Рада Національної безпеки і оборони як суб’єкт сектора безпеки і оборони України в умовах сьогодення
Суб’єкти, які утворюють систему управління національною безпекою: посадові особи, органи державного управління, місцевого самоврядування, різні державні інституції, діяльність яких прямо або опосередковано пов’язана із забезпеченням національної безпеки.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.04.2024 |
Размер файла | 17,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рада Національної безпеки і оборони як суб'єкт сектора безпеки і оборони України в умовах сьогодення
Анастасія Дашковська
здобувач кафедри публічного управління та адміністрування Національної академії внутрішніх справ
Прийнятому у 2018 році Законом України "Про національну безпеку" визначено суб'єктів, які беруть участь у суспільних відносинах щодо сектору безпеки і оборони: "система органів державної влади, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, сил цивільного захисту, оборонно-промислового комплексу України, діяльність яких перебуває під демократичним цивільним контролем і відповідно до Конституції та законів України за функціональним призначенням спрямована на захист національних інтересів України від загроз, а також громадяни та громадські об'єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки України" [1].
Вивчивши дане питання А.В. Рубан з огляду на єдине керівництво й управління сектором безпеки і оборони виділяє чотири основні складові, а саме: 1) сили безпеки; 2) сили оборони; 3) обороннопромисловий комплекс; 4) громадяни та громадські об'єднання [2, с. 100]. Статтею 12 Закону України "Про національну безпеку" визначені складові даного сектору: "Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Інші державні органи та органи місцевого самоврядування здійснюють свої функції із забезпечення національної безпеки у взаємодії з органами, які входять до складу сектору безпеки і оборони [1]. Деякі дослідники визначають суб'єкти або складові сектора безпеки і оборони як визначена законом система органів (суб'єктів) забезпечення воєнної безпеки і оборони держави, до яких належить воєнна організація держави, правоохоронні органи, розвідувальні та контррозвідувальні органи, оборонно промисловий та науковий комплекс тощо [3, с. 14]. Ситник Г.П. зазначає на визначенні державне управління національною безпекою як специфічний вид та невід'ємна складова державного управління, й вона охоплює соціальну, економічну, гуманітарну та політичну сфери суспільства та держави. Таке управління визначається як цілеспрямована діяльність суб'єктів національної безпеки, які в межах законодавства та із використанням можливостей держави (воєнні, економічні тощо), здійснюють розробку й реалізацію владних, регулюючих, координуючих, контролюючих та нормативних державноуправлінських впливів на об'єкти нацбезпеки [4, с. 257].
Під суб'єктами, які утворюють систему саме управління національною безпекою Г. Ситник розуміє: посадові особи, органи державного управління, місцевого самоврядування, різноманітні державні інституції, діяльність яких прямо або опосередковано пов'язана із забезпеченням національної безпеки. До таких суб'єктів відносить Президента України; ВРУ; Кабмін; РНБО України; Нацбанк; суди загальної юрисдикції; прокуратуру; місцеві адміністрації та органи самоврядування; вище керівництво ЗСУ, спецслужб та інших військових формувань [4, с. 258-259].
Законом України "Про національну безпеку" визначаються базові аспекти управління у сфері національної безпеки та сектору безпеки і оборони, а саме керівництва та координації. Згідно ч. 1 ст. 13 даного Закону керівництво у сферах національної безпеки і оборони здійснює Президент України як гарант незалежності та національної безпеки; Верховний Головнокомандувач ЗСУ; очільних РНБО. У відповідності до ст. 14 Закону координацію у сфері безпеки і оборони здійснює РНБО, яка керується Конституцією [5] за Законом України "Про Раду національної безпеки і оборони України" [6]. Таким чином, загалом сектор безпеки і оборони має чотири компоненти, в Законі "Про національну безпеку" визначений перелік суб'єктів, які складають сектор безпеки і оборони.
