Використання знань логіки, психології, педагогіки та інших наук під час підготовки і проведення допиту

Размещено на http://allbest.ru

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Використання знань логіки, психології, педагогіки та інших наук під час підготовки і проведення допиту

Городовиков Олександр

курсант 3-го курсу, ННІППФПНП,

Науковий керівник:Плетенець Віктор,

доктор юридичних наук, професор

професор кафедри криміналістики та домедичної підготовки ,

Допит - це слідча (розшукова) дія, яка має на меті зібрати показання від особи, яка володіє відомостями, що мають значення для розслідуваного кримінального правопорушення [4, с.352]. Задля ефективного проведення допиту важливим є застосування відповідних психологічних тактик, врахування індивідуальних особливостей особи, її психоемоційний стан, вміння реагувати на інформацію та взаємодіяти з нею. При цьому чітко встановлюється вплив таких наук як психологія, педагогіка, логіка, що дають змогу провести ефективний збір інформації без шкідливої вербальної дії на особу. Особливості використання даних наук різного спрямування при підготовці та проведені допитів потребують розгляду, що зумовлює актуальність нашого дослідження.

У даній науковій роботі окресленні особливості використання таких наукових дисциплін, як логіка, педагогіка психологія при підготовці та проведенні допитів. Відповідно до черговості проведення допиту розрізняють первинний і додатковий. Залежно від процесуального становища допитуваного розрізняють допит: свідка; потерпілого; підозрюваного; обвинуваченого; експерта (на стадії судового розгляду). Особливим видом є одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб (ч. 9 ст. 224 КПК України)[2, с.88]. Кожен вид допиту має свою процесуальну регламентацію і тактично проводиться по - своєму. Проте слід звернути увагу на наявність ряду загальних положень: основним критерієм є дотримання обов'язкових вимог, що прописані у КПК України [4, с.353].

Дотримання логічних законів і правил є ключовим завданням для отримання об'єктивної істини в судовому провадженні, встановлення якої передбачає відповіді ряд відповідних питань. До ключових аспектів проведення допиту відноситься з'ясування наступних факторів: час вчинення злочину; чи злочин був скоєний цим підозрюваним; дія скоєна умисно / злочин із необережності. [1, с. 47].

Відповіді на ряд поданих запитань можуть надати особи, які проводять досудове розслідування, якщо в судовому процесі вони дотримуватимуться вимог кримінального та кримінального процесуального права та законів логічного мислення. Якщо правила та основи логіки нігілізуються, встановлення об'єктивної істини в судовому провадженні буде неефективним. Крім того, зневажливе ставлення до законів логіки в процесі розслідування матиме тяжкі наслідки для практичної роботи слідчого.

За допомогою логіки слідчий має змогу правильно будувати умовиводи, досконало оперує поняттями та судженнями, уникає можливих логічних помилок, що є неприпустимими у судовій практиці. Право є саме тією галуззю суспільного життя, де порушення законів логіки, наведення хибних аргументів, формування неправильних умовиводів може негативно вплинути як на долю допитуваного, так і на подальшу роботу слідчого [1, с. 48]. Важливим аспектом допиту є врахування певних психологічних елементів. Тому підготовка слідчого до проведення допиту свідків і потерпілих включає такі компоненти: аналіз матеріалів справи і ряду питань, що потребують з'ясування; вивчення особистості допитуваного; забезпечення необхідних умов для успішного допиту; поведінка самого слідчого.

Час допиту визначається із врахуванням важливості фактів, які відомі допитуваному, його процесуального становища, ролі в розслідуваній ситуації, зв'язків з іншими особами, залученими до події [4, с.357]. Час і спосіб виклику свідків і потерпілих, середовище, місце проведення слідчої дії мають психологічне значення. За загальним правилом, свідки і потерпілі повинні бути допитані якомога швидше. Винятки також регулюються КПК України. процесуальний кримінальний провадження допит

З психологічної точки зору, при визначенні часу допиту свідка, потерпілого, потрібно узгоджувати інтереси справи з можливостями осіб, що викликаються. Виклик не повинен завдавати допитуваним зайвих труднощів і неприємних переживань, які можуть ускладнити відносини зі слідчим. Не слід, наприклад, переносити допит на інший час і т. д. Свідка, потерпілого краще допитати в неробочий час, а учнів до або після занять [4, с.217].

В Плетенець зазначає: «Допит підозрюваного одразу після затримання дозволить використати: фактор раптовості, запобігти встановленню обсягу доказової інформації у слідчого, висуненню неправдивого алібі та активній протидії розслідуванню. Таку думку підтримують 92 % опитаних слідчих» [3, с.159]. Це свідчить про те, що допит підозрюваних слід проводити одразу після злочину.

Педагогічні аспекти проведення допиту регулюються формами і методами виховання. Тому, перед проведенням допиту необхідно ознайомитися і вивчити дані про свідків і потерпілих. Ці факти включають відомості біографічного характеру (особливості виду діяльності, освіту, умови роботи, спосіб життя, інтереси, домінантні особистісно-психологічні якості, умови сприйняття події злочину, ставлення до факту злочинного діяння, до обвинуваченого). Через безпосередній вербальний контакт, що передує офіційній частині допиту, слідчий шляхом спостереження отримує інформацію про зовнішні особливості свідка, потерпілого, рівні їх культури, особливості мови, міміки, жестів, вивчає видимі психофізіологічні реакції і можливі психоемоційні стани (розгубленість, байдужість, хвилювання, страх, спокій, ворожість тощо) [5, с.220]. Отримана інформація про особу свідка чи потерпілого нададуть слідчому допомогу при встановленні психологічного контакту, виборі найбільш раціональної тактики допиту.

Таким чином, при підготовці і проведенні допиту слідчий повинен використовувати певні тактичні прийоми, спрямовані на створення сприятливих умов для проведення слідчої дії. При цьому враховуються логічні, та педагогіко-психологічні аспекти проведення допиту: встановлення психологічного контакту, постановка запитань, побудованих на основі логічних методів і прийомів, демонстрація речових доказів, іншої матеріально фіксованої інформації, оголошення показань інших осіб тощо.

Використані джерела

1. Бліхар В.С., Левкулич В.В. Логіка для юристів: підручник Вид. 2-ге, перероб. та доп. Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла», 2022. 316 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. №4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88.

3. Плетенець В. М. Раптовість проведення слідчих (розшукових) дій як фактор подолання протидії розслідуванню. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу. Харків, 2017. С. 158-159

4. Пясковський В. В., Чорноус Ю. М., Криміналістика [текст] : підручник. К.: «Центр учбової літератури», 2015. 544 с.

5. Чуфаровський В. Юридична психологія. : підручник. К.: Право і Закон, 1997. 320 с.

Размещено на Allbest.ru