Кібернасильство як ризик психологічної і соціальної небезпеки особисті неповнолітніх

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кібернасильство як ризик психологічної і соціальної небезпеки особисті неповнолітніх

Ільніцька Яна Олександрівна,

Інформаційний простір (кіберпростір або інфосфера) являє собою специфічну техносоціальную середу, що включає в себе різноманітність інформаційних потоків збору, обробки, зберігання та передачі інформації. Інтернет у сьогоденні став невід'ємною частиною життя сучасної людини та її найближчого оточення, які швидко орієнтуються у віртуальному світі, розвивають нові потреби і відкривають власні способи використання новітніх можливостей цифрових технологій. Поряд із перевагами варто констатувати появу і поглиблення тенденції розширення ризиків і загроз впливу на психологічну і соціальну безпеку особисті з боку віртуального інформаційного простору, до яких передусім варто віднести кібернасильство. Особливо цю небезпеку ми спостерігали під час пандемії та зараз, під час війни, коли діти більшість часу проводять в онлайні, тому проблема інфобезпеки на разі стає все більш актуальною.

Особливо уразливими до кібернасильства є неповнолітні. За віковою характеристикою переважають особи віком від 10 до 14 років (46,1 %) та від 7 до 10 років (26,5 %). Особи, віком від 14 до 16 років становлять 24,0 % та від 16 до 18 років - 3,4 %. Дослідження свідчать, що найбільш віктимними здебільшого є діти від 7 до 16 років, вони становлять 72,6 % загальної кількості дітей. За результатами дослідження, спрямованого на визначення причин за яких діти найчастіше стають жертвами дитячої порнографії та кібернасильства, встановлено, що:

- 27,1 % - діти, які мають певні фізіологічні особливості та не усвідомлюють всієї небезпеки маніпуляцій з ними;

- 42,4 % - діти є більш довірливими та не рішучими, ніж дорослі;

- 28,8% - діти не обізнані у тих чи інших сферах (зокрема, сексуальній).

Поряд із тим, серед рис характеру, якими найчастіше володіє жертва

сексуального насилля:

- довірливість - 44,9 %,

- аморальність - 27,5 %,

- легковажність - 20,3 %,

- агресивність - 3 %.

Рівень освіти таких дітей характеризується наступними показниками:

- становлять учні загальноосвітніх шкіл - 41,4 %;

- учні професійно-технічних училищ - 12 %;

- навчаються у технікумі чи інституті - 15,5 %;

- працюють - 11,5 %;

- ніде не навчаються і не працюють - 19,6 %.

На час вчинення проти них злочину проживали з обома батьками - 73 % дітей, проживали з однією матір'ю або батьком - 18,3 %, були сиротами 8,7 % дітей. Найбільш вразливу групу становлять особи, знайомство з якими відбулося на вулиці - 54,5 %, що свідчить про поширеність бездоглядності та безпритульності. 28,8 % жертв знайшли свого злочинця через мережу Інтернет [1]. кібернасильство загроза віртуальний

Проблемні питання виникнення нових ризиків насилля внаслідок впливу цифрових технологій, виявлення поведінкових реакцій, безпеки і захисту молодого покоління користувачів усесвітнього інформаційного простору висвітлюють у наукових працях представники зарубіжних і вітчизняних наукових шкіл психологічного і соціологічного захисту людини, а саме: П. Афтаб, О. Бочавер, Б. Белсей, Г. Берсон, Н. Віллард, Н. Вітюк, В. Гой, П. Грандинберг, В. Гріг, О. Єфимов, Н. Когутяк, Р. Ковальські, С. Лімбер, А. Ленхарт, І. Лубенець, М. Мартин, С. Монкс, Л. Найдьонова, У. Парфентьєв, М. Робін, П. Сміт, К. Хломов, Д. Шакірова та інші.

Зближення Інтернету і мобільних телефонів різко змінює способи, якими діти і дорослі входять в кіберпростір. До недавніх пір входження в кіберпростір вимагало доступу до стаціонарних телефонних лініях і комп'ютерів. Але тепер телефон - а також сучасні ручні ігрові пульти - забезпечують доступ до кіберпростору з будь-якого місця. Зважаючи на це, батькам і опікунам буде все важче спостерігати за дітьми і підлітками, які користуються телефонами в онлайновому режимі. Можливості фото - і відеозйомки дозволяють користувачам телефонів передавати зображення безпосередньо в кіберпростір.

Заходячи в Інтернет, дитина ризикує:

1. побачити контент, що вразить її психіку (наприклад, сцени насильства або порнографії);

2. потрапити на провокаційні сайти і групи в соцмережах (суїцидальні ігри, спільноти, які спонукають до булімії та анорексії, або екстремістські групи);

3. почати грати в онлайн-ігри на гроші;

4. стати жертвою работоргівців, які розсилають через мережу оманливі пропозиції, кібербулінгу (цькування у соцмережі), секстингу (пересилання інтимних матеріалів) або онлайн-грумінгу (сексуального шантажу).