Раду національної безпеки і оборони України створено відповідним Законом України [6] ще в березні 1998 року, тобто практично через два роки після ухвалення Конституції України і на восьмому році нашої незалежності.
У ранжирі суб'єктів із забезпечення національної безпеки України першим є Президент України (ст. 4) [6]. Так само серед переліку його повноважень найпершим пунктом у ст. 106 Конституції України [5] визначено, що глава держави забезпечує державну незалежність і національну безпеку; а п. 17 цієї статті покладає на нього обов'язки Верховного головнокомандувача Збройних сил України; п. 18 закріплює те, що він очолює РНБО України, а п. 19 передбачає можливість внесення до Верховної ради України подання з приводу оголошення стану війни; цей самий п. 19 зазначеної статті визнає за президентом держави право використання Збройних сил України та інших військових формувань (організацій), що їх може бути створено в межах законодавчого поля. Причому п.19 ст. 106 зазнав редакційних змін 2014 року, коли розпочалося фактично російське вторгнення в Україну. І, нарешті, п. 20 цієї статті надає главі держави повноваження щодо оголошення мобілізації (часткової або загальної), запровадження воєнного стану в разі загрози нападу на державу, захоплення території, при небезпеці незалежності держави Україна [5].
Навіть з огляду на поіменування, РНБО України переймається ключовими питаннями національної безпеки й оборони держави. Обидва ці поняття не лише закріплено в поточному законодавстві, але й розтлумачено юристами-науковцями і практиками.
Проте, в сучасних умовах воєнного протистояння державі -агресору рф, особливо після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, безпека й оборона Української держави, їх ефективне та цілковите забезпечення стали не просто вкрай важливими, нагальними, як і були насправді, а, власне, фактичною умовою самого існування України й українського народу, нашої національної ідентичності, української правової філософії свободи й, урешті, відправною чи навіть вирішальною точкою зупинення поглинання неправом національного та міжнародне права в цілому.
РНБО України як орган координації діяльності щодо забезпечення державної безпеки та оборони країни при Президентові України в цих умовах - умовах воєнного стану та мобілізації населення, коли зросла роль Президента України як головнокомандувача Збройних сил України як загальної та провідної об'єднувальної сили нації, як державного креатора, який повинен ухвалювати найбільш ефективні та почасти неочікувані й не бувалі раніше ургентні політико-правові й економічні рішення, набуває особливого значення. Суспільні очікування та вимоги до нього зростають і поготів.
РНБО України має не тільки здійснювати "мозковий штурм" та підтягнення, задіяння всіх наявних резервів за складовими гілками та розгалуженнями влади, але й оперативно, залежно від швидкої зміни політико-економічних та інших обставин як у середині держави, так і з боку наших союзників-держав, усіх інших держав світу й, найголовніше, держави - агресора Росії, найбільш адекватно реагувати на ці виклики та запити, формувати нові підходи, неочікувані воєнним противником рішення, в т. ч. щодо розширення комплексів сил і засобів сучасного реагування, зміни правових і політичних позицій у межах міжнародного права, акумулювати нові, раніше не відомі стратегеми та максимально результативно координувати та контролювати діяльність органів виконавчої влади, особливо в оборонній галузі та й у сфері національної безпеки. Зрозуміло, це аж ніяк не прості питання, і вони тим складніші, чим масштабнішою стає агресія ворога, чим більш витонченими за своєю злочинною зухвалістю стають його дії на всіх фронтах, а так само й на інформаційному.
РНБО України є важливим елементом механізму держави, а вид його діяльності визначається власними завданнями та підпорядкуванням її у відповідному секторі напряму саме президентові України. Не будучи цілком самостійною організаційною одиницею, РНБО України підпорядковується тільки і безпосередньо Голові держави. Отже, РНБО України, з огляду на членство в ній та повноваження, є включеним до складної організаційної структури президентсько-виконавчої влади.
