Напрямки вдосконалення судово-психологічної експертної діяльності: сучасний погляд міжнародних дослідників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський НДЕКЦ МВС

Горбаньова Анастасія судовий експерт групи психологічних досліджень лабораторії досліджень у сфері інформаційних технологій

З точки зору закону, психологічна експертиза може бути цінною з багатьох сторін. У широкому сенсі, судово-психологічна експертиза спрямована на вимірювання, прогнозування або опис емоційної, поведінкової та когнітивної сфер особистості, оскільки вищеперераховані чинники можуть значною мірою впливати на спірні правові питання у контексті судового розгляду. До експертів-психологів звертаються з десятками типів психолого - правових запитань, і специфіка цих запитань дуже різна [1, с. 1406-1421]. Висновки експертів з відповідних питань і дані, що лежать в основі цих висновків, допомагають у процесі прийняти обґрунтованого судового рішення. Хоча судово-психологічна практика з роками розвивається, а докази, які експерти-психологи можуть представити в суді, стали якіснішими, досі не усі фахівці спираються на якісні доказові методи у своїй професійній діяльності. Наслідками такої роботи може стати притягнення судом експертів - психологів до відповідальності.

Дослідженнями питання вдосконалення судово-експертної діяльності займалися наступні вітчизняні вчені: С.О. Коропецька, В.А. Савченко, І.В. Пиріг, Г.С. Бідняк, В.В. Тіщенко, Н.М. Ткаченко, М.Г. Щербаковський, Б.В. Щур та інші. Проте, варто зауважити, що метою нашої роботи є розгляд доступних наукових джерел міжнародних авторів, оскільки дана тематика є недостатньо розкритою, чим і зумовлюється актуальність зазначеної проблеми.

Проаналізувавши доступні наукові джерела з обраної теми, можна виокремити наступні напрямки для вдосконалення судово-психологічної експертної діяльності: (1) обґрунтованість; (2) обґрунтованість у прикладному аспекті; (3) контроль упередженості; (4) забезпечення якості; (5) належне оформлення даних і результатів; (6) урахування обмежень і припущень; (7) урахування альтернативних думок або розбіжностей; (8) дотримання етичних зобов'язань і кодексів поведінки [2, с. 169-192]. Пропонуємо коротко розглянути вищеперераховані напрямки.

1. Обґрунтованість. Згідно з даними Науково-консультативного комітету президента США, обґрунтованість методу або процесу вимагає, щоб на основі емпіричних досліджень було доведено, що він є повторюваним, відтворюваним і точним [2, с. 169-192]. Обґрунтованість, таким чином, означає, що метод може бути надійним.

2. Обґрунтованість у прикладному аспекті - це точність, повторюваність і відтворюваність методу на практиці, в умовах, коли інформація може бути неточною або неповною, випадки можуть бути складнішими, а ресурси обмежені [2, с. 169-192].

3. Контроль упередженості. Упередженість у літературі визначають як умисну поведінку, яка пов'язана з прийняттям рішення через зацікавленість в певному результаті або з метою отримання вигоди від цього рішення [3, с. 633-664]. За результатами досліджень було виявлено, що велика кількість експертів-психологів вважають себе невразливим до упередженості, але при цьому використовують неефективні стратегії подолання упередженості, таких як самоаналіз, що може мати негативний вплив на об'єктивність результатів роботи [4, с. 58-76].

4. Забезпечення якості охоплює адміністративні й процедурні стандарти для уникнення помилок та проблем при наданні послуг. Вчені вказують на необхідність підвищення якості практики судової експертизи, а також про конкретні кроки, які можна зробити для її забезпечення: розробку стандартизованих словників, шкал для інтерпретації діагностичних тестів; письмові іспити; контрольовану практику; постійну перевірку кваліфікації; наймання кваліфікованого персоналу і його навчання для підтримки актуальних знань; використання письмових протоколів; процедури ресертифікації; ефективні дисциплінарні процедури тощо [2, с. 169-192].

5. Належне оформлення даних і результатів. Вчені відмічають, що розуміння інформації може бути поліпшене шляхом використання логічної, послідовної та прозорої структури звітності. Для досягнення цієї мети кожне джерело інформації, на яке спирається фахівець, має бути чітко позначене і конкретно ідентифіковане. Така прозорість важлива для розуміння та оцінки того, яку інформацію мав в розпорядженні експерт при формуванні свого висновку у справі, оскільки одним з явних джерел ненадійності й упередженості експертних суджень є ситуація, коли різні люди формують думку на основі різної інформації [5, с. 143-152].

6. Урахування обмежень і припущень. Психологічні висновки ґрунтуються на певному наборі припущень і неминуче мають деякі обмеження, враховуючи проблеми, пов'язані зі звичайною професійною практикою та відносністю сприйняття інформації [2, с. 169-192]. У зв'язку з цим, допущення та обмеження впливають на те, як слід оцінювати висновок експерта-психолога, тому фахівцям важливо надавати чітку інформацію та забезпечувати розуміння отриманих результатів у процесі роботи.

7. Урахування альтернативних думок або розбіжностей. Психологія - це широка дисципліна, і, враховуючи, що існує мало загальноприйнятих або універсальних стандартних операційних процедур, цілком логічне існування життєздатних і альтернативних точок зору на більшість аспектів судово - психологічної практики [2, с. 169-192]. Щоб оцінити якість і цінність судово- психологічного висновку, важливо розуміти, які існують переважні альтернативи, і чи є вони погодженими з передовою практикою наукової сфери.

8. В США існують певні етичні й практичні вимоги до психологів, що проводять судову, а не клінічну оцінку. Судова експертиза визначається конкретним питанням, і розв'язання цього питання може не збігатися з індивідуальними поглядами підекспертної особи. При проведенні судово- психологічної експертизи застосування етичних принципів вважалося складним і спірним, що призвело до розробки спеціального керівництва для таких ситуацій, в якому містяться основні рекомендації відносно регулювання поведінки судових експертів у процесі взаємодіє з підекспертною особою [6].

Таким чином, було розглянуто основні напрямки для вдосконалення судово-психологічної експертної діяльності, які містять сучасний погляд міжнародних дослідників стосовно означеної проблеми. На думку вчених, ці аспекти можуть позитивно вплинути на розвиток якості діяльності експертів - психологів, ретельності психологічної оцінки, що проводиться в правовому контексті, а також покращити майбутнє судово-психологічної науки та практики. судовий психологічний експертний

Список використаних джерел

1. Neal T. Assessment Practices and Expert Judgment Methods in Forensic Psychology and Psychiatry: An International Snapshot / T. Neal, T. Grisso. // Criminal Justice and Behavior. 2014. №41. С. 1406-1421.

2. The Law Meets Psychological Expertise: Eight Best Practices to Improve Forensic Psychological Assessment / [T. M. Neal, K. A. Martire, J. L. Johan та ін.]. // Annual Review of Law and Social Science. 2022. №18. С. 169-192.

3. Edmond G. Just Cognition: Scientific Research on Bias and Some Implications for Legal Procedure and Decision-Making / G. Edmond, K. A. Martire. // Modern Law Review. 2019. №82. С. 633-664.

4. Neal T. M. Forensic psychologists' perceptions of bias and potential correction strategies in forensic mental health evaluations / T. M. Neal, S. L. Brodsky. // Psychology, Public Policy, and Law. 2016. №22. С. 58-76.

5. Guarnera L. Why do forensic experts disagree? Sources of unreliability and bias in forensic psychology evaluations / L. Guarnera, D. C. Murrie, M. T. Boccaccini. // Translational Issues in Psychological Science. 2017. №3. С. 143-152.

6. Specialty Guidelines for Forensic Psychology [Електронний ресурс] // American Psychological Association (APA). 2013. Режим доступу до ресурсу: https://www.apa.org/pubs/journals/features/forensic-psychology.pdf.

Размещено на Allbest.ru