У зоні ризику знаходяться всі діти, які користуються Інтернетом і не мають відповідних знань. При цьому в зону ризику перш за все потрапляють підлітки, адже вони не мають сформованої психологічної стійкості та перебувають на початку власної соціалізації в суспільстві. Діти в цьому віці активні в Інтернеті і майже всі зареєстровані в соцмережах. Вони менше контактують з батьками і більш потайливі на відміну від малюків, які можуть ще все розповісти мамі і татові. Іноді підліткам складніше спілкуватися з однокласниками та однолітками, тому вони проводять багато часу онлайн.

Кіберпростір надає зловмисникам можливість встановлювати контакт і взаємодіяти з дітьми без нагляду дорослих. Це складніше зробити в реальній обстановці, наприклад, вдома або в школі, де дорослі, що несуть відповідальність, частіше перебувають насторожі. Діти, як і дорослі, мають легкий доступ до невідповідних сайтів і шкідливих матеріалів, включаючи зображення сексуального насильства над дітьми, порнографію і літературу, мета якої нав'язати уявлення, що сексуальні відносини між дорослим і дитиною є здоровими або нормальними.

Використання дитини для виготовлення порнографічних матеріалів в будь-якому контексті має розглядатися як серйозне насильство, а не як побічний продукт іншої нанесеної їй шкоди.

Важливо розібратися, як злочинці здійснюють кібернасильство. Онлайн-хижаки встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат- кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Злочинці реєструються в соціальних мережах під виглядом підлітків, вказують інтереси (близькі жертві), наповнюють сторінку максимально правдоподібною інформацією. Комунікація може тривати від одного вечора до декількох тижнів, перш ніж буде отримано перше фото, а далі починаються вимоги грошей або більш приватних матеріалів від підлітка. Багато підлітків користуються онлайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в онлайні, щоб знайти вразливих жертв. Злочинці виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам. Вони намагаються позбавити комплексів молодих людей, поступово вводячи у свої розмови сексуальний контекст або показуючи відверто сексуальні матеріали. Деякі злочинці працюють швидше, одразу ж втягуючи дітей у розмови на сексуальну тему. Цей більш прямолінійний підхід може включати і сексуальне домагання. Злочинці також можуть спонукати дітей, з якими вони знайомляться в онлайні, до контакту віч-на-віч [2].

Деякі діти піддаються особливому ризику через низку факторів, які збільшують їх вразливість і діють в будь -якому середовищі. Ці діти знаходяться в соціально або економічно скрутному становищі, вони вже піддавалися сексуальному насильству та експлуатації, вони самотні, вони відчувають відчуженість від батьків та інших людей, у них низька самооцінка і/або їм не вистачає впевненості в собі. Гендерна приналежність також розглядається як фактор ризику, при цьому від взаємодії в кіберпросторі, мабуть, страждає більше дівчаток, ніж хлопчиків (хоча хлопчики все частіше з'являються в порнографічних зображеннях, що циркулюють в мережі) [ 3].

Наслідки кібернасілія досить серйозні для особистості дитини і підлітка - дитина, яку змусили позувати в непристойних зображеннях, може страждати від шкідливих наслідків, властивих сексуальному насильству та експлуатації. Залежно від віку і ступеня застосованого фізичного насильства, дитина, яку використовували для виготовлення порнографії, буде страждати від фізичної травми і болю. Пізніше вона може відчувати і ряд інших наслідків, включаючи депресію, низьку самооцінку, занепокоєння, виснаження, труднощі з концентрацією уваги, агресивну поведінку і стримуваний гнів. Вона може відчувати провину і страх за свою безпеку і безпеку інших. Можливо, цим дітям буде важко довіряти людям, вони будуть намагатися виглядати дорослими, їх рольові кордони можуть бути стерті, і вони можуть виявляти розгубленість (викликану, серед іншого, обхажуванням з боку насильника). Дитина може заподіяти собі шкоду, в тому числі вживаючи алкоголь і наркотики, оскільки деяким дітям дають наркотики перед тим, як піддати насильству. У ряді випадків дитина може страждати від посттравматичного стресу [4].

Психологічна безпека як стан збереження психіки дитини - це підтримка певного балансу між негативними впливами на нього навколишнього середовища і стійкістю його самого до негативних факторів, здатністю подолати такі дії власними ресурсами і / або за допомогою об'єднання з дорослими і однолітками. Основою конструювання дитячої безпеки виступає міжособистісна взаємодія з дорослими і однолітками, починаючи від первинного вільного від насильства спілкування з матір'ю для досягнення дитиною психоемоційного благополуччя і почуття захищеності.

Список використаних джерел:

1. O'Connell R., Price J., Barrow C. Cyber Stalking, Abusive Cyber sex and Online Grooming: A Programme of Education for Teenagers. UK : Cyberspace Research Unit, University of Central Lancashire, 2004. 189 р.

2. Wolak J., Finkelhor D., Mitchell K. Child-Pornography Possessors Arrested in Internet-Related Crimes. US : National Center for Missing and Exploited Children, 2005. 64 р.

3. Palmer T., Stacey L. Just one click: Sexual abuse of children and young people through the Internet and mobile phone technology. UK : Barnardo's, 2004. 40 р.

4. Denizet-Lewis B. Friends, Friends With Benefits and the Benefits of the Local Mall. URL : https://www.nytimes.com/2004/05/30/magazine/friends-friends-with-benefits-and-the-benefits- of-the-local-mall.html.

Размещено на Allbest.ru