Правовий статус РНБО характеризується відповідним напрямом і обсягом діяльності Президента України щодо національної безпеки та оборони. За повномасштабної воєнної російської агресії в Україні РНБО не тільки посилила активність, але й змістила акценти своєї діяльності при президентові України як головнокомандувачі Збройних сил України на відсіч нападу ворога, на звільнення всіх окупованих територій та громадян. Унормування цих моментів було б слушним у законі України про Президента України, який наразі не прийнято.
Дуже важливим стратегічним документом нині могла б стати і Концепція протидії російській агресії та експансії (воєнній та іншій), адже війна, практично з ворогом людства, зосереджена тільки на території нашої держави, непоправно страждає український народ, наша економіка, наша земля, екологія тощо. Саме РНБО могла б стати ініціатором стратегії захисту безпеки держав світу, через приклад і розуміння Україною цих загроз. Адже Україні самотужки важко протистояти ворогові, який становить загрозу і сталому світопорядку. Оскільки російське вторгнення є широкомасштабним, а загарбник, навіть у цьому столітті, вже зазіхав (і робить це надалі) на суверенітет і територіальну цілісність, на мир не лише в різних країнах (Грузія, Україна, інтервенція в Сирії тощо), але й у цілих регіонах, веде криваві війни проти власних народів, погрожує світові реальним застосуванням ядерної зброї, таку Концепцію доцільно було б поширити в ООН та, особливо, серед країн ЄС, США, країн - сусідів агресора та країн, які постраждали від російських воєн та російської експансії у минулому столітті. управління безпека національний державний
Не можна випустити з уваги ще один важливий орган із забезпечення стратегічного керівництва усіма воєнізованими формуваннями та правоохоронними органами держави - Ставку Верховного головнокомандувача Збройних сил України, створений указом Президента України в день початку повномасштабної збройної російської агресії в Україну - замість Воєнного кабінету РНБО, який припинив свою діяльність у зв'язку з повномасштабною агресією ворога [7]. Цей орган, як показує запекла боротьба українського народу й Української держави із загарбниками, забезпечуючи наше виживання як таке, лише посилює важелі адміністративно-правового статусу РНБО як суб'єкта сектору безпеки й оборони України.
Література
1. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 р. № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 05.03.2023).
2. Рубан А.В. Державне управління у сфері національної безпеки України: дис.... канд. держ. упр.: 25.00.05 / Національний університет цивільного захисту України. Харків, 2019. 253 с.
3. Сектор безпеки і оборони України: теорія, стратегія, практика. Монографія / Ф.В. Саганюк, В.С. Фролов, О.В. Устименко, М.М. Лобко та ін. Київ: Академпрес, 2017. 180 с.
4. Ситник Г.П. Державне управління у сфері національної безпеки (концептуальні та організаційно-правові засади): Підручник. Київ: НАДУ, 2012. 730 с.
5. Конституція України прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 04.03.2023).
6. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 05.03.1998 р. №183/98-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183/98-%D0%B2%D1%80#Text (дата звернення: 04.03.2023).
7. Про утворення Ставки Верховного Головнокомандувача: затв. Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 72/2022. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/72/2022#Text (дата звернення: 05.03.2023).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток Ради національної безпеки і оборони України як координаційного органа з питань національної безпеки і оборони при Президентові. Її значення для функціонування держави та влади. Структура РНБО як компонент конституційно-правового статусу.
реферат [15,5 K], добавлен 18.09.2013Конституційні засади органів безпеки України: їхні повноваження та обов'язки. Основні завдання, обов’язки та функції Ради Національної безпеки і оборони України. Проблеми та перспективи розвитку системи органів державного управління безпекою України.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.09.2012Структура, завдання, принципи побудови та функціонування системи забезпечення національної безпеки. Гарантії ефективного керування СНБ. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 18.07.2014Сучасна національна безпека України. Завдання та функції Ради національної безпеки і оборони України. Організаційна структура організації, засідання як основна організаційна форма її діяльності. Повноваження Голови та членів Ради національної бе
контрольная работа [17,0 K], добавлен 16.06.2011Статус Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Конституційно-правовий статус РНБО, її завдання, основні функції та компетенція. Персональний склад РНБО. Основна організаційна форма діяльності. Повноваження заступників Секретаря РНБО.
