До питань проведення огляду у кримінальних провадженнях, пов’язаних з домашнім насильством

Размещено на http://www.allbest.ru/

До питань проведення огляду у кримінальних провадженнях, пов'язаних з домашнім насильством

В'ячеслав Гонтаренко,

аспірант

Харківського національного університету внутрішніх справ

Як відомо огляд є важливою і однією з найпоширеніших слідчих (розшукових) дій, за допомогою якого здійснюються збирання доказів щодо обставин вчиненого домашнього насильства. Зазначимо, що вимоги до проведення огляду мають місце у припасах ст. 223 КПК України, які передбачають загальні умови до проведення слідчих (розшукових) дій, а ст. ст. 214, 237-239 КПК України регламентують правила його проведення. В залежності від об'єкта огляду виділяють такі його різновиди: місцевості, приміщення, речей та документів (ст. 237 КПК України). У контексті розгляду цього питання на сторінках юридичної літератури цілком слушно звертається увага на те, що "приписи вищевказаних норм зовсім не згадують про огляд місця події з проведення якого, як правило, і розпочинається будь- яке кримінальне провадження" [1, с. 116]. Втім, згадки про можливість його проведення мають місце в інших нормах, зокрема, "у невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події" (ч. 3 ст. 214 КПК України) [2]. У зв'язку з тим в теорії цілком слушно звертається увага таких вітчизняних правників як Ю. Аленіна, О. Торбаса на невідкладності і своєчасності його проведення, аргументуючи окреслене тим, що будь які зволікання з проведенням огляду місця події можуть призвести до втрати доказів, які у подальшому не можна буде відтворити [3, с. 191]. Вказані положення також обґрунтовується і тим, що місце події та безпосередньо його матеріальна обстановка є відображенням наслідків відповідного кримінального правопорушення, а отже важливим джерелом доказів.

Під час проведення огляду місця події вирішуються основні завдання, які є спільними для всіх без виключення категорій кримінальних правопорушень: "а) з'ясування обстановки місця події, а також інших обставин, що мають значення для кримінального провадження; б) виявлення слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів; в) висування первинних слідчих версій про подію кримінального правопорушення і його учасників; г) отримання вихідних даних для планування подальших слідчих (розшукових) дій" [4, с. 230].

Зі свого боку зазначимо, що важливою передумовою належного проведення огляду місця події під час розслідування кримінальних проваджень, пов'язаних з домашнім насильством є здійснення підготовчих заходів. Так, по-перше, має здійснюватися "первинна перевірка: змісту та повноти інформації про виклик; повторності викликів у минулому; перебування за адресою виклику осіб, які взяті на профілактичні обліки Національної поліції України" [5]. Крім цього, важливе місце серед цих заходів посідає як визначення, так і залучення відповідних учасників для його проведення. На наше переконання, в першу чергу це стосується підбору спеціалістів відповідного профілю, які допоможуть слідчому з питань щодо направленості огляду, виявлення слідів вчиненого кримінального правопорушення і речових доказів тощо. Вважаємо, що за таких випадків окрім спеціалістів- криміналістів обов'язково має залучатись судово-медичний експерт і психолог. слідчий доказ насильство

Так, зокрема, участь спеціаліста-криміналіста необхідна для фіксування специфічних слідів та стану житлових приміщень. В першу чергу необхідно звернути увагу на безлад, а саме: а) розкидані речі; б) розбиті вікна та меблі; в) засоби або знаряддя за допомогою яких могли бути спричинені тілесні ушкодження потерпілому тощо. Крім цього на переконання А. Загороднього його участь сприяє виявленню "ознак шарпання, тягання за одяг та його пошкодження. Такий огляд одягу потерпілого повинен проводитись невідкладно, оскільки зволікання загрожує втратою або самого одягу, який потерпілий чи його родичі нерідко викидають у зв'язку зі значними пошкодженнями, що приводять її у негідність, або важливих слідів, що відобразились на одязі" [6, с. 139].

Безпосередня діяльність судово-медичного експерта під час такого огляду місця події спрямовується на виявлення: "подряпин, крововиливів, синців, ран (як невеликих, поверхневих, так і пронизуючих), розтяжок, вивихів, вирваного волосся тощо; слідів біологічного походження (кров, частини мозкової рідини тощо); тілесні ушкодження на тілі підозрюваного (сліди укусів, подряпини), як сліди опору потерпілого; стану учасників конфлікту (алкогольне, наркотичне чи інше сп'яніння тощо" [7, с. 86-87].

Також важливою у проведенні досліджуваної слідчої (розшукової) дії є участь психолога, залучення якого надає змогу отримати слідчому додаткові і деталізовані дані щодо психологічних портретів кривдника та потерпілого. Це відбувається завдяки вивчення психологом емоційного стану учасників домашнього насильства. До того ж І. Озерський зауважує, що "професійно володіючи спеціальними психологічними знаннями, спеціаліст-психолог у процесі огляду може виявити матеріалізоване відображення граней людської психіки в обстановці місця події, так звані психологічні сліди, та надати слідчому інформацію психологічного характеру про потреби, звички, професійні та побутові навики, деякі риси характеру злочинця, мотиви, мету злочину, психологічну атмосферу на час вчинення цього діяння" [8, с. 198].

При розслідуванні домашнього насильства також виникає необхідність у проведенні огляду речей. Здебільшого його об'єктами є знаряддя вчинення досліджуваних кримінальних правопорушень. Такий огляд може допомогти пояснити механізм заподіяння тілесних ушкоджень, а також підтвердити або спростувати показання відповідних учасників кримінального провадження.

Резюмуючи викладене можна стверджувати, що процесуальний порядок проведення огляду як загалом, так і під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних із домашнім насильством потребує подальшого розроблення та унормування в положеннях чинного КПК України.

Список використаних джерел

1. Конюшенко Я.Ю. Проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні: проблеми теорії та практики: монографія. Харків: Факт, 2020. 476 с.

2. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10. № 11-12. № 13. Ст. 88. URL: http://zakon4. rada.gov.ua/l aws/show/4651-17.

3. Аленін Ю., Торбас О. Особливості визначення юридичної підстави огляду транспортного засобу за Кримінальним процесуальним кодексом України. Юридичний вісник. 2016. № 4. С. 191-197. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urid_2016_4_27.

4. Гусєва В.О. Тактичні особливості проведення огляду місця події при розслідуванні посягань на життя працівника правоохоронного органу. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2018. № 1. С. 228-234.

5. Пам'ятка для працівників Національної поліції "Алгоритм дій поліцейського в ситуації насильства". URL: http://womenua.today/UWC-library/unwomen/4-Police_memory.pdf.

6. Загородній І. В. Розслідування злочинів, пов'язаних із нанесенням тілесних ушкоджень: дис. ... канд. : 12.00.09. Одеса, 2018. 242 с. URL: http://dspace.onua.edu.ua/ bitstream/handle/11300/9316/Загороднш%20LВ..pdf?sequence=6&isAПowed=y.

7. Ботнареко І. А. Домашнє насильство: початковий етап розслідування. Криміналістичний вісник. 2021. № 2. (36). С. 892.

8. Озерський І.В. Оптимізація використання та застосування спеціальних психологічних знань у кримінальному процесі України (аналіз нового кримінального процесуального кодексу України). Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2013. № 1(1). С. 195-200.

Размещено на Allbest.ru