріоритетів зовнішньої політики України щодо підвищення оперативних та бойових спроможностей суб'єктів сектору безпеки і оборони

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський інститут Національної гвардії України

Правові та договірні імперативи реалізації пріоритетів зовнішньої політики України щодо підвищення оперативних та бойових спроможностей суб'єктів сектору безпеки і оборони

Бляхарський Богдан Андрійович, курсант

Виходячи з фактів правового режиму воєнного стану та збройної агресії російської федерації, аналізуючи всебічне забезпечення Збройних Сил України та інших суб'єктів оборонно-безпекового блоку, доцільно висловити міркування щодо необхідності розвитку нормативно-правових та похідних організаційних чинників конструктивної співпраці країн ЄС та України у напрямку відбиття збройної агресії та поновлення територіальної цілісності нашої країни.

Безумовно, співдружні країни намагаються робити все за для перемоги України в війні проти агресора, причому не тільки забезпеченням у військовій сфері, а також шляхом надання широкомасштабної фінансової підтримки, зокрема з метою забезпечення внутрішньої стабільності в Україні.

Зовнішнім структурним вираженням такої співпраці є:

I. Консультативна Місія ЄС з реформування цивільного сектору безпеки України (EUAM) - це дорадча цивільна місія, запроваджена Європейським Союзом у 2014 році на запит України. Правова підстава діяльності: Угода між Україною та ЄС щодо статусу Консультативної Місії ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України (підписана 17.11.2014 в м.Брюселі, ратифікована 04.02.2015 Законом України № 142-VIII, набрала чинності 13.03.2015 року).

Мандат КМЄС передбачає три напрямки діяльності:

- надання стратегічних консультацій щодо реформування сектору цивільної безпеки для розробки стратегій сектору цивільної безпеки;

- підтримка імплементації реформ через надання практичних консультацій, тренінгів та реалізації інших проєктів;

- співпраця та координація для забезпечення координації реформ між українськими та міжнародними партнерами.

Зокрема, у рамках означеного співробітництва, МВС з КМЄС щороку узгоджують план дій в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги «Операційна підтримка в наданні стратегічних консультацій щодо реформування сектору цивільної безпеки України».

Зокрема Місія надає підтримку за напрямами:

- посилення спроможності щодо управління змінами, внутрішніх комунікацій, стратегічного планування;

- охорона громадського порядку (посилення сталості концепції «поліції діалогу», вивчення кращих практик охорони громадського порядку);

- взаємодія поліції з громадою;

- розслідування злочинів;

- стратегічні комунікації та суміжні питання;

- реагування на злочини, скоєні з мотивів ненависті/дискримінації;

- забезпечення гендерної рівності;

- покращення адміністративних послуг.

Європейський поліцейський офіс (Європол) - правоохоронна інституція Європейського Союзу, до сфери повноважень якої належать боротьба з транснаціональною злочинністю, торгівлею людьми, нелегальною міграцією, тероризмом, незаконною торгівлею автотранспортом, розповсюдженням порнографії, виготовленням фальшивих грошей та інших платіжних засобів, відмиванням грошей, кіберзлочинами. На сьогодні співробітництво з Європолом регулюється положеннями Угоди між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне та стратегічне співробітництво, підписаної у 2016 році та ратифікованої Законом України № 2129-VIII від 12.07.2017.

Згідно з зазначеною Угодою, співробітництво включає як обмін інформацією, так і обмін спеціальними знаннями, загальними зведеннями, результатами стратегічного аналізу, інформацією щодо процедур кримінальних розслідувань, інформацією про методи запобігання злочинності, участь у навчальних заходах, а також надання консультацій та підтримки в окремих кримінальних розслідуваннях.

Національним контактним пунктом для України, який діє як центральний контактний пункт між іншими компетентними органами України та Європолом визначено відділ по взаємодії з Європолом Національної поліції України.

У 2015 році ратифіковано Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Європейським поліцейським офісом щодо встановлення захищеної лінії зв'язку. Завдяки встановленню захищеного каналу зв'язку SIENA, інформаційний обмін між правоохоронними органами України та Європолом суттєво збільшився. Крім того, у 2017 році підписано Меморандум про взаєморозуміння між Україною та Європейським поліцейським офісом стосовно конфіденційності та забезпечення збереження інформації.

У 2018-2019 роках Національною поліцією України опрацьовано методологію Європолу з оцінки загроз організованої і тяжкої злочинності SOCTA. На сьогодні розроблена методологія адаптована до українських реалій і застосовується в практичній діяльності Національної поліції України. У 2020 році Національна поліція була учасником більше десяти спеціальних правоохоронних операцій під егідою Європолу, зокрема MISMED, SALO, RETROVIRUS, SHIELD, RAD [1].

II. Співробітництво Міністерства оборони України з агенціями (інституціями) ЄС здійснюється відповідно до положень:

- Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;

- Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством;

- Робочого плану співробітництва Збройних Сил України та Секретаріату Ради ЄС (у сфері спільної політики безпеки і оборони) на поточний рік;

- Зведеного плану заходів міжнародного співробітництва Міністерства оборони України та Збройних Сил України на поточний рік.

На сьогодні визначено чотири ключові пріоритети в оборонній сфері в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом:

1. Розширення формату діалогу з ЄС за воєнно-політичним, військово- технічним та військовим напрямами.

2. Посилення практичного співробітництва з ЄС у рамках так званої Спільної політики безпеки і оборони (залучення сил і засобів Збройних Сил України до міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки під проводом ЄС та бойових тактичних груп ЄС).

3. Участь в ініціативі ЄС «Східне партнерство».

4. Розвиток співпраці з Європейським оборонним агентством (ЄОА), залучення до проєктів програми Постійного структурованого співробітництва в сфері безпеки і оборони (PESCO).

Розширення формату воєнно-політичного діалогу:

Регулярно проводяться зустрічі (консультації) керівництва МО України та командування ЗС України з представниками інституцій (агенцій) ЄС, Військового комітету ЄС та Військового штабу ЄС.

1. У рамках розвитку військового співробітництва щорічно підписується Робочий план співробітництва ЗС України та Секретаріату Ради ЄС (у сфері СПБО).

2. Щодо залучення України до формування бойових тактичних груп ЄС (БТГ ЄС). Так, у 2020 році (01.01. 2020 - 30.06.2020) підрозділи ЗС України заступали на оперативне чергування в БТГ ЄС «Хелброк».

Вищим керівництвом ЗС України прийнято рішення стосовно готовності залучити національні сили і засоби до наступних етапів чергування у складі БТГ ЄС «Хелброк» у першій половині 2023 та 2026 років, проте широкомасштабна збройна агресія російської федерації, безумовно, внесе свої корективи у зазначений план.

3. Участь Міністерства оборони України в ініціативі ЄС «Східне партнерство» (СхП).

Програму СхП започатковано на виконання рішення Ради ЄС від 20.03.2009 р. з метою зміцнення стосунків зі східними сусідами ЄС. Програма є продовженням Європейської політики сусідства та передбачає участь шести держав Східної Європи (Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України) за різними напрямами (у тому числі і з питань СПБО).

Починаючи з 2012 року представники оборонного відомства України беруть участь у заходах у рамках СхП за такими напрямами:

3.1. Воєнно-політичний. Двічі на рік участь в дискусіях та обговореннях в рамках Багатосторонньої платформи СхП: Платформа 1 «Демократія, належне урядування та стабільність» (питання співробітництва у сфері СПБО та цивільного захисту).

3.2. Військовий. У рамках ініціативи СхП за підтримки європейської сторони проводиться підготовка представників Збройних Сил України з питань СПБО.

Зокрема, під егідою Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського, з 2014 року щорічно проводиться Орієнтаційний курс СПБО. В останні роки зазначений курс проводився за сприяння Європейського коледжу безпеки і оборони (далі - ЄКБО). Крім того, щорічно представники ЗС України проходять навчання на закордонних курсах з питань СПБО, які проводяться за сприяння ЄКБО.

4. Розвиток співпраці з Європейським оборонним агентством (ЄОА) та залучення України до проєктів PESCO.

Відповідно до Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством, визначено початкові напрями співробітництва:

4.1. Матеріальна стандартизація (Material Standardisation).

4.2. Єдине Європейське небо (Single European Sky).

4.3. Логістика (Logistics), у т.ч. запасні частини і транспортні перевезення, Європейський авіатранспортний флот (European Air Transport Fleet).

4.4. Тренування (Training).

Протягом 2020 року вдалося досягти динамічного розвитку співпраці між МО України та Європейським оборонним агентством.

5. Українські представники на постійній основі беруть активну участь у засіданнях Військової авіаційної ради політичного рівня за напрямом «Єдине Європейське небо» (Single European Sky). Також, на запрошення сторони ЄОА, у жовтні 2020 року військовослужбовці ЗС України залучалися до тренувальних заходів з вертолітної підготовки на базі Багатонаціонального тренувального центру з вертолітної підготовки у м. Сінтра, Португалія.

6. Влітку 2020 року стороною ЄС було ухвалено рішення щодо можливості залучення українських спеціалістів до роботи у складі Європейського оборонного комітету з питань стандартизації (European Defence Standartization Committee) та експертних груп ЄОА (ЕГ № 10 - Ammunition, ЕГ № 14 - Life Cycle Technical Documentation, ЕГ № 15 - Quality of electric power supply/ Portable electric power generators).

7. Крім того, на звернення Міністерства оборони України європейські партнери прийняли у листопаді 2020 року рішення щодо погодження питання про приєднання української сторони до участі у роботі Проєктної групи з питань логістичної підтримки «Project Team Logistic Support».

Безумовно, що участь України на постійній основі у вказаних проєктах дозволить ефективно імплементувати домовленості, визначені в Адміністративній угоді між МО України та ЄОА, і сприятиме подальшому зміцненню взаємовигідної співпраці з країнами-учасницями ЄОА.

У рамках імплементації Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством (ЄОА) ще у лютому 2016 року Стороні ЄС передано схему координації з ЄОА та перелік осіб-координаторів за напрямами діяльності Агентства. Також з метою розвитку практичного співробітництва з ЄОА Міністерство оборони України направило звернення щодо зацікавленості взяти участь у діяльності багатонаціональних проєктів під егідою цієї організації:

- Технічна стандартизація (Material Standardisation);

- Єдине європейське небо (Single European Sky);

- Протидія саморобним вибуховим пристроям (Counter-IED);

- Європейський авіатранспортний флот (European Air Transport Fleet) (у довгостроковій перспективі).

За сприянням Європейського безпекового та оборонного коледжу у жовтні 2020 року проведено орієнтаційний курс спільної політики безпеки і оборони Європейського Союзу на базі Національного університету оборони України імені І. Черняховського. Участь в зазначеному курсі взяли 300 представників оборонного відомства України [2].

Україна прагне приєднатися до програми PESCO. Участь у проєктах PESCO розглядається як один із пріоритетних шляхів розвитку військово - технічного співробітництва між Україною та ЄС та вдосконалення національних оборонних можливостей відповідно до найкращих європейських практик та стандартів.

5 листопада 2020 року Рада ЄС ухвалила остаточне рішення щодо визначення загальних умов, згідно з якими країни, що не входять до ЄС, можуть брати участь в окремих оборонних проєктах у рамках програми PESCO. євросоюз збройний агресія україна

Практична участь у конкретних проєктах програми PESCO потребуватиме від української сторони відповідності низки (визначених ЄС для такого залучення країн - не членів Співтовариства) політичних, матеріальних та правових умов. На сьогодні розпочато підготовчі заходи до започаткування попередніх консультацій з міжнародними партнерами для подальшого можливого приєднання до зазначених пріоритетних проєктів PESCO [2].

Відповідно до офіційної інформації, практично всі країни НАТО та ЄС приєдналися до навчальних програм з підготовки українських військовослужбовців. Про це заявив Міністр оборони України Олексій Резніков на онлайн-конференції видання Forbes «Без рожевих окулярів. Бізнес і держава під час війни» [3].

У рамках домовленостей, досягнутих на Копенгагенській донорській конференції, до навчання українських воїнів долучилися Норвегія, Данія, Швеція, Литва, Латвія, Естонія, Польща, Словаччина, Чехія, Фінляндія. Зокрема, для українських артилеристів та операторів ССО країни-партнери організували спеціальні фахові програми.

Тільки одна британська програма передбачає навчання 30 тис. українських військовослужбовців, з яких перші 10 тис. уже завершують відповідну підготовку.

«Наші британські партнери не просто їх навчають усіх азів на полігоні, включно з тактичною медициною, наші військові повертатимуться звідти одягнені, із системами захисту: шолом, бронежилет, аптечка тощо - усе, крім стрілецької зброї, бо зброю ми дамо», - зазначив Міністр оборони [3].

Отже, на сьогодні шляхи досягнення як основної мети - відбиття збройної агресії східного сусіда, так і довгострокових цілей оборонної реформи, можливі, як вбачається, через активну участь у реалізації Спільної безпекової і оборонної політики ЄС та активне співробітництво з НАТО з досягнення критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору [4].

Підсумовуючи, зазначимо, що поглиблення співпраці України та країн Європейського Союзу у військовій сфері сприяє не тільки реалізації пріоритетів зовнішньої політики України щодо вступу до ЄС та належному виконанню зобов'язань за Угодою про асоціацію, але й дає змогу підвищити оперативні та бойові спроможності підрозділів Збройних Сил України та інших суб'єктів сектору безпеки і оборони для забезпечення територіальної цілісності України та відсічі збройної агресії російської федерації.

Список використаних джерел

1. Співробітництво з ЄС. Портал Міністерства внутрішніх справ України. URL: https:// mvs.gov.ua/uk/mimstry/projekti-mvs/jevropeiska-integraciya-ukrayini/spivrobitnictvo-z-jes-23626.

2. Зіняк Л. В. Співробітництво у воєнно-політичній, військовій та військово- технічній сферах. Представництво України при Європейському союзі. Портал Міністерства оборони України. URL: https:// ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/spivpracya-ukrayina-yes-u-sferi- zovnishnoyi-politiki-i-bezpeki/spivpracya-ukrayina-yes-u-ramkah-spilnoyi-politiki-bezpeki-i-oboroni.

3. Резніков О. Практично всі країни НАТО та ЄС приєдналися до навчальних програм з підготовки українських військовослужбовців. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ praktychno-vsi-krainy-nato-ta-ies-pryiednalysia-do-navchalnykh-prohram-z-pidhotovky-ukrainskykh-viiskovosluzhbovtsiv-oleksii-reznikov.

4. Зіняк Л. В. Співробітництво України та ЄС у військовій сфері на сучасному етапі. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/12345 6789/14044/1/Zinyk_53-58.pdf.

Размещено на Allbest.ru