контрольная работа [24,6 K], добавлен 06.09.2016Поняття, об'єкти, суб'єкти і принципи національної безпеки. Національні інтереси та загрози національній безпеці України, принципи формування державної політики в даній сфері, повноваження основних суб’єктів системи забезпечення. Рада оборони України.
курсовая работа [71,0 K], добавлен 10.11.2013Формування та сьогодення інституту президентства. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність Президента України. Повноваження Президента у сфері виконавчої влади. Рада національної безпеки і оборони України. Інститут представників Президента.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 01.08.2010Служба безпеки України (СБУ) як державний правоохоронний орган спеціального призначення. Функції СБУ щодо забезпеченням національної безпеки від внутрішніх загроз. Напрямки забезпечення національної безпеки України. Права, надані органам і співробітникам.
реферат [23,8 K], добавлен 21.01.2011Напрямки та значення реформування сектору безпеки й оборони як цілісної системи, нормативно-правове обґрунтування даного процесу в Україні. Концепція розвитку сфери національної оборони України, об'єкти контролю в даній сфері та методи його реалізації.
статья [20,7 K], добавлен 17.08.2017Правовий зміст національної безпеки. Державний суверенітет і значення національної безпеки для його забезпечення. Статут ООН як основа сучасного права міжнародної безпеки. Проблеми національної безпеки і забезпечення суверенітету незалежної України.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 18.11.2014Завдання і структура єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Повноваження Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, діяльність Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів у цій сфері.
реферат [14,3 K], добавлен 24.01.2009Поняття забезпечення безпеки. Особи, які підлягають захисту та органи, до функціональних обов’язків яких відноситься застосування заходів безпеки. Їх права і обовязки, правова відповідальність. Безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
реферат [37,6 K], добавлен 16.03.2007Об'єкти та принципи політики національної безпеки. Гарантії її забезпечення. Пріоритети національних інтересів України. Мінімізація психологічних конфліктів між Сходом та Заходом країни. Гармонізація міждержавних відносин із Російською Федерацією.
реферат [13,7 K], добавлен 25.02.2014Поняття і види інформаційних ресурсів, їх значення для економіки. Нормативно-правове забезпечення їх використання. Система державного управління ІР. Політика національної безпеки в сфері інформації. Інтеграція України в світовий інформаційний простір.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 21.04.2015Характеристика злочинів проти основ національної безпеки. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.
реферат [21,4 K], добавлен 11.10.2012Роль та місце інформаційної безпеки в понятійно-категорійному апараті інформаційного права. Поняття, зміст та розвиток інформаційної безпеки. Характеристика становища інформаційної безпеки України та механізм правового регулювання управління нею.
дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.10.2013Правові основи забезпечення безпеки судноплавства і охорони водних ресурсів в Україні; джерела фінансування. Державна система управління безпекою судноплавства, роль Кабінету міністрів України, місцевих рад, Державного Комітету водного господарства.
курсовая работа [46,1 K], добавлен 27.03.2013Зміст інформаційної безпеки як об’єкта гарантування сучасними органами Національної поліції України. Дотримання прав та свобод громадян у сфері інформації. Удосконалення класифікації, методів, засобів і технологій ідентифікації та фіксації кіберзлочинів.
статья [20,9 K], добавлен 11.09.2017Аналіз поняття муніципального права; ознаки, система, органи і посадові особи місцевого самоврядування, його матеріально-фінансова та організаційно-правова основа. Порядок формування, організація роботи органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
курсовая работа [58,5 K], добавлен 11.11.2010Стан, принципи та напрями адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки України. Міжнародно-правовий досвід адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки. Науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення її ефективності.
дипломная работа [76,7 K], добавлен 07.07.2012