Проблеми законотворчої ініціативи щодо кримінальної відповідальності в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького

Факультет підготовки керівних кадрів

Кафедра теорії права та кримінально-процесуальної діяльності

Ніколаєнко Т.Б., д.ю.н., професор,

Усманов М.Н., слухач факультету

м. Хмельницький, Україна

У зв'язку з продовженням агресивної війни, яку розв'язала Росія проти України, триваючими викликами, зумовлені дією воєнного стану для забезпечення захисту найбільш важливих інтересів суспільства, держави, людини і громадянина законодавцем було внесено низку змін у чинне законодавство. Так, було посилено кримінальну відповідальність за вчинення окремих злочинів проти основ національної безпеки України, встановлено кримінальну відповідальність за сприяння Росії у здійсненні агресивних дій, розгортанні збройного конфлікту, підтримання діяльності окупаційних адміністрацій держави-агресора; унормовано з визначенням більш суворих видів покарань відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану; встановлено кримінальну відповідальність за виготовлення, поширення інформаційної продукції, спрямованої на визнання збройної агресії Росії проти України; заходами кримінально-правовими впливу встановлено кримінальну відповідальність за посягання на життя, здоров'я, майно, честь та гідність військовослужбовців, які здійснюють заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Росії та ін. [1-4]. Така позиція парламентарів в умовах сьогодення, динамічною та доволі суворою ситуацією в державі є актуальною та на часі з точки зору їх врегулювання в умовах воєнного стану. Проте чи вдалося законодавцю досягти поставленої мети, питання дискусійне (Вознюк А.А, 2022) [5, C. 308].

Своєчасність та необхідність проведення змін, де зміни правового режиму в державі, виникнення нових загроз національній безпеці, безпеці життю та здоров'ю її громадян потребувало негайних рішень не можна жодним чином заперечувати. Проте намагання вирішити проблеми шляхом внесення відповідних змін, доповнень, унормувань новостворених складів кримінальних правопорушень породили низку нових проблем:

1) У правозастосовчій практиці (судовій, слідчій) виникло чимало питань однозначності застосування окремих норм. Прийняття нових складів кримінальних правопорушень створило конкуренцію окремих норм, таких як колабораційна діяльність, державна зрада, пособництво державі-агресору. Зрозуміло, що в умовах воєнного стану є потреба у внесенні певних змін. Проте створення нових складів повинно мати правове підґрунтя щодо їх доцільності з точки зору їх співвідношення вже з існуючими складами. Як зазначає В.О. Навроцький «формулюючи кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність, законодавець певним чином визначив таке правопорушення як пільговий вид державної зради. Навряд чи законодавець хотів пом'якшити кримінальну відповідальність за державну зраду під час війни, але вийшло, що за окремі зрадницькі діяння все ж таки пом'якшив відповідальність» [6, С. 40].

2) У науковому середовищі така позиція законодавця сприяла також виникненню дискусій щодо доцільності та ефективності прийняття окремих норм. Так, із запровадженням кримінальної відповідальності за посягання на життя, здоров'я, майно, честь та гідність військовослужбовців, які здійснюють заходи щодо забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Росії виникли питання неузгодженості та суперечності між вказаним правопорушенням та іншими правопорушеннями, які передбачають аналогічні склади. Це викликає юридичну невизначеність, необхідність додаткового тлумачення та сумнів щодо доцільності встановлення таких правопорушень з перевантаженням законодавчого матеріалу [7, С. 4849].

3) Заперечення доцільності та необхідності посилення кримінальної відповідальності за вчинення окремих кримінальних правопорушень, як таке що сприяє погіршенню кримінально-правового захисту суспільних відносин від суспільно небезпечних діянь та захисту окремих громадян (за вчинення окремих військових кримінальних правопорушень в умовах воєнного стану).

До вирішенню цих проблем доєдналось чимало практиків, теоретиків науковців. Але, на жаль, єдності щодо шляхів усунення поки немає.

З урахуванням проведеного аналізу, враховуючи думки різних сторін можна запропонувати такі шляхи вирішення:

• уніфікувати єдність підходів щодо унормування відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у умовах воєнного стану;

• мінімізувати практику застосування щодо запровадження/посилення відповідальності (внесення змін), яке міститиме фрагментарний/ситуативний характер;

• у разі внесення змін дотримуватись забезпечення (не порушення) конституційних прав людини і громадянина;

• при запровадженні кримінальної відповідальності за вчинення окремих кримінальних правопорушень підходити доволі виважено з точки зору доцільності з прогнозуванням ефективності прийняття рішення, унеможливленням породження конкуренції норм та перевантаженості законодавчого матеріалу;

* враховувати судову, слідчу практику та наукові позиції вчених.

Щодо вибору шляхів вирішення цих проблем, ми підтримуємо позицію М.І. Хавронюка, якій дійшов висновку, що навіть в умовах воєнного стану швидкі зміни до Кримінального кодексу України не є виправданими. Оскільки зроблені законодавцем помилки можуть призвести або й призводять до порушення прав людини, невизначеності правової кваліфікації діянь, гальмування досудового розслідування і судового розгляду кримінальних проваджень. З прийняттям за пришвидшеною процедурою все нових і нових змін до Кримінального кодексу України створюється все більше неоднозначності і непередбачуваності [8].

кримінальний відповідальність колабораційний пособництво агресор

Список використаних джерел

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність (Закон України) №2108IX (2022).

2. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України в умовах дії режиму воєнного стану (Закон України) №2113-IX (2022).

3. Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство (Закон України) №2117-IX. (2022).

4. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці (Закон України) №2839- І (2022).

5. Вознюк, А.А (2022). Воєнний та надзвичайний стан як обставини, що впливають на кваліфікацію кримінального правопорушення або призначення покарання. Юридичний науковий електронний журнал, (б), 308-317.

6. Навроцький, В.О. Виклики, що постали перед українським кримінальним правом з початком українсько-російської війни. Кримінально-правові, кримінологічні, кримінальні процесуальні та криміналістичні проблеми протидії злочинності в умовах воєнного стану: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (електронне видання), (3б-41), 20 квітня 2022, Київ - Львів - Дніпро.

7. Баулін, Ю.В. Убезпечення прав і свобод громадян у сфері протидії кримінальним правопорушенням в умовах війни. Українська кримінальна юстиція в умовах війни: матеріали VIII (XXI) Львівського форуму кримінальної юстиції (45-53), 9-11 червня, 2022, Львів: ЛьвДУВС.

8. Хавронюк, М.І. (2022). Помилки у законах воєнного часу: щодо змін Кримінального кодексу України. UPLAN.

Размещено на Allbest.